Свят вечір.
Тихо на дворі, погасли вогні,
Вечір на землю схилився.
В небі засяяли зорі ясні,
Та Віфлеємська ясніше..
Що розповість, тобі друже, вона?
Чи ти згадаєш те чудо?
Що відбулося в далекі часи,
І понеслося по всюди.
Радісно, радісно, в серці у тих,
Хто полюбив вже Ісуса.
В домі панує радість Різдва
Запах святковий вечері.
Церкви всі славлять Сина й Отця,
Співи святкові лунають.
Це Україна різдвяна моя!
Так прославляє Ісуса Христа!
Якщо, не віриш, спитай у Письма,
Син Божий вже народився.
Всіх об’єднала радість одна,
І ти радій, любий друже!
@virsh_online
Тихо на дворі, погасли вогні,
Вечір на землю схилився.
В небі засяяли зорі ясні,
Та Віфлеємська ясніше..
Що розповість, тобі друже, вона?
Чи ти згадаєш те чудо?
Що відбулося в далекі часи,
І понеслося по всюди.
Радісно, радісно, в серці у тих,
Хто полюбив вже Ісуса.
В домі панує радість Різдва
Запах святковий вечері.
Церкви всі славлять Сина й Отця,
Співи святкові лунають.
Це Україна різдвяна моя!
Так прославляє Ісуса Христа!
Якщо, не віриш, спитай у Письма,
Син Божий вже народився.
Всіх об’єднала радість одна,
І ти радій, любий друже!
@virsh_online
Різдво...
Сьогодні радість у серцях,
Бо маємо Різдвянне диво.
Святковий особливий час.
Хвала - народженому Сину!
Я -хлопчик Бога повсякчас,
І хоч маленьке серце маю.
Та щоб не сталось у цей час
Христа Ісуса прославляю!
Любов Господня у той день,
Прийшла у світ-добром явилась,
Хвала віршів , хвала пісень
В серцях спасенних народилась!
Маленьке Господа Дитя,
Ми щирим серцем величаєм.
Змінилось нині все життя !
З Ісусом краще - добре знаєм!
Цей подаруночок від Бога,
Найкращий дар в наше життя.
І хай земна оця дорога ,
Веде до вічного буття!
Нам Правда й Істина родилась,
В Ісусі радість й повнота .
Надіі й мрії вже з`явились
Й прощення Господа Христа !
Я щирим серцем величаю,
Творця ,за дивніі діла.
Любов Господню поміщаю
У своє серце - для життя!
Хай день різдвяний нагадає,
Про цей даруночок від Бога.
А душу нашу наповняє,
Любов, і сила й перемога !
В Ісусі - сила і спасіння,
Для серця , тіла і душі.
Утіха , щирість і прозріння
Любов і радість по всі дні!
З Різдвом Христовим ,вас вітаєм,
Сказати зараз- це вам мушу!
Вас ЛЮБИМ, вас благословляєм!
Хай Бог спасає кожну душу !
@virsh_online
Сьогодні радість у серцях,
Бо маємо Різдвянне диво.
Святковий особливий час.
Хвала - народженому Сину!
Я -хлопчик Бога повсякчас,
І хоч маленьке серце маю.
Та щоб не сталось у цей час
Христа Ісуса прославляю!
Любов Господня у той день,
Прийшла у світ-добром явилась,
Хвала віршів , хвала пісень
В серцях спасенних народилась!
Маленьке Господа Дитя,
Ми щирим серцем величаєм.
Змінилось нині все життя !
З Ісусом краще - добре знаєм!
Цей подаруночок від Бога,
Найкращий дар в наше життя.
І хай земна оця дорога ,
Веде до вічного буття!
Нам Правда й Істина родилась,
В Ісусі радість й повнота .
Надіі й мрії вже з`явились
Й прощення Господа Христа !
Я щирим серцем величаю,
Творця ,за дивніі діла.
Любов Господню поміщаю
У своє серце - для життя!
Хай день різдвяний нагадає,
Про цей даруночок від Бога.
А душу нашу наповняє,
Любов, і сила й перемога !
В Ісусі - сила і спасіння,
Для серця , тіла і душі.
Утіха , щирість і прозріння
Любов і радість по всі дні!
З Різдвом Христовим ,вас вітаєм,
Сказати зараз- це вам мушу!
Вас ЛЮБИМ, вас благословляєм!
Хай Бог спасає кожну душу !
@virsh_online
ЗГАДАЕМО РІЗДВО
Крізь час в минуле лину у думках
У ту печеру, де Ісус маленький в яслах
Туди де небо в ранішніх зірках
Де серед них Різдвяна - світла , ясна
Незмінне Небо з сивих тих віків
Оспіване в поезії поетів
Там ангелів хвалебний чутно спів
Там не стиха хвала , в строфах сонетів
Під пил лягають стомлені роки
І час стирає пам’ятні подіі
Та День Різдва , не стерли нам віки
Той День Святий – день радості , надіі
Той день , коли на Землю Божий Син
Зійшов до нас , вдягнувши тіло тлінне
Та з нами смертними зріднився Він
І ліг на жертвенник - ягням невинним
Здобув нам перемогу на хресті
І смертю – смерть навіки подолавши
Відкрив нам брами в Небо золоті
Вину гріха , за нас , на себе взявши
Радіймо друзі за Його Різдво
Не було б без нього , всім нам спасіння
Радій Земля - радій усе єство
Творець зійшов , до грішного творіння
Не стерли цю подію час , віки
І правди Божої - Зоря не згасла
І хай пливуть у вічність дні , роки
А ми згадаймо знов - Христа у яслах …
Грудень 2018
@virsh_online
Крізь час в минуле лину у думках
У ту печеру, де Ісус маленький в яслах
Туди де небо в ранішніх зірках
Де серед них Різдвяна - світла , ясна
Незмінне Небо з сивих тих віків
Оспіване в поезії поетів
Там ангелів хвалебний чутно спів
Там не стиха хвала , в строфах сонетів
Під пил лягають стомлені роки
І час стирає пам’ятні подіі
Та День Різдва , не стерли нам віки
Той День Святий – день радості , надіі
Той день , коли на Землю Божий Син
Зійшов до нас , вдягнувши тіло тлінне
Та з нами смертними зріднився Він
І ліг на жертвенник - ягням невинним
Здобув нам перемогу на хресті
І смертю – смерть навіки подолавши
Відкрив нам брами в Небо золоті
Вину гріха , за нас , на себе взявши
Радіймо друзі за Його Різдво
Не було б без нього , всім нам спасіння
Радій Земля - радій усе єство
Творець зійшов , до грішного творіння
Не стерли цю подію час , віки
І правди Божої - Зоря не згасла
І хай пливуть у вічність дні , роки
А ми згадаймо знов - Христа у яслах …
Грудень 2018
@virsh_online
Я хотел в этом прошлом году
Быть подобным Христу своему.
