На водне хрещення 🕊

Сьогодні день є особливий
Тому що він буває раз в житті
Ви перед Богом та людьми сьогодні
Даєте обітницю назавжди

Забувши про гріхи та всі образи - ви вийдете з води уже нові
Тож не вагайтеся цього зробити, а навпаки - подякуйте Христу за це

звертають я до вас сьогодні - тому що це є особливий крок, я хочу вас Благослословити щиро, щоб у житті Ви все пройшли лише з Христом

Нехай в житті у вас буде любов до Бога
І Дух Святий щоб силу подавав
Щоб сильні були як Самсон і мужні, а мудрість щоб одержали як Соломон

Я знаю у житті буває всяке, але це не причина щоб в депресію впадать - дивіться в небо , ось моя порода,
а Дух Святий вам допоможе це здолать

Читайте Біблію що дня, бо це важливо, і про молитву не забудьте ні на мить,
Господь нехай буде у вашій серці , а інше все додасться вам в житті

Отож хрещаємі вітаю вас сьогодні нехай Господь Благословить ваше життя, у серці щоб любов горіла завжди , і віра щоб довела в небеса...

Автор: Евеліна Козачок 💎 @virsh_online

Дорогоцінний мій Господь.

Господь і Бог, Ісусе мій дорогоцінний,
Під захистом Твоїм, я кожну мить
Моє життя в Твоїх очах безцінне
В турботливих Твоїх руках я день і ніч.

Ти прихисток мені, моє спасіння,
В безпеці я, у тіні крил Твоїх,
Я дякую Господь, що я Твоя дитина,
Усі страхи мої, Ти подолати допоміг.

Ти спокій мій, і моя сила,
В Тобі я щастя віднайшла своє,
Без Тебе не жива була, безкрила,
Ти оживив мій дух, і окрилив мене.

Ти огорнув мене теплом Своїм безмежним,
Відчула я в собі, Твою любов святу,
Величний Ти Господь, як океан безбрежний,
Ти вніс в життя моє, всю повноту Свою.

Без Тебе не жила, а проживала,
І в марноті роки мої були,
Мій дорогий Ісусе, якби раніше я Тебе пізнала,
У доброму плоді, роки б мої ішли.

Ти дав мені спасіння, дав надію,
На вічнеє життя Ісус, поруч з Тобою,
В Тобі Ісусе, я все зможу, все осилю,
Розлився Ти в мені, водой живою.

Ти вічная моя твердиня, Ти мій спокій,
Ти Всемогутній, Ти Величний Бог,
Найбільший скарб мій, Ти є все у всьому,
Ти мир мій, тиша Ти моя, Ти мій живий поток.

Я дякую Тобі Ісусе, за моє спасіння,
З Тобою вічність всю, я хочу провести,
Я хочу сіяти в серця, добре насіння,
Щоб іншим людям, добру звістку донести.

Я дякую Господь Тобі за те, що Ти змінив моє життя,
Придбати щастя справжнє, можна лиш з Тобою,
Найщасливіший день мого життя,
Коли я розпахнула своє серце пред Тобою.

Дорогоцінний мій Ісусе, мій Господь і Бог,
Не усвідомлюю тепер свого життя без Тебе,
Веди мене туди, де вічності порог,
Там де я буду вічно, прославляти Тебе!
Аболємова Світлана.@virsh_online

Тим,хто при владі

З яких почати слів?Не знаю,
Цей вірш для тих,хто є при владі.
Народ їх вільно вибирає,
Щоби йому служили радо.

Але чому Верховна Рада,
Таємні рішення приймає,
Що псевдонім дають їй«Зрада»,
Що дійсності відповідає?

Як жаль,що гроші все рішають,
Що нам продовжують брехати.
Замість того́,щоб хліб з людьми ділити,
Свої кишені прагнуть набивати.

Чому ти вдів,сиріт не помічаєш
Й на інвалідів очі закриваєш.
І свою шию зовсім не згинаєш,
З себе якогось бога виставляєш?

Ти ж обіцяла пенсії,зарплати,
Підвищити для кожного із нас.
І з то́го ма́лого не взяти і не дати,
Тобі ж так вигідно і легше керувати.

