Пробудись от сна невеста
Жених уж скоро Он прийдет,
Но в чем сегодня одета ты невеста
В платье белом ?
А обувь на тебе бела?
И по какой дароге ты шла, по узкой иль широкой?
Прощу задумайся сейчас,
А масло есть в свитильнике твоем?
Невеста а ты готова к встрече с Женихом?
Так пробудись воспрань скорее, Запасы масла ты возми
А слышеш вот шаги все громче,
Он свкоре ведь прийдет Жених,
Невеста пробудись, очисти платье до бела, и обувь белую одень ,
Возми светильник чтоб светить и масло не забуть скорей
Гори горя светильник и узкий путь освети
А там ведь на горе ты встретишся невеста с Женихом
Ведь Он уж к встречи уж готов давно, и вскоре Он прийдет
Так пробудись невеста, готова к встречи с Женихом?！
Патаржак В.В.
@virsh_online
Жених уж скоро Он прийдет,
Но в чем сегодня одета ты невеста
В платье белом ?
А обувь на тебе бела?
И по какой дароге ты шла, по узкой иль широкой?
Прощу задумайся сейчас,
А масло есть в свитильнике твоем?
Невеста а ты готова к встрече с Женихом?
Так пробудись воспрань скорее, Запасы масла ты возми
А слышеш вот шаги все громче,
Он свкоре ведь прийдет Жених,
Невеста пробудись, очисти платье до бела, и обувь белую одень ,
Возми светильник чтоб светить и масло не забуть скорей
Гори горя светильник и узкий путь освети
А там ведь на горе ты встретишся невеста с Женихом
Ведь Он уж к встречи уж готов давно, и вскоре Он прийдет
Так пробудись невеста, готова к встречи с Женихом?！
Патаржак В.В.
@virsh_online
Папа, Ти всю боль мою знаешь
Ведь распята она на кресте.
Каждий миг Ти рукою Своей утешаешь,
И ведешь Ти к небес красоте.
Папа, Ти меня не оставишь,
Мое горе, беду на Себя Ти возмешь,
Мои ноги,как лани, на скалы поставишь,
А Когда будет трудно- на руках поносешь.
Папа, если я поскользнусь на дороге,
И впаду, не сумея устать,
Ти напомни о дивном чертоге,
И дай сили мне грех побеждать.
Папа,вот я снова иду за Тобою,
Потому что дал сил ме идти,
И твой голос звучить тишиною,
Говорящий: "во тьме ти свети"
Папа, я все серцем Тебя полюбила,
И мне больше нет сили молчать,
И я если б могла, на весь мир заявила,
Что прекрасно с Тобой каждий день проживать.
О мой Папа, Отец мой Небесний,
Я хочу лиш Тебе постоянно служить,
Потому что Великий Ти,Дивний , Чудесний,
Нас не может ничто разлучить.
@virsh_online
Ведь распята она на кресте.
Каждий миг Ти рукою Своей утешаешь,
И ведешь Ти к небес красоте.
Папа, Ти меня не оставишь,
Мое горе, беду на Себя Ти возмешь,
Мои ноги,как лани, на скалы поставишь,
А Когда будет трудно- на руках поносешь.
Папа, если я поскользнусь на дороге,
И впаду, не сумея устать,
Ти напомни о дивном чертоге,
И дай сили мне грех побеждать.
Папа,вот я снова иду за Тобою,
Потому что дал сил ме идти,
И твой голос звучить тишиною,
Говорящий: "во тьме ти свети"
Папа, я все серцем Тебя полюбила,
И мне больше нет сили молчать,
И я если б могла, на весь мир заявила,
Что прекрасно с Тобой каждий день проживать.
О мой Папа, Отец мой Небесний,
Я хочу лиш Тебе постоянно служить,
Потому что Великий Ти,Дивний , Чудесний,
Нас не может ничто разлучить.
@virsh_online
Ты говоришь, что нету сил бороться,
Ты говоришь, нет веры и любви
Когда же Божья милость изольется
На жизнь твою и на твои пути?
Ты одинок, печален, обессилен
Нет рядом близких, нет твоих родных
Они идут дорогою в погибель
И ты не можешь их остановить
Идти за Богом трудно, не иначе
Терял ты много, меньше находил -
Но Он с тобою был в долине плача,
И чудным образом оттуда выводил.
Ты говоришь: так много испытаний,
Под силу ли мне вынести свой крест?
Но Бог напрасных не дает страданий
И милость Господа над нами до небес
Он перевяжет раны, Он поможет
И выведет тебя из тьмы на свет!
Так, как Господь никто любить не может,
Пока что ночь, но близится рассвет.
Придет к тебе желаемая помощь,
Пройдут печали, скорбь и теснота
Господь с тобой! Помочь тебе Он хочет
Ему так дорога твоя душа!
