9 травня – це свято, яке в народу України не зможе забрати ніякий В’ятрович. Саме в цей день у 2019 році президент Порошенко присвоїв звання «Герой України» легендарному голові Служби безпеки України Василю Сергійовичу Грицаку, більше відомому під оперативним псевдонімом «Вася-їбанько».
Подвиги, скоєні Василем Сергійовичем, є загальновідомими. Впродовж року, з 7 липня 2014 року по 18 червня 2015 року, він командував АТО, забезпечивши створення ДНР і ЛНР, Іловайський та Дебальцевський котли та загибель тисяч мирних мешканців Сходу України.
Очоливши СБУ, Вася-їбанько 31 серпня 2015 року влаштував масові заворушення та кидання гранати під Верховною Радою України, внаслідок чого загинули 4 особи. Цю, так би мовити, спецоперацію Грицак вчинив з метою припинити акції протесту проти внесення в Конституцію України положення про «особливий статус Донбасу» та визнання ДНР і ЛНР як автономних утворень у складі нашої держави.
Було у Васі й чимало інших звитяг – знешкодження спроби Путіна вбити колишнього російського журналісти (а нині – актора при СБУ) Аркадія Бабченка разом з півсотнею його українських колег, попередження двох замахів на Арсена Авакова та одного – на Антона Геращенка, розкриття спроби державного заколоту Надією Савченко, яка хотіла обстріляти Верховну Раду з гранатомета й поплисти Дніпром у бік Туреччини на водному велосипеді…
Поздоровляючи волелюбний український народ з п'ятою річницею присвоєння Васі-їбаньку звання «Герой України», пропоную перейменувати День Перемоги на День Перемоги Над Здоровим Глуздом. А також заснувати відомчу нагороду СБУ – медаль «Їбанько ІІІ ступеня», «Їбанько ІІ ступеня» та «Їбанько І ступеня». Повного кавалера відомчої відзнаки пропоную нагороджувати медаллю «лейтенант Баканов».
Слава Україні!
Подвиги, скоєні Василем Сергійовичем, є загальновідомими. Впродовж року, з 7 липня 2014 року по 18 червня 2015 року, він командував АТО, забезпечивши створення ДНР і ЛНР, Іловайський та Дебальцевський котли та загибель тисяч мирних мешканців Сходу України.
Очоливши СБУ, Вася-їбанько 31 серпня 2015 року влаштував масові заворушення та кидання гранати під Верховною Радою України, внаслідок чого загинули 4 особи. Цю, так би мовити, спецоперацію Грицак вчинив з метою припинити акції протесту проти внесення в Конституцію України положення про «особливий статус Донбасу» та визнання ДНР і ЛНР як автономних утворень у складі нашої держави.
Було у Васі й чимало інших звитяг – знешкодження спроби Путіна вбити колишнього російського журналісти (а нині – актора при СБУ) Аркадія Бабченка разом з півсотнею його українських колег, попередження двох замахів на Арсена Авакова та одного – на Антона Геращенка, розкриття спроби державного заколоту Надією Савченко, яка хотіла обстріляти Верховну Раду з гранатомета й поплисти Дніпром у бік Туреччини на водному велосипеді…
Поздоровляючи волелюбний український народ з п'ятою річницею присвоєння Васі-їбаньку звання «Герой України», пропоную перейменувати День Перемоги на День Перемоги Над Здоровим Глуздом. А також заснувати відомчу нагороду СБУ – медаль «Їбанько ІІІ ступеня», «Їбанько ІІ ступеня» та «Їбанько І ступеня». Повного кавалера відомчої відзнаки пропоную нагороджувати медаллю «лейтенант Баканов».
Слава Україні!
Forwarded from 📟 ЩЕ НЕ ВМЕРЛА (Vladyslav)
09.05.2010, Луганськ.
Відкриття пам'ятника «Жителям Луганщини, що загинули від рук карателів-націоналістів з ОУН-УПА».
У церемонії відкриття взяли участь голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Олександр Єфремов та депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін.
Затулін — одна з ключових постатей, що відповідальна за підготовку російсько-української війни, неодноразово публічно заявляв, що України не повинно існувати.
Відкриття пам'ятника «Жителям Луганщини, що загинули від рук карателів-націоналістів з ОУН-УПА».
У церемонії відкриття взяли участь голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Олександр Єфремов та депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін.
Затулін — одна з ключових постатей, що відповідальна за підготовку російсько-української війни, неодноразово публічно заявляв, що України не повинно існувати.
Друзі, трапилось чудо. Як тільки перед військовослужбовцем за мобілізацією Шабуніним відчинились двері в’язниці, де він може провести, щонайменше, 5 років за ухилення від військової служби та підробку документів, Шабунін разом зі своїм братом по розуму Ніколовим (це той самий, хто розповідав, що Шабунін брав участь у бойових діях під Бахмутом) прозрів. Якщо раніше вони називали віце-прем’єра Кубракова злодієм та корупціонером, то нині – оголосили борцем з корупцією і провідником реформ.
Зараз для Шабуніна головне – аби Умєров, в обслузі якого Шабунін проходить «військову службу», побачив, як той старається, і не відправив Шабуніна в тюрму чи, ще гірше, на фронт.
