Спливають дні і пори року також,
Життя іде, його не повернуть.
Учора було тільки двадцять, -
Сьогодні вже за п'ятдесят.

І сивина уже на скронях твоїх,
Господь онуками тебе обдарував
І друзів маєш ти заможних,
Але спокою ти не маєш сам.

Мій друже, я скажу чому так, -
В твоєму серці спокою нема.
Й не буде, поки ти не приймеш
У своє серце Господа Христа.

А Він стоїть і стукає до серця твого,
Він хоче жити в ньому назавжди,
Порадником твоїм Він хоче бути
І шлях земний з тобою перейти.

А Він чекає! Ти прийди до Нього
В смиренні серця, як дитя скажи:
"Прости мене! В крові Своїй мене обмий Ти
Щоби я був щасливий назавжди!"

Можливо з тебе будуть насміхатись -
З Ісуса теж сміялись на хресті.
А Він смиренно переніс страждання,
Узяв на Себе всі твої гріхи.

В Єрусалим введе тебе Він новий,
Оселі вічні Він там збудував.
Тебе посадить при потоках водних, -
У слові Він Своєму так сказав.

Господь є вірний, бо Він любить дуже,
Він постраждав за тебе на хресті.
Іди до Нього і не будь байдужий -
Благословить тебе Він назавжди.

@virsh_online #новийрік

Ось і все. Рік закінчився. Він відлетів
У куточок буття, що назвали "Історія".
Вже й останні молитви в небесний архів
Ангел Божий заніс. Вже нова ораторія

Із натхненних сердець до престолу летить-
Не підвладна всесильній земній гравітації.
Перед Вічним в пошані схилилися нації,
У надії що й цей рік Він благословить.

З Новим Роком! Курантів старих передзвін
Прозвучав таємниче: тече все, міняється.
Рік пройшов непомітно; новий починається.
І хто відає-знає яким буде він?

Всі ми хочемо жити у радісні дні,
Всім, без винятку, хочеться бути щасливими,
А жіноцтву, до того ж, лишатись вродливими;
Щоб блаженством світились родинні вогні.

І летить по землі побажання луна.
Хоча в різних народів - несхожі традиції,
Різний розвиток, навики та eрудиція -
«З Новим Роком!» - і в джунглях і в замках луна.

Нехай Бог Милосердний хранить усіх нас.
Хай не сковує Землю мороз ворожнечею.
Щоб вона, неоскверненa біженців втечею,
Розцвіла добротою і дружбою рас.

Хай цей рік стане роком небачених жнив.
Об'єднавшись любов'ю святою, братерською,
Будем жити турботами місіонерськими,
І робити усе, що Христос заповів.

Не тривожтесь! Панує Господь! Він - Живий!
Новий рік зустрічаємо радо, з надією.
Ми - заручники часу- про вічність мріємо.
Там, де літ вже не буде - наш дім дорогий.

Але ж ми на землі проживаємо поки.
І тому, дорогенькі, з Новим вас Роком!

@virsh_online #новийрік

І знову рік іде у забуття,
Ніхто його не може зупинити…
Так день за днем проходить і життя,
Яскраві, неповторні щастя миті…

А кожний день дарує щось своє:
Турбот багато, різних справ чимало…
Так мало часу Богу віддаєм,
Завжди лиш будні, невідкладні справи…

Проходить рік… О Боже дорогий,
Прости мені усі мої провини.
З Тобою хочу йти у рік новий,
Не залишай, прошу, Свою дитину.

Прости, що мало так трудилась я,
О, як для Тебе мало я зробила!
Хай буде воля, Боже, лиш Твоя,
Лиш тільки в Тобі вся моя є сила.

І знову ще один минає рік,
До вічності усіх нас наближає.
З Тобою, Боже, хочу йти повік,
Без Тебе в світі цім життя немає.

Без Тебе – ніч і непроглядна тьма,
З Тобою завжди сонце правди сяє.
Ти – моя скеля, Ти жива вода,
Що душу мою спраглу напуває.