Он здесь, Он говорит тебе: Не бойся,
Не унывай и не скорби душой,
Не плачь, не огорчайся, не тревожься,
В любой беде Я рядом, Я с тобой.
К тебе протянута Моя десница,
К твоей душе простерты небеса
И пусть другие отвернули лица,
Но Я, Твой Бог, люблю, люблю тебя
Ну почему не можешь ты поверить,
Запомнить и на сердце записать
Что нет такой нужды на белом свете,
Которую бы Я не мог понять.
Ты говоришь: ничто не помогает,
Но если сколько-нибудь можешь - верь!
Проблем неразрешимых не бывает,
У Господом искупленных людей!
О, если бы ты только знал, как больно
Мне видеть, как скорбит твоя душа,
Ведь Я купил тебя ценою крови
И Мне, поверь, важна твоя судьба
Кто тебя ранил - тот Меня коснулся,
А кто тебе помог - в том Я живу
Не думай, что ты в вере обманулся,
И нет конца страданью твоему.
Когда ты плачешь, плачу Я с тобою,
Мне тяжело смотреть, как ты грустишь
Я слышу твой протест, твой слезный ропот,
И все, о чем другим ты говоришь.
Ты все забыл, забыл как часто падал
Как часто ставил сам себя на край,
Потом взывал ко Мне и горько плакал,
И разве Я тебе не помогал???
Так неужели Тот, кто спас от смерти
Кто сотни раз на твой стремился крик
Печаль твою и слезы не заметит
И не услышит вопль твоих молитв?
Ты говоришь, что позабыт оставлен,
И нет помощника в твоей беде
Но разве Я могу стереть с кровавых дланей
Свою любовь великую к тебе?
Хоть ты подчас упрям и непослушен
Моя любовь не кончится, поверь.
Ты каждый день мне бесконечно нужен.
И будешь нужен до скончанья дней.
Ты драгоценен, как зеница ока
Я слишком дорого тебя купил
Послушай слово любящего Бога:
Я возлюбил тебя, Я возлюбил
Лишь потерпи, смирись еще немного,
Увидишь, Я победу совершу
Я радость дам тебе взамен тревоги
И мир святой дам сердцу твоему
Придет к тебе желаемая милость,
Не унывай и не тоскуй, душа,
И помни чрез всю жизнь, что твой Спаситель
Навеки, вечно возлюбил тебя
Я пронесу тебя чрез все страданья
И благодать с небес придет в твой дом
И ты пройдешь сквозь эти испытанья,
И станешь золотом, очищенным огнем !!
@virsh_online
Ты говоришь, нет веры и любви
Когда же Божья милость изольется
На жизнь твою и на твои пути?
Ты одинок, печален, обессилен
Нет рядом близких, нет твоих родных
Они идут дорогою в погибель
И ты не можешь их остановить
Идти за Богом трудно, не иначе
Терял ты много, меньше находил -
Но Он с тобою был в долине плача,
И чудным образом оттуда выводил.
Ты говоришь: так много испытаний,
Под силу ли мне вынести свой крест?
Но Бог напрасных не дает страданий
И милость Господа над нами до небес
Он перевяжет раны, Он поможет
И выведет тебя из тьмы на свет!
Так, как Господь никто любить не может,
Пока что ночь, но близится рассвет.
Придет к тебе желаемая помощь,
Пройдут печали, скорбь и теснота
Господь с тобой! Помочь тебе Он хочет
Ему так дорога твоя душа!
Он здесь, Он говорит тебе: Не бойся,
Не унывай и не скорби душой,
Не плачь, не огорчайся, не тревожься,
В любой беде Я рядом, Я с тобой.
К тебе протянута Моя десница,
К твоей душе простерты небеса
И пусть другие отвернули лица,
Но Я, Твой Бог, люблю, люблю тебя
Ну почему не можешь ты поверить,
Запомнить и на сердце записать
Что нет такой нужды на белом свете,
Которую бы Я не мог понять.
Ты говоришь: ничто не помогает,
Но если сколько-нибудь можешь - верь!
Проблем неразрешимых не бывает,
У Господом искупленных людей!
О, если бы ты только знал, как больно
Мне видеть, как скорбит твоя душа,
Ведь Я купил тебя ценою крови
И Мне, поверь, важна твоя судьба
Кто тебя ранил - тот Меня коснулся,
А кто тебе помог - в том Я живу
Не думай, что ты в вере обманулся,
И нет конца страданью твоему.
Когда ты плачешь, плачу Я с тобою,
Мне тяжело смотреть, как ты грустишь
Я слышу твой протест, твой слезный ропот,
И все, о чем другим ты говоришь.
