1.Яка велика є любов та безумовна,
І не заслужена до мене милість ця.
Та Божа благодать свята, чудова
Готує в небесах мені вінця.

2.Сьогодні згадуєм ми про Народженого в яслах,
Та чи горить в серцях у нас ще той вогонь?
Який приніс Христос на грішну Землю?
Чи ти замерз , зотлів і охолов?

1.Христос на Небі молиться за тебе,
Він свято вірить в те, що ти дійдеш.
А тут все просто- лиш любити треба.
І не втрачати час- бо вже не здоженеш

2.Не забувай, Він народивсь для тебе,
Й чекає зараз нас у небесах.
Своїм народженням відкрив всім небо
І знов гряде, невісто, лиш чекай…

@tania.khomych @virsh_online

ВІН НАРОДИВСЯ!
Він народився. Чуєте оркестр?
То Ангели несуть хвалу Отцю.
Він народився. Він прийшов з Небес,
Щоб кров’ю землю освятити цю.

Він народився! Сонні пастухи
Покидали отари між полів.
Він народився! Взявши посохи,
Ішли Царю вклонитися царі.

Він народився. Вифлеєм дрімав…
Дрімала Кафа, Рим і світ увесь…
Усе живе затихло по домах,
Лиш в яслах тихо шелестів овес.

Він народився. Тіні майбуття
Звисали з павутиння у хліву,
Та весело сміялося Дитя,
Торкаючись м’яких овечих вух.

Він народився, Пастир пастирів,
Облишив світлий трон Святих Небес
І освітив любов’ю бідний хлів…
Він народився. Чуєте оркестр?
@Лідія Меланіч

СЬОГОДНІ БОГ…
Спадала темна ніч. Горів вогонь…
На сонні вівці осідала тиша,
А пастухи сиділи осторонь –
У темряву вдивлялися пильніше.

Текла розмова тиха. Місяць плив
Молочним Шляхом між зірок у вирій.
Здіймався дим стовпом поверх голів,
І розчинявся в ночі чорно-сірій.

Все дихало спокоєм і теплом
В напівдрімоті… Раптом – ясне світло
Засяяло. І з сонячним крилом
Два Ангели з’явилося для світу.

Від чарівних пісень розлився дзвін…
Гриміло скрізь: «Вам чудо сотворилось.
Родився Спас землі – у яслах Він.
Ідіть туди, де зірка засвітилась.»

І пастухи без нарікань пішли.
На ноги вставши, стали на дорогу.
У Вифлеємі у хліву знайшли
В людській подобі родженого Бога.

Сповитий, в світ дививсь могутній Цар,
І вирувало щастя в повній тиші.
Сьогодні Бог роджається в серцях,
Не як мале дитя – а як Всевишній.

Сьогодні Бог стоїть як захисник,
Сьогодні Бог наш світ в руках тримає.
Сьогодні Бог живе в життях людських,
Сьогодні Бог веде дітей до Раю.

@Лідія Меланіч

***
Гляньте, люди, цей день всміхається,
Як дві тисячі літ тому.
Гляньте, люди, Христос рождається
Тож віддаймо хвалу Йому!

Чули, люди, ця звістка котиться
Вслід усім чотирьом вітрам?
Чули, люди, Ісус народи всі
Закликає в Небесний храм!

Знайте, люди, що взявшись кригою,
Річка Господа прославля,
Знайте, люди, усе, що дихає
Й квітне – славить Його ім’я.

Вірте, люди, що скоро станеться
Нове Небо й Земля нова.
Вірте, люди, що дні останні це
Скоро збудуться всі слова.

Подивіться – цей день всміхається,
Як дві тисячі літ тому.
Нам Спаситель – Христос роджається,
Тож віддаймо хвалу Йому!


З НАМИ БОГ

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!
Світанок в кошик сни збирає,
А в небі пломенить зоря.

Для пастухів зорить дорога,
Сріблиться шлях вузький волхвам.
Той самий шлях до перемоги
Освітить дивне світло нам.

Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

@Лідія Меланіч

ГОСПОДЬ РОДИВСЯ

Схилилась над колискою Марія –
Дитя Святе так тихо, мирно спить.
Над Вифлеємом вісник пломенить
І небо дивним відблиском зоріє.

