Найтяжча боротьба – завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Коли душа горить немов в вогні,
Коли твій розум – наче поле бою.
Коли себе ти важиш на вагах,
І бачиш, що ваги нажаль не має
А ні у вчинках, а ні у ділах,
Тай оправдань собі вже не шукаєш.
Коли нутро від болю аж кричить,
А все, що тобі можна це мовчати.
Скажи, як почуваєшся в цю мить?
В цю мить ти хочеш на весь світ сказати
Про те, що там сидить, на глибині
Твого ніким незвіданого серця….
Проте нажаль, чомусь , ти сам один,
Сліди людини вже роками стерті.
Ніхто не вникне у твою біду…
Й душа від цього ще сильніш страждає.
Усі в житті немов повз тебе йдуть.
Ніхто з людей тебе не помічає.
Всі хочуть завжди тільки лиш одне:
У всьому користь й зиск для себе мати.
Їм не цікавим є єство твоє,
Вони не мають що для тебе дати.
І в голові питання зазвучить,
Немовби ехо: « А кому потрібен?
Хто зможе душу словом оживить?
Хто допоможе подолати біди?»
А в відповідь Христос промовить: «Я.
Ніхто з людей не в змозі поміч дати,
Серця лікує лиш рука Моя,
Не варто від людей чогось чекати.
Лиш ті, хто переносив схожу біль
Спроможні болі інших помічати.
Та все ж, лиш Я змиваю з рани сіль,
Й допомагаю йти і пробачати
Всіх, хто тобі приносять біль і зло,
Всіх, хто ятрить замученую душу.
Моє дитя! Я – твій святий Господь.
Я Той, Хто робить серед моря сушу.
Я прокладаю шлях усім вітрам.
Я Той, Хто чинить тишу серед бурі…
З тобою поруч завжди, тут і там,
А те, що всі неначе б то поснули,
Я допустив, щоб ти шукав Мене,
Того, Який ніколи не залишить,
А В Мене сину, необхідне є,
Й Я можу дати значно – значно більше
Ніж ти шукаєш цього у людей.
Отож прошу, задумайся, дитино,
Ти клич Мене у темряві ночей,
Шукай Мене у найсвітлішу днину.
Я заспокою й силу дам Свою,
І боротьба у серці закінчиться.
Моє дитя. Я так тебе люблю.
Нехай твій дух печальний укріпиться.
Найтяжка боротьба завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Та коли прийдуть ці суворі дні,
Не забувай, що Я завжди з тобою.
Тебе всім серцем , сину, полюбив,
Тож йди до Мене, Я тебе чекаю.
Так промовляє Утішитель твій.
Благословив. І ще благословляю.
Амінь.01.02.2023р. @virsh_online
Найтяжча праця – завжди над собою.
Коли душа горить немов в вогні,
Коли твій розум – наче поле бою.
Коли себе ти важиш на вагах,
І бачиш, що ваги нажаль не має
А ні у вчинках, а ні у ділах,
Тай оправдань собі вже не шукаєш.
Коли нутро від болю аж кричить,
А все, що тобі можна це мовчати.
Скажи, як почуваєшся в цю мить?
В цю мить ти хочеш на весь світ сказати
Про те, що там сидить, на глибині
Твого ніким незвіданого серця….
Проте нажаль, чомусь , ти сам один,
Сліди людини вже роками стерті.
Ніхто не вникне у твою біду…
Й душа від цього ще сильніш страждає.
Усі в житті немов повз тебе йдуть.
Ніхто з людей тебе не помічає.
Всі хочуть завжди тільки лиш одне:
У всьому користь й зиск для себе мати.
Їм не цікавим є єство твоє,
Вони не мають що для тебе дати.
І в голові питання зазвучить,
Немовби ехо: « А кому потрібен?
Хто зможе душу словом оживить?
Хто допоможе подолати біди?»
А в відповідь Христос промовить: «Я.
Ніхто з людей не в змозі поміч дати,
Серця лікує лиш рука Моя,
Не варто від людей чогось чекати.
Лиш ті, хто переносив схожу біль
Спроможні болі інших помічати.
Та все ж, лиш Я змиваю з рани сіль,
Й допомагаю йти і пробачати
Всіх, хто тобі приносять біль і зло,
Всіх, хто ятрить замученую душу.
Моє дитя! Я – твій святий Господь.
Я Той, Хто робить серед моря сушу.
Я прокладаю шлях усім вітрам.
Я Той, Хто чинить тишу серед бурі…
З тобою поруч завжди, тут і там,
А те, що всі неначе б то поснули,
Я допустив, щоб ти шукав Мене,
Того, Який ніколи не залишить,
А В Мене сину, необхідне є,
Й Я можу дати значно – значно більше
Ніж ти шукаєш цього у людей.
Отож прошу, задумайся, дитино,
Ти клич Мене у темряві ночей,
Шукай Мене у найсвітлішу днину.
Я заспокою й силу дам Свою,
І боротьба у серці закінчиться.
Моє дитя. Я так тебе люблю.
Нехай твій дух печальний укріпиться.
Найтяжка боротьба завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Та коли прийдуть ці суворі дні,
Не забувай, що Я завжди з тобою.
Тебе всім серцем , сину, полюбив,
Тож йди до Мене, Я тебе чекаю.
Так промовляє Утішитель твій.
Благословив. І ще благословляю.
Амінь.01.02.2023р. @virsh_online
Ти – мій Господь. Якому все під силу.
Сказав Ти слово й стали небеса,
Сказав Ти слово і з’явилось світло,
І Твоїм словом створена земля.
Коли мені здається, що самотня,
Залишена найближчими людьми,
Я згадую страшну гору Голгофу,
Й як був у Гефсиманії – ОДИН…
І розумію, що ти завжди поруч,
Так близько-близько Ти біля душі.
Завжди і всюди, Бог мій, Ти зі мною…
Дай сил не впасти духом в боротьбі.
Бо бачиш Ти, як я занепадаю,
Як смуток в серце рветься кожну мить,
Та я Тебе, Господь, не забуваю,
Ти сил даєш здолать все й пережить.
Я вірю, Боже, і я твердо знаю,
Що ти мене в цім світі проведеш,
І ТИМ, ЩО Ти для мене допускаєш
Уроки віри так Ти подаєш.
Я не завжди покірна Твоїй волі,
Я нарікаю, часом злюся я,
Та все ж завжди, щаслива я з Тобою,
Бо лиш в Тобі опора є моя.
Веди мене дорогами – шляхами,
Які до Тебе в вічність приведуть,
Дай виконать Твої про мене плани
Щоб я могла блаженства досягнуть.
Святий Господь. Премудрий та Великий,
Мій недосяжний, милуючий Бог.
Ти джерело надії, віри й сили,
Прошу Тебе , Ти мимо не проходь.
Ти доторкнися до душі моєї,
Ти доторкнись до вбогих моїх вуст,
Й допоможи буть завжди лиш Твоєю,
Мій найдорожчий й люблячий Ісус.
Нехай Тобі за все буде подяка,
В часи печалі і в часи тривог.
Великий Цар. Творець землі і неба.
Мій всемогутній і всесильний Бог.
Амінь.20.01.2023р.
Артемук Мирослава @virsh_online
Сказав Ти слово й стали небеса,
Сказав Ти слово і з’явилось світло,
І Твоїм словом створена земля.
Коли мені здається, що самотня,
Залишена найближчими людьми,
Я згадую страшну гору Голгофу,
Й як був у Гефсиманії – ОДИН…
І розумію, що ти завжди поруч,
Так близько-близько Ти біля душі.
Завжди і всюди, Бог мій, Ти зі мною…
Дай сил не впасти духом в боротьбі.
