Дочекайся свого, прошу не поспішай,
Твоє щастя може бути як близько так і далеко.
Прошу ти тільки молися і Мені довіряй!
Бо книгу пишу Я тобі за найкращим сценарієм.

Можливо ти думаєш час вже ось настав,
Та сумніви серце твоє огортають.
Прошу, моя дочка, ти просто знай,
Я малюю тобі найкращу картину життя твого.

Ти особлива для мене, ти скарб найцінніший,
Не марнуй свого часу, яке подарував тобі Я!
Розвивай все те, що в тебе з народження вклав Я,
Ти зараз квітни, щоб привести тебе до вівтаря.

Я тримаю за руку, і сильно тебе обіймаю!
Ти моя! Я назвав тебе ім’ям, дороцінна ти Мені!
Тож ти май надію, Я маю для тебе події,
Яке змінять назавжди твоє життя.
Viktoriia Sukhatska @virsh_online

ТАК ВАЖКО ЖИТИ НА ЗЕМЛІ!
Так важко жити на землі
Завжди якісь є труднощі , проблеми
До кого за порадою піти?
Завжди збагнути прагнеш ти

Ти покладаєш сили всі на себе
І думаєш, як вирішити те, чи інше
Чи що подумають за тебе
Якщо розкажеш комусь особисте

Чи думаєш , якщо довіриш комусь,
Тобі від цього легше стане?
Чи вирішиться та проблема,
Яка не вирішувалась роками?

Завжди шукаєш помилки у інших
І думаєш проблема саме в них
Ти часто докоряєш і сваришся
і кажеш "Я б як ти жити не зміг"

А ти не думав , що проблема у тобі?
Шукаєш ти не там де треба
Колоду в своїм оці ти знайди
А потім вже до інших промовляти йди

Але змінитись сам не зможеш,
Не вийде, як би не хотів
І іншим людям ти поможеш
Тільки звільнившись разом з Богом від усіх своїх гріхів

Проси у Нього допомоги
Долай усе, ти разом з Ним
Він твій Спаситель і опора
Мій друже, будь з Христом Своїм

Ісус є твій найкращий друг
І Він тебе найкраще знає
Завжди Він розуміє, помагає
Підтримує, благословляє

Звернись до Нього у молитві
Скажи ти все , як відчуваєш
Ніколи Він тебе не скривдить
Коли до Нього промовляєш

Звернувшись не до Нього , а людини
ти допомоги не знайдеш
Ти весь погрузишся в проблеми
В яких ти тільки в гріх зайдеш

Якщо у Бога допомогти не просити
Старатися робити усе сам
Мій друже, дуже важко жити
А Він поможе з труднощами нам

Та як би важко не було
завжди надію покладай на Бога
У Нього все розписано давно
І тільки Він твоя єдина допомога

На все у Нього є свій план
На все є певний час і місце
Він знає , як зробити краще нам
А наші плани зовсім є невмісні

Та вірю, що колись все буде добре
Якщо не тут, то з Богом в небесах
і знаю я, що тільки Він так любить
І цю любов не передати на словах

Я дякую тобі Господь
за те , що милість проявляєш
Завжди у всьому помагаєш
Хоч як би важко не було

Ти мій Спаситель і надія
І впевнено до Тебе йду
І вірю я Господь, я щиро вірю, що тільки в Тобі Ісус щастя знайду .
Цюцьмаць Вікторія @virsh_online

ПОКИ РАНИ СВОЇ НЕ ПОБАЧИШ...

Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш...

Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те  як низько ти впав...

Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочність свою ...
Поки гордість в собі не потопчеш,
Програватимеш знову в бою...

Поки ти не прорвешся крізь грози ,
Не полюбиш тоді тиші мить...
Поки цвіт мрій не спалять морози,
Не признаєшся:" Боже... болить..."

Не признаєш свою безпорадність,
Не пройшовши крізь розпач в житті...
Не оціниш по справжньому радість ,
Не наплакавшись гірко в журбі ...

Ти у вірі своїй відчайдушній,
До Ісуса Христа не прийдеш...
Поки в світі жорстокім, бездушнім,
Лицемірства один не надп'єш...

Як на себе у світлі поглянеш,
Сором й біль пропечуть душу враз...
Та великим це подвигом стане,
Благодаттю Господь діє в нас...

Шлях до зцілення часом тернистий ,
Не звертай з нього... Впевнено йди ,
Збережи до кінця серце чистим,
І дивись на Господні сліди .