Перед Тобою – все моє життя,
І успіхи, і невдачі, і помилки.
Нехай веде мене Твоя рука,
Не зможу без Твоєї я підтримки.

А час летить, проходять швидко дні,
Не встигнеш оглянутись – все минуло…
І не повернеш все назад, о ні…
Ось рік новий рік дорогу нам готує.

І як важливо нам в оцім житті
Завжди у всьому довірятись Богу.
І в труднощах, в життєвій боротьбі
Звертатися з молитвою до Нього.

О Боже, попереду – рік новий,
З Тобою хочу я його почати.
Благословіння Ти Своє пролий,
Зробив для мене Ти вже так багато.

І невідомість не гнітить мене,
Бо в Божих я руках, Він мій є батько.
Тож час нехай летить, нехай іде,
Хоч вже не розпочнеться все спочатку

Але у серці радість,мир, тепло,
Бо милість Божа є така безмірна.
Хоч будуть труднощі, та все одно
Із Богом подолаю все, я вірю.

Тож, Господи, мене не покидай,
У рік новий з Тобою я крокую.
Лиш мудрості і віри мені дай,
Щоб слів Твоїх ніколи не забула.

Пройшов вже рік. Його не повернуть,
І за минулим плакати не треба.
О Боже, Ти зі мною завжди будь,
З Тобою хочу йти до слави неба.
Автор невідомий.

@virsh_online #новийрік

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!
Світанок в кошик сни збирає,
А в небі пломенить зоря.

Для пастухів зорить дорога,
Сріблиться шлях вузький волхвам.
Той самий шлях до перемоги
Освітить дивне світло нам.

Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

Автор: Лідія Меланіч
@virsh_online #різдво

Чудова вістко, линь з усіх сторін! −
Син Божий народивсь, − Спаситель світу,
Його і пастухи вітали й мудреці,
Дари свої несли у знак привіту.
Йому співало небо, як Царю,
Його Вітчизна в небі пребагата,
І зорі найяснішою зорю
Йому прислали так як делегата.
І ця зоря вказівкою була,
Свою услугу щиро виповняла,
І мудреців до Спаса привела,
В дорозі їм прожектором сіяла.
Зоря ця нині світить і для нас,
Це Боже Слово в Новім Заповіті,
Його читати треба кожний час:
Воно, як та зоря, нам шлях освітить!
Йому − Христу дарунки принесім,
Бо Він Пророк, Священник, Цар Всесвіту
Він миро, ладан, золото душі
Від нас прийняти хоче в знак привіту.
З очей знімімо темні окуляри
І не кажім:  в нас золота нема»
Ми даймо замість золота − доляри,
Щоб в праці був прогрес, щоб зникли чорні хмари,
Щоб грішник вирвався з гріховного ярма.
Дар другий наш, це ладан, ладан дрібний,
Запашний він тоді, коли горить…
Чи для Христа сьогодні він потрібний?
О так, повинні ми це зрозуміть.
Скажім в молитві: «Господи, благаю,-
Зроби в моїй душі небесний храм
Немов той ладан, серце хай палає,
Щоб добрих діл полинув фіміам.
І третій дар, − оце пахуче миро,
Чи ми уже Ісусу принесли?
Щоб Він зміцнив маленьку нашу віру,
Щоб ми Йому як квіти розцвіли.
Бо ж ми приємні пахощі Христові
Немов той з мира дивний аромат,
Ми на життя і смерть завжди готові, −
Аби прославилось Ім’я Христове,
Щоб з ворога зробився щирий брат.
Як дар Христу, нехай хвала полине,
Йому співать хай буде всяк готов-
Він тих дарів напевно не відкине,
Він небо залишив, на землю Сам прийшов
Предвічний Бог дитиною зробився,
Для нас на жертву Сам Себе віддав,
Щоб кожен грішник з Богом примирився,
Щоб в кожнім серці знов Христос родився
Щоб кожний з нас спасіння вічне мав.
                                   Адам Штурма

