Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
З ДНЕМ СІМ'Ї 💖
Сім'я- це вперше у політ здійматись,
Над бурями летіти в майбуття ,
Сім'я- це болем ближнього пройматись,
В серцях плекати ніжні почуття..
Сім'я- це смутком й радістю ділитись,
Це вірність аж до смерті берегти...
Це ревно Богу по ночах молитись ,
За рідних в воду і в вогонь іти...
Сім'я- це попри все добро робити ,
Вину прощать без нервів і образ,
Сім'я- це разом Господа любити,
Йому лишатись вдячними всякчас....
Сім'я- це щастя. Це благословіння ,
Гніздечко тепле, спокою куток...
В сім'ї вчимося ми довготерпінню...
Немає місця в ній для злих пліток...
Сім'я- це на руках мале дитятко,
Сім'я- це в домі запах пирогів...
Смачної кави не одне горнятко,
Сім'я- це вечорами мамин спів...
Сім'я- це вміння в радість обертати ,
Такі невтішні, і сумні плачі....
Це втомленою часом засинати ,
На рідному, надійному плечі...
Сім'я- це на Землі частинка раю,
Це той красивий, затишний Едем
Хай наші сім'ї Бог благословляє,
Хай буде в наших сім'ях Він Царем.
(08.07.2023.)
Сім'я- це вперше у політ здійматись,
Над бурями летіти в майбуття ,
Сім'я- це болем ближнього пройматись,
В серцях плекати ніжні почуття..
Сім'я- це смутком й радістю ділитись,
Це вірність аж до смерті берегти...
Це ревно Богу по ночах молитись ,
За рідних в воду і в вогонь іти...
Сім'я- це попри все добро робити ,
Вину прощать без нервів і образ,
Сім'я- це разом Господа любити,
Йому лишатись вдячними всякчас....
Сім'я- це щастя. Це благословіння ,
Гніздечко тепле, спокою куток...
В сім'ї вчимося ми довготерпінню...
Немає місця в ній для злих пліток...
Сім'я- це на руках мале дитятко,
Сім'я- це в домі запах пирогів...
Смачної кави не одне горнятко,
Сім'я- це вечорами мамин спів...
Сім'я- це вміння в радість обертати ,
Такі невтішні, і сумні плачі....
Це втомленою часом засинати ,
На рідному, надійному плечі...
Сім'я- це на Землі частинка раю,
Це той красивий, затишний Едем
Хай наші сім'ї Бог благословляє,
Хай буде в наших сім'ях Він Царем.
(08.07.2023.)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
ВІН ЩЕ ЗМИЄ ТУ КРОВ...
Кн. пророка Авакума 2 :
11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.
12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!
* * * * * * * *
Поки світ у байдужості спить ,
Тут скорботи і сліз - ціле море...
Тут каміння у стінах кричить ,
Балки кажуть йому:" Горе , горе..."
Горе тому, хто зводить міста ,
Їх на крові невинних будує...
Розпинає вже вкотре Христа ,
Горе тим , хто гріхами гордує...
Села знову з містами бомблять,
І руйнує війна землю нашу...
Ще молитви у Небо летять ,
Доповняючи в Господа чашу...
Там наради проводяться Ним ,
Скоро буде за горе відплата ,
І над нами розвіється дим ,
Рідних зможемо ще обійняти...
Зацвітуть і поля і сади ,
Залунають пісні найщиріші...
Змінить Бог на тепло холоди ,
Сироту і вдову Він потішить...
Він ще змиє ту кров , що не змив ,
Вона нині кричить стоголосо,
Хто ракетами хмари пробив ,
То для тих помсти кров знову просить...
Бог ще змиє ту кров з наших міст ,
Він пройдеться по всіх бездоріжжях...
Скільки ворог біди нам приніс....
Плаче Львів, Луцьк, Дніпро, Запоріжжя...
Бог ще змиє ту кров з наших сіл ,
Як за зло покарати - Він знає...
І ще кожен ворожий приціл ,
Безуспішним Він зробить , зламає...
Бог ще змиє ту кров з наших душ,
Чує Він як Земля в горі стогне...
Обійме Україну чимдуж,
Її долю ще миром наповнить ...
Ми в скорботі.. та змиє Він кров ,
І кінець покладе всім стражданням...
Ну а поки... несемо ми знов,
На колінах своє покаяння....
( 15.08.2023) Н.Л- М
Кн. пророка Авакума 2 :
11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева.
12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род!
* * * * * * * *
Поки світ у байдужості спить ,
Тут скорботи і сліз - ціле море...
Тут каміння у стінах кричить ,
Балки кажуть йому:" Горе , горе..."
Горе тому, хто зводить міста ,
Їх на крові невинних будує...
Розпинає вже вкотре Христа ,
Горе тим , хто гріхами гордує...
Села знову з містами бомблять,
І руйнує війна землю нашу...
Ще молитви у Небо летять ,
Доповняючи в Господа чашу...
Там наради проводяться Ним ,
Скоро буде за горе відплата ,
І над нами розвіється дим ,
Рідних зможемо ще обійняти...
Зацвітуть і поля і сади ,
Залунають пісні найщиріші...
Змінить Бог на тепло холоди ,
Сироту і вдову Він потішить...
Він ще змиє ту кров , що не змив ,
Вона нині кричить стоголосо,
Хто ракетами хмари пробив ,
То для тих помсти кров знову просить...
Бог ще змиє ту кров з наших міст ,
Він пройдеться по всіх бездоріжжях...
Скільки ворог біди нам приніс....
Плаче Львів, Луцьк, Дніпро, Запоріжжя...
Бог ще змиє ту кров з наших сіл ,
Як за зло покарати - Він знає...
І ще кожен ворожий приціл ,
Безуспішним Він зробить , зламає...
Бог ще змиє ту кров з наших душ,
Чує Він як Земля в горі стогне...
Обійме Україну чимдуж,
Її долю ще миром наповнить ...
Ми в скорботі.. та змиє Він кров ,
І кінець покладе всім стражданням...
Ну а поки... несемо ми знов,
На колінах своє покаяння....
( 15.08.2023) Н.Л- М
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
В ДЕНЬ УКРАЇНИ
Незламна і прекрасна Україно ,
Цей день тобі дарує Вічний Бог...
Хоч ворог і бомбить сьогодні стіни ,
Стомилася ти дуже від тривог...
Заплакана , поранена , розбита ,
Та в битві цій зі злом ти не одна...
Журбою наче шовком оповита ,
Дітей твоїх ця знищує війна...
Ніхто ,напевне , так не настраждався,
Ніхто такого болю ще не пив...
Віками супостат лихий знущався,
За що тебе давно він не злюбив?
Ти хвилювала Небо покаянням ,
Ти ідолів зрікалася не раз ,
Хоч падала, та у сльозах й зітханнях,
Верталася до Господа в той час ...
З останніх сил ти зводилась на ноги ,
Крізь ніч до волі бігла босоніж...
Здавалося , вже близько перемога ,
Так званий "брат" встромив у спину ніж...
О Україно... Вибухи лунають,
Війна руйнує села і міста,
У Небо твої діти відлітають,
Вони в обіймах Господа Христа...
Лиш Він тобі примножує ще сили...
