ВІН ВОСКРЕС

Заглядає сонячне проміння ,
В кожен дворик , сад і в кожен дім
Звістку про Христове воскресіння,
Сповіщає нині радо всім.


Він воскрес! Слова ці серце гріють
Він воскрес ! Кайдани розірвав
В день пасхальний нас єднає мрія :
Щоб скоріше мирний час настав

Щоб пташки літали, не ракети ,
Щоб цвіла трояндою весна...
А в куточку нашому планети ,
Назавжди закінчилась війна...

Хочеться щоб пісня великодня,
Звеселила радо душі тих ,
Хто в окопі втомлений сьогодні,
Хто набутись вдома ще не встиг...

Що настане завтра- ми не знаєм ,
Але знаєм Того , Хто в Руках
Цілий світ і нас самих тримає
Сильний Він у діях і словах .

Це Господь . Він переміг і може ,
Врятувати край наш від біди  ...
Військо може вивести вороже
Строго приказати:" Відступи".

Бурі Він спиняв, то й спинить битви ,
Маємо такого Бога ми
Хай же з наших уст летять молитви ,
Будуть світлом посеред пітьми.

Хай настане свято воскресіння,
Там де ніч давно покрила все...
І в цей день Ісусу честь й хваління
Кожне серце вдячно принесе.

©️ Н . Луцик- Мартинюк

МОВЧИТЬ ЄРУСАЛИМ...

Мовчить Єрусалим земний ,
Мовчить і Via Dolorosa,
Порожнє місто в час такий ...
Де всі ? Запитую я досі...

Куди пішов народ з дворів,
Чому євреїв тут немає ?
Та на голгофській всі горі ,
Бо там Месію розпинають...

Крові слідами вкритий шлях ,
Пройшов з хрестом по Dolorosa,
Одне питання у думках:
За що відкинули так просто ?

Назад вернути б лиш п'ять днів ,
Йому шлях віттям простеляли,
Була і слава , линув спів ,
Його з пошаною стрічали...

А нині крики із юрби ,
А нині вирок вже готовий:
" Він вартий смерті. Розіпни!"
Вручив народ вінець терновий.

По Dolorosa  Він пройшов,
Ісус прийняв без слів все лишніх...
За нас пролив Невинну Кров,
За нас Розпятий Цар Всевишній.

Порожні вулиці мовчать
Його там більш  не зустрічають...
Бо на Голгофі всі стоять ,
І мало болям співчувають...

Вже не несуть Йому дітей ,
До Себе в дім не кличуть вгості .
Багато так змінив цей день ...
Приніс Ісусу цвяхи гострі...

А Він дивився ... Він мовчав ,
І відкривав в мовчанні Небо...
В Отцеві Руки Дух віддав ,
Помер у муках замість тебе ...

Похований у гробі Він ,
Могилу каменем закрили...
І чути лиш смертельний дзвін ...
Нема Христа ... Ісуса вбили...

Тому у траурі душа ...
Тепер Учитель наш не з нами...
У чому ж є Його вина ?
Хіба ж десь нагрішив ділами?

Вже промінь за горою щез ...
Його в холодний гріб поклали...
Пройшло три дні і до Небес -
Христос Воскрес наш - прозвучало...

Він переміг ! Хвала Йому
Всесильний вирвав смерті жало ...
День світлий розігнав пітьму ,
Все зрозумілим врешті стало...

Він став із гробу! Він воскрес ,
Радійте , в кому серце б'ється,
Радій сьогодні звід Небес,
Хай пісня радісна поллється.

Радій стривожена Земля ,
Радій , народе Авраама,
Хай спів наповнить всі поля
Звучить Спасителю- Осанна.

Не забувайте муки ті ,
Не забувайте кожну рану ,
Спасіння є лише в Христі ,
Любов у Ньому без обману...

Христос Воскрес ! А як же ти?
Не спи , душе , прокинься нині ...
Щоб в Небо встигла увійти,
Щоб не блукала у долині.

Христос Воскрес! Тому біжи,
В Його обійми... Він чекає...
Все , що турбує - розкажи ,
Бо вислухає і подбає...

Не забувайте .. Він воскрес
Хай не стихає лиш хваління
Хай славлять всі Царя Небес
В прекрасне свято Воскресіння .

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2013 р)

МОЛИВСЯ ТИ


Молився Ти в саду в порі нічній
Маслини розділяли  тільки горе...
Коли прийшов до Тебе зрадник Твій ,
То я Тебе теж зрадила в ту пору...

Коли перед Пилатом ти стояв ,
І в люті злій юрба вся бушувала..
І " Розіпни Його" народ кричав ,
То " Розіпни" з людьми і я кричала...

Коли ніс хрест , збичований, в журбі
Солдати римські били і штовхали...
То болю завдавала я Тобі ,
І не Тобі , а їм допомагала...

Коли вже воїн молот в руки взяв ,
Щоб для розп'яття там пора настала...
Коли Святі він Руки пробивав,
То я ті гострі цвяхи подавала....

Та навіть тих , хто в Руки цвяхи бив ,
Любов Твоя прийнять готова...
Ісус.. я розпинала.. Ти любив..
Прокляття не промовивши ні слова...

Коли молитву до Отця підніс ,
" Прости їм , Отче ... вчинків не збагнули"..
Тоді я серед стогонів і сліз,
В благаннях тих своє ім'я почула...

За мене Ти молився і просив ,
Всім серцем, переповненим страждання...
Мої гріхи всі милістю покрив ,
Настало на Голгофі покаяння.

Душа моя мов ранішня роса ,
Вже прощена Тобою , вільна стала..
Оплакували смерть всі Небеса,
І з ними я ридання не ховала...

Тебе , Святого , гріб сирий чекав ,
Життя повстане навіть із могили ,
І Ти повстав! Кайдани розірвав,
Побачила я воскресіння силу.