Бо бачиш Ти, як я занепадаю,
Як смуток в серце рветься кожну мить,
Та я Тебе, Господь, не забуваю,
Ти сил даєш здолать все й пережить.
Я вірю, Боже, і я твердо знаю,
Що ти мене в цім світі проведеш,
І ТИМ, ЩО Ти для мене допускаєш
Уроки віри так Ти подаєш.
Я не завжди покірна Твоїй волі,
Я нарікаю, часом злюся я,
Та все ж завжди, щаслива я з Тобою,
Бо лиш в Тобі опора є моя.
Веди мене дорогами – шляхами,
Які до Тебе в вічність приведуть,
Дай виконать Твої про мене плани
Щоб я могла блаженства досягнуть.
Святий Господь. Премудрий та Великий,
Мій недосяжний, милуючий Бог.
Ти джерело надії, віри й сили,
Прошу Тебе , Ти мимо не проходь.
Ти доторкнися до душі моєї,
Ти доторкнись до вбогих моїх вуст,
Й допоможи буть завжди лиш Твоєю,
Мій найдорожчий й люблячий Ісус.
Нехай Тобі за все буде подяка,
В часи печалі і в часи тривог.
Великий Цар. Творець землі і неба.
Мій всемогутній і всесильний Бог.
Амінь.20.01.2023р.
Артемук Мирослава @virsh_online
Хто ми є наш Господь?
Хто ми є наш Господь? - ми так часто питаєм.
Що ми значим на цій величезній землі?
Чому, Боже, Ти нас так пресильно кохаєш?
Чим віддячити можемо за любов цю Тобі?
Хто ми є в цьому світі планет і галактик?
Хто ж ми є коли бачимо шумний океан?
Хто ми є як рахуєм зірок в небі клаптик?
Хто ми є коли бачимо страшний ураган?
Хто ми є коли буря накриває наш човен?
Хто ми є коли грім над будинком гримить?
Хто ми є як приходить пожежа чи повінь?
Хто ми є? Хто ми є, мій Господь, у цю мить?
Хто ми є коли бачим хвороби й проблеми?
Хто ми є коли падаємо і грішимо?
Хто ми є як трапляються різні делеми?
Хто ми є як встаємо і далі йдемо ?
Хто ми є?! Ми лиш глина, проста і звичайна.
Ти - Гончар Всемогутній, ліпиш долю всіх нас!
Ми лиш крихітки в світі, хмаринки ті дальні
Та по волі Твоїй ми живі по цей час.
Ти давно розпочав із нас посуд ліпити,
Розминав Ти нас, глину, щоб тверді не були
І бува починали ми тоді говорити,
Що етап цей нелегкий ми не зможем пройти.
Але потім дивились у дзеркало духа
Й розуміли, що все лиш на краще було
І проходила швидко духовна посуха,
І, здавалось, в душі знову все розцвіло.
Ти мій, Боже, завжди працював над нами,
Акуратним Ти був, наш найкращий Гончар.
В ті нелегкі хвилини страху, муки і болю
Ще міцніше нас всіх у руках Ти тримав.
Ти витончував, Майстер, кожен наш міліметр
І твій творчий підхід так сподобавсь мені.
Ти йшов з нами, Отець, кожен наш кілометр,
Щоб, бува, не розбились у нелегкі ті дні.
Ти нас всіх формував, Ти творив із любов'ю
І вдихнув в наші груди Свого Духа життя,
Всі важкі недостатки сховав в Своїй крові
І нас всіх вдочерив. Я - Твоє вже дитя. .
Ти працюєш і далі Господь над нами
І випалюєш й сушиш, даєш силу і міць.
Дуже добре з Тобою йти земними шляхами,
Бо в долонях Твоїх нема болю і сліз.
І коли постає в когось з нас запитання:
"Хто я є на ось цій величезній землі?"
То вже знаєм... Ми - глина у якої завдання:
Довірятися повністю, Боже, Тобі!
© Марія Занько @virsh_online
Хто ми є наш Господь? - ми так часто питаєм.
Що ми значим на цій величезній землі?
Чому, Боже, Ти нас так пресильно кохаєш?
Чим віддячити можемо за любов цю Тобі?
Хто ми є в цьому світі планет і галактик?
Хто ж ми є коли бачимо шумний океан?
Хто ми є як рахуєм зірок в небі клаптик?
Хто ми є коли бачимо страшний ураган?
Хто ми є коли буря накриває наш човен?
Хто ми є коли грім над будинком гримить?
Хто ми є як приходить пожежа чи повінь?
Хто ми є? Хто ми є, мій Господь, у цю мить?
Хто ми є коли бачим хвороби й проблеми?
Хто ми є коли падаємо і грішимо?
Хто ми є як трапляються різні делеми?
Хто ми є як встаємо і далі йдемо ?
Хто ми є?! Ми лиш глина, проста і звичайна.
Ти - Гончар Всемогутній, ліпиш долю всіх нас!
Ми лиш крихітки в світі, хмаринки ті дальні
Та по волі Твоїй ми живі по цей час.
Ти давно розпочав із нас посуд ліпити,
Розминав Ти нас, глину, щоб тверді не були
І бува починали ми тоді говорити,
Що етап цей нелегкий ми не зможем пройти.
Але потім дивились у дзеркало духа
Й розуміли, що все лиш на краще було
І проходила швидко духовна посуха,
І, здавалось, в душі знову все розцвіло.
Ти мій, Боже, завжди працював над нами,
Акуратним Ти був, наш найкращий Гончар.
В ті нелегкі хвилини страху, муки і болю
Ще міцніше нас всіх у руках Ти тримав.
Ти витончував, Майстер, кожен наш міліметр
І твій творчий підхід так сподобавсь мені.
Ти йшов з нами, Отець, кожен наш кілометр,
Щоб, бува, не розбились у нелегкі ті дні.
Ти нас всіх формував, Ти творив із любов'ю
І вдихнув в наші груди Свого Духа життя,
Всі важкі недостатки сховав в Своїй крові
І нас всіх вдочерив. Я - Твоє вже дитя. .
Ти працюєш і далі Господь над нами
І випалюєш й сушиш, даєш силу і міць.
Дуже добре з Тобою йти земними шляхами,
Бо в долонях Твоїх нема болю і сліз.
І коли постає в когось з нас запитання:
"Хто я є на ось цій величезній землі?"
То вже знаєм... Ми - глина у якої завдання:
Довірятися повністю, Боже, Тобі!
© Марія Занько @virsh_online
"Трійця "
О Дух Св'ятий -Ти найцініший подарунок Неба .
Тобою наповняється моя душа .
З Тобою ,так приємно розмовляти .
Ти силу подаєш мені щодня .
Прекрасний час ,коли проводжу Бог його з Тобою .
Тобі хвалу й поклін приношу я до Ніг Твоїх .
Моя душа наповнена ,вдячності словами і любов'ю .
Здається не спинити час ,який приємний так моїй душі .
Ти потішаєш ,Ти прощаєш всі мої провини .
Хоч не достойна інколи Того що робиш Ти .
Але прошу Тебе ,тримай мене міцніш за руку .
І не лишай мене Господь мій любий Бог .
Не бійся друже з Богом говорити .
Відай усі свої турботи Ти Йому .
Ти вилий душу ,все Йому скажи .
О Дух Св'ятий ти так прекрасний ! ,
Не бійся в серце ,ти Його впустить .
Амінь ❤️
26 травня 2023
@markova _ivanka @virsh_online
О Дух Св'ятий -Ти найцініший подарунок Неба .
Тобою наповняється моя душа .
З Тобою ,так приємно розмовляти .
Ти силу подаєш мені щодня .
Прекрасний час ,коли проводжу Бог його з Тобою .
Тобі хвалу й поклін приношу я до Ніг Твоїх .