Зараз для Шабуніна головне – аби Умєров, в обслузі якого Шабунін проходить «військову службу», побачив, як той старається, і не відправив Шабуніна в тюрму чи, ще гірше, на фронт.
Стурбована громадськість цікавиться коли генеральний турист Костін, нарешті, звільнить з посади зірку останніх журналістських розслідувань – свого заступника і податкового ухилянта Дмитра Вербицького.
Хочу нагадати Андрію Костіну, що його наказом від 15 квітня 2024 року №15-шц ліквідовано посаду заступника начальника Департаменту- начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, а Андрія Андрєєва, що обіймав цю посаду, відправлено поза штат. Сталось це після оприлюднення в ЗМІ інформації про те, як Андрій Васильович в елітному котеджному містечку придбав за заниженою вартістю 2 будиночки, збудовані на земельних ділянках, що колись належали підприємству «Київгума» і були арештовані в кримінальному провадженні, яке розслідується Печерським райвідділом поліції.
За аналогічні витівки з купівлею будинка на землях, що фігурують у кримінальному провадженні, у квітні цього року позбувся посади керівник екологічної прокуратури (на правах управління) Київської обласної прокуратури Олександр Гуцуляк.
На прикладі купівлі таунхауса в котеджному містечку «Коник» податковим ухилянтом Вербицьким, який працює на посаді гаманця Костіна, можна викладати курс кримінального права студентам другого курсу юридичного факультету, детально розповідаючи про кожний склад злочину в діях цього прокурорського достойника. Бо в історію про те, що Вербицький на прохання свого старого друга допомагав його батькові придбати будиночок і залучив до цього племінника, кота й сусідського собаку, не повірила навіть сумуюча за Монако донька Костіна.
Вербицький є найтупішим заступником генерального прокурора за весь час незалежної України. Тільки професійний дібіл під час війни може придбати будинок у особи, яка веде бізнес у Криму та платить податки в російський бюджет. І це не кажучи про кримінальні провадження, які розслідують БЕБ і ДБР щодо котеджного містечка «Коник».
До речі, разом із Вербицьким необхідно виганяти з прокуратури його друга Бориса Індиченка-молодшого, який очолює Спеціалізовану екологічну прокуратуру Офісу Генпрокурора, та заступницю генпрокурора Вікторію Літвінову, відповідальну за розподілом обовʼязків за екологічний напрямок. Ці прокурорські достойники в угоду Вербицькому гальмують розслідування кримінальних проваджень за фактом незаконної забудови прибережної смуги річки Коник, незаконного видобутку піску в її заплаві та ще купу екологічних кримінальних правопорушень.
Хочу нагадати Андрію Костіну, що його наказом від 15 квітня 2024 року №15-шц ліквідовано посаду заступника начальника Департаменту- начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, а Андрія Андрєєва, що обіймав цю посаду, відправлено поза штат. Сталось це після оприлюднення в ЗМІ інформації про те, як Андрій Васильович в елітному котеджному містечку придбав за заниженою вартістю 2 будиночки, збудовані на земельних ділянках, що колись належали підприємству «Київгума» і були арештовані в кримінальному провадженні, яке розслідується Печерським райвідділом поліції.
За аналогічні витівки з купівлею будинка на землях, що фігурують у кримінальному провадженні, у квітні цього року позбувся посади керівник екологічної прокуратури (на правах управління) Київської обласної прокуратури Олександр Гуцуляк.
На прикладі купівлі таунхауса в котеджному містечку «Коник» податковим ухилянтом Вербицьким, який працює на посаді гаманця Костіна, можна викладати курс кримінального права студентам другого курсу юридичного факультету, детально розповідаючи про кожний склад злочину в діях цього прокурорського достойника. Бо в історію про те, що Вербицький на прохання свого старого друга допомагав його батькові придбати будиночок і залучив до цього племінника, кота й сусідського собаку, не повірила навіть сумуюча за Монако донька Костіна.
Вербицький є найтупішим заступником генерального прокурора за весь час незалежної України. Тільки професійний дібіл під час війни може придбати будинок у особи, яка веде бізнес у Криму та платить податки в російський бюджет. І це не кажучи про кримінальні провадження, які розслідують БЕБ і ДБР щодо котеджного містечка «Коник».
До речі, разом із Вербицьким необхідно виганяти з прокуратури його друга Бориса Індиченка-молодшого, який очолює Спеціалізовану екологічну прокуратуру Офісу Генпрокурора, та заступницю генпрокурора Вікторію Літвінову, відповідальну за розподілом обовʼязків за екологічний напрямок. Ці прокурорські достойники в угоду Вербицькому гальмують розслідування кримінальних проваджень за фактом незаконної забудови прибережної смуги річки Коник, незаконного видобутку піску в її заплаві та ще купу екологічних кримінальних правопорушень.
Знову звертаюсь до слідчого Третього слідчого відділу Теруправління ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця, який ігнорує вказівки прокурора й майже 5 місяців саботує розслідування кримінального провадження №62023100130002015 від 15.12.2023, зареєстроване за фактом ухилення від військової служби вже молодшого сержанта Шабуніна.