Він- друг вдови і Батько сироти...
Тут в чорному мами й нові могили ,
Розбиті долі... наслідки біди...
В цей день за Батьківщину помолюся,
Ще чую звук повітряних тривог...
Без бою наріканням не здаюся,
Я вірю : проведе нас в бурях Бог...
Хай мирним Небо буде лиш над нами ,
Ніщо не обірве дитячий сміх...
Хай Україна розцвіте піснями
І не ракети падають, а сніг...
Розсіється гріха і фальші мряка,
Щоб завітала у серця весна...
Хай Бог зітре з очей сльозину всяку,
Скоріше хай закінчиться війна...
Залишаться хай гаслом в поколіннях,
Слова , які засвідчують одне:
Що з нами Бог ! І з Богом Україна,
У милості Він нас не промине.
( 24.08.2023
Н. Луцик- Мартинюк)
Незламна і прекрасна Україно ,
Цей день тобі дарує Вічний Бог...
Хоч ворог і бомбить сьогодні стіни ,
Стомилася ти дуже від тривог...
Заплакана , поранена , розбита ,
Та в битві цій зі злом ти не одна...
Журбою наче шовком оповита ,
Дітей твоїх ця знищує війна...
Ніхто ,напевне , так не настраждався,
Ніхто такого болю ще не пив...
Віками супостат лихий знущався,
За що тебе давно він не злюбив?
Ти хвилювала Небо покаянням ,
Ти ідолів зрікалася не раз ,
Хоч падала, та у сльозах й зітханнях,
Верталася до Господа в той час ...
З останніх сил ти зводилась на ноги ,
Крізь ніч до волі бігла босоніж...
Здавалося , вже близько перемога ,
Так званий "брат" встромив у спину ніж...
О Україно... Вибухи лунають,
Війна руйнує села і міста,
У Небо твої діти відлітають,
Вони в обіймах Господа Христа...
Лиш Він тобі примножує ще сили...
Він- друг вдови і Батько сироти...
Тут в чорному мами й нові могили ,
Розбиті долі... наслідки біди...
В цей день за Батьківщину помолюся,
Ще чую звук повітряних тривог...
Без бою наріканням не здаюся,
Я вірю : проведе нас в бурях Бог...
Хай мирним Небо буде лиш над нами ,
Ніщо не обірве дитячий сміх...
Хай Україна розцвіте піснями
І не ракети падають, а сніг...
Розсіється гріха і фальші мряка,
Щоб завітала у серця весна...
Хай Бог зітре з очей сльозину всяку,
Скоріше хай закінчиться війна...
Залишаться хай гаслом в поколіннях,
Слова , які засвідчують одне:
Що з нами Бог ! І з Богом Україна,
У милості Він нас не промине.
( 24.08.2023
Н. Луцик- Мартинюк)
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
Їх біль нам легко зрозуміти ,
На двох тепер біда одна...
Сирени чули їхні діти,
Ввірвалась в дім страшна війна...
Обличчя те ж... кругом руїни,
І катування , й смерті жах...
Проходить наша Україна ,
Ізраїлю проліг цей шлях...
Давайте плакати із ними,
За них молитви ввись несіть ...
І миру для Єрусалиму ,
У Господа завжди просіть...
Хай запанує мир у мурах ,
Безпечно буде у домах...
Прийде кінець хай дням похмурим,
І радість вселиться в серцях...
Моліться ,люди , за Ізраїль,
Моліть за вибраний народ...
Тоді над нашим любим краєм ,
Зійде ще сонце без скорбот...
Моліться ви за ту оселю ,
В якій Месія наш зростав,
Робив добро , долав пустелю ,
Навіки нашим Богом став...
Я вірю , що в жахливих битвах ,
Давно Він бореться за нас ...
Лиш об'єднаймося в молитвах ,
У непростий воєнний час...
Наближуйте цю перемогу ,
І миру для країн просіть...
На двох тепер одна дорога ,
Боріться, плачте, голосіть...
Надія є... а нам без неї,
Так важко жити в дні тривог...
Моліться , люди , за євреїв,
І нас самих не лишить Бог.
( 13.10 2023)
#віршінародженівійною #молітьсязаукраїну
#молітьсязаізраїль #prayforisrael #prayforukraine
На двох тепер біда одна...
Сирени чули їхні діти,
Ввірвалась в дім страшна війна...
Обличчя те ж... кругом руїни,
І катування , й смерті жах...
Проходить наша Україна ,
Ізраїлю проліг цей шлях...
Давайте плакати із ними,
За них молитви ввись несіть ...
І миру для Єрусалиму ,
У Господа завжди просіть...
Хай запанує мир у мурах ,
Безпечно буде у домах...
Прийде кінець хай дням похмурим,
І радість вселиться в серцях...
Моліться ,люди , за Ізраїль,
Моліть за вибраний народ...
Тоді над нашим любим краєм ,
Зійде ще сонце без скорбот...
Моліться ви за ту оселю ,
В якій Месія наш зростав,
Робив добро , долав пустелю ,
Навіки нашим Богом став...
Я вірю , що в жахливих битвах ,
Давно Він бореться за нас ...
Лиш об'єднаймося в молитвах ,
У непростий воєнний час...
Наближуйте цю перемогу ,
І миру для країн просіть...
На двох тепер одна дорога ,
Боріться, плачте, голосіть...
Надія є... а нам без неї,
Так важко жити в дні тривог...
Моліться , люди , за євреїв,
І нас самих не лишить Бог.
( 13.10 2023)
#віршінародженівійною #молітьсязаукраїну
#молітьсязаізраїль #prayforisrael #prayforukraine
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
Якщо з тобою справу має Бог ,
Ти лишишся один обов'язково,
Без вірних друзів , без підтримки слова ,
Провалів буде більш , ніж перемог...
Якщо з тобою справу має Бог,
То доведеться час той пережити,
Коли життя нещадно буде бити ,
Достати із горіха щоб ядро...
Щоб ти і силу й слабкість всю пізнав ,
Робити кроки віри щоб старався,
Смиренно в Руки Гончаря віддався,
А Він ліпив би з тебе , що бажав...
Якщо з тобою справу має Бог,
То неодмінно стрінешся ти з болем ,
Нагне страждання душу аж додолу,
Не бійся у житті своїм тривог...
І будеш гірко плакати в журбі ,
Та в цих сльозах очищення і воля,
В них каяття і зцілення від болю ,
Ці сльози допоможуть у житті...
Якщо з тобою справу має Бог,
При інших ти слабким й ранимим станеш,
Та з ясністю на річ одну поглянеш:
Хто друг , а хто вів просто діалог...
Якщо з тобою справу має Бог,
Відповісти не зможеш на питання,
Та з Богом мужньо крізь випробування,
Дійти до світла зможете удвох.
Розчарування в людях ти ковтнеш,
Не буде в кого запитать поради ,
Тоді до Того , в Кого слово Правди,
З надією і вірою прийдеш .
Якщо з тобою справу має Він ,
Збагнеш те , як буває важко жити,
Його любов знов може воскресити,
І надихне тебе до добрих змін.
Ти лишишся роздавлений ,сумний ,
І успіхів блискучих не побачиш,
Порою від безсилля ти заплачеш ,
Підтримає тебе лиш Дух Святий.
