А чи не забагато бере на себе ця ТГ-помийка?

Після слів, що захист України це "захист" інакших слів для них немає.

Щоб їсти Український хліб, жити в Українській столиці і так ненавидіти Україну. Добре що хоч є високі матерії, якими прикривають своє убожество як фіговим листочком. Чудовиська. Не інакше...

Слабо подібний текст відправити як відкритий лист московському патріарху?

Святійша горе-дипломатія


Священник Сергій Баршай, Софійський братчик

Останній московський кейс із сербським патріархом Порфирієм у черговий раз підтверджує гіпотезу про те, що у сучасній міжправославній політиці, як правило, майже немає місця для християнської моралі, а є лише голі розрахунки та цинізм, замаскований під любов. Здавалося б, кому, як не сербам, сьогодні варто було б зрозуміти біль українців — адже вони й досі пам’ятають недавні жахи війни, коли гинули люди та руйнувались храми і монастирі.
Так, усі знають що серби здавна є великими москвофілами. Але принаймні на рівні еліт (не лише політичних, а й церковних) все-ж-таки потрібно діяти не тільки обертаючись на минулі приклади, а й виходячи з сьогоднішніх політичних і геополітичних реалій. А сьогодні давній сербський друг Росія є всесвітнім злодієм і саме виходячи з цього, вибудовують свою сучасну зовнішню діяльність у тому числі й усі Помісні православні Церкви.
Зрозуміло, що сьогодні якогось прямого засудження від Сербської церкви свого оскаженілого російського «брата» за напад на Україну годі було й чекати. Але візит на рівні Предстоятеля до Москви – це вже занадто. Цивілізований світ (релігійний у т.ч.) сьогодні одностайний принаймні в тому, що РФ (РПЦ зокрема) – це токсичне угрупування, з яким бажано не мати ніяких стосунків. 
Патріарх Порфирій – людина з вищою богословською освітою та значним досвідом монастирського управління. Здавалося, мав би розуміти що таке добро, а що – зло. Проте, у бесіді з Путіним (опублікованій у вигляді стенограми на сайті моспатріархії) він, звичайно, ніяк не торкається теми російсько-української війни. А з приводу причин для більшої інтеграції Сербії з Росією називає лише політичні мотиви і аж ніяк не духовні: «иногда может быть… надежда… у сербов … зависит больше от России, русской политики, чем от сербской…
Мое желание и большинства в нашей Церкви, что в перспективе, если будет новое геополитическое разделение, чтобы были близко в этом русском окружении».
Тобто, сьогодні Сербському предстоятелю байдуже, що сучасна Росія на чолі з її обома очільниками (світським і церковним) – то країна-вбивця, на совісті якої уже мільйони невинно загублених людей. Що це країна, яка сьогодні робить непридатними для життя величезні території (з храмами і монастирями, до речі) і погрожує війною ще багатьом державам, обіцяючи все здорове на землі перетворити на радіоактивний попіл. Як для священнослужителя, монаха, богослова, врешті-решт первосвятителя – для нього це нічого не значить. Він просто хоче дружити – хай і з поганими, але сильними і грізними – дядьками, бути «в этом русском окружении», щоб почуватися спокійно під таким бандитським «дахом» (цікаво, до речі, якою буде реакція на таку дипломатію сербського політикуму і громадськості). 
І досить відверто в цьому контексті висловився його супутник,  митрополит Новосадський Іриней: «наша маленькая лодка, плавая в беспокойном море, должна быть всегда привязана за великий русский корабль». Тобто, любов, віра, мораль, християнські засади, якісь хоча б слова на захист таких же, як і ми православних українців – це не на часі. Головне добре прив’язати свій човник. Тільки владики, мабуть, забули про недавню долю того горезвісного «русского корабля». А то як би і їхньому плавзасобу не піти вслід за ним.

Джерело https://sofiyske-bratstvo.org/svyatijsha-gore-dyplomatiya/

Яка мудра дівчинка!

Для тих, хто не знає англійську.

Дублююємо.

Нажміть на відео.

о. Миколай Попльотаний з УПЦ:

«"Історична" зустріч Анни та Каїафи або чому патріархи обирають "Рим" замість Євангелія😥 Коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?!»

Це - відомий патріот Малоросії, росії і Італії. Сьогодні він святкує гробки. Але ніхто його не привітає.

Привітайте бідну говорящу голову УПЦ.

На окупованих роzією територіях України в Луганську та області тепер відкрито пропагується іслам.

Тетяна Деркач:

Щодо заяв Сербського патріарха та прирівнювання "русского мира" до православного світу, в якому б він хотів бачити Сербську церкву у випадку глобального перерозподілу.
Не можна виключати, що це перші дзвоники великої трансформації вселенського православ'я. Є ймовірність, що після завершення поточного раунду російсько-української війни частина помісних церков (плюс неканонічні церкви типу Коптської) визнає центром православ'я Москву і фактично разом з нею створить нову православну "ойкумену". Інші залишаться з Константинополем. І це нарешті розв'яже Константинополю руки переформатувати вселенське православ'я, відмовившись від історичної моделі, яка перетворилась на конфедерацію національних церков. Той факт, що половина помісних церков знаходиться на Балканах, бо виникла внаслідок російсько-турецьких війн, стане анахронізмом.
Чи треба роздирати собі обличчя і впадати у відчай? Ні. Проблема для нас в тому, що Україна знаходиться якраз на розломі цих світів. І нам треба буде обрати, з ким будуть наші церкви. Бути одночасно і там, і там не вийде.

