Сирота
Осіннє вже сонце зайшло за горою
Ущух навкруг гамір,тихенько було
Лиш вітер холодний гуляв сам по полю
Давно вже заснуло маленьке село
Солом‘яні стріхи в садах похились
Спокійно дрімали в нічній тишині
Лиш темними вікнами сумно дивились
На сад, на город, на зорі вогні
За плотом стояла обдерта хатинка
І в вікнах маленький де вогник мигав
На лаві сидів невеличкий хлопчина
Сорочкою бідний він сльози встирав
І тут же на лаві була його мати
Небога, недуга, лежала давно
Розплющивши очі, щось мала сказати
Та тільки безсило дивилась в вікно
Дивилась на небо де зорі блукають
І знала, що скоро вона буде там
Де ангельські хори про щастя співають
Де прийде кінець і журбі, і сльозам
Чим скорше хотілося їй буде там
Та шкода Івася самого кидати
Бо піде сирітка собі поміж хати
І гірко, і сумно йому буде там
Дивившись на сина, умилась сльозами
Бо знала яку буде мати біду
«Чи шкода, Івасю тобі буде мати,
коли я від тебе у землю піду?»
«О мамко, як татко вмирав, ти казала мені
Що всі будем разом, на небі, де Божа вітчизна, а тепер ідеш, мене покидаєш, о мамко, з тобою я в небо піду, я хочу до татка, сама добре знаєш, тебе залишати не хочу саму»
Хлопчина над мамою низько схилився
В куточку давно каганець вже погас
Лиш місяць гірко дивився в віконця
І півні співали в селі увесь час
А вранці свіжу вже яму
Микола- Гробар між вишнями копав
До неї занесли Івасеву маму
Яку він так щиро, так міцно кохав
Лишився один, блукає по світу
Обдертий, голодний, Івась сирота
Мій друже, до тебе як він завітає
Ти виконай з честю завіти Христа
Прийми сироту, пригорни його щиро
А Бог збереже тебе друже, від зла
І буде твій дар, як Марієне миро
Як митника чиста молитва була
@virsh_online
Осіннє вже сонце зайшло за горою
Ущух навкруг гамір,тихенько було
Лиш вітер холодний гуляв сам по полю
Давно вже заснуло маленьке село
Солом‘яні стріхи в садах похились
Спокійно дрімали в нічній тишині
Лиш темними вікнами сумно дивились
На сад, на город, на зорі вогні
За плотом стояла обдерта хатинка
І в вікнах маленький де вогник мигав
На лаві сидів невеличкий хлопчина
Сорочкою бідний він сльози встирав
І тут же на лаві була його мати
Небога, недуга, лежала давно
Розплющивши очі, щось мала сказати
Та тільки безсило дивилась в вікно
Дивилась на небо де зорі блукають
І знала, що скоро вона буде там
Де ангельські хори про щастя співають
Де прийде кінець і журбі, і сльозам
Чим скорше хотілося їй буде там
Та шкода Івася самого кидати
Бо піде сирітка собі поміж хати
І гірко, і сумно йому буде там
Дивившись на сина, умилась сльозами
Бо знала яку буде мати біду
«Чи шкода, Івасю тобі буде мати,
коли я від тебе у землю піду?»
«О мамко, як татко вмирав, ти казала мені
Що всі будем разом, на небі, де Божа вітчизна, а тепер ідеш, мене покидаєш, о мамко, з тобою я в небо піду, я хочу до татка, сама добре знаєш, тебе залишати не хочу саму»
Хлопчина над мамою низько схилився
В куточку давно каганець вже погас
Лиш місяць гірко дивився в віконця
І півні співали в селі увесь час
А вранці свіжу вже яму
Микола- Гробар між вишнями копав
До неї занесли Івасеву маму
Яку він так щиро, так міцно кохав
Лишився один, блукає по світу
Обдертий, голодний, Івась сирота
Мій друже, до тебе як він завітає
Ти виконай з честю завіти Христа
Прийми сироту, пригорни його щиро
А Бог збереже тебе друже, від зла
І буде твій дар, як Марієне миро
Як митника чиста молитва була
@virsh_online
Білим голубом з Неба спустився до мене,
І звільнив грішну душу від горя і мук,
Я Твоєю любов'ю навіки спасенна,
Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух.
Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина ,
Ти наповнюєш радістю , мир подаєш.
Над бідою несеш мене, наче дитину,
І долинами смерті за руку ведеш.
Як порою душа моя сповнена страхом,
І тривожить питання:"Як бути ? Як жить?"
Ти на поміч щоразу спішиш білим птахом ,
І ніхто так так, як Ти ,нас не зможе любить.
Дні бувають важкі, розбиваються мрії,
Часто падаю я , спотикаюсь без сил..
Але знову в душі воскресає надія ,
Коли чую я шелест Твоїх вірних крил.
Ворог ходить слідами, бажає втоптати,
Мою душу в болото , кричить: "Не змогла,
Знову впала й тобі вже на ноги не встати ,
Ти одна , у душі твоїй стільки є зла.
Подивися на себе , твій одяг нечистий,
Дух Святий відступає, і щастя нема,.
Не простить Бог тебе.. Ти спіткнулась навмисно
Твоє серце як камінь, у ньому зима..."
Але з тихого Неба Ісус промовляє:
"Я ж за тебе, дитино Моя , постраждав,
Кожен раз у падіннях тебе підіймаю,
Як овечку ,не раз з хижих лап рятував.
Бачиш рани Мої? Це , дитино, за тебе ,
Я одежі білішими снігу зроблю ,
Як наднизько впадеш, підійму аж до Неба...
Все тому що люблю , все тому що люблю.
Неосяжна любов , як її зрозуміти ,
В ній є стільки тепла , до людини жалю...
Кров пролив на хресті , мусів болі терпіти,
А тому що люблю, все тому що люблю...
Твоє серце Я скарбом безцінним вважаю,
Ще не раз благодать Я на нього зіллю ..
Бережу Я тебе і скорботи всі знаю ,
все тому що люблю, все тому що люблю!
І Святим Духом Я потішаю, рятую,
А над міру страждання тобі не пішлю...
Днів прекрасних твоїх Я шедевр намалюю,
Все тому що люблю, все тому що люблю...
Небо нині відкрите. Тебе там чекаю,
Ти дійдеш . Лиш тримайся за Руку Мою.
Я для тебе вінець вже готовим тримаю ,
Бо навічно , безмежно , і щиро люблю.
(Наталія Мартинюк 2012 р)
@virsh_online
І звільнив грішну душу від горя і мук,
Я Твоєю любов'ю навіки спасенна,
Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух.
Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина ,
Ти наповнюєш радістю , мир подаєш.
Над бідою несеш мене, наче дитину,
І долинами смерті за руку ведеш.
Як порою душа моя сповнена страхом,
І тривожить питання:"Як бути ? Як жить?"
Ти на поміч щоразу спішиш білим птахом ,
І ніхто так так, як Ти ,нас не зможе любить.
Дні бувають важкі, розбиваються мрії,
Часто падаю я , спотикаюсь без сил..
Але знову в душі воскресає надія ,
Коли чую я шелест Твоїх вірних крил.
Ворог ходить слідами, бажає втоптати,
Мою душу в болото , кричить: "Не змогла,
Знову впала й тобі вже на ноги не встати ,
Ти одна , у душі твоїй стільки є зла.