Він руйнує безвиході стіни ,
Він несе із тобою твій хрест...
Як торкнуться підлоги коліна ,
Доторкнутися зможеш небес.

У пітьмі часто важко світити,
Як погаснеш- запалюйся знов...
Ти не зможеш від серця любити ,
Поки в серце не впустиш любов....

( ©️ Н. Луцик- Мартинюк ) @virsh_online

Ти стомленому міць даєш,
А спраглому - води живої
І як Тебе душа покличе,
Прийдеш і заспокоїш

В Твоїй десниці, Отче
Таїться глибина спокою
І серед катаклізм, страшних тривог
Душа моя, живе тобою

Ти сил даєш, коли навколо падають твердині
І крізь безодні проведеш
Бо ти мій Бог, Бог сильний
Від віку, і до нині

Навкруги війни, кров убієнних землю покриває
І місця тихого, Земля уже не знає
Там чути плач, там регіт беззаконня
І так багато вже життів, закінчилось сьогодні

Та милість Господа велика
Дітей своїх під тінню Крил ховає
І досі той стоїть, хто щиро Богу довіряє
І що життя Христос, а смерть- то надбання, він твердо знає

Мій любий друже, якщо сьогодні спокою не маєш
І мир десь загубив, душа страждає
Ти дивишся навколо, і серце страх сповняє
Знай, Без Бога спокою, ніде немає

І пустота в твоїй душі, і страхи у тиші
Кому про це розкажеш?
Лиш сам Господь, всі таємниці твого серця знає
Прийди до Бога, і світло правди у житті засяє

Прийди, і серце заспіває, душа заплаче
І ти побачиш, як добре бути з Богом
Тоді не страшні всі тривоги
І думка смерті не злякає, бо знаєш ти свою дорогу

Не думай, будуть іще кращі дні
Цього не жди ти, ні
Усе приходить до кінця
І ще можливо, побачиш більші ти жахітя

І ще не раз біль пройме душу
І серце холод обійме
До кого ти тоді прийдеш?
Сьогодні кличе Бог тебе!

Крізь тисяч різних голосів, лунає Божий
Повний ласки, теплоти, любові
На інші голоси, не схожий
Та знай, не вічно буде він лунати

Не запізнись, знайди спокій у ніг Ісуса
І під Всевишнього покровом, ти душу поклади
І як відчуєш в серці ніжний голос
Іди, не запізнись, спіши..

•© Б. Галинка ©• @virsh_online

Хоч раз в житті ви слухали природу ?
Про що вам лісу шум розповідав?
Про що співали  вам нестримні води ?
Чим місяць вас сьогодні здивував?

Хоч раз в житті ви тішились дощами?
І не боялись змокнути самі...
Чи милувались чистими зірками?
Раділи ви засніженій зимі ?

Хоч раз в житті ловили голос моря.?
Ви бачили рослини степові ?
Про що поля заквітчані говорять ?
А ви ходили босі по траві?

Хоч раз в житті сміялись разом з літом ?
А з осінню ділили смуток свій?
Цвіли з весною , наче перші квіти ?
І чи навчив чогось морський прибій?

Хоч раз в житті приймали як дарунок?
Всю тишу ту , що ходить по ночах...
Природи спокій був як порятунок?
Коли ховались сльози десь в очах...

Хоч раз в житті ви бігли із вітрами ?
Спостерігали за усім живим?
Які є таємниці між громами?
Чи думали хоч раз в житті над тим?

Тож не втрачайте ви таку нагоду ,
Це є найкраще на Землі тривог...
Ви знаєте... я слухала природу,
Зі мною нею розмовляв МІЙ БОГ...❤
( Н. Луцик- Мартинюк
07.11.2023)

Ради Христа

Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.

На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:

«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ВАМ!».
О люди! Ви сердець не закривайте,
Не треба бути черствими так вам!

«РАДИ ХРИСТА!»–враз пронеслось в пізнанні,
Ради Христа що ти зробив і я?
Він ради нас терпів, терпів страждання
І ради нас покинув небеса.

Терпів насмішки грубі Божий Син,
Плювки ,удари і побої...
В важкий час був зовсім Один
І переніс багато болю.

На зло не відповів Він грубим словом,
В очах сіяла вічною Любов
І на докори не кричав докором,
За нас пролив Святу,невинну кров.

Не проклинав, не мстив, не ображався
І не шукав підтримки від людей.
Туди на хрест, на ті тортури Він віддався,
Звершивши до кінця Свій шлях оцей.