Ты все забыл, забыл как часто падал
Как часто ставил сам себя на край,
Потом взывал ко Мне и горько плакал,
И разве Я тебе не помогал???
Так неужели Тот, кто спас от смерти
Кто сотни раз на твой стремился крик
Печаль твою и слезы не заметит
И не услышит вопль твоих молитв?
Ты говоришь, что позабыт оставлен,
И нет помощника в твоей беде
Но разве Я могу стереть с кровавых дланей
Свою любовь великую к тебе?
Хоть ты подчас упрям и непослушен
Моя любовь не кончится, поверь.
Ты каждый день мне бесконечно нужен.
И будешь нужен до скончанья дней.
Ты драгоценен, как зеница ока
Я слишком дорого тебя купил
Послушай слово любящего Бога:
Я возлюбил тебя, Я возлюбил
Лишь потерпи, смирись еще немного,
Увидишь, Я победу совершу
Я радость дам тебе взамен тревоги
И мир святой дам сердцу твоему
Придет к тебе желаемая милость,
Не унывай и не тоскуй, душа,
И помни чрез всю жизнь, что твой Спаситель
Навеки, вечно возлюбил тебя
Я пронесу тебя чрез все страданья
И благодать с небес придет в твой дом
И ты пройдешь сквозь эти испытанья,
И станешь золотом, очищенным огнем !!
@virsh_online
А если завтра не проснешся,
Готов ли ти встречать Христа?
А если завтра унесешся
Туда, где нет уже конца?
Готов ти будеш там ответить,
За все, что на земле свершил?
И что услишиш ти в ответе,
"Раб добрый,веру ти хранил"?
Иль болью в сердце отзовутся,
Слова Христа на встрече тей,
Они заставят содрогнутся,
" Не знаю вас, иди скорей.
Иди в огонь, на вечны муки,
Ти веру Мне не сохранил,
Ти не хранил Мои науки
И в сердце зло ти поселил"
Решать тебе, что там услышать,
И как прожить всю свою жизнь,
Но знаю я, что в суете сей движась,
Ти голос слишишь: " Остановись.
Остановись, и ти подумай
Про вечность, ту что впереди,
Не будь так легкомысл и необдуман,
Ти путь свой с Господом пройди"
А если завтра не проснешься,
Готов ли ти встречать Христа?
А если завтра унесешься,
Туда, где нет уже конца...?
@virsh_online
Готов ли ти встречать Христа?
А если завтра унесешся
Туда, где нет уже конца?
Готов ти будеш там ответить,
За все, что на земле свершил?
И что услишиш ти в ответе,
"Раб добрый,веру ти хранил"?
Иль болью в сердце отзовутся,
Слова Христа на встрече тей,
Они заставят содрогнутся,
" Не знаю вас, иди скорей.
Иди в огонь, на вечны муки,
Ти веру Мне не сохранил,
Ти не хранил Мои науки
И в сердце зло ти поселил"
Решать тебе, что там услышать,
И как прожить всю свою жизнь,
Но знаю я, что в суете сей движась,
Ти голос слишишь: " Остановись.
Остановись, и ти подумай
Про вечность, ту что впереди,
Не будь так легкомысл и необдуман,
Ти путь свой с Господом пройди"
А если завтра не проснешься,
Готов ли ти встречать Христа?
А если завтра унесешься,
Туда, где нет уже конца...?
@virsh_online
А ті, хто мають в Господі надію,
Піднімуться і стануть, як орли,
Здійсняться їхні плани, їхні мрії,
Які би нездійсненні не були.
Таких людей і доля не зламає,
І не знесе їх річка, що тече,
Бо кожний з них таку надію має,
Що їм і гори будуть по плече.
Таких людей насправді небагато,
Тим більше зараз, коли вільний час…
Але я хочу трішки нагадати
Про тих, хто жив й надіявся до нас.
…Коли їх гнали босими із дому…
Коли прощались, як в страшному сні,
З дружинами. Бо ж зовсім невідомо,
Чи ти колись повернешся чи ні.
Коли дітей сирітками лишали.
Коли жінки із дітьми на руках
Свої церкви з могили підіймали,
В той час, коли брати на Соловках.
Оті часи, по-катівськи жорстокі,
Розкажуть нам детальніше, мабуть,
Які робили друзі наші кроки,
Аби пройти свою життєву путь.
І де ж тоді шукали сили люди,
Аби не впасти й зрадити Христа?
Я думаю, що це новим не буде,
І відповідь така ясна й проста.
У їх серцях жевріла та надія,
Що прийде день по сплині всіх років,
І кожний з них побачити зуміє
Своїх дружин, дітей, своїх батьків.
