Вітаю з новим 2023 роком!

З повагою адмін @virsh_online

31.12.2022
Заховай мене , Боже, в долонях,
Щоби ворог мене не знайшов.
Дай забути всю біль та безсоння,
Я чекаю, щоби Ти прийшов.

Рік пройшов, рік важкий та болючий
Як згадаю,- здригнуся на мить...
Що призначив Ти - є неминучим,
Покоритися хочу Тобі.

Пам'ятаю, почувши це слово,
Таке страшне це слово : "Війна..."
Я не була до нього готова,
Біль і розпач серденько пройняв.

Було страшно і важко, не знала
Як Бог далі мене поведе.
Та я слово Твоє пам'ятала:
"Не залишу ніколи тебе!"

Ти прийшов. Взяв за руку так ніжно,
Я відчула присутність Твою!
З кожним кроком ставала сильніша.
Не залиш мене й далі, молю!

Ти подав мені все в повній мірі,
Одягаєш мене й бережеш.
В цих скорботах зміцнив мою віру,
І тримаючи руку, ведеш.

Я подяку від серця приношу,
Слів не вистачить все описати.
І на далі Тебе щиро прошу,
Дай це Слово мені пам'ятати,

Що Ти поряд і в радості й в горі,
Руку міцно тримаєш завжди.
Якби човен не кидало в морі,
Захистиш й не допустиш біди.

А коли в мене сили не стане,
На руках Ти мене понесеш.
І якщо моя віра зівяне
Ти до цілі мене доведеш.

Заховай мене , Боже, в долонях,
Щоби ворог мене не знайшов.
Дай забути всю біль та безсоння,
Я чекаю, щоби Ти прийшов!
(Автор : Світлана Шершень )
@virsh_online

День за днем минають роки,
Ми все ближче й ближче до небес.
А оглянувшись назад перевірмо наші кроки
Не зійшли ми часом з вірної дороги десь?

Що ми скажем за прожиті роки?
Як прийдемо скоро до Христа...
Чи виконували Божі всі уроки,
Чи лишали просто чистого листа?

Знаю, часом є складні завдання
Але Бог лише по силі нам дає
Знає Бог й усі наші старання
І як треба Свою руку помочі дає.

Та чи завжди бачим Божу руку,
Чи даєм свою у час складний?
Знай, що Бог дає тобі цю всю науку
Щоб до вічності ти зміг дійти.

Починай свій день із Богом.
Помолись і слово почитай,
Й вирушай сміливо у дорогу,
Бог не лишить в день цей, ти це знай.

Й щоб не сталось у твоїм житті
Не спіши ти нарікать на Бога
Ти схили коліна низько у тиші
І Господь прийде на допомогу.


26.12.22
Жанна Сад
@virsh_online

Усі ми щастя д-о-овго так шукаєм,
Чекаємо на чудо із небес,
Але простого ми не помічаєм,
Що все життя складається з чудес.

Хороше все сприймаєм за буденність,
А якщо лихо - "Боженько біда!"
Дає нам Бог любов, – ми ставим вище ревність,
А втративши зітхаєм: "Це  життя!"

Не вмієм цінувати те, що маєм:
Життя, здоров'я, рідних, дім і хліб.
Чуже здається кращим та не знаєм,
Що нарікати - це великий дуже гріх.

Був мир, а нам хотілось більше статку.
Жарке нам було літо і не така зима...
Чи мріють зараз люди про достаток,
Чиїх дітей ледь не позбавила життя війна?

Чи мріють  про палке кохання
Бійці, що без свідомості лежать?
А скільки наречених в сподіваннях
Й молитвах змушені коханого чекать...?

А скільки матерів умить забули,
Яким же неслухняним був їх син?
Не син змінився, а батьки збагнули,
Що він у них такий, лише один.

А діти скільки нервів їли тату й мамі,
Казали що дорослі, й мішати їм не варт?
Не треба завдавати рідним  рани,
Не знаємо, який в майбутньому готує  доля жарт...

Я знаю лиш одне, цінуймо те, що маєм.
І Богу дякуймо за це земне буття,
Що буде далі, ми цього не знаєм...
Найбільший Дар від Бога - це  життя.