Романе Реневичу, оскільки злочин, вчинений Шабуніним, належить до числа тяжких, Ви не хочете зняти з мене частину обов’язків і, нарешті, звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання згоди на проведення щодо Шабуніна НСРД у вигляді візуального спостереження в публічно доступних місцях? Бо скільки я буду замість Вас слідкувати за злочинцем? Наприклад, зараз цей ухилянт замість виконання обов’язків військової служби займається вирішенням своїх бізнес-питань у бізнес-центрі по вулиці Глибочицькій, 40Б. Він щойно вийшов з цього автомобіля й пішов на зустріч (з ким він зустрічався й з якого приводу я Вам доповім трохи пізніше).
До речі, Романе Реневичу, а де Шабунін взяв цей автомобіль «на бляхах»? Це, часом, не волонтерська допомога для ЗСУ, яку «бойовий медик» Шабунін привласнив?
Романе Реневичу, оскільки злочин, вчинений Шабуніним, належить до числа тяжких, Ви не хочете зняти з мене частину обов’язків і, нарешті, звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання згоди на проведення щодо Шабуніна НСРД у вигляді візуального спостереження в публічно доступних місцях? Бо скільки я буду замість Вас слідкувати за злочинцем? Наприклад, зараз цей ухилянт замість виконання обов’язків військової служби займається вирішенням своїх бізнес-питань у бізнес-центрі по вулиці Глибочицькій, 40Б. Він щойно вийшов з цього автомобіля й пішов на зустріч (з ким він зустрічався й з якого приводу я Вам доповім трохи пізніше).
До речі, Романе Реневичу, а де Шабунін взяв цей автомобіль «на бляхах»? Це, часом, не волонтерська допомога для ЗСУ, яку «бойовий медик» Шабунін привласнив?
Спостерігати за медіа-циганами, яких глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!) випускає на арену для відволікання уваги посполитих – саме задоволення. Напевно Його Величність вважає, що від створення інформаційного шуму на українських позиціях з’являться фортифікаційні укріплення, а в окопах – солдати. Принаймні, чим гірші справи на фронті, тим більше придворні акини закликають підданих Андрія Борисовича (нехай святиться ім’я Його!) не вірити інформації з фронту, а вірити тільки Міші Подоляку та Сірьожі Лещенку.
Більш того, при РНБОУ створений аж цілий «Центр протидії дезінформації», який очолює військовозобов’язаний Андрій Коваленко, чия зарплатня вдвічі перевищує грошове забезпечення солдата «на нулі». Звісно, на брехню, яку за наші гроші поширює військовозобов’язаний Коваленко, ніхто уваги не звертає. І це не дивно – судіть самі.
23 квітня 2024 року адвокат Ростислав Кравець, виступаючи в телевізійній студії, з посиланням на мене та мій Телеграм-канал повідомив, що за підрахунками фахівців (а я, на відміну від Коваленка – фахівець і у правову журналістику прийшов ще в 1990 році) кількість військовослужбовців, що за 2 роки повномасштабного вторгнення дезертирували зі Збройних Сил України, перевищує 100 тис. осіб. Причиною масового дезертирства є, передусім, ліквідація військової юстиції, проведена попереднім главою держави Андрієм Богданом на прохання професійних громадських активістів (Рябошапка, Шабунін, Лємєнов, Жернаков, Каленюк тощо), які заробляють на постійних безглуздих «реформах», оскільки під кожну таку «реформу» отримують іноземні гранти.
Коваленко не втримався й у Телеграм-каналі свого, прости господи, Центру, розповсюдив заяву такого змісту:
«Інформація про більше 100 тис. випадків дезертирства в Силах оборони України від сумнівних експертів в ефірі телеканалу. Навіщо? Центр фіксує поширення інформації про нібито масове самовільне залишення українськими військовими місць служби. Але коментує цю інформацію не представник Сил оборони, а експерт-юрист в ефірі одного з телеканалів, що не має жодного стосунку до армії. Також ми фіксуємо, що пропагандисти рф в підсумку посилаються на слова цього юриста, який в ефірі заявив, що таких випадків більше 100 тисяч. Підтверджень реальності цієї цифри він не надав. Зазначимо, що інформація не відповідає дійсності».
Якби інформація не відповідала б дійсності, то, напевно, Коваленко оприлюднив би справжню кількість дезертирів, яку цей «фахівець», вочевидь, просто не знає. Коваленко також не знає, що самовільне залишення військової частини або місця служби – це кримінальне правопорушення, а статистика зареєстрованих злочинів є відкритою і щомісяця оновлюється на сайті Офісу генерального прокурора. Зокрема станом на 1 травня 2024 року в Україні зареєстровано 55,1 тис. кримінальних проваджень за ст.ст. 407, 408 КК України, з яких повідомлено про підозру менше, ніж у 10% випадків (до речі, повідомлено, як правило, заочно – шляхом направлення письмового повідомлення на останню відому адресу проживання дезертира), бо дезертирів ніхто не розшукує. При цьому – і це загальновідомий факт – в ЄРДР вноситься не більше третини повідомлень командирів військових частин про злочини, вчинені підлеглими. Тому, насправді, кількість дезертирів вже перевищила 130 тис.