Моя душа наповнена ,вдячності словами і любов'ю .
Здається не спинити час ,який приємний так моїй душі .
Ти потішаєш ,Ти прощаєш всі мої провини .
Хоч не достойна інколи Того що робиш Ти .
Але прошу Тебе ,тримай мене міцніш за руку .
І не лишай мене Господь мій любий Бог .
Не бійся друже з Богом говорити .
Відай усі свої турботи Ти Йому .
Ти вилий душу ,все Йому скажи .
О Дух Св'ятий ти так прекрасний ! ,
Не бійся в серце ,ти Його впустить .
Амінь ❤️
26 травня 2023
@markova _ivanka @virsh_online
Не забуду...
Я ніколи не забуду, ту годину,
Коли до нас прийшла війна.
Я добре пам'ятаю ту картину,
Коли змінилось все, моє життя.
Четверта ранку: Всюди тихо...
Ніхто не знав, що доля принесе.
Біда прийшла немов би всім на лихо.
І від тоді змінилося усе.
Та люди цього просто не чекали.
Для них прийшло це наче в мить.
В своїх домівках тихо мирно спали.
І не знали, що війна в дверях стоїть.
Та раптом, гуркіт, наче громовиці.
Ракети б'ють по домівках.
Літаки літають, немов ті птиці.
Чиєсь забираючи життя.
Сотні людей вже в обіймах смерті.
Їх не повернеш більш ніяк.
Їхні плани враз, всі були стерті.
Бо обірвалось їхнє вже життя.
Крізь звуки обстрілів, та хмари диму.
Був чутний материнський плач.
Бо відібрав єдину, її дитину.
Жорстокий вбивця, окупант, палач.
Чому у світі, є жорстокі люди?
Хто дав їм право віднімать життя?
Чому заради власної жадоби,
Вони спотворили свої серця?
Все це для величі, наживи,
Заради слави, злих ідей,
Вони шляхи свої склонили.
Щоб іти, по тілах людей.
Та Бог все бачить, і Він все знає.
І ти від нього не втечеш.
І прийде час, сурма заграє,
Що ти посіяв, те й пожнеш.
21.02.2023
АВТОРСТВО, ТА ГОЛОВНА ІДЕЯ ВІРШУ:
КІНІЩУК ВАЛЕНТИН
ВІЧЕСТИЙ ІВАН @virsh_online
Я ніколи не забуду, ту годину,
Коли до нас прийшла війна.
Я добре пам'ятаю ту картину,
Коли змінилось все, моє життя.
Четверта ранку: Всюди тихо...
Ніхто не знав, що доля принесе.
Біда прийшла немов би всім на лихо.
І від тоді змінилося усе.
Та люди цього просто не чекали.
Для них прийшло це наче в мить.
В своїх домівках тихо мирно спали.
І не знали, що війна в дверях стоїть.
Та раптом, гуркіт, наче громовиці.
Ракети б'ють по домівках.
Літаки літають, немов ті птиці.
Чиєсь забираючи життя.
Сотні людей вже в обіймах смерті.
Їх не повернеш більш ніяк.
Їхні плани враз, всі були стерті.
Бо обірвалось їхнє вже життя.
Крізь звуки обстрілів, та хмари диму.
Був чутний материнський плач.
Бо відібрав єдину, її дитину.
Жорстокий вбивця, окупант, палач.
Чому у світі, є жорстокі люди?
Хто дав їм право віднімать життя?
Чому заради власної жадоби,
Вони спотворили свої серця?
Все це для величі, наживи,
Заради слави, злих ідей,
Вони шляхи свої склонили.
Щоб іти, по тілах людей.
Та Бог все бачить, і Він все знає.
І ти від нього не втечеш.
І прийде час, сурма заграє,
Що ти посіяв, те й пожнеш.
21.02.2023
АВТОРСТВО, ТА ГОЛОВНА ІДЕЯ ВІРШУ:
КІНІЩУК ВАЛЕНТИН
ВІЧЕСТИЙ ІВАН @virsh_online
Довір Ісусу все своє життя.
Всі негаразди і усі проблеми.
Прискорене твоє серцебиття.
Він допоможе . Будь у цьому певен.
Ти не чекай, що буде результат
Через одну хвилину чи годину.
Буває, що Господь вчиняє й так…
Та ти очікуй Бога на колінах.
І відповідь твоя тобі прийде,
І твоє серце й душу перемінить.
Твоє єство і дух твій – оживе.
Лиш не втрачай ні віри ні надії.
Він завжди чує найтихіший плач,
Несказане тобою все Він чує.
Лиш Бог є друг. Для нас Він не палач.
Він нас завжди голубить і шкодує.
Він хоче завжди потішати нас.
Його любов границь і меж не має.
У кожну мить, у кожен день та час,
Він нас від злого в світі захищає.
І хоч порою плачемо не раз,
Його дорогу ми не розумієм
І хоч надії промінь і погас.
Він обійме і ми розправим крила.
Можливо залишився нам ще день.
Можливо нам година залишилась.
Можливо хвилька…й ми усі збагнем
Яке Господь для нас готує диво.
Не опускайте руки у бою.
Бо і мовчанням Бог до нас говорить.
Скажімо до Нього: « Господи , прийму
Я усім серцем досконалу волю,
Ти набагато краще знаєш все.
Й Тобі, мій Боже, краще все видніше.
Тож хай душа подяку принесе
Тобі Господь. Бо ти є значно вище
Усіх моїх обставин і проблем,
Які в житті так часто зустрічаю.
Тобі я довіряю серця щем…
Приходь Ісусе. Я Тебе чекаю…»
Амінь.17.01.2023р. @virsh_online
Всі негаразди і усі проблеми.
Прискорене твоє серцебиття.
Він допоможе . Будь у цьому певен.
Ти не чекай, що буде результат
Через одну хвилину чи годину.
Буває, що Господь вчиняє й так…
Та ти очікуй Бога на колінах.
І відповідь твоя тобі прийде,
І твоє серце й душу перемінить.
Твоє єство і дух твій – оживе.
Лиш не втрачай ні віри ні надії.
Він завжди чує найтихіший плач,
Несказане тобою все Він чує.
Лиш Бог є друг. Для нас Він не палач.
Він нас завжди голубить і шкодує.
Він хоче завжди потішати нас.
Його любов границь і меж не має.
У кожну мить, у кожен день та час,
Він нас від злого в світі захищає.
І хоч порою плачемо не раз,
Його дорогу ми не розумієм
І хоч надії промінь і погас.
Він обійме і ми розправим крила.
Можливо залишився нам ще день.
Можливо нам година залишилась.
Можливо хвилька…й ми усі збагнем
Яке Господь для нас готує диво.
Не опускайте руки у бою.
Бо і мовчанням Бог до нас говорить.
Скажімо до Нього: « Господи , прийму
Я усім серцем досконалу волю,
Ти набагато краще знаєш все.
Й Тобі, мій Боже, краще все видніше.
Тож хай душа подяку принесе
Тобі Господь. Бо ти є значно вище
Усіх моїх обставин і проблем,
Які в житті так часто зустрічаю.
Тобі я довіряю серця щем…
Приходь Ісусе. Я Тебе чекаю…»
Амінь.17.01.2023р. @virsh_online
Не звикайте до міцних плечей,
Що поряд хтось турботливий підставить.
Не чекайте що наступний день
Все змінить і життя все переправить.
Життя таке мінливе й непросте.
Й ніколи наперед не загадаєш.
Сказав хтось мудрий "Дякуй і за те,
Бо мріє хтось про те, що ти вже маєш."
А ми так часто біжимо вперед,
Наздоганяючи усе - себе втрачаєм.
Колись для щастя, в бабусі їли мед.