Якщо з тобою справу має Бог,
Не всі тебе зустрінуть з добротою,
А швидше , осуд виллється рікою ,
Застрягне в горлі розпачу клубок.
Шлях хресний є .. у кожного він свій ,
І свій Пилат , свій Юда й ніч безсонна ...
Хай Бог пошле назустріч Симеона,
Який поможе хрест понести твій...
Якщо й не так , то Господа плече ,
Під хрест той безумовно легко ляже...
Спаситель рани серця перев'яже,
Від тебе на Голгофі не втече...
Якщо з тобою справу має Бог ,
Достатком похвалитися не зможеш ,
Та Небо і подбає й допоможе ,
У бідності й проблемах багатьох...
Ти витримаєш, все переживеш,
Якщо Христу постійно довіряєш,
За Ним в майбутнє кроки направляєш,
Благословіння в муках віднайдеш.
У болях- невимовна є краса ,
Ти страх свій оберни в мету : летіти ,
Смирення посади в душі як квіти ,
Твою хай пісню чують Небеса.
Віддайся Богу й благодать Творця ,
Хай діє в серці... І тоді незримо ,
Всі шрами стануть справжніми дверима ,
До сили і до щастя без кінця.
Дорогою іди до перемог ,
Хоч вітер злий з ніг старається збивати ,
Та в Небі нагороду будеш мати ,
Бо справу із тобою має Бог.
( 14.09.2023
©️ Н. Луцик- Мартинюк)
Ти лишишся один обов'язково,
Без вірних друзів , без підтримки слова ,
Провалів буде більш , ніж перемог...
Якщо з тобою справу має Бог,
То доведеться час той пережити,
Коли життя нещадно буде бити ,
Достати із горіха щоб ядро...
Щоб ти і силу й слабкість всю пізнав ,
Робити кроки віри щоб старався,
Смиренно в Руки Гончаря віддався,
А Він ліпив би з тебе , що бажав...
Якщо з тобою справу має Бог,
То неодмінно стрінешся ти з болем ,
Нагне страждання душу аж додолу,
Не бійся у житті своїм тривог...
І будеш гірко плакати в журбі ,
Та в цих сльозах очищення і воля,
В них каяття і зцілення від болю ,
Ці сльози допоможуть у житті...
Якщо з тобою справу має Бог,
При інших ти слабким й ранимим станеш,
Та з ясністю на річ одну поглянеш:
Хто друг , а хто вів просто діалог...
Якщо з тобою справу має Бог,
Відповісти не зможеш на питання,
Та з Богом мужньо крізь випробування,
Дійти до світла зможете удвох.
Розчарування в людях ти ковтнеш,
Не буде в кого запитать поради ,
Тоді до Того , в Кого слово Правди,
З надією і вірою прийдеш .
Якщо з тобою справу має Він ,
Збагнеш те , як буває важко жити,
Його любов знов може воскресити,
І надихне тебе до добрих змін.
Ти лишишся роздавлений ,сумний ,
І успіхів блискучих не побачиш,
Порою від безсилля ти заплачеш ,
Підтримає тебе лиш Дух Святий.
Якщо з тобою справу має Бог,
Не всі тебе зустрінуть з добротою,
А швидше , осуд виллється рікою ,
Застрягне в горлі розпачу клубок.
Шлях хресний є .. у кожного він свій ,
І свій Пилат , свій Юда й ніч безсонна ...
Хай Бог пошле назустріч Симеона,
Який поможе хрест понести твій...
Якщо й не так , то Господа плече ,
Під хрест той безумовно легко ляже...
Спаситель рани серця перев'яже,
Від тебе на Голгофі не втече...
Якщо з тобою справу має Бог ,
Достатком похвалитися не зможеш ,
Та Небо і подбає й допоможе ,
У бідності й проблемах багатьох...
Ти витримаєш, все переживеш,
Якщо Христу постійно довіряєш,
За Ним в майбутнє кроки направляєш,
Благословіння в муках віднайдеш.
У болях- невимовна є краса ,
Ти страх свій оберни в мету : летіти ,
Смирення посади в душі як квіти ,
Твою хай пісню чують Небеса.
Віддайся Богу й благодать Творця ,
Хай діє в серці... І тоді незримо ,
Всі шрами стануть справжніми дверима ,
До сили і до щастя без кінця.
Дорогою іди до перемог ,
Хоч вітер злий з ніг старається збивати ,
Та в Небі нагороду будеш мати ,
Бо справу із тобою має Бог.
( 14.09.2023
©️ Н. Луцик- Мартинюк)
Дочекайся свого, прошу не поспішай,
Твоє щастя може бути як близько так і далеко.
Прошу ти тільки молися і Мені довіряй!
Бо книгу пишу Я тобі за найкращим сценарієм.
Можливо ти думаєш час вже ось настав,
Та сумніви серце твоє огортають.
Прошу, моя дочка, ти просто знай,
Я малюю тобі найкращу картину життя твого.
Ти особлива для мене, ти скарб найцінніший,
Не марнуй свого часу, яке подарував тобі Я!
Розвивай все те, що в тебе з народження вклав Я,
Ти зараз квітни, щоб привести тебе до вівтаря.
Я тримаю за руку, і сильно тебе обіймаю!
Ти моя! Я назвав тебе ім’ям, дороцінна ти Мені!
Тож ти май надію, Я маю для тебе події,
Яке змінять назавжди твоє життя.
Viktoriia Sukhatska @virsh_online
Твоє щастя може бути як близько так і далеко.
Прошу ти тільки молися і Мені довіряй!
Бо книгу пишу Я тобі за найкращим сценарієм.
Можливо ти думаєш час вже ось настав,
Та сумніви серце твоє огортають.
Прошу, моя дочка, ти просто знай,
Я малюю тобі найкращу картину життя твого.
Ти особлива для мене, ти скарб найцінніший,
Не марнуй свого часу, яке подарував тобі Я!
Розвивай все те, що в тебе з народження вклав Я,
Ти зараз квітни, щоб привести тебе до вівтаря.
Я тримаю за руку, і сильно тебе обіймаю!
Ти моя! Я назвав тебе ім’ям, дороцінна ти Мені!
Тож ти май надію, Я маю для тебе події,
Яке змінять назавжди твоє життя.
Viktoriia Sukhatska @virsh_online
ТАК ВАЖКО ЖИТИ НА ЗЕМЛІ!
Так важко жити на землі
Завжди якісь є труднощі , проблеми
До кого за порадою піти?
Завжди збагнути прагнеш ти
Ти покладаєш сили всі на себе
І думаєш, як вирішити те, чи інше
Чи що подумають за тебе
Якщо розкажеш комусь особисте
Чи думаєш , якщо довіриш комусь,
Тобі від цього легше стане?
Чи вирішиться та проблема,
Яка не вирішувалась роками?
Завжди шукаєш помилки у інших
І думаєш проблема саме в них
Ти часто докоряєш і сваришся
і кажеш "Я б як ти жити не зміг"
А ти не думав , що проблема у тобі?
