РІЗДВЯНА ЗОРЯ
Чергова ніч на Землю опустилась,
Вона була звичайна, лиш вгорі
Одна зоря ясніше засвітилась,
Їй не було подібної зорі.
Вона новину радісну звістила
Про те, що народився Цар царів,
І на Далекім Сході пробудила:
Покликала в дорогу мудреців.
Байдужими серця їх не лишились,
Без сумніву в далеку путь пішли,
У небо на зорю ясну дивились
І в Вифлеємі ясла віднайшли.
Він народився там, у бідній стайні —
(В палатах пишних місця не знайшлось)
Зупинка мудрецям була остання:
Зоря спинилась (довго йти прийшлось).
Дари коштовні до ясел принесли
І низько поклонилися царю.
На світ родилася любов небесна,
Вже знали це, побачивши зорю.
Прийшли до Того, Хто приніс спасіння,
І долю Хто тримає у руках,
У Кого неземні благословіння,
Хто дає спокій, забирає страх.
Ми про зорю різдвяну нині знаєм,
Що мудреців до Бога привела.
Вони до Вифлеєму вирушали,
А ми сьогодні йдемо в небеса.
Зоря-орієнтир — Господнє Слово,
Що вказує до неба шлях.
Не до ясéл сьогодні йдем — до трону,
Та зірка світить, коли в тьмі Земля.
До Вифлеєму путь — життєва відстань,
Ми подорожні: все в руках годин.
Крізь темряву ідем до того міста,
Як зірка та, світильник є один.
Доріг багато за собою кличуть,
Але те світло лише на одній.
У темряві вони нас покалічать,
Коли фальшиві пропадуть вогні.
Чи ми тримаєм Слово в полі зору,
Коли на Землю налягає ніч,
Щоб не зійти з дороги в темну пору,
Щоб не блудити нам серед узбіч?
А мудреці до Бога йшли з дарами:
Золото, ладан, миро принесли.
А ми чи не з порожніми руками?
Чи справи і слова дають плоди?
Що дамо Тому, в Кого всі багатства,
Вітри Хто словом владним підкорив,
Хто нас чекає в неземному царстві,
Хто дивно всесвіт і життя створив?
Сьогодні Він не в яслах — на престолі,
До слави неба нас веде зоря.
Плоди принести можем ми з тобою:
Бог так чекає віддані серця.
@AngelinaKatsura @virsh_online
Чергова ніч на Землю опустилась,
Вона була звичайна, лиш вгорі
Одна зоря ясніше засвітилась,
Їй не було подібної зорі.
Вона новину радісну звістила
Про те, що народився Цар царів,
І на Далекім Сході пробудила:
Покликала в дорогу мудреців.
Байдужими серця їх не лишились,
Без сумніву в далеку путь пішли,
У небо на зорю ясну дивились
І в Вифлеємі ясла віднайшли.
Він народився там, у бідній стайні —
(В палатах пишних місця не знайшлось)
Зупинка мудрецям була остання:
Зоря спинилась (довго йти прийшлось).
Дари коштовні до ясел принесли
І низько поклонилися царю.
На світ родилася любов небесна,
Вже знали це, побачивши зорю.
Прийшли до Того, Хто приніс спасіння,
І долю Хто тримає у руках,
У Кого неземні благословіння,
Хто дає спокій, забирає страх.
Ми про зорю різдвяну нині знаєм,
Що мудреців до Бога привела.
Вони до Вифлеєму вирушали,
А ми сьогодні йдемо в небеса.
Зоря-орієнтир — Господнє Слово,
Що вказує до неба шлях.
Не до ясéл сьогодні йдем — до трону,
Та зірка світить, коли в тьмі Земля.
До Вифлеєму путь — життєва відстань,
Ми подорожні: все в руках годин.
Крізь темряву ідем до того міста,
Як зірка та, світильник є один.
Доріг багато за собою кличуть,
Але те світло лише на одній.
У темряві вони нас покалічать,
Коли фальшиві пропадуть вогні.
Чи ми тримаєм Слово в полі зору,
Коли на Землю налягає ніч,
Щоб не зійти з дороги в темну пору,
Щоб не блудити нам серед узбіч?
А мудреці до Бога йшли з дарами:
Золото, ладан, миро принесли.
А ми чи не з порожніми руками?
Чи справи і слова дають плоди?
Що дамо Тому, в Кого всі багатства,
Вітри Хто словом владним підкорив,
Хто нас чекає в неземному царстві,
Хто дивно всесвіт і життя створив?
Сьогодні Він не в яслах — на престолі,
До слави неба нас веде зоря.
Плоди принести можем ми з тобою:
Бог так чекає віддані серця.
@AngelinaKatsura @virsh_online
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
НА ПОРОЗІ НОВОГО РОКУ
Ми всі прийшли і стали на порозі,
Щоб знов зустріти нині Новий Рік...
Лиш затремтять в очах прощання сльози
Чим зупинити днів швидкий потік?
А час спішить...І осені і весни,
За Роком рік спливає наче в снах,
Стає щоразу ближче даль небесна
Стає коротшим наш життєвий шлях.
Не легко нам іти вперед буває,
Придавлює не раз до болю хрест,
І грози в морі човен наш хитають,
Хто знає,скільки ще лишилось верст?
Щоби дійти,щоб досягнути Раю,
Не впасти щоб під натиском вітрів,
Щоб бути там,де Правда пробуває,
Де Ангельський не замовкає спів.
А ще Земля...Кругом одна пустеля
Останній час неначе б'є в набат,
Хитає горе найміцніші скелі ,
На брата йде війною рідний брат.
Десь сплакане дитя шукає мами,
Десь мама плаче гірко за дітьми,
З землею знов рівняють Божі храми,
Нема любові... зруйнували мир...
Безпечними такими стали люди,
Байдужими до ближнього біди,
І багатьма Ісус Христос забутий,
Забуті і Його святі сліди.
Вогню так мало в душах залишилось,
Так мало молитов є на устах,
В життєвій битві дуже потомились,
Безпомічні,самотні без Христа.
Ще місце для гріха ми віддаємо,
Переступам гірким нема кінця,
І цвяхи до Голгофи ще несемо,
А треба-в каятті свої серця.
На суєту і на безплідні справи,
Ми тратимо дорогоцінний час,
А треба лиш спішить воздати славу,
Віддати честь Тому,Хто любить нас.
Ще скверна в нікуди веде стежина,
Направмо ж кроки з вірою туди,
Де разом буде Господа родина,
Співатиме Отцю псалом святий.
А що земне,дочасне-те зітліє,
Загубиться,навіки пропаде
Його мов порох вітер десь розвіє,
Кінець земному скоро свій прийде.
Після життя Сам Бог про все розсудить,
Дамо ми звіт і справам і словам...
Кому тоді якою вічність буде,
То вибирати це сьогодні нам.
Задумано ми стали на порозі,
Де в Рік Новий відкриті двері ось,
Не пізно каяття принести сльози,
Щоб потім гірко плакать не прийшлось...
Не пізно брату ще вину простити,
Не пізно нам змінити майбуття,
Не пізно в душу Господа впустити
Не пізно вибрати не смерть-життя.
Ось Рік Новий-Рук Божих нагорода,
Із трепетом і смуток у серцях,
За пережите підсумки підводим,
І просимо одного у Творця:
Наш Отче Сущий у блакиті Неба,
Візьми під крила нині усіх нас,
Навчи нас жити,Господи,для Тебе,
Лічити мудро дні в останній час!
Бо що життя?Зникаюче-мов пара,
Дозволь,Ісусе, подолати страх
Щоб і Тебе, Грядущого на хмарах,
Зустріли ми із радістю в серцях!".
(Н.М.)
Ми всі прийшли і стали на порозі,
Щоб знов зустріти нині Новий Рік...
Лиш затремтять в очах прощання сльози
Чим зупинити днів швидкий потік?
А час спішить...І осені і весни,
За Роком рік спливає наче в снах,
Стає щоразу ближче даль небесна
Стає коротшим наш життєвий шлях.
Не легко нам іти вперед буває,
Придавлює не раз до болю хрест,
І грози в морі човен наш хитають,
Хто знає,скільки ще лишилось верст?