Воскресла назавжди душа моя ,
У ворога її відвоював Ти ,
Ціна висока ... твердо знаю я ,
Ще вища ніж скарби , грошей мільярди...

Минулим Ти мене не дорікнув ,
Що розпинала я Тебе з юрбою..
Простив , нове Ти дихання вдихнув-
Я житиму на Небесах з Тобою.

І чим за щастя відплачу таке?
Чи осягну любов Твою безмірну...
Дозволь любити серцем всім Тебе,
Тобі життя віддати у довірі.

Я ДЯКУЮ ТОБІ


Я дякую Тобі , мій Творче Добрий ,
За все , що з Рук Твоїх тут маю я..
І за життя і Твій Незримий Образ ,
За музику дощів і світло дня.

Я дякую Тобі за сонце й ночі ,
За тихий вечір, ранішню зорю...
Що відкривав по ранках мої очі,
Шептав :" Дитя , Я так тебе люблю..."

Я дякую за хрест , Голгофи муки ,
І за Твої кривавії сліди ,
Я дякую за ті Пробиті Руки ,
Які не раз спасають від біди.

Я дякую за кожну мить без гніву ,
За розум , за таланти , зір і слух,
Що Ти уста мої наповнив співом ,
За те , що Ти для серця- КращиЙ Друг.

Я дякую за віру і надію ,
Що Ти молитви крила дарував,
Дав праведності одяг .. тим радію ,
Що Ти мене у Книгу записав.

Я дякую і за вузьку стежинку,
Яка веде крізь сльози до Небес,
Хоч на Землі ніщо я.. лиш пилинка,
Та Ти для мене в третій день воскрес.

Я дякую і хочу так , мій Боже ,
Тобі служити , за Тобою йти...
На Тебе щоб була у всьому схожа ,
І гідні щоб приносила плоди.

Останній час над світом пролітає,
Молюсь , А так болить душа моя...
Хай лиш тягар життєвий не зламає,
Зустрітися з Тобою хочу я.

Світити віра хай не перестане,
Перемагати в битвах щоб могла ,
Коли перед Тобою я постану ,
Не листя , а плоди щоб віддала.

Почути щоб :" Моя Ти рідна Доню ,
Достойно прожила ...Ось час настав ,
Ввійди до Раю з радістю сьогодні,
Тебе на Небі довго Я чекав ."

ХОЛОДНА НІЧ….


Холодна ніч , той сад і зорі
Христа молитва , учні сплять
Така незнана тиша у просторі
І лиш уста в молитві тій тремтять

А сльози ллються капають тихенько
Востаннє вже вбирає їх земля
І та дорога зовсім вже близенько
Де кров та піт стікатимуть з чола

І хоч стискалось серце й так щеміло
Слова одні постійно повторяв
Господь якщо лиш можна хай мине ця чаша
Проте хай буде воля лиш Твоя

Зрадник вже тут наблизилась година
У руки грішників вже виданий Христос
Вмирати Він іде за тебе о людино
А ти взяла і продала Його

Ось суд в Каяфи , шрами , болі
Плювки в обличчя , пустота
Пилат омив руки свої від крові
Але чи чиста є тепер Його душа?

Вже багряниця тіло Боже вкрила
Вінок терновий на чолі повис
Та Він мовчав хоч не було вже сили
Всю чашу до кінця наш Спас допив

Та сильна спека , та важка дорога
Прохожий Симон хрест Ісуса ніс
Важкі ті болі ,сильна та тривога
Проходили крізь душу аж до сліз

Голгофа три хреста і люди
Прибитий вже й Ісус на тім хресті
І тільки лиш насмішки чулось всюди
Інших спасав ,себе нехай спасе

Одежу поділили дуже сміло
Й відразу посідали стерегти
Ще й навіть лихословити зуміли
Спаси ж себе якщо ти Божий син

І тут покрила темрява день білий
Закінчилось , завершилось Він помер
Аж ось завіса в храмі розірвалась
Він справді Син Господній що ж тепер

Що ж ми зробили нащо розіп'яли
Тепер Його в печеру покладіть
А до дверей ви приваліть великий камінь
Щоб не сказали ніби Він воскрес

І хоч сторожа міцно стерегла
З'явився ангел в білих шатах
І відвалив від гробу каменя
Вже не могла більш смерть Христа здолати

Христос Воскрес лунає всюди
Він смертю смерть навік здолав
Голгофа вже по заду люди
Спасіння всім подарував

І завжди знай мій любий друже
Що Пасха - це Ісус Христос
Живи із ним завжди і людям
Даруй Його святу любов!


©️ Віка Кузьміч @virsh_online

Страждання Христа
(Пасхальний вірш на двох учасників)

1. «Мій Отче,Я Готовий, хоч болить,
Готовий тут за них все протерпіти.
І зараз ось,молю в Тебе в цю мить,
Прости їм, бо не можуть зрозуміти!

Вони не знають, чинять що і з Ким,
Диявол їх сюди загнав обманом.
Жорстокість їхню Я пробачив їм,
Це треба Батьку так за Нашим планом».

2. І сльози ллються з кров'ю пополам:
1. «Ні, не образа! Я люблю їх Отче!
Вони нещасні! Ти це бачиш Сам,
Гріх,мов черв'як, серця їх то́чить!

Наділи ось на голову вінець,
Той, який в руки їхні вклала сила.
Та, що повстала проти Тебе Творець,
Де поспіхом за нею йде могила.

В очах темніє від ударів їх,
Шипи встромили вже Мені у скроні.
Як боляче! Як боляче за них,
Що в агресивному вони полоні!».

2. О воїни! На що ви ризикнули?
За що так Бра́нця мучите Цього́?
Ви теж у своїй злості потонули,
Чому так поступили? Для кого́?