Но когда этот год пролетел,
Я увидел, что только хотел.
Я хотел больше братьев любить,
Своим ближним любовью служить.
Огорчить я немало сумел,
И любить всех я только хотел.
Я хотел всех больных посещать,
Утешать их, в нужде помогать.
Но как мало у них я сидел,
Помогать им я только хотел.
Я хотел быть примером для всех,
Чтобы умершим был во мне грех,
Но теперь я стыжусь моих дел,
Быть примером я только хотел.
Я хотел чаще ночью вставать,
Иисуса Христа прославлять.
Нарушать сладкий сон я не смел,
И молиться я только хотел.
Я хотел только верою жить,
Как Енох, перед Богом ходить.
Но я часто на волны смотрел,
Жить по вере я только хотел.
Всем хотел говорить о Христе,
На работе, соседям, везде.
Но молчал и на них лишь смотрел,
Говорить им я только хотел.
Я хотел, я так много хотел,
Но так мало, так мало успел.
Перед кем оправдаюсь теперь,
Что я в жизни так много хотел.
Благодарным хотел быть всегда
За все милости Бога Отца.
Но роптал и все дальше черствел,
Благодарным быть только хотел.
Мой Спаситель меня оправдал,
На кресте за меня Он страдал,
И как жалок был мой бы удел,
Если б Он только это хотел.
Милосердный Отец, помоги,
Новый год у меня впереди,
Чтоб не только я это хотел,
Но исполнить все это сумел.
(автор неизвестен)
@virsh_online
Быть подобным Христу своему.
Но когда этот год пролетел,
Я увидел, что только хотел.
Я хотел больше братьев любить,
Своим ближним любовью служить.
Огорчить я немало сумел,
И любить всех я только хотел.
Я хотел всех больных посещать,
Утешать их, в нужде помогать.
Но как мало у них я сидел,
Помогать им я только хотел.
Я хотел быть примером для всех,
Чтобы умершим был во мне грех,
Но теперь я стыжусь моих дел,
Быть примером я только хотел.
Я хотел чаще ночью вставать,
Иисуса Христа прославлять.
Нарушать сладкий сон я не смел,
И молиться я только хотел.
Я хотел только верою жить,
Как Енох, перед Богом ходить.
Но я часто на волны смотрел,
Жить по вере я только хотел.
Всем хотел говорить о Христе,
На работе, соседям, везде.
Но молчал и на них лишь смотрел,
Говорить им я только хотел.
Я хотел, я так много хотел,
Но так мало, так мало успел.
Перед кем оправдаюсь теперь,
Что я в жизни так много хотел.
Благодарным хотел быть всегда
За все милости Бога Отца.
Но роптал и все дальше черствел,
Благодарным быть только хотел.
Мой Спаситель меня оправдал,
На кресте за меня Он страдал,
И как жалок был мой бы удел,
Если б Он только это хотел.
Милосердный Отец, помоги,
Новый год у меня впереди,
Чтоб не только я это хотел,
Но исполнить все это сумел.
(автор неизвестен)
@virsh_online
❤️Так ніхто не любив. На безкрайній землі Не стрічалось подібної жертви, Щоб за тих, хто тебе ненавидить, ганьбить На хресті, в тяжких муках, померти. Він зробив це для нас. Заради грішних людей, Що в гріхах, день у день, помирали. Бог могутній віддав Свого Сина на смерть, Щоби вічне життя вони мали. Руки ті, що створили цю землю, життя; Руки ті, що людину створили Через тисячі літ до страшного хреста, Не вагаючись, люди прибили. Так ніхто не любив, так ніхто не жалів, Так ніхто більш не буде любити. За життя на землі Він життям заплатив, Щоб людей, у раю, поселити. —Чаша, хліб перед нами лежить на столі, Як частинка святої любові. В руки чисті від Тіла частинку прийми, І краплинку Пречистої Крові. — Ти Христа чистоту у собі бережи, Буть слухняним дитям постарайся. Щоб щоденно не чуть, знов і знов, у собі Слово совісті: грішник, покайся! Він сказав нам: "Іди, йди і більш не гріши, По Моїй, по єдиній дорозі" Та чомусь, знов і знов, гріх панує в душі І його подолать ти не в змозі. Але є наш Ісус, Він сказав: ти проси, Сили в Мене проси, й буде дана. Не здолаєш що сам, до Христа принеси. Перемога гріха в Його ранах.
Мелодія @notanidol #мости
Читає @julia_kib
Мелодія @notanidol #мости
Читає @julia_kib
Просто всему свое время бывает...
Зря не гоните события ход.
Часто, так сильно чего то желая
Что то другое не ставим в расчёт.
Часто, тоскуя о небе в закате
Нам всё равно, как алеет рассвет.
И под нахлынувших вОлнах апатий
Тратим впустую дни жизненных лет.
Просто всему свое время бывает...
Нужно себя приучить ожидать.