Шукаєш ти не там де треба
Колоду в своїм оці ти знайди
А потім вже до інших промовляти йди
Але змінитись сам не зможеш,
Не вийде, як би не хотів
І іншим людям ти поможеш
Тільки звільнившись разом з Богом від усіх своїх гріхів
Проси у Нього допомоги
Долай усе, ти разом з Ним
Він твій Спаситель і опора
Мій друже, будь з Христом Своїм
Ісус є твій найкращий друг
І Він тебе найкраще знає
Завжди Він розуміє, помагає
Підтримує, благословляє
Звернись до Нього у молитві
Скажи ти все , як відчуваєш
Ніколи Він тебе не скривдить
Коли до Нього промовляєш
Звернувшись не до Нього , а людини
ти допомоги не знайдеш
Ти весь погрузишся в проблеми
В яких ти тільки в гріх зайдеш
Якщо у Бога допомогти не просити
Старатися робити усе сам
Мій друже, дуже важко жити
А Він поможе з труднощами нам
Та як би важко не було
завжди надію покладай на Бога
У Нього все розписано давно
І тільки Він твоя єдина допомога
На все у Нього є свій план
На все є певний час і місце
Він знає , як зробити краще нам
А наші плани зовсім є невмісні
Та вірю, що колись все буде добре
Якщо не тут, то з Богом в небесах
і знаю я, що тільки Він так любить
І цю любов не передати на словах
Я дякую тобі Господь
за те , що милість проявляєш
Завжди у всьому помагаєш
Хоч як би важко не було
Ти мій Спаситель і надія
І впевнено до Тебе йду
І вірю я Господь, я щиро вірю, що тільки в Тобі Ісус щастя знайду .
Цюцьмаць Вікторія @virsh_online
Так важко жити на землі
Завжди якісь є труднощі , проблеми
До кого за порадою піти?
Завжди збагнути прагнеш ти
Ти покладаєш сили всі на себе
І думаєш, як вирішити те, чи інше
Чи що подумають за тебе
Якщо розкажеш комусь особисте
Чи думаєш , якщо довіриш комусь,
Тобі від цього легше стане?
Чи вирішиться та проблема,
Яка не вирішувалась роками?
Завжди шукаєш помилки у інших
І думаєш проблема саме в них
Ти часто докоряєш і сваришся
і кажеш "Я б як ти жити не зміг"
А ти не думав , що проблема у тобі?
Шукаєш ти не там де треба
Колоду в своїм оці ти знайди
А потім вже до інших промовляти йди
Але змінитись сам не зможеш,
Не вийде, як би не хотів
І іншим людям ти поможеш
Тільки звільнившись разом з Богом від усіх своїх гріхів
Проси у Нього допомоги
Долай усе, ти разом з Ним
Він твій Спаситель і опора
Мій друже, будь з Христом Своїм
Ісус є твій найкращий друг
І Він тебе найкраще знає
Завжди Він розуміє, помагає
Підтримує, благословляє
Звернись до Нього у молитві
Скажи ти все , як відчуваєш
Ніколи Він тебе не скривдить
Коли до Нього промовляєш
Звернувшись не до Нього , а людини
ти допомоги не знайдеш
Ти весь погрузишся в проблеми
В яких ти тільки в гріх зайдеш
Якщо у Бога допомогти не просити
Старатися робити усе сам
Мій друже, дуже важко жити
А Він поможе з труднощами нам
Та як би важко не було
завжди надію покладай на Бога
У Нього все розписано давно
І тільки Він твоя єдина допомога
На все у Нього є свій план
На все є певний час і місце
Він знає , як зробити краще нам
А наші плани зовсім є невмісні
Та вірю, що колись все буде добре
Якщо не тут, то з Богом в небесах
і знаю я, що тільки Він так любить
І цю любов не передати на словах
Я дякую тобі Господь
за те , що милість проявляєш
Завжди у всьому помагаєш
Хоч як би важко не було
Ти мій Спаситель і надія
І впевнено до Тебе йду
І вірю я Господь, я щиро вірю, що тільки в Тобі Ісус щастя знайду .
Цюцьмаць Вікторія @virsh_online
ПОКИ РАНИ СВОЇ НЕ ПОБАЧИШ...
Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш...
Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те як низько ти впав...
Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочність свою ...
Поки гордість в собі не потопчеш,
Програватимеш знову в бою...
Поки ти не прорвешся крізь грози ,
Не полюбиш тоді тиші мить...
Поки цвіт мрій не спалять морози,
Не признаєшся:" Боже... болить..."
Не признаєш свою безпорадність,
Не пройшовши крізь розпач в житті...
Не оціниш по справжньому радість ,
Не наплакавшись гірко в журбі ...
Ти у вірі своїй відчайдушній,
До Ісуса Христа не прийдеш...
Поки в світі жорстокім, бездушнім,
Лицемірства один не надп'єш...
Як на себе у світлі поглянеш,
Сором й біль пропечуть душу враз...
Та великим це подвигом стане,
Благодаттю Господь діє в нас...
Шлях до зцілення часом тернистий ,
Не звертай з нього... Впевнено йди ,
Збережи до кінця серце чистим,
І дивись на Господні сліди .
Він руйнує безвиході стіни ,
Він несе із тобою твій хрест...
Як торкнуться підлоги коліна ,
Доторкнутися зможеш небес.
У пітьмі часто важко світити,
Як погаснеш- запалюйся знов...
Ти не зможеш від серця любити ,
Поки в серце не впустиш любов....
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк ) @virsh_online
Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш...
Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те як низько ти впав...
Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочність свою ...
Поки гордість в собі не потопчеш,
Програватимеш знову в бою...
Поки ти не прорвешся крізь грози ,
Не полюбиш тоді тиші мить...
Поки цвіт мрій не спалять морози,
Не признаєшся:" Боже... болить..."
Не признаєш свою безпорадність,
Не пройшовши крізь розпач в житті...
Не оціниш по справжньому радість ,
Не наплакавшись гірко в журбі ...
Ти у вірі своїй відчайдушній,
До Ісуса Христа не прийдеш...
Поки в світі жорстокім, бездушнім,
Лицемірства один не надп'єш...
Як на себе у світлі поглянеш,
Сором й біль пропечуть душу враз...
Та великим це подвигом стане,
Благодаттю Господь діє в нас...
Шлях до зцілення часом тернистий ,
Не звертай з нього... Впевнено йди ,
Збережи до кінця серце чистим,
І дивись на Господні сліди .
Він руйнує безвиході стіни ,
Він несе із тобою твій хрест...
Як торкнуться підлоги коліна ,
Доторкнутися зможеш небес.
У пітьмі часто важко світити,
Як погаснеш- запалюйся знов...
Ти не зможеш від серця любити ,
Поки в серце не впустиш любов....
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк ) @virsh_online
Ти стомленому міць даєш,
А спраглому - води живої
І як Тебе душа покличе,
Прийдеш і заспокоїш
В Твоїй десниці, Отче
Таїться глибина спокою
І серед катаклізм, страшних тривог
Душа моя, живе тобою
Ти сил даєш, коли навколо падають твердині
І крізь безодні проведеш
Бо ти мій Бог, Бог сильний
Від віку, і до нині
Навкруги війни, кров убієнних землю покриває
І місця тихого, Земля уже не знає
Там чути плач, там регіт беззаконня
І так багато вже життів, закінчилось сьогодні
Та милість Господа велика
Дітей своїх під тінню Крил ховає
І досі той стоїть, хто щиро Богу довіряє
І що життя Христос, а смерть- то надбання, він твердо знає
Мій любий друже, якщо сьогодні спокою не маєш
І мир десь загубив, душа страждає
Ти дивишся навколо, і серце страх сповняє
Знай, Без Бога спокою, ніде немає
І пустота в твоїй душі, і страхи у тиші
Кому про це розкажеш?