Подивися на себе , твій одяг нечистий,
Дух Святий відступає, і щастя нема,.
Не простить Бог тебе.. Ти спіткнулась навмисно
Твоє серце як камінь, у ньому зима..."
Але з тихого Неба Ісус промовляє:
"Я ж за тебе, дитино Моя , постраждав,
Кожен раз у падіннях тебе підіймаю,
Як овечку ,не раз з хижих лап рятував.
Бачиш рани Мої? Це , дитино, за тебе ,
Я одежі білішими снігу зроблю ,
Як наднизько впадеш, підійму аж до Неба...
Все тому що люблю , все тому що люблю.
Неосяжна любов , як її зрозуміти ,
В ній є стільки тепла , до людини жалю...
Кров пролив на хресті , мусів болі терпіти,
А тому що люблю, все тому що люблю...
Твоє серце Я скарбом безцінним вважаю,
Ще не раз благодать Я на нього зіллю ..
Бережу Я тебе і скорботи всі знаю ,
все тому що люблю, все тому що люблю!
І Святим Духом Я потішаю, рятую,
А над міру страждання тобі не пішлю...
Днів прекрасних твоїх Я шедевр намалюю,
Все тому що люблю, все тому що люблю...
Небо нині відкрите. Тебе там чекаю,
Ти дійдеш . Лиш тримайся за Руку Мою.
Я для тебе вінець вже готовим тримаю ,
Бо навічно , безмежно , і щиро люблю.
(Наталія Мартинюк 2012 р)
@virsh_online
ДЕНЬ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ
День П'ятидесятниці сьогодні,
Свято Церкви- вірних християн ,
Нас зібрав в єдине Дух Господній ,
Вибраних Небесних громадян.
У серцях запалена надія ,
Вірою тепер живемо ми ,
Не Закон , а благодать вже діє ,
Стали Богу рідними дітьми.
Сам Творець сказав в словах пророчих:
" Я від Духа на Землі зіллю ,
На рабів Моїх , синів і дочок ,
Втіху дам усім , кого люблю.
У думки їм покладу закони,
На серцях покірних запишу ,
Не згадаю більше гріх ніколи ,
А неправди їхні всі прощу .
Дух Святий навчить як говорити ,
Церкву, гнану бурею давно ...
Тих, з ким вічність будемо ділити ,
Тих , кому страждати тут дано...
Церква! Ти є створена для Неба ,
Ворога здолаєш на суді ,
Жодна зброя , зроблена на тебе,
Успіху не матиме тоді.
Утисків боятися не будеш,
Правдою зміцнишся у Христі,
Як повстануть проти тебе люди ,
Переможеш їх, впадуть і ті...
Дух Святий- вогонь благословіння,
Тихий подих лагідних вітрів,
Він Христа являє поколінням ,
Лине в Небо невимовний спів.
Дух Святий Душі лікує рани ,
Потішає в час біди , тривог ,
Розбиває всіх гріхів кайдани,
І рятує неспасенних Бог.
Я не знаю , звідки Дух приходить,
Знаю: у земні останні дні ,
Буде поруч з вибраним народом ,
Вірю: допоможе і мені.
Церкві Божій ще не довго бути,
В цьому світі , що лежить у злі ,
Вже Господні кроки нині чути,
Церква забереться від Землі.
Хоч чекати можуть тут гоніння ,
З Богом нашим все пройдемо ми.
В Небі не закінчиться хваління ,
І натхненні Господом псалми.
Дух Святий хай чинить в нас роботу,
Щоб забути всю безпечність нам ,
Щоби ми відкинули турботи ,
Линув щоб молитви фіміам.
Божий Син, Отець і Дух смирення ,
Нас веде крізь бурі в майбуття,
Кров'ю Агнця назавжди спасенні,
Нам Він дарував нове життя.
Хай же лине слава безупинно,
Духу , що з Небес вогнем зійшов ,
І дощем святим на Церкву злинув,
Нам приніс надію і любов.
( 2020 р. Наталія Мартинюк)
@virsh_online
День П'ятидесятниці сьогодні,
Свято Церкви- вірних християн ,
Нас зібрав в єдине Дух Господній ,
Вибраних Небесних громадян.
У серцях запалена надія ,
Вірою тепер живемо ми ,
Не Закон , а благодать вже діє ,
Стали Богу рідними дітьми.
Сам Творець сказав в словах пророчих:
" Я від Духа на Землі зіллю ,
На рабів Моїх , синів і дочок ,
Втіху дам усім , кого люблю.
У думки їм покладу закони,
На серцях покірних запишу ,
Не згадаю більше гріх ніколи ,
А неправди їхні всі прощу .
Дух Святий навчить як говорити ,
Церкву, гнану бурею давно ...
Тих, з ким вічність будемо ділити ,
Тих , кому страждати тут дано...
Церква! Ти є створена для Неба ,
Ворога здолаєш на суді ,
Жодна зброя , зроблена на тебе,
Успіху не матиме тоді.
Утисків боятися не будеш,
Правдою зміцнишся у Христі,
Як повстануть проти тебе люди ,
Переможеш їх, впадуть і ті...
Дух Святий- вогонь благословіння,
Тихий подих лагідних вітрів,
Він Христа являє поколінням ,
Лине в Небо невимовний спів.
Дух Святий Душі лікує рани ,
Потішає в час біди , тривог ,
Розбиває всіх гріхів кайдани,
І рятує неспасенних Бог.
Я не знаю , звідки Дух приходить,
Знаю: у земні останні дні ,
Буде поруч з вибраним народом ,
Вірю: допоможе і мені.
Церкві Божій ще не довго бути,
В цьому світі , що лежить у злі ,
Вже Господні кроки нині чути,
Церква забереться від Землі.
Хоч чекати можуть тут гоніння ,
З Богом нашим все пройдемо ми.
В Небі не закінчиться хваління ,
І натхненні Господом псалми.
Дух Святий хай чинить в нас роботу,
Щоб забути всю безпечність нам ,
Щоби ми відкинули турботи ,
Линув щоб молитви фіміам.
Божий Син, Отець і Дух смирення ,
Нас веде крізь бурі в майбуття,
Кров'ю Агнця назавжди спасенні,
Нам Він дарував нове життя.
Хай же лине слава безупинно,
Духу , що з Небес вогнем зійшов ,
І дощем святим на Церкву злинув,
Нам приніс надію і любов.
( 2020 р. Наталія Мартинюк)
@virsh_online
А ти знаєш як моляться діти?
Як із серця їх лине любов?
Перш за все, вони з щирим серцем
Склоняються перед Христом.
Їх молитва наповнена світлом,
Що на крилах летить в небеса.
Їх душа відкрита для Бога
І надії там є сповна.
В час молитви фрази про вдячність
Чи про біль, чи образу душі
З вуст дитини звучать так відкрито
Без фальші, чи без брехні.
А що ми? Ми –це також діти
Хоч і ззовні далеко не так...
Та серця наші часто закриті
І в них місця для Бога нема.
І от молишся ти, та чи віриш
в велику Його благодать?
Чи своєю душею ти линеш
До оселі Бога Отця?
Може думаєш ти, що на небі
До молитви вже звикли усі,
Звикли чути формальні фрази.
Може скарги чи біль душі?
Може думаєш ти, що не чують.
Закривають свій взір із небес,
Бо набрид їм вже лепет мільйонів
Та чи може, мільярдів людей...
Та я хочу тобі сказати
Все, що маєш на серці-кажи!