Мимо мгновения не пропуская
Каждое чудо вокруг замечать.
О. М.
@virsh_online
Зря не гоните события ход.
Часто, так сильно чего то желая
Что то другое не ставим в расчёт.
Часто, тоскуя о небе в закате
Нам всё равно, как алеет рассвет.
И под нахлынувших вОлнах апатий
Тратим впустую дни жизненных лет.
Просто всему свое время бывает...
Нужно себя приучить ожидать.
Мимо мгновения не пропуская
Каждое чудо вокруг замечать.
О. М.
@virsh_online
Чем выше к солнцу - тем спелее плод.
Чем ближе к небу, тем свободней дышишь.
Здесь на ладони - чистый небосвод,
Отсюда шум земли почти не слышишь.
Чем выше к солнцу, тем труднее путь,
Опаснее и круче перевалы.
Тут острый тёрн вонзается в тропу,
А ты один взбираешься на скалы.
Здесь небо манит чистой синевой
И судит каждый шаг неверный строго.
Здесь рядом Бог. Спасающий, живой.
Хоть из людей попутчиков немного.
Чем ближе к Солнцу, тем все меньше ты
В лучах всепроницающего Света
И явственней Воскресшего черты,
Рождённые в решительных победах.
О, эти голубые небеса
Меняют все твои ориентиры!
Здесь Вечность перевесит на весах
Любое из пустых сокровищ мира
Для каждого, кто лично испытал,
Что значит быть любимым вечным Богом!
Став на тропу распятого Христа,
Ты разделяешь с Ним Его чертоги!..
И потому направлю в небо взгляд.
Пусть зреет плод для Вечности в смиренье!
Поистине, дороже всех наград -
Войдя однажды в славный вечный град,
Услышать Господина одобренье!
Автор: Ju Lia
@virsh_online
Чем ближе к небу, тем свободней дышишь.
Здесь на ладони - чистый небосвод,
Отсюда шум земли почти не слышишь.
Чем выше к солнцу, тем труднее путь,
Опаснее и круче перевалы.
Тут острый тёрн вонзается в тропу,
А ты один взбираешься на скалы.
Здесь небо манит чистой синевой
И судит каждый шаг неверный строго.
Здесь рядом Бог. Спасающий, живой.
Хоть из людей попутчиков немного.
Чем ближе к Солнцу, тем все меньше ты
В лучах всепроницающего Света
И явственней Воскресшего черты,
Рождённые в решительных победах.
О, эти голубые небеса
Меняют все твои ориентиры!
Здесь Вечность перевесит на весах
Любое из пустых сокровищ мира
Для каждого, кто лично испытал,
Что значит быть любимым вечным Богом!
Став на тропу распятого Христа,
Ты разделяешь с Ним Его чертоги!..
И потому направлю в небо взгляд.
Пусть зреет плод для Вечности в смиренье!
Поистине, дороже всех наград -
Войдя однажды в славный вечный град,
Услышать Господина одобренье!
Автор: Ju Lia
@virsh_online
Бог стучал, а я не ответила.
Не открыла дверь.
Продолжала путь.
И в пути своём боль я встретила.
Слёзы горькие мне сдавили грудь.
Я пыталась жить, будто боли нет.
Я пыталась к Богу прислушаться.
Я звала Его. Тишина в ответ.
Наблюдала, как планы рушатся…
Отчуждение. Боль уныния.
И среди друзей – одиночество.
Словно сердце покрыто инеем,
А делиться ни с кем не хочется.
Я брела в таком состоянии,
Вспоминая с Христом общение,
И в душе всё росло желание
Пасть у ног Святых в сокрушении.
Тут же мысли мои враг спутывал,
Чтобы я не могла раскаяться.
Утешал он меня как будто бы:
«Ничего, это с каждым случается».
Сердце ныло, боясь вытаскивать
Всё на яркий свет огня Божьего.
Но и жить в темноте, помалкивать
Было сердце заставить сложно.
И однажды то сердце вырвалось,
С болью пало вниз.
Раскололось вдруг!
Всё его содержимое вылилось
У пронзённых Ног, одолев испуг.
Разлетелись кусочки мелкие
Пред глазами святыми, чистыми.
И в осколках я, словно в зеркале,
Отражалась со всеми мыслями.
Иисус посмотрел внимательно
На кусочки эти разбитые
И руками Своими старательно
Их поднял пред людьми открыто.
Положил на стол – до единого!
Кровью чистою окропил Своей…
Вдруг прощённое и любимое
Застучало сердце моё сильней!
Застучало нежней и радостней.
Застучало для всех свидетельством.
Застучало о том, как сладостно
У креста с Иисусом встретиться.
Застучало теперь смирением,
Стало чутким к призыву Божьему.
Стало биться простым служением,
Что награды любой дороже.
Застучало в груди свободное.
Застучало в груди готовое.
«Что, Спаситель, Тебе угодно?» –
Раздавалось теперь по-новому.
И биенье то продолжается.
Сердце Божьей любви поверило.
Как же это всё получается?
Кровь Святая то сердце склеила!
(Автор неизвестен)
@virsh_online
Не открыла дверь.
Продолжала путь.
И в пути своём боль я встретила.
Слёзы горькие мне сдавили грудь.
Я пыталась жить, будто боли нет.
Я пыталась к Богу прислушаться.
Я звала Его. Тишина в ответ.
Наблюдала, как планы рушатся…
Отчуждение. Боль уныния.
И среди друзей – одиночество.
Словно сердце покрыто инеем,
А делиться ни с кем не хочется.
Я брела в таком состоянии,
Вспоминая с Христом общение,
И в душе всё росло желание
Пасть у ног Святых в сокрушении.
Тут же мысли мои враг спутывал,
Чтобы я не могла раскаяться.
Утешал он меня как будто бы:
«Ничего, это с каждым случается».
Сердце ныло, боясь вытаскивать
Всё на яркий свет огня Божьего.