А ви, злобою сповнені своєю,
Як можете: «На хрест Його!»кричати?!
За що ви так з Людиною Цією?
Готові Кров Його на дітях взяти!

1. «Здавалось, що терпіти сил нема,
Та Я терплю, зусилля прикладаю.
Мій Отче! Тут за них Я недарма,
На цім хресті все їхнє зло прощаю».

2. Ось накінець Голгофа.Всі прийшли,
1. На хрест лягаю...і удар, удар!
Прибитий Я!Ось хрест Мій піднесли,
Як боляче! В кожній клітині жар!

2. О люд! Кричати скільки будеш ти?
–«Зійди з хреста!»–зухвало промовляють.
1. «Прошу Тебе мій Батьку, їм прости,
Бо вони чинять те, чого не знають!

Ілі,Ілі!О Ламма Савахтані!
Мене мій Боже Ти чому покинув?».
2. Саме в хвилини ці передостанні,
До Неба голос болісний полинув.

Римський вояк оцет Йому подав,
1. –«Ні, не потрібно, Я чашу іншу п'ю.
Для вас Отець цю чашу готував,
За вас страждаю,бо сильно так люблю!».

2. Останній крик.І духа Він віддав,
Зверху донизу вмить завіса рветься.
Земля тряслась і страх всіх обійняв,
Гроби відкрились, дивина стається:

Тіла колись померлих всіх святих,
Воскресли і з'явились багатьом.
Про це розказано в словах простих,
У Книзі,що є Вічним Джерелом.

Ісуса поховали.Та Він встав,
Із мертвих, для всіх вірних—оправдання.
І чим би нас лукавий не лякав,
Цей вірш священний зве до покаяння.

Нехай душа повірить грішна та
І прийме благу звістку про спасіння.
Про страшну смерть Спасителяь Христа
Й про переможне чудо Воскресіння! Амінь

Автор–Людмила Шульговська;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

МНЕ НЕ ЗАБЫТЬ ( укр.переклад)

Той день не стерти з пам'яті мені ,
Голгофи час... Месія помирав ,
Як світ покрили сутінки нічні ,
Отець за Сина сльози проливав...

Принижений Він ніс тягар скорбот,
Не видавав хули і зло прощав...
І віддавав Життя Він за народ ,
Заради нас Спаситель бідним став...

Помітно на Обличчі болю штрих ,
Христос Святий зазнав знущання стільки...
Страждальця вид у пам'яті застиг,
Пройшов крізь серце , врізався навіки...

Із подивом дивились на Христа :
Він - світу Цар. Та хрест обрав ганебний...
Сьогодні зізнаюся щиро я:
Що теж до страти Господа причетна.

Коли шляхом слизьким в загибель йшла ,
Любов Христову , милість відкидала...
Грішила , не соромилася зла ..
В майбутнє гордо кроки направляла...

Я думала , що щастя віднайду ,
В безбожності світській, серед обману...
Я думала , що радість справжня тут,
Та світ мені наносив тільки рани..

Коли зробити вибір час настав ,
Варавву чи Христа... кого обрати ?
Я за гріхом пішла ,в полон він взяв...
І зрадила Ісуса... в день той страти..

І в днях прожитих , в метушні земній,
Не розуміла, як душа страждала ,
Як боляче без Бога , страшно їй ,
Зміст втрачений , щоб жити.. віри мало...

Без вивчених , придуманих речей ,
Пішла я до Христа , Йому сказала:
" Прости , не смію вверх піднять очей,
Прости , та вже грішити сил не стало"

Розп'ятий Ти. І в цім моя вина ,
Я варта , щоб закидали камінням ...
В мені пороки й  пляма не одна,
І поміж нами зводила я стіни..

Христу впивався в Голову вінець,
За мене в Небеса підніс моління :
" Хай будуть на Мені гріхи , Отець ,
Хай будуть на Мені її падіння "

З хреста почула Голос я Святий ,
Сказав :" Іди. Я все Тобі прощаю,
Вину твою велику , гріх важкий,
В Крові Своїй омити обіцяю.

Через Христа . Через Його любов ,
Настала в серці радість воскресіння,
Коли і гріх отруює десь знов,
Є зцілення в Ісусі і спасіння.

Той день не стерти з пам'яті мені ,
Як на Голгофі розпинали Бога ,
Дозволив розцвісти моїй весні..
Той день початком став життя нового..

Христос помер , щоб тільки я жила,
Він так збіднів, щоб ми всі збагатились ...
Йому звучить хай слава і хвала,
За благодать, за прощення , за милість .

ТИ ПАМ'ЯТАЄШ? ( укр .версія)

Ти пам'ятаєш день , коли з тобою ,
Ми за Христом по Dolorosa йшли ,
Перед Пилатом злісною юрбою ,
Так голосно кричали :" Розіпни"...

Як ми Ісуса ні за що винили,
Страждальця били разом по Лиці,
І стільки мук Ісусу спричинили,
О як на нас дивився Він тоді.

Ти пам'ятаєш, як вінок з тернини,
Впивався в скроні , як стікала Кров ,
Як Він , тепер ми знаємо - Невинний,
Під тим хрестом там падав знов і знов.

Ти пам'ятаєш, з Ним йшло два злочинці,
" Юдеї Цар"- написана вина,
Виднілися слова на тій табличці,
Була дорога Господа сумна.

Ти пам'ятаєш, як Він після ночі ,
Знівечений бичами , так знеміг
Повільно йшов вперед... Святії Очі ,
Зімкнути хоч на мить хотілось їх ...

Він кожен камінь Кров'ю Сам позначив,
І говорив жінкам Христос в мить ту:
" Єрусалиму дочки, Ви не плачте,
Що зовсім Я без сил на смерть іду ..

Але про себе сльози проливайте,
І плачте про дітей плачем гірким ...
Молитвами дітей оберігайте,
Біда спіткає весь Єрусалим...