@virsh_online

Задумаймось сьогодні друзі,
І пригадаймо ті далекії часи.
Про них писали іще Божі мужі
Більш як дві тисячі літ тому...

Надворі темна ніч схилилась.
Марія, Йосип на ночівлю в хлів зайшли.
Їй скоро вже родити і вона молилась,
В таких умовах з'явиться Ісус на світ.

Все місто вже давно заснуло,
Тварини у хліві заснули теж
І серце матері в ту мить відчуло,
Тож хвилювань її не було меж.

Господній Син на світ цей народився,
А місто спало і не знало про народження Царя.
Лише Всевишній Бог з небес дивився
І в цей момент з'явилась ясная зоря.

Покласти в ясла довелось батькам дитину
На сіно, що господар для овечок положив
А ми подумаймо, воно кололо в спину
Дитині... якій всього лиш декілька годин...

Були і ті, що ще не спали у цю пору -
Це пастухи, які отару стерегли.
Вони про щось ще гомоніли між собою
Як раптом ангел, сяйво і слова до них:

"Не лякайтесь, вам благовіщаю радість,
Яка станеться для всіх людей землі
Бо сьогодні в місті Давидовім родивсь
Для вас Спаситель, що є Божий Син"

І раптом в небі з'являється небесне військо
Вони хвалили й прославляли Господа Отця.
Чудесний спів лунав до них так близько:
"Слава Богу на висоті і на землі мир, у людях добра воля!"

І відійшли від пастухів у небо Анголи...
Та ті побачити у Віфлеєм пішли скоріш
А як прийшли, вони сім'ю щасливу бачили
І все отак як Ангол в полі розповів...

Раділи пастухи, хвалили Бога й славили
Марія ж все складала в серденьку своїм..
А що ж зоря? Вона світила і надалі
І без уваги не лишала мудреців.

Цікаво стало мудрецям про ясну зірку.
Шукали відповідь і думали над цим
А дослідивши все, вони ідуть в дорогу дальню,
Щоб поклонитися Царю, що є Господній Син.

До Ірода царя вони ще завітали,
І спостереження свої йому розповіли.
Одного лиш вони в цей час не знали,
Що Ірод настрашивсь а з ним Єрусалим.

Знайшли ті мудреці мале Дитятко,
Та поклонившися дари Йому дали.
І остережені щоб в місто не вертатись
Назад додому в далеку путь пішли.

Невдовзі Ірод велике зло задумав,
Послав він військо щоб убить Христа.
Та Йосип вісточку від Господа отримав
Щоби чимдуж втікали від меча..

Іще з дитинства Ісусу зло чинили
Та Бог ніколи не лишав Христа,
Хоч і пізніше Його все ж вбили
Заради твого й мого життя.

А поміркуймо брати і сестри
Для чого все ж родивсь Христос?
Які дари готові ми принести,
І що ми скажем як поклонимось?

Тож нині варто всім нам пам'ятати
Не просто назву свята, але суть його.
І ми повинні усім людям розказати,
Що Він родився для спасіння нашого!


Жанна Сад
@virsh_online

Хіба це не час навернутись до Господа,
Хіба це не час з покаянням прийти
В молитві згадати про милості Господа
Й очистити серце своє від гріхів.

Невже у цей час тобі іншого хочеться
Грішити, ненавидіть, злом віддавать
Хіба у цей час не потрібно нам каятись
З молитвою й вірою в проломі стоять?