Но и жить в темноте, помалкивать
Было сердце заставить сложно.
И однажды то сердце вырвалось,
С болью пало вниз.
Раскололось вдруг!
Всё его содержимое вылилось
У пронзённых Ног, одолев испуг.
Разлетелись кусочки мелкие
Пред глазами святыми, чистыми.
И в осколках я, словно в зеркале,
Отражалась со всеми мыслями.
Иисус посмотрел внимательно
На кусочки эти разбитые
И руками Своими старательно
Их поднял пред людьми открыто.
Положил на стол – до единого!
Кровью чистою окропил Своей…
Вдруг прощённое и любимое
Застучало сердце моё сильней!
Застучало нежней и радостней.
Застучало для всех свидетельством.
Застучало о том, как сладостно
У креста с Иисусом встретиться.
Застучало теперь смирением,
Стало чутким к призыву Божьему.
Стало биться простым служением,
Что награды любой дороже.
Застучало в груди свободное.
Застучало в груди готовое.
«Что, Спаситель, Тебе угодно?» –
Раздавалось теперь по-новому.
И биенье то продолжается.
Сердце Божьей любви поверило.
Как же это всё получается?
Кровь Святая то сердце склеила!
(Автор неизвестен)
@virsh_online
Господь, хочу тебе хвалу воздать
За тех людей, кто сильно ранил душу
Кто заставлял от горечи стонать
И кто души мольбу с презреньем слушал.
Спасибо, Бог, за тех в моей судьбе
Кто предавал и сыпал соль на раны
За тех друзей, кто забывал в беде
За тех, кто оставлял на сердце шрамы...
Благодарю Тебя, что в жизненном пути
Я знаю тех, кто льстиво улыбаясь
Пытается изьян в душе найти
Подножку чтоб подставить, насмехаясь.
Я благодарна, Господи, за тех
Кто был, как думала, мне другом верным
Но коль слабела - раздавался смех
И забывалась дружба вся мгновенно...
Меня чрез них учил Ты быть сильнее
Но в то же время никогда не оставлял
Все ближе подходил, когда больнее
Друг камни мне во след опять бросал...
Чем тяжелей дорога, тем прекрасней финиш
И чем сложнее путь, тем краше вид
Разбитые осколки можно склеить
И в дивное творенье превратить.
@virsh_online
За тех людей, кто сильно ранил душу
Кто заставлял от горечи стонать
И кто души мольбу с презреньем слушал.
Спасибо, Бог, за тех в моей судьбе
Кто предавал и сыпал соль на раны
За тех друзей, кто забывал в беде
За тех, кто оставлял на сердце шрамы...
Благодарю Тебя, что в жизненном пути
Я знаю тех, кто льстиво улыбаясь
Пытается изьян в душе найти
Подножку чтоб подставить, насмехаясь.
Я благодарна, Господи, за тех
Кто был, как думала, мне другом верным
Но коль слабела - раздавался смех
И забывалась дружба вся мгновенно...
Меня чрез них учил Ты быть сильнее
Но в то же время никогда не оставлял
Все ближе подходил, когда больнее
Друг камни мне во след опять бросал...
Чем тяжелей дорога, тем прекрасней финиш
И чем сложнее путь, тем краше вид
Разбитые осколки можно склеить
И в дивное творенье превратить.
@virsh_online
ЗАВЖДИ РАДІЙ...
Радій, душе ! Втішайся завжди в Бозі !
Хоч сил так мало біди побороть,
Хоч терни зустрічаєш на дорозі,
Ти не журись, з тобою сам Господь...
Його рука Всесильна поруч буде,
Тоді, як виє вітер ураган,
З тобою твій Спаситель скрізь і всюди,
В човні життя - надійний Капітан!
Яка то втіха - буть дитям Ісуса!
Яке то щастя Господу служить!
Він збереже в час горя і спокуси,
І крила віри стомлені зміцнить.
Порою важко йти - ти не здавайся!
Не опускай в безсиллі своїх рук...
І попри все - частіше посміхайся,
З тобою - Бог! А Він - найкращий Друг.
Радій, втішайсь, хай не лякають тебе,
Могутні хвилі, буря навісна,
У тебе ціль одна - це чисте небо,
Де стихнуть грози, де царить весна.
"Завжди радій!" - Так нас Господь навчає,
Нехай відступлять сумніви і страх,
Блаженний той, хто Богу довіряє,
Й Йому вручає весь життєвий шлях.
Ти поклади журбу свою на Бога,
Все розкажи Ісусу так, як є...
Хто, як не Він надІшле допомогу?
І вселить радість в серденько твоє?
Він знає все... страждання, біль і сльози...
Він чує стогін зранених сердець...
Його любов - то чисті, ранні роси...
Його підтримка - світла промінець.
Хай радість наповняє твої груди,
Із піснею хвали проходь свій путь...
І де б не був ти, друже, знай - повсюди
Надійсь на Бога й вірним Йому будь...
Катерина Бойко
@virsh_online
Радій, душе ! Втішайся завжди в Бозі !
Хоч сил так мало біди побороть,
Хоч терни зустрічаєш на дорозі,
Ти не журись, з тобою сам Господь...
Його рука Всесильна поруч буде,
Тоді, як виє вітер ураган,
З тобою твій Спаситель скрізь і всюди,
В човні життя - надійний Капітан!
Яка то втіха - буть дитям Ісуса!
Яке то щастя Господу служить!
Він збереже в час горя і спокуси,
І крила віри стомлені зміцнить.
Порою важко йти - ти не здавайся!
Не опускай в безсиллі своїх рук...
І попри все - частіше посміхайся,
З тобою - Бог! А Він - найкращий Друг.
Радій, втішайсь, хай не лякають тебе,
Могутні хвилі, буря навісна,
У тебе ціль одна - це чисте небо,
Де стихнуть грози, де царить весна.
"Завжди радій!" - Так нас Господь навчає,
Нехай відступлять сумніви і страх,
Блаженний той, хто Богу довіряє,
Й Йому вручає весь життєвий шлях.