Ти пам'ятаєш ту гору Голгофу,
Стук молотка, той грізний свист бичів...
Палило сонце , світу катастрофу
Вирішував Христос , І біль терпів...

Вбивали цвяхи в Руки там тирани ,
Не порівняти мук , яких зазнав...
Томила спрага , запалялись рани ,
З хреста Спаситель Бога вже благав:

" Прости їм , Отче , грішним- став молити,
Гріх роблять злий, не знаючи про те.."
Кидали жереб , одяг щоб ділити ,
Прибивши Тіло до хреста Святе..

Ти пам'ятаєш, злісно як кричали:
" Ей , Ти , зійди з хреста, Себе спаси..."
Не розуміли ми і не приймали,
Страждання , І прохань Його :" Прости ..."

Ти пам'ятаєш, як вітри зривались,
І став подібним ночі світлий день,
Здавалося, десь сонце заховалось,
Не бачить божевілля щоб людей...

Ти пам'ятаєш, як Ісус у час той ,
Води просив , сміялись люди злі ...
В агонії стогнав від мук нещасно,
І лиш злітало ввись :" Елі... Елі..."

Ти пам'ятаєш, як із кожним стуком,
Життя від Нього йшло , Він говорив:
" Мій Отче , Дух Тобі даю Я в Руки ..
Звершилося!"- Христос проголосив...

Розбита Голова на груди впала ,
І серце зупинилось... Він помер..
Здригнулася Земля вся. Ніч настала ,
Здійснили вирок до кінця тепер.


Ти пам'ятаєш, там де розпинали ,
Куди Христа на страту привели...
Ми тільки там святу любов пізнали ,
Її ми під хрестом Його знайшли ...

Згадай, як ми дивились на Голгофу ,
Вертались й били як себе самі ,
Бо стратили тоді Святого Бога ,
До дна Він чашу випити ту зміг...

Ти пам'ятаєш... я також незмінно ,
Про день той пам'ятаю кожен час...
Дивлюсь на хрест- схиляючи коліна,
Я ним від пекла назавжди спаслась...

Гора Голгофа - символ то спасіння,
Стікає за гріхи Ісуса Кров ,
Великий подвиг Господа в терпінні,
Така є Божа до людей любов.

Ти знаєш, друже , важко це напевно ,
Сьогодні усвідомити Христу
Що Жертва та Його була даремна ,
Для тих , хто вибрав гріх і марноту ...

Давай самі себе ми запитаєм:
Що нині в дар Спасителю несем
Свою хвалу чи цвяхи знов вбиваєм?
Поклонимось Йому чи розіпнем?

Ми куплені високою ціною ,
І бачим хрест , Голгофу , де були...
Не дай нам Бог забути, як з тобою
Ми за Христом по Dolorosa йшли...


( ©️ Н . Луцик- Мартинюк)

ОСТАННЯ ДОРОГА ( укр.версія)

Ця пилом порошить дорога ,
Веде люд на Голгофу Бога ,
Лиш стогін чути з Його Уст ,
Іде в останній шлях Ісус...

Вирує натовп і регоче ,
Він ж обійняти всіх так хоче,
Юрба глузуючи кричить...
А Він мовчить... а Він мовчить...

Ісус всі знав земні дороги ,
Де є нещасні , хворі, вбогі,
Найважчим став, навіяв жах...
Останній крок... Останній шлях...

В гірких сльозах спостерігало,
Все Небо , як Христа штовхали...
І співи Ангелів затихли,
Коли кнутом Ісуса били...

Здригнулись в смутку Серафими,
Коли на плечі хрест звалили...
В серця закралася тривога,
Ця пилом порошить дорога...

Що Агнцю думи говорили ?
Коли Він падав вниз без сили...
Коли з вінцем на голові ,
На смерть йшов , І віддався їй...

Тепер я знаю в ті хвилини,
Коли був в муках беззупинних,
Він Небо людям відкривав ,
В Життя нас  Книгу записав..

Тепер я знаю .. в мить ту сіру ,
Коли затихли в Небі співи ,
Як Голову Ісус схилив,
Тоді зробив все і звершив.

Заступник наш Він перед Богом ,
Відкрив любов Він Саваофа,
Ця пилом порошить дорога,
Попереду Голгофа...

©️ Н . Луцик- Мартинюк

ТИ ТАМ СТОЯВ...

Ти там стояв... в преторії Пилата,
Тебе щоб осудити, йшли туди ...
Принижень мусів стільки Сам зазнати,
Ісусе мій.. про мене думав Ти.

Поводились з Тобою наче звірі ,
Де ще такі знущання віднайти?
А Ти мене тоді любив без міри ,
В преторії про мене думав Ти.

Як " Розіпни " кричали в злості люди ,
Коли стояла з ними я в юрбі ,
Ти знав , що я з Тобою жити буду,
Про мене думав навіть і тоді...

Попереду чекала вже Голгофа ,
З хрестом ступав  , крові лишав сліди ...
Пройшов без слів запилену дорогу ,
І всеодно про мене думав Ти..

І ось до цілі Ти дійшов в знемозі..
А кожен цвях - це світу цього гріх,
Змішалися в єдине : крик і сльози...
А я в думках... а я в думках Твоїх...

І цвяхи ті Тебе не налякали,
Дорожча я для Тебе за життя,
Хоча про святість думала так мало ,
Нове відкрив для мене майбуття.

Ти в час сумний - моя підтримка , віра ,
Надія Ти і захист від біди..
Твоя любов є без умов, без міри ,
Бо думаєш про мене й нині Ти...

Я знаю, що зустрінуся з Тобою,
Здобуду перемогу ще над злом...
Тобі погляну в Очі із любов"ю
І заспіваю в Небесах псалом.

Колись стояв в преторії Пилата,
Стоїш сьогодні біля мене тут...
І бережеш мене в думках Ти свято ,
Я дякую за милість й доброту.