О перестань нас владо грабувати
І про народ свій починай вже дбати.
Поглянь! Скільки в нас з кожного потреби,
Почуй ти їх!Нам влада чесна треба!

Не треба гроші на аукціони,
Їх краще дай на збір для ЗСУ.
Не треба нам мерзотні ті закони–
ЛГБТ,трансгендерну пітьму.

Бо ж не для то́го воїни воюють,
Щоб беззаконня вводили у нас.
Але для то́го,щоби наші діти,
Змогли жити в свободі в мирний час.

Я хочу,щоб всі мери,депутати,
Всякій корупції протистояли.
Щоб про країну нашу турбувались,
Щоб діти наші вірою пишались!

Щоб Україна наша процвітала,
Ти постанови не приймай огидні.
Щоб ти покаялась і іншою вже стала
У кращу сторону.Як це потрібно!

Щоб президент,весь уряд йшов до Бога
І перед тим,як якісь рішення приймати,
Нехай питають у народу сво́го
І моляться,щоб страх і мудрість мати!

Я знаю,ти змінитись владо можеш,
Хай Бог тебе у цім благословить.
Йди тільки з Ним і Він тобі поможе,
Народу щиро й віддано служить!

Ангеліна Ющук 🇺🇦 @virsh_online

Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...

Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.

Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми часто говоримо про щось буденне,
А Бога соромимося ніби...

Так сумно на серці, від цього
Буває не можемо ми збагнути,
Що Слово посіяне вчасно
Когось до життя може звернути

А може нам слід зрозуміти,
Що кожна хвилинка дочасна,
Як пара проходить, зникає
І ту маленьку й ВЕЛИКУ можливість,
Ніколи, вже не повертає.

А ми все чекаємо миті...

Давайте, будемо ми бадьорі,
Й готові завжди відповісти,
Щоб в будь-яку мить без сумніву й страху вчасно посіяти вміти

Бо навіть найменше зернятко
І світла промінчик у серце
Чиюсь може душу зцілити, зігріти любов'ю, й усе це..
Життя комусь може змінити

Напевно ти добре все розумієш
І скажеш в думках ''я це знаю..''
Тоді чому ж друже ти досі, миті цієї чекаєш?
E.R🤍 @virsh_online

Ти знаєш а небо іноді мовчить
Ні звуку ти відтоді не чуєш
І серце тихо так щемить...
А роздуми кружлять швидко..

Ми звикли думать про світське..
Про моду, різні вислови круті
Та все що нас оточує навкруг..
А про Боже нажаль ми часто забуваємо

Буває сил не вистачає, бо роботи вже багато скрізь.
І ти втомився і не хочеться нічого,
Тільки швиденько лягти спати.

А Біблія лежить на самісінькому краю на столі,
Закрита, і не часто туди хтось заглядає, щоб мудрості і знань собі набратись.

Одного дня коли біда прийшла до нас, чи заболіло щось .
Тоді до Бога кричимо ми
Сильно-сильно
Щоб небо відповідь дало..
За що? Чому?

А відповідь ми знаєм самі...
Тоді коли все добре у людей,
То Бога часто забуваєм
А як біда постукає у двері
Ми згадуємо Господа умить..

Так не повинно бути..
Нам потрібно завжди Бога прославляти!
І дякувать за кожну мить..
Та радіти що ми є християни.
І одного дня ми будемо усі спасенні
Де нас чекає Сам Ісус Христос
У блаженстві Раю...
Слава Богу !! @virsh_online

Псалом 25

Ти мене розсуди Боже мій,
У невинності я ж бо ходив.
Й не хитнувся в дорозі своїй,
Бо надією Боже я жив.

Мене випробуй Ти й перевір,
Досліди моє серце Бог мій!
Запали Ти сердечний мій двір,
Я ж ходив лиш у правді Твоїй.

З нечестивцями я не сидів
І з підступними я не піду.
Їхній збір для розпусних синів,
По Твоїй я стежині іду.

І умию я руки свої
І жертовник я Твій обійду.
І про дивні діла всі Твої
Нову пісню в хвалі поведу!

Красу Дому Твого полюбив,
Місце Слави оселі Твоєї.
Прошу Боже,щоб Ти не губив,
З нечестивими душі моєї!