Щоби дійти,щоб досягнути Раю,
Не впасти щоб під натиском вітрів,
Щоб бути там,де Правда пробуває,
Де Ангельський не замовкає спів.
А ще Земля...Кругом одна пустеля
Останній час неначе б'є в набат,
Хитає горе найміцніші скелі ,
На брата йде війною рідний брат.
Десь сплакане дитя шукає мами,
Десь мама плаче гірко за дітьми,
З землею знов рівняють Божі храми,
Нема любові... зруйнували мир...
Безпечними такими стали люди,
Байдужими до ближнього біди,
І багатьма Ісус Христос забутий,
Забуті і Його святі сліди.
Вогню так мало в душах залишилось,
Так мало молитов є на устах,
В життєвій битві дуже потомились,
Безпомічні,самотні без Христа.
Ще місце для гріха ми віддаємо,
Переступам гірким нема кінця,
І цвяхи до Голгофи ще несемо,
А треба-в каятті свої серця.
На суєту і на безплідні справи,
Ми тратимо дорогоцінний час,
А треба лиш спішить воздати славу,
Віддати честь Тому,Хто любить нас.
Ще скверна в нікуди веде стежина,
Направмо ж кроки з вірою туди,
Де разом буде Господа родина,
Співатиме Отцю псалом святий.
А що земне,дочасне-те зітліє,
Загубиться,навіки пропаде
Його мов порох вітер десь розвіє,
Кінець земному скоро свій прийде.
Після життя Сам Бог про все розсудить,
Дамо ми звіт і справам і словам...
Кому тоді якою вічність буде,
То вибирати це сьогодні нам.
Задумано ми стали на порозі,
Де в Рік Новий відкриті двері ось,
Не пізно каяття принести сльози,
Щоб потім гірко плакать не прийшлось...
Не пізно брату ще вину простити,
Не пізно нам змінити майбуття,
Не пізно в душу Господа впустити
Не пізно вибрати не смерть-життя.
Ось Рік Новий-Рук Божих нагорода,
Із трепетом і смуток у серцях,
За пережите підсумки підводим,
І просимо одного у Творця:
Наш Отче Сущий у блакиті Неба,
Візьми під крила нині усіх нас,
Навчи нас жити,Господи,для Тебе,
Лічити мудро дні в останній час!
Бо що життя?Зникаюче-мов пара,
Дозволь,Ісусе, подолати страх
Щоб і Тебе, Грядущого на хмарах,
Зустріли ми із радістю в серцях!".
(Н.М.)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ЗУСТРІЧАЙ!(новорічне)
Мов пара,що з'являється на мить,
Й безслідно потім із очей зникає,
Ось так життя людей земне летить,
І день за днем,за роком рік минає.
Ось стукає у двері Рік Новий
А у очах сховалася тривога,
Я шепочу:"О Господи Святий ,
Якою ж є короткою дорога..."
Такий малий відрізочок життя,
Відміряний нам Сильною Рукою,
Із чим зустріне долю майбуття?
Чекає,друже,що мене з тобою?
Закінчить стрілка часу скоро біг,
Прийде з Небес до нас,немовби диво,
По милості Творця вже Новий рік,
А що за ним,а що за ним людино?
Душа моя в спокуті защемить,
І каяття сльоза впаде свідома ,
Розправивши крило,життя летить,
Лишаючи на плечі тільки втому...
А Рік пройшов, дорога ось нова...
І підсумки підводим ми про нього,
Які де були сказані слова...
І чим і скільки послужили Богу...
А час летить...О,Господи Святий,
Пробач Ти в милосерді нам провини,
Дітей шляхами Істини веди,
В Ім'я Святе Христа,Твойого Сина.
Навчи нас рахувати дні лиш так
Щоб мудрими серця були у вірі,
Ворожих не боялися атак ,
Любов свою являли в кожнім ділі.
Приходить Рік,а що несе з собою?
Велике щастя? Сум ? Свої жалі?
А може,Церква Божою Рукою,
У Небо забереться від Землі.
Зустрінеться,можливо,хтось з Ісусом,
А хтось продовжить ще топтати ряст,
В Ім'я Христа,долаючи спокуси...
Господь лиш знає що чекає нас...
Кому всміхнеться щастя,радість,мрія,
Кому біда і зморшки принесе...
Бадьорі будьмо!Бог-наша Надія,
В Отцівські Руки довіряймо все.
І при дверях Нового нині Року,
Тягар покиньмо, сумніви і страх...
Задумаймось,куди ведуть нас кроки,
Які ми є у Господа Очах.
Вже добігають до кінця хвилини,
В чеканні стрілка часу затремтить...
Чи примирилась з Богом ти,людино?
Чому душа в байдужості мовчить?
А Новий Рік-нова життя сторінка,
Нехай же буде списана добром,
Співає славу Богу серце дзвінко,
Керує хай планетою Любов.
О,Господи в дні нашого скитання,
Ти нам чинити правду помагай,
Щоб з вірою сказали в мить останню:
"Ідем до Тебе,Боже,зустрічай!"
(17.12.2015)
Мов пара,що з'являється на мить,
Й безслідно потім із очей зникає,
Ось так життя людей земне летить,
І день за днем,за роком рік минає.
Ось стукає у двері Рік Новий
А у очах сховалася тривога,
Я шепочу:"О Господи Святий ,
Якою ж є короткою дорога..."
Такий малий відрізочок життя,
Відміряний нам Сильною Рукою,
Із чим зустріне долю майбуття?
Чекає,друже,що мене з тобою?
Закінчить стрілка часу скоро біг,
Прийде з Небес до нас,немовби диво,
По милості Творця вже Новий рік,
А що за ним,а що за ним людино?
Душа моя в спокуті защемить,
І каяття сльоза впаде свідома ,
Розправивши крило,життя летить,
Лишаючи на плечі тільки втому...
А Рік пройшов, дорога ось нова...
І підсумки підводим ми про нього,
Які де були сказані слова...
І чим і скільки послужили Богу...
А час летить...О,Господи Святий,
Пробач Ти в милосерді нам провини,
Дітей шляхами Істини веди,
В Ім'я Святе Христа,Твойого Сина.
Навчи нас рахувати дні лиш так
Щоб мудрими серця були у вірі,
Ворожих не боялися атак ,
Любов свою являли в кожнім ділі.
Приходить Рік,а що несе з собою?
Велике щастя? Сум ? Свої жалі?
А може,Церква Божою Рукою,
У Небо забереться від Землі.
Зустрінеться,можливо,хтось з Ісусом,
А хтось продовжить ще топтати ряст,
В Ім'я Христа,долаючи спокуси...
Господь лиш знає що чекає нас...
Кому всміхнеться щастя,радість,мрія,
Кому біда і зморшки принесе...
Бадьорі будьмо!Бог-наша Надія,
В Отцівські Руки довіряймо все.
І при дверях Нового нині Року,
Тягар покиньмо, сумніви і страх...
Задумаймось,куди ведуть нас кроки,
Які ми є у Господа Очах.
Вже добігають до кінця хвилини,
В чеканні стрілка часу затремтить...
Чи примирилась з Богом ти,людино?
Чому душа в байдужості мовчить?
А Новий Рік-нова життя сторінка,
Нехай же буде списана добром,
Співає славу Богу серце дзвінко,
Керує хай планетою Любов.
О,Господи в дні нашого скитання,
Ти нам чинити правду помагай,
Щоб з вірою сказали в мить останню:
"Ідем до Тебе,Боже,зустрічай!"
(17.12.2015)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ЯК ПРОЖИВ?
Як прожив ти цей рік, як прожив?
Він сьогодні тебе залишає
Голос совісті душу питає :
чи ти вірою Богу служив?
Як прожив ти цей рік ,як прожив?
Знаю Я ,що зазнав може втрати
І пролив сліз гарячих багато
Чи ти часом своїм дорожив ?
Як прожив ти цей рік? Пригадай,
Скільки радісних було моментів...
Незабутніх чудових фрагментів,
Перед Господом душу схиляй.
Це Творець тебе вранці будив ,
Подавав хліб й до хліба щоденно
Був здоров'ям ти блАгословенний,
Працював і ногами ходив .
