#віршхристиянський

СЛОВА

"Бо чим серце наповнене, те й говорять уста"(Мат. 12:34)
"Бо твої слова виправдають тебе, і твої слова
засудять тебе" (Мат.12:37)

Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.

Ми можем словом,як ножем,вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.

Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.
А ті слова,що сказані з любов'ю,ніжно,
Несуть благословіння,радість й мир.

Говорить не даремно Слово Боже,
Щоб ми повільні на слова були,
Де слів багато,й гріх з'явитись може,
Й зростуть колючі в серці бур'яни.

Бо кожне слово, то немов зернина,
Що на життєву падає ріллю.
Що з вуст твоїх сьогодні,друже,лине?
Чим засіваєш ниву ти свою?

Від слів прийде і суд,і оправдання,
Життя і смерть у владі наших вуст.
Тож кожен хай у серці зберігає
Слова,що говорив колись Ісус.

Слова Його наповнені любов'ю,
В них мудрість,правда,в них небесна повнота,
Святими й чистими були слова Господні,
Тож приклад ми берімо від Христа.

Ісус сказав: із серця все виходить,
Добро і зло, всі наміри й думки,
Що всередині, й на вустах те буде,
То ж серце треба пильно берегти.

Нам серце чисте дарував Спаситель,
Коли прийшли до Нього з каяттям,
Хай Бог поможе,щоб його не забруднити,
Й прославить Господа своїм святим життям.

Хай Бог мої й твої очі відкриє,
Щоб кожен свого серця бачив стан,
Якщо світильник в ньому ледь жевріє,
Ісуса,друже , запроси в свій храм.

Господь від зла очистить твоє серце,
Розвіє темряву небесне світло вмить,
І з вуст твоїх хвала Христу поллється,
Й весь шлях земний Ісус благословить.

..Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
В словах дай,Боже,завжди пильнувати,
Щоб плід достойний принести Тобі.

20.11.2017р.

ТВОРИ ДОБРО

"Отже,поки маємо нагоду,робімо добро всім,
а найбільше ж своїм по вірі" (Гал.6:10)

Твори добро тим, хто з тобою йде
Стежиною вузенькою до неба,
Чи добре слово у похмурий день,
Чи цвіт весняний подаруй від себе.

Комусь всміхнись так щиро, від душі,
І порадій і за сестру,й за брата,
А з кимсь поплач разом в нічній тиші,
І розділи сльозу гіркої втрати.

Хтось помочі благає,не пройди,
Підстав плече і руку дай в недолі,
Можливо,завтра плакатимеш ти,
Як добре,коли буде друг з тобою.

А разом легше подолати біль,
Молитва спільна неба досягає.
Твори добро,й своїм теплом зігрій
Те серце,що в стражданнях знемагає.

Пускай свій хліб по водах,і в свій час
До тебе він вернеться неодмінно,
Життя своє плодом добра прикрась,
Хай аромат від нього в небо лине.

Й прославиться Спасителя Ім'я,
Він дав нам приклад, як добро творити,
Любов'ю Він Своєю обійняв
Планету всю,й навчає нас любити.

Немов бальзам були Його слова,
Й могли сердечні рани лікувати,
Він хліб голодним щедро подавав,
Й Себе у жертву зміг за нас віддати.

"Творіть добро,"- Ісус усім сказав,
Та не чекай від когось нагороди,
Бо нагорода буде в небесах,
А зараз сій,хай рясно нива вродить.

Бо що посієш,те й пожнеш в житті,
Добро чи зло,- ти мусиш вибирати.
Так,як бур'ян росте на цій землі,
Й недобрі вчинки можуть виростати.

То ж за Ісусом завжди вслід іди,
Добра й любові Він проклав дорогу,
Ти ні на крок від неї не зверни,
Бо лиш вона веде тебе до Бога.

#віршхристиянський #бог #життя

Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
У кожну мить, хвилину і секунду.
Коли туманне небо чи погідне,
Коли здається, світла вже не буде.