А вже зі Сходу родженому з Діви
Йдуть мудреці вклонитися Царю,
Й дивуються , побачивши зорю
Не над палацом царським, а над хлівом.

Господь родився. Став таким, як ми,
Подобу взяв людську – Свого творіння.
І паростки дало сухе насіння.
І в небі засурмили всі громи.

Дрімала ніч – така ж, як всі. Земля
Так само тихо бігла по орбіті…
Але коли Ісус родився, в світі
Все стало гучно Бога прославлять.

Піски шептали вітру: “Диво з див”,
Роса в траві дзвеніла: “Спас родився!”
І навіть чорний космос прихилився
До Того, Хто колись його створив.

Співайте ж Богу пісню – Славний Він!
Співайте пісню – наступило свято!
Аби по всій землі пронісся дзвін!
Щоб люди Господа змогли пізнати!

@Лідія Меланіч

ВІРШ НА РІЗДВО

Хто повірив звістці цій спасенній ?
І над ким рамено Бог відкрив?
Народився у тиші блаженній,
Цар Царів... Він світ цей полюбив.

Щоби бути у житті моєму ,
Першим , Найдорожчим , Головним...
Крик Його під Небом Вифлиєму,
Став нам подарунком неземним.

В давнину я помислом вернуся...
Непомітний двір .. убогий хлів...
Там знайшлося місце для Ісуса ,
Чути співи Ангельські з полів...

На соломі Немовля дрімає,
Пахне Небесами... але Він
Долі несолодкої зазнає,
Всіх її вибагливих сторін...

Поки Малюку спокійно спиться?
Не питай: що може це Дитя? ...
Промайне так швидко років тридцять ,
Поведе крізь труднощі життя.


Вогник той, що тихо догоряє
Не погасить Він ... Христос такий
Зігнуте стебло не доламає ,
Бо болить у Ньому біль людський.

Те , який Він Лікар хай розкаже,
Жінка в кровотечі й Вартимей...
Сухорукий руки хай покаже,
Скільки їх.. Ним зцілених людей...

Те , як Він у милості прощає ,
Не згадавши зроблених гріхів,
Грішниця й Петро апостол знає,
Багатьох від вічних мук відвів.

Є в Ісусі сила воскресіння,
Розповість про силу ту Яір,
І доповнить це вдова в Наїні,
Свідченню ти Лазаря повір.

Про Христа , Його благословіння,
Не в дорослих , запитай в дітей ..
Тільки співчуття і лиш терпіння ,
Проявляв до стомлених людей.

Він лишив у Небі славу Неба ,
Всю красу , вінець, хваління спів ....
І прийшов до мене і до тебе ,
Щоб ми збагатились, Він збіднів.

Хоч сьогодні Крихітним дрімає ,
Гефсиманський сад теж спить собі....
Певно не підозрює й не знає,
Через років тридцять в боротьбі...

Припаде Христос в Своїм молінні ,
Плакати там гірко буде знов
Вистраждає наше Він спасіння,
Небо нам верне , проливши Кров.

Ти повір сьогодні дивній звістці,
Що Христос, не просто це Дитя ,
Віднайди в душі для Нього місце.
Зміниться навіки майбуття.

Це не просто Хлопчик. Це Месія.
В Ньому лиш від небезпек покров ...
В яслах народилася Надія,
В яслах народилася Любов .


(03.10.2024) @virsh_online

Є сила в імені Христа - це знаєм твердо.
Та залишається саме лише знання.
Не користуючися ж силою тією,
Поразки терпимо у всьому ми щодня.

Диявол нас постійно атакує.
Він бачить - не такі ми й сильні є.
Спокійно терпимо "долю" такую,
А Бог такої долі не дає.

І він не бачить в нас протистояння.
Його не гоним іменем Христа.
В ім'я ми Господа все просим подаяння,
Та Він не тільки хоче блага дать.

Своє Ім'я дав, щоб перемагали.
Бо перед Ним так сатана тремтить.
Щоб проголошували ми Його ім'я лиш,
Й від нас ворожа сила побіжить.

А ми з ім'ям Христа не наступаєм.
Нападки терплячи, ми молимося все ж.
Ісуса ім'я часто призиваючи,
Все ж думаєм - недобрі в чомусь є.