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2014)

ЯКБИ ТИ ЗНАВ

Якби ти знав, якою же ціною,
Тебе Спаситель на хресті купив,
То вмився би розкаяння сльозою,
І більше б не гордився, не грішив...

Якби відчув, як цвяхи б'ють у Руки,
Якби відчув той біль, хоча би раз,
То би заплакав, знаючи ті муки,
Поглянув би на Того, Хто всіх спас...

Якби почув молитви гефсиманські,
Які Ісус за тебе Богу ніс,
То славив би Його вночі і вранці ,
То йшов за Ним дорогою би скрізь...

Якби побачив ти Лице Ісуса,
Опльоване, розбите і святе...
То би додому з мандрувань вернувся,
Життя перемінив своє пусте...

Якби пройшов знеможений і гнаний,
Приніс на плечах дерев'яний хрест...
Якби ти знав як сильно мучать рани,
То би душею для життя воскрес.

Якби невинно мусів помирати ,
Принижений, під сміх і глум солдат...
Щоб першої любові цвіт підняти,
Ти б повернувся з чужини назад...

Сьогодні душу ти закрив від Бога,
Вона холодна і така сумна...
За тебе проливалась Кров Святого,
Він чашу горя випив аж до дна....

Його чомусь ти не впускаєш в душу,
Ще відкидаєш Господа Христа...
А Він тебе все кличе й любить дуже,
Схились біля підніжжя ти хреста...

Вернися нині з тих блукань даремних,
Прийме Господь, Він так давно чекав...
Життя твоє , як ніч- глухе і темне...
В обійми власні гріх тебе скував...

Прийди ти на Голгофу, де страждає,
За всі провини Сам Спаситель твій...
Тобі дорогу в Небо прокладає,
Щоб ти з Ним був в країні тій святій...

Якби ж ти знав, як там радість вічна,
Яке блаженство , і забутий страх....
То би неправді не служив ти більше,
І йшов би по Ісусових слідах...

Сьогодні Його заклик ще лунає,
Вернися ти і зміниться життя ...
Як серце по- новому заспіває,
Засяє сонцем ясним майбуття...

Христос з душі всю забере тривогу,
За тебе Він життя Своє віддав...
Якби ти знав, як добре бути з Богом,
Якби ж ти знав про це.... Якби ти знав...

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2015)

ВІН ЙШОВ НА ХРЕСТ!

Він йшов на хрест дорогою важкою,
Він йшов на хрест вмирати за людей,
Ісус Христос нас спас ціною Крові,
Прийняв Собі,немов Своїх дітей.

Голгофу бачив Він через століття,
Як ще у яслах Немовлям дрімав,
Він бачив хрест крізь горе й лихоліття,
Він бачив все,Він чув і Він все знав...

Відкинутий усім Своїм творінням,
Принижений Христос перед людьми,
Він йшов на хрест,щоби душі прозріння,
Отримати і я і ти могли.

Спину Свою підставив для знущання,
І від ганьби Обличчя не ховав,
Ісус стерпів удари і плювання,
Собіна плечі немочі Він взяв.

Забрав і болі наші із Собою,
Ми думали:Його Отець лишив,
А Він покрив провини із любов'ю,
Був мучений за гріх, та все простив.

І кара світу скорбного земного,
На Нім лежала,Він усе змінив
Вказав до щастя вічного дорогу,
Всі наші рани Ранами зцілив.

Принижений та гноблений до болю,
Христос не відкривав священних уст,
Покірний до кінця Отцевій волі,
В мовчанні на хресті вмирав Ісус.

Немов ягня проваджений на страту,
Засуджений народом Він ішов,
Щоб людям всім спасіння дарувати,
Дорогу хрестну наш Христос пройшов.

Схиляюсь нині я перед Розп'ятим,
І шепочу:"Спасителю,прости!"
Пробиті Ноги буду обіймати,
І по слідах Ісусових іти.

Любов палає в серці невмируща,
Воздам хвалу за подвиг неземний,
Христа Слова для мене-хліб насущний,
Він-Пастир мій,мій Цар,мій Бог Святий.

Я знаю,йшов за мене помирати,
Щоб до душі схилити Небеса,
Щоби Дитям Своїм мене назвати,
Щоб згасла у очах моїх сльоза.

Щоби зустрілась я на перехресті,
З Надією,що до Творця веде,
Щоб для життя душа сповна воскресла,
Щоби пізнала щастя неземне.

Я славити Христа не перестану,
Хвалитись буду Господом Одним  ..
Злечу колись я птахом над світами,
І вічно жити в Небі з Ним.

У серці крізь роки горіти буде,
Гори Голгофи образ пресвятий,
Христа  Я Очі дивні незабуду,
Хоч часто тисне душу біль важкий.

Ісус Христос і це прекрасне Небо,
Мені тепер дорожчі понад все,
І вірю Він візьме мене до Себе,
Коли у світ за Церквою прийде.

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(11/12/15)

МОЯ ПАСХА

Важко так ланцюги волочити,
Крик рабів у Єгипті лунає...
Чи ще довго в неволі ходити ?
Це питання вогнем пропікає.


У відкуплення віримо наше ,
Є нелегкою доля рабів...
День за днем , у знемозі ми плачем,
Хто б додому нас звідси провів ?

Бог батьків ! Де ж та наша свобода ?
Пригадай , що народ ми лиш Твій.
Ти - спасіння від роду до роду,
Наше світло в годині нічній.

Пристановище.  Бог Авраама
Ти Ісака і Якова Бог ,
Дай бальзаму на душі , на рани
Заспокой нас в годину тривог.

Бог почув крики ці невеселі,
Припинились плачі назавжди ...
Є достатньо нам хліба в пустелі
Протікають джерела води...