Втім, нема нічого дивного в тому, що військовозобов’язаний Коваленко поширює брехливе марення – після закінчення університету за фахом «соціологія» він 12 років тинявся в редакціях газет «Сегодня» та «Коментарі», редагував сайт телеканалу «Еспресо», працював редактором сайту Depo.ua, обіймав посади спеціаліста з комунікацій у Державному агентстві рибного господарства та Державній інспекції містобудування. А вершиною його піар-кар’єри була посада «керівник медійного напрямку у виборчому штабі партії «Слуга народу» Борщагівської ОТГ». Тож за ті гроші, які йому платять, він готовий хоч голим по Києву пройтись, а не тільки публічно брехати з питань, на яких геть не розуміється.
Більш того, при РНБОУ створений аж цілий «Центр протидії дезінформації», який очолює військовозобов’язаний Андрій Коваленко, чия зарплатня вдвічі перевищує грошове забезпечення солдата «на нулі». Звісно, на брехню, яку за наші гроші поширює військовозобов’язаний Коваленко, ніхто уваги не звертає. І це не дивно – судіть самі.
23 квітня 2024 року адвокат Ростислав Кравець, виступаючи в телевізійній студії, з посиланням на мене та мій Телеграм-канал повідомив, що за підрахунками фахівців (а я, на відміну від Коваленка – фахівець і у правову журналістику прийшов ще в 1990 році) кількість військовослужбовців, що за 2 роки повномасштабного вторгнення дезертирували зі Збройних Сил України, перевищує 100 тис. осіб. Причиною масового дезертирства є, передусім, ліквідація військової юстиції, проведена попереднім главою держави Андрієм Богданом на прохання професійних громадських активістів (Рябошапка, Шабунін, Лємєнов, Жернаков, Каленюк тощо), які заробляють на постійних безглуздих «реформах», оскільки під кожну таку «реформу» отримують іноземні гранти.
Коваленко не втримався й у Телеграм-каналі свого, прости господи, Центру, розповсюдив заяву такого змісту:
«Інформація про більше 100 тис. випадків дезертирства в Силах оборони України від сумнівних експертів в ефірі телеканалу. Навіщо? Центр фіксує поширення інформації про нібито масове самовільне залишення українськими військовими місць служби. Але коментує цю інформацію не представник Сил оборони, а експерт-юрист в ефірі одного з телеканалів, що не має жодного стосунку до армії. Також ми фіксуємо, що пропагандисти рф в підсумку посилаються на слова цього юриста, який в ефірі заявив, що таких випадків більше 100 тисяч. Підтверджень реальності цієї цифри він не надав. Зазначимо, що інформація не відповідає дійсності».
Якби інформація не відповідала б дійсності, то, напевно, Коваленко оприлюднив би справжню кількість дезертирів, яку цей «фахівець», вочевидь, просто не знає. Коваленко також не знає, що самовільне залишення військової частини або місця служби – це кримінальне правопорушення, а статистика зареєстрованих злочинів є відкритою і щомісяця оновлюється на сайті Офісу генерального прокурора. Зокрема станом на 1 травня 2024 року в Україні зареєстровано 55,1 тис. кримінальних проваджень за ст.ст. 407, 408 КК України, з яких повідомлено про підозру менше, ніж у 10% випадків (до речі, повідомлено, як правило, заочно – шляхом направлення письмового повідомлення на останню відому адресу проживання дезертира), бо дезертирів ніхто не розшукує. При цьому – і це загальновідомий факт – в ЄРДР вноситься не більше третини повідомлень командирів військових частин про злочини, вчинені підлеглими. Тому, насправді, кількість дезертирів вже перевищила 130 тис.
Втім, нема нічого дивного в тому, що військовозобов’язаний Коваленко поширює брехливе марення – після закінчення університету за фахом «соціологія» він 12 років тинявся в редакціях газет «Сегодня» та «Коментарі», редагував сайт телеканалу «Еспресо», працював редактором сайту Depo.ua, обіймав посади спеціаліста з комунікацій у Державному агентстві рибного господарства та Державній інспекції містобудування. А вершиною його піар-кар’єри була посада «керівник медійного напрямку у виборчому штабі партії «Слуга народу» Борщагівської ОТГ». Тож за ті гроші, які йому платять, він готовий хоч голим по Києву пройтись, а не тільки публічно брехати з питань, на яких геть не розуміється.
Як засвідчує історія Незалежної України, чим нижчий інтелектуальний рівень президента, тим більше замахів на нього розкриває голова СБУ. Попереднім рекордсменом був Віктор Янукович.
Прочитав на одному маловідому ресурсі оповідання про страсті-мордасті в Галицькій окружній прокуратурі м.Львова:
«Серед прокурорів Львівської області підтверджують, що мобінг скаржниці зі сторони Ольшанецького І.В. розпочався після того, як вона викрила тривалі позаслужбові відносини з ознаками корупції його першого заступника Пацюркевича О.В. із підлеглою прокуроркою цієї ж прокуратури Перетятко Марією. За цим фактом щодо коханців Львівською обласною прокуратурою проведено службове розслідування. Як наслідок Пацюркевич О.В. позбувся займаної керівної посади та у квітні поточного року понижений до посади прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова. Перетятко Марія також переведена на інше місце роботи».