Хай Божий гнів так в серці запалає,
Щоб виклик кинуть грізний сатані.
Стоять в борні, в нападках не змиряясь.
І перемогу проголошувать в Христі.

"А ще в Моє ім'я ви не просили"
Просіть не тільки крихти із стола.
У імені Моїм візьміть ви силу.
Змагайтесь нею, Я її вам дав"

Не тільки просто так ви проголошуйте,
А з вірою, що сила не пішла.
Бо силу імені Господь для нас залишив,
Щоби її у битвах скористать.

Наша борьба не проти крові й плоті,
А проти злобних духів сатани.
Написано - війна, її проводьмо.
Війна на смерть, не на життя завжди.

Сьогодні у Христі життя ми маєм.
Захищені ми кровію Його.
Із Божої руки він нас не забирає,
А тільки напада зі сторони.

Якщо не відбивать нападок сміло,
То стріли будуть кожен день літать.
"В ім'я Ісуса"- крок лише зробивши,
Прогнавши ворога, хвалу будем співать.

Л. Шпак @virsh_online

Осяяна ніч Різдва

Темрява вкрила увесь світ довкола,
Гріх панував, а серця були холодні.
Та ось настала година свята,
З’явився Христос — нова зоря ясна!

Далеко в небі зоря засіяла,
Вона світові надію дарувала.
Ангели співали, слава луною:
"Бог із нами, мир прийшов між нами!"

Віфлеємська ніч, така тиха й ясна,
У ній народилась Дитина свята.
Марія тримає у яслах Сина,
Божого Слова жива глибина.

Пастухи на полі чули вістку велику:
"Ідіть, поклоніться, Христос народився!"
Кинули стада, до міста поспішили,
Щоб привітати Спасителя світу.

Мудреці зі Сходу йшли з поклонінням,
Вели їх зорі небесні проміння.
Золото, смирну й ладан несли,
Бо знали, що Цар їхній — Божий Син.

А світ не прийняв Його приходу,
Не зрозумів, що Він — цар народу.
Та в серцях вірних засвітилось світло,
Бо Бог дарував спасіння нам вічне.

Він прийшов у світ не для слави й багатств,
А щоб гріх наш на себе взяти.
Щоб показати нам шлях до Отця,
І з любов’ю простягти нам серця.

Нехай сьогодні кожна душа
Вшанує Царя, що дарує життя.
Відкиньте страхи, тривоги й біль,
Бо Ісус приніс надію й мир.

Хай Дух Святий наповнить наш дім,
Щоб ми жили для слави Твоїй.
Щоб вогонь любові горів у серцях,
І світив для світу в наших очах.

Сьогодні ми, Твої діти, Спасе,
Приходимо з вдячністю й хвалимо Тебе.
Дякуємо за Твій прихід у світ,
За любов, що зняла наш гріх і тягар.

Дух Святий серед нас сьогодні діє,
Наповнює миром, вірою й надією.
Різдво — це не просто день у році,
Це свято спасіння @virsh_online

В ту ніч

Не прикрашався Вифлеєм вогнями,
В ту ніч, коли родився наш Христос.
Він був покликаний простими пастухами,
В вбогім хліву спати Йому прийшлось.

Він Той,що болі і скорботи знає,
Зневажений Він є й до цього дня.
Весь світ Його сьогодні прославляє,
Не давши місце в серці для Царя.

Місця́ всі зайняті були в готелях,
Щоб десь в теплі родилось Немовля.
Замість колиски–ясла послужили,
Месію так приймала ця Земля...

А потім вже Голгофський хрест і муки
І люди, що безжально розіпнуть.
Ось Малюка мама бере на руки,
Попереду страждання тяжкі ждуть.

Як мудреці спішили поклонитись,
Божому Сину,Вічному,Святому.
Так і сьогодні треба нам навчитись,
Щоб бути вдячними Йому у всьо́му.

Бо ж не для то́го родився нам Спаситель,
Віддати шану щоб раз в рік Йому.
Давайте перевіримо
обитель
Сердечну. Чи не тісно там Йому?