В непорочності я ж бо ходжу,
О помилуй,спаси мене Ти!
По правдивій дорозі я йду,
Тобі славу я буду нести! Амінь ✝️

Ангеліна Ющук @virsh_online

Псалом 26

Бог–Світло і Спаситель мій.
Кого мені боятись?
Він–Захисник життя Святий,
Кого мені жахатись?

Якщо хоч ворог нападе,
Щоб тіло моє вбити,
То спотикнеться і впаде,
Буде в ущент розбитий.

Якщо на ме́не військо встане,
То не злякаюсь серцем я.
Вірить й тоді не перестану,
Надія на Його моя!

Прошу я в Господа одно́го,
Щоби у Домі Його жити,
Дивитись на красу Святого,
Щоранку в храмі,щоб молитись!

Бо в день біди в Своєму Домі,
Мене сховає і спасе.
Сховає у Своїй оселі,
На скелю вище піднесе!

Мене Він високо поставить,
Вище за ворога мого.
Без перестанку буду славить,
Святе й Величне я ім'я Його!

Почуй Ти голос мій,благаю,
Яким я кличу до Тебе.
На ме́не зглянься,о прохаю,
Говорить серце від Тебе:

«Шукайте Бога!»–й я шукаю,
Лиця мій Господи Твого.
Не відвернися О мій Царю
І не відкинь раба Свого!

Ти–моя поміч, мій Спаситель,
Якщо мій навіть батько й мати,
Мене покинуть мій Хранитель,.
То Ти мене зможеш прийняти.

Навчай шляхів мене Твоїх,
Заради ворогів моїх.
На стежку правди наставляй,
На розтерза́ння не віддай!

Але я вірю безупинно,
Веде мене до милості дорога.
Надійся,мужня будь людино,
Жди перемоги,помочі від Бога! Амінь ✝️

Ангеліна Ющук @virsh_online

Псалом 27

Тебе я Боже мій прохаю,
Не будь до ме́не мовчазним.
Якщо ж на ме́не на зважаєш,
То я в ту мить стаю німим.

Прошу,почуй моє моління,
Молитву голосу мого.
Коли здіймаю свої руки,
До храму Вічного Твого!

Не погуби мене благаю,
Із тим,в чиїм є серці зло.
З тим,хто про мир з ближнім не дбає,
В вустах їх правди не було!

Віддай по їхнім злим ділам,
Що нечестиво говорили,
По їхнім намірам,рукам,
Бо вони цьо́го заслужили!

Нехай буде благословенне,
Ім'я мій Господи Твоє.
В надії на Тебе щоденно,
Серце надіялось моє.

Бог оновив моє все тіло,
Хвалу в піснях Йому я склав.
Людям Своїм Він–Міць і Сила,
Завжди їх вище підіймав! Амінь ✝️

Ангеліна Ющук @virsh_online

Надсилайте нам вірші на бот - @virsh_onlinebot

🤍Підтримати служіння :
4441114402485468

Дякуємо! Божих вам благословінь!🙏

Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар, На вулиці немає перехожих, Усі в своєму затишку в домах.

"О, Господи! Чому ж така скорбота Заполонила закутки душі?" І зазвучало в тишині... "Гидота! Ти зараз зупинився на межі".

"Якій межі? Гидота? Що зі мною?" Я від підлоги голову підняв Фігура білокрила під стіною: "Чекав мене?"... - "Мабуть-що не чекав".

"Терзаєшся, упавши на підлогу, Вишукуєш недоліки в собі - Чому ж мене не кличеш на підмогу? Хіба Господь відмовив би тобі!"

Що відповім? Звичайно б, не відмовив. Та щось робити треба і мені!" "Отож бо й є!" - Він сів зі мою поряд: "Давай облишим роздуми сумні.

"Що відповім? Звичайно б, не відмовив, Та щось робити треба і мені!" "Отож бо й с!" - Він сів зі мою поряд "Давай облишим роздуми сумні.

Робити хочеш? Що ж, Господь з тобою, Потрібні зараз є працівники. Бажаєш ти помандрувать зі мною?" Він лагідно торкнувся до руки.

"Звичайно, так! Прости мені, мій друже, За цей мій сьогоденний параліч. Я радий тебе бачить. Правда! Дуже! Ось наче крила виросли з-над пліч".