Й тягнули з столу пироги із чаєм.
Колись для щастя посмішка батьків,
І галас друзів, в школі, на уроках.
В листі з паперу, декілька рядків.
Й тиха молитва ввечері, до Бога.
Не звикайте до простих речей.
Не звикайте і до слів ласкавих.
До люблячих турботливих очей.
Й коли хтось вам несе чашечку кави.
Шукайте щастя вдома, за столом.
У колі рідних й щирих вірних друзів.
Шукайте там де віддана любов,
Без докорів, брехні й чужих ілюзій.
Цінуйте тих хто поряд попри все.
Кого вам небо на шляху лишає.
І не звикайте бо це мить лише,
Єдина мить і більше не буває.
Ann @virsh_online
Що поряд хтось турботливий підставить.
Не чекайте що наступний день
Все змінить і життя все переправить.
Життя таке мінливе й непросте.
Й ніколи наперед не загадаєш.
Сказав хтось мудрий "Дякуй і за те,
Бо мріє хтось про те, що ти вже маєш."
А ми так часто біжимо вперед,
Наздоганяючи усе - себе втрачаєм.
Колись для щастя, в бабусі їли мед.
Й тягнули з столу пироги із чаєм.
Колись для щастя посмішка батьків,
І галас друзів, в школі, на уроках.
В листі з паперу, декілька рядків.
Й тиха молитва ввечері, до Бога.
Не звикайте до простих речей.
Не звикайте і до слів ласкавих.
До люблячих турботливих очей.
Й коли хтось вам несе чашечку кави.
Шукайте щастя вдома, за столом.
У колі рідних й щирих вірних друзів.
Шукайте там де віддана любов,
Без докорів, брехні й чужих ілюзій.
Цінуйте тих хто поряд попри все.
Кого вам небо на шляху лишає.
І не звикайте бо це мить лише,
Єдина мить і більше не буває.
Ann @virsh_online
Церква Господня будь віддана Богу
Церква Господня, будь віддана Богу
Незабаром на землю, повернеться Він.
Бог для тебе відкрив, правдиву дорогу
Спасіння ти знайдеш, тільки у Нім.
Наречену готує білосніжну для неба
Щоб забрати до Себе в країну святу.
Спаситель дарує любов всю для тебе
О церква Господня, служи ти Йому.
Трудися для Нього, промовляючи людям
Для яких ще закритий правдивий цей шлях.
І тоді їх серця, Спаситель пробудить
І появиться в людях Божий вже страх.
І тоді будуть прагнути, щоби напитись
Щоб відчути в душі своїй повноту.
Діти Господні, вам потрібно молитись
Щоб Спаситель виконував працю Свою.
Олександра Базь @virsh_online
Церква Господня, будь віддана Богу
Незабаром на землю, повернеться Він.
Бог для тебе відкрив, правдиву дорогу
Спасіння ти знайдеш, тільки у Нім.
Наречену готує білосніжну для неба
Щоб забрати до Себе в країну святу.
Спаситель дарує любов всю для тебе
О церква Господня, служи ти Йому.
Трудися для Нього, промовляючи людям
Для яких ще закритий правдивий цей шлях.
І тоді їх серця, Спаситель пробудить
І появиться в людях Божий вже страх.
І тоді будуть прагнути, щоби напитись
Щоб відчути в душі своїй повноту.
Діти Господні, вам потрібно молитись
Щоб Спаситель виконував працю Свою.
Олександра Базь @virsh_online
А ти молись, коли вже сил не стане
Молитися й чекати відповідь.
А ти молись, хай навіть не словами,
А стогіном лиш серця серед бід.
А ти молись, хай віра так не тверда...
Якщо обпалить й холод серце вже.
А ти молись раз тисячний, не перший...
Інакше, як іти тобі вперед?
Як досягти тоді воріт небесних?
Інакше, відповідь отримати вже як?
Не тіш ти духів злоби піднебесної,
Що вже не молишся, відповіді нема...
І не скупись на сльози і молитви
До переможного, до самого кінця.
Нехай іще не виграна та битва,
Не відступай, не віддавай вінця.
А ти молись, коли вже сил не стане
І скажеш: "Господи, вже більш не можу я..."
А Він на тебе із любов'ю гляне
І сил, не поступитись ворогу, Він дасть.
А ти молись не відступай у вірі.
На потім ти молитви не лишай.
Молитва відчиняє неба двері.
І на молитви відповідь приймай.
Відповідь від самого Святого Бога,
Що не обмане, погляд Свій не відведе.
А вислухавши, навіть із пів слова,
Страждання зрозуміє Він твоє.
А ти молись, молитва зрушить скали.
Молись:"Господь, не вірю, поможи!"
Молись, хоч віри зовсім вже не стало.
Бог, по молитві, віру підкріпить.
Л. Шпак @virsh_online
Молитися й чекати відповідь.
А ти молись, хай навіть не словами,
А стогіном лиш серця серед бід.
А ти молись, хай віра так не тверда...
Якщо обпалить й холод серце вже.
А ти молись раз тисячний, не перший...
Інакше, як іти тобі вперед?
Як досягти тоді воріт небесних?
Інакше, відповідь отримати вже як?
Не тіш ти духів злоби піднебесної,
Що вже не молишся, відповіді нема...
І не скупись на сльози і молитви
До переможного, до самого кінця.
Нехай іще не виграна та битва,
Не відступай, не віддавай вінця.
А ти молись, коли вже сил не стане
І скажеш: "Господи, вже більш не можу я..."
А Він на тебе із любов'ю гляне
І сил, не поступитись ворогу, Він дасть.
А ти молись не відступай у вірі.
На потім ти молитви не лишай.
Молитва відчиняє неба двері.
І на молитви відповідь приймай.
Відповідь від самого Святого Бога,
Що не обмане, погляд Свій не відведе.
А вислухавши, навіть із пів слова,
Страждання зрозуміє Він твоє.
А ти молись, молитва зрушить скали.
Молись:"Господь, не вірю, поможи!"
Молись, хоч віри зовсім вже не стало.
Бог, по молитві, віру підкріпить.
Л. Шпак @virsh_online
Псалом 7
Господи мій Боже,мене вчуй,
Від гонителей мене Ти захисти,
Мою бідну душу порятуй,
Бо тільки визволити зможеш мене Ти!
Якщо неправда є в моїх вустах,
Якщо я злом комусь хоч заплатив,
То переслідує мене хай враг
І мою славу хай затопче в прах!
Суди мене по правді Ти моїй
Й по непорочності моїй в мені.
Ти судиш всі народи Боже мій,
Ти покладеш кінець усій брехні.
Нехай замовкне нині нечестивий,
А праведника Боже утверди.
Ти випробовуєш усе.Ти справедливий,
Ти є мій щит й спасіння назавжди!
І той,кого Він строго відшукає,
Якщо той не послухає Його,
Він лук і свої стріли направляє
І меч Свін Він справляє на того.
Хто яму іншому копає,
Той упаде він у той рів.
Тож Тобі Боже хай хвала лунає
Навіки вічні всіх віків!
Ангеліна Ющук ✝️ @virsh_online
Господи мій Боже,мене вчуй,
Від гонителей мене Ти захисти,
Мою бідну душу порятуй,
Бо тільки визволити зможеш мене Ти!
Якщо неправда є в моїх вустах,
Якщо я злом комусь хоч заплатив,
То переслідує мене хай враг
І мою славу хай затопче в прах!
Суди мене по правді Ти моїй
Й по непорочності моїй в мені.
Ти судиш всі народи Боже мій,
Ти покладеш кінець усій брехні.
Нехай замовкне нині нечестивий,
А праведника Боже утверди.
Ти випробовуєш усе.Ти справедливий,
Ти є мій щит й спасіння назавжди!