Він все чує - це однозначно
Бо для нього важливий ти!
***
@virsh_online
Як із серця їх лине любов?
Перш за все, вони з щирим серцем
Склоняються перед Христом.
Їх молитва наповнена світлом,
Що на крилах летить в небеса.
Їх душа відкрита для Бога
І надії там є сповна.
В час молитви фрази про вдячність
Чи про біль, чи образу душі
З вуст дитини звучать так відкрито
Без фальші, чи без брехні.
А що ми? Ми –це також діти
Хоч і ззовні далеко не так...
Та серця наші часто закриті
І в них місця для Бога нема.
І от молишся ти, та чи віриш
в велику Його благодать?
Чи своєю душею ти линеш
До оселі Бога Отця?
Може думаєш ти, що на небі
До молитви вже звикли усі,
Звикли чути формальні фрази.
Може скарги чи біль душі?
Може думаєш ти, що не чують.
Закривають свій взір із небес,
Бо набрид їм вже лепет мільйонів
Та чи може, мільярдів людей...
Та я хочу тобі сказати
Все, що маєш на серці-кажи!
Він все чує - це однозначно
Бо для нього важливий ти!
***
@virsh_online
Дух св'ятий ,я схиляюсь в молитві до Тебе ,
Говорю я з Тобою в тиші .
І так сильно я серцем своїм відчуваю ,
Як торкаєшся ти до моєї душі .
Коли шторми ,і бурі зустріну в дорозі життєвій ,
Ти проведеш і потішиш мене ,
Коли гасне надія моя і натхення ,
Ти підтримуєш завжди мене мій Господь ,мій Творець .
Дух Св'ятий ти світило в нічній тишині ,
Дух Св'ятий ти і далі працюй в моїм серці ,
Щоб не згасла віра моя ,дай ходити у св'ятості чистій .
Дай любити людей так як любиш ти їх .
Дух Св'ятий ти моя насолода і радість .
Я без тебе ніщо у своєму житі .
На молитві стою й говорю я з Тобою,
Й відчуваю я силу ,в молитві Твою .
@virsh_online
Говорю я з Тобою в тиші .
І так сильно я серцем своїм відчуваю ,
Як торкаєшся ти до моєї душі .
Коли шторми ,і бурі зустріну в дорозі життєвій ,
Ти проведеш і потішиш мене ,
Коли гасне надія моя і натхення ,
Ти підтримуєш завжди мене мій Господь ,мій Творець .
Дух Св'ятий ти світило в нічній тишині ,
Дух Св'ятий ти і далі працюй в моїм серці ,
Щоб не згасла віра моя ,дай ходити у св'ятості чистій .
Дай любити людей так як любиш ти їх .
Дух Св'ятий ти моя насолода і радість .
Я без тебе ніщо у своєму житі .
На молитві стою й говорю я з Тобою,
Й відчуваю я силу ,в молитві Твою .
@virsh_online
Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.
А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.
І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за заслуги, навіть не за труд.
Люблю Я вас, бо ви є Мої діти.
Щоби повірили, що Я ваш Бог і Друг.
Ти серце не сповняй своє печаллю,
Невже Я не достойний є хвали?
Де мир душі, де в серці твоїм радість,
Що ти спасенна, що Господня ти?
Не віриш, що завжди тебе прощаю,
Коли ти просиш: Господи, прости.
Гріха такого у житті немає,
Щоб не пробачив, коли просиш ти.
А ти все кажеш: Боже, не така я…
Я недуховная, неправедная я…
Духовність Я один лиш визначаю
І з іншими себе ти не рівняй.
Лише свою проходиш ти дорогу.
Нелегку, але дякуй ти за все.
Лиш до гріха буваю Я суворим,
Любові ж повен до Своїх дітей.
А ти поплач, дитино, я послухаю.
А ти поплач, Я зір не відверну.
Своєю підкріплю тебе присутністю,
Щоб в морі сліз тобі не потонуть.
Хай не побачиш ти Мене очима,
Хай не почуєш може Моїх слів.
Та ти відчуєш за слізьми гіркими,
Як душу огортатиме спокій.
Це будуть сльози радості очищення
Не від гріхів лише, але й від бід.
Навчишся так терпінню ти найвищому
Й багато буде перемог іще тоді.
Над болями, скорботами, спокусами.
Над тим, де встоять часто не могла.
Де часто так не вистачало мудрості,
Щоб рішення лиш вірниї приймать.
І інколи так хочеться поплакати,
Щоб хтось в тиші до себе пригорнув…
Щоб просто розказать про біль усякую
Комусь, хто б просто тебе зрозумів.
Хай навіть просто би послухав і не кажучи
Ніяких співчутливих тобі слів.
Та так солодко серцю й є відрадою,
Щоб душу перед кимось міг відкрить.
Не бійсь, дитино, навіть і мовчаннями
Я з твоїм серцем також говорю.
І не залишив Я тебе увагою,
Бажанням помогти тобі горю.
Я хочу, щоби серце лиш раділо,
Що Я – твій Бог, що поруч є завжди.
Схились на груди, як не маєш сили.
Як подарунок, ти любов Мою візьми.
Л. Шпак
@virsh_online
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.
А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.
І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за заслуги, навіть не за труд.
Люблю Я вас, бо ви є Мої діти.
Щоби повірили, що Я ваш Бог і Друг.
Ти серце не сповняй своє печаллю,
Невже Я не достойний є хвали?
Де мир душі, де в серці твоїм радість,
Що ти спасенна, що Господня ти?
Не віриш, що завжди тебе прощаю,
Коли ти просиш: Господи, прости.
Гріха такого у житті немає,
Щоб не пробачив, коли просиш ти.
А ти все кажеш: Боже, не така я…
Я недуховная, неправедная я…
Духовність Я один лиш визначаю
І з іншими себе ти не рівняй.
Лише свою проходиш ти дорогу.
Нелегку, але дякуй ти за все.
Лиш до гріха буваю Я суворим,
Любові ж повен до Своїх дітей.
А ти поплач, дитино, я послухаю.
А ти поплач, Я зір не відверну.
Своєю підкріплю тебе присутністю,
Щоб в морі сліз тобі не потонуть.
Хай не побачиш ти Мене очима,
Хай не почуєш може Моїх слів.
Та ти відчуєш за слізьми гіркими,
Як душу огортатиме спокій.
Це будуть сльози радості очищення
Не від гріхів лише, але й від бід.
Навчишся так терпінню ти найвищому
Й багато буде перемог іще тоді.
Над болями, скорботами, спокусами.
Над тим, де встоять часто не могла.
Де часто так не вистачало мудрості,
Щоб рішення лиш вірниї приймать.
І інколи так хочеться поплакати,
Щоб хтось в тиші до себе пригорнув…
Щоб просто розказать про біль усякую
Комусь, хто б просто тебе зрозумів.
Хай навіть просто би послухав і не кажучи
Ніяких співчутливих тобі слів.
Та так солодко серцю й є відрадою,
Щоб душу перед кимось міг відкрить.
Не бійсь, дитино, навіть і мовчаннями
Я з твоїм серцем також говорю.
І не залишив Я тебе увагою,
Бажанням помогти тобі горю.
Я хочу, щоби серце лиш раділо,
Що Я – твій Бог, що поруч є завжди.
Схились на груди, як не маєш сили.
Як подарунок, ти любов Мою візьми.
Л. Шпак
@virsh_online
Боже джерело!