В благодаті Господь допоміг ,
Він спиняв небезпеки ,тривоги
Хоч не звідані Божі дороги ,
А мене і тебе Він зберіг .
Світом править сьогодні пітьма ,
Більше сліз -менше радості всюди,
Але в Бозі щасливі ми люди
Світло Він -хоч кругом ніч німа .
Час спішить і приводить нас знов ,
То до роздумів,підсумків власних ...
Чи в біді наша віра не гасне ?
Чи між нами панує любов?
Як прожив ти цей рік ,як прожив?
Що записано в книзі Господній ?
Кожен це хай спитає сьогодні
Сам себе :що для Бога зробив ?
За гріхи ,де не так що було ,
Можна прощення щиро просити
Можна ближнього свого простити ,
Щоб наповнилось серце теплом .
Богу вдячність за все ти віддай ,
І за рік ,що минув , за спасіння ,
Що в Ісусі є благословіння ,
Його милості лиш пам'ятай.
Проживи рік Новий із Христом ,
Прив'яжи своє серце до неба
Серцю щастя земного не треба ,
Мир із Богом є кращим добром.
Час цінуймо ,Вперед до мети ,
Дух Святий нас нехай направляє,
Щоб відкрились і нам брами раю,
Щоб нам в радість Господню ввійти.
( 15.12.2021)
Як прожив ти цей рік, як прожив?
Він сьогодні тебе залишає
Голос совісті душу питає :
чи ти вірою Богу служив?
Як прожив ти цей рік ,як прожив?
Знаю Я ,що зазнав може втрати
І пролив сліз гарячих багато
Чи ти часом своїм дорожив ?
Як прожив ти цей рік? Пригадай,
Скільки радісних було моментів...
Незабутніх чудових фрагментів,
Перед Господом душу схиляй.
Це Творець тебе вранці будив ,
Подавав хліб й до хліба щоденно
Був здоров'ям ти блАгословенний,
Працював і ногами ходив .
В благодаті Господь допоміг ,
Він спиняв небезпеки ,тривоги
Хоч не звідані Божі дороги ,
А мене і тебе Він зберіг .
Світом править сьогодні пітьма ,
Більше сліз -менше радості всюди,
Але в Бозі щасливі ми люди
Світло Він -хоч кругом ніч німа .
Час спішить і приводить нас знов ,
То до роздумів,підсумків власних ...
Чи в біді наша віра не гасне ?
Чи між нами панує любов?
Як прожив ти цей рік ,як прожив?
Що записано в книзі Господній ?
Кожен це хай спитає сьогодні
Сам себе :що для Бога зробив ?
За гріхи ,де не так що було ,
Можна прощення щиро просити
Можна ближнього свого простити ,
Щоб наповнилось серце теплом .
Богу вдячність за все ти віддай ,
І за рік ,що минув , за спасіння ,
Що в Ісусі є благословіння ,
Його милості лиш пам'ятай.
Проживи рік Новий із Христом ,
Прив'яжи своє серце до неба
Серцю щастя земного не треба ,
Мир із Богом є кращим добром.
Час цінуймо ,Вперед до мети ,
Дух Святий нас нехай направляє,
Щоб відкрились і нам брами раю,
Щоб нам в радість Господню ввійти.
( 15.12.2021)
Forwarded from Вірші | Anna Savchyk (Анна Савчик)
Коли Христос приходить у життя -
Приносить Він тоді з Собою зміни ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....
Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли - стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...
Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...
Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли ясла і овечки ...
Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?
А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....
Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...
Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...
А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у піснях ,
Ще чути з висоти слова надії...
Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....
Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...
Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...
І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...
Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...
Мартинюк Наталя
Приносить Він тоді з Собою зміни ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....
Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли - стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...
Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...
Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли ясла і овечки ...
Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?
А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....
Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...
Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...
А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у піснях ,
Ще чути з висоти слова надії...
Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....
Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...
Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...
І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...
Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...
Мартинюк Наталя
"Різдво "
Настав той час коли з'явився Ти на цілий світ .
Ніхто не думав ,що прийдеш щоб всіх людей землі спасати .
У Біблії описано пророцт багато ,про те ,що з'явишся і будеш царювати .
Я неможу словами описати тих почутів ,
Що прийшлося пережити пастухам у полі .
Які вони щасливі стали в тую мить .
Коли їм небо сповістило ,
що народився Великий Цар Месія .
Марія так чекала з Йосипом того моменту ,
Бо знала ,Ти особливим будеш немовлям .
Мудреці ,побачивши зорю до ясел скоро поспішили .
І до маленького Тебе склонившись ,та впавши на коліна ниць .
Принесли ладан ,смирну ,й золото Тобі в пошані .
Як же я хочу бути зараз поряд там з Тобою ,
В тих прекрасних яслах ,де Ти спиш
Щоб подивитись на Тебе ,маленького Царя
Усе віддати для Тебе ,з любов'ю .
Торкнувшись , отримавши спасіння для душі .
Щоб народження Твоє мій дорогий Месія
Принесло іншим прощення і благодать .
Щоб люди йшли як пастухи колись ішли ,до Тебе .
Так як ті славні мудрі мудреці .
Нехай усе ,що Ти створив поклониться для Тебе .
І в подарунок принесе Тобі своє життя ,і прощення гріхів .
Я дякую мій Боже любий за ,Твій спасіння подарунок .
Сьогодні лиш тобі приношу честь ,любов і поклоніння .
Поклонимось своїми ми серцями низько до Тебе ,
Не забуваючи про Тебе .
Бо Твоє народження змінило наші душі і серця .
Бо любов Твоя нині , від віку до віку
із Небес до нас велика зійшла .
Христос Народився !Славімо Його
@ vladumurivna19 @virsh_online
Настав той час коли з'явився Ти на цілий світ .
Ніхто не думав ,що прийдеш щоб всіх людей землі спасати .
У Біблії описано пророцт багато ,про те ,що з'явишся і будеш царювати .
Я неможу словами описати тих почутів ,
Що прийшлося пережити пастухам у полі .
Які вони щасливі стали в тую мить .
Коли їм небо сповістило ,
що народився Великий Цар Месія .
Марія так чекала з Йосипом того моменту ,
Бо знала ,Ти особливим будеш немовлям .
Мудреці ,побачивши зорю до ясел скоро поспішили .
І до маленького Тебе склонившись ,та впавши на коліна ниць .
Принесли ладан ,смирну ,й золото Тобі в пошані .
Як же я хочу бути зараз поряд там з Тобою ,
В тих прекрасних яслах ,де Ти спиш
Щоб подивитись на Тебе ,маленького Царя
Усе віддати для Тебе ,з любов'ю .
Торкнувшись , отримавши спасіння для душі .
Щоб народження Твоє мій дорогий Месія
Принесло іншим прощення і благодать .
Щоб люди йшли як пастухи колись ішли ,до Тебе .
Так як ті славні мудрі мудреці .
Нехай усе ,що Ти створив поклониться для Тебе .
І в подарунок принесе Тобі своє життя ,і прощення гріхів .
Я дякую мій Боже любий за ,Твій спасіння подарунок .
Сьогодні лиш тобі приношу честь ,любов і поклоніння .
Поклонимось своїми ми серцями низько до Тебе ,
Не забуваючи про Тебе .
Бо Твоє народження змінило наші душі і серця .
Бо любов Твоя нині , від віку до віку
із Небес до нас велика зійшла .
Христос Народився !Славімо Його
@ vladumurivna19 @virsh_online
Пройдемо
А за вікном у нас дощ накрапає,
У його краплях сльози чую я.
За Україну в Господа благаю
І плаче дощ, а з ним душа моя.
Словами стало важко виражати,
Весь біль, що завдала нам ця війна.
Коротку вже молитву промовляти,
Почало кожне вже дитя сповна:
«Верни додому Боже мій Ти тата,
Хай щось солодке принеси мені!
Прошу в Тебе мій Боже небагато»,
Молитви йдуть подібні в наші дні.
Молитва лине матері, дружини,
Братів,сестер і друзів вірних всіх.
Вони летять з всієї України,
Туди до Неба,Господа Святих.
І Бог їх чує, разом з ними плаче,
Молитви ті збираючи в долоні.
Й тих, що проходять цю долину,бачить,
Їх пригортає до свого Він лону.