Коли ти не бачиш, як будівлі палають
Малесенькі діти в підвалах сидять
Чоловік прощається з свою родиною,
Бо треба країну іти захищать

Як мама свою захищає дитину
Закривши її своїм тілом від пуль
Вже їсти немає у домі й крихтини
Невже це не час у молитві прийти

Якщо в тебе мирно не думай про грішне
Бо Бог дав ще милість велику тобі
Щоб іншим могла помогти в ту хвилину
Коли у людей нема сили йти

Читай Слово Боже, збагачуйся книгою
У ньому відрада, і серцю спокій
Усякі новини лиш тільки лякаючи
Диявол так хоче нам віру згасить

Даруй всім добро, у важку цю годину
Розказуй про Бога, про вічне життя
Щоб ті хто ще не повірили, знали
Що в небі чекає відвічний суддя

Лиш Він може все горе спинити
Якщо із молитвою ти підійдеш
А він усе чує, і навіть коли прошепочеш
І з вірою Бога у серце приймеш

@virsh_online

Ти знаєш часом так немає сил
Все хочеться забути й відпустити
Поринути у світ чудових мрій
І всі турботи залишити вмиті

Та замість того щоби опустити руки
Зумій у небо їх ти піднести
Поговорити з Богом наодинці
І розказати все що так болить

Бо тільки в Бозі твоя поміч
Лише у Ньому ти знайдеш спокій
Він твоє серце залікує і наповнить
Тим миром й щастям що є тільки в Нім

Він розуміє й знає всі переживання
Які трапляються в дорозі нашого життя
Відай ти перше місце в свому домі
І кожне слово наповни ти добром

Хай люди у тобі побачать світло
Те світло Божої краси
Щоб кожен міг знайти в тобі іскринку
Ось ту іскринку Божої любві

А він так любить і так хоче
Щоб ти з ним вічності була
Щоби з очей твоїх не капали сльозинки
А на обличчі тільки посмішка була







@Т.Ю
@virsh_online

1. Не будуть мертві Господа хвалити,
Не полине слава з німих вуст.
Не полетить подяки пісня в небеса,
Слова гарячої молитви не потривожать більше небо.

2. І серце не заб'ється в радості чи смутку час,
Не переповниться щастям в Бозі.
Навіки зупинилося воно - холодне стало наче камінь.

3. І руки, що могли зробити стільки ще добра,
Не подадуть нікому й крихти хліба.
Не обіймуть ніколи рідної людини,
Бо життя немає в них.

4. Вуста, що могли ще скільком
розказати про Христа,
Спасти ще стільки зморених в гріхові душ
І зігріти добрим словом ще стількох, але...

5. Був шанс послужити для Христа.
Дане було життя для цього.
Та, прожите воно було марно,
Без Бога, без спасіння.

6. Тому всі хто є живими
Не гаймо час на вітер! Його неповернемо назад!
Життя - як пар, короткочасне
Пройде так швидко, й не помітиш.

7.Не живіть лише для себе,
Трудіться на Божих нивах, поки даний час!
Не зможемо пожити двічі на землі,
А після смерті вічність.

8. Вічність з Богом або без Бога.
Це благословення коли з Богом!
А коли без Нього? Що тоді?

9. О, як страшно буде почути :
" Я ніколи не знав тебе! "
Ось тоді зрозумілим стане все,
Та запізно вже.

10. Пізно буде щось міняти,
Пізно буде плакати, кричати...
Пізно буде каятись у всьому,
Пізно, друже, пізно.

11. Чи не страшна картина ця?
Так, без сумнівно.
Тому поки ти живий , шукай Бога
Повір, не пошкодуєш.

12. Живи по його волі, хоч не завжди легко буде,
Палай, світись, гори для Нього!
І отримаєш вічне життя з Богом в небесах!

Амінь! 🕊️


Джигалюк Вероніка
@virsh_online

1. Чи немає нам за що дякувати Бога?
Чи нема за що сказати : дякую Тобі?
Дякую, мій Бог, за хліб і воду
Й за те що маю на столі.

2. Чи це не милість Божа, що ми всі живі?
Хіба не милість, що ми встали зранку?
Чи це не Його ласка, що в нашім краї мир?
І ви і я сьогодні ще в порядку.

3. Чи не достойний слави Той
Хто подає все що потрібно для життя?
Хто дбає про  мене з тобою,
І посилає щастя почуття.

4. За те, що маєм теплий дім
І за достатки в сім'ях наших
І що спасіння наше в Тім
Хто зветься Батьком нашим.

5. За тихий сон і мирні дні,
За рідних, близьких , ще живих,
Й що з нами поруч всі,
За те що бачим, чуєм їх.