Не можу зрозуміти. А що, службові розслідування вже проводяться з приводу задоволення прокурорами статевої пристрасті? Чи в даному випадку задоволення відбувалось у якихось нестандартних формах?
До речі, про героя публікації Ігоря Ольшанецького, який став щасливим отримувачем пенсії в розмірі 67,5 тис. грн на місяць. По-перше, зазначу, що це – другий відомий мені випадок отримання прокурором такої пенсії. Першим, як ми пам'ятаємо, був заступник генпрокурора Віктор Чумак, який висудив собі пенсію без обмежень за фіктивну військову службу впродовж 16 днів на посаді головного військового прокурора. По-друге, нічого дивного у фінансових пригодах Ольшанецького немає з огляду на те, що Ігор Володимирович – це довірена особа заступника генпрокурора Антона Войтенка.
Ольшанецький був першим заступником Войтенка ще в Рівненській обласній прокуратурі. Коли Войтенко перебрався у Львів, то забрав Ольшанецького з собою, а далі трапилась біда – Ігор Володимирович не пройшов атестацію й залишився без посади першого заступника прокурора області. Тож довелось погоджуватись на посаду керівника Галицької окружної прокуратури Львова.
«Серед прокурорів Львівської області підтверджують, що мобінг скаржниці зі сторони Ольшанецького І.В. розпочався після того, як вона викрила тривалі позаслужбові відносини з ознаками корупції його першого заступника Пацюркевича О.В. із підлеглою прокуроркою цієї ж прокуратури Перетятко Марією. За цим фактом щодо коханців Львівською обласною прокуратурою проведено службове розслідування. Як наслідок Пацюркевич О.В. позбувся займаної керівної посади та у квітні поточного року понижений до посади прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова. Перетятко Марія також переведена на інше місце роботи».
Не можу зрозуміти. А що, службові розслідування вже проводяться з приводу задоволення прокурорами статевої пристрасті? Чи в даному випадку задоволення відбувалось у якихось нестандартних формах?
До речі, про героя публікації Ігоря Ольшанецького, який став щасливим отримувачем пенсії в розмірі 67,5 тис. грн на місяць. По-перше, зазначу, що це – другий відомий мені випадок отримання прокурором такої пенсії. Першим, як ми пам'ятаємо, був заступник генпрокурора Віктор Чумак, який висудив собі пенсію без обмежень за фіктивну військову службу впродовж 16 днів на посаді головного військового прокурора. По-друге, нічого дивного у фінансових пригодах Ольшанецького немає з огляду на те, що Ігор Володимирович – це довірена особа заступника генпрокурора Антона Войтенка.
Ольшанецький був першим заступником Войтенка ще в Рівненській обласній прокуратурі. Коли Войтенко перебрався у Львів, то забрав Ольшанецького з собою, а далі трапилась біда – Ігор Володимирович не пройшов атестацію й залишився без посади першого заступника прокурора області. Тож довелось погоджуватись на посаду керівника Галицької окружної прокуратури Львова.
enigma.club
Зашквари у Галицькій окружній прокуратурі міста Львова у воєнний час
24 квітня 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на порядку денному було заплановано розглянути клопотання про відсторонення від посади кер
Forwarded from СНІДАНОК ХИМЕРИ
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вчора вся увага була прикута до Євробачення-2024 і повз увагу пройшов черговий виступ радника Андрія Єрмака, Сергія Лещенка під псевдонімом “dj technocrat”.
Когось з вас може обурити факт таких вечірок за участю радника Єрмака під-час війни, але ми відразу хочемо сказати, що не потрібно тут шукати зраду чи ухилянство.
Сергій Лещенко виступаючи в нічних клубках, таким чином готується до наступного Євробачення, де здобуде ще одну перемогу для України!
А ви, ухилянти, всі на фронт.
Когось з вас може обурити факт таких вечірок за участю радника Єрмака під-час війни, але ми відразу хочемо сказати, що не потрібно тут шукати зраду чи ухилянство.
Сергій Лещенко виступаючи в нічних клубках, таким чином готується до наступного Євробачення, де здобуде ще одну перемогу для України!
А ви, ухилянти, всі на фронт.
Маю чергову ідею для слідчого Третього слідчого відділу Теруправління ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця, який вже 5 місяців саботує досудове розслідування в кримінальному провадженні №62023100130002015 від 15.12.2023, зареєстрованому за фактом ухилення від військової служби військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, самовільного залишення ним частини та підробки документів.
Романе Реневичу, тут виникла весела історія. Як Ви знаєте, коли слабий на голову міністр оборони Умєров став переховувати Шабуніна від кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби, він організував наказ Генерального штабу Збройних сил України від 24.10.2023 №515-РС, яким солдата Шабуніна було переміщено з ТрО й призначено на посаду бойового медика взводу охорони 101 окремої бригади охорони ГШ ЗСУ (військова частина А0139) з присвоєнням військового звання «молодший сержант». Так ось, виявилось, що Шабунін про це навіть не знає.