Він посміхнувся: "Ну, так от роботи Сьогодні як ніколи на жнивах. Я покажу тобі, що є гидота Для Господа в Його працівниках.

Якби не це, о, як було б багато У їх житті принесено плодів! Якщо бажаєш плідно працювати, То дещо поміняти час наспів".

Він взяв мене за руку і знайома Кімната розчинилася умить: "Ми із тобою розпочнемо з дому, Бо та гидота і в домах сидить".

Вечеряє сім'я, усе так чинно, Батьки і діти разом при столі... "Що тут не так? Не кориться дружина, Чи дітлахи не слухають батьків?"

"Ні, слухають, і жінка теж покірна, І пастор добре знає, що є гріх, І все таки нема першопричини, Як би їх об'єднувала всіх.

І хоч тут слово досконало знане, Але основа не Любов, а страх. Обов'язок, повинності кайдани Гидотою в Господніх є очах".

А ось бабуся біля магазину По милостиню руку простягла. Проходить жінка, подає: "Повинна, Бо "всім подай", а то б не подала".

До хворого в лікарню завернула: "Оце ж недавно пастор докоряв. Щоб не казав Господь, що я не була, Коли він у лікарні пробував!"

Здавалось би, виконується Слово, Але який невтішний результат! Все, що людина робить не з Любові - Гидота перед Богом й марнота.

Тепер ходімо в церкву на служіння, Недільний ранок. Майже в усі. За кафедру виходить проповідник, Співає хор, розказують вірші,
Ото тепер заглянь усередину Хоча б своєї власної душі, Чи не те ж саме? - "Господи, повинен
Співати і розказувать вірші

Повинен проповідувати Слово, Повинен піклуватися про вдів І навіть прославлять повинен Того, Хто ради нас життя не пожалів..."

Обов'язок, повинність без Любові, Що мала б буть мотивом головним - Хіба такі працівники готові, Щоби Господь їх скористав для жнив?

Ти - на межі, і вибір за тобою. І вибирати саме час наспів. І я згадав, згадав слова Павлові, Про те, хто я з дарами без плодів.

"Ти можеш стать провідником Любові, Щоб через тебе Сам Господь робив! І тут ми попрощаємось з тобою" Немов дзвіночок тихо задзвенів.

Автор: Ольга Лазарук @virsh_online

Хто може на світі сім‘ю описати
Сім‘ю християнську не просто сім‘ю
Сім’ю, в якій люблять не тільки словами
Де більше дають, але менше беруть.

Сім’я, коли можна порадитись з кимось
Коли чоловік і дружина одне
Сім’я, коли дітки є дуже щасливі
Такую сім’ю і добро не мине.

Сім’я християнська де моляться разом
Дружина і діти глава чоловік
Сім’я християнська де співи лунають
Де слава для Бога не змовкне повік.

Сім’я християнська, це там де повага,
Де діти як приклад для себе беруть
Відношення тата,відношення мами,
Все те що вони у життя понесуть.

Сім’я християнська це близість із Богом,
Де батько в проломі стоїть за сім’ю,
Можливо не раз перед Богом і плакав
Молився до нього почуй! Я молю.

Можливо, ніхто навіть того не бачив
Але бачив Той,хто із ним був тоді,
Приходила сила і сила від Бога
Щоб далі вести всю сім’ю по житті.

Сім’я християнська, де Біблію люблять
Де діток навчають що пише у ній,
Сім’я християнська - а як же інакше
Любити читати і жити по ній.

Сім’я християнська - де мама і діти
Схиляються разом до Бога вони,
В молитві до Нього за тата благають
Щоб тато з роботи вернувсь як завжди.

Сім’я християнська - це мудрість від Бога
Ця мудріть навча як сім’ю зберегти,
Сім’я християнська - це діти від Бога
Від нього прийняти для нього взростить.

Як сильно звучить християнська сім’я
Чи можем сьогодні ми браття
Сказати це ім’я належить сім’ї
Сім’ї не чужій, а моїй без вагання.

Найкраще що може бути тут на землі Це просто сім’я християнська,
Де Бог пробуває і вчасно завжди
Сім’ю таку благословляє.