6. За хліб й до хліба, мир та спокій
За те, що не лишив нас сиротами
За дар любові Твій
Хвала хай ллється кожними вустами.


Джигалюк Вероніка
@virsh_online

Ти сій добро у грунт, политий кров'ю,
Неси тепло в домівки без вікон.
Сердець поранених торкнись любов'ю,
І там, де від біди нема заслон,

Стань для душі чиєїсь тим затишшям
Посеред бурі болю і журби.
Може, тобі судилося Всевишнім
Для неї бути світлом серед тьми.

Зігрій чиїсь натруджені долоні,
Порепані і чорні від землі.
Погладь бідою вибілені скроні
Тій ще так юній зболеній вдові.

Верни усмішку бідній сиротинці
Війна від неї викрала батьків.
Їй не потрібні ласощі й гостинці,
Лише обійми й кілька теплих слів.

Будь юнаку, якому ноги й руки
На полі бою вирвала війна,
Тим стержнем віри, бо нестерпні муки
Мовчки терпить нещасний він щодня.

Можливо, в тебе дім стоїть просторий.
На щастя, оминув його снаряд.
Відкрий його для тих, хто вже бездомний,
Бо змів "приліт" домівки їх підряд.

А може з кимось треба й помовчати,
Присісти поряд, витерти сльозу.
Комусь болить, аж хочеться кричати,
Інший у тишу кидає журбу.

Будь ангелом добра,хоч ти - людина,
Земна, проста і смертна, як усі.
Накрила світ така тяжка година -
Будь промінцем в цій непроглядній тьмі!

Роби лиш те, що можеш тут і зараз,
Не відкладай на потім, на колись.
Нехай твого добра не згасне спалах -
Люби і вір, надійся і молись!

Бо, може, і тебе життя закрутить
У вихрі горя, смутку і біди.
І хтось й тобі ту темряву освітить,
Щоби крізь біль піднятись й далі йти.

Добра, повір, багато не буває,
Як і любові, й ласки, і тепла.
Тож сій добро, якого так чекає
Чиясь життям розшарпана душа...
Оксана Гудзь)))
@virsh_online

Ми тут чужинці, на чужій землі,
Ми перехожі лиш, ми тут дочасно,
Хоч часто ранять ноги камінці-
Та в Господа усе і завжди вчасно.

Він водить нас тернистими шляхами,
Проводить нас скрізь вітри і сніги
Але й водночас добрими руками
Він бальзамує рани та синці.

Він наче глину садить на кружало,
І наче золото він очищає нас,
Він хоче-щоб ми стали досконалі
Щоб вогник віри наш ніколи не погас

Так,на дорозі є випробування,
І їх не мало на шляху земнім,
Але і втіху й радість посилає
Для тих хто і в печі йому служив
@virsh_online

Як часто у житті буває тяжко.
Немає сил, і сумно на душі
Шукаєш радості в земних достатках
Й ніяк не можеш там її знайти.

Бо радість ту, дає лиш Тато
Небесний Батько - друг мій, помічник.
Прикрашену любов'ю, щастям
Й збагачену Духом Святим.

Прийди до Нього, Він тебе чекає
Не витрачай ти часу на дарма
Бо все земно - короткочасне
Й не принесе достойного плода

Побільше прибувай в Писанні,
молись, свідкуй ти про Христа,
Бо час летить, мов птах над океаном
Назад дороги вже йому нема

Щоб потім гірко ти не плакав,
Трудися зараз для Отця
Бо потім сумно буде чути
Не знаю Я тебе дитя.

Захочеться все повернути, змінити все, зробити навпаки
Та пізно буде вже мій друже
Тож час не гай, для Бога ти живи

Щоб дивлячись на тебе люди
Могли сказали - то дитя Христа
Й бажанням загорілись всюди пізнати Господа Отця

Тож починай вже від сьогодні
Життя для Бога присвяти
Й ступай вузькою ти тропою
Щоб у вічності прибути з Ним.