@virsh_online #різдво

Знову лунають і закликом будять
Серце різдвяної пісні слова,
Радість велику звіщаючи людям.
Радість всім людям! Всім людям? А вам?
В наших зібраннях немовби світліше,
Разом радіє Христова сім’я,
Чути: «Гряди, наш Спаситель, скоріше,
Церква готова!» Готова? А я?
«Слава Спасителю, Богу живому
Від християн на планеті Земля!» –
Звістка лунає від дому до дому.
Радість спасенних – Христос. А твоя?
Церква готується Бога зустріти,
Одягом білим вкрашає себе.
Всі ми чекаємо світлої миті.
Він лиш Своїх забере. А тебе?
Сягають обличчя і світяться очі!
Радість небесну отримали ті,
Хто біля ясел різдвяної ночі
Божому Сину вклонився. А ти?
Нині Різдво, і Господь закликає
Нас до любові, до радості з Ним.
Хай же у яслах народжений стане
Вашим Спасителем! Нашим! Моїм.

Л. Батанова
@virsh_online #різдво

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!
Світанок в кошик сни збирає,
А в небі пломенить зоря.

Для пастухів зорить дорога,
Сріблиться шлях вузький волхвам.
Той самий шлях до перемоги
Освітить дивне світло нам.

Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

Автор: Лідія Меланіч

@virsh_online #різдво

Чудова вістко, линь з усіх сторін! −
Син Божий народивсь, − Спаситель світу,
Його і пастухи вітали й мудреці,
Дари свої несли у знак привіту.
Йому співало небо, як Царю,
Його Вітчизна в небі пребагата,
І зорі найяснішою зорю
Йому прислали так як делегата.
І ця зоря вказівкою була,
Свою услугу щиро виповняла,
І мудреців до Спаса привела,
В дорозі їм прожектором сіяла.
Зоря ця нині світить і для нас,
Це Боже Слово в Новім Заповіті,
Його читати треба кожний час:
Воно, як та зоря, нам шлях освітить!
Йому − Христу дарунки принесім,
Бо Він Пророк, Священник, Цар Всесвіту
Він миро, ладан, золото душі
Від нас прийняти хоче в знак привіту.
З очей знімімо темні окуляри
І не кажім:  в нас золота нема»
Ми даймо замість золота − доляри,
Щоб в праці був прогрес, щоб зникли чорні хмари,
Щоб грішник вирвався з гріховного ярма.
Дар другий наш, це ладан, ладан дрібний,
Запашний він тоді, коли горить…
Чи для Христа сьогодні він потрібний?
О так, повинні ми це зрозуміть.
Скажім в молитві: «Господи, благаю,-
Зроби в моїй душі небесний храм
Немов той ладан, серце хай палає,
Щоб добрих діл полинув фіміам.
І третій дар, − оце пахуче миро,
Чи ми уже Ісусу принесли?
Щоб Він зміцнив маленьку нашу віру,
Щоб ми Йому як квіти розцвіли.
Бо ж ми приємні пахощі Христові
Немов той з мира дивний аромат,
Ми на життя і смерть завжди готові, −
Аби прославилось Ім’я Христове,
Щоб з ворога зробився щирий брат.
Як дар Христу, нехай хвала полине,
Йому співать хай буде всяк готов-
Він тих дарів напевно не відкине,
Він небо залишив, на землю Сам прийшов
Предвічний Бог дитиною зробився,
Для нас на жертву Сам Себе віддав,
Щоб кожен грішник з Богом примирився,
Щоб в кожнім серці знов Христос родився
Щоб кожний з нас спасіння вічне мав.
                                   Адам Штурма
@virsh_online #різдво

#бог_в_віршах_різдво

Про Різдво
Прийшов той день Христового Різдва.
Той день прийшов, який усі чекали.
І радістю наповнились серця,
Серця людей, що Господа пізнали.

В цей день святий з’явився Цар небес,
Прийшов у світ у вигляді людини,
Для того, щоб дізнався світ увесь
Що є спасіння у Емануїла.

Він не прийшов для слави чи хвали.
ЇЇ Йому й на небі вистачало.
Та Він прийшов, щоб ми з вами могли
Ввійти так просто у ворота Раю.