І той,кого Він строго відшукає,
Якщо той не послухає Його,
Він лук і свої стріли направляє
І меч Свін Він справляє на того.
Хто яму іншому копає,
Той упаде він у той рів.
Тож Тобі Боже хай хвала лунає
Навіки вічні всіх віків!
Ангеліна Ющук ✝️ @virsh_online
Світлом манить небесна країна,
Вірний Бог там присутній завжди.
І чекає Він кожну людину
У свій дім, ти Його лиш знайди.
В спілкуванні щодня будь з Ним разом,
Не відходь від закону Його.
Хай життя не затьмарять образи,
Не турбує гріх серця твого.
На Христа споглядають хай очі,
На всю славу Його і красу.
І в молитві кажи Йому "Отче,
Я так сильно Тебе люблю!
Всю подяку Тобі я приношу,
Що Ти вмер за мене на хресті,
Що на себе гріха взяв ношу
І дав вічне життя мені."
Світлом манить небесна країна.
Хто Ісуса щодня чекав,
Сам Христос там усіх зустріне,
Хто повірив в Нього і прийняв.
М. Толочко @virsh_online
Вірний Бог там присутній завжди.
І чекає Він кожну людину
У свій дім, ти Його лиш знайди.
В спілкуванні щодня будь з Ним разом,
Не відходь від закону Його.
Хай життя не затьмарять образи,
Не турбує гріх серця твого.
На Христа споглядають хай очі,
На всю славу Його і красу.
І в молитві кажи Йому "Отче,
Я так сильно Тебе люблю!
Всю подяку Тобі я приношу,
Що Ти вмер за мене на хресті,
Що на себе гріха взяв ношу
І дав вічне життя мені."
Світлом манить небесна країна.
Хто Ісуса щодня чекав,
Сам Христос там усіх зустріне,
Хто повірив в Нього і прийняв.
М. Толочко @virsh_online
Сила молитви
Якби не молитва, я думаю часто,
Якби не молитва, де б бути прийшлося,
І де б я ходила, з яким ішла б гаслом?
Не знаю, як жити тоді довелося б...
Не знаю, хто б душу мою потішав би,
Хто міг би розвіять тугу і печаль?
Можливо, вже камінь могильний лежав би
І ім'ям моїм сповіщав би печаль...
Батьки мої часто ночами не спали,
Забувши у час цей турботи свої,
Молитви до Бога за мене складали,
Щоб щастям світилися дні всі мої.
Напевно тому, і живу ще сьогодні,
Що сила молитви є більш над усе,
Це сила, що їжу душі дасть голодній,
Розбитому серцю - життя принесе!
Життя вже не раз мене в відчай кидало
І небо темніло від безлічі хмар,
Та сонце знову світить починало,-
Молитва знімала гнітючий тягар.
Здавалось, приходить остання хвилина,
І крок мій останній уже на землі...
Молитва стелила у гірких стражданнях
Із квітів килим під ноги мої!
Вона помагала прощати докори,
Не зраджувать тілу за славу земну,
Рівняла сумнівів високії гори,
Давала в безсилі опору міцну.
Можливо, у вас хтось не має вже сили
І думає: " Ось, я уже упаду..." -
Це ворог бажає вам тільки могили,
Моліться, Бог щастям замінить біду.
Можливо, хтось бачить одні лиш страждання,
Хвороби і скути не день і не два,
І рідко приходиться бути в зібраннях,
Послухай, Ісусові сильні слова!
Він дасть, обіцяв Він, хто з вірою скаже,
Відкриє скарбницю сердечних бажань;
Усе залишайте, приносьте моління,
Їх більше бажає почути Ісус!
Можливо, за добрі учинені справи
Дарують у відповідь вам тільки зло,
Тоді поспішіть за це Бога прославить,
Бо з нашим Спасителем теж так було.
Можливо, ви зраду почули від когось,
То серце скорботне схиліть перед Ним.
Хто вірний, заплату одержить від Бога,
Земне ж все пройде мов туман, немов дим.
А може, вам щастя приємно сміється,
То тоді не забудьте коліна схилить,
Подякуйте Богу, бо Ним все дається,
За це Він кров був повинен пролить.
О друзі, можливо, чекають нас битви,
Життя ще багато чого принесе...
Підносьмо бо Бога гарячі молитви,
А Він допоможе пройти через все!!
Юлія Каблукова @virsh_online
Якби не молитва, я думаю часто,
Якби не молитва, де б бути прийшлося,
І де б я ходила, з яким ішла б гаслом?
Не знаю, як жити тоді довелося б...
Не знаю, хто б душу мою потішав би,
Хто міг би розвіять тугу і печаль?
Можливо, вже камінь могильний лежав би
І ім'ям моїм сповіщав би печаль...
Батьки мої часто ночами не спали,
Забувши у час цей турботи свої,
Молитви до Бога за мене складали,
Щоб щастям світилися дні всі мої.
Напевно тому, і живу ще сьогодні,
Що сила молитви є більш над усе,
Це сила, що їжу душі дасть голодній,
Розбитому серцю - життя принесе!
Життя вже не раз мене в відчай кидало
І небо темніло від безлічі хмар,
Та сонце знову світить починало,-
Молитва знімала гнітючий тягар.
Здавалось, приходить остання хвилина,
І крок мій останній уже на землі...
Молитва стелила у гірких стражданнях
Із квітів килим під ноги мої!
Вона помагала прощати докори,
Не зраджувать тілу за славу земну,
Рівняла сумнівів високії гори,
Давала в безсилі опору міцну.
Можливо, у вас хтось не має вже сили
І думає: " Ось, я уже упаду..." -
Це ворог бажає вам тільки могили,
Моліться, Бог щастям замінить біду.
Можливо, хтось бачить одні лиш страждання,
Хвороби і скути не день і не два,
І рідко приходиться бути в зібраннях,
Послухай, Ісусові сильні слова!
Він дасть, обіцяв Він, хто з вірою скаже,
Відкриє скарбницю сердечних бажань;
Усе залишайте, приносьте моління,
Їх більше бажає почути Ісус!
Можливо, за добрі учинені справи
Дарують у відповідь вам тільки зло,
Тоді поспішіть за це Бога прославить,
Бо з нашим Спасителем теж так було.
Можливо, ви зраду почули від когось,
То серце скорботне схиліть перед Ним.
Хто вірний, заплату одержить від Бога,
Земне ж все пройде мов туман, немов дим.
А може, вам щастя приємно сміється,
То тоді не забудьте коліна схилить,
Подякуйте Богу, бо Ним все дається,
За це Він кров був повинен пролить.
О друзі, можливо, чекають нас битви,
Життя ще багато чого принесе...
Підносьмо бо Бога гарячі молитви,
А Він допоможе пройти через все!!
Юлія Каблукова @virsh_online
Серце чисте створи
Серце чисте створи мені, Боже Великий,
І тривалого духа в мені віднови.
Хочу бути на Тебе я схожім навіки,
В моїм серці, Владико, пануй і живи.
Дай мені Свою втіху і радість спасіння,
Я радітиму, Боже, з Тобою завжди.
Буду славити вічно Твоє воскресіння,
Ти, як Батько, мене від біди бережи.
Величати я буду Тебе без утоми,
На обіцянках віри я твердо стою.
Як зелена оливка у Божому домі,
Я надіюсь на милість незмінну Твою.
Милосердя велике Твоє, аж до неба,
Твоя правда, Спасителю мій, аж до хмар,
Ти — повітря моє, Сонце, зорі й потреба,
Ти — моє все життя та моєй душі — Цар.
Серце чисте створи мені, Боже Великий,
І тривалого духа в мені віднови.