Що як пройдуть тюремні каземати,
Настане воля, та яка тепер,
Хтось встигне ще обняти свою мати,
І, якщо є, братів або сестер.
Коли кругом лише одна пустеля,
Коли кістки і шкіра, ти й не ти.
Коли за сонце – сіра гола стеля,
То спробуй ту надію зберегти.
У них була всього лише надія.
Одна надія проти сатани.
А ми, на жаль, так вірити не вмієм,
Як вірили й надіялись вони.
Бо їх надія – сам Володар світу,
Непереможний, вічний і Святий
І сатана не в силах був зуміти
Вступити у такий нерівний бій.
Бо коли Бог дає свою надію,
У порівнянні з нею все як прах.
І ти тоді усе-усе зумієш,
І станеш легким-легким, наче птах.
І не чекай концтаборів й Сибіру,
Прокинься зараз, якщо досі спав,
Тренуй сьогодні і надію й віру,
Щоб Божий дух на тобі спочивав.
@virsh_online
Піднімуться і стануть, як орли,
Здійсняться їхні плани, їхні мрії,
Які би нездійсненні не були.
Таких людей і доля не зламає,
І не знесе їх річка, що тече,
Бо кожний з них таку надію має,
Що їм і гори будуть по плече.
Таких людей насправді небагато,
Тим більше зараз, коли вільний час…
Але я хочу трішки нагадати
Про тих, хто жив й надіявся до нас.
…Коли їх гнали босими із дому…
Коли прощались, як в страшному сні,
З дружинами. Бо ж зовсім невідомо,
Чи ти колись повернешся чи ні.
Коли дітей сирітками лишали.
Коли жінки із дітьми на руках
Свої церкви з могили підіймали,
В той час, коли брати на Соловках.
Оті часи, по-катівськи жорстокі,
Розкажуть нам детальніше, мабуть,
Які робили друзі наші кроки,
Аби пройти свою життєву путь.
І де ж тоді шукали сили люди,
Аби не впасти й зрадити Христа?
Я думаю, що це новим не буде,
І відповідь така ясна й проста.
У їх серцях жевріла та надія,
Що прийде день по сплині всіх років,
І кожний з них побачити зуміє
Своїх дружин, дітей, своїх батьків.
Що як пройдуть тюремні каземати,
Настане воля, та яка тепер,
Хтось встигне ще обняти свою мати,
І, якщо є, братів або сестер.
Коли кругом лише одна пустеля,
Коли кістки і шкіра, ти й не ти.
Коли за сонце – сіра гола стеля,
То спробуй ту надію зберегти.
У них була всього лише надія.
Одна надія проти сатани.
А ми, на жаль, так вірити не вмієм,
Як вірили й надіялись вони.
Бо їх надія – сам Володар світу,
Непереможний, вічний і Святий
І сатана не в силах був зуміти
Вступити у такий нерівний бій.
Бо коли Бог дає свою надію,
У порівнянні з нею все як прах.
І ти тоді усе-усе зумієш,
І станеш легким-легким, наче птах.
І не чекай концтаборів й Сибіру,
Прокинься зараз, якщо досі спав,
Тренуй сьогодні і надію й віру,
Щоб Божий дух на тобі спочивав.
@virsh_online
І Боже Слово повторім
В житті в нас грішного багато —
Багато гніву й нарікань.
І день не схожий вже на свято,
Бо він зі злості та страждань.
А щоб очиститись, не злиться,
Позбутися щоденних бід —
До неба підіймімо лиця,
Згадаймо Божий заповіт.
Учора, завтра і сьогодні,
Щоб заясніла душ блакить,
Нехай же Істини Господні
Научать нас по правді жить.
Пізнаймо світ в духовній суті
Без заздрості та без проклять —
І отчий край, і всіх присутніх
Осяє Божа благодать.
Господніх заповідей десять —
Нехай в серцях вони воскреснуть.
Пустіть молитву в кожен дім —
І Боже слово повторім!
Вадим Крищенко
@virsh_online
В житті в нас грішного багато —
Багато гніву й нарікань.
І день не схожий вже на свято,
Бо він зі злості та страждань.
А щоб очиститись, не злиться,
Позбутися щоденних бід —
До неба підіймімо лиця,
Згадаймо Божий заповіт.
Учора, завтра і сьогодні,
Щоб заясніла душ блакить,
Нехай же Істини Господні
Научать нас по правді жить.
Пізнаймо світ в духовній суті
Без заздрості та без проклять —
І отчий край, і всіх присутніх
Осяє Божа благодать.
Господніх заповідей десять —
Нехай в серцях вони воскреснуть.
Пустіть молитву в кожен дім —
І Боже слово повторім!
Вадим Крищенко
@virsh_online
«А Світло немає тіні»
* * *
А Світло немає тіні.