Як перехрестями життя блукаю,
Коли складні проходжу лабіринти,
Як стукають у серці молотками
Важкі питання, й їх не зупинити.

А світ жорстокий і несправедливий...
А я змиритися ніяк не можу...
Коли злітаю - обрізають крила,
Тоді до Тебе йду в молитві, Боже.

Я дякую за труднощі порою...
За те, що вчиш мене і докоряєш.
Хоча які це труднощі з Тобою?
Ти, любий Батьку, руку простягаєш -

І вже не страшно. Тепло і безхмарно.
І розумію: все це тимчасове.
І світить сонце через дим туманів,
І серце моє сповнене любов'ю .

І розумію: я благословенна,
Багата нескінченно і безмірно.
Ти скільки благ даєш мені щоденно,
Ти скільки піднімав у дні зневіри!

Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
Сьогодні, завтра - і безперестанно.
На Твоїй ниві працювати гідно
Навчай мене, даруй в душі бажання.

Я просто знаю: під Твоїм покровом
Завжди спокійно, затишно і тепло.
Навчи на зло всміхатися з любов'ю,
В калюжах бачити безхмарне небо.

Перемагати світ несправедливий
Своєю добротою і любов'ю...
Я ще не вмію...Ще так мало сили,
Але я зможу, Господи, з Тобою...

10.12.2019р.

#життя #бог #віршхристиянський #подяка

ТЕБЯ МОЙ БОГ БЛАГОДАРЮ

За хлеб насущный на столе
За день , что улыбнулся мне
За воду чистую в ключах
За свет , что есть в моих очах

За солнца луч , за светлый день
За зелень трав , деревьев сень
За то что двигаясь , живу
Тебя мой Бог - благодарю !

За трель ночную соловья
За говор горного ручья
За ветерка тихонький вой
За моря шумного прибой

За каждый маленький успех
За внуков наших детский смех
За то что средь живых стою
Тебя мой Бог – благодарю !

За белизну снегов зимой
За летний дождик в жаркий зной
За осень чудную в плодах
За аромат весны в садах …

За щедрость милости твоей
За дар Земле Царя Царей
За то , что в яслях его зрю
Тебя мой Бог – благодарю !

За доброту пронзённых рук
За чашу выпитую мук
За то , что выстоял в борьбе
За всё , за всё хвала тебе

За то , что смерть ты победил
За то , что тленье упразднил
За то , что душу спас мою
Тебя мой Бог – БЛАГОДАРЮ !

Ноябрь 2019 г .

#подяка #віршхристиянський
Я дякую
За те, що небо – синє.
За те, що нива – золота.
Що в мене світла й гожа днина,
Що в серці – зоряна мета.
Я дякую
За те, що в грудях – пісня.
Що хліб – щоденно на столі.
Що над полями жайвір висне
Й гніздиться бусол на селі.
Я дякую
За сильну руку брата,
За слово в хвилю безнадій,
Що над колискою дитяти
Шепоче мати: «Сину мій!»
Я дякую
За те, що дощ – врожайний,
Що поле щедрістю зроста.
Що Боже Слово – життєдайне,
Що Богом повняться літа.
Я дякую
За те, що ранок – чистий,
Що вечір – свіжо-мовчазний.
Що очі в сина – променисті,
Що доня – втілення весни.
Я дякую
За пісню Віфлеєма,
Пробиті руки – два крила.
За ніжну провесінь Едему,
Що в воскресінні проросла.
Я дякую,
Що Бог – моя утіха
З малечих літ і до сивин.
Його любов –
як дотик неба тихий…
Я дякую, що я Твій, Боже, син!