Все ради нас, щоб ми майбутнє мали,
Життя вічне на небесах.
Скажи мій друже–о невже то мало,
Невже то мало Він зробив для нас?

Життя своє уважно ти пройди
І милості Господні пригадай.
Хвалу Йому від серця принеси,
Адже Він цього жде–запам'ятай!

Ради Христа спіши на поміч ти,
Спіши когось любити і простити,
Другий раз життя не зможеш вже купити.
Залиш ти добрий слід після себе,
Ради Христа, ради Христа,прошу тебе!
Амінь
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Я дякую мій Боже за життя ,
За те ,що я жива до цього часу .
За те ,що маю вдосталь їжі на столі .
І все ,що необхідно для людини мати .
За те ,що можу зустрічати так спокійно вечори і ранки .
За щиру ласку і любов без меж твою .

Хтось не зустрів сьогодні світлий ранок .
Утратив дім ,родину ,все що мав .
А хтось прокинувся від вибухів і взривів .
А я щаслива ,є мій Бог .

Не всі так можуть прокидатися сьогодні .
Лиш біль нестерпна ,переслідує життя .
Як далі жити ,лиш питання мучать .
А відповідей все нема й нема .

А я Господь ,неможу так мовчати .
За все приношу вдячність я Тобі .
Пробач мій Батьку ,що так часто біль приношу .
А ти мене прощаєш ,і голубиш сильно .
Бо я твоя дитина дорога .

А я Господь так часто спотикаюсь ,
Буває що незнаю куди йти ,куди ступить .
Я каюсь часто і в сльозах буває .
Прошу Тебе -Прости мене Отець .

Ти все даєш для мене необхідне .
Я маю друзів ,рідних ,та сім'ю .
Дай більше цінувати тим ,що ти даєш для мене .
Ти будь зімною ,не лишай мене одну .

Веди мене крізь терни ,і каміння .
Щоб нам зустрітися у вічному ,прекрасному раю .
Тобі спасибі я підношу Бог мій до висот , до неба .
За те ,що я в надійних є Твоїх руках .
Тоді коли лягаю спати ,та прокидаюся я знову .
Подяку лиш Тобі приношу Боже мій ❤️
14 листопада 2023
@vladumurivna19 @virsh_online

Канал: @live_readings 🧐

Ми намагаємося дивитися на світ Біблії іншим поглядом, звертаючи уваги на деталі та одночасно підносити це для Вас так, аби Ви були сповнені натхненням та переповнені цікавістю досліджувати Божу книгу!

ДОРОГА ДО СИЛИ

Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...

Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
Хоч розпач надходить і не розумію ще все...

Дорога до зцілення тут пролягла через рани ,
І знаки лишає порою Господній різець...
Руйнує Рука Всемогутня збудовані плани ,
Й по Своєму пише для нас  весь сценарій Творець.

І хочеться нам не погодитись з волею ніби ,
І хочеться Неба спитати :" Навіщо? Чому?
Знов сльози не сохнуть, а стали мені вони хлібом...
У світлі години Господь допускає пітьму  ..

А все лиш тому , щоб зміцнити слабку нашу віру ,
З гончарного кола несе на Руках у вогонь...
У бурях життєвих вчимось абсолютній довірі ,
Не витре ніщо імена наші з Божих долонь.

Про Нього складати пісні буду навіть у втратах,
Хоч може і знов не почую я добрих новин
Та хочу в тривозі Ісуса Ім'я прославляти ,
Зміцнить ноги Він, підніме з дна до самих вершин...

Прекрасні ті храми, що Бог на розвалинах зводить ,
Будує їх на попелищах розбитих сердець ,
До кожного з нас із любов"ю Він вчасно приходить,
І втратам покладено й нашим поразкам  кінець.

Хоч може минуле і здасться безбарвним етюдом,
Я знаю, мій Боже, не кинеш мене в боротьбі...
Дозволь дорости лиш мені, щоб побачити чудо ,
Й останнє страждання з Тобою здолати в житті ...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк) @virsh_online

✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿

А ти згадай увесь той шлях, Яким Господь тебе провів А ти згадай усі молитви, коли твій Бог Прийшов, Дав відповідь, зігрів
Згадай всі битви, коли за тебе Сам Господь змагався
Як падав боляче не раз, Він ніжно підіймав
І сил іти в перед давав, тебе не відцурвся

А як стріла гріха, так боляче впивалсь в груди,
І як судили люди, Він не судив..
Бо Бачив серце, що старалось,
Він лиш любив, бо цінна кров яка проллялась