Чому нам шлях такий тяжкий дістався
І вибору в нас іншого немає?
Та хто б на що в житті не сподівався,
Легких доріг до щастя не буває.
Хоч зараз ллється річка сліз і крові,
Виборюється в цім ціна свободи.
Я вірю,буде день, коли ми знову,
Пройшовши всі вогні, пройшовши во́ди.
Складемо всі подяку щиру Богу,
Великий і малий,хто б то не був,
За мир сердечний і за Перемогу,
Що Він є з нами й нас Він не забув.
А поки йдемо скрізь цю катастрофу,
Скрізь ці руїни зі сльозами йдемо.
Проходимо болючу цю Голгофу,
Разом з Христом і вірмо,що пройдемо.
Ангеліна Ющук 🇺🇦 @virsh_online
А за вікном у нас дощ накрапає,
У його краплях сльози чую я.
За Україну в Господа благаю
І плаче дощ, а з ним душа моя.
Словами стало важко виражати,
Весь біль, що завдала нам ця війна.
Коротку вже молитву промовляти,
Почало кожне вже дитя сповна:
«Верни додому Боже мій Ти тата,
Хай щось солодке принеси мені!
Прошу в Тебе мій Боже небагато»,
Молитви йдуть подібні в наші дні.
Молитва лине матері, дружини,
Братів,сестер і друзів вірних всіх.
Вони летять з всієї України,
Туди до Неба,Господа Святих.
І Бог їх чує, разом з ними плаче,
Молитви ті збираючи в долоні.
Й тих, що проходять цю долину,бачить,
Їх пригортає до свого Він лону.
Чому нам шлях такий тяжкий дістався
І вибору в нас іншого немає?
Та хто б на що в житті не сподівався,
Легких доріг до щастя не буває.
Хоч зараз ллється річка сліз і крові,
Виборюється в цім ціна свободи.
Я вірю,буде день, коли ми знову,
Пройшовши всі вогні, пройшовши во́ди.
Складемо всі подяку щиру Богу,
Великий і малий,хто б то не був,
За мир сердечний і за Перемогу,
Що Він є з нами й нас Він не забув.
А поки йдемо скрізь цю катастрофу,
Скрізь ці руїни зі сльозами йдемо.
Проходимо болючу цю Голгофу,
Разом з Христом і вірмо,що пройдемо.
Ангеліна Ющук 🇺🇦 @virsh_online
Цінуємо кожною гривнею, яку ви пожертвували на розвиток каналу:
4441114402485468
Вірші для публікації, питання співпраці - @virsh_onlinebot
Будьте благословенні !🙏
4441114402485468
Вірші для публікації, питання співпраці - @virsh_onlinebot
Будьте благословенні !🙏
християнські вірші 🇺🇦 pinned «Цінуємо кожною гривнею, яку ви пожертвували на розвиток каналу: 4441114402485468 Вірші для публікації, питання співпраці - @virsh_onlinebot Будьте благословенні !🙏»
Наш Господь дарував Своє Слово
Наш Господь дарував Своє Слово,
І воно нам доступне є,
Я за Нього кажу: "Слава Богу!",
Що для нас Його Бог дає.
Ворог злий вже не раз старався,
Щоби знищити Книгу Святу,
Народ Божий лиш більше зміцнявся,
Підіймаючи віру живу.
Ми читати Слово маєм змогу,
І ніхто нас за це не карає,
А колись помирали за Нього
І життя своє віддавали.
Мати Біблію було багатство,
Мрія кожного християнина,
І отримати було важко,
Бо за неї жорстоко судили.
...Це було у радянські часи,
Чула я цю історію вперше,
Зрозуміла для себе багато,
Й зворушилося моє серце.
Засилали тоді християн,
На Сибір, в табори, у тюрми,
І ось брат потрапив туди,
Було важко йому і сумно.
Їсти там не давали вдосталь,
Невеличкий пайок щодня,
Не боявся померти він,
Бо страждав за ім"я Христа.
Та лиш мріяв одне єдине,
Щоби Біблію почитати,
Це була вже глибока осінь,
Наближалось жовтневе свято.
"На це свято,- сказав офіцер,
Кожен матимеме можливість,
Додаткову отримати їжу,
Щоб зміцнитись на своїх силах.
Або ж ті, хто захоче, зможуть,
Взяти Біблію почитати,
Та тоді їм їжі не буде,
І прийдеться ось тут вибирати."
Ось настав довгожданний день,
Довга черга і столики два,
На одному із них була Біблія,
Пожива духовна, свята.
Біля іншого роздавали
Додатковий пайок для тих,
Хто Євангелію не вибирали,
А бажали зміцнитись на силах земних.
В черзі там були й християни,
Що любили Біблію Святу,
Та в спокусі тій не встояли,
Й вибирали їжу земну.
А цей брат був ревний, дуже щирий,
Знав для Кого на землі живе,
Вирішив Ісусу бути вірним,
Думав, що вже скоро він помре.
Знав, що їжа ця не допоможе,
Тільки Біблія зміцнить останні сили...
"Хай що хочуть усі інші роблять,
Я ж залишуся Ісусу вірним!"
Підійшов до столика і руки
Простягнув до Біблії Святої,
І йому сказали: "Можеш брати
Й почитати, тільки ненадовго..."
Брат зрадів, пішов, щоб прочитати,
Радість в серці, ніби розцвіла,
Це для нього було справжнє свято,
На яке Він довго так чекав.
Офіцер поглянув пильно в очі,
Хоч і був, можливо, атеїст,
І сказав: "Можеш брати Біблію й читати довго.
Я тобі її дарую за вірність!
Що ти вибрав те, що не усі.
Залишився вірним ти своєму Богу,
Я таких людей дуже ціную.
Брат не знав, що й мовити, а сльози
Покотились тихо по щоках,
Він лиш дякував Ісусу за турботу,
І виблискувала радість у його очах.
Біблію читав, зміцнявсь у Слові,
І духовно кожен день зростав,
Він як скарбом Біблією дорожив
Й думав, як же добре вірним бути Богу!
Ця історія - маленький приклад,
І для нас сучасних християн,
Якщо виберемо Слово Боже,
То й для тіла Бог подасть все нам.
Будуть з неба для тебе благословіння,
Тільки бери Біблію й читай,
Там знайдеш все необхідне,
Подолаєш всякі бурі, страх.
Бог тебе нагородить за вірність,
Дасть благословіння у твоє життя,
Лиш читай це Слово і будь сіллю,
Світлом, що палає, мов свіча.
Як ми часто Біблію читаєм?
Запитаймося самі в себе сьогодні,
Чи ми відповідь на все у ній шукаєм?
А чи знаєм про діла Господні?
Що частіше у руках тримаєм
Телефон чи Біблію Святу?
Що цінуєм? Що ми вибираєм?
Хліб духовний, а чи річ земну?
Біблія життя свята основа,
Хай вона навчає нас завжди,
Відкриваймо Слово Боже знову,
Щоб його вогонь в серце проник.
І нехай у всіх життєвих бурях,
Слово Боже не мовчить ніколи,
В днях погожих і у днях похмурих,
Відкриваймо Його знову й знову.
Я за Біблію говорю: "Слава Богу!",
Лиш цінуймо що вона доступна є сьогодні,
Лиш читаймо й пізнаваймо
Силу Божу і великії діла Господні.
@virsh_online
Наш Господь дарував Своє Слово,
І воно нам доступне є,
Я за Нього кажу: "Слава Богу!",
Що для нас Його Бог дає.
Ворог злий вже не раз старався,
Щоби знищити Книгу Святу,
Народ Божий лиш більше зміцнявся,
Підіймаючи віру живу.
Ми читати Слово маєм змогу,
І ніхто нас за це не карає,
А колись помирали за Нього
І життя своє віддавали.
Мати Біблію було багатство,
Мрія кожного християнина,
І отримати було важко,
Бо за неї жорстоко судили.
...Це було у радянські часи,
Чула я цю історію вперше,
Зрозуміла для себе багато,
Й зворушилося моє серце.
Засилали тоді християн,
На Сибір, в табори, у тюрми,
І ось брат потрапив туди,
Було важко йому і сумно.
Їсти там не давали вдосталь,
Невеличкий пайок щодня,
Не боявся померти він,
Бо страждав за ім"я Христа.