Знову я вживаю, кличу допомогу
Боже мій помилуй, збережи від злого
Дай мені надію, щиро тебе молю,
Віджени біду від нас, дай щасливу долю .
Освіти вселену, Україну неньку
Заглянь у душу, ти мою маленьку.
Всі скарби на світі - це пітьма і зло
Лиш одне ще гріє - Боже джерело.
Джерело надії, б'є нам із небес
На хресті помер Ісус Христос наш
Але він Воскрес!
І ми теж Воскреснемо, як і наш Спаситель
Якщо будемо з Богом в мирі й ласці жити,
Бо ніхто крім Бога, так тебе не любить,
Бог і заспокоїть, Він і приголубить
І якщо впадеш ти, на шляху терновім
Не кляни, не нарікай на Бога.
Відчини дверцята з середини серця
Ісус увійде в них тихенько,
Освітить душу молитвами
І буде завжди поруч з вами.
Скріпить в надії на буття,
Бо Він Спаситель світу і Цар твого життя !
автор: Христина Кошулап
@virsh_online
Знову я вживаю, кличу допомогу
Боже мій помилуй, збережи від злого
Дай мені надію, щиро тебе молю,
Віджени біду від нас, дай щасливу долю .
Освіти вселену, Україну неньку
Заглянь у душу, ти мою маленьку.
Всі скарби на світі - це пітьма і зло
Лиш одне ще гріє - Боже джерело.
Джерело надії, б'є нам із небес
На хресті помер Ісус Христос наш
Але він Воскрес!
І ми теж Воскреснемо, як і наш Спаситель
Якщо будемо з Богом в мирі й ласці жити,
Бо ніхто крім Бога, так тебе не любить,
Бог і заспокоїть, Він і приголубить
І якщо впадеш ти, на шляху терновім
Не кляни, не нарікай на Бога.
Відчини дверцята з середини серця
Ісус увійде в них тихенько,
Освітить душу молитвами
І буде завжди поруч з вами.
Скріпить в надії на буття,
Бо Він Спаситель світу і Цар твого життя !
автор: Христина Кошулап
@virsh_online
Все переміниться… настане та хвилина,
Зустрінешся лицем в лице ти з Божим Сином,
І що тоді? І як? І що сказати?
Напевно будемо усі мовчати.
І десь сміливість заховається далеко,
І схилимось до ніг Його ми легко.
Та буде пізно щось поправити, змінити
І ще раз, ще одне життя прожити.
Пригорне матір доньку, батько - сина
Збереться в небесах уся родина.
На справедливий Суд усі предстануть,
Й проти гріхів своїх вони повстануть.
Ми чули це і все прекрасно розумієм,
Та в ту хвилину щось промовити зумієм?
Ви уявіть - це ж так буде надзвичайно,
І це не сон, а наяву, усе реально.
Хоистова наречена, ти готова
Зустрітись з Тим, хто є всьому основа?
Чи ти заснула, може просто задрімала?
Й в своїх турботах ти Ісуса не чекала?
Подумай, поки ще є час, тебе благаю,
Й ввійдеш в прекрасні ти оселі раю.
Не забарись, спіши, бо час - невпинний,
І наближаємось до того щохвилинно.
Ти не дивись на інших, чуєш, йди до цілі,
Й нехай не стануть в перешкоді заметілі.
Тобі за себе треба звіт давати,
Тож не спіши ти осудити брата.
Він - теж моя улюблена дитина,
Він як і ти, проста земна людина.
І як же Я хотів, щоб ви жили в любові,
Та підлий гріх посіяв злу полову.
Я так тебе чекаю тут, готую місце
Де зможеш відпочити від турбот.
Відкрий для мене, сину, своє серце,
Я - вірний Бог, Спаситель, Саваот.
@virsh_online
Зустрінешся лицем в лице ти з Божим Сином,
І що тоді? І як? І що сказати?
Напевно будемо усі мовчати.
І десь сміливість заховається далеко,
І схилимось до ніг Його ми легко.
Та буде пізно щось поправити, змінити
І ще раз, ще одне життя прожити.
Пригорне матір доньку, батько - сина
Збереться в небесах уся родина.
На справедливий Суд усі предстануть,
Й проти гріхів своїх вони повстануть.
Ми чули це і все прекрасно розумієм,
Та в ту хвилину щось промовити зумієм?
Ви уявіть - це ж так буде надзвичайно,
І це не сон, а наяву, усе реально.
Хоистова наречена, ти готова
Зустрітись з Тим, хто є всьому основа?
Чи ти заснула, може просто задрімала?
Й в своїх турботах ти Ісуса не чекала?
Подумай, поки ще є час, тебе благаю,
Й ввійдеш в прекрасні ти оселі раю.
Не забарись, спіши, бо час - невпинний,
І наближаємось до того щохвилинно.
Ти не дивись на інших, чуєш, йди до цілі,
Й нехай не стануть в перешкоді заметілі.
Тобі за себе треба звіт давати,
Тож не спіши ти осудити брата.
Він - теж моя улюблена дитина,
Він як і ти, проста земна людина.
І як же Я хотів, щоб ви жили в любові,
Та підлий гріх посіяв злу полову.
Я так тебе чекаю тут, готую місце
Де зможеш відпочити від турбот.
Відкрий для мене, сину, своє серце,
Я - вірний Бог, Спаситель, Саваот.
@virsh_online
1. Ти подивись навколо себе.
Ти подивись та нагадай собі.
Чи вдячний я за те, що маю?
Чи вмію цінувати цим?
Чи вмію цінувати хлібом?
Чи знаю я його ціну?
Чи знаю я ціну свого життя?
Чи пам’ятаю, Хто мене створив?
Чи пам’ятаю я Того, Хто викуп
заплатив?
За те, щоб мала я життя у небі назавжди.
2. Чи дякую я Богу за родину?
Чи дякую за друзів, за життя?
Чи завжди я вклоняюсь у молитві,
схиливши голову й коліна, я кажу:
«Господи, прости!»
Прости за те, що не ціную я тим, що з неба Ти даєш!
Прости за те, що не ціную я родиной
Сварюсь, злюсь та часом навіть кажу:
«Не люблю!»
Прости за те, що не ціную я тих людей, які стають молитись та кажуть:
«Боже, допоможи їй. Вийди Ти
назустріч. Дай в її серце радість та спокій»
Прости за те, що не ціную я тим, що Ти даєш!
3. Прости за те, що рідко кажу:
Ісусе, це все Ти!
Бо ж знаю, так лиш можеш Ти!
Прости за те, що дуже часто свій час вкладаю не туди.
Прости за те, що рідко я сідаю, беру у руки Біблію святу.
Прости за те, що час я маю та рідко погляд свій до тебе направляю.
Прости за те, що душу відкриваю я для людей, а потім лиш Тобі.
Прости за те, що знаю як сильно Ти мене кохаєш, але я маю час для інтернету, друзів,навіть на плітки
Та часу завжди на Тебе не вистачає.
4. Ісусе, я прошу лише Тебе!
Ти знаєш усе сам.
Ти знаєш моє серце, моє таємне.
Ти бачиш сльози, і я так відчуваю,
коли Ти ніжно з щік моїх їх витираєш.
Коли Ти ніжно мене пригортаєш та кажеш:
«Я є тут. Я все бачу та чую, і часу не гаю.Я завжди там, де ти Мене гукаєш.
Я завжди там, де ти.
Я завжди в серці твоїм.