А ти згадай, як ворог лютував,
І темні сили все сильніш згущались
Вітер рвучкий з ніг збивав
І серце від безсилля розривалось

Коли безвихідь у житя прийшла,
І ти не міг наступний крок зробити
Ти пам'ятаєш? Він тебе тоді на свої руки взяв,
І обійнявши, ніс через долину, Дав силу, щоб любити

А ти згадай, як в боротьбі у темну ніч
Стовп вогняний ішов перед тобою
І зло не раз тобі хотіли причинить,
Тоді сам Бог у хмарі поруч йшов, і Закривав собою

А пам'ятаєш, буря тебе заставала у дорозі ?
І крізь грозу, не бачив цілі, але знав мету
І хоч лились потоки, вітри шуміли
Ти чув до болю рідний голос: Я тут

І вмить, ставало тихо.
Закінчилась гроза. На небі сонце засіяло, висохла сльоза
Ти пам'ятаєш, Дух твій як співав??
За шлях цей, Господа прослав


А ти будь вдячним за той шлях,
Яким веде тебе Господь
Хоча, заплачеш ще не раз,
Але з вузенької догори, ти не сходь

Тобі Господь поможе йти
Покаже ще не раз Свої висоти
Бо сила Його Духа на тобі
І з Ним пройдеш, через важкі скорботи

І пам'ятай усю дорогу, якою Вів тебе Господь
Подякуй за низини, за висоти, за радощі, і за скорботи
Схилися серцем, і фіміам хвали, хай злине ввись
А ти дорогу пам'ятай... І далі йди, не зупинись.

•© Б. Галинка_М ©• @virsh_online

Він Один по-справжньому любить!
Він Один по-справжньому дбає,
Він прощає нас, а не судить,
Любить нас і благословляє.

Бог Один все зсередини знає,
Бачить цілісно всю картину,
Ні про кого не забуває,
Дбає ніжно про кожну дитину.

Лиш у Нього тепла багато,
Його вистачить всім і всюди,
Щоб зігрітися і запалати
І понести знедоленим людям.

Бо завжди поряд десь знайдеться
Хтось, хто більше ніж ти страждає,
В кого більше поранене серце
Й врятуватися як - не знає.

Поділися Ісусовим світлом!
Поділися теплом Христовим!
Будь ласкавим, добрим, привітним,
Дій із мудрістю! Дій з любов'ю!

Бог Один по-справжньому любить,
Бог Один по-справжньому дбає,
Як же хороше в небі буде,
Де Спаситель нас всіх чекає...
19.11.22
Олеся Перепелкіна @virsh_online

«Бог написав тобі листа»

Бог хоче із тобою говорити,
Тебе послухати, допомогти
Зернятко віри у тобі зростити,
Щоб гріх ти міг перемогти.

Він хоче тобі щось сказати,
Особисто і дочасно,
Тебе до Себе наближати
І хоче цього - безкорисно.

За Біблію колись вбивали,
Закатували тисячі життів,
І люди хоч і бідували,
Та Біблія дорожче від скарбів.

За Біблію вбивають й зараз,
Ми знаємо усі про це.
Та нас це наче не торкалось
І ми ховаємо у соромі лице.

Бог нам залишив Своє Слово,
І адресат який отримав лист
В своїм житті, обовʼязково,
Хай прочитає його зміст.

Павло нагадував радіти,
писав про щастя християн,
Хоча писав він із вʼязниці
Те послання до Филипʼян.

Я хочу щоб в моєму серці
Жила любов до Божих слів,
Тоді немає страху смерті,
Бо ти чекаєш, рідних тих країв

У цьому світі, в цьому злі,
Ми зможемо колись збагнути,
Що сенсом всього на землі,
Була любов і завжди буде.

Бог є любов, і він тобі писав,
Тож від земних і тимчасових справ,
Ти можеш спробувати відірватись,
І з справжньою любовʼю, скільки хочеш, спілкуватись.

Надія Лихоненко
19.11.2023 @virsh_online

Родився хлопчик. Уночі.В дворці,
Нащадок.царський син.Його чекали.
У матері –посмішка на лиці
І малюка служниці пеленали.

Там,в білих він мереживах лежав,
З усіх сторін оточений в турботі.
Батько дитини радість відчував,
Від радості він був, немов в польоті.

Ця вістка про народження царя,
Все царство дуже швидко облетіла.
Як ясно у дворі вогні горять,
Усі його народженню раділи.