Хочу бути на Тебе я схожім навіки,
В моїм серці, Владико, пануй і живи.
18 травня 2022
©Тетяна Мороз @virsh_online
Серце чисте створи мені, Боже Великий,
І тривалого духа в мені віднови.
Хочу бути на Тебе я схожім навіки,
В моїм серці, Владико, пануй і живи.
Дай мені Свою втіху і радість спасіння,
Я радітиму, Боже, з Тобою завжди.
Буду славити вічно Твоє воскресіння,
Ти, як Батько, мене від біди бережи.
Величати я буду Тебе без утоми,
На обіцянках віри я твердо стою.
Як зелена оливка у Божому домі,
Я надіюсь на милість незмінну Твою.
Милосердя велике Твоє, аж до неба,
Твоя правда, Спасителю мій, аж до хмар,
Ти — повітря моє, Сонце, зорі й потреба,
Ти — моє все життя та моєй душі — Цар.
Серце чисте створи мені, Боже Великий,
І тривалого духа в мені віднови.
Хочу бути на Тебе я схожім навіки,
В моїм серці, Владико, пануй і живи.
18 травня 2022
©Тетяна Мороз @virsh_online
Всміхалось небо сонячним світанком,
Вгорі лунав дзвінкий пташиній спів.
Усе раділо дневі спозаранку,
А в тебе смуток панував в душі.
Чомусь тривога серце огорнула.
Кудись поділись радість і спокій.
Якісь думки погані промайнули.
Дай сил Господь, спинить потік гіркий.
О, не сумуй і не журись даремно.
Ти сам безсилий що-небуть зробить.
Стій у проломі непохитно, твердо.
Всесильний Бог це може все змінить.
Хай линуть молитви до небокраю.
І вір, настане довгожданна мить -
Своїх ти рідних з днем цим привітаєш,
Коли вступати будуть у завіт.
Шкода, що рідна, найдорожча, мила
Ще десь блукає по земних шляхах,
Спасителя свого ще не зустріла,
Душа страждає, томиться в гріхах.
Стомив життєвий буревій до краю,
Хоч серце ниє часто у журбі.
Але надія й віра не згасає.
Живий Господь, поможе Він тобі.
Небесний Батько чує всі прохання
Які щодня Йому ти посилав.
І допоможе кожному в чеканні.
В смиренні щоби відповідь приймав
Єдиний Бог все бачить і все знає.
Він знає, що потрібно нам в цей час.
І досконало рішення приймає.
Вони є бездоганними для нас.
@ Вавринюк Таня @virsh_online
Вгорі лунав дзвінкий пташиній спів.
Усе раділо дневі спозаранку,
А в тебе смуток панував в душі.
Чомусь тривога серце огорнула.
Кудись поділись радість і спокій.
Якісь думки погані промайнули.
Дай сил Господь, спинить потік гіркий.
О, не сумуй і не журись даремно.
Ти сам безсилий що-небуть зробить.
Стій у проломі непохитно, твердо.
Всесильний Бог це може все змінить.
Хай линуть молитви до небокраю.
І вір, настане довгожданна мить -
Своїх ти рідних з днем цим привітаєш,
Коли вступати будуть у завіт.
Шкода, що рідна, найдорожча, мила
Ще десь блукає по земних шляхах,
Спасителя свого ще не зустріла,
Душа страждає, томиться в гріхах.
Стомив життєвий буревій до краю,
Хоч серце ниє часто у журбі.
Але надія й віра не згасає.
Живий Господь, поможе Він тобі.
Небесний Батько чує всі прохання
Які щодня Йому ти посилав.
І допоможе кожному в чеканні.
В смиренні щоби відповідь приймав
Єдиний Бог все бачить і все знає.
Він знає, що потрібно нам в цей час.
І досконало рішення приймає.
Вони є бездоганними для нас.
@ Вавринюк Таня @virsh_online
Ти знаєш мене…
Ти знаєш мене, і Ти бачиш завжди моє серце.
Ти знаєш завжди, як я плачу і як я сміюсь.
Ти знаєш мене, і коли я кажу все відверто,
І коли я сказати щось хочу ,та дуже боюсь.
Ти знаєш мій Бог, все, що в серці своєму ховаю.
Цей біль невгамовний так проситься вилитись геть.
І тому, я до Тебе, сьогодні і зараз звертаюсь,
Бо чаша моя переповнилась болем ущерть.
Моє серце в бою уже втратило залишки сили,
Та я знаю, що є сила в Тебе , великий Господь.
Вже зламались від вітру мої переможені крила,
Не дозволь щоб в цім стані, мій ворог мене поборов.
Я зламаюсь Господь, якщо Ти не дасиш мені сили.
Не пройду я Господь, як не підеш ти зараз вперед.
Я не зможу піти, якщо Ти мене Боже покинеш,
Якщо зараз мене Ти мій Господи не підіймеш.
Я стомилась Господь. Я стомилась боротись з невір’ям,
Я стомилась Господь і так хочеться просто кричать.
Та я знаю, що Ти, у бою додаєш мені сили,
І я далі продовжую тихо і з болем мовчать.
Я не можу сказать, я не можу тоді говорити,
Коли поряд нема, тих хто міг би мене зрозуміть.
Я повинна цей біль в своїм серці тихенько носити,
Я повинна іти не залежно від залишку сил.
Вже не раз так було. І не раз вже ятрилися рани.
І не раз не було кому серце могла би відкрить.
Та зі мною Ти йшов, зігрівав Ти Своїми словами,
Ти наказував сонцю у темную ніч засвітить.
І зі мною Ти був, коли я зі сльозами молилась,
І зі мною ти був, як молитись я геть не могла.
Не було ще такого, щоб я тут сама залишилась,
Не було ще такого, щоб я десь лишилась сама.
Я завжди мій Господь бачу батьківську, лагідну руку.
Я завжди бачу те, що зі мною великий Господь.
Та прошу я Тебе, забери Ти від мене цю муку,
Бо болить уже так, що знесилилась навіть і плоть.
Я не можу Господь. І немає мій Господи сили,
Ти прости Боже мій, що стомилась душа моя в край.
Ти прости мій Господь, що не часто до тебе молилась,
І прошу Тебе я: Ти ніколи одну не лишай.
Я не зможу іти, якщо Тебе не буде зі мною.
Я не зможу іти, якщо Ти не підкріпиш в біді.
Я все зможу Господь. Але зможу я тільки з тобою.
І тому я прошу, підкріпи мене в цій боротьби.
Дай же сили мій Бог переможцем в двобої лишитись,
Дай же сили Господь тобі славу в кінці принести.
Дай же сили мій Бог не зламатись ,а лиш укріпитись.
Дай мій Господи сил, бо не можу вже далі іти.
Укріпи мене Сам. І іди по дорозі зі мною.
А якщо я впаду Ти на руки , як батько візьми.
Я здолаю усе. Та здолаю я тільки з Тобою.
Тож прошу я Тебе: залишайся зі мною завжди.
Амінь.05.10.2019р.
Артемук Мирослава @virsh_online
Ти знаєш мене, і Ти бачиш завжди моє серце.
Ти знаєш завжди, як я плачу і як я сміюсь.
Ти знаєш мене, і коли я кажу все відверто,
І коли я сказати щось хочу ,та дуже боюсь.
Ти знаєш мій Бог, все, що в серці своєму ховаю.
Цей біль невгамовний так проситься вилитись геть.
І тому, я до Тебе, сьогодні і зараз звертаюсь,
Бо чаша моя переповнилась болем ущерть.
Моє серце в бою уже втратило залишки сили,
Та я знаю, що є сила в Тебе , великий Господь.
Вже зламались від вітру мої переможені крила,
Не дозволь щоб в цім стані, мій ворог мене поборов.