Воно, наче день нетлінний,
Воно, наче промінь з неба.
Світлу тінь – без потреби.
Просто живи у ньому,
Не ний про хронічну втому,
Про те, що тобі всього треба.
А прагни лиш Світла і Неба.
Бо Світло не матиме тіні
Ні вчора, ні завтра, ні нині…
🙏Оксана Кузів
@virsh_online
* * *
А Світло немає тіні.
Воно, наче день нетлінний,
Воно, наче промінь з неба.
Світлу тінь – без потреби.
Просто живи у ньому,
Не ний про хронічну втому,
Про те, що тобі всього треба.
А прагни лиш Світла і Неба.
Бо Світло не матиме тіні
Ні вчора, ні завтра, ні нині…
🙏Оксана Кузів
@virsh_online
«Будь красивим зверху і навиворіт»
* * *
Будь красивим зверху і навиворіт,
Будь відвертим в слові і в думках,
Будь надчесним у ділах і помислах
Й працею торуй до світла шлях.
Бійся блуду думки нечестивої,
Бійся стати блазнем для юрби,
Бійся Бога й просто будь красивим
Зверху і навиворіт завжди!
👉Оксана Кузів
@virsh_online
* * *
Будь красивим зверху і навиворіт,
Будь відвертим в слові і в думках,
Будь надчесним у ділах і помислах
Й працею торуй до світла шлях.
Бійся блуду думки нечестивої,
Бійся стати блазнем для юрби,
Бійся Бога й просто будь красивим
Зверху і навиворіт завжди!
👉Оксана Кузів
@virsh_online
"Господи, серце створи в мені чисте"
* * *
Господи, серце створи в мені чисте,
Таке ж білосніжне, як сніг цей іскристий...
Та хочу: хай буде ще теплим і ніжним,
Як яблуня в квітні в серпанку розкішнім.
Створи в мені серце просте й непримхливе,
Щоб в злиднях й багатстві було би щасливе,
Босоніж воно не встидалось ходити
Та хліба окрайчик з голодним ділити.
Створи в мені, Господи, серденько вдячне,
Щоб в кожній миттєвості бачило щастя.
В захмаренім небі чи сонячній днині,
Знаходило Божої ласки проміння.
Створи в мені любляче серце, Ісусе,
Тоді і на горе чуже я озвуся,
Чийсь біль обпече мою душу сльозою, —
Та все це я зможу тільки з Тобою.
Тому й сотвори мені серденько чисте.
І радість спасіння верни променисту.
Дух правий в мені обнови, мій Ісусе,
Помилуй, благаю Тебе, мою душу.
❄️Марія Звірид
@virsh_online
* * *
Господи, серце створи в мені чисте,
Таке ж білосніжне, як сніг цей іскристий...
Та хочу: хай буде ще теплим і ніжним,
Як яблуня в квітні в серпанку розкішнім.
Створи в мені серце просте й непримхливе,
Щоб в злиднях й багатстві було би щасливе,
Босоніж воно не встидалось ходити
Та хліба окрайчик з голодним ділити.
Створи в мені, Господи, серденько вдячне,
Щоб в кожній миттєвості бачило щастя.
В захмаренім небі чи сонячній днині,
Знаходило Божої ласки проміння.
Створи в мені любляче серце, Ісусе,
Тоді і на горе чуже я озвуся,
Чийсь біль обпече мою душу сльозою, —
Та все це я зможу тільки з Тобою.
Тому й сотвори мені серденько чисте.
І радість спасіння верни променисту.
Дух правий в мені обнови, мій Ісусе,
Помилуй, благаю Тебе, мою душу.
❄️Марія Звірид
@virsh_online
Ти бачив колись заплакані очі?
А рани на серці ти бачив колись?
Багато хто з нас приховує в собі
Ту біль і ті сльози, постій! Зупинись!
Не треба тобі сумувати, ти чуєш?
Вгамуй себе, подивись навкруги
Хіба все настільки погано і тускло
Що ти навіть хочеш вмерти з туги?
Раніше такого ж не було, авжеж?
То чому ти себе зариваєш в могилу
Подивись, скільки доброго ти в світ цей несеш
Хіба ж буде добре без тебе, людино?
Ти сонця промінчик, ти травинки роса
Підніми свої очі й подивись в небеса!
Хіба бачиш ти там щось похмуре і темне?
Ні, а знаєш саме чому?
Тому що Отець все так робить для тебе
Щоб не відчував ти смутку й страху
Він ніколи тебе не покине,
тому немає причин для жалю.
А все що погане трапляється,
То з Богом за мить все це забувається!❤️
@virsh_online
А рани на серці ти бачив колись?
Багато хто з нас приховує в собі
Ту біль і ті сльози, постій! Зупинись!