Ти поклади журбу свою на Бога,
Все розкажи Ісусу так, як є...
Хто, як не Він надІшле допомогу?
І вселить радість в серденько твоє?
Він знає все... страждання, біль і сльози...
Він чує стогін зранених сердець...
Його любов - то чисті, ранні роси...
Його підтримка - світла промінець.
Хай радість наповняє твої груди,
Із піснею хвали проходь свій путь...
І де б не був ти, друже, знай - повсюди
Надійсь на Бога й вірним Йому будь...
Катерина Бойко
@virsh_online
БУВАЮТЬ ВИСОТИ, БУВАЮТЬ ДОЛИНИ...
Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.
Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»
Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,
На серці тягар, немов камінь, лежить,
І я вже не я… Й посміхнутись не можу,
Так гірко в душі буває в цю мить.
І я просто плачу… Не знаю, як далі?
І сльози біжать по щоках в тишині,
Та раптом чийсь дотик ніжний й ласкавий,
І голос до болю знайомий мені.
«Дитя, не сумуй, а лише радій,
Дорога земна - це не вічна дорога,
За Мною іди по дорозі отій,
І ти ввійдеш в славу нетлінного Бога.»
І я замовкаю… І плач мій стихає,
Здається, що небо схилилось в цю мить,
Я тихо молюся… І Бог мій зціляє
Поранене серце, вже більш не болить.
Буває, що я… Падаю часто
І сил вже немає, щоб далі іти,
Як той подорожній, що десь у пустині,
Я прагну напитись живої води.
Коли мені важко буває, порою,
Ісус мій зі мною завжди, в кожну мить,
Він любить! Він милує! Він все прощає!
О, як же Я можу Його не любить?
Бувають висоти, вони не долини,
Тоді у душі моїй радість бренить,
І хочеться просто весь світ обійняти,
Любов, як вогонь, у серці горить.
Буває, стою просто вражена з того,
Що робить Господь у моєму житті,
Як дивно мені Він виходить на зустріч,
І як Він веде по дорозі земній.
Буває, так часто, я думаю: «Боже,
Пробач за невдячне серце моє,
Твоїх бо я милостей є недостойна,
А ти мене любиш! Так сильно, мене…»
Коли я молюся, схиляється небо,
Як плачу, Ісус мої сльози втирає,
А як знемагаю Він приходить до мене,
І сил додає і мене підіймає.
Бувають в житті і висоти й долини,
Та Божа любов є велика завжди,
Він поруч зі мною, Його я дитина,
З Ним впевнено йду до своєї мети.
Господь, Тобі слава, Тобі лиш Одному,
Я хочу завжди прославляти Тебе,
І дякувать щиро Тобі знову і знову
За те, що так сильно Ти любиш мене!
#переживання @virsh_online
Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.
Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»
Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,
На серці тягар, немов камінь, лежить,
І я вже не я… Й посміхнутись не можу,
Так гірко в душі буває в цю мить.
І я просто плачу… Не знаю, як далі?
І сльози біжать по щоках в тишині,
Та раптом чийсь дотик ніжний й ласкавий,
І голос до болю знайомий мені.
«Дитя, не сумуй, а лише радій,
Дорога земна - це не вічна дорога,
За Мною іди по дорозі отій,
І ти ввійдеш в славу нетлінного Бога.»
І я замовкаю… І плач мій стихає,
Здається, що небо схилилось в цю мить,
Я тихо молюся… І Бог мій зціляє
Поранене серце, вже більш не болить.
Буває, що я… Падаю часто
І сил вже немає, щоб далі іти,
Як той подорожній, що десь у пустині,
Я прагну напитись живої води.
Коли мені важко буває, порою,
Ісус мій зі мною завжди, в кожну мить,
Він любить! Він милує! Він все прощає!
О, як же Я можу Його не любить?
Бувають висоти, вони не долини,
Тоді у душі моїй радість бренить,
І хочеться просто весь світ обійняти,
Любов, як вогонь, у серці горить.
Буває, стою просто вражена з того,
Що робить Господь у моєму житті,
Як дивно мені Він виходить на зустріч,
І як Він веде по дорозі земній.
Буває, так часто, я думаю: «Боже,
Пробач за невдячне серце моє,
Твоїх бо я милостей є недостойна,
А ти мене любиш! Так сильно, мене…»
Коли я молюся, схиляється небо,
Як плачу, Ісус мої сльози втирає,
А як знемагаю Він приходить до мене,
І сил додає і мене підіймає.
Бувають в житті і висоти й долини,
Та Божа любов є велика завжди,
Він поруч зі мною, Його я дитина,
З Ним впевнено йду до своєї мети.
Господь, Тобі слава, Тобі лиш Одному,
Я хочу завжди прославляти Тебе,
І дякувать щиро Тобі знову і знову
За те, що так сильно Ти любиш мене!
#переживання @virsh_online
НА СВЯТО ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЬОГО...
Незвичайний день у нас сьогодні,
Люд святкує в селах і містах,-
Свято нині - хрещення Господнє,
Це подія дивна й непроста.
Сам Син Божий у Йорданських водах
Від Івана хрещення приймав.
І з-за хмар до всенького народу
Бог - Отець в ту днину промовляв.
Й Дух Святий на плечі опустився,
Вигляд голуба в той час Він мав,
Наш Спаситель в річці охрестився
Й місію на цій землі почав.
Дарував Господь сліпим прозріння,
Тяжкохворих з ложа підіймав,
Для людей було Його служіння,
Бо любив їх дуже і прощав.
Мертвих Його руки воскрешали,
А голодних хлібом Він кормив,
Прокажені чистими ставали,
Для людей лише добро творив.
Він пройшов для нас шляхом тернистим,
Біль, нужду терпів і розп'яття,
Щоб для мене й тебе особисто
Показати приклад для життя.