Я зламаюсь Господь, якщо Ти не дасиш мені сили.
Не пройду я Господь, як не підеш ти зараз вперед.
Я не зможу піти, якщо Ти мене Боже покинеш,
Якщо зараз мене Ти мій Господи не підіймеш.
Я стомилась Господь. Я стомилась боротись з невір’ям,
Я стомилась Господь і так хочеться просто кричать.
Та я знаю, що Ти, у бою додаєш мені сили,
І я далі продовжую тихо і з болем мовчать.
Я не можу сказать, я не можу тоді говорити,
Коли поряд нема, тих хто міг би мене зрозуміть.
Я повинна цей біль в своїм серці тихенько носити,
Я повинна іти не залежно від залишку сил.
Вже не раз так було. І не раз вже ятрилися рани.
І не раз не було кому серце могла би відкрить.
Та зі мною Ти йшов, зігрівав Ти Своїми словами,
Ти наказував сонцю у темную ніч засвітить.
І зі мною Ти був, коли я зі сльозами молилась,
І зі мною ти був, як молитись я геть не могла.
Не було ще такого, щоб я тут сама залишилась,
Не було ще такого, щоб я десь лишилась сама.
Я завжди мій Господь бачу батьківську, лагідну руку.
Я завжди бачу те, що зі мною великий Господь.
Та прошу я Тебе, забери Ти від мене цю муку,
Бо болить уже так, що знесилилась навіть і плоть.
Я не можу Господь. І немає мій Господи сили,
Ти прости Боже мій, що стомилась душа моя в край.
Ти прости мій Господь, що не часто до тебе молилась,
І прошу Тебе я: Ти ніколи одну не лишай.
Я не зможу іти, якщо Тебе не буде зі мною.
Я не зможу іти, якщо Ти не підкріпиш в біді.
Я все зможу Господь. Але зможу я тільки з тобою.
І тому я прошу, підкріпи мене в цій боротьби.
Дай же сили мій Бог переможцем в двобої лишитись,
Дай же сили Господь тобі славу в кінці принести.
Дай же сили мій Бог не зламатись ,а лиш укріпитись.
Дай мій Господи сил, бо не можу вже далі іти.
Укріпи мене Сам. І іди по дорозі зі мною.
А якщо я впаду Ти на руки , як батько візьми.
Я здолаю усе. Та здолаю я тільки з Тобою.
Тож прошу я Тебе: залишайся зі мною завжди.
Амінь.05.10.2019р.
Артемук Мирослава @virsh_online
Молитва–зброя
Ступила знову ворога нога
І потоптала квітів аромати,
Заплакала від болю знов земля,
Умившись кров'ю нашого солдата.
Триває бій, лунають стогін, сльози,
Гарячі йдуть молитви до Отця
Небесного, шукають всі прогнози,
Коли закінчиться війна оця?
Але ніхто і в точності не скаже,
Щоб всім було спокійно–точну дату.
І скільки ще невинних душ поляже
За землю рідну, за сім'ю, за брата.
Воюють хлопці з ворогом, воюють
І не показують нікому вони страх.
Якщо ослабнуть–вітри за них подують
І техніку ворожу знесуть в крах.
І ми також є воїнами з вами,.
Молитвою воюємо всяк час.
Ми на колінах стоїмо навіть ночами
І днем і на світанку кожен з нас.
Ми молимось за кожного солдата,
Щоби живими повернулися вони,
За чоловіка, доньку, сина й брата,
Щоб відпочили в домі ріднім від війни.
Ми молимось також за перемогу,
Щоб більш не чулися погані вже новини,
Підносимо все до престолу Бога,
Щоби зміцнив народ Він України!
Нехай ворожі, грубі ноги
Покинуть нас і йдуть в свою Росію.
Їм тут нема чого робити,
Вони одну розруху сіють.
Багато зла вони зробили,
Кровавими зостались їхні руки,
Скільки життів вони згубили,
Тих, що терпіли від них муки!...
Ми молимось і вірим в перемогу,
Що час розплати вже до них іде.
Ще трішки залишилось потерпіти
І Божий гнів в Росію надійде.
Ще трішки нам пройти оцю долину
Лишилося з тобою друже мій.
І Україна наша відпочине,
Осушить сльози її Бог Святий.
Нехай Його по нашій землі Ноги
Ступають й будуть разом з нами йти,
Бо Він є наша Правда і Дорога,
По котрій ми ідемо до мети.
Я з Україною співаю і молюся,
Повторюю рядки тих самих слів:
–«Яви нам милість, Господи Ісусе,
Дай перемогу! Захисти від ворогів!»
Амінь.
Ангеліна Ющук 02.06.2023 р @virsh_online
Ступила знову ворога нога
І потоптала квітів аромати,
Заплакала від болю знов земля,
Умившись кров'ю нашого солдата.
Триває бій, лунають стогін, сльози,
Гарячі йдуть молитви до Отця
Небесного, шукають всі прогнози,
Коли закінчиться війна оця?
Але ніхто і в точності не скаже,
Щоб всім було спокійно–точну дату.
І скільки ще невинних душ поляже
За землю рідну, за сім'ю, за брата.
Воюють хлопці з ворогом, воюють
І не показують нікому вони страх.
Якщо ослабнуть–вітри за них подують
І техніку ворожу знесуть в крах.
І ми також є воїнами з вами,.
Молитвою воюємо всяк час.
Ми на колінах стоїмо навіть ночами
І днем і на світанку кожен з нас.
Ми молимось за кожного солдата,
Щоби живими повернулися вони,
За чоловіка, доньку, сина й брата,
Щоб відпочили в домі ріднім від війни.
Ми молимось також за перемогу,
Щоб більш не чулися погані вже новини,
Підносимо все до престолу Бога,
Щоби зміцнив народ Він України!
Нехай ворожі, грубі ноги
Покинуть нас і йдуть в свою Росію.
Їм тут нема чого робити,
Вони одну розруху сіють.
Багато зла вони зробили,
Кровавими зостались їхні руки,
Скільки життів вони згубили,
Тих, що терпіли від них муки!...
Ми молимось і вірим в перемогу,
Що час розплати вже до них іде.
Ще трішки залишилось потерпіти
І Божий гнів в Росію надійде.
Ще трішки нам пройти оцю долину
Лишилося з тобою друже мій.
І Україна наша відпочине,
Осушить сльози її Бог Святий.
Нехай Його по нашій землі Ноги
Ступають й будуть разом з нами йти,
Бо Він є наша Правда і Дорога,
По котрій ми ідемо до мети.
Я з Україною співаю і молюся,
Повторюю рядки тих самих слів:
–«Яви нам милість, Господи Ісусе,
Дай перемогу! Захисти від ворогів!»
Амінь.
Ангеліна Ющук 02.06.2023 р @virsh_online
Я дуже добре пам'ятаю ту хвилину
Коли на нашу землю увійшла війна.
Коли проснулась зранку і вже чути
Коли над хатою летить літак.
Прийшла війна і все змінилось.
Всі люди раптом до Христа прийшли
Вони до Бога щиро так молились
Що смерть вже не страшна була.
А літаки летіли, нищили усе,
Десь помирали тато, чи матуся,
Десь діти плакали біля батьків ,
А десь матуся плаче за дитину.
Жорстокості багато в світі є;
Та як її ми зупинити зможем?
Молитися до Бога , та любить
Тих хто тобі так больно робить.
Прощати нам потрібно, а як ні.
Тоді які ми перед Богом будем.
Для чого будуть наші молитви,
Якщо ми будем злі, та тих хто збоку ненавидим
Прийде той час коли ми перед Богом станем,
Відповідати будем кожен сам за себе,
Тому молімося за тих хто ранить,
Щоб згодом прийнятим у небо буть.