Не треба тобі сумувати, ти чуєш?
Вгамуй себе, подивись навкруги
Хіба все настільки погано і тускло
Що ти навіть хочеш вмерти з туги?
Раніше такого ж не було, авжеж?
То чому ти себе зариваєш в могилу
Подивись, скільки доброго ти в світ цей несеш
Хіба ж буде добре без тебе, людино?
Ти сонця промінчик, ти травинки роса
Підніми свої очі й подивись в небеса!
Хіба бачиш ти там щось похмуре і темне?
Ні, а знаєш саме чому?
Тому що Отець все так робить для тебе
Щоб не відчував ти смутку й страху
Він ніколи тебе не покине,
тому немає причин для жалю.
А все що погане трапляється,
То з Богом за мить все це забувається!❤️
@virsh_online
Не будуйте життя на піску...
На основі хиткої омани...
Цю споруду, мов келих крихку,
Рознесуть по світах вітругани...
Не ідіть по готовим стежкам,
Вже пропоптаним кимось раніше...
Де так легко віддатись гріхам,
Де спокуса в потилицю лише...
Хай навколо так роблять усі,
Не страшіться добром виділятись!
Залишаючись чистим в душі
Диваком для людей видаватись...
Знаю, важко долати свій шлях
Проти натовпу...Серце тріпоче,
Коли з осудом в темним в очах
Вас направить на істину хоче
Кожен другий...Система одна,
Вже прописана в світі віками...
Наче темна незламна стіна,
Височіє горою над нами...
І здається- у темний наш час
Неможливо лишатись собою...
Вибір зроблено кимось за нас...
Та існує невидима зброя!
Так це складно встояти гріхам...
Не піддатись спокусам бажанним...
Коли в голови вкладено нам,
Що це норма... Брехлива омана...
З кожним роком зникають, мов пар,
Ті моральні сердечні закони,
Які Господом дані, мов дар!
"Повна воля! Кінець заборонам!"
Стали звичкою вічні плітки,
А у моду приходить зневага...
Укладають у діток батьки
Не добро і не теплу повагу,
А бажання дістати своє...
А з екранів злітають картини,
Де кохання в людей настає
Не як Господом дана святиня,
А як шоу...Де купа жінок,
Наче речі, комусь продаються...
Це вже норма...А що каже Бог,
Коли бачить, як люди сміються
З фільмів жаху, де ріжуть людей
І з реклами, де палять цигарки
На очах у маленьких дітей?
І зростають із вірою змалку,
Що нормально брехати усім
І по головам дертися вгору...
Підаватись спокусам п'янким
З гордим усміхом замість докору...
Так, як "модно"...Як роблять зірки...
Культ речей і зневага людського...
В нас закладено всі ці думки...
Та чи норма усе це для Бога?
"Я, як інші... Так роблять усі..."
Виправдовуєм власні учинки...
Це не правда! Є вибір душі!
Наше серце- це чиста сторінка!
Ми у праві самі обирать,
Що залишить на білій основі...
Це нелегко та маємо знать,
Що ми сильні! Ми- діти Христові!
В нас є зброя- це віра душі!
Боже світло- невидимі крила!
Можем жити не так, як усі!
Не у рабстві гріховного звіра...
В нас є сила не тільки встоять...
Значно більше...Ми здатні довкола
Божим світлом для інших сіять!
"Всі так роблять..."- Не треба ніколи
Не кажіть так...Це темна брехня!
Правда в тому, що ви є спасінням!
Ви у тернах маленьке зерня,
Яке стане могутнім цвітінням
І дарує насінням своїм
Цілий сад у тернистій пустелі.!
Будьте прикладом Божим живим,
Не ідіть у відчинені двері...
Хай лунає там радісний сміх...
Це омана! Розваги на миті...
Станьте світлом Господнім для всіх,
Станьте променем в темному світі!
Вам кричатимуть в спину: "Дивак!
Подивися, є легша дорога!"
Твердо вимовте:" Може, і так
Та ітиму під крилами Бога!
Може, дійсно нелегкий мій путь,
Але знаю за що я борюся!
Дивний, інший, не схожий... Мабуть...
Але Божих щедрот не зречуся!
Нам здається безмежним життя
Та насправді крізь пальці спливає...
З того шляху нема вороття...
А з-за терен нас Батько чекає!
Не ступайте на збиті шляхи...
Це дорога до вічного тління...
Не такі, як усі - навпаки...
Ми не дивні...Ми діти Спасіння!
@virsh_online
На основі хиткої омани...
Цю споруду, мов келих крихку,
Рознесуть по світах вітругани...
Не ідіть по готовим стежкам,
Вже пропоптаним кимось раніше...