Брик Юлія
@virsh_online

Щастя)))

Щастя наше, це всього лиш мить
Коли себе порівнюєм із тим
У кого від життя душа болить
У кого доля сіра наче дим

Важливо в той момент питанням перейнятись
Чим я у Бога щастя заробив?
Мабуть не варто вихвалятись
Бо нас Христос від смерті відкупив

А чи щасливий був Ісус Христос тоді
Коли Його на хрест підняли
Прибиті руки, страшна біль, і весь в крові
А грішні люди сильно глузували

Він це сприйняв як долю
Послушним був аж до кінця
Господню виконавши волю
У царстві, перемоги отримав Він вінця

Щасливий будь мій друже завжди
Навчись сприймати долю
Христос нас полюбив назавжди
Старайся виконати Божу волю

В тяжкі моменти що бува в житті
Ти порівняй себе з Ісусом
І зрозумієш істини прості
Щасливий ти, що ти не на хресті



@Pavlomaksymovych
@virsh_online

Настане день - ми виплачемо сльози,
На рвані рани накладем бинти,
Розбиті полатаємо дороги,
Відновимо зруйновані мости.

Настане день - повернуться з полону
Чиїсь сини, чоловіки, батьки,
Залишать на порозі свою втому,
А їх обіймуть діти і жінки.

Настане день, коли оті солдати,
Які стікають кров'ю в лікарнях,
Коханих обіймуть - не автомати,
Любов розквітне в вицвілих очах.

Настане день й ті мами, що у трунах
Своїх синів зустріли із війни,
Хоч гратиме журба на серця струнах,
Синів чужих, що все ж таки змогли

З війни вернутись, вийдуть обіймати.
Бо серце мами обігріє всіх.
Їм буде що сказати і згадати -
Бо ж мами варті, щоб любили їх...

Настане день, який розбудить тиша,
Прозора тиша з присмаком журби.
І хтось в той день два слова нам напише
У телеграмі: " МИ ПЕРЕМОГЛИ!"

Настане день - заплачемо від щастя,
Що в небуття пішла від нас війна.
Хай оминає всіх оте ненастя,
Що принесло нам стільки сліз і зла.

Цей день настане. Віримо! А поки
Під "плине кача" зустрічаєм на щиті
Героїв наших... Україна плаче,
Ідуть у січні затяжні дощі.

А поки там, де щойно вирувало
Життя родини, сміх дітей бринів,
Їхнє життя снарядом обірвало,
Який із смертним вироком летів.

А поки зойки, крики, біль і розпач,
Тривожні звістки студять в жилах кров.
По вулицях блукають біль і острах
І не впускають до осель любов.

А поки що вчимося ми молитись
Не завчено, не так, щоб абияк,
А прагнемо в молитві розчинитись,
Щоб нас таки почули в небесах.

А поки що в нас темрява й тривога,
Та вірим - з Богом переможем зло.
Настане день - і ми прославим Того,
Хто знає справжню ту ціну всього,

Що ми тепер в ці дні жахливі болю
Переживаєм з смутком у очах.
Довірим Богу України долю,
Бо перемога у Його руках!
Оксана Гудзь)))
@virsh_online

Смирення дається не просто
І смачно стає вже опісля
Хоч точять слова дуже гостро
А правильний вибір - не кислий

В кожного свої проблеми:
Гордий в душі своїй мучиться
Хоч не проходив всі терни
Та на рівні такому ж залишиться

Наше тіло бере утома
Тягар несемо нелегкий
Та праведне Боже слово
Нагорода в Країні Далекій

Смирення дається не просто
Для цього потрібно робити
І сієм в себе, не як просо
Бо улюблені Божі ми діти

@TsuriShada
@virsh_online

Як важко нам довіритися Богу
๑˙❥˙๑✧๑˙❥˙๑✧。๑˙❥˙๑✧。๑˙❥
Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.

Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?

Які слова наповнять душу ?
Чому, для чого, і за що,
Чому це я терпіти мушу?

А де довіра? Чому не скажеш:
"Боже, все що робиш у житті моєму
То буде лиш мені на краще,
Тобі я довіряю біль душі, оцю проблему"?