Я завжди поруч, і Я так сильно тебе кохаю!
Та коли ти думаєш, що Я тебе не чую,
Я десь спізнився, ти просто не до розумієш плани Мої.
5. Я знаю, це боляче, важко.
Здається ось-ось ти впадеш,
Але ти згадай,щоразу, вночі, як плачучи ти казала:
«Я впала та немаю сил,
Мій Бог, Тебе я лиш благаю.
Дай сили встати та далі йти»
І ось, ти прокинулась, встала, вдягнулась, пішла на навчання,
забулась знов сказати хоча би:
«Мій Боже, я дякую, за Твою любов».
Я щоразу давав тобі сили вставати і знову йти.
«Я поруч з тобою, Моя ти дитино»!
Ти просто цінуй те, що маєш,
І Я дам тобі ще більш. Обіцяю!
6. Ти пам’ятай, ти йдеш стежинкою Мою.
Тому ,я завжди з тобою.
Я твоя опора, надія, любов.
Люблю тебе, моя дитино, і завжди з тобою, бо я твій Бог!»
Амінь.
Автор:Alla Postova
@virsh_online
Ти подивись та нагадай собі.
Чи вдячний я за те, що маю?
Чи вмію цінувати цим?
Чи вмію цінувати хлібом?
Чи знаю я його ціну?
Чи знаю я ціну свого життя?
Чи пам’ятаю, Хто мене створив?
Чи пам’ятаю я Того, Хто викуп
заплатив?
За те, щоб мала я життя у небі назавжди.
2. Чи дякую я Богу за родину?
Чи дякую за друзів, за життя?
Чи завжди я вклоняюсь у молитві,
схиливши голову й коліна, я кажу:
«Господи, прости!»
Прости за те, що не ціную я тим, що з неба Ти даєш!
Прости за те, що не ціную я родиной
Сварюсь, злюсь та часом навіть кажу:
«Не люблю!»
Прости за те, що не ціную я тих людей, які стають молитись та кажуть:
«Боже, допоможи їй. Вийди Ти
назустріч. Дай в її серце радість та спокій»
Прости за те, що не ціную я тим, що Ти даєш!
3. Прости за те, що рідко кажу:
Ісусе, це все Ти!
Бо ж знаю, так лиш можеш Ти!
Прости за те, що дуже часто свій час вкладаю не туди.
Прости за те, що рідко я сідаю, беру у руки Біблію святу.
Прости за те, що час я маю та рідко погляд свій до тебе направляю.
Прости за те, що душу відкриваю я для людей, а потім лиш Тобі.
Прости за те, що знаю як сильно Ти мене кохаєш, але я маю час для інтернету, друзів,навіть на плітки
Та часу завжди на Тебе не вистачає.
4. Ісусе, я прошу лише Тебе!
Ти знаєш усе сам.
Ти знаєш моє серце, моє таємне.
Ти бачиш сльози, і я так відчуваю,
коли Ти ніжно з щік моїх їх витираєш.
Коли Ти ніжно мене пригортаєш та кажеш:
«Я є тут. Я все бачу та чую, і часу не гаю.Я завжди там, де ти Мене гукаєш.
Я завжди там, де ти.
Я завжди в серці твоїм.
Я завжди поруч, і Я так сильно тебе кохаю!
Та коли ти думаєш, що Я тебе не чую,
Я десь спізнився, ти просто не до розумієш плани Мої.
5. Я знаю, це боляче, важко.
Здається ось-ось ти впадеш,
Але ти згадай,щоразу, вночі, як плачучи ти казала:
«Я впала та немаю сил,
Мій Бог, Тебе я лиш благаю.
Дай сили встати та далі йти»
І ось, ти прокинулась, встала, вдягнулась, пішла на навчання,
забулась знов сказати хоча би:
«Мій Боже, я дякую, за Твою любов».
Я щоразу давав тобі сили вставати і знову йти.
«Я поруч з тобою, Моя ти дитино»!
Ти просто цінуй те, що маєш,
І Я дам тобі ще більш. Обіцяю!
6. Ти пам’ятай, ти йдеш стежинкою Мою.
Тому ,я завжди з тобою.
Я твоя опора, надія, любов.
Люблю тебе, моя дитино, і завжди з тобою, бо я твій Бог!»
Амінь.
Автор:Alla Postova
@virsh_online
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.
Ми перестали дійсно цінувати
Цим синім небом і його теплом.
Ми в думках перестали з Ним перебувати.
І забуваєм що ми діти під Його крилом.
А ми звикаємо, все більше й більше.
Та не повинно бути так!
Ми маємо у вірі не впадати
Але для цього нам потрібен час.
Цей час нам досі Бог дарує
Бо ще живем ми на Землі.
Цей час щоб на коліна ми вставали.
І щоб молитись не переставали!
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
Автор: Віта Токарська
@virsh_online
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.
Ми перестали дійсно цінувати
Цим синім небом і його теплом.
Ми в думках перестали з Ним перебувати.
І забуваєм що ми діти під Його крилом.
А ми звикаємо, все більше й більше.
Та не повинно бути так!
Ми маємо у вірі не впадати
Але для цього нам потрібен час.
Цей час нам досі Бог дарує
Бо ще живем ми на Землі.
Цей час щоб на коліна ми вставали.
І щоб молитись не переставали!
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
Автор: Віта Токарська
@virsh_online
Білим голубом з Неба спустився до мене,
І звільнив грішну душу від горя і мук,
Я Твоєю любов'ю навіки спасенна,
Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух.
Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина ,
Ти наповнюєш радістю , мир подаєш.
Над бідою несеш мене, наче дитину,
І долинами смерті за руку ведеш.
Як порою душа моя сповнена страхом,
І тривожить питання:"Як бути ? Як жить?"
Ти на поміч щоразу спішиш білим птахом ,
І ніхто так так, як Ти ,нас не зможе любить.
Дні бувають важкі, розбиваються мрії,
Часто падаю я , спотикаюсь без сил..
Але знову в душі воскресає надія ,
Коли чую я шелест Твоїх вірних крил.
Ворог ходить слідами, бажає втоптати,
Мою душу в болото , кричить: "Не змогла,
Знову впала й тобі вже на ноги не встати ,
Ти одна , у душі твоїй стільки є зла.
Подивися на себе , твій одяг нечистий,
Дух Святий відступає, і щастя нема,.
Не простить Бог тебе.. Ти спіткнулась навмисно
Твоє серце як камінь, у ньому зима..."
Але з тихого Неба Ісус промовляє:
"Я ж за тебе, дитино Моя , постраждав,
Кожен раз у падіннях тебе підіймаю,
Як овечку ,не раз з хижих лап рятував.
Бачиш рани Мої? Це , дитино, за тебе ,
Я одежі білішими снігу зроблю ,
Як наднизько впадеш, підійму аж до Неба...
Все тому що люблю , все тому що люблю.
Неосяжна любов , як її зрозуміти ,
В ній є стільки тепла , до людини жалю...
Кров пролив на хресті , мусів болі терпіти,
А тому що люблю, все тому що люблю...
Твоє серце Я скарбом безцінним вважаю,
Ще не раз благодать Я на нього зіллю ..
Бережу Я тебе і скорботи всі знаю ,
все тому що люблю, все тому що люблю!
І Святим Духом Я потішаю, рятую,
А над міру страждання тобі не пішлю...
Днів прекрасних твоїх Я шедевр намалюю,
Все тому що люблю, все тому що люблю...