Лиш сам Господь, всі таємниці твого серця знає
Прийди до Бога, і світло правди у житті засяє
Прийди, і серце заспіває, душа заплаче
І ти побачиш, як добре бути з Богом
Тоді не страшні всі тривоги
І думка смерті не злякає, бо знаєш ти свою дорогу
Не думай, будуть іще кращі дні
Цього не жди ти, ні
Усе приходить до кінця
І ще можливо, побачиш більші ти жахітя
І ще не раз біль пройме душу
І серце холод обійме
До кого ти тоді прийдеш?
Сьогодні кличе Бог тебе!
Крізь тисяч різних голосів, лунає Божий
Повний ласки, теплоти, любові
На інші голоси, не схожий
Та знай, не вічно буде він лунати
Не запізнись, знайди спокій у ніг Ісуса
І під Всевишнього покровом, ти душу поклади
І як відчуєш в серці ніжний голос
Іди, не запізнись, спіши..
•© Б. Галинка ©• @virsh_online
А спраглому - води живої
І як Тебе душа покличе,
Прийдеш і заспокоїш
В Твоїй десниці, Отче
Таїться глибина спокою
І серед катаклізм, страшних тривог
Душа моя, живе тобою
Ти сил даєш, коли навколо падають твердині
І крізь безодні проведеш
Бо ти мій Бог, Бог сильний
Від віку, і до нині
Навкруги війни, кров убієнних землю покриває
І місця тихого, Земля уже не знає
Там чути плач, там регіт беззаконня
І так багато вже життів, закінчилось сьогодні
Та милість Господа велика
Дітей своїх під тінню Крил ховає
І досі той стоїть, хто щиро Богу довіряє
І що життя Христос, а смерть- то надбання, він твердо знає
Мій любий друже, якщо сьогодні спокою не маєш
І мир десь загубив, душа страждає
Ти дивишся навколо, і серце страх сповняє
Знай, Без Бога спокою, ніде немає
І пустота в твоїй душі, і страхи у тиші
Кому про це розкажеш?
Лиш сам Господь, всі таємниці твого серця знає
Прийди до Бога, і світло правди у житті засяє
Прийди, і серце заспіває, душа заплаче
І ти побачиш, як добре бути з Богом
Тоді не страшні всі тривоги
І думка смерті не злякає, бо знаєш ти свою дорогу
Не думай, будуть іще кращі дні
Цього не жди ти, ні
Усе приходить до кінця
І ще можливо, побачиш більші ти жахітя
І ще не раз біль пройме душу
І серце холод обійме
До кого ти тоді прийдеш?
Сьогодні кличе Бог тебе!
Крізь тисяч різних голосів, лунає Божий
Повний ласки, теплоти, любові
На інші голоси, не схожий
Та знай, не вічно буде він лунати
Не запізнись, знайди спокій у ніг Ісуса
І під Всевишнього покровом, ти душу поклади
І як відчуєш в серці ніжний голос
Іди, не запізнись, спіши..
•© Б. Галинка ©• @virsh_online
Forwarded from Поезія Наталії Луцик-Мартинюк (Наталя)
Хоч раз в житті ви слухали природу ?
Про що вам лісу шум розповідав?
Про що співали вам нестримні води ?
Чим місяць вас сьогодні здивував?
Хоч раз в житті ви тішились дощами?
І не боялись змокнути самі...
Чи милувались чистими зірками?
Раділи ви засніженій зимі ?
Хоч раз в житті ловили голос моря.?
Ви бачили рослини степові ?
Про що поля заквітчані говорять ?
А ви ходили босі по траві?
Хоч раз в житті сміялись разом з літом ?
А з осінню ділили смуток свій?
Цвіли з весною , наче перші квіти ?
І чи навчив чогось морський прибій?
Хоч раз в житті приймали як дарунок?
Всю тишу ту , що ходить по ночах...
Природи спокій був як порятунок?
Коли ховались сльози десь в очах...
Хоч раз в житті ви бігли із вітрами ?
Спостерігали за усім живим?
Які є таємниці між громами?
Чи думали хоч раз в житті над тим?
Тож не втрачайте ви таку нагоду ,
Це є найкраще на Землі тривог...
Ви знаєте... я слухала природу,
Зі мною нею розмовляв МІЙ БОГ...❤
( Н. Луцик- Мартинюк
07.11.2023)
Про що вам лісу шум розповідав?
Про що співали вам нестримні води ?
Чим місяць вас сьогодні здивував?
Хоч раз в житті ви тішились дощами?
І не боялись змокнути самі...
Чи милувались чистими зірками?
Раділи ви засніженій зимі ?
Хоч раз в житті ловили голос моря.?
Ви бачили рослини степові ?
Про що поля заквітчані говорять ?
А ви ходили босі по траві?
Хоч раз в житті сміялись разом з літом ?
А з осінню ділили смуток свій?
Цвіли з весною , наче перші квіти ?
І чи навчив чогось морський прибій?
Хоч раз в житті приймали як дарунок?
Всю тишу ту , що ходить по ночах...
Природи спокій був як порятунок?
Коли ховались сльози десь в очах...
Хоч раз в житті ви бігли із вітрами ?
Спостерігали за усім живим?
Які є таємниці між громами?
Чи думали хоч раз в житті над тим?
Тож не втрачайте ви таку нагоду ,
Це є найкраще на Землі тривог...
Ви знаєте... я слухала природу,
Зі мною нею розмовляв МІЙ БОГ...❤
( Н. Луцик- Мартинюк
07.11.2023)
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ВАМ!».
О люди! Ви сердець не закривайте,
Не треба бути черствими так вам!
«РАДИ ХРИСТА!»–враз пронеслось в пізнанні,
Ради Христа що ти зробив і я?
Він ради нас терпів, терпів страждання
І ради нас покинув небеса.
Терпів насмішки грубі Божий Син,
Плювки ,удари і побої...
В важкий час був зовсім Один
І переніс багато болю.
На зло не відповів Він грубим словом,
В очах сіяла вічною Любов
І на докори не кричав докором,
За нас пролив Святу,невинну кров.
Не проклинав, не мстив, не ображався
І не шукав підтримки від людей.
Туди на хрест, на ті тортури Він віддався,
Звершивши до кінця Свій шлях оцей.
Все ради нас, щоб ми майбутнє мали,
Життя вічне на небесах.
Скажи мій друже–о невже то мало,
Невже то мало Він зробив для нас?
Життя своє уважно ти пройди
І милості Господні пригадай.
Хвалу Йому від серця принеси,
Адже Він цього жде–запам'ятай!
Ради Христа спіши на поміч ти,
Спіши когось любити і простити,
Другий раз життя не зможеш вже купити.