З страхом дивляться вслід єгиптяни,
Нам - вперед, в обітований край...
Поводир наш стовпом вогню стане ,
Фараоне...  на нас не чекай...

Бог веде... чудесами дивує ,
Дав забути образи гіркі ,
Ланцюгів дзвону більше не  чую ,
Лиш радію в хвилини такі...

Для Ізраїлю день цей - то Пасха ,
Це відкуплення день від неволі ,
День свободи навіки від рабства ,
День коли їх залишили болі .

А моя Пасха - це мій Спаситель,
Взяв на Себе провину мою ...
Він прийшов із небес- Визволитель
Щоб спасти всіх людей від вогню.

Під хрестом розірвались кайдани,
Там забулися  тіні загроз ,
Там роздерті загоїлись рани ,
Наша Пасха - Спаситель Христос.

Вже нема ланцюгів... це є диво ,
Слав, душе ! Лиш Ісусу співай
Ти із Ним стала вільна, щаслива ,
Віднайшла шлях в обіцяний Рай.

Кров з Голгофи струмочком стікає -
Це ціна за свободу рабів...
Там Невинно Розп'ятий страждає ,
Той , Хто нас із Єгипту привів...

Він зійшов на цю землю гріховну ,
За провини людей заплатив...
Хай хвала лине , хай  буде повна ,
Що від рабства гріха Він звільнив.

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2013 р)

ТРИДЦЯТЬ СРІБНЯКІВ...

Всього лиш тридцять срібняків-
Ціна така Царя Царів...
Ціна це за Невину Кров ;
За Божу платиться любов...

Всього лиш тридцять срібняків,
В саду вночі Хтось битви вів ....
Молитви линули із уст ,
Боровся з муками Ісус...

Всього лиш тридцять срібняків,
Здолати учнів сон зумів...
Біда надходить... сплять іще
А зрадник дуже близько вже ...

Всього лиш тридцять срібняків,
В мовчанні Небо і без слів...
А поцілунок лиш Один
В неволю взятий Божий Син...

Всього лиш тридцять срібняків,
Пилата суд... народу гнів...
І крики люті:" Розіпни ",
Ісус... став винним без вини...

Всього лиш тридцять срібняків,
Тягар хреста ...вінок хтось сплів...
Голгофа , цвяхи, чиста Кров...
За ворогів молився знов...

Всього лиш тридцять срібняків,
Звершилось - крик ввись полетів ...
І чаша випита до дна ,
Така за світу гріх ціна...

Всього лиш тридцять срібняків,
Все Юда пізно зрозумів...
Петро десь плаче в самоті ,
Себе картає в каятті ...

Всього лиш тридцять срібняків,
Гріх Юду з цього світу звів...
Гріх визнав свій Петро в той час,
Очиститись отримав шанс...

Сьогодні ще спасає Бог
Дарує мир серед тривог ...
А ти спасінням дорожиш?
Невже за срібло продасиш ?

За срібняки не віддавай ,
Свою дорогу в Вічний Рай
Не продавай Христа тепер
За тебе Він Святий помер...

Зазнав немало мук , страждань...
Мій друже , Юдою не стань ...
І душу вічну бережи ,
Як дар Христу її вручи...

Всього лиш тридцять срібняків..
І шлях на смерть Христа привів...
Тобі ж новим відкрився шлях ,
Його кінець - у Небесах..

Сьогодні , друже, вибирай:
Чи пекло , а  чи може Рай...
Монети чи з Христом у сад,?
Яку ти вибереш із втрат ?

Іди на світло. Йди вперед,
Хай не зупинить дзвін монет ...
Ісуса тільки вибирай
І вічність з Ним не продавай.

©️ Н . Луцик- Мартинюк
( 2013 р)

У НІЧ ТУ...


У ніч ту Гефсиманія дрімала,
Христос туди із учнями прийшов ,
Душа Його томилася, страждала ,
Розкрило Небо зоряний покров...

Перед Отцем в покорі Той схилився,
Чиє в віках  прославлене  Ім'я...
Він плакав гірко , тихо так молився :
" Хай буде, Отче , воля лиш Твоя".

Вже зрадник непомітно наближався,
Заснули учні втомлені тоді...
А Ангел світлий із небес спускався,
Підтримати Христа щоб в боротьбі.

Залишений  всіма Він , та не Богом ,
Христос прискорбну чашу пити став,
Розпочалася мук страшних дорога ,
Як Юда сам Його поцілував.

Ісус мовчав... Йому зв'язали Руки,
На суд неправди Спаса повели.
Зазнав Святий із учнями розлуки,
А свідчення жорстокими були...

Христу в Обличчя праведне  плювали ,
Всі ті , кого прощав  Він і любив,
Розп'ясти, вбити , стратити бажали,
Такого болю ще ніхто не пив...

Ціна Любові- срібняків тих тридцять,
Голгофський хрест на Господа чекав..
Його вдягнули люди в багряницю,
Вінець терновий кат Йому сплітав..

Як переніс Христос ганьбу , знущання?
Удари ті від римського бича...
Як витерпів тортури і страждання?
Не проклинав нікого , а мовчав...



Лиш обіймав всіх поглядом ласкавим,
Ятрили Душу смуток і журба....
"Христові- смерть! Нам відпусти Варавву!"-
Жахливий вирок винесла юрба.

Накликавши на  себе тим прокляття,
Народ Христа дорогою повів,
На страту Агнця, на сумне розп'яття,
Хто б перенести горе це зумів ?

Там , під хрестом Спаситель спотикався,
Він падав часто, не було вже сил,
Раділо пекло , ворог насміхався
Покрили темні хмари небосхил...

Гора Голгофа муками зустріла ,
Хрестом Ісуса, цвяхами , вінцем...
Все    Тіло понівечене боліло,
Томила спрага вже перед кінцем...

Ті Добрі Руки до хреста прибили,
Стікала Кров з Лиця святим струмком,
І одяг римські воїни ділили,
ТогО, Хто коронований вінком.