Від дому до дому, з вуст в вуста:
«Родився!...Син!...» І труби зазвучали.
Цей день святковий нині став,
Так люди сина царського вітали,

Новонароджений малюк солодко спав
І музику голосну він не чув.
Всі тішилися.І ніхто не знав,
Що їхній цар... несправжній цар він був.

Ніхто не знав, що в іншім місті,
Родився інший Хлопчик ночі тої.
І не світило там яскраво світло,
Не чути було музики гучної.

І тьмяний лише вогник там горів,
Дитинку мама міцно обіймає.
Родився Хлопчик нині,Цар царів,
Господь,Творець.Йому подібного немає!

І це було навіть не у дворці
І навіть не в звичайнім,теплім домі.
Малюк із посмішкою на лиці,
Спав не в колисці.А там в яслах,на соломі.

Ніхто Марії, не допомагав,
Вона сама Синочка сповивала.
І колихала ніжно на руках,
Пісню тихесенько Йому співала.

Саме в цю ніч звершались чудеса,
Ясна Зоря там, над хлівом враз зупинилась.
І музика гриміла в Небесах,
Небесне військо ангелів з'явилось!

Вночі родився Хлопчик на землі,
Так точно кожні дітки би родились.
Та в хлів спішили пастухи з полів
І з щирим серцем Богу поклонились.

Хай майже і про це ніхто не знав,
Що справжній Цар народжений був в яслах.
Хай не в мереживах Ісус наш спав,
Але Зоря над тим хлівом не згасла.

І хай пройшло з тих пір вже сотні літ,
Та кожен про Різдво це пам'ятає.
Різдвяний день проходить по землі,
Весь світ хвалу в піснях Христу співає.

Ім'я те Царське вилітає з вуст,
Яке тоді ще вперше прозвучало.
В ту ніч. Родився Хлопчик,наш Ісус,
Дитя,що нам спасіння дарувало!
Амінь
Автор –Любов Васенина
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

Можливо сьогоднішній вечір
Для тебе буде не твій
А може ця ніч чи світанок
В житті не наступить твоїй

Так скоро ці дні минають
І може вже завтра на мить
Сторінки життя пролистає
Рука нам Господня в цю мить

А може неждано зустрінеш
На троні у світлім вінці
У шатах ти Божого Сина
Що скажеш ти Йому тоді

Як жив ти ці пройдені роки
Чи вірно ти Богу служив?!
Як бачив ти Руку Господню,
Чи дякував Йому за все?

Чи дякував Богу за ранок
Що знову настав для тебе
За їжу та воду щоденно
Які на твоєму столі

За одяг, взуття та оселю
За ласку Господню щодня
Чи дякуєш ти за дрібниці
Чи славиш за це все Творця

Та часто ти навіть не знаєш
Наскільки грозила біда
Не завжди ти все помічаєш
Що робить Господня рука

На ліжку ти спиш спокійно
Не думаєш навіть про те
Що так не далеко в країні
Іде ця жорстока війна

Там люди лишаються дахів
А діти втрачають батьків
Які для них є найдорожчим
Що є лиш на цілій землі

Ти маєш усе на сьогодні
Тож дякуй за це все Творцю
Направ ти свій погляд до неба
А Він не залишить тебе

Хай віра тебе надихає
Йти завжди слідами Його
Дійшовши до неба сказати
Спасибі Тобі Ісус @virsh_online

ЦІНА

Щастя. Багатозначне слово.
Вмістити може все, лиш тільки захотіти)...
А скільки значення ми придаємо цьому?)
В хвилині, секунді, малесенькій миті...

І хоч навколо все розбито вщент...
Ти не впадай у відчай, любий друже,
Бо ж щастя не в марнотному житті.
Бо ж щастя з Богом. Із Ісусом.

О Він... Він все. Він Був і Є.
Ісус Христос, що постраждав за мене...
Знайоме тобі ім'я це?...
Він кров пролив за тебе...

Та ми не варті ціни святої.
Бо я і ти, нікчемні і малі...
Та він простив усе, прийнявши болі...
Усі ті муки перенісши на хресті...

А хто ж розп'яв його тоді? Спитаєш...
Це ми вчинили. Ми...
Гріхом вбивали Його, Сина Бога...
А він терпів, і терпить біль...

О ні... Я недостойна... Неї..
Любові Його, повноти...
Це я зробила. Розіп'яла..
Того хто дав життя мені...