Він знав, що шлях цей буде нелегкий,
Він знав, що йде на смерть і на страждання.
Він знав усе, та шлях тернистий Свій
Пройшов Він свято і без нарікання.

Він був дитям. Він був такий як ми.
Від нас нічим Христос не відрізнявся.
У Нього був простий батьківський дім,
Так як і ми Він підростав й навчався.

Він знав про все, хоч був іще дитям.
Він знав, що Він прийшов ради людини.
Для того, щоб відкрити небо нам,
Щоб нас з Творцем усього примирити.

Проходив час, проходили роки.
Зростав Христос і мудрості навчався.
Приймав усе з Господньої руки
І в благодаті кожен день зміцнявся.

Прийшов той день, що на служіння став,
Він сповнив всі слова, що у Писанні.
Він багатьом дорогу відкривав,
І говорив усім про покаяння.

Навчав людей, і хворих вздоровляв,
Звільняв людей від демонського впливу.
Він фарисеїв завжди докоряв,
За те, що ті основу залишили.

Він знав тоді, що вірні є не всі,
Він знав, що Юда Його людям видасть.
Що Він помре у муках на хресті.
Так Він ішов, щоб дати людям милість.

Він знав про те, якщо Він не помре
То всіх чекає Божий суд і кара.
А карою за гріх є звісно смерть
Й Йому тоді нічого не лишалось.

А Він любив. Він так нас всіх любив,
Що не дивився Він на ті страждання.
І пастухи прийшли у бідний хлів
Щоб бачити великі починання.

Усі дивились на просте дитя.
Просте дитя, як і простий початок.
Ніхто не знав як далі для Христа
Піде дорога. Навіть рідна мати

Не знала про такий страшний кінець,
І з усіма і тішилась й раділа.
Аж поки не побачила вінець,
І збите, в ранах свого Сина тіло.

А Він все знав. Бо Він ішов для нас.
Він все залишив й народився в яслах
Для того, щоб в тяжкий останній час,
Надія в серці на Христа не згасла.

@virsh_online

#бог_в_віршах_новий_рік

Ось і все. Рік закінчився. Він відлетів
У куточок буття, що назвали «Історія».
Вже й останні молитви в небесний архів
Ангел Божий заніс. Вже нова ораторія

Із натхненних сердець до престолу летить —
Не підвладна всесильній земній ґравітації.
Перед Вічним в пошані схилилися нації
У надії, що й цей рік Він благословить.

З Новим Роком! Курантів старих передзвін
Прозвучав таємниче: тече все, міняється.
Рік пройшов непомітно; новий починається.
І хто відає-знає, яким буде він?

Всі ми хочемо жити у радісні дні,
Всім, без винятку, хочеться бути щасливими,
А жіноцтву, до того ж, лишатись вродливими;
Щоб блаженством світились родинні вогні.

І летить по землі побажання луна.
Хоча в різних народів — несхожі традиції,
Різний розвиток, навики та eрудиція —
«З Новим Роком!» — і в джунглях, і в замках луна.

Нехай Бог Милосердний хранить усіх нас.
Хай не сковує Землю мороз ворожнечею.
Щоб вона, неоскверненa біженців втечею,
Розцвіла добротою і дружбою рас.

Хай цей рік стане роком небачених жнив.
Об'єднавшись любов’ю святою, братерською,
Будем жити турботами місіонерськими,
І робити усе, що Христос заповів.

Не тривожтесь! Панує Господь! Він - Живий!
Новий рік зустрічаємо радо, з надією.
Ми - заручники часу, - про вічність мріємо.
Там, де літ вже не буде, — наш дім дорогий.

Але ж ми на землі проживаємо поки.
І тому, дорогенькі, з Новим вас Роком!

Знову Новий Рік завітав до нас,
Але сумувати нам не треба.
Це є ще один для когось шанс,
Розпочать нове життя щасливо.

І скажи собі, що не хочеш ти
Жити так, як жив, жити у гріхах.
І в своїй душі не мав ти радість,
В серці не тримав ти Божий страх.