Щоб і ми навчились так робити,
І добром перемагати зло,
Ближньому любов'ю лиш служити
Й дарувать всім ласку і тепло.
Щоб по вірі хрещення приймали,
І стосунки мали з Ним тісні,
Щоб з молитвою перемагали
Всі спокуси й труднощі земні.
Як колись на березі Йордану
Спас відображався у воді, -
Так повинні зараз християни
Відзеркалити Його в собі.
В повсякденному житті й служінні
Образ Сина Божого Христа
Хай в нас видно буде... й до спасіння
Ближніх наших й рідних наверта.
В світі зла сіяйте безустанно,
Наче в морі, в бурю маяки...
З святом вас, українці - християни,
Миру вам й добра на всі роки!
Катерина Бойко @virsh_online
Незвичайний день у нас сьогодні,
Люд святкує в селах і містах,-
Свято нині - хрещення Господнє,
Це подія дивна й непроста.
Сам Син Божий у Йорданських водах
Від Івана хрещення приймав.
І з-за хмар до всенького народу
Бог - Отець в ту днину промовляв.
Й Дух Святий на плечі опустився,
Вигляд голуба в той час Він мав,
Наш Спаситель в річці охрестився
Й місію на цій землі почав.
Дарував Господь сліпим прозріння,
Тяжкохворих з ложа підіймав,
Для людей було Його служіння,
Бо любив їх дуже і прощав.
Мертвих Його руки воскрешали,
А голодних хлібом Він кормив,
Прокажені чистими ставали,
Для людей лише добро творив.
Він пройшов для нас шляхом тернистим,
Біль, нужду терпів і розп'яття,
Щоб для мене й тебе особисто
Показати приклад для життя.
Щоб і ми навчились так робити,
І добром перемагати зло,
Ближньому любов'ю лиш служити
Й дарувать всім ласку і тепло.
Щоб по вірі хрещення приймали,
І стосунки мали з Ним тісні,
Щоб з молитвою перемагали
Всі спокуси й труднощі земні.
Як колись на березі Йордану
Спас відображався у воді, -
Так повинні зараз християни
Відзеркалити Його в собі.
В повсякденному житті й служінні
Образ Сина Божого Христа
Хай в нас видно буде... й до спасіння
Ближніх наших й рідних наверта.
В світі зла сіяйте безустанно,
Наче в морі, в бурю маяки...
З святом вас, українці - християни,
Миру вам й добра на всі роки!
Катерина Бойко @virsh_online
Не плач, дитя, Я знаю, як болить.
Я перетерпів муки на Голгофі
Для того, щоб могла ти вічно жить
В небеснім Царстві, у краю далекім.
Коли свій погляд піднімаєш в небеса,
Спішиш в молитві все мені сказати,
Я Бог чудес, твій люблячий Отець,
Завжди стараюсь вчасно поміч дати.
Ти не журись, твою проблему знаю.
Усі проблеми в Мене під контролем.
По волі Божій рішення вже маю.
Я співчуттям наповнений і жалем.
Дитя Моє, за Мене ти тримайся.
Поспішних висновків ніколи не роби.
Живому Господу в усьому довіряйся.
А Він поможе до мети дійти.
Іди вперед, назад не озирайся.
Керую Я усім життям твоїм.
За руку сильну ти Мою тримайся,
Я проведу в Новий Єрусалим.
Я прагну сосуд виліпити з тебе,
Наповнить Святим Словом і ділами.
Без цього не побачить славу неба.
Прослав Мене і серцем і устами.
Я - твій Господь. І сила Я твоя.
Благословлю тебе в випробуваннях.
Так перевірю віру Я твою
І переплавлю у важких стражданнях.
Усе минеться: смуток, біль і страх.
Розвіється, наче туман ранковий.
Зі Мною будеш в Славних небесах.
Там ждуть оселі усіх вірних нові.
Вав. Тет. @virsh_online
Я перетерпів муки на Голгофі
Для того, щоб могла ти вічно жить
В небеснім Царстві, у краю далекім.
Коли свій погляд піднімаєш в небеса,
Спішиш в молитві все мені сказати,
Я Бог чудес, твій люблячий Отець,
Завжди стараюсь вчасно поміч дати.
Ти не журись, твою проблему знаю.
Усі проблеми в Мене під контролем.
По волі Божій рішення вже маю.
Я співчуттям наповнений і жалем.
Дитя Моє, за Мене ти тримайся.
Поспішних висновків ніколи не роби.
Живому Господу в усьому довіряйся.
А Він поможе до мети дійти.
Іди вперед, назад не озирайся.
Керую Я усім життям твоїм.
За руку сильну ти Мою тримайся,
Я проведу в Новий Єрусалим.
Я прагну сосуд виліпити з тебе,
Наповнить Святим Словом і ділами.
Без цього не побачить славу неба.
Прослав Мене і серцем і устами.
Я - твій Господь. І сила Я твоя.
Благословлю тебе в випробуваннях.
Так перевірю віру Я твою
І переплавлю у важких стражданнях.
Усе минеться: смуток, біль і страх.
Розвіється, наче туман ранковий.
Зі Мною будеш в Славних небесах.
Там ждуть оселі усіх вірних нові.
Вав. Тет. @virsh_online
Мій Боже, я живу в Тобі,
Зі мною Ти — у кожнім кроці.
Мій Боже, Ти є Всесвіт мій.
Я крапелька в Твоїй долоньці.
Отець мій, прошу, захисти,
Зціли стражденну мою душу,
Дозволь мені стежками йти,
Якими йти з Тобою мушу.
Управ, мій Боже, і вкажи
Ту стежку, за якою сила
Твоя Господня всіх світів,
Веди дорогою до світла.
Дурненьке ще Твоє маля,
Тому, прошу, Ти будь зі мною.
Твоя я — донечка ясна,
Я хочу буть завжди з Тобою.
Мій Боже рідний, я прошу,
Зцілити душу мою й тіло.