Принаймні, коли кілька днів тому низка видань з посиланням на ухвалу Дніпровського районного суду Києва від 25.04.2024 у справі 755/1329/18 (це – справа по обвинуваченню Шабуніна в побитті писка так званого журналіста Філімоненка) повідомили, що Шабунін є бойовим медиком, цей ухилянт написав у себе на фейсбуці, що він ніколи бойовим медиком не був, а інформацію про його призначення у взвод охорони, начебто, розповсюджує колишній заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов. При цьому Шабунін навіть не подивився у власну декларацію, де зазначено, що в 2023 році він від в/ч А0139 як бойовий медик взводу охорони отримав грошове забезпечення в розмірі 13632 грн.
Я розумію, що Рома Олефіренко не дозволяє Вам допитати ані ухилянта Шабуніна, ані екс-голову НАЗК Новікова, заступника голови НАЗК Ситника та колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО підполковника Юшка, які влаштували Шабуніну фіктивне проходження військової служби при НАЗК. Але хоча б направити запит у Генштаб стосовно обставин видання наказу по особовому складу від 24.10.2023 №515-РС Ви можете? Якщо будете направляти такий запит, не забудьте поцікавитесь, де саме Шабунін проходив підготовку на бойового медика й на підставі чого йому було присвоєно первинне сержантське звання. Бо, відчуваю, Вам доведеться вносити в ЄРДР ще один епізод злочинної діяльності цього «борця з корупцією».
Романе Реневичу, тут виникла весела історія. Як Ви знаєте, коли слабий на голову міністр оборони Умєров став переховувати Шабуніна від кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби, він організував наказ Генерального штабу Збройних сил України від 24.10.2023 №515-РС, яким солдата Шабуніна було переміщено з ТрО й призначено на посаду бойового медика взводу охорони 101 окремої бригади охорони ГШ ЗСУ (військова частина А0139) з присвоєнням військового звання «молодший сержант». Так ось, виявилось, що Шабунін про це навіть не знає.
Принаймні, коли кілька днів тому низка видань з посиланням на ухвалу Дніпровського районного суду Києва від 25.04.2024 у справі 755/1329/18 (це – справа по обвинуваченню Шабуніна в побитті писка так званого журналіста Філімоненка) повідомили, що Шабунін є бойовим медиком, цей ухилянт написав у себе на фейсбуці, що він ніколи бойовим медиком не був, а інформацію про його призначення у взвод охорони, начебто, розповсюджує колишній заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов. При цьому Шабунін навіть не подивився у власну декларацію, де зазначено, що в 2023 році він від в/ч А0139 як бойовий медик взводу охорони отримав грошове забезпечення в розмірі 13632 грн.
Я розумію, що Рома Олефіренко не дозволяє Вам допитати ані ухилянта Шабуніна, ані екс-голову НАЗК Новікова, заступника голови НАЗК Ситника та колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО підполковника Юшка, які влаштували Шабуніну фіктивне проходження військової служби при НАЗК. Але хоча б направити запит у Генштаб стосовно обставин видання наказу по особовому складу від 24.10.2023 №515-РС Ви можете? Якщо будете направляти такий запит, не забудьте поцікавитесь, де саме Шабунін проходив підготовку на бойового медика й на підставі чого йому було присвоєно первинне сержантське звання. Бо, відчуваю, Вам доведеться вносити в ЄРДР ще один епізод злочинної діяльності цього «борця з корупцією».
Я давно підозрював, що в ДБР діє програма працевлаштування людей з особливостями розвитку.
Після того, як Шевченківський районний суд Києва своєю ухвалою від 18.04.2024 зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження відносно старшого солдата 67 окремої механізованої бригади Олійника, який вже рік не з’являється на службі, оскільки є радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишіна й прикомандирований до цього міністерства, я отримав листа від 26.04.2024 за підписом заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР Олександра Тєлєшева. У цьому листі Олександр Михайлович докладно роз’яснив, що розслідувати це кримінальне провадження ДБР не буде, оскільки ухилення військовослужбовця від військової служби не є злочином.
Почитайте, що пише цей міський божевільний, який не тільки не здатний ознайомитись зі змістом статті 409 КК України, не тільки не здатний прочитати абзац перший пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», згідно з яким використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов'язаних з військовою службою, забороняється та тягне за собою відповідальність згідно із законом, він неспроможний навіть зазирнути на сайт власної контори, де розповідається, що ДБР направило до суду аналогічну справу відносно чотирьох солдатів 206 окремого батальйону ТрО та колишнього командира військової частини, який відрядив цих солдатів до Київської міської військової адміністрації
https://dbr.gov.ua/news/pered-sudom-postanut-deputati-kiivskoi-miskradi-za-uhilennya-vid-vijskovoi-sluzhbi
Тобто, то коли йдеться про депутатів Київради від партії «ЄС» та «Удар», що фіктивно «проходили військову службу» у відрядженні до державного органу, то ДБР склад злочину бачить. А коли йдеться про бой-френда міністра Камишіна – то ні.