Та лиш мріяв одне єдине,
Щоби Біблію почитати,
Це була вже глибока осінь,
Наближалось жовтневе свято.
"На це свято,- сказав офіцер,
Кожен матимеме можливість,
Додаткову отримати їжу,
Щоб зміцнитись на своїх силах.
Або ж ті, хто захоче, зможуть,
Взяти Біблію почитати,
Та тоді їм їжі не буде,
І прийдеться ось тут вибирати."
Ось настав довгожданний день,
Довга черга і столики два,
На одному із них була Біблія,
Пожива духовна, свята.
Біля іншого роздавали
Додатковий пайок для тих,
Хто Євангелію не вибирали,
А бажали зміцнитись на силах земних.
В черзі там були й християни,
Що любили Біблію Святу,
Та в спокусі тій не встояли,
Й вибирали їжу земну.
А цей брат був ревний, дуже щирий,
Знав для Кого на землі живе,
Вирішив Ісусу бути вірним,
Думав, що вже скоро він помре.
Знав, що їжа ця не допоможе,
Тільки Біблія зміцнить останні сили...
"Хай що хочуть усі інші роблять,
Я ж залишуся Ісусу вірним!"
Підійшов до столика і руки
Простягнув до Біблії Святої,
І йому сказали: "Можеш брати
Й почитати, тільки ненадовго..."
Брат зрадів, пішов, щоб прочитати,
Радість в серці, ніби розцвіла,
Це для нього було справжнє свято,
На яке Він довго так чекав.
Офіцер поглянув пильно в очі,
Хоч і був, можливо, атеїст,
І сказав: "Можеш брати Біблію й читати довго.
Я тобі її дарую за вірність!
Що ти вибрав те, що не усі.
Залишився вірним ти своєму Богу,
Я таких людей дуже ціную.
Брат не знав, що й мовити, а сльози
Покотились тихо по щоках,
Він лиш дякував Ісусу за турботу,
І виблискувала радість у його очах.
Біблію читав, зміцнявсь у Слові,
І духовно кожен день зростав,
Він як скарбом Біблією дорожив
Й думав, як же добре вірним бути Богу!
Ця історія - маленький приклад,
І для нас сучасних християн,
Якщо виберемо Слово Боже,
То й для тіла Бог подасть все нам.
Будуть з неба для тебе благословіння,
Тільки бери Біблію й читай,
Там знайдеш все необхідне,
Подолаєш всякі бурі, страх.
Бог тебе нагородить за вірність,
Дасть благословіння у твоє життя,
Лиш читай це Слово і будь сіллю,
Світлом, що палає, мов свіча.
Як ми часто Біблію читаєм?
Запитаймося самі в себе сьогодні,
Чи ми відповідь на все у ній шукаєм?
А чи знаєм про діла Господні?
Що частіше у руках тримаєм
Телефон чи Біблію Святу?
Що цінуєм? Що ми вибираєм?
Хліб духовний, а чи річ земну?
Біблія життя свята основа,
Хай вона навчає нас завжди,
Відкриваймо Слово Боже знову,
Щоб його вогонь в серце проник.
І нехай у всіх життєвих бурях,
Слово Боже не мовчить ніколи,
В днях погожих і у днях похмурих,
Відкриваймо Його знову й знову.
Я за Біблію говорю: "Слава Богу!",
Лиш цінуймо що вона доступна є сьогодні,
Лиш читаймо й пізнаваймо
Силу Божу і великії діла Господні.
@virsh_online
Ти часто так роздумуєш про себе,
Ховаючи у серці безліч ран...
Ніхто не знає , але знає Небо,
Життєвий шлях і твій душевний стан...
І в це Різдво, коли усі співають ,
Про те Дитя , що в яслах тихо спить ,
Хоч радість скрізь , Зі святом хоч вітають,
Тебе ж усередині щось гнітить...
Тобі самотньо ? Сам себе ти судиш,
За свій характер і невдачні дні...
Чимало болю причинили люди ,
І гасять віру знов думки сумні...
Що ти слабкий, недосконалий зовсім ,
Хіба потрібні Господу такі...
І на собі тавро ми жертви носим,
Стискають нас обставини важкі...
А ти поринь у задуми сьогодні,
Про Того , Хто в Різдво з Небес зійшов ,
Хоч родовід Його не благородній,
Багато плям ти в роді би знайшов...
В дідах- неідеальних патріархах,
В моавитянці Рут , Чи у Раав,
І на Давида не одну би скаргу,
У книгу вічну ти би написав...
Не будь тілесним. Не живи минулим,
Не жертва ти , Христос бо Кров пролив ...
Його в обійми мук страшних штовхнули..
Ти знаєш... Він для тебе це зробив...
Поглянь на себе ти Очима Бога ,
І зцілення душевних ран приймай.
У майбуття відкрита є дорога ,
Все пережите Господу віддай...
Я знаю , Не найкраще , кострубате,
Минуле те гріховне і брудне....
Та це дарунком Богу може стати,
І змінить Він життя твоє земне.
Христос у бідних яслах народився ,
Щоби від нас забрати все старе ,
Щоб ти у Ньому назавжди змінився ,
Отримав серце , мрії - все нове...
Майбутнє нині поспіши прийняти ,
До щастя з Богом сходи ти майструй...
А що Христу в Різдво подарувати?
Йому своє минуле подаруй.
Мартинюк Наталя @virsh_online
Ховаючи у серці безліч ран...
Ніхто не знає , але знає Небо,
Життєвий шлях і твій душевний стан...
І в це Різдво, коли усі співають ,
Про те Дитя , що в яслах тихо спить ,
Хоч радість скрізь , Зі святом хоч вітають,
Тебе ж усередині щось гнітить...
Тобі самотньо ? Сам себе ти судиш,
За свій характер і невдачні дні...
Чимало болю причинили люди ,
І гасять віру знов думки сумні...
Що ти слабкий, недосконалий зовсім ,
Хіба потрібні Господу такі...
І на собі тавро ми жертви носим,
Стискають нас обставини важкі...
А ти поринь у задуми сьогодні,
Про Того , Хто в Різдво з Небес зійшов ,
Хоч родовід Його не благородній,
Багато плям ти в роді би знайшов...
В дідах- неідеальних патріархах,
В моавитянці Рут , Чи у Раав,
І на Давида не одну би скаргу,
У книгу вічну ти би написав...
Не будь тілесним. Не живи минулим,
Не жертва ти , Христос бо Кров пролив ...
Його в обійми мук страшних штовхнули..
Ти знаєш... Він для тебе це зробив...
Поглянь на себе ти Очима Бога ,
І зцілення душевних ран приймай.
У майбуття відкрита є дорога ,
Все пережите Господу віддай...
Я знаю , Не найкраще , кострубате,
Минуле те гріховне і брудне....
Та це дарунком Богу може стати,
І змінить Він життя твоє земне.
Христос у бідних яслах народився ,
Щоби від нас забрати все старе ,
Щоб ти у Ньому назавжди змінився ,
Отримав серце , мрії - все нове...
Майбутнє нині поспіши прийняти ,
До щастя з Богом сходи ти майструй...
А що Христу в Різдво подарувати?
Йому своє минуле подаруй.
Мартинюк Наталя @virsh_online
Коли Христос приходить у життя -
Приносить Він тоді з Собою зміни ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....
Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли - стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...
Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...
Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли ясла і овечки ...
Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?
А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....
Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...
Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...
А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у піснях ,
Ще чути з висоти слова надії...
Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....
Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...
Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...
І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...
Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...
Мартинюк Наталя @virsh_online
Приносить Він тоді з Собою зміни ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....
Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли - стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...
Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...
Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли ясла і овечки ...
Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?
А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....
Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...
Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...
А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у піснях ,
Ще чути з висоти слова надії...
Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....
Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...
Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...
І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...
Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...
Мартинюк Наталя @virsh_online
Ось скоро зовсім Новий рік
Я дякую Боже що нас зберіг
Дав сил прожити всі ці дні
У дні морозні крижані
Цей рік минає, час іде
Твоя рука Господь веде
Ми дякуєм Тобі за все
Що Ти Бог поруч що Ти Є!