Залиш ти добрий слід після себе,
Ради Христа, ради Христа,прошу тебе!
Амінь
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ВАМ!».
О люди! Ви сердець не закривайте,
Не треба бути черствими так вам!
«РАДИ ХРИСТА!»–враз пронеслось в пізнанні,
Ради Христа що ти зробив і я?
Він ради нас терпів, терпів страждання
І ради нас покинув небеса.
Терпів насмішки грубі Божий Син,
Плювки ,удари і побої...
В важкий час був зовсім Один
І переніс багато болю.
На зло не відповів Він грубим словом,
В очах сіяла вічною Любов
І на докори не кричав докором,
За нас пролив Святу,невинну кров.
Не проклинав, не мстив, не ображався
І не шукав підтримки від людей.
Туди на хрест, на ті тортури Він віддався,
Звершивши до кінця Свій шлях оцей.
Все ради нас, щоб ми майбутнє мали,
Життя вічне на небесах.
Скажи мій друже–о невже то мало,
Невже то мало Він зробив для нас?
Життя своє уважно ти пройди
І милості Господні пригадай.
Хвалу Йому від серця принеси,
Адже Він цього жде–запам'ятай!
Ради Христа спіши на поміч ти,
Спіши когось любити і простити,
Другий раз життя не зможеш вже купити.
Залиш ти добрий слід після себе,
Ради Христа, ради Христа,прошу тебе!
Амінь
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online
Я дякую мій Боже за життя ,
За те ,що я жива до цього часу .
За те ,що маю вдосталь їжі на столі .
І все ,що необхідно для людини мати .
За те ,що можу зустрічати так спокійно вечори і ранки .
За щиру ласку і любов без меж твою .
Хтось не зустрів сьогодні світлий ранок .
Утратив дім ,родину ,все що мав .
А хтось прокинувся від вибухів і взривів .
А я щаслива ,є мій Бог .
Не всі так можуть прокидатися сьогодні .
Лиш біль нестерпна ,переслідує життя .
Як далі жити ,лиш питання мучать .
А відповідей все нема й нема .
А я Господь ,неможу так мовчати .
За все приношу вдячність я Тобі .
Пробач мій Батьку ,що так часто біль приношу .
А ти мене прощаєш ,і голубиш сильно .
Бо я твоя дитина дорога .
А я Господь так часто спотикаюсь ,
Буває що незнаю куди йти ,куди ступить .
Я каюсь часто і в сльозах буває .
Прошу Тебе -Прости мене Отець .
Ти все даєш для мене необхідне .
Я маю друзів ,рідних ,та сім'ю .
Дай більше цінувати тим ,що ти даєш для мене .
Ти будь зімною ,не лишай мене одну .
Веди мене крізь терни ,і каміння .
Щоб нам зустрітися у вічному ,прекрасному раю .
Тобі спасибі я підношу Бог мій до висот , до неба .
За те ,що я в надійних є Твоїх руках .
Тоді коли лягаю спати ,та прокидаюся я знову .
Подяку лиш Тобі приношу Боже мій ❤️
14 листопада 2023
@vladumurivna19 @virsh_online
За те ,що я жива до цього часу .
За те ,що маю вдосталь їжі на столі .
І все ,що необхідно для людини мати .
За те ,що можу зустрічати так спокійно вечори і ранки .
За щиру ласку і любов без меж твою .
Хтось не зустрів сьогодні світлий ранок .
Утратив дім ,родину ,все що мав .
А хтось прокинувся від вибухів і взривів .
А я щаслива ,є мій Бог .
Не всі так можуть прокидатися сьогодні .
Лиш біль нестерпна ,переслідує життя .
Як далі жити ,лиш питання мучать .
А відповідей все нема й нема .
А я Господь ,неможу так мовчати .
За все приношу вдячність я Тобі .
Пробач мій Батьку ,що так часто біль приношу .
А ти мене прощаєш ,і голубиш сильно .
Бо я твоя дитина дорога .
А я Господь так часто спотикаюсь ,
Буває що незнаю куди йти ,куди ступить .
Я каюсь часто і в сльозах буває .
Прошу Тебе -Прости мене Отець .
Ти все даєш для мене необхідне .
Я маю друзів ,рідних ,та сім'ю .
Дай більше цінувати тим ,що ти даєш для мене .
Ти будь зімною ,не лишай мене одну .
Веди мене крізь терни ,і каміння .
Щоб нам зустрітися у вічному ,прекрасному раю .
Тобі спасибі я підношу Бог мій до висот , до неба .
За те ,що я в надійних є Твоїх руках .
Тоді коли лягаю спати ,та прокидаюся я знову .
Подяку лиш Тобі приношу Боже мій ❤️
14 листопада 2023
@vladumurivna19 @virsh_online
Канал: @live_readings 🧐
Ми намагаємося дивитися на світ Біблії іншим поглядом, звертаючи уваги на деталі та одночасно підносити це для Вас так, аби Ви були сповнені натхненням та переповнені цікавістю досліджувати Божу книгу!
Ми намагаємося дивитися на світ Біблії іншим поглядом, звертаючи уваги на деталі та одночасно підносити це для Вас так, аби Ви були сповнені натхненням та переповнені цікавістю досліджувати Божу книгу!
ДОРОГА ДО СИЛИ
Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...
Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
Хоч розпач надходить і не розумію ще все...
Дорога до зцілення тут пролягла через рани ,
І знаки лишає порою Господній різець...
Руйнує Рука Всемогутня збудовані плани ,
Й по Своєму пише для нас весь сценарій Творець.
І хочеться нам не погодитись з волею ніби ,
І хочеться Неба спитати :" Навіщо? Чому?
Знов сльози не сохнуть, а стали мені вони хлібом...
У світлі години Господь допускає пітьму ..
А все лиш тому , щоб зміцнити слабку нашу віру ,
З гончарного кола несе на Руках у вогонь...
У бурях життєвих вчимось абсолютній довірі ,
Не витре ніщо імена наші з Божих долонь.
Про Нього складати пісні буду навіть у втратах,
Хоч може і знов не почую я добрих новин
Та хочу в тривозі Ісуса Ім'я прославляти ,
Зміцнить ноги Він, підніме з дна до самих вершин...
Прекрасні ті храми, що Бог на розвалинах зводить ,
Будує їх на попелищах розбитих сердець ,
До кожного з нас із любов"ю Він вчасно приходить,
І втратам покладено й нашим поразкам кінець.
Хоч може минуле і здасться безбарвним етюдом,
Я знаю, мій Боже, не кинеш мене в боротьбі...
Дозволь дорости лиш мені, щоб побачити чудо ,
Й останнє страждання з Тобою здолати в житті ...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк) @virsh_online
Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...
Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
Хоч розпач надходить і не розумію ще все...
Дорога до зцілення тут пролягла через рани ,
І знаки лишає порою Господній різець...
Руйнує Рука Всемогутня збудовані плани ,
Й по Своєму пише для нас весь сценарій Творець.
І хочеться нам не погодитись з волею ніби ,
І хочеться Неба спитати :" Навіщо? Чому?
Знов сльози не сохнуть, а стали мені вони хлібом...
У світлі години Господь допускає пітьму ..
А все лиш тому , щоб зміцнити слабку нашу віру ,
З гончарного кола несе на Руках у вогонь...