Твоє серце рвалось на кусочкі,
Коли чув про Бога чув і слухав ти.
Та помисли твої були такі:
“Що скажуть і подумають про мене люди?”

Та, друже мій, скажу тобі,
Що люди про тебе ніколи не подбають,
Бо кожен на землі шукає лише щось собі
І щось для когось мало хто придбає.

То ж в Новий Рік цей скинь тягар,
Який лежить у тебе на плечах,
Бо звільнення твоє – це неба дар.
І я побачу радість й щастя у твоїх очах.

@Virsh_online

#бог_в_віршах_новий_рік
Ось і все. Рік закінчився. Він відлетів
У куточок буття, що назвали «Історія».
Вже й останні молитви в небесний архів
Ангел Божий заніс. Вже нова ораторія

Із натхненних сердець до престолу летить —
Не підвладна всесильній земній ґравітації.
Перед Вічним в пошані схилилися нації
У надії, що й цей рік Він благословить.

З Новим Роком! Курантів старих передзвін
Прозвучав таємниче: тече все, міняється.
Рік пройшов непомітно; новий починається.
І хто відає-знає, яким буде він?

Всі ми хочемо жити у радісні дні,
Всім, без винятку, хочеться бути щасливими,
А жіноцтву, до того ж, лишатись вродливими;
Щоб блаженством світились родинні вогні.

І летить по землі побажання луна.
Хоча в різних народів — несхожі традиції,
Різний розвиток, навики та eрудиція —
«З Новим Роком!» — і в джунглях, і в замках луна.

Нехай Бог Милосердний хранить усіх нас.
Хай не сковує Землю мороз ворожнечею.
Щоб вона, неоскверненa біженців втечею,
Розцвіла добротою і дружбою рас.

Хай цей рік стане роком небачених жнив.
Об'єднавшись любов’ю святою, братерською,
Будем жити турботами місіонерськими,
І робити усе, що Христос заповів.

Не тривожтесь! Панує Господь! Він - Живий!
Новий рік зустрічаємо радо, з надією.
Ми - заручники часу, - про вічність мріємо.
Там, де літ вже не буде, — наш дім дорогий.

Але ж ми на землі проживаємо поки.
І тому, дорогенькі, з Новим вас Роком!

Знову Новий Рік завітав до нас,
Але сумувати нам не треба.
Це є ще один для когось шанс,
Розпочать нове життя щасливо.

І скажи собі, що не хочеш ти
Жити так, як жив, жити у гріхах.
І в своїй душі не мав ти радість,
В серці не тримав ти Божий страх.

Твоє серце рвалось на кусочкі,
Коли чув про Бога чув і слухав ти.
Та помисли твої були такі:
“Що скажуть і подумають про мене люди?”

Та, друже мій, скажу тобі,
Що люди про тебе ніколи не подбають,
Бо кожен на землі шукає лише щось собі
І щось для когось мало хто придбає.

То ж в Новий Рік цей скинь тягар,
Який лежить у тебе на плечах,
Бо звільнення твоє – це неба дар.
І я побачу радість й щастя у твоїх очах.

@virsh_online

#бог_в_віршах_новий_рік

Нечутно, непомітно, крок за кроком
Ми до межі, до Вічності ідем.
І пролітає птахом рік за роком,
Немов сніжинка тане день за днем.

І знов приходить Новорічний вечір
Із радістю і смутком на поріг.
Пригадуєм сумні й приємні речі...
Палають свічі, сріблом сипле сніг...

Життя іде, мов свічка догоряє,
Скінчиться все: тривоги і печаль.
Що поперéду нас іще чекає?
Що в серці лишить радість, а що жаль?

Годинник стáранно хвилини лічить.
І стук його неначе кроків звук.
То нам на зустріч поспішає Вічність.
І ми її приймéм з Господніх рук.

Який то привілей – життя у Бозі:
Надія, віра, спокій у серцях!
Хоч заметіль кружляє на дорозі,
Все наше майбуття в Його руках!