Після того, як Шевченківський районний суд Києва своєю ухвалою від 18.04.2024 зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження відносно старшого солдата 67 окремої механізованої бригади Олійника, який вже рік не з’являється на службі, оскільки є радником міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишіна й прикомандирований до цього міністерства, я отримав листа від 26.04.2024 за підписом заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР Олександра Тєлєшева. У цьому листі Олександр Михайлович докладно роз’яснив, що розслідувати це кримінальне провадження ДБР не буде, оскільки ухилення військовослужбовця від військової служби не є злочином.
Почитайте, що пише цей міський божевільний, який не тільки не здатний ознайомитись зі змістом статті 409 КК України, не тільки не здатний прочитати абзац перший пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», згідно з яким використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов'язаних з військовою службою, забороняється та тягне за собою відповідальність згідно із законом, він неспроможний навіть зазирнути на сайт власної контори, де розповідається, що ДБР направило до суду аналогічну справу відносно чотирьох солдатів 206 окремого батальйону ТрО та колишнього командира військової частини, який відрядив цих солдатів до Київської міської військової адміністрації
https://dbr.gov.ua/news/pered-sudom-postanut-deputati-kiivskoi-miskradi-za-uhilennya-vid-vijskovoi-sluzhbi
Тобто, то коли йдеться про депутатів Київради від партії «ЄС» та «Удар», що фіктивно «проходили військову службу» у відрядженні до державного органу, то ДБР склад злочину бачить. А коли йдеться про бой-френда міністра Камишіна – то ні.
Під рубрикою «Новини шабунінгу».
Схоже, що діяльність генерального прокурора Костіна, директора ДБР Сухачова та міністра оборони Умєрова по розвалу української армії ось-ось має увінчатись успіхом, а фронт таки впаде. Судіть самі, пише мені товариш: «Заскакував до мене на днях боєць з розвідки 67 бригади, то розказав, що в їхньому взводі з 30 бійців воювали лише 12-13. Решта тільки числились, але їх ніхто ніколи не бачив». Тож нема нічого дивного, що 67 окрему бригаду, яка покинула позиції під Часовим Яром, зараз розформовують – це зробити простіше, ніж навести елементарний порядок і, хоча б, розшукати ухилянтів.
Стосовно одного такого ухилянта – старшого солдата Ярослава Олійника, який фіктивно рахується військовослужбовцем 67 окремої механізованої бригади, але живе в Києві, оскільки є чи то коханцем, чи то товаришем по пляшці міністра з питань стратегічного розвитку промисловості Олександра Камишіна – я вже розповідав. Цей Олійник рік не з’являється у своїй військовій частині, хоча продовжує отримувати грошове забезпечення, бо спочатку рахувався відрядженим до Мінстратегпрому, а зараз – до Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», та бере участь у публічних заходах Мінстратегпрому як радник пана міністра. За подібні «відрядження» частина 4 стаття 409 КК України передбачає для Олійника та Комишіна від 5 до 10 років позбавлення волі.
Я таки домігся реєстрації кримінального провадження за фактом ухилення цього Олійника від військової служби. Але ДБР, куди я подав повідомлення про злочин, попервах відмовилось вносити відомості в ЄРДР, тож довелось звернутись до суду. І ось, вже після того, як Шевченківський районний суд Києва своєю ухвалою від 18.04.2024 зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження щодо Олійника та Камишіна, я отримав листа від 26.04.2024 за підписом заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР Олександра Тєлєшева, у якому Олександр Михайлович мені докладно роз’яснив, що розслідувати це кримінальне провадження ДБР не буде, оскільки ухилення військовослужбовця від військової служби не є злочином. Ось що пише цей міський божевільний:
«У зверненні зазначено, що Олійник Я.О. майже один рік відсутній у військовій частині, оскільки наказом командира в/ч А4123 відряджений до Департаменту державної політики авіаційно-космічної галузі Мінстратегпрому, а в подальшому наказом командира в/ч А4123 відряджений до АТ «Українська оборонна промисловість». Тобто, вже з самого звернення вбачається, що відрядження військовослужбовця до державного органу та в подальшому до підприємства здійснювалось наказами командира, що відповідає вимогам чинного законодавства. Статтею 409 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за ухилення військовослужбовців від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману».
Тобто, то коли йдеться про депутатів Київради від партії «ЄС» та «Удар», що «проходили військову службу» у відрядженні до державного органу, то ДБР склад злочину бачить. А коли йдеться про бой-френда міністра Камишіна – то ні.
Тож не треба дивуватись, що з таким ДБР у 67 омбр зі взводу (30 чоловік за штатним розписом) у частині перебували тільки 12 – 13 військовослужбовців, а інші рахувались «відрядженими». Також не треба дивуватись тому, що бригада залишила позиції – воювати замість шабулянтів ніхто не буде.