Так часто хочем знати, Все наперед,
І Бога, ніби в стороні лишаєм
Будуючи в думках, питань і нарікань тверді фортеці
А потім, гірко плакати прийдеться...

Довіритися Богу, так просто, і так складно...
Але тоді, буде така легка дорога
Бо ти не думаєш, що буде завтра
А знаєш, все у всесильних руках Бога

Тобі не страшні хвилі моря
І рана на душі вже не болить, Ісус її зцілить , в тиші...
Коли довіришся, коли впдадеш в Його обійми...
Він тебе прийме, обмиє рани, полікує

І буде Сам вечеряти з тобою
Наповнить серце миром не земним, любов'ю
Тоді твоїх проблем, не стане..
А серце заспіває..чого душа вже так давно чекає


Лише довірся, Він не відкине
Впади у милість Бога
Бо сам не зможеш, натиск думок всіляких подалати
Вони зсередини, як черв'яки тебе будуть з'їдати

А в Батька добре, бо Він любить
Та не вривається він сам,
Лише коли Йому ти все, усе довіриш
Тоді наповнить Він твій храм

Як важко нам довіритися Богу...
А багатьох недоспаних ночей, заплаканих очей,
Німих питань, думок болючих
Могло би і не бути...
Якби ти все віддав у Його руки..

Життя човен віддай в Його вітрила
Ті весла що земні, - відкинь,
Бо твої весла - це Христос,
А віра - твої крила

І коли човен життя у скали сумнівів, страху і обману розіб'ється,
То ти лети, все вище, вище від землі
На крилах віри дух нехай несеться,
Туди, де ангелів лунає спів


Проста, дитяча, щирая довіра
Зробити може сильні чудеса
І зробить те, що для людей є неможливе
Та знаєм, хто вірить, тим усе можливо...

Довірся Господу, Він вирішить твою проблему
Якщо маленьку пташку Він годує,
І пишно лілію вдягає
То невже ж тебе забуде?

Ні, ніколи, бо сильно любить
Лиш ти йому завжди будь вірний
Бо коли прийде Господь
Чи знайде віру на землі ?

А ти довірся Богу, попри усе, нехай говорять люди, нехай страждає плоть, і відповіді хай не буде
Ти вір Йому, бо Він - Господь

°♡Б.Галинка©°✿
@virsh_online

Не економ свій час для Бога
Не пожалій хвилин ,годин
Не відкладай молитви ,Слова
Заради тих розваг й новин !

Не полінись схилить коліна
Як в школу ,на роботу йдеш
Бо в Нім і захист,мудрість й сили
На цілий день ти віднайдеш

Черпай у Бога ,багатій
Добром ,любов’ю ,вірою ,дарами
Не жалій себе ти,не жалій
Бо вічність вже не за горами

І як зв’язок із Богом є
І навіть якщо ти втомився
Повір ,ти тільки телефон відкинь
А сила буде й почитать і помолиться !
@virsh_online

С тобою зустрітися знов

Хай тремтить
Вітер вечора знов
Десь застарів
Веснянний подих передчасний

Отож-бо і воно
То є квіточка надії
Вона десь далече
Сонце ноту запалило

Упітьми
Не всі біси сплять
Але хай вони наче рибки
В акваріумі одне одну жахають

Дай мені Господь наснагу понести
Тоє тіло у вічність
Де воно в якусь мить розчиниться
І далі с тобою зустрітися
@neosurr
@virsh_online

А можна друзі вам я напишу,
Слова благословіння залишу́?
Хай Бог благословить, хто на роботі
І тих, хто про сім'ю зараз в турботі!

Хай Бог благословить, хто малюка,
Гойдає ніжно на своїх руках.
Хай Ангел Божий від біди відводить,
Хто їде за кермом, того хто ходить.

Хай у цей день Господня вам Рука
Дасть те, про що з вас кожен молить.
І той, хто нині хворий є із вас,
Йому одужати хай вчасно Він позволить!

І вам хай воїни Господь допомагає
Прогнати ворога.Щоб в всіх здійснились мрії.
Всім близьким, рідним і далеким я бажаю
Духовних сил і віри і надії!

Переклад Ангеліни Ющук
@virsh_online