Сім’ю християнську лиш той зрозуміє
Хто сам таку має прекрасну сім’ю
Щоб це зрозуміти так треба прожити
Так треба прожити щоб це зрозуміть. @virsh_online

🍂 ВІРШІ НА ДЕНЬ ПОДЯКИ :

Милість Всевишнього Бога до нас так багата...

Сьогодні день подяки і хвали...

Знову осінь, і знову в нас свято врожаю...

Порахувати важко милості Господні, їх так багато...

Яку прекрасну осінь Господь нам дарував...

І знову прийшли жнива...

Нашу працю Бог благословив...

Що посієш - те й пожнеш...

День подяки...

Швидко рік проминув і святкуєм ми знову жнива...

Малює осінь фарбами своїми...

Празник Жатвы...

Осень - это чудная пора...

По великій милості Твоїй...

Тобі, Господь, сердечну, щиру вдячність...

Подяку віддати уміти нам треба...

Я дякую Господь, за Твої милості...


🌾 🌾 🌾 🌾 🌾 🌾 🌾 🌾 🌾 🌾


ДИТЯЧІ :

Декламація на Свято Жнив...

Слава Богу за усе, що я маю...

За все, що маємо в житті земному...

У ці хвилиночки осінні...

Неначе дерево росту я...


Організатор підбірки - @virshi_for_God

Псалом 36

Ти тим,хто зло вчиняє–не бажай,
До беззаконних заздрості не май.
Вони,мов та трава, що висохає
І листя, яке швидко облітає.

На Господа надію ти тримай,
Твори добро, по правді поступай.
І будеш ситим,голоду не знати
І від землі рясні плоди приймати.

Втішайся Господом ти друже мій
Й бажання буде сповнене твоє.
Свій шлях Йому завжди ти відкривай,
Надійся.Він допоможе. Пам'ятай.

Правоту,немов світло,засвітить,
Правду твою,мов день,Він освітить.
Підкорися Богу й не заздри тому,
Хто лукавий,хоч добре в житті йому.

Буде знищено зло,що планують,
Ті,що в надії–землю вспадкують.
Іще трохи і грішника не стане,
Зітреться геть його діло погане.

Лагідні всі–землю будуть мати
І в спокої на ній перебувати.
А той, хто зло на праведних готує,
То його наміри Господь зруйнує.

Бо праведника дні Господь всі знає
І все нажите ним, Він зберігає.
Буде врятований він у лиху годину
І під час голоду,а грішники–загинуть.

Нечестивий позичає й не віддасть,
А праведник щедро дає і дасть.
Рай успадкує той,хто Бога славить,
Хто прокляне–то Бог Свій суд направить.

Своїх в дорозі кроки Бог зміцняє
І не впадуть, бо їх Господь тримає.
За все життя своє ніде не бачив,
Щоб хтось із праведних людей жебрачив.

Такий живе в благословенні чоловік,
Уникай зла, твори добро ти й житимеш повік.
Мудрі слова праведник промовляє,
Язик його про правду сповіщає.

Він носить в серці закон Бога свого,
Тому рівною буде путь його.
Беззаконник за ним спостерігає,
Щоби вбити як,його шукає.

Та Бог не дасть,щоб таке сталось,
Безвинно щоб рабів Його судили.
Завжди на Господа надійся
І піднесе тебе Він в Своїй Силі.

Шлях нечестивих–немов вир,
Той що на мить з'являється й зникає.
А праведних майбутнє–мир,
В часи скорбот Господь їх захищає! Амінь

Ангеліна Ющук ✝️ @virsh_online

Титанік

«Так каже Господь:
І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі.(Кн.пр.Єремії 25 :32–33).

По небу сонце ось пливе безхмарнім
І океан безмежним полотном.
Ті,що пливуть на кораблі шикарнім,
Усе,що діється,вважають сном.

Прекрасним сном, що дійсністю всім стало,
Корабель–мрія збудований пливе.
Йому донині рівних не бувало,
«Титанік»–величезним судном є.

Мови захоплення не замовкають:
«Це вдача, пощастило! Це ого!»
Спокійно всім про лайнер сповіщають:
«Не зможе потопити Бог його!».