#віршхристиянський #життя #вавринюк

Прийти. Зрадіти. Посміхнутись.
Зіп’ятись. Встати. Підрости.
Учитись. Плакати. Спіткнутись.
Злетіти. Падати. Цвісти.
Навчитись. Вирости. Злякатись.
Розгуба. Розпач. Тупики.
Упасти. Плакати. Сміятись.
Каміння. Квіти. Будяки.
Устати. Витертись. Всміхнутись.
Іти! Побігти! Не дійти…
Вернутись. Бігти. Не спіткнутись.
Шукати. Вірити. Знайти.
Злетіти. Мріяти. Літати.
Відкрити. Жити. Не зійти.
Трудитись. Прагнути. Кохати.
Знайти. Тримати. Берегти.
Іти. Спочити. Озирнутись.
Зректись. Покаятись. Іти…
Іти! Не схибити. Не гнутись.
Терпіти. Прагнути. Прийти.
Любити. Жити. Сподіватись.
Ділитись. Втішити. Вести.
Всльозити. Сіяти. Збирати.
Й наперекір усім – дійти!

#небо #вічність #християнськівірші #virsh_online
А я цей світ так просто не покину
А я цей світ так просто не покину: 
Залишу тут усі свої пісні,
Високих мрій вервечку журавлину 
І сутолоку всіх прожитих днів.
Не заберу з собою ані краплі 
Ні сподівань, ні світла, ні тепла:
Аби його в цім світі не забракло,
Я все синам і доні віддала,
Я залишу онукам сміх веселий 
І правду, що освячена, як хліб;
І вогнище родинне, і оселю,
І мною не дописаний верлібр...
Коли душа постане перед Богом,
Лиш про одне насмілиться благать:
Щоб дав Господь одним-єдину змогу 
Тихеньким вітром землю колихать.
Пишук Марія

#virsh_online #християнськівірші #вічність #небо


«Буває так, що не буває слів»
*   *   *
Буває так, що не буває слів…
Блакить немов заволокло туманом
Таким густим, що шепче хтось: «Обманом
Для тебе стануть думи про політ!
Тобі наснились хмарами мандрівки.
Дивись під ноги! Ось твоє — земля».
Ні!!! За туманом світить звіддаля
Незгасним сяйвом неземна домівка.
Туман бажає заховать її,
А надто більше — затуманить пам'ять,
Щоби не свідкувала про реальність,
Як дух недавно линув від землі.
Як він купався у просторах вишніх
І пив натхнення із Господніх рук,
І ніс на землю, і вдягав у звук,
І було Слово — дальнім або ближнім.
Дух може й прагне кожен день в політ —
Він цим живе. Та щось буває з нами…
Ось хмари проливаються дощами,
Коли волога переповнить їх.
А в нас є сльози. Чаша до країв
Наповниться, й туман розвіють грози.
Коли немає слів, тоді говорять сльози,
І мова їх промовистіша слів.
🖊Ольга Лазарук

#небо #вічність #християнськівірші #virsh_online

«В далекі мандри до небес прекрасних»
*  *  *
В далекі мандри до небес прекрасних,
Де щастя вічне й радість без кінця,
Я вирушаю від марнот дочасних, — 
Терниста і вузька стежина ця.
Яке то щастя: на земній дорозі
Надійний Друг незмінно поруч є,
Втішає щиро у страху й тривозі,
Як спрага мучить — воду подає.
Мені потрібен, Господи, лиш Ти,
Щоб, подолавши труднощі земнії,
Дійти до заповітної мети — 
В Небесне Царство, про яке я мрію.
Коли пройду вузький, тернистий шлях,
То буду в Небі вічно із Тобою,
Там буде слово щастя на устах,
Тебе прославлю піснею новою.
Долаю я страшенні перешкоди,
І вороги ще кличуть на двобій,
Дарує своєчасну допомогу
Спаситель і Господь великий мій.
Як у двобої гріх мене поранить — 
Небесний Лікар поряд у ту ж мить:
Старанно перев’яже мої рани
Дарує силу лихо пережить.
Ігор Попович

#virsh_online #вічність #християнськівірші

#virsh_online #вічність #християнськівірші