І якщо в нас Йому щось заважає
Як Господу у серці нашім жить,
Хай Він в Отццвській владі очищає,
Щоб світлом ясним ми могли світить.

Нехай оце Різдво для нас не буде
Черговим і безплідним в житті днем.
Хай для труда Господь нас всіх пробудить,
Запалить дух негаснучим вогнем!

Щоб Дух Святий повів нас по дорозі,
Де може і ніхто там не ходив.
Щоб ми несли вістку благу,що в Бозі,
Про ту Любов, що Бог в Христі Амінь

Автор Світлана Бурлак;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

В ту ніч

Не прикрашався Вифлеєм вогнями,
В ту ніч, коли родився наш Христос.
Він був покликаний простими пастухами,
В вбогім хліву спати Йому прийшлось.

Він Той,що болі і скорботи знає,
Зневажений Він є й до цього дня.
Весь світ Його сьогодні прославляє,
Не давши місце в серці для Царя.

Місця́ всі зайняті були в готелях,
Щоб десь в теплі родилось Немовля.
Замість колиски–ясла послужили,
Месію так приймала ця Земля...

А потім вже Голгофський хрест і муки
І люди, що безжально розіпнуть.
Ось Малюка мама бере на руки,
Попереду страждання тяжкі ждуть.

Як мудреці спішили поклонитись,
Божому Сину,Вічному,Святому.
Так і сьогодні треба нам навчитись,
Щоб бути вдячними Йому у всьо́му.

Бо ж не для то́го родився нам Спаситель,
Віддати шану щоб раз в рік Йому.
Давайте перевіримо
обитель
Сердечну. Чи не тісно там Йому?

І якщо в нас Йому щось заважає
Як Господу у серці нашім жить,
Хай Він в Отццвській владі очищає,
Щоб світлом ясним ми могли світить.

Нехай оце Різдво для нас не буде
Черговим і безплідним в житті днем.
Хай для труда Господь нас всіх пробудить,
Запалить дух негаснучим вогнем!

Щоб Дух Святий повів нас по дорозі,
Де може і ніхто там не ходив.
Щоб ми несли вістку благу,що в Бозі,
Про ту Любов, що Бог в Христі Амінь

Автор Світлана Бурлак;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Проблеми можуть оточити з усіх сторін.
Біль може рвати серце на шматки,
Але з тобою завжди поруч Він.
Його любов розкривають Біблії рядки.

Коли страждаєш і незнаєш куди йти,
Звернись до Того,Хто створює світи.
Коли знеможеш,Бог дозволить сили віднайти.
Він допоможе через все пройти.

В руках Христа життя мільярдів.
Його слово здатне перевертати гори,
Його любов  змиває бруд гріхів,
А велич заповнює простори.

З тобою Той,Кому підкоряється життя.
Ми  як піщинки в океані,
Але для Бога цінні ти і я.
Він чує нас,навіть тоді,коли ми у мовчанні.

Через віру доторкнись до Нього.
Не бійся бути відкинутим.
Господь не відвернеться від болю твого
Та не дозволить бути забутим.

Прийди до Нього і будеш почутим.
Відповідь може прийти не відразу.
Вона прийде до того,хто з вірою чекає.
Бог знає скільки нам треба часу.

Якщо навіть,наче блудний син,
Ти помилився,вибравши не ту дорогу,
То не бійся повернутися до Батька,
У молитві біль Йому неси.
Він забере з серця всю тривогу.

В Нього ліки від усіх хвороб і бід.
Він може понівечену душу зцілити,
Щоб вона приносила гідний плід.
Бог має силу твоє життя відновити.

Не припиняй з вірою служити.
Навіть якщо тисне з всіх сторін,
Ти не припиняй надіятись й любити.
Від тебе вірності чекає Він.

Труднощі - це випробування,
Перевірка міцності віри.
Вона покаже твої справжні бажання
І відданості твоєї всі міри.

Проходь через випробування разом з Богом.
Він Той,Хто не залишить,коли важко
І в час безсилля втішить словом.
Звернись до Бога,коли сил забракло.

Він може говорити через Біблію або людей.
Душею будь біля Нього,щоб почути.
Молитвою прихились до Його грудей
І милість Божу зможеш на собі відчути.