Де так легко віддатись гріхам,
Де спокуса в потилицю лише...
Хай навколо так роблять усі,
Не страшіться добром виділятись!
Залишаючись чистим в душі
Диваком для людей видаватись...
Знаю, важко долати свій шлях
Проти натовпу...Серце тріпоче,
Коли з осудом в темним в очах
Вас направить на істину хоче
Кожен другий...Система одна,
Вже прописана в світі віками...
Наче темна незламна стіна,
Височіє горою над нами...
І здається- у темний наш час
Неможливо лишатись собою...
Вибір зроблено кимось за нас...
Та існує невидима зброя!
Так це складно встояти гріхам...
Не піддатись спокусам бажанним...
Коли в голови вкладено нам,
Що це норма... Брехлива омана...
З кожним роком зникають, мов пар,
Ті моральні сердечні закони,
Які Господом дані, мов дар!
"Повна воля! Кінець заборонам!"
Стали звичкою вічні плітки,
А у моду приходить зневага...
Укладають у діток батьки
Не добро і не теплу повагу,
А бажання дістати своє...
А з екранів злітають картини,
Де кохання в людей настає
Не як Господом дана святиня,
А як шоу...Де купа жінок,
Наче речі, комусь продаються...
Це вже норма...А що каже Бог,
Коли бачить, як люди сміються
З фільмів жаху, де ріжуть людей
І з реклами, де палять цигарки
На очах у маленьких дітей?
І зростають із вірою змалку,
Що нормально брехати усім
І по головам дертися вгору...
Підаватись спокусам п'янким
З гордим усміхом замість докору...
Так, як "модно"...Як роблять зірки...
Культ речей і зневага людського...
В нас закладено всі ці думки...
Та чи норма усе це для Бога?
"Я, як інші... Так роблять усі..."
Виправдовуєм власні учинки...
Це не правда! Є вибір душі!
Наше серце- це чиста сторінка!
Ми у праві самі обирать,
Що залишить на білій основі...
Це нелегко та маємо знать,
Що ми сильні! Ми- діти Христові!
В нас є зброя- це віра душі!
Боже світло- невидимі крила!
Можем жити не так, як усі!
Не у рабстві гріховного звіра...
В нас є сила не тільки встоять...
Значно більше...Ми здатні довкола
Божим світлом для інших сіять!
"Всі так роблять..."- Не треба ніколи
Не кажіть так...Це темна брехня!
Правда в тому, що ви є спасінням!
Ви у тернах маленьке зерня,
Яке стане могутнім цвітінням
І дарує насінням своїм
Цілий сад у тернистій пустелі.!
Будьте прикладом Божим живим,
Не ідіть у відчинені двері...
Хай лунає там радісний сміх...
Це омана! Розваги на миті...
Станьте світлом Господнім для всіх,
Станьте променем в темному світі!
Вам кричатимуть в спину: "Дивак!
Подивися, є легша дорога!"
Твердо вимовте:" Може, і так
Та ітиму під крилами Бога!
Може, дійсно нелегкий мій путь,
Але знаю за що я борюся!
Дивний, інший, не схожий... Мабуть...
Але Божих щедрот не зречуся!
Нам здається безмежним життя
Та насправді крізь пальці спливає...
З того шляху нема вороття...
А з-за терен нас Батько чекає!
Не ступайте на збиті шляхи...
Це дорога до вічного тління...
Не такі, як усі - навпаки...
Ми не дивні...Ми діти Спасіння!
@virsh_online
🌿🌿🌿
Господь, хочу тебе хвалу воздать
За тех людей, кто сильно ранил душу
Кто заставлял от горечи стонать
И кто души мольбу с презреньем слушал.
Спасибо, Бог, за тех в моей судьбе
Кто предавал и сыпал соль на раны
За тех друзей, кто забывал в беде
За тех, кто оставлял на сердце шрамы...
Благодарю Тебя, что в жизненном пути
Я знаю тех, кто льстиво улыбаясь
Пытается изьян в душе найти
Подножку чтоб подставить, насмехаясь.
Я благодарна, Господи, за тех
Кто был, как думала, мне другом верным
Но коль слабела - раздавался смех
И забывалась дружба вся мгновенно...
Меня чрез них учил Ты быть сильнее
Но в то же время никогда не оставлял
Все ближе подходил, когда больнее
Друг камни мне во след опять бросал...
Чем тяжелей дорога, тем прекрасней финиш
И чем сложнее путь, тем краше вид
Разбитые осколки можно склеить
И в дивное творенье превратить...
@virsh_online
Господь, хочу тебе хвалу воздать
За тех людей, кто сильно ранил душу
Кто заставлял от горечи стонать
И кто души мольбу с презреньем слушал.