У бурях життєвих вчимось абсолютній довірі ,
Не витре ніщо імена наші з Божих долонь.
Про Нього складати пісні буду навіть у втратах,
Хоч може і знов не почую я добрих новин
Та хочу в тривозі Ісуса Ім'я прославляти ,
Зміцнить ноги Він, підніме з дна до самих вершин...
Прекрасні ті храми, що Бог на розвалинах зводить ,
Будує їх на попелищах розбитих сердець ,
До кожного з нас із любов"ю Він вчасно приходить,
І втратам покладено й нашим поразкам кінець.
Хоч може минуле і здасться безбарвним етюдом,
Я знаю, мій Боже, не кинеш мене в боротьбі...
Дозволь дорости лиш мені, щоб побачити чудо ,
Й останнє страждання з Тобою здолати в житті ...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк) @virsh_online
✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿ ✿
А ти згадай увесь той шлях, Яким Господь тебе провів А ти згадай усі молитви, коли твій Бог Прийшов, Дав відповідь, зігрів
Згадай всі битви, коли за тебе Сам Господь змагався
Як падав боляче не раз, Він ніжно підіймав
І сил іти в перед давав, тебе не відцурвся
А як стріла гріха, так боляче впивалсь в груди,
І як судили люди, Він не судив..
Бо Бачив серце, що старалось,
Він лиш любив, бо цінна кров яка проллялась
А ти згадай, як ворог лютував,
І темні сили все сильніш згущались
Вітер рвучкий з ніг збивав
І серце від безсилля розривалось
Коли безвихідь у житя прийшла,
І ти не міг наступний крок зробити
Ти пам'ятаєш? Він тебе тоді на свої руки взяв,
І обійнявши, ніс через долину, Дав силу, щоб любити
А ти згадай, як в боротьбі у темну ніч
Стовп вогняний ішов перед тобою
І зло не раз тобі хотіли причинить,
Тоді сам Бог у хмарі поруч йшов, і Закривав собою
А пам'ятаєш, буря тебе заставала у дорозі ?
І крізь грозу, не бачив цілі, але знав мету
І хоч лились потоки, вітри шуміли
Ти чув до болю рідний голос: Я тут
І вмить, ставало тихо.
Закінчилась гроза. На небі сонце засіяло, висохла сльоза
Ти пам'ятаєш, Дух твій як співав??
За шлях цей, Господа прослав
А ти будь вдячним за той шлях,
Яким веде тебе Господь
Хоча, заплачеш ще не раз,
Але з вузенької догори, ти не сходь
Тобі Господь поможе йти
Покаже ще не раз Свої висоти
Бо сила Його Духа на тобі
І з Ним пройдеш, через важкі скорботи
І пам'ятай усю дорогу, якою Вів тебе Господь
Подякуй за низини, за висоти, за радощі, і за скорботи
Схилися серцем, і фіміам хвали, хай злине ввись
А ти дорогу пам'ятай... І далі йди, не зупинись.
•© Б. Галинка_М ©• @virsh_online
А ти згадай увесь той шлях, Яким Господь тебе провів А ти згадай усі молитви, коли твій Бог Прийшов, Дав відповідь, зігрів
Згадай всі битви, коли за тебе Сам Господь змагався
Як падав боляче не раз, Він ніжно підіймав
І сил іти в перед давав, тебе не відцурвся
А як стріла гріха, так боляче впивалсь в груди,
І як судили люди, Він не судив..
Бо Бачив серце, що старалось,
Він лиш любив, бо цінна кров яка проллялась
А ти згадай, як ворог лютував,
І темні сили все сильніш згущались
Вітер рвучкий з ніг збивав
І серце від безсилля розривалось
Коли безвихідь у житя прийшла,
І ти не міг наступний крок зробити
Ти пам'ятаєш? Він тебе тоді на свої руки взяв,
І обійнявши, ніс через долину, Дав силу, щоб любити
А ти згадай, як в боротьбі у темну ніч
Стовп вогняний ішов перед тобою
І зло не раз тобі хотіли причинить,
Тоді сам Бог у хмарі поруч йшов, і Закривав собою
А пам'ятаєш, буря тебе заставала у дорозі ?
І крізь грозу, не бачив цілі, але знав мету
І хоч лились потоки, вітри шуміли
Ти чув до болю рідний голос: Я тут
І вмить, ставало тихо.
Закінчилась гроза. На небі сонце засіяло, висохла сльоза
Ти пам'ятаєш, Дух твій як співав??
За шлях цей, Господа прослав
А ти будь вдячним за той шлях,
Яким веде тебе Господь
Хоча, заплачеш ще не раз,
Але з вузенької догори, ти не сходь
Тобі Господь поможе йти
Покаже ще не раз Свої висоти
Бо сила Його Духа на тобі
І з Ним пройдеш, через важкі скорботи
І пам'ятай усю дорогу, якою Вів тебе Господь
Подякуй за низини, за висоти, за радощі, і за скорботи
Схилися серцем, і фіміам хвали, хай злине ввись
А ти дорогу пам'ятай... І далі йди, не зупинись.
•© Б. Галинка_М ©• @virsh_online
Він Один по-справжньому любить!
Він Один по-справжньому дбає,
Він прощає нас, а не судить,
Любить нас і благословляє.
Бог Один все зсередини знає,
Бачить цілісно всю картину,
Ні про кого не забуває,
Дбає ніжно про кожну дитину.
Лиш у Нього тепла багато,
Його вистачить всім і всюди,
Щоб зігрітися і запалати
І понести знедоленим людям.
Бо завжди поряд десь знайдеться
Хтось, хто більше ніж ти страждає,
В кого більше поранене серце
Й врятуватися як - не знає.
Поділися Ісусовим світлом!
Поділися теплом Христовим!
Будь ласкавим, добрим, привітним,
Дій із мудрістю! Дій з любов'ю!
Бог Один по-справжньому любить,
Бог Один по-справжньому дбає,
Як же хороше в небі буде,
Де Спаситель нас всіх чекає...
19.11.22
Олеся Перепелкіна @virsh_online
Він Один по-справжньому дбає,
Він прощає нас, а не судить,
Любить нас і благословляє.
Бог Один все зсередини знає,
Бачить цілісно всю картину,
Ні про кого не забуває,
Дбає ніжно про кожну дитину.
Лиш у Нього тепла багато,
Його вистачить всім і всюди,
Щоб зігрітися і запалати
І понести знедоленим людям.
Бо завжди поряд десь знайдеться
Хтось, хто більше ніж ти страждає,
В кого більше поранене серце
Й врятуватися як - не знає.
Поділися Ісусовим світлом!
Поділися теплом Христовим!
Будь ласкавим, добрим, привітним,
Дій із мудрістю! Дій з любов'ю!
Бог Один по-справжньому любить,
Бог Один по-справжньому дбає,
Як же хороше в небі буде,
Де Спаситель нас всіх чекає...
19.11.22
Олеся Перепелкіна @virsh_online
«Бог написав тобі листа»
Бог хоче із тобою говорити,
Тебе послухати, допомогти
Зернятко віри у тобі зростити,
Щоб гріх ти міг перемогти.