Нове життя, як рік новий настане
В новому небі, на новій землі!
І щастя, теж нове, не перестане.
І не скінчиться радості політ!

@virsh_online

#бог_в_віршах_різдво

Маріє-діво, он зоря
Уже горить на небосхилі.
Ти не сама, ти не сама
Радієш ось оцій хвилині.

Вже сходять ангели з небес
І Божу славу сповіщають,
І пастухи, почувши це,
До Вифлеєма поспішають.

Й хвалили Господа вони,
Розповіли, як Божа слава
Осяяла їх з вишини
І про Ісуса їм звіщала.

Вела зоря і мудреців,
Що прибули із Сходу
Вклонитися, Дитя , Тобі,
Спасителю всього народу.

Прийшли, зраділи , що знайшли
Марію і святу Дитину.
Йому з поклоном піднесли
І ладан, золото і смирну.

І дивувалися усі,
І гомоніли між собою:
“Велика радість на землі
Прийшла, Спасителю, з Тобою”.

Родивсь, родивсь Спаситель в світ,
Прийшов для слави і на муку,
Через яку спасає всіх,
І Сам один несе спокуту.

І Богу слава в висоті,
І дана людям добра воля…
Та Бога славили не всі,
Вже підступала зла сваволя.

Уже збирались вороги
Смертельне нагострити жало…
А Ти ще спи, а Ти ще спи,
Ще їхнє право не настало.

Ще прийде той щасливий час,
Коли увійдеш Ти до храму,
Навчиш в любові жити нас
І віру нам даси жадану.

Ще будуть славити Творця,
Здивовані Його ділами,
Спитають Сина про Отця,
Не раз підступними словами.

А Він очистить і зцілить,
Відкриє роду темні очі,
Научить ворогів любить
І як прийти до Тебе, Отче.

Ще будуть праведні діла,
І буде ще небесна слава…
Але тепер ще не пора,
Ще та година не настала.

І гомоніли тихо всі,
А нічка зорями сіяла.
Марія ж всі слова святі
У серце глибоко складала.

Ясніли очі, і душа
Її схилялась у покорі,
Молилась ревно до Творця
Над Немовлям… Вже гасли зорі.

@virsh_online

#бог_в_віршах_різдво

Дозвольте Вас всіх привітати !
У цей святковий славний час.
З Різдвом Христовим привітати!
З Різдвом Христовим друзі вас!!!

З Різдвом Христовим вас вітаєм
і радості безмеж бажаєм
щоб той Христос що народився,
у вашім серці поселився.

Тож щиро вітаєм вас з славним цим днем,
Свої побажання у щирості шлем!
Бажаємо миру, бажаєм спокою,
Хай милість Господня вам ллється рікою!

Здоров'я хай буде для тіла і духа,
Поля хай минає і буря й засуха.
Хай буде в вас повний і дім і комора,
Хай мимо пройде і хвороба і горе.

Хай нива вам повниться щедрим врожаєм.
Від щирого серця вам щастя бажаєм!!!

Миру бажаєм вашій оселі,
Миру в родині, миру в країні,
Дивну новину ми вам звіщаєм
Спас народився у Вифлиємі!

Весь світ радіє - день особливий
Різдво Христове всюди святкують!
Ми привітяння від серця щиро
Шлем всім домам із любов’ю та миром!

Хай день різдвяний не пройде марно
Сліз хай небуде, горя й тривоги
Любов Ісуса серця зігріває
Зоря Вифлиємська хай вкаже дорогу!

Щоб на обличчях завжди сіяла
Посмішка щира, радісна, мила
Хай в новім році вас не лишають
Благословіння, мир, радість та віра!

@virsh_online

#бог_в_віршах_різне
#бог_в_віршах_новий_рік
#бог_в_віршах_авторські
Автор - @ludka_melnik

ЦІНУЙМО ЧАС❣️ ЖИТТЯ НЕ ВІЧНЕ❣️

Цінуймо час! Життя не вічне!
Ти ще сьогодні є живий.
А завтра, хто сказати зможе
Що він зустріне день новий?