За рік багато зрозуміли
Ти Нам у темряві світив
Ти завжди поруч був із нами
І ні на мить не залишив
Коли ракети літали , тривога була
Коли було холодно, бриніла сльоза
В холодних підвалах, в тривожних містах
Навіть коли охоплював страх
Молитва звучала у наших вустах
Ми віримо Боже що з нами Був Ти
Коли ми молились безсилі були
Як падали Боже ти нас піднімав
Ми знаємо ти нас не залишав
Цей рік ми Боже пережили
Прожити ще дай Боже сили
В наступнім році не Лишай
Прошу буть поруч, підкріпляй
Благослови в усіх початках
Використовуй в своїх планах
Дай сил здоров'я миру нам
Щоб закінчилася війна
Ми віддаєм все в Твої руки
Хай йде по плану все Твоїм
Але ми просимо у Бога
Збережи й підкріпи у всіх дорогах
Хай рік наступний, Рік Новий
Буде ще кращий ніж старий
Хай буде в нім Твоя рука
Наповнюй Бог наше життя
(Маліновська Вікторія) @virsh_online
Я дякую Боже що нас зберіг
Дав сил прожити всі ці дні
У дні морозні крижані
Цей рік минає, час іде
Твоя рука Господь веде
Ми дякуєм Тобі за все
Що Ти Бог поруч що Ти Є!
За рік багато зрозуміли
Ти Нам у темряві світив
Ти завжди поруч був із нами
І ні на мить не залишив
Коли ракети літали , тривога була
Коли було холодно, бриніла сльоза
В холодних підвалах, в тривожних містах
Навіть коли охоплював страх
Молитва звучала у наших вустах
Ми віримо Боже що з нами Був Ти
Коли ми молились безсилі були
Як падали Боже ти нас піднімав
Ми знаємо ти нас не залишав
Цей рік ми Боже пережили
Прожити ще дай Боже сили
В наступнім році не Лишай
Прошу буть поруч, підкріпляй
Благослови в усіх початках
Використовуй в своїх планах
Дай сил здоров'я миру нам
Щоб закінчилася війна
Ми віддаєм все в Твої руки
Хай йде по плану все Твоїм
Але ми просимо у Бога
Збережи й підкріпи у всіх дорогах
Хай рік наступний, Рік Новий
Буде ще кращий ніж старий
Хай буде в нім Твоя рука
Наповнюй Бог наше життя
(Маліновська Вікторія) @virsh_online
Підсумок року
Ще один рік відходить в забуття,
А скільки вже минуло? Ой багато,
Історію ми бережемо у серцях,
Передану від пращурів нам свято.
Вже стільки років цей існує світ,
Стільки людей по ньому вже пройшлося,
І через сотні довгих тисяч літ
Світ не змінився, стало більш тривожно.
В останній час ми все таки живем,
Чекаєм приходу із дня на день вже,
Та віру в серці свято бережем,
І каганець останній стережем.
Я підбиваю підсумки щоденно,
Що я сьогодні Господу приніс?
Бо день за днем минає так буденно,
А чи духовно я упав , чи зріс?
Цей рік складним був, всі зі мною згодні,
Війна, розрухи, сльози, біль і кров.
Десь плачуть діти в холоді, голодні,
Хтось слухає в землі шепіт дібров.
Хтось поховав синів, батьків і рідних,
Хтось сам до Господа у вічність відійшов,
Й з усіх сторін, із західних і східних
Ще підіймаються молитви із церков.
А чи лунала, друг, твоя молитва?
Якщо лунала, до престулу чи дійшла?
Чи була в тебе тут духовна битва?
Чи віра вже від тебе відійшла?
Так віє холодом, серця заледеніли,
І боляче Христу це споглядать,
Люди жорстокі стали, знахабніли,
За кого Він приходив тут страждать?
Ридає небо, ангели схилились,
Чекають на доручення Творця,
Природа в трепеті, і верби похилились,
Й бредуть по світу змучені серця.
Загублені та втомлені, розбиті
Біль втрати й горя душу все ятрить.
Думки і плани, мрії їхні вбиті,
Задумайся будь ласка, хоч на мить.
«Усім нелегко»,- кинеш суху фразу,
Можливо й так, та з нами є Господь.
Тому, відкинь подалі злу образу,
Й перемагай нарешті тую плоть.
Сьогодні ще Господь тебе чекає,
Спіши Йому ти серце принести,
Бо свічка вже остання догорає,
Не забарися щоб не згинути в пітьмі.
Що принесе нам рік цей - невідомо,
Довірмо в руки Господа усе,
Й дивімось в майбуття наше свідомо,
Бо часу вже немає зовсім вже…
Тетяна Хомич @virsh_online
Ще один рік відходить в забуття,
А скільки вже минуло? Ой багато,
Історію ми бережемо у серцях,
Передану від пращурів нам свято.
Вже стільки років цей існує світ,
Стільки людей по ньому вже пройшлося,
І через сотні довгих тисяч літ
Світ не змінився, стало більш тривожно.
В останній час ми все таки живем,
Чекаєм приходу із дня на день вже,
Та віру в серці свято бережем,
І каганець останній стережем.
Я підбиваю підсумки щоденно,
Що я сьогодні Господу приніс?
Бо день за днем минає так буденно,
А чи духовно я упав , чи зріс?
Цей рік складним був, всі зі мною згодні,
Війна, розрухи, сльози, біль і кров.
Десь плачуть діти в холоді, голодні,
Хтось слухає в землі шепіт дібров.
Хтось поховав синів, батьків і рідних,
Хтось сам до Господа у вічність відійшов,
Й з усіх сторін, із західних і східних
Ще підіймаються молитви із церков.
А чи лунала, друг, твоя молитва?
Якщо лунала, до престулу чи дійшла?
Чи була в тебе тут духовна битва?
Чи віра вже від тебе відійшла?
Так віє холодом, серця заледеніли,
І боляче Христу це споглядать,
Люди жорстокі стали, знахабніли,
За кого Він приходив тут страждать?
Ридає небо, ангели схилились,
Чекають на доручення Творця,
Природа в трепеті, і верби похилились,
Й бредуть по світу змучені серця.
Загублені та втомлені, розбиті
Біль втрати й горя душу все ятрить.
Думки і плани, мрії їхні вбиті,
Задумайся будь ласка, хоч на мить.
«Усім нелегко»,- кинеш суху фразу,
Можливо й так, та з нами є Господь.
Тому, відкинь подалі злу образу,
Й перемагай нарешті тую плоть.
Сьогодні ще Господь тебе чекає,
Спіши Йому ти серце принести,
Бо свічка вже остання догорає,
Не забарися щоб не згинути в пітьмі.
Що принесе нам рік цей - невідомо,
Довірмо в руки Господа усе,
Й дивімось в майбуття наше свідомо,
Бо часу вже немає зовсім вже…
Тетяна Хомич @virsh_online
Рік новий на порозі, всі чекають що там,
Щось нове та хороше приготовано нам.
Життя нове почнеться, бо старе все мине.
Нові радощі серця рік новий принесе.
Так всі люди чекають, щоб в минуле пішли
Усі болі й печалі із тим роком старим.
Та лиш зміниться дата, збільшить відлік років.
І додасть ще життя нам по рокові усім.
Рік новий не міняє наше з вами життя.
Не характер не змінить, не серця й почуття.
Це усе поміняти може тільки Господь.
Не важливі з Ним дати, свята хоче лиш плоть.
Якщо з Богом живеш ти і Його ти дитя ,
Маєш вічність у небі, років там - без кінця.
Ближче прихід Господній з кожним роком усе.
Що в Новий ми сьогодні із собою несем?
Ті ж несемо проблеми, не лишились вони.
Ті ж обіди несемо і вчорашні гріхи...
Їх ніяк не лишити лиш змінивши цей рік,
На коліна схилившись ми залишимо їх.
А людина чекає, буде ось рік новий,
По - новому життя все буде далі іти...
Так ідуть рік за роком, та лишається все.
Все, що було в старому, в рік новий ми несем.
Лише Богу віддавши своє грішне життя
Будеш нове ти мати із Христом майбуття.
Хай у році новому всім керує Господь.
І радітиме в Ньому і душа твоя й плоть.
Л. Шпак @virsh_online
Щось нове та хороше приготовано нам.