АВТОР: СЕМЕНЮК ВІКТОРІЯ. @virsh_online
Коли на нашу землю увійшла війна.
Коли проснулась зранку і вже чути
Коли над хатою летить літак.
Прийшла війна і все змінилось.
Всі люди раптом до Христа прийшли
Вони до Бога щиро так молились
Що смерть вже не страшна була.
А літаки летіли, нищили усе,
Десь помирали тато, чи матуся,
Десь діти плакали біля батьків ,
А десь матуся плаче за дитину.
Жорстокості багато в світі є;
Та як її ми зупинити зможем?
Молитися до Бога , та любить
Тих хто тобі так больно робить.
Прощати нам потрібно, а як ні.
Тоді які ми перед Богом будем.
Для чого будуть наші молитви,
Якщо ми будем злі, та тих хто збоку ненавидим
Прийде той час коли ми перед Богом станем,
Відповідати будем кожен сам за себе,
Тому молімося за тих хто ранить,
Щоб згодом прийнятим у небо буть.
АВТОР: СЕМЕНЮК ВІКТОРІЯ. @virsh_online
Мій Господи ти знаєш геть усе...
Усі мої падіння й уставання...
Коли душа стомилась і болить,
Від цього світу ,марноти й чекання...
Мій Господи -цей світ це все твоє
Зелені луки,сине небо,море....
І у полях десь видно колоски
Що Ти благословив у проростанні.
Мій Господи ,Ти є Великий Цар...
Розрадник,Утішитель,і Наставник
Коли розчарувався і упав...
Ніхто лиш Ти плече своє підставив.
Твоїй премудрості немає їй кінця
І велич нам твоєю неосягнути ,
Наставник,Дивний миру Князь
Хто може цюю істину збагнути...
Сьогодні у проломі кожен з нас
За себе, друзів,брата чи чужого
Хтось десь упав,а хтось літати став
Як ангел білокрилий над землею...
Мій Господи молитви з наших уст
Прийми як вияв щирої любові
Можливо завтра вже скінчиться путь....
Але з Тобою дай лишитися Отче.
Життя іде,й немає вороття,
Спливає як пісочний той годинник
Сьогодні молоді й помалу лине час,
А завтра-вже невпевнено хода і сивина убралася у скроні....
Але Господь, Ти Сам колись сказав:
"Життя людське,як пара що зникає"..
Тому Ісус Життя своє віддам
У руки вірні що Життя нам дали...
Нехай із уст подяка лине в нас
У час такий невпевнено і грізний
Бо невідомо що чекає нас
Блаженна вічність, а чи час той грізний....
Амінь.
Автор:Климчук П.О @virsh_online
Усі мої падіння й уставання...
Коли душа стомилась і болить,
Від цього світу ,марноти й чекання...
Мій Господи -цей світ це все твоє
Зелені луки,сине небо,море....
І у полях десь видно колоски
Що Ти благословив у проростанні.
Мій Господи ,Ти є Великий Цар...
Розрадник,Утішитель,і Наставник
Коли розчарувався і упав...
Ніхто лиш Ти плече своє підставив.
Твоїй премудрості немає їй кінця
І велич нам твоєю неосягнути ,
Наставник,Дивний миру Князь
Хто може цюю істину збагнути...
Сьогодні у проломі кожен з нас
За себе, друзів,брата чи чужого
Хтось десь упав,а хтось літати став
Як ангел білокрилий над землею...
Мій Господи молитви з наших уст
Прийми як вияв щирої любові
Можливо завтра вже скінчиться путь....
Але з Тобою дай лишитися Отче.
Життя іде,й немає вороття,
Спливає як пісочний той годинник
Сьогодні молоді й помалу лине час,
А завтра-вже невпевнено хода і сивина убралася у скроні....
Але Господь, Ти Сам колись сказав:
"Життя людське,як пара що зникає"..
Тому Ісус Життя своє віддам
У руки вірні що Життя нам дали...
Нехай із уст подяка лине в нас
У час такий невпевнено і грізний
Бо невідомо що чекає нас
Блаженна вічність, а чи час той грізний....
Амінь.
Автор:Климчук П.О @virsh_online
Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
Мир – це Христос, Божий Син,
Що на хресті пролив кров за нас.
В Його слові знаходимо покій,
В Його присутності гаснуть болі.
Його любов безмежна і тепла,
Всім нам принесе небесну долю.
Він землю прийшов спасти із любов'ю,
Щоб мир у серцях наших народився.
Мир – це присутність Божа в серці,
Це віра, що нас сильніше робить.
(с) Анонім @virsh_online
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
Мир – це Христос, Божий Син,
Що на хресті пролив кров за нас.
В Його слові знаходимо покій,
В Його присутності гаснуть болі.
Його любов безмежна і тепла,
Всім нам принесе небесну долю.
Він землю прийшов спасти із любов'ю,
Щоб мир у серцях наших народився.
Мир – це присутність Божа в серці,
Це віра, що нас сильніше робить.
(с) Анонім @virsh_online
Велика любов Ісуса...
О,мила людино,чи бачила очі Ісуса?
Найкраще створіння,чи бачив ти очі Христа?
Чи бачили ви Його погляд суворий та добрий?
Він ласкою повний і ніжний,як ці небеса.
О,душе прекрасна,чи бачила руки Господні,
Якими торкався і вмить від недуг врачував?
Ламав ними хліб,а ним годував Він голодних,
І сповнений жалю до грішних Він їх обіймав.
О,дивне серденько,чи чуло ти Слово Господнє,
В якому і сила,і міць,і любов неземна,
Він знав,що сказати,щоб танули глиби холодні.
Живе й неживе покірне до Слова Христа.
Чи бачили ноги,якими ходив по цим землям?
Шукав ті серденька,яким так потрібен Він був.
Якими ходив по безлюдним,гарячих пустелях,
І шлях до небес Він проклав,ти про це,друже,чув?
І там на хресті,де і ноги,і руки пробили,
Де тіло все в ранах,побитий такими як ми,
Вуста Його все ще небесного Батька вмовляли:
-"Не знають,що роблять,будь ласка,Ти їм це прости."
А очі любов'ю горіли та сяють ще досі,
Він все ще готовий нас грішних зігріть,обійняти,
Прийди до Ісуса,цілуй ті поранені ноги!
Він любить Тебе та готовий з любов'ю прощати...
Катя Мішуровська. @virsh_online
О,мила людино,чи бачила очі Ісуса?
Найкраще створіння,чи бачив ти очі Христа?
Чи бачили ви Його погляд суворий та добрий?
Він ласкою повний і ніжний,як ці небеса.
О,душе прекрасна,чи бачила руки Господні,
Якими торкався і вмить від недуг врачував?
Ламав ними хліб,а ним годував Він голодних,
І сповнений жалю до грішних Він їх обіймав.
О,дивне серденько,чи чуло ти Слово Господнє,
В якому і сила,і міць,і любов неземна,
Він знав,що сказати,щоб танули глиби холодні.
Живе й неживе покірне до Слова Христа.
Чи бачили ноги,якими ходив по цим землям?
Шукав ті серденька,яким так потрібен Він був.
Якими ходив по безлюдним,гарячих пустелях,
І шлях до небес Він проклав,ти про це,друже,чув?
І там на хресті,де і ноги,і руки пробили,
Де тіло все в ранах,побитий такими як ми,
Вуста Його все ще небесного Батька вмовляли:
-"Не знають,що роблять,будь ласка,Ти їм це прости."
А очі любов'ю горіли та сяють ще досі,
Він все ще готовий нас грішних зігріть,обійняти,
Прийди до Ісуса,цілуй ті поранені ноги!
Він любить Тебе та готовий з любов'ю прощати...
Катя Мішуровська. @virsh_online