Небо нині відкрите. Тебе там чекаю,
Ти дійдеш . Лиш тримайся за Руку Мою.
Я для тебе вінець вже готовим тримаю ,
Бо навічно , безмежно , і щиро люблю.
(Наталія Мартинюк 2012 р)
@virsh_online
І звільнив грішну душу від горя і мук,
Я Твоєю любов'ю навіки спасенна,
Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух.
Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина ,
Ти наповнюєш радістю , мир подаєш.
Над бідою несеш мене, наче дитину,
І долинами смерті за руку ведеш.
Як порою душа моя сповнена страхом,
І тривожить питання:"Як бути ? Як жить?"
Ти на поміч щоразу спішиш білим птахом ,
І ніхто так так, як Ти ,нас не зможе любить.
Дні бувають важкі, розбиваються мрії,
Часто падаю я , спотикаюсь без сил..
Але знову в душі воскресає надія ,
Коли чую я шелест Твоїх вірних крил.
Ворог ходить слідами, бажає втоптати,
Мою душу в болото , кричить: "Не змогла,
Знову впала й тобі вже на ноги не встати ,
Ти одна , у душі твоїй стільки є зла.
Подивися на себе , твій одяг нечистий,
Дух Святий відступає, і щастя нема,.
Не простить Бог тебе.. Ти спіткнулась навмисно
Твоє серце як камінь, у ньому зима..."
Але з тихого Неба Ісус промовляє:
"Я ж за тебе, дитино Моя , постраждав,
Кожен раз у падіннях тебе підіймаю,
Як овечку ,не раз з хижих лап рятував.
Бачиш рани Мої? Це , дитино, за тебе ,
Я одежі білішими снігу зроблю ,
Як наднизько впадеш, підійму аж до Неба...
Все тому що люблю , все тому що люблю.
Неосяжна любов , як її зрозуміти ,
В ній є стільки тепла , до людини жалю...
Кров пролив на хресті , мусів болі терпіти,
А тому що люблю, все тому що люблю...
Твоє серце Я скарбом безцінним вважаю,
Ще не раз благодать Я на нього зіллю ..
Бережу Я тебе і скорботи всі знаю ,
все тому що люблю, все тому що люблю!
І Святим Духом Я потішаю, рятую,
А над міру страждання тобі не пішлю...
Днів прекрасних твоїх Я шедевр намалюю,
Все тому що люблю, все тому що люблю...
Небо нині відкрите. Тебе там чекаю,
Ти дійдеш . Лиш тримайся за Руку Мою.
Я для тебе вінець вже готовим тримаю ,
Бо навічно , безмежно , і щиро люблю.
(Наталія Мартинюк 2012 р)
@virsh_online
В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.
І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.
Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.
Хто звернеться до Нього - не загине.
В Його руках лиш сила є спасти.
Прийдіть до Мене - кличе Він усіх.
Не віджену, спасу в лиху годину -
Усе Господнього лунає слово Сина.
Хто Його кличе, ті спасенні всі.
Не бійся - каже, Я тебе купив -
Там, на хресті сплатив Своєю кров'ю.
Від куль закрию вірною любов'ю,
Лише чекаю - ти лиш попроси...
Не бійся, Я з тобою Я - твій Бог.
Хоча ти може ще Мене не знаєш,
Та у біді усе ж Мене шукаєш.
Я - поруч, чую біль твоїх тривог.
Не завжди буде морок темноти
Не завжди зло гулятиме в країні,
Якщо в молитві схиляться коліна,
Господь не запізниться щоб спасти.
А поки - лише гордість у серцях.
А поки тільки - слава Україні.
Де слава Богу, що рятує нині?
Що не дає згубити до кінця?
Що ще хранить від більшої біди,
Що ще тримає руку над землею.
Щоб ще спасать любовію Своєю
Ті душі, що до Нього будуть йти.
В пітьмі воєнній промінь є добра,
Добра до ближнього, до Господа подяки.
Він сильний зупинити зло усяке,
Його Господь із неба посила.
Л. Шпак
@virsh_online
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.
І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.
Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.
Хто звернеться до Нього - не загине.
В Його руках лиш сила є спасти.
Прийдіть до Мене - кличе Він усіх.
Не віджену, спасу в лиху годину -
Усе Господнього лунає слово Сина.
Хто Його кличе, ті спасенні всі.
Не бійся - каже, Я тебе купив -
Там, на хресті сплатив Своєю кров'ю.
Від куль закрию вірною любов'ю,
Лише чекаю - ти лиш попроси...
Не бійся, Я з тобою Я - твій Бог.
Хоча ти може ще Мене не знаєш,
Та у біді усе ж Мене шукаєш.
Я - поруч, чую біль твоїх тривог.
Не завжди буде морок темноти
Не завжди зло гулятиме в країні,
Якщо в молитві схиляться коліна,
Господь не запізниться щоб спасти.
А поки - лише гордість у серцях.
А поки тільки - слава Україні.
Де слава Богу, що рятує нині?
Що не дає згубити до кінця?
Що ще хранить від більшої біди,
Що ще тримає руку над землею.
Щоб ще спасать любовію Своєю
Ті душі, що до Нього будуть йти.
В пітьмі воєнній промінь є добра,
Добра до ближнього, до Господа подяки.
Він сильний зупинити зло усяке,
Його Господь із неба посила.
Л. Шпак
@virsh_online
Ти думаєш, що ти Мене образиш,
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
Щоб потаємне все Мені відкрила.
Я все прийму, все зрозумію Я.
Схились на Мої груди, не лякайся,
Ось Дух Святий з тобою поруч знов.
Собі не там шукала може щастя?
І не відкрилась вся Моя любов?
Так каже мій Господь, та хіба ж чую?
А поруч ворог "нарікаєш" - каже знов.
А біль свою ще кому розкажу я?
Пробачить, зрозуміє мене хто?
Коли я плакала й гадала - нарікаю
На труднощі, на себе, на життя...
А Бог так лагідно мені відповідає
Любов'ю й милістю глибокою щодня.
Він те владнав, що втраченим здавалось.
І сльози витер, й словом підкріпив.
Сказав - в майбутньому мене чекає тільки радість
І в моє серце повернувся мир.
Господь, Його любов є незбагненна!
Не зрозуміть ніколи людям це.
З Ним, на землі і в небесах, живемо.
Ніхто, у Нього, нас не забере.
🕊️Л. Шпак
@virsh_online
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
Щоб потаємне все Мені відкрила.
Я все прийму, все зрозумію Я.
Схились на Мої груди, не лякайся,
Ось Дух Святий з тобою поруч знов.
Собі не там шукала може щастя?
І не відкрилась вся Моя любов?
Так каже мій Господь, та хіба ж чую?
А поруч ворог "нарікаєш" - каже знов.
А біль свою ще кому розкажу я?
Пробачить, зрозуміє мене хто?
Коли я плакала й гадала - нарікаю
На труднощі, на себе, на життя...
А Бог так лагідно мені відповідає
Любов'ю й милістю глибокою щодня.
Він те владнав, що втраченим здавалось.
І сльози витер, й словом підкріпив.
Сказав - в майбутньому мене чекає тільки радість
І в моє серце повернувся мир.
Господь, Його любов є незбагненна!
Не зрозуміть ніколи людям це.
З Ним, на землі і в небесах, живемо.
Ніхто, у Нього, нас не забере.