Він твій Батько і не дозволить зникнути безплідно.
Ти дитина,яка викуплена дорогою ціною,
Не дай цій жертві пройти безслідно,
Будь спасенний святою любов'ю.

Автор: @yanasoboleva1703 @virsh_online

Ця дивна ніч була лише початком
Божого плану, щоб спасти весь світ.
Родилось в яслах Неземне Дитятко,
Щоби відкрити нам до неба вхід.

Через Різдво Бог хоче нам сказати,
Що в Його Сині є спасіння всім,
Хто вірить в Нього, хто не зрікся Правди,
Хто впустить Спаса в свій сердечний дім.

Ви уявіть: людина тоне в морі...
Щоб їй спастись - потрібен хтось в той час,
Що руку простягне, врятує в горі...
Господь теж саме робить і для нас.

Світ у гріхах, неправді потопає,
Злоба й невірство у людських серцях,
Який кінець, скажіть, його чекає?
Сумний! І крапка. Морок смерті... Жах!...

Бог простягає руку до людини
Через Різдво, щоб витягти з багна,
Не пожалів Він навіть Свого Сина,
Аби лиш врятувалася вона...

Безглуздо такий шанс в житті втрачати
І в відповідь не дать Йому руки,
Щоб врятуватись, вічність в небі мати,
Не день, не два, не ро‌ки, а віки.

Різдво - це Божа милість, Його ласка
До всі людей, хто ще в пітьмі земній.
Різдво - це є реальність, а не казка!
Бо те Дитя - Спаситель твій і мій!

Він народитись в серці твоїм хоче,
І спокій дати втомленій душі
Ти підніми до неба свої очі,
Ти руку простягнути поспіши...

А знаєш... В небо можна й запізнитись...
Життя людське, як на траві роса,
Поки живий ти - з Богом примиритись
Сьогодні кличуть тебе небеса.

Бо "завтра" може й зовсім не настати...
Бо "завтра" може геть і не прийти...
Тепер спіши Спасителя прийняти
Й віддатись в Його руки назавжди.

Бажаю всім в дні Різдвяні святкові
Благословіння Божого з небес,
Добра в ваші родини і любові,
А Господу за все подяка й честь!

К. Бойко

#різдвяні
@virshi_for_God @virsh_online

1. Хто я є сьогодні в цьому Світі?
Яке життя показує сій час?
Чи я жила для Бога в цьому світі
Чи я жила у світі у гріхах?

2. Хто я є сьогодні в цьому світі?
Яке моє призначення тепер ?
Чи житти в Бозі в цьому світі
Чи житти вічно у гріхах?

3. Чи є я та дитина яку хоче бачити Господь ?
І яка дитина я у Бозі
Чи я дитина у гріхах?

4. Хто я є, скажи мій Боже
Чи є я та що жила для тебе ?
Можливо часто падала в болото
Чи може ти забув про мене вже давно.

5. Невже не важлива я тобі !
Можливо ти давно забув моє ім'я !
Можливо не потрібна я тобі?
Хто я є для тебе, скажи мені

6. Ти моє дитя у цьому світі
Важливіше на землі
За для тебе я пролив невину кров
Ти дороща в цьому світі

7. А я бачу твої сльози
Бачу як ти падаєш завжди
Та тримаю я тебе за руку
Щоб довести у вічний дім !

8. Хто я є сьогодні в цьому світі?
Яке моє призначення тепер ?
Можливо я важлива в цьому світі
Та знаючи важлива я для Бога !

9. Я сьогодні дитя Боже
І для нього хочу житти я
І життя йому своє відкрити
До поки буду житти !

10. Не йди ти за гріхом!
А йди із Богом, лиш він тебе проведе
В час як огортають хвилі
Він буде до кінця з тобою.

11. І якщо у серці буде знов питання
Хто ти є сьогодні.
Згадай, що ти дитина Божа.
За яку лилася кров

12. І не бійся він з тобою
Він ніколи не залишить
Буде до кінця іти з Тобою
Лиш відкрий йому своє життя!

13. І не забувай у цьому світі
Ти є дар, ти є золото для Бога
Най важливіше у житті!
І вже вінок приготовлений тобі !