Він хоче тобі щось сказати,
Особисто і дочасно,
Тебе до Себе наближати
І хоче цього - безкорисно.
За Біблію колись вбивали,
Закатували тисячі життів,
І люди хоч і бідували,
Та Біблія дорожче від скарбів.
За Біблію вбивають й зараз,
Ми знаємо усі про це.
Та нас це наче не торкалось
І ми ховаємо у соромі лице.
Бог нам залишив Своє Слово,
І адресат який отримав лист
В своїм житті, обовʼязково,
Хай прочитає його зміст.
Павло нагадував радіти,
писав про щастя християн,
Хоча писав він із вʼязниці
Те послання до Филипʼян.
Я хочу щоб в моєму серці
Жила любов до Божих слів,
Тоді немає страху смерті,
Бо ти чекаєш, рідних тих країв
У цьому світі, в цьому злі,
Ми зможемо колись збагнути,
Що сенсом всього на землі,
Була любов і завжди буде.
Бог є любов, і він тобі писав,
Тож від земних і тимчасових справ,
Ти можеш спробувати відірватись,
І з справжньою любовʼю, скільки хочеш, спілкуватись.
Надія Лихоненко
19.11.2023 @virsh_online
Бог хоче із тобою говорити,
Тебе послухати, допомогти
Зернятко віри у тобі зростити,
Щоб гріх ти міг перемогти.
Він хоче тобі щось сказати,
Особисто і дочасно,
Тебе до Себе наближати
І хоче цього - безкорисно.
За Біблію колись вбивали,
Закатували тисячі життів,
І люди хоч і бідували,
Та Біблія дорожче від скарбів.
За Біблію вбивають й зараз,
Ми знаємо усі про це.
Та нас це наче не торкалось
І ми ховаємо у соромі лице.
Бог нам залишив Своє Слово,
І адресат який отримав лист
В своїм житті, обовʼязково,
Хай прочитає його зміст.
Павло нагадував радіти,
писав про щастя християн,
Хоча писав він із вʼязниці
Те послання до Филипʼян.
Я хочу щоб в моєму серці
Жила любов до Божих слів,
Тоді немає страху смерті,
Бо ти чекаєш, рідних тих країв
У цьому світі, в цьому злі,
Ми зможемо колись збагнути,
Що сенсом всього на землі,
Була любов і завжди буде.
Бог є любов, і він тобі писав,
Тож від земних і тимчасових справ,
Ти можеш спробувати відірватись,
І з справжньою любовʼю, скільки хочеш, спілкуватись.
Надія Лихоненко
19.11.2023 @virsh_online
Родився хлопчик. Уночі.В дворці,
Нащадок.царський син.Його чекали.
У матері –посмішка на лиці
І малюка служниці пеленали.
Там,в білих він мереживах лежав,
З усіх сторін оточений в турботі.
Батько дитини радість відчував,
Від радості він був, немов в польоті.
Ця вістка про народження царя,
Все царство дуже швидко облетіла.
Як ясно у дворі вогні горять,
Усі його народженню раділи.
Від дому до дому, з вуст в вуста:
«Родився!...Син!...» І труби зазвучали.
Цей день святковий нині став,
Так люди сина царського вітали,
Новонароджений малюк солодко спав
І музику голосну він не чув.
Всі тішилися.І ніхто не знав,
Що їхній цар... несправжній цар він був.
Ніхто не знав, що в іншім місті,
Родився інший Хлопчик ночі тої.
І не світило там яскраво світло,
Не чути було музики гучної.
І тьмяний лише вогник там горів,
Дитинку мама міцно обіймає.
Родився Хлопчик нині,Цар царів,
Господь,Творець.Йому подібного немає!
І це було навіть не у дворці
І навіть не в звичайнім,теплім домі.
Малюк із посмішкою на лиці,
Спав не в колисці.А там в яслах,на соломі.
Ніхто Марії, не допомагав,
Вона сама Синочка сповивала.
І колихала ніжно на руках,
Пісню тихесенько Йому співала.
Саме в цю ніч звершались чудеса,
Ясна Зоря там, над хлівом враз зупинилась.
І музика гриміла в Небесах,
Небесне військо ангелів з'явилось!
Вночі родився Хлопчик на землі,
Так точно кожні дітки би родились.
Та в хлів спішили пастухи з полів
І з щирим серцем Богу поклонились.
Хай майже і про це ніхто не знав,
Що справжній Цар народжений був в яслах.
Хай не в мереживах Ісус наш спав,
Але Зоря над тим хлівом не згасла.
І хай пройшло з тих пір вже сотні літ,
Та кожен про Різдво це пам'ятає.
Різдвяний день проходить по землі,
Весь світ хвалу в піснях Христу співає.
Ім'я те Царське вилітає з вуст,
Яке тоді ще вперше прозвучало.
В ту ніч. Родився Хлопчик,наш Ісус,
Дитя,що нам спасіння дарувало!
Амінь
Автор –Любов Васенина
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online
Нащадок.царський син.Його чекали.
У матері –посмішка на лиці
І малюка служниці пеленали.
Там,в білих він мереживах лежав,
З усіх сторін оточений в турботі.
Батько дитини радість відчував,
Від радості він був, немов в польоті.
Ця вістка про народження царя,
Все царство дуже швидко облетіла.
Як ясно у дворі вогні горять,
Усі його народженню раділи.
Від дому до дому, з вуст в вуста:
«Родився!...Син!...» І труби зазвучали.
Цей день святковий нині став,
Так люди сина царського вітали,
Новонароджений малюк солодко спав
І музику голосну він не чув.
Всі тішилися.І ніхто не знав,
Що їхній цар... несправжній цар він був.
Ніхто не знав, що в іншім місті,
Родився інший Хлопчик ночі тої.
І не світило там яскраво світло,
Не чути було музики гучної.
І тьмяний лише вогник там горів,
Дитинку мама міцно обіймає.
Родився Хлопчик нині,Цар царів,
Господь,Творець.Йому подібного немає!
І це було навіть не у дворці
І навіть не в звичайнім,теплім домі.
Малюк із посмішкою на лиці,
Спав не в колисці.А там в яслах,на соломі.
Ніхто Марії, не допомагав,
Вона сама Синочка сповивала.
І колихала ніжно на руках,
Пісню тихесенько Йому співала.
Саме в цю ніч звершались чудеса,
Ясна Зоря там, над хлівом враз зупинилась.
І музика гриміла в Небесах,
Небесне військо ангелів з'явилось!
Вночі родився Хлопчик на землі,
Так точно кожні дітки би родились.
Та в хлів спішили пастухи з полів
І з щирим серцем Богу поклонились.
Хай майже і про це ніхто не знав,
Що справжній Цар народжений був в яслах.
Хай не в мереживах Ісус наш спав,
Але Зоря над тим хлівом не згасла.
І хай пройшло з тих пір вже сотні літ,
Та кожен про Різдво це пам'ятає.
Різдвяний день проходить по землі,
Весь світ хвалу в піснях Христу співає.
Ім'я те Царське вилітає з вуст,
Яке тоді ще вперше прозвучало.
В ту ніч. Родився Хлопчик,наш Ісус,
Дитя,що нам спасіння дарувало!
Амінь
Автор –Любов Васенина
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online