🕊️Л. Шпак
@virsh_online
Я дякую за те, що можу довіряти
Сьогодні й завтра я Тобі Мій Бог!
За те що можу я Тобі хвалу віддати
І славити Тебе до кінця життя мого.
Я дякую за те, що чуєш
Мої молитви, й сотні цих тривог
І відповідь мені на них завжди даруєш,
Бо дуже сильно любиш Ти Господь!
Ти дав мені життя, яким я дорожу
І відчуваю кожну, я секунду щастя,
Бо лиш в Тобі мій Бог живу!
І лиш в Тобі знаходжу радість.
Я дякую за те, що не проходиш
Крізь мене у важкі хвилини, Бог!
Я дякую за те, що в Тобі можу
Відчути спокій, і любов!
За хліб, якого вдосталь в мене є!
За воду, яку Ти мій Бог даєш!
За всі дари схилюся на коліна,
Й подякую за все, що в мене є!
Я дякую за те, що я жива,
Сьогодні тут, у Божім домі
Я дякую за тебе, що в силі я,
Приходити сюди без допомоги.
Бо ми щасливі, зараз є
Останні крихти, не збираєм по землі.
А хтось натхненно молиться до Бога
Щоб Бог зумів спасти, життя дорогоцінне на землі.
@vita_tok_
@virsh_online
Сьогодні й завтра я Тобі Мій Бог!
За те що можу я Тобі хвалу віддати
І славити Тебе до кінця життя мого.
Я дякую за те, що чуєш
Мої молитви, й сотні цих тривог
І відповідь мені на них завжди даруєш,
Бо дуже сильно любиш Ти Господь!
Ти дав мені життя, яким я дорожу
І відчуваю кожну, я секунду щастя,
Бо лиш в Тобі мій Бог живу!
І лиш в Тобі знаходжу радість.
Я дякую за те, що не проходиш
Крізь мене у важкі хвилини, Бог!
Я дякую за те, що в Тобі можу
Відчути спокій, і любов!
За хліб, якого вдосталь в мене є!
За воду, яку Ти мій Бог даєш!
За всі дари схилюся на коліна,
Й подякую за все, що в мене є!
Я дякую за те, що я жива,
Сьогодні тут, у Божім домі
Я дякую за тебе, що в силі я,
Приходити сюди без допомоги.
Бо ми щасливі, зараз є
Останні крихти, не збираєм по землі.
А хтось натхненно молиться до Бога
Щоб Бог зумів спасти, життя дорогоцінне на землі.
@vita_tok_
@virsh_online
Ісус Христос учора, і сьогодні,
і навіки Той Самий!
(До євреїв 13:8)
Вже до бою готові були вороги,
Щоб знищити усе і зруйнувати.
Народ Ізраїльський не може спати:
Вже чути дзвін ворожої стріли,
І вже ось-ось підходять вони взяти.
Нерівні сили, військо безнадійне,
Сміється ворог: "Хто ж врятує вас?
Від рук моїх ніякий бог не спас,
Ще трохи й буде неспокійно,
У нас великий зброї є запас.
Навіть ваш Бог не зможе подолати
Силу-силенну мужніх вояків.
Спасіння не шукайте маяків,
Ніхто від нас не зможе врятувати,
Ми знищим скоро ваших земляків."
І від новини кров холоне в грудях
І страх охоплює усі серця...
Народ взиває в небо до Отця,
Він не шукає помочі у людях,
Не потребує іншого взірця.
З царем Іосафатом народ Божий
Перед лицем Господнім прихилились,
З надією в очах вони молились:
"Ти бачиш, Боже, стан ворожий...
Від страху ноги підкосились.
Хіба не Ти Господь, наш Бог Єдиний?
Хіба не Ти над царствами пануєш?
Це Ти... дітей молитви чуєш,
Без Тебе зовсім ми безсилі.
Крім Тебе хто ще нас врятує?"
Почув Господь і мовив до народу:
"Не бійтеся ворожої ви сили,
Над вами простягаю Свої крила,
Моя війна, Я вам даю свободу,
Не ви, а Я триматиму вітрила."
І заспокоїлося кожне серце:
"Господь за нас — ніхто не переможе,
Ніхто Йому противитись не зможе,
Він з нами є, і ми тепер в безпеці
Хвала безмежна за спасіння, Боже."
Так, це війна була Господня...
І ворогів в єдину мить не стало:
Один на одного вони повстали,
І, замість висоти, для них безодня,
І битву гарантовану програли.
Господь сьогодні і навіки Той же,
Він і сьогодні чує всі молитви.
Якщо готовий ворог вже до битви,
Господь Всесильний врятувати зможе,
Нам в розпачі не треба сльози лити.
Нам так потрібно Богу довіряти,
Молитись з вірою за рідну землю.
Що зроблять люди? Бог є наша скеля,
Із Його рук нікому не відняти,
В безпеці буде й спокої оселя.
А якби не Господь був з нами,
Як повстали на нас злі люди,
Лише горе було б повсюди,
Ми би марили милими снами,
Від біди не втекли б нікуди.
Та душа, наче птах врятувалась
Із сільців птахолова злого.
Забезпечив Господь дорогу:
Всі ворожі сітки розірвались...
Що би з нами було без Бога?
@AngelinaKatsura
@virsh_online
і навіки Той Самий!
(До євреїв 13:8)
Вже до бою готові були вороги,
Щоб знищити усе і зруйнувати.
Народ Ізраїльський не може спати:
Вже чути дзвін ворожої стріли,
І вже ось-ось підходять вони взяти.
Нерівні сили, військо безнадійне,
Сміється ворог: "Хто ж врятує вас?
Від рук моїх ніякий бог не спас,
Ще трохи й буде неспокійно,
У нас великий зброї є запас.
Навіть ваш Бог не зможе подолати
Силу-силенну мужніх вояків.
Спасіння не шукайте маяків,
Ніхто від нас не зможе врятувати,
Ми знищим скоро ваших земляків."
І від новини кров холоне в грудях
І страх охоплює усі серця...
Народ взиває в небо до Отця,
Він не шукає помочі у людях,
Не потребує іншого взірця.
З царем Іосафатом народ Божий
Перед лицем Господнім прихилились,
З надією в очах вони молились:
"Ти бачиш, Боже, стан ворожий...
Від страху ноги підкосились.
Хіба не Ти Господь, наш Бог Єдиний?
Хіба не Ти над царствами пануєш?
Це Ти... дітей молитви чуєш,
Без Тебе зовсім ми безсилі.
Крім Тебе хто ще нас врятує?"
Почув Господь і мовив до народу:
"Не бійтеся ворожої ви сили,
Над вами простягаю Свої крила,
Моя війна, Я вам даю свободу,
Не ви, а Я триматиму вітрила."
І заспокоїлося кожне серце:
"Господь за нас — ніхто не переможе,
Ніхто Йому противитись не зможе,
Він з нами є, і ми тепер в безпеці
Хвала безмежна за спасіння, Боже."
Так, це війна була Господня...
І ворогів в єдину мить не стало:
Один на одного вони повстали,
І, замість висоти, для них безодня,
І битву гарантовану програли.
Господь сьогодні і навіки Той же,
Він і сьогодні чує всі молитви.
Якщо готовий ворог вже до битви,
Господь Всесильний врятувати зможе,
Нам в розпачі не треба сльози лити.
Нам так потрібно Богу довіряти,
Молитись з вірою за рідну землю.