З розбитих уст слова:" Прости їм , Отче,
Не знають роблять що..."- Христос взивав,
Остання мить ... прохання:" Пити хочу..."-
А потім крик:" Звершилось!"- й Дух віддав.

На темну ніч враз день перемінився,
Помер Ісус... Помер Спаситель мій...
Підступний план тоді цілком здійснився ,
Та навіть там, у темряві нічній...

Любов у битві тій перемагала,
Хоч цього ворог навіть і не знав..
Життя Нове в Ісусі воскресало,
Три дні й три ночі в гробі Він лежав...

І сталось незбагненне  на світанні,
На ділі Бог могутність проявив,
Стерпів Христос всі муки і страждання,
Кайдани смерті назавжди розбив..

Воскрес! Програло пекло у двобої,
Воскрес Ісус! Тріумф отримав Він,
Воскрес Спаситель і для нас з тобою,
Приніс любов, початок добрих змін.

Немає більше смерть над нами влади ,
Воскрес Христос - воскреснемо і ми;
Його Одного будем прославляти,
За те, що спас і нас назвав дітьми.



Той подвиг славний у серцях лишився,
Ісус бо  Небо нам подарував,
Тоді, як шлях страждань пройти рішився,
І наше місце на хресті зайняв.

А потім з гробу встав у день священний,
І заспівав Новий Єрусалим.
Христос Воскрес! Ця вість благословенна,
У вічності ми будемо із Ним.

Нехай ця радість світла, Великодня ,
Наповнить світ наш, досягне Небес.
Хай лине честь Воскреслому сьогодні.
Ісус Воскрес! Воістину Воскрес!


©️ Н . Луцик- Мартинюк

МОЛИВСЯ ТИ


Молився Ти в саду в порі нічній
Маслини розділяли  тільки горе...
Коли прийшов до Тебе зрадник Твій ,
То я Тебе теж зрадила в ту пору...

Коли перед Пилатом ти стояв ,
І в люті злій юрба вся бушувала..
І " Розіпни Його" народ кричав ,
То " Розіпни" з людьми і я кричала...

Коли ніс хрест , збичований, в журбі
Солдати римські били і штовхали...
То болю завдавала я Тобі ,
І не Тобі , а їм допомагала...

Коли вже воїн молот в руки взяв ,
Щоб для розп'яття там пора настала...
Коли Святі він Руки пробивав,
То я ті гострі цвяхи подавала....

Та навіть тих , хто в Руки цвяхи бив ,
Любов Твоя прийнять готова...
Ісус.. я розпинала.. Ти любив..
Прокляття не промовивши ні слова...

Коли молитву до Отця підніс ,
" Прости їм , Отче ... вчинків не збагнули"..
Тоді я серед стогонів і сліз,
В благаннях тих своє ім'я почула...

За мене Ти молився і просив ,
Всім серцем, переповненим страждання...
Мої гріхи всі милістю покрив ,
Настало на Голгофі покаяння.

Душа моя мов ранішня роса ,
Вже прощена Тобою , вільна стала..
Оплакували смерть всі Небеса,
І з ними я ридання не ховала...

Тебе , Святого , гріб сирий чекав ,
Життя повстане навіть із могили ,
І Ти повстав! Кайдани розірвав,
Побачила я воскресіння силу.

Воскресла назавжди душа моя ,
У ворога її відвоював Ти ,
Ціна висока ... твердо знаю я ,
Ще вища ніж скарби , грошей мільярди...

Минулим Ти мене не дорікнув ,
Що розпинала я Тебе з юрбою..
Простив , нове Ти дихання вдихнув-
Я житиму на Небесах з Тобою.

І чим за щастя відплачу таке?
Чи осягну любов Твою безмірну...
Дозволь любити серцем всім Тебе,
Тобі життя віддати у довірі.

РОЗП'ЯТА ЛЮБОВ

Любов вели на страту на Голгофу ,
Немов ягня покірно так ішла ,
На ту гору важка лягла дорога ,
Юрба шуміла , наче море , зла...

Любов ішла... і погляд Її ніжний ,
Усіх людей на світі обіймав ,
Відкинута мов камінь- та наріжний
Любов святу на Землю Бог послав...

Хрест дерев'яний люд звалив на плечі ,
Насмішками дорога вдаль лягла ,
Вигукував народ жахливі речі,
Любов же на розп'яття тихо йшла...

Її Ім'я- Ісус , Землі Спаситель,
Пішов на смерть покірно в тридцять три...
Картина перед нами ось відкрита ,
Як в ніч з Отцем Він слізно говорив...

В маслинах Гефсиманія дрімає ,
Колише вітер сонні трави знов...
Крізь хмари повний місяць виглядає ,
А перед Небом молиться Любов...

Уста святі в тремтінні промовляють:
" Мій Отче , промине хай чаша ця,
Проте , Хай буде так як Ти бажаєш,
Хай буде , Батьку, воля лиш Твоя..."

Кривавий піт і сльози мого Спаса ,
Все падали на Землю мов роса ,
І час страждання, муки наближався ,
І зради поцілунок для Христа.

Здригнусь в ту мить , коли я пригадаю ,
Неправди суд. Знущання над Христом..
Важкі побої ..у Лице плювання
Слова ті : пророкуй же , вдарив хто ?

Відречення Петра.. крик фарисеїв ,
Пилата двір. Що істина ? Скажіть!
Принижений творінням Цар Юдеї ,
Почув Він замість милості - " Судіть!".

Неправдою покрили образ Бога ,
Тростину в Руки хтось Йому вручив ,
І били і сміялися із Нього,
А Він людину і тоді любив...

Вінець терновий... болі... багряниця,
Ось Руки воїн міцно вже зв'язав,
Солдатів римських не здригнулись лиця ,
Ісус терпів і їх не проклинав...