Усі ми, друзі, в руках Божих!
Життя і смерть в Його руках...
А ти до вічності готовий?
Що наповняє? спокій? страх?

То тут, то там ми чуєм горе...
А ми живі, у нас спокій.
Цінуй цей час і Дякуй Богу! -
Не завжди буде так, повір!

Ми відкладаєм все на завтра...
" Ще встигну, я ще молодий! "
Та смерть нікого не чекає, -
Їй не важливо, ти який!?

Ось, чуєм, хтось спішив додому...
Сталась аварія страшна
І, в одну мить, когось не стало.
Таке коротке є життя.

Хтось вирішив нирнути в воду, -
Поплавати він захотів...
І потонув, не повернувся.
Так мало років ще прожив.

А десь літак не приземлився,
А когось вбили люди злі.
А він хотів ще так пожити... -
Це просто не вмістити в голові!

А хтось, з останніх сил боровся
Вірус страшний перемогти.
Та інша була Божа воля...
Забрав його Він із землі.

Тут вже ніщо не допоможе...
Ні гроші, слава, ні звання!
Розводять лікарі руками...
" Одна надія на Хреста! "

Чи був готовий? Не готовий? -
Один Господь про це лиш знає!
Та душа вічна, пам'ятаймо! -
Вона ніколи не вмирає!

Наші діла йдуть вслід за нами...
Й одного разу, в Судний день
Ми перед Богом всі предстанем...
Що Господь скаже для тебе??

Задумайся... О, Зупинися!
Ти переглянь, ще раз, своє життя!
До зустрічі Готуйся!! Сестро, брате
Чим є наповнена посудинка твоя???

Поки Господь дарує час... Спішімо
Безцінним маслом запастись!!!
Настане день і буде пізно! -
Сьогодні треба це зробить!

Сьогодні час Спасіння, Благодаті!
Сьогодні Милості і Покаяння час!
А завтра... Завтра може не настати!
Всі наші " завтра " в Господа руках..!

Де будеш ти у Вічності?? На це питання..
Дай відповідь для себе сам.
Прошу, не запізнись прийти до Бога! -
Щоби не плакать потім гірко, там...

Без Бога щастя взагалі немає!
В кінці життя тебе погибель жде...
Ще поки заклик Господа лунає, -
Не відкидай!! Чекає Бог тебе!!!

Автор: Людмила Мельник
@virsh_online

#бог_в_віршах_різдво
.
Вітаємо вас, брати і сестри
З Христа народженням святим!
Хай спів наш, музика
Впадуть букетом золотим
До ніг Народженого нині.
.

І принесімо в серцях своїх
Хвалу Господньому ми Сину –
Він з наших душ тяжкий змив гріх.
Він нам проклав святу дорогу
В чудовий світлий неба край,
Він примирив нас з вічним Богом.
.

О друже, з радістю співай,
Бо в грішний світ приніс спасіння,
Приніс життя вічне Ісус.
Нехай дзвенять пісні хваління,
Брати та сестри з наших вуст.
.

Минуло більш як два тисячоліття
Із дня народження Христа
Весь облетіла світ широкий
Ця вістка радісна свята.
.

Бажаємо вам в день цього свята
Всім, любі сестри і брати,
Щоб у Луцьку ще людей багато
Могло до Господа прийти.
.

Нехай Ісус, Спаситель світу,
Обмиє з душ усякий гріх,
Щоб і вони могли вселитись
В Його палацах золотих.
.

Свій подаруночок для Спаса:
Надію, віру, чистоту.
В нас, християн, свята окраса –
Душа обвита в простоту.
.

Вас, любі друзі, всіх вітаємо
З цим світлим святом Різдвяним.
Хай пісня лине понад краєм,
Впаде мов квітка перед Ним.

@virsh_online

#бог_в_віршах_різдво
.
Не гаснуть зорі у Різдвяну ніч,
О, скільки, їх, – злічити не беруся,
Вони горять, як міріади свіч,
Над Немовлям, що назване Ісусом.
.