Життя нове почнеться, бо старе все мине.
Нові радощі серця рік новий принесе.
Так всі люди чекають, щоб в минуле пішли
Усі болі й печалі із тим роком старим.
Та лиш зміниться дата, збільшить відлік років.
І додасть ще життя нам по рокові усім.
Рік новий не міняє наше з вами життя.
Не характер не змінить, не серця й почуття.
Це усе поміняти може тільки Господь.
Не важливі з Ним дати, свята хоче лиш плоть.
Якщо з Богом живеш ти і Його ти дитя ,
Маєш вічність у небі, років там - без кінця.
Ближче прихід Господній з кожним роком усе.
Що в Новий ми сьогодні із собою несем?
Ті ж несемо проблеми, не лишились вони.
Ті ж обіди несемо і вчорашні гріхи...
Їх ніяк не лишити лиш змінивши цей рік,
На коліна схилившись ми залишимо їх.
А людина чекає, буде ось рік новий,
По - новому життя все буде далі іти...
Так ідуть рік за роком, та лишається все.
Все, що було в старому, в рік новий ми несем.
Лише Богу віддавши своє грішне життя
Будеш нове ти мати із Христом майбуття.
Хай у році новому всім керує Господь.
І радітиме в Ньому і душа твоя й плоть.
Л. Шпак @virsh_online
РІК МИНУВ
Цей рік минув... до Бога ближчі стали ,
Йдем по життю , А дні кудись спішать...
Ми втоми стільки на Землі зазнали ,
Додому, В Небо проситься душа ...
Вона у світі , наче в клітці пташка ,
Якась скорбота давить звідусіль,
З колін розбитих підніматись важко ,
Не по плечу порою знести біль...
І стільки сліз пролито у терпінні,
У ранах серце... стежка не проста ...
Жорстокий світ в нас цілиться камінням,
Вже обійняти хочеться Христа.
Минув цей рік... немало ми бажали ,
Любити більше, мати більш тепла ,
Отримували щось , А щось втрачали ...
Дорога дуже різною була...
До вдів й сиріток часто ми ходили?
Чи багатьом сказали про Христа ...
А може щось комусь ще не простили,..
Отруту може сіють ще уста...
Грішили ми і про гріхи жаліли,
Знов бачили і битви й чудеса ...
Було нелегко- це ми розуміли,
І рідних відпускали в Небеса...
Хотіли.. ми постійно щось хотіли ,
До цілі нами звершувався біг ,
Та тільки лиш не встигли ... не зуміли...
Вже до кінця прийшов прожитий рік...
Ми стали біля нового порогу ,
А що за ним ? Що рік нам принесе?
Можливо , Нам влаштує зустріч з Богом ,
І Дух Святий до Нього вознесе...
Можливо , будуть ще поля і битви ,
Тріумф , А може , сльози на очах...
Потрібні всім смирення ще молитви,
Щоб назавжди покаятись в гріхах.
Що "завтра " приготує- ми не знаєм,
Із вірою підемо на труди ,
Перед Христом свої серця схиляєм,
І просимо :" Прости , благослови..."
Ми вдячні і за щастя і за сльози,
Що очищали нас , порою, злих..
Ми вдячні за світанки і за грози ,
Що Небо стало ближчим через них.
Колись прийде кінець земним стражданням ,
Ми легко відірвемось від Землі,
Залишимо їй порох на прощання,
І зникнемо за хмарами в імлі...
Там в золото і в квіти місто вбране ,
Кінця немає Ангельським пісням...
Краса жива ніколи не зів'яне,
Христа ми обіймемо вперше там...
Мов Тато із любов"ю нас зустріне,
І покладе на голови вінці ,
Ввійдуть спасенні в Неземну країну ,
Вже відпочинуть від Землі борці...
А нам іти... можливо, дуже мало ,
Цей рік пройшов... нехай собі летить...
Радійте ! Ближче ми до Неба стали
Додому кожна хай душа спішить.
Наталія Луцик- Мартинюк @virsh_online
Цей рік минув... до Бога ближчі стали ,
Йдем по життю , А дні кудись спішать...
Ми втоми стільки на Землі зазнали ,
Додому, В Небо проситься душа ...
Вона у світі , наче в клітці пташка ,
Якась скорбота давить звідусіль,
З колін розбитих підніматись важко ,
Не по плечу порою знести біль...
І стільки сліз пролито у терпінні,
У ранах серце... стежка не проста ...
Жорстокий світ в нас цілиться камінням,
Вже обійняти хочеться Христа.
Минув цей рік... немало ми бажали ,
Любити більше, мати більш тепла ,
Отримували щось , А щось втрачали ...
Дорога дуже різною була...
До вдів й сиріток часто ми ходили?
Чи багатьом сказали про Христа ...
А може щось комусь ще не простили,..
Отруту може сіють ще уста...
Грішили ми і про гріхи жаліли,
Знов бачили і битви й чудеса ...
Було нелегко- це ми розуміли,
І рідних відпускали в Небеса...
Хотіли.. ми постійно щось хотіли ,
До цілі нами звершувався біг ,
Та тільки лиш не встигли ... не зуміли...
Вже до кінця прийшов прожитий рік...
Ми стали біля нового порогу ,
А що за ним ? Що рік нам принесе?
Можливо , Нам влаштує зустріч з Богом ,
І Дух Святий до Нього вознесе...
Можливо , будуть ще поля і битви ,
Тріумф , А може , сльози на очах...
Потрібні всім смирення ще молитви,
Щоб назавжди покаятись в гріхах.
Що "завтра " приготує- ми не знаєм,
Із вірою підемо на труди ,
Перед Христом свої серця схиляєм,
І просимо :" Прости , благослови..."
Ми вдячні і за щастя і за сльози,
Що очищали нас , порою, злих..
Ми вдячні за світанки і за грози ,
Що Небо стало ближчим через них.
Колись прийде кінець земним стражданням ,
Ми легко відірвемось від Землі,
Залишимо їй порох на прощання,
І зникнемо за хмарами в імлі...
Там в золото і в квіти місто вбране ,
Кінця немає Ангельським пісням...
Краса жива ніколи не зів'яне,
Христа ми обіймемо вперше там...
Мов Тато із любов"ю нас зустріне,
І покладе на голови вінці ,
Ввійдуть спасенні в Неземну країну ,
Вже відпочинуть від Землі борці...
А нам іти... можливо, дуже мало ,
Цей рік пройшов... нехай собі летить...
Радійте ! Ближче ми до Неба стали
Додому кожна хай душа спішить.
Наталія Луцик- Мартинюк @virsh_online
Чому на світі є хвороба?
Чому на світі є війна?
Чому Існує біль, і тривога?
Чому на світі є біда?
Чому мене не розуміють?
Чому з мене всі глузують?
Чому я не такий, як всі?
Чому є бідний, і багатий?
Чому я небачу сенсу у житті?.
Чому люди є несправедливі,
злі, нахабні, горді, заздрісні, гнівливі?
Чому є люди самолюбиві?
Чому мене непомічають?
Чому ненавидять?
Чому любити забувають?.
Чому батьки покидають своїх дітей?
А діти забувають про своїх батьків?
Чому в людських серцях повно лихих думок, та злих ідей?.
Чому брат, не любить брата?
Чому зла на світі так багато?
Чому?...
Чому?...
Чому? ..
І сотні таких запитань "Чому?".
Але на всіх них є відповідь одна.
Вона є неймовірно проста, і чітка.
Тому, що люди рік, за роком, день, за днем.
Покидають, забувають, і віддаляються від,
Люблячого справедливого, досконалого ТВОРЦЯ,
ВІД ЖИВОГО Бога,
Небесного Отця.
Автор: John Vichestiy,
Небесного Отця. @virsh_online
Чому на світі є війна?
Чому Існує біль, і тривога?
Чому на світі є біда?
Чому мене не розуміють?
Чому з мене всі глузують?
Чому я не такий, як всі?
Чому є бідний, і багатий?
Чому я небачу сенсу у житті?.
Чому люди є несправедливі,
злі, нахабні, горді, заздрісні, гнівливі?
Чому є люди самолюбиві?
Чому мене непомічають?
Чому ненавидять?
Чому любити забувають?.