Схоже, що діяльність генерального прокурора Костіна, директора ДБР Сухачова та міністра оборони Умєрова по розвалу української армії ось-ось має увінчатись успіхом, а фронт таки впаде. Судіть самі, пише мені товариш: «Заскакував до мене на днях боєць з розвідки 67 бригади, то розказав, що в їхньому взводі з 30 бійців воювали лише 12-13. Решта тільки числились, але їх ніхто ніколи не бачив». Тож нема нічого дивного, що 67 окрему бригаду, яка покинула позиції під Часовим Яром, зараз розформовують – це зробити простіше, ніж навести елементарний порядок і, хоча б, розшукати ухилянтів.
Стосовно одного такого ухилянта – старшого солдата Ярослава Олійника, який фіктивно рахується військовослужбовцем 67 окремої механізованої бригади, але живе в Києві, оскільки є чи то коханцем, чи то товаришем по пляшці міністра з питань стратегічного розвитку промисловості Олександра Камишіна – я вже розповідав. Цей Олійник рік не з’являється у своїй військовій частині, хоча продовжує отримувати грошове забезпечення, бо спочатку рахувався відрядженим до Мінстратегпрому, а зараз – до Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», та бере участь у публічних заходах Мінстратегпрому як радник пана міністра. За подібні «відрядження» частина 4 стаття 409 КК України передбачає для Олійника та Комишіна від 5 до 10 років позбавлення волі.
Я таки домігся реєстрації кримінального провадження за фактом ухилення цього Олійника від військової служби. Але ДБР, куди я подав повідомлення про злочин, попервах відмовилось вносити відомості в ЄРДР, тож довелось звернутись до суду. І ось, вже після того, як Шевченківський районний суд Києва своєю ухвалою від 18.04.2024 зобов’язав ДБР зареєструвати кримінальне провадження щодо Олійника та Камишіна, я отримав листа від 26.04.2024 за підписом заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР Олександра Тєлєшева, у якому Олександр Михайлович мені докладно роз’яснив, що розслідувати це кримінальне провадження ДБР не буде, оскільки ухилення військовослужбовця від військової служби не є злочином. Ось що пише цей міський божевільний:
«У зверненні зазначено, що Олійник Я.О. майже один рік відсутній у військовій частині, оскільки наказом командира в/ч А4123 відряджений до Департаменту державної політики авіаційно-космічної галузі Мінстратегпрому, а в подальшому наказом командира в/ч А4123 відряджений до АТ «Українська оборонна промисловість». Тобто, вже з самого звернення вбачається, що відрядження військовослужбовця до державного органу та в подальшому до підприємства здійснювалось наказами командира, що відповідає вимогам чинного законодавства. Статтею 409 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за ухилення військовослужбовців від несення обов’язків військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману».
Тобто, то коли йдеться про депутатів Київради від партії «ЄС» та «Удар», що «проходили військову службу» у відрядженні до державного органу, то ДБР склад злочину бачить. А коли йдеться про бой-френда міністра Камишіна – то ні.
Тож не треба дивуватись, що з таким ДБР у 67 омбр зі взводу (30 чоловік за штатним розписом) у частині перебували тільки 12 – 13 військовослужбовців, а інші рахувались «відрядженими». Також не треба дивуватись тому, що бригада залишила позиції – воювати замість шабулянтів ніхто не буде.
Дякуємо керівнику Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафі-Масі Найєму за дорогу від Харкова до Вовчанська, побудовану замість укріплень і мінних полів.
Історія знає «лінію Мажино» та «лінію Маннергейма». А в Україні є «лінія Умєрова-Найєма». Ну, і, звісно, «стіна Яценюка».
Історія знає «лінію Мажино» та «лінію Маннергейма». А в Україні є «лінія Умєрова-Найєма». Ну, і, звісно, «стіна Яценюка».
Forwarded from Манана Абашидзе
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Я профєсіональний рєжисьор. У вас врьот ліцо»
Фірма режисера серіалу «Слуга народу» отримала бюджетних замовлень на 750 млн грн на… продаж електроенергії, — Bihus.Info
Мова про Олексія Кірющенка. Він знімав серіали «Моя прекрасна няня», «Свати» та «Слуга народу».
Після приходу до влади команди Зеленського Кірющенко долучався до державних кінопроектів, а потім почав «входити» у бізнеси, які геть не пов’язані з кіно та мистецтвом.
Наразі Кірющенку належать 5% у компаніях, пов’язаних з виробництвом БПЛА, та 49% — у компанії «Ел-енерго», яка отримала бюджетних замовлень на близько 750 млн на продаж електроенергії. Проте «Ел-енерго» електрику не виробляє, а перепродає.
Фірма режисера серіалу «Слуга народу» отримала бюджетних замовлень на 750 млн грн на… продаж електроенергії, — Bihus.Info
Мова про Олексія Кірющенка. Він знімав серіали «Моя прекрасна няня», «Свати» та «Слуга народу».
Після приходу до влади команди Зеленського Кірющенко долучався до державних кінопроектів, а потім почав «входити» у бізнеси, які геть не пов’язані з кіно та мистецтвом.
Наразі Кірющенку належать 5% у компаніях, пов’язаних з виробництвом БПЛА, та 49% — у компанії «Ел-енерго», яка отримала бюджетних замовлень на близько 750 млн на продаж електроенергії. Проте «Ел-енерго» електрику не виробляє, а перепродає.