Що зроблять люди? Бог є наша скеля,
Із Його рук нікому не відняти,
В безпеці буде й спокої оселя.
А якби не Господь був з нами,
Як повстали на нас злі люди,
Лише горе було б повсюди,
Ми би марили милими снами,
Від біди не втекли б нікуди.
Та душа, наче птах врятувалась
Із сільців птахолова злого.
Забезпечив Господь дорогу:
Всі ворожі сітки розірвались...
Що би з нами було без Бога?
@AngelinaKatsura
@virsh_online
А як пройти, як не візьмеш за руку?
А як пройти, коли не проведеш?
І як зі мною поруч не підеш,
Я не пройду усі земні ці муки.
На себе не надіюсь, Боже, я.
Плоть немічна і дух так часто слабне.
Борюсь і плачу…та Тебе лиш славлю.
І вірю – не залишиш Ти мене.
Хай вірний друг залишить в боротьбі.
Хай руку не подасть у час печалі.
Та знаю, що мене Ти пам’ятаєш.
Що не залишиш Ти мене повік.
Ще хто є вірним, так як Ти, Господь?
І хто іще уміє так любити?
Тебе ніхто на світі не замінить.
Яка велика є Твоя любов!
А не пройду, мій Бог, без Тебе я.
Сховаюсь у Тобі душею, серцем.
В Твоїх руках зігріюся лише я
Від холоду земного тут життя.
Вже до кінця йдуть світу цього дні.
Вже скоро просурмить труба Господня.
А Бог говорить ще до нас сьогодні –
Готуйтесь через битву ви пройти.
А нам, без Тебе, Боже, не пройти.
Де взяти мудрості, відкрить як слух духовний,
Щоб голос Твій єство моє все сповнив.
Лукавством ворог щоб не зміг звести.
А без Тебе не встояти ніяк.
Лиш на колінах до Тебе волаю.
Небесною хай стане плоть земная
І сили Ти даси перемагать.
Лиш в слові Божім мудрості шукать.
У ньому тільки істина і сила.
І душу щоб біда не засмутила,
В обітницях Господніх благодать.
Л. Шпак
@virsh_online
А як пройти, коли не проведеш?
І як зі мною поруч не підеш,
Я не пройду усі земні ці муки.
На себе не надіюсь, Боже, я.
Плоть немічна і дух так часто слабне.
Борюсь і плачу…та Тебе лиш славлю.
І вірю – не залишиш Ти мене.
Хай вірний друг залишить в боротьбі.
Хай руку не подасть у час печалі.
Та знаю, що мене Ти пам’ятаєш.
Що не залишиш Ти мене повік.
Ще хто є вірним, так як Ти, Господь?
І хто іще уміє так любити?
Тебе ніхто на світі не замінить.
Яка велика є Твоя любов!
А не пройду, мій Бог, без Тебе я.
Сховаюсь у Тобі душею, серцем.
В Твоїх руках зігріюся лише я
Від холоду земного тут життя.
Вже до кінця йдуть світу цього дні.
Вже скоро просурмить труба Господня.
А Бог говорить ще до нас сьогодні –
Готуйтесь через битву ви пройти.
А нам, без Тебе, Боже, не пройти.
Де взяти мудрості, відкрить як слух духовний,
Щоб голос Твій єство моє все сповнив.
Лукавством ворог щоб не зміг звести.
А без Тебе не встояти ніяк.
Лиш на колінах до Тебе волаю.
Небесною хай стане плоть земная
І сили Ти даси перемагать.
Лиш в слові Божім мудрості шукать.
У ньому тільки істина і сила.
І душу щоб біда не засмутила,
В обітницях Господніх благодать.
Л. Шпак
@virsh_online
Забута мати, якось прикро чути.
Коли батьків вважають за чужих.
Мені прийшлось в одній родині бути.
Де кожен чимось кращий від усіх
Хороші діти, школу вищу мають.
Працюють на посадах не простих,
А про батьків стареньких забувають.
Заріс давно травою шлях до них.
А немічні сидять і виглядають,
Коли приїде в гості хтось з дітей.
Щодня на зустріч з рідними чекають.
І не ховають сліз з своїх очей.
Ой, діти, діти, хочу вам сказати:
Подбайте краще про своїх батьків,
Щоб вам ніколи не пошкодувати,
Що кожний мало часу їм вділив.
Тож знай, коли батьків твоїх не стане,
Побачиш їхню поміч майже скрізь.
Як батька руки дім вам будували,
Як на машину грошенят привіз.
А ти був надто гордим, в чім признайся.
В своїх очах так високо підріс.
Отож, сьогодні щиро ти покайся.
Хай потече струмок гарячих сліз.
Візьми пакунок щедрих подарунків.
Поїдь нарешті до своїх батьків.
Зігрій їх серце в щічку поцілунком.
Тоді зразком ти станеш для синів.
Вавринюк Таня
@virsh_online
Коли батьків вважають за чужих.
Мені прийшлось в одній родині бути.
Де кожен чимось кращий від усіх
Хороші діти, школу вищу мають.
Працюють на посадах не простих,
А про батьків стареньких забувають.
Заріс давно травою шлях до них.
А немічні сидять і виглядають,
Коли приїде в гості хтось з дітей.
Щодня на зустріч з рідними чекають.
І не ховають сліз з своїх очей.
Ой, діти, діти, хочу вам сказати:
Подбайте краще про своїх батьків,
Щоб вам ніколи не пошкодувати,
Що кожний мало часу їм вділив.
Тож знай, коли батьків твоїх не стане,
Побачиш їхню поміч майже скрізь.
Як батька руки дім вам будували,
Як на машину грошенят привіз.
А ти був надто гордим, в чім признайся.
В своїх очах так високо підріс.
Отож, сьогодні щиро ти покайся.
Хай потече струмок гарячих сліз.
Візьми пакунок щедрих подарунків.
Поїдь нарешті до своїх батьків.
Зігрій їх серце в щічку поцілунком.
Тоді зразком ти станеш для синів.
Вавринюк Таня
@virsh_online
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
На Голгофі Ти в жертву Сам приніс Себе
За мої гріхи проливав Ти кров
Доказав мені цим Свою любов
Тяжко так страждав , знемагав від спраги Ти
Піт рясний чоло вкривав
Хрест не в силі був нести
Та з любовію Ти дививсь у майбуття
Подвиг Твій приніс багатьом нове життя
Тож достойний Ти поклоніння і хвали
Смерть Ти смертю побідив
Двері в небеса відкрив
Хай по всій землі зазвучать пісні
Слави і подяки Богу як плоди рясні
Щиро дякую, щиро дякую
За любов Твою безкорисную.
Хочу славити я хочу славити
Всюди Тебе мій Спас своєю піснею
@virsh_online
На Голгофі Ти в жертву Сам приніс Себе
За мої гріхи проливав Ти кров
Доказав мені цим Свою любов
Тяжко так страждав , знемагав від спраги Ти
Піт рясний чоло вкривав
Хрест не в силі був нести
Та з любовію Ти дививсь у майбуття
Подвиг Твій приніс багатьом нове життя
Тож достойний Ти поклоніння і хвали
Смерть Ти смертю побідив
Двері в небеса відкрив
Хай по всій землі зазвучать пісні
Слави і подяки Богу як плоди рясні
Щиро дякую, щиро дякую
За любов Твою безкорисную.
Хочу славити я хочу славити
Всюди Тебе мій Спас своєю піснею
@virsh_online