Чому батьки покидають своїх дітей?
А діти забувають про своїх батьків?
Чому в людських серцях повно лихих думок, та злих ідей?.
Чому брат, не любить брата?
Чому зла на світі так багато?
Чому?...
Чому?...
Чому? ..
І сотні таких запитань "Чому?".
Але на всіх них є відповідь одна.
Вона є неймовірно проста, і чітка.
Тому, що люди рік, за роком, день, за днем.
Покидають, забувають, і віддаляються від,
Люблячого справедливого, досконалого ТВОРЦЯ,
ВІД ЖИВОГО Бога,
Небесного Отця.
Автор: John Vichestiy,
Небесного Отця. @virsh_online
З Новим Роком вас вітаю
Щастя і добра бажаю
Щоб служили ви Христу
Відкидая марноту
Щоб Він вас не покидав
І любов'ю зігрівав
Від "вовків", щоб захищав
І щасливу долю дав
Бог є сильний, "да" й "амінь"
Доведе в Єрусалим
Тільки треба свято жити
Чисто Господу служити
Від гріха тут відвертатись
А до Бога повертатись
Бо щаслива тоя доля
Де присутня Божа воля!
Хто бажає буть багатим? -
Вам Христос це може дати,
Бо Він Сам є Скарбом тим, -
Хто любив його усім,
Серцем, розумом своїм!
Проте Скарб треба придбати -
Все майно своє продати,
Що устиг ти назбирати!
Приклад нам Павло залишив
Коли світ він цей полишив
Щоб придбать собі Христа
Він вважав все за сміття
Рахувався він лиш з тим,
Щоб буть з Господом Святим
Може думаєш, що щастя
Це є гроші і багатство? -
Гроші щастя не дають,
Смуток лиш світський несуть.
Може думаєш, що друг
Є найбільшим щастям тут? -
Ні, друг може зрадить тебе
Якщо в тебе є проблема;
А Христос є друг найкращий, -
Він не зрадить в мить найважчу!
Може думаєш сім'я
Може замінить Христа? -
Ісус прийшов в цей світ
І всіх нас предостеріг -
Я не мир прийшов вам дати
А поділ у вашій хаті
Стануть троє проти двох
Двоє стануть проти трьох.
Так Господь нам помогає,
Душу нашу очищає
Щоб святі ми всі були
Щоб для Господа цвіли
Плоди добрі принесли!
Слава людська це є гріх
Не несе вона потіх.
Що б ми зараз не взяли
Все промине на землі;
Тільки Боже святе Слово
Для людини є дорога,
Що веде в вічне життя
Що дає все для буття!
Іленяк Богдан @virsh_online
Щастя і добра бажаю
Щоб служили ви Христу
Відкидая марноту
Щоб Він вас не покидав
І любов'ю зігрівав
Від "вовків", щоб захищав
І щасливу долю дав
Бог є сильний, "да" й "амінь"
Доведе в Єрусалим
Тільки треба свято жити
Чисто Господу служити
Від гріха тут відвертатись
А до Бога повертатись
Бо щаслива тоя доля
Де присутня Божа воля!
Хто бажає буть багатим? -
Вам Христос це може дати,
Бо Він Сам є Скарбом тим, -
Хто любив його усім,
Серцем, розумом своїм!
Проте Скарб треба придбати -
Все майно своє продати,
Що устиг ти назбирати!
Приклад нам Павло залишив
Коли світ він цей полишив
Щоб придбать собі Христа
Він вважав все за сміття
Рахувався він лиш з тим,
Щоб буть з Господом Святим
Може думаєш, що щастя
Це є гроші і багатство? -
Гроші щастя не дають,
Смуток лиш світський несуть.
Може думаєш, що друг
Є найбільшим щастям тут? -
Ні, друг може зрадить тебе
Якщо в тебе є проблема;
А Христос є друг найкращий, -
Він не зрадить в мить найважчу!
Може думаєш сім'я
Може замінить Христа? -
Ісус прийшов в цей світ
І всіх нас предостеріг -
Я не мир прийшов вам дати
А поділ у вашій хаті
Стануть троє проти двох
Двоє стануть проти трьох.
Так Господь нам помогає,
Душу нашу очищає
Щоб святі ми всі були
Щоб для Господа цвіли
Плоди добрі принесли!
Слава людська це є гріх
Не несе вона потіх.
Що б ми зараз не взяли
Все промине на землі;
Тільки Боже святе Слово
Для людини є дорога,
Що веде в вічне життя
Що дає все для буття!
Іленяк Богдан @virsh_online
Що новий рік мені цей принесе?
Які сюрпризи для мого життя?
Що для мого народу він несе
І як його зустріну нині я?
Цей,що проходить так навчив багато,
Щоб цінувати кожну,кожну мить.
В когось то народилися малята,
В когось свіча востаннє вже горить.
Старий помалу йде вже від порогу,
А в серці закрадається печаль.
Новий приходить ну і слава Богу,
Та в нас війна тому й на серці жаль.
Коли проб'є опівніч, на коліна,
Я у молитві тихо,тихо стану.
І в ній весь біль за всю мою країну,
Я покажу Христу сердечну рану.
Буду молитися сльозами до Святого,
Щоб Новий рік не ніс горя й біди.
Щоб рік прийдешній роком Перемоги,
Для України став раз й назавжди!
Щоб витер Бог з очей кожну сльозинку,
Любов,надію й віру поселив.
Щоб в українців, в кожному будинку,
Бог смуток,плач скорботний розділив!
Щоб жив Господь у кожного з нас в серці,
Порядок,спокій щоб Він там навів.
Нехай відкриє кожен Йому дверці,
Хай береже наших захисників!
Ну що ж прийдешній рік! Тебе вітаю,
Заходь, хай в небуття старий іде.
Встаю з колін і сльози витираю,
Хай Перемоги Новий рік гряде! Амінь.
Ангеліна Ющук 🇺🇦 @virsh_online
Які сюрпризи для мого життя?
Що для мого народу він несе
І як його зустріну нині я?
Цей,що проходить так навчив багато,
Щоб цінувати кожну,кожну мить.
В когось то народилися малята,
В когось свіча востаннє вже горить.
Старий помалу йде вже від порогу,
А в серці закрадається печаль.
Новий приходить ну і слава Богу,
Та в нас війна тому й на серці жаль.
Коли проб'є опівніч, на коліна,
Я у молитві тихо,тихо стану.
І в ній весь біль за всю мою країну,
Я покажу Христу сердечну рану.
Буду молитися сльозами до Святого,
Щоб Новий рік не ніс горя й біди.
Щоб рік прийдешній роком Перемоги,
Для України став раз й назавжди!
Щоб витер Бог з очей кожну сльозинку,
Любов,надію й віру поселив.
Щоб в українців, в кожному будинку,
Бог смуток,плач скорботний розділив!
Щоб жив Господь у кожного з нас в серці,
Порядок,спокій щоб Він там навів.
Нехай відкриє кожен Йому дверці,
Хай береже наших захисників!
Ну що ж прийдешній рік! Тебе вітаю,
Заходь, хай в небуття старий іде.
Встаю з колін і сльози витираю,
Хай Перемоги Новий рік гряде! Амінь.
Ангеліна Ющук 🇺🇦 @virsh_online
Якщо Він сказав, то Він зробить
Крізь хвилі та шторм проведе
Величність вод не потопить
Загубишся-Він неодмінно знайде
Руйнуються плани, бажання і мрії
Світ наче питає: «Де Бог твій, ну де?»
На Тебе, мій Бог, покладаю надії
Я знаю, з небес допомога прийде.
Ти поруч, Ти близько, я це відчуваю
У битві цій допоможеш лиш Ти
Пісню хвали Тобі заспіваю
І знову на небі засяють зірки @virsh_online
Крізь хвилі та шторм проведе
Величність вод не потопить
Загубишся-Він неодмінно знайде
Руйнуються плани, бажання і мрії
Світ наче питає: «Де Бог твій, ну де?»
На Тебе, мій Бог, покладаю надії
Я знаю, з небес допомога прийде.
Ти поруч, Ти близько, я це відчуваю
У битві цій допоможеш лиш Ти
Пісню хвали Тобі заспіваю
І знову на небі засяють зірки @virsh_online