Сам капітан є впевнений й команда
І пасажир є впевнений у тім.
Все тут зі смаком,все екстравагантно,
Неначе тут для кожного свій дім.

І спілкування там, в каютах першокласних,
Треба платити, щоби розкіш мати.
Що може бути в світі цім прекрасне?
Що може іще більше здивувати?

І леді юні й церемонії дами
І джентльмени тут знаходять все.
І зовсім не обтяжені ділами,
Під музику,весе́лощі й винце.

Дні плавання проводять в насолоді
І кожен свою річ із вуст несе:
Про стан, про свої плани і про моду,
Про бізнес і про владу... про усе.

На нижчих поверхах інше цікавить:
Речі прості, манери є скромніші.
Інакша музика серцями править,
Обіди і одяг там у них бідніші.

Різне суспільство.Та пливе все лайнер,
Горять вогні і музика звучить.
А попереду там грізний айсберг
І зіткнення уже не зупинить.

Нічна імла і видимість погана,
Матросам каже капітан услід:
«Наш корабель завжди пливе по плану,
Він не потоплений.Давайте, повний хід!».

Раптом... Удар.. Іще удар... Що?Сталось?
Не може бути? Але все ж то так!
По айсбергу бік корабля пройня́ло,
Нічого справити не можна вже ніяк!

В очах у капітана острах б'ється:
«Радист! Всім кораблям в окрузі SOS!
Триматися усім нам зостається,
Зі смертю починаємо ми крос!

Лишається нам час до потопання,
Панікувати нам нема причин.
Корабель,що пливе для рятування,
В шляху́ пробуде більш п'яти годин!».

Команди чітко кажуть до народу,
Всім музикантам,ве́село щоб
грати.
Дати жилети і човни–на воду,
Дітей, жінок першими відправляти...

І вже стає на серці неспокійно
І паніку вже більше не тримати.
Усе йде до кінця... Все безнадійно,
Великий страх всіх починає брати!

Молитви і прокляття, крики, сльози,
Розлиття всюди океанських вод.
І вхід пішли і гроші і погрози
І християнський гімн«До Те́бе Бог»!

І розколовся лайнер зсереди́ни,
Під тим великим натиском води.
І тисяча п'ятсот в воді людини,
Лишились з судном–мрії назавжди...

Сьогодні на землі аж шість мільярдів,
Й до кожного звучить Блага та Вість,
Щоб ти мій друже не пізнав мук аду,
Христос твої гріхи на хрест підніс!

На цій Землі,на цій земній орбіті
Ми, наче пасажири,я і ти.
В цьому безбожному і злому світі,
Спасіння без Христа не віднайти.

Земля приречена,як той «Титанік»,
Не будь безпечним пасажир Землі!
Повір ти в Божу таємницю дану–
Христос–Ковчег є Божої сім'ї!

Вже ві́сник тіні смертної кружляє,
Тут на Землі то поряд,то здаля.
Нехай тебе біда ця не спіткає,
Яка настигла мрію–корабля!Амінь⛴️

(Автор–Анна Лукс;
Переклад Ангеліни Ющук).
@virsh_online

Двоє царів

Не про те вам кажу, щоби жить нам безпечно.
Ви надійтесь на Бога! Ось про що говорю!
Просто повість згадалась, що в вічність минула,
Як один цар промовив вбивці - царю:

Ти наповнив долини своїми конями
І військами горби ти прослав, як піском,
Оточи́в мій народ і смієшся над нами,
Бо тому що народ мій не великий числом.

У військових знаряддях твоя перемога
І тремтіння взяло нас, як сюди ви зайшли.
Але нас поразити не матимеш змоги,
Бо не проти людей ви, проти Бога пішли.

А у нас - наш Господь, ми Його не лишили,
До Його ми тягне́мось єством всім своїм.
І ми служим Йому, наші старці служили
І надію тримаєм лиш тільки у Нім!

Якщо Він-наш Господь, як Його не прославити,
Як Святому Йому ви скажіть не служить?
І хліби́ пропозицій лягають рядами
І молитви, на пальцях яких не злічить!

Його заповідь нам всім у серце запала,
Його шлях є чудовий завжди і тому,
Ми служити не будем астартам,ваалам
І служити хамосам.Але тільки Йому!...