Пилат стояв у роздумах про правду ,
Народ просив... мов озвіріти встиг...
" Ісуса розіпни, а нам Варавву,
Розбійника Варавву відпусти...

Ісуса Кров на нас і дітях наших ,
Веди Його на страту- розіпни.."
І на Голгофу шлях проліг найважчий,
На смерть вели Любов ту , без вини ...

Христос ішов- збичований, побитий,
Ридала мати... плакали жінки...
Палило сонце.. так хотілось пити..
Дійти б до цілі- лиш одні думки.

І ось гора Голгофа , що чекала ,
Його , а Він про день той знав давно ...
З розбійниками Бога розпинали,
Йому ту чашу випити дано...

Стук молота... і Кров струмком стікала,
Солдат у Руки цвяхи забивав...
Любов усю планету обіймала ,
Спаситель міст до Неба будував...

Про одяг жереб воїни кидали,
Ніхто в той день не думав і не знав ,
Що Небо їм Любов подарувала,
Щоб світ спасти Ісус Христос страждав..

Мовчало Небо..і взивав до Бога ,
Ісус в безсиллі кликав :" О, Елі,
Нащо Мене Ти полишив Одного?",
І пронеслося криком по Землі...

Звершилося!- і темряви цунамі ,
Плкрило світ , покрило все навкруг...
Тоді завіса розірвалась в храмі ,
Ісус Христос віддав Отцю Свій Дух...

Тисячоліття з того дня минули ,
А про Голгофу гомонять віки...
Ісуса смерть нам Небо повернула ,
Його ми діти , нам простив гріхи.

Любов Розп'ята нині кличе в Небо,
Прийдіть до Бога. Він чекає вас ,
Вклонися Тому, Хто вмирав за тебе,
Ще поки подарований нам час.

Простягнуті ще Руки ті , що в ранах ,
Ісус пролив за тебе чисту Кров ,
Прийми Його , спадуть нехай кайдани,
Й прослав Любов Розп'яту за любов.

©️ Н . Луцик- Мартинюк

(27.06.2015)

В СВЯТО ВОСКРЕСІННЯ

Христос Воскрес! Христос живий !
І свідок цього - вся Земля,
І свідок Небо- гріб пустий ,
Сьогодні свідок цього- я.

Поміж злочинцями вмирав ,
Зазнав Святого Образ змін...
В молитві до Отця взивав,
О , як страждав , томився Він.

Погорджений .. як Страдник став ,
Для нас Він був нічим , ніким...
На Себе немочі забрав ,
І падав під хрестом важким...

Поніс хвороби .. як ягня ,
Покірно йшов.. не смів спинитись,
В Христових Ранах ти і я ,
Знайшли бальзам щоб нам зцілитись.

Посеред тернів Він ступав ,
До нас загублених з любов’ю,
Свої всі кроки направляв,
А Сам стікав невинно Кров'ю...

Він смерть вкусив в голгофський час ,
Без нарікав пив чашу горя ,
Відкрив там Небеса для нас ,
Із волею Отця не спорив..

Коли безмовно помирав,
Тоді всім нам давав спасіння,
І в день жахливий той чекав,
Він дня святого Воскресіння.

І славна Пасха вже прийшла,
Гріб спорожнів. Сторожа впала ,
Смерть не зуміла , не змогла ,
Христа там втримати... програла!

Скажи тепер : Ісус Живий,
Я буду в Небі. Буду з Богом.
Він виборов в той день страшний ,
Над пеклом вічну перемогу.

Христос Воскрес! Звучить хай гімн ,
Ісусу слава , честь , хваління,
В серцях знайде хай наших Він ,
Себе і радість воскресіння.

©️ Н . Луцик- Мартинюк

СЕРЕД ГРІХА

Серед гріха на цій земній планеті ,
Де зло порою біль душі несе ,
Стоїть Христос , тебе питає :" Де ти?
Прийди , давно чекаю Я тебе..

Ти чуєш , друже , ці слова не вперше,
Що з мертвих наш Ісус Христос Воскрес,
Пішов за світ невинно Він померти ,
А світ Йому підніс в дарунок хрест.

Сьогодні простягнув до тебе Руки
Любов відкрив , прогнати щоб пітьму ,
Він день і ніч у двері серця стука ,
Все жде , коли відкриєш ти Йому.

Чи зможеш нині ти піти від Бога ..
Відкинути Голгофу і Христа?
Христос Воскрес , здолавши сили злого ,
За тебе муки Він терпів хреста .

Чекає Бог молитви покаяння,
Бажає рани всі твої зцілити ...
Забрати гріх і сльози і страждання,
Тебе чекає з радістю Спаситель.

Відкрийся, душу відпусти на волю,
Нехай летить у Небо до Творця ,
Прийди у Бога , розкажи всі болі ,
Ще поки в грудях є твоїх життя.

Вдивись сьогодні ти в Ісуса Рани,
Вдивись у сльози. Оціни ти їх.
І каяттям своїм розбий кайдани ,
Якими так скував безжально гріх.

Зроби той крок назустріч Богу нині,
Він до сердечних стукає дверей ,
Не дай же в серці місця для гордині,
Бог витре сльози із твоїх очей...

Ісус Воскрес для твого оправдання ,
Щоб ти у Небі жив , щоб не помер ,
Можливо , заклик буде цей останнім,
Не загуби спастися шанс тепер.

Подумай , хто із вічності назустріч,
До тебе вийде.. Бог чи сатана,
До кого зможеш простягнути руки?
Христос хай буде ціль твоя одна.

Відкинь весь сумнів , розірви тенета,
Господь ще кличе в Небо голубе ,
Стоїть Христос, тебе питає:" Де ти ?
Прийди, давно чекаю..
Я люблю тебе !"

©️ Н . Луцик- Мартинюк
(2015 р.)