Автор karina_kurbaba @virsh_online

Тривож Небеса,коли біль проникає,
Направ погляд свій у Небесну ти даль.
Бо Небо все бачить, бо Небо все знає,
На Нім живе Той , Хто лікує печаль.

Тривож Небеса, коли важко буває,
Коли відвернулися друзі,рідня.
Хай поклику голос туди долинає,
Туди до престолу Святого Творця!

Ти може втомився або навіть тяжко,
Потрібна порада розради тобі.
Спішит ти до Бога, коли дуже важко,
Він ніжно приходить на поміч душі.

Згадай, скільки раз, Він тебе наповнявши,
Торкаючись серця, о, як ти радів.
Бо ти тоді плакав, до Бога взивавши
І Він наповняв,бо ти цьо́го хотів.

Тоді промовляв Він тобі,нахилившись,
З любов'ю сказав: «Я поруч,іди».
А ти на колінах, сльозами залившись,
Ці ніжні слова зберігав назавжди.

Ти промовив Йому, що тоді відчуваєш:
«Турботу я бачу Твою мій Отець.
Я знаю,що Небо мені відкриваєш
І Силу вливаєш для спраглих сердець.

Як часто слабіли в путі мої ноги
І в ослабленій вірі мені помагав.
Ти завжди був зі мною Господь на дорогах,
Дорога ти Мені!»—до душі промовляв.

І слова ці тебе у житті підбодряли,
Дарували надію, що «Усе я пройду».
На очах не раз сльози в тебе виступали,
Та надія була, що Бог знає нужду.

Він знає,що в серці, як сильно втомився,
Він знає,яка йде молитва твоя.
Він хоче,щоб ти перед Ним прихилився,
Про милість в Його щоб просив на життя.

Тому прихились у цей час на коліна,
Бо знаєш,що відповідь з Неба прийде.
І серце твоє вмить наповниться миром,
Душа у молитві відраду знайде.

Лише на колінах душа оживає
І серце радіє, бо хоче співать.
Бо Бог Свою Силу в ту мить виливає,
Як хочеться миті такі цінувать.

І ось слова знову Господь промовляє,
Які проникають у серце твоє:
«Я чую, Я бачу,як ти знемагаєш,
Як тяжко порою дитя тобі є.

Ось знову Долоню Свою простягаю,
Щоб Силу відчув на своєму путі.
Ось рани твої Я сердечні зціляю,
Я бачу, як томишся ти в цім житті.

Я знаю про те, що тобі спілкуватись,
Зі мною,як з Батьком в цей час не дає.
І віра твоя починає хитатись,
А спокій шукає так серце твоє.

Ні, ні, не суджу, бо прийшов як Спаситель,
Як Той, Хто Готовий сьогодні спасти.
Поклич до Мене!Я є твій Утішитель,
Лиш тільки в Мені зможеш мир віднайти.

Іде перев'язка для тих, що втомились,
Лікую, хто зовсім побитий лежить.
І ось на тебе проливаю знов милість,
Чи ти відчуваєш як серце тремтить?

Тривож Небеса! Вони поряд з тобою,
Розкрили Вони ось обійми Свої.
Дитино Моя!Я тебе заспокою,
Тобі простягаю Я Руки Мої.

Не бійся! Я поряд! Тебе так люблю Я,
Якщо навіть впав—подам поміч Свою.
Любов бо Моя є без меж, Алілуя,
Відкрий своє серце.Я поряд стою! »...

Тривож Небеса,коли біль проникає,
Направ погляд свій у Небесну ти даль.
Бо Небо все бачить, бо Небо все знає,
На Нім живе Той , Хто лікує печаль. Амінь

Автор Долайчук Віталій;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Коли Христос приходить у життя -
Приносить Він тоді з Собою зміни  ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....

Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли -  стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...

Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...

Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли  ясла і овечки ...

Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?

А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....

Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...

Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...

А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у  піснях ,
Ще чути з висоти слова  надії...

Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....

Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...

Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...

І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...

Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...
Автор - Мартинюк Наталя
@poemss_christian @virsh_online

Задумайся лише на мить,
який ти шлях сьогодні обираєш?
Можливо зараз він легкий,
та кінець чекає болісний, тяжкий.

Задумайся сьогодні, коли Господь продовжує твої ще дні, тому що завтра може бути дуже пізно, не знаєм, що чекає нас коли.