І сьогодні, в наш день, із джерел усіх різних,
Рвуться сотні загроз про майбутню біду,
Про можливу війну, згубну виразку грізну
І стихій, що неспокій в місцевість несуть.

Досягає нечутих раніше масштабів,
Тероризм, розгулявшись по різним місцям.
І повзуть де-не-де,наче чорні ті жаби,
Сотні різних хвороб, невідомих ще нам...

Навіть можуть у сильних колінах здригнутись
І сміливі вже сплять з пістолетом в руках.
І вже їм не до сну, бо бояться проснутись
І почути новини, від яких бере страх.

А у нас - наш Господь,
ми Його не лишили,
До Його ми тягне́мось єством всім своїм. І ми служим Йому наші старці служили
І надію тримаєм лиш тільки у Нім!

Якщо Він-наш Господь, як Його не прославити,
Як Святому Йому ви скажіть не служить?
І хліби́ пропозицій лягають рядами
І молитви,на пальцях яких не злічить!

І той камінь, як свідок,стоїть біля гробу,
Підійди і поглянь-пусто там,всередині.
Наш Спаситель Живе і давай-но ти спробуй, Підніматись з спасенним народом віднині!

Його заповідь нам всім у серце запала,
Його шлях є чудовий завжди і тому,
Ми служити не будем астартам,ваалам
І служити хамосам. Але тільки Йому!Амінь

Автор:Леонід Писарчук;
Переклад Ангеліни Ющук. @virsh_online

Я дякую, за те, що я живу,
За те, що маю де сьогодні спати.
За ласку й за любов Твою.
І що домівку не потрібно залишати.

Я дякую за тихі дні і ночі
Я дякую за мирну неба синь
Я дякую за те, що маю очі,
Щоб споглядать безкрайню височить.

Я дякую, що я не просинаюсь від зриву бомби, вибитого скла.
За те що я спокійно засинаю,
Хоч в Україні вже давно війна.

Не для усіх сьогодні тихі ночі,
В когось ні крихти хліба на столі.
Для когось смерть вже дивиться у очі,
Ну а когось забрала вже собі.

Там буря, там пожежа, десь цунамі.
І різні катаклізми по Землі.
А хтось вночі стогоні втратив маму.
Чи ще когось із близької сім’ї.

А я, Господь, так соромно зізнатись,
Коли коліна у тиші схилю,
Буває що не має, що сказати
І лиш прошу, прошу, прошу.

Все необхідне для життя я маю,
Я маю друзів, маю і сім’ю.
Під небом тихим в теплім домі засинаю,
Зі мною поруч ті, кого люблю.

І так тоді, коли лягаю спати,
Тішиться серце і душа моя.
Тобі « спасибі» хочеться сказати,
За те, що наді мною є рука Твоя! @virsh_online

У кожної людини своя доля...
Хтось з радістю іде земний свій шлях,
Легкою для його є Божа воля
Схиляється він перед Ним й радіє в молитвах.

В його сім'ї завжди складається все добре
Здорові діти, у спокої всі живуть,
Минають його дім тривоги й болі,
Молитви вдячності у небеса такі несуть.

Та є такі, в яких в житті ідуть одні випробування:
Діток багато й часто так вони хворіють...
Ті мами часто шлють до Господа благання
Бо лиш із ним вони цей шлях земний зуміють.

Є сім'ї, що дітки їх ще від народження хворіють
І ті батьки несуть весь час важкий той хрест
Хоч часто сльози ллють, та все ж не нарікають,
Чекають помочі вони від Господа з небес.

Бо розуміють, що така вже дана їм земная доля:
У труднощах, скорботах пронести свій хрест,
В терпінні прийняли таку Господню волю,
І вірять що із ними Бог, Творець чудес.

На Нього лиш свою надію покладають
І вірять що Він допоможе шлях земний пройти
Й зустрінуться із Ним у вічності і знають,
Що там уже не буде горя, сліз печалі і біди.

Не буде там калік, не мучать там хвороби
Усе недобре там від них навіки відійде,
Отримають вінці нетлінні там у нагороду,
Христос освітлювать їм шлях теплом своїм будЕ!!!
Амінь

Надія Робчун. @virsh_online