Скажи, мій Боже, що зробить,
Щоб зцілення я заслужила.
Прошу, мій Господи, прости
Мою Ти грішну, блудну душу,
Прошу, Всесильний, відпусти
Гріхи мої всі недолужні.
Прошу, вкажи мені життя
І шлях вкажи мені осяйний,
Де зможу йти з Тобою я,
І розуміти Твої тайни.
Прошу Тебе мене зцілить,
Хоч крапельку і крок за кроком
Навчити мудрості своїй,
Щоб гідна йти була з пророком.
Прошу, Всесильний, із небес
Промінчик світла в мою долю,
Прошу, Всевишній Бог-Отець,
Вкажи мені мою дорогу.
Прошу, мій Боже, сили я.
Допоки тіло ще страждає.
Скажи, Всесильний, як Твоя
Дитина в Світі жити має?
Вклади знання ті всі свої
В мою голівоньку дитячу,
Прошу, Всевишній, поможи.
Прошу Тебе я дуже й плачу.
Отець мій рідний, золотий,
Я знаю, що Ти — Всесвіт цілий.
У Світі кожен атом Твій
Для Тебе понад все важливий.
І я — Твій атом, я — в Тобі,
Твоя маленька рідна доня.
Прошу, мій Боже, піднеси
Всесильні батьківські долоні.
Щоб я могла, як дитинча,
Зігрітись ласкою Твоєю,
Зціли мене, благаю я,
Направ дорогою до Раю.
06.02.2019
Наталія Устименко Роса
#Краплинки_Божої_роси @virsh_online
Зі мною Ти — у кожнім кроці.
Мій Боже, Ти є Всесвіт мій.
Я крапелька в Твоїй долоньці.
Отець мій, прошу, захисти,
Зціли стражденну мою душу,
Дозволь мені стежками йти,
Якими йти з Тобою мушу.
Управ, мій Боже, і вкажи
Ту стежку, за якою сила
Твоя Господня всіх світів,
Веди дорогою до світла.
Дурненьке ще Твоє маля,
Тому, прошу, Ти будь зі мною.
Твоя я — донечка ясна,
Я хочу буть завжди з Тобою.
Мій Боже рідний, я прошу,
Зцілити душу мою й тіло.
Скажи, мій Боже, що зробить,
Щоб зцілення я заслужила.
Прошу, мій Господи, прости
Мою Ти грішну, блудну душу,
Прошу, Всесильний, відпусти
Гріхи мої всі недолужні.
Прошу, вкажи мені життя
І шлях вкажи мені осяйний,
Де зможу йти з Тобою я,
І розуміти Твої тайни.
Прошу Тебе мене зцілить,
Хоч крапельку і крок за кроком
Навчити мудрості своїй,
Щоб гідна йти була з пророком.
Прошу, Всесильний, із небес
Промінчик світла в мою долю,
Прошу, Всевишній Бог-Отець,
Вкажи мені мою дорогу.
Прошу, мій Боже, сили я.
Допоки тіло ще страждає.
Скажи, Всесильний, як Твоя
Дитина в Світі жити має?
Вклади знання ті всі свої
В мою голівоньку дитячу,
Прошу, Всевишній, поможи.
Прошу Тебе я дуже й плачу.
Отець мій рідний, золотий,
Я знаю, що Ти — Всесвіт цілий.
У Світі кожен атом Твій
Для Тебе понад все важливий.
І я — Твій атом, я — в Тобі,
Твоя маленька рідна доня.
Прошу, мій Боже, піднеси
Всесильні батьківські долоні.
Щоб я могла, як дитинча,
Зігрітись ласкою Твоєю,
Зціли мене, благаю я,
Направ дорогою до Раю.
06.02.2019
Наталія Устименко Роса
#Краплинки_Божої_роси @virsh_online
Селом ішов зажурений Святвечір.
Вдивлявся в вікна опустілих хат.
Кого ж він обійматиме за плечі,
Як вже нема кому святковий лад
Навести в пустках... Розлетілись діти,
І відійшли у засвіти батьки.
Нема кому святвечору радіти
На тих подвір'ях,де колись санки
З горбка малечу везли у замети.
А в стайнях батько сіно розкладав.
І мак в макітрах мами вміли терти,
Витав в повітрі запах різних страв.
Де за вечерею смачною гомоніли
Батьки і діти,бабці,дідусі.
Простим речам там від душі раділи.
І де ж тепер поділися усі???...
Де ті усміхнені старенькі бабці,
Що теревенять з внуками собі?
Ті пампухи і калачі на лавці
І метушня та гомін у дворі?
Лиш пустки й тиша - все,що залишилось
У наших селах і людських дворах...
Дай Боже,лиш,щоби не розгубилась
Любов,повага,радість у серцях.
І якщо є приїхати до кого
В те малолюдне непривабливе село,
То поспішіть,щоб не жаліти того,
Як не буде провідати кого.
І навіть якщо там самотня пустка,
Приїдьте в ті обійми тишини!)
Нам варто пам'ятати хто ми й звідки,
Щоб залишатись справжніми людьми!!!)))
Оксана Гудзь)))
Святвечір 2020)))
Оксана Гудзь @virsh_online
Вдивлявся в вікна опустілих хат.
Кого ж він обійматиме за плечі,
Як вже нема кому святковий лад
Навести в пустках... Розлетілись діти,
І відійшли у засвіти батьки.
Нема кому святвечору радіти
На тих подвір'ях,де колись санки
З горбка малечу везли у замети.
А в стайнях батько сіно розкладав.
І мак в макітрах мами вміли терти,
Витав в повітрі запах різних страв.
Де за вечерею смачною гомоніли
Батьки і діти,бабці,дідусі.
Простим речам там від душі раділи.
І де ж тепер поділися усі???...
Де ті усміхнені старенькі бабці,
Що теревенять з внуками собі?
Ті пампухи і калачі на лавці
І метушня та гомін у дворі?