Родився ж Той, до Кого звідусіль
Несли свій біль, журбу свою і втому…
І Він умів допомогти усім,
Не відмовляв ніколи і нікому.
.

Родився ж Той, Хто дав нам Заповіт
Зректись гріха і примиритись з Богом,
Лишив для сущих неповторний слід,
Котрий веде до Отчого порогу.
.

В цю ніч родився Той, Хто для людей
Віддав Себе в Любові до останку,
Але воскрес уже на третій день,
Як тільки-тільки зачинався ранок.
.

З тих пір пройшло немало вже сторіч,
Та все одно, попри закони часу,
Не гаснуть зорі у Різдвяну ніч,
Усім нагадують про Спаса.

@virsh_online

#бог_в_віршах_різдво.
.

Спадала темна ніч. Горів вогонь…
На сонні вівці осідала тиша,
А пастухи сиділи осторонь –
У темряву вдивлялися пильніше.
.

Текла розмова тиха. Місяць плив
Молочним Шляхом між зірок у вирій.
Здіймався дим стовпом поверх голів,
І розчинявся в ночі чорно-сірій.
.

Все дихало спокоєм і теплом
В напівдрімоті… Раптом – ясне світло
Засяяло. І з сонячним крилом
Два Ангели з’явилося для світу.
.

Від чарівних пісень розлився дзвін…
Гриміло скрізь: «Вам чудо сотворилось.
Родився Спас землі – у яслах Він.
Ідіть туди, де зірка засвітилась.
.

І пастухи без нарікань пішли.
На ноги вставши, стали на дорогу.
У Вифлеємі у хліву знайшли
В людській подобі родженого Бога.
.

Сповитий, в світ дививсь могутній Цар,
І вирувало щастя в повній тиші.
Сьогодні Бог роджається в серцях,
Не як мале дитя – а як Всевишній.
.

Сьогодні Бог стоїть як захисник,
Сьогодні Бог наш світ в руках тримає.
Сьогодні Бог живе в життях людських,
Сьогодні Бог веде людей до Раю.
.

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.
.

Новину радісну приймайте:
Родився Бог – Дитя Святе!
Прийдіть! Тому хвалу віддайте,
Хто був, Хто є, і знов прийде!

@virsh_online

#бог_в_віршах_різдво.
.
Ніч як ніч. Вифлеєм. Зорі сяють.
В листі пальмовім вітер співає.
Місто, мабуть, давно уже спить –
Кожен хоче від праці спочить.
Хоча ні. Он, поглянь, хтось іде.
Чоловік, віслючка він веде.
На тім жінка сидить, утомилася бідна,
Шлях тяжкий, а вона ще й вагітна.
І нема їм притулку, ночівлі немає.
«Сподівайся, кохана, Бог бачить, Бог знає»,
Знов у двері з надією стука,
А у відповідь – тиша, ні звуку.
Він до інших, і знову луна:
«Далі йдіть, далі йдіть, місць нема».
Вже останній будинок стоїть.
«Подорожні? Куди вас пустить?
Повна хата… Хоча зачекай, 
В мене хлів є, туди й завертай. 
Тепло там, сіно свіже для ложа,
Зараз ковдру ще дам…Милий Боже!
Ти ж родити вже маєш, дитино,
Я води принесу і тканину…»
В листі пальмовім вітер співає.
Вбогий хлів. Вифлеєм. Зорі сяють,
В небі їх засвітив певно хтось?
У цю ніч народився Христос..
«Моє сонечко, спи, люлі-люлі-люля, –
Колихає Марія Святе Немовля, –
Засинай, – і з любов’ю підносить до вуст, –
Моя зіронько, пташко. Ісус…»
І Дитя засинає в ясельцях на сіні.
І, схилившись над Ним, засинає Марія,
І утомлений Йосип дрімає,
А у небі велично зоря дивна сяє.
Янгол з неба звіща: «Цар родився вам нині,
Тихо спить Він у яслах на сіні,
Бог прийшов і надію дарує землі».
Ніч як ніч; тихо, люлі-люлі.

@virsh_online