Не знаєм, що готує нам земна дорога, та ті що вибрали Ісуса, не залишаться на самоті.

Ніколи Бог своє дитя не залишає, в тяжку хвилину він прийде, ніхто з людей так не поможе, але Батько завжди любить сильно-сильно!

Він знає всі твої думки, тривоги та проблеми.
Він знає, що коли тобі потрібно, Він дасть усе чого ти з вірою попросиш, якщо тобі піде воно на користь.

Він знає все, Він любить дуже сильно, не зробить боляче своїй дитині, Він проведе через усякі битви, а ти тримайся твердо за Його плече.

Бо тільки Він загоїти всі рани здатний, бо тільки Він любовʼю все покриє, бо Він помер заради тебе й мене, щоб відкрити нам ворота в небо.

Якщо ти зараз згадуєш минуле, тоді задумайся на мить, Бог знав усе, до створення ще світу, Він знав усе що ти пройдеш, та вибрав Він тебе.

♥️Кондратюк Ірина @virsh_online

Ось, вже рік минув. Залишилось підсумки підбити!

Ось вже рік минув. Залишилось підсумки підбити:
Про те, які були наші дні та вечори,
Про те, що рік приніс нам?

Про те, чи щось змінилось в нашому житті?
Та що здобули, чи ймовірно втратили?
Чи дякували Богу за всі прожиті дні?
Чи вміємо в молитві, щиро дякувати?

А що скажете ви у тиші своїй?
Чи стали ближче ви до Господа в ці дні?
Чи відкрили ви для Нього свої двері?
Чи не забували Його ім’я у суєті?

Чи навчились бачити Божу руку в кожному дні?
Чи навчились прощати, не тримаючи образ?
Чи вміємо віддавати, на повернення не чекаючи?
Та любити ближніх всіх?

А чи дарували світу тепла хоч трішки?
Чи знаходили радість у простих речах?
Чи не забули, що любити — більше, ніж слова?
Чи змогли допомогти тим, хто був у нужді?

Цей рік минув, і ми знову на порозі…
Й що посіяли ми в цьому році?
Чи зміцнилась наша віра?
Чи були дні сповнені милосердя?

Чи не забули про прості істини?
І де шукаємо щастя в цьому світі?
Чи стали ми терплячими й мудрішими?
Чи стали краще ми?

Ось вступаємо в новий рік!
А що тепер далі, запитаємо ми?
Що чекає нас попереду?
Та який досвід принесе новий рік?

Тож новий рік — новий початок!
Початок для душі, щоб жити у Христі!
Тож будемо за життя ми вдячні,
За кожен дар і Христа любов!

І будемо пам’ятати, що життя — це іспити,
Через які Господь веде до своєї благодаті!
Тож серце довіримо рукам святим,
І в кожній миті Його величаймо усім!

Автор: Драгушан Олена
@Poetess_Diaries @virsh_online

А Він любив нас більше, ніж життя,
Любов Його — поза межею буття.
Він стерпів муки, зніс страшенний біль,
Щоб кожен з нас здобув спасіння ціль.

Любов Христа — це дар, що меж не має,
Вона горить, ніколи не згасає.
На хресті земному, на межі страждань,
Він витримав усі гріхи й кайдани.

У розпачі, в стражданнях до кінця
Звучало слово Бога — без кінця:
"Прости їм, Отче, бо вони не знають,"
І кров свята провини всі змиває.

Любов Христа торкнулась нас,
Вона, як світло, що не гасне в час.
Тож пам’ятаймо жертву цю святу,
Щоб вічний шлях відкрився нам в життю.

Любов Його — зоря в небесній млі,
Що шлях покаже в Божії краї.

Автор: Нагорна Ілона 28.12.24 @virsh_online

Твоє життя - немов картина,
Її Художник - сам Творець,
Бере Він в руки щохвилини
Новий, яскравий олівець.

Ось тут поправить, там стирає,
То знову колір додає...
А полотно все оживає.
Малює Бог життя твоє...

Ти лиш довір йому майбутнє,
І в серце запроси своє,
Він намалює незабутнє,
Бо сильно любить так тебе!

✍️ Лілія Мельничук @virsh_online