Лиш пустки й тиша - все,що залишилось
У наших селах і людських дворах...
Дай Боже,лиш,щоби не розгубилась
Любов,повага,радість у серцях.
І якщо є приїхати до кого
В те малолюдне непривабливе село,
То поспішіть,щоб не жаліти того,
Як не буде провідати кого.
І навіть якщо там самотня пустка,
Приїдьте в ті обійми тишини!)
Нам варто пам'ятати хто ми й звідки,
Щоб залишатись справжніми людьми!!!)))
Оксана Гудзь)))
Святвечір 2020)))
Оксана Гудзь @virsh_online
Не нарікай, коли біда приходить.
Від Господа і радість, і печаль.
Утіху, в Бога, завжди той знаходить.
Хто має серце не тверде, як сталь.
Господь , з небес, все бачить, і все знає .
Йому нічого неможливого нема.
Життєві плани, Він, для нас складає.
Що склали ми,---- усе дарма.
Не сумуй, що не збулися мріі.
Ісуса волі, не було на них.
Ти віриш і живе надія.
Яка провадить , до Осель Святих.
Дай сили, Боже, у житті земному.
Тобі трудитись, не жаліть себе.
Хвалу приношу, Господу Святому.
Що вчить, не дбати про земне.
Земне дочасне, а небесне вічне.
З собою заберем своі діла.
Щоб звітувати перед Богом Вічним.
Для чого ти ,людино, прожила.
Господь зготовив вірному оселі.
Прийде забрати тих дітей Своіх.
Трудивсь хто ревно, завжди був веселий.
Він проведе, аж до осель святих.
Вавринюк Т.А. @virsh_online
Від Господа і радість, і печаль.
Утіху, в Бога, завжди той знаходить.
Хто має серце не тверде, як сталь.
Господь , з небес, все бачить, і все знає .
Йому нічого неможливого нема.
Життєві плани, Він, для нас складає.
Що склали ми,---- усе дарма.
Не сумуй, що не збулися мріі.
Ісуса волі, не було на них.
Ти віриш і живе надія.
Яка провадить , до Осель Святих.
Дай сили, Боже, у житті земному.
Тобі трудитись, не жаліть себе.
Хвалу приношу, Господу Святому.
Що вчить, не дбати про земне.
Земне дочасне, а небесне вічне.
З собою заберем своі діла.
Щоб звітувати перед Богом Вічним.
Для чого ти ,людино, прожила.
Господь зготовив вірному оселі.
Прийде забрати тих дітей Своіх.
Трудивсь хто ревно, завжди був веселий.
Він проведе, аж до осель святих.
Вавринюк Т.А. @virsh_online
А ми так мало дякуємо Богу...
В шаленім ритмі справ і суєти
Ми зайняті. Ми зовсім не готові...
Й зриває час календаря листки.
А ми усе сприймаєм, як належне...
Й спокійно так по течії пливем.
Коли нічого серце не бентежить,
Коли життя вирує, б'є ключем.
Коли все добре. Коли небо - синє,
А світ - яскравий, голоси - дзвінкі.
Коли підносять невагомі крила,
Коли співати хочеться душі.
Але коли приходить враз зневіра,
І сльози застилають очі вмить.
Ми в розпачі стаємо на коліна,
І серце в горі плаче і щемить.
І вже немає вічних справ, роботи,
І вже не треба виділяти час.
Христу до ніг складаємо турботи,
Коли надії вогник десь погас.
А Він чекає. З ніжністю й любов'ю
Готовий весь тягар забрати твій.
Готовий бути скелею міцною,
І захистом у лютий буревій.
"Я в тіні рук Своїх тебе ховаю,
Я - Утішитель, Добрий Пастир твій.
В годину труднощів, у мить відчаю
Я підкріплю, Я дам тобі спокій!"
А ми так мало дякуємо Богу...
Велику силу мають молитви!
Спішімо на початку дня нового,
Спішімо у спокійні вечори,
Спішімо до молитви і подяки
За те, що в сірі і туманні дні
З любов'ю й ніжністю Небесний Батько
Освітлює дороги нелегкі.
За те, що з Ним, з Його благословінням,
В шаленім ритмі справ і суєти,
Під Божим парусом душа спокійна,
Бо Він є поруч в зливи і шторми
#подяка #молитва @virsh_online
В шаленім ритмі справ і суєти
Ми зайняті. Ми зовсім не готові...
Й зриває час календаря листки.
А ми усе сприймаєм, як належне...
Й спокійно так по течії пливем.
Коли нічого серце не бентежить,
Коли життя вирує, б'є ключем.
Коли все добре. Коли небо - синє,
А світ - яскравий, голоси - дзвінкі.
Коли підносять невагомі крила,
Коли співати хочеться душі.
Але коли приходить враз зневіра,
І сльози застилають очі вмить.
Ми в розпачі стаємо на коліна,
І серце в горі плаче і щемить.
І вже немає вічних справ, роботи,
І вже не треба виділяти час.
Христу до ніг складаємо турботи,
Коли надії вогник десь погас.
А Він чекає. З ніжністю й любов'ю
Готовий весь тягар забрати твій.
Готовий бути скелею міцною,
І захистом у лютий буревій.
"Я в тіні рук Своїх тебе ховаю,
Я - Утішитель, Добрий Пастир твій.
В годину труднощів, у мить відчаю
Я підкріплю, Я дам тобі спокій!"
А ми так мало дякуємо Богу...
Велику силу мають молитви!
Спішімо на початку дня нового,
Спішімо у спокійні вечори,
Спішімо до молитви і подяки
За те, що в сірі і туманні дні
З любов'ю й ніжністю Небесний Батько
Освітлює дороги нелегкі.
За те, що з Ним, з Його благословінням,
В шаленім ритмі справ і суєти,
Під Божим парусом душа спокійна,
Бо Він є поруч в зливи і шторми
#подяка #молитва @virsh_online