Автор: @linfeiv

Примітка: Давайте не забувати ціну, яка була заплачена за наше життя. Це ціна розміром в кров і страждання Ісуса, який достеменно любить, і чекає... @virsh_online

Ніч темна. Місто Віфлеєм. Народження Месії.
Небесне військо, ангели радіють
І сповіщають пастухам Новину Добрую для людства:
Родився спас – Спаситель світу вам.

Це ж переміна, це дорога в небо,
Яку відкрив Месія – Божий Син!
Прийшовши Сам із неба, відкривши Славу неба,
Всім грішникам у рай дорогу Він відкрив.

І ця дорога є нелегка:
Зусилля треба прикладать.
Любити всіх, любити Бога
І ворогів благословлять.

Життям святим нам треба жити,
Щоби успадкувати небеса.
Покаятись, гріхи всі залишити
Й відкрити Книгу Вічного Життя.

О, люд землі, прийдіть ви до Ісуса
І не шукайте інших ви божків.
Знайдете радість, мир, благословіння
На те й зійшов до нас Син Божий!

Він сам нас поведе у небо
І тягарі земні поможе нам нести.
Мій друже, це залежить все від тебе,
Яку дорогу вибереш собі. @virsh_online

Слово Бога.

Є Слово Бога,-
Біблія свята,
В ній є дорога,
Де побачу я Христа.

Він народився,-
В Віфлеємі Божий Син…
До нас спустився,
Бо Спатель лиш Єдин.

У Ньому світло,
Він-є Слово,в Нім життя,
По вірі грішним нам,
Дарує майбуття.

Цю розповідь,-
У Слові бачу я:
Як жив Христос,
Зціляв, давав життя…

О, Слово Бога,-
Радісне й сумне,
Вузька дорога,
На Голгофу поведе.

Там, натовп йде…
Кричить:Розпни Христа!..
Пілат же,-б‘є,-
Розп‘ята чистота…

Сам Божий Син,
Життя віддав за нас,
Він постраждав,
І людство кров‘ю спас…

А Слово каже:
Він гріхи поніс,-
Страждав, помер,
Та в третій день воскрес.

Хто вірить в Слово,
Бачить світло в темноті,
З Ним гріх розп‘яли,
Та воскресли на завжди…

О,Слово вірне,-
Слово вічне і святе,
Нас неодмінно
В Царство Боже доведе.

Воно проллється,-
Як для зцілення стумок,
Насінням проросте,
Бо цього хоче Бог.

Хто з словом Божим,
В суперечку стане?..
У свому світлі,
Викриє поганих.

Згадаєш як спасає,
Та омиває кров‘ю,
А серце надихає,
Лиш першою любов‘ю…

Так Біблія говорить,-
Пречистими вустами:
Покайтесь нині, люди,
І Бог пребуде з нами.

Горчакова Т. К. @virsh_online

Одні у танцях , співах , святкуваннях,
А інші - на колінах у снігу...
Дивлюсь на це і задаюсь питанням :
Чи це в одній країні я живу ?

Чи точно це не різних дві держави ,
Чи точно всі відчули смак війни?...
У когось сміх і плескання й забави ,
А хтось в цю ніч загинув без вини...

Комусь комфортно і на все - байдуже ,
А хтось в окопі мерзне кожен день...
Без татка плачуть десь дитячі душі ,
Їм не до сміху і не до пісень...

Хтось знов під світломузику стрибає ,
А хтось зі світла бачить- блиск пожеж...
Хтось Кров Христа сьогодні зневажає,
Цинізму просто вже немає меж...

Хтось їсть до сита , під веселі звуки ,
Комусь тепло дарує чистий плед...
А хтось у кухоль гріє мерзлі руки ,
Над ним вже вкотре пролетів " Шахед"...



Одна країна два світи вмістила,
Такі вони не схожі .. ті світи...
Хтось плаче гірко в рідних на могилах,
Безбожно скаче хтось до висоти...

Когось не доторкнулося страждання,
Хтось знає болю і сльозам вагу...
Одні ще досі в співах й святкуваннях,
А інші- на колінах у снігу...

Я думаю , не там Бог де юрбою,
Сміються люди , тішаться, кричать...
Сьогодні Бог сидить із сиротою ,
Й на рани виливає благодать...

Ще хмари не розсіялися грізні...
Бог бачить все ... Хто б що не говорив..
Він не танцює з іншими в час слізний,
Він з тими , хто коліна в сніг схилив...

( Н. Луцик- Мартинюк
02.12.2023) @virsh_online