Спасибо, Бог, за тех в моей судьбе
Кто предавал и сыпал соль на раны
За тех друзей, кто забывал в беде
За тех, кто оставлял на сердце шрамы...
Благодарю Тебя, что в жизненном пути
Я знаю тех, кто льстиво улыбаясь
Пытается изьян в душе найти
Подножку чтоб подставить, насмехаясь.
Я благодарна, Господи, за тех
Кто был, как думала, мне другом верным
Но коль слабела - раздавался смех
И забывалась дружба вся мгновенно...
Меня чрез них учил Ты быть сильнее
Но в то же время никогда не оставлял
Все ближе подходил, когда больнее
Друг камни мне во след опять бросал...
Чем тяжелей дорога, тем прекрасней финиш
И чем сложнее путь, тем краше вид
Разбитые осколки можно склеить
И в дивное творенье превратить...
@virsh_online
🌿Як багато на землі страждань...🌿
Як багато сліз й людського горя.
Як багато невигойних ран,
Темних хмар, навислих над тобою.
Як багато злив, вітрів, штормів,
Хуртовин, що віють безкінечно.
Звідки взяти силу в боротьбі,
Коли ліг тягар тобі на плечі?
Як іти? Коли кругом - туман,
Коли сльози застилають очі?
Коли лютий, сильний ураган
Збити з ніг, здолати тебе хоче?
Що робити? Коли сил нема,
Коли ти стомився, і зневіра
Огорнула, щільно обплела,
Й караваном дні проходять сірі.
І важкий тягар переживань
Спати не дає тобі ночами.
У часи душевних коливань
І надію, й віру ти втрачаєш.
Ти не плач. Бог поруч. Він є тут.
Дуже близько. Бачиш, вже світає?
Думаєш, зайшов у глухий кут?
Думаєш, що виходу немає?
Після тьми світанок настає,
Після бурі - штиль стоїть, безвітря.
Просто вірним будь. Життя складне.
Серед бурі сам світи, будь світлом.
Це нелегко. Бо твоє життя -
Шлях складний, а часом і тернистий,
І, буває, квітне вся земля,
А опісля - віє падолистом.
Але ти будь сильний, і в біді
На Христа надійся, й під час бурі
Ти сміливо підеш по воді,
У шторми страшні, у дні похмурі.
І засяє сонце угорі,
І твоє життя, бурхливе море,
Стане тихим, й попливеш тоді
У душевнім мирі і спокою.
Бог є поруч. Бачить все. Не плач.
Просто глянь угору, в синє небо.
Серед всіх життєвих бід й невдач
Із любов'ю Він спішить до тебе.
Він спішить. Ти серце лиш відкрий,
Він тягар забрати твій готовий.
Серед лютих і могутніх хвиль
Пам'ятай про люблячого Бога!
13.12.2020
@diana_parypa
@virsh_online
Як багато сліз й людського горя.
Як багато невигойних ран,
Темних хмар, навислих над тобою.
Як багато злив, вітрів, штормів,
Хуртовин, що віють безкінечно.
Звідки взяти силу в боротьбі,
Коли ліг тягар тобі на плечі?
Як іти? Коли кругом - туман,
Коли сльози застилають очі?
Коли лютий, сильний ураган
Збити з ніг, здолати тебе хоче?
Що робити? Коли сил нема,
Коли ти стомився, і зневіра
Огорнула, щільно обплела,
Й караваном дні проходять сірі.
І важкий тягар переживань
Спати не дає тобі ночами.
У часи душевних коливань
І надію, й віру ти втрачаєш.
Ти не плач. Бог поруч. Він є тут.
Дуже близько. Бачиш, вже світає?
Думаєш, зайшов у глухий кут?
Думаєш, що виходу немає?
Після тьми світанок настає,
Після бурі - штиль стоїть, безвітря.
Просто вірним будь. Життя складне.
Серед бурі сам світи, будь світлом.
Це нелегко. Бо твоє життя -
Шлях складний, а часом і тернистий,
І, буває, квітне вся земля,
А опісля - віє падолистом.
Але ти будь сильний, і в біді
На Христа надійся, й під час бурі
Ти сміливо підеш по воді,
У шторми страшні, у дні похмурі.
І засяє сонце угорі,
І твоє життя, бурхливе море,
Стане тихим, й попливеш тоді
У душевнім мирі і спокою.
Бог є поруч. Бачить все. Не плач.
Просто глянь угору, в синє небо.
Серед всіх життєвих бід й невдач
Із любов'ю Він спішить до тебе.
Він спішить. Ти серце лиш відкрий,
Він тягар забрати твій готовий.
Серед лютих і могутніх хвиль
Пам'ятай про люблячого Бога!
13.12.2020
@diana_parypa
@virsh_online