Ворожнеча чи братерство: куди рухається українське православ'я? Гість - о. Олександр Клименко

У новому випуску канал Віче продовжує аналізувати православне життя України. Гість — протоієрей Олександр Клименко, настоятель Софронівської парафії міста Березань Бориспільської Єпархії УПЦ.

У бесіді обговорюються болючі теми, які натомість потребують вирішення у суспільстві:

• Чи справді існують заборони на спільне богослужіння вірян ПЦУ і УПЦ?
• Чому зростає число молоді в ПЦУ і як на це реагує УПЦ?
• Як подолати підсвідоме взаємне зневажання між парафіянами обох церков?
• Чи є спільне почергове богослужіння шляхом до примирення українського православ'я?

Програму створення за підтримки Софійського братства та фонду "Реновабіс"

https://youtube.com/watch?v=0SEebO59SKs&si=gGQQ5thgX-8fg7a9

На тимчасово окупованих територіях Херсонської області російські силовики розпочали репресії проти українських священників (швидше за все мова йде про УПЦ) через нібито “недостатню підтримку” російської армії.

Цього тижня російські правоохоронці прибули до однієї з церков у регіоні для проведення так званих “бесід” із духовенством. Причиною перевірок стало те, що один із місцевих священнослужителів під час Великодньої проповіді відмовився згадувати російських військових у позитивному світлі та не підтримав агресію проти України.

Якщо це про кліриків УПЦ, то:

1. Чи буде в синоді РПЦ потужне слово підтримки отцям від "проукраїнського" Новокаховського митрополита РПЦ УПЦ Філарета Звєрєва?
2. Чи може в синоді УПЦ від митрополита Херсонського Іоанна чи його вікаріїв.

Та ні! Всі зроблять вигляд що такого бути не може і це ж зовсім не ганєнія ні. Це виховний процес над неслухняними. О! А ганєнія, це коли українофоб-митрополит виступає по скайп в ООН де херить Україну. Дивіться не переплутайте!

До чого Zпопи готують паству на роzії.

Відкиньмо зараз богословські аспекти терміну Аллах і т.д., а доєднаймо сюди процент відвідування Курбан Байраму і Пасхальних богослужінь на росії.

А тепер думайТе...

рпZ та іZлам. Саме ця клята зетка об'єднує ці релігії в країні агресорі, де лідери цих релігій давно і радісно стали вівтарними хлопчиками путлєра прогнувши все святе що є в них перед плішивим маніяком.

І якби вони тільки там сиділи, так ні. Вони сунуться з своїм іZламом і на окуповані території.

Оzкотинивши своїх людей, хочуть оzкотинити весь світ.

https://youtu.be/Dc6SvY5PkOA?si=ivpmMnBFJu_oeKw-

Еклектика сьогодення: і паканич правий, бо дійсно не можна "віджимати" храми, і влада права, тому що не можна дозволяти на своїй території перебування осередків руського миру:( Отак і живемо зараз: ні туди і ні сюди. Печалька.

Паканич знає що робити, щоб не віджимали храми, і не робить, бо зв'язок з москвою дорожче... І плювати йому на прихожан цього храму, які є тут головними жертвами.

А тим часом, строк уже підходить.

Гора родить хоча б мишу?

Уявляємо, як з цим не то хрестом, не то панагією якийсь священик розказуватиме гарні проповіді про чесноти.

Розуміємо, що попит породжує товари. Не розуміємо, навіщо ліпити з себе те, чим ти по факту не являєшся. Чергова цяця для архімандрита який "нікак нє ожидал" і ніяк все не може дочекатися, чи протоієрея який страждає такою ж дуркою манії величі тільки з іншої сторони?

Все більше питань і все менше відповідей.

А тим часом пабєдобєсіє завуальовується наскільки це можливо і далі в Україні.

Ні-ні! УПєЦе не еМПє... Не подумайте.
Тут вам і Сєргій Раданєжскій, і дєдиваєвалє, і все разом намішане під Православним соусом з катанням на кониках.

І все б не так страшно, коли вороги України свідомо вливають в дітей малоросійство і меншовартісність, а батьки як ті телята дозволяють це робити, та ще й радіють. А так УПЦ поза політикою. Поза Україною і її політикою, проте повістка дня про адіннарот не знята, не знімалась і не буде знятою.

Де подібні заходи з нагоди дня Захисника України 1 жовтня? Нема і не буде...

Це не їхня країна і не їхні захисники.

Доки ще це манкуртство не просто житиме, а й цвістиме в центрі України в козацькому краї?

Ганєнія. Нізя начепити гєоргієвскую лєнтачьку. Уууу праклятиє нацисти😂😂😂
Але ж можна зробити об'яву як красний флаг патєряннава рая с самим фкусним пламбірам.