Веселий піп
5.5K subscribers
5.54K photos
1.06K videos
2 files
1.44K links
Канал ведеться спільнотою православних священників та архієреїв.
Повідомити про новину @funpriest_feedback_bot
Download Telegram
«Незважаючи на багаторічні спроби УПЦ відмежуватися від Російської православної церкви, Патріарший календар на 2025 рік розставив усе на свої місця. Серед ієрархів РПЦ поруч із патріархом Кирилом значаться предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій та всі українські архієреї, що вкотре підтверджує їхню приналежність до московської структури.

РПЦ – це не просто релігійна структура, а один із головних стовпів російської пропаганди та імперських амбіцій. Її очільники благословляють російських солдатів на вбивства українців, а патріарх Кирил (Гундяєв) прямо виправдовує агресію проти України. Саме через це він оголошений у розшук Службою безпеки України за сприяння війні та посягання на територіальну цілісність нашої держави.

Що ж робить у такому товаристві митрополит Онуфрій та вся УПЦ? Чому після всіх заяв про незалежність їх досі офіційно вносять у календар РПЦ? Відповідь очевидна: юридично і фактично вони залишаються її частиною. Доказом цьому є і новий Статут УПЦ, який досі офіційно не опублікований, але все ще посилається на Грамоту 1990 року, що чітко закріплює їх як структурний підрозділ РПЦ. Це підтверджено й експертизою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Мовчання з боку УПЦ щодо календаря РПЦ лише посилює сумніви у їхній щирості. Якщо вони справді незалежні, то чому досі не засудили цей факт? Чому не вимагають прибрати свої імена з офіційного друкованого видання РПЦ? Адже мовчання в такій ситуації – це згода.

Особливо цікавий випадок із митрополитом Хустським Марком (Петровцієм), який фігурує у календарі РПЦ, попри те, що очолює єпархію на Закарпатті. Його зв’язки з Москвою настільки очевидні, що важко говорити про якусь самостійність. Він громадянин рф, у своїх храмах досі згадує патріарха Кирила та використовує антимінси РПЦ. У той час, коли Україна відчайдушно бореться за свою свободу, частина її духовенства все ще стоїть під московським омофором.

Факт присутності УПЦ у Патріаршому календарі РПЦ на 2025 рік – це черговий цвях у труну міфу про їхню незалежність. Коли ж настане момент, коли вони визнають це офіційно? І чи залишиться їм місце в Україні після цього визнання?»

#новини_від_підписників
о. Андрій з УПЦ пише:

«У Володимирі п'ятидесятник отримав повістку й пройшов влк. У церкві йому видали бумажку, що він не може брати в руки зброю. Цю паперину від віддав у воїнкоматі. Там йому сказали, що альтернативної служби для тебе немає, тому йди гуляй, але старайся не попадати на очі тцк.

Ось такі справи, малята. А нашим білоклобучним архієреям не хватило трьох років, щоб щось вирішити, бо їм просто насрати на попів і на людей.

Простий мирянин протестант захищений, а священик УПЦ- ні. Коли я в ТЦК сказав, що що ж Ви робите, я ж не можу брати зброю і т.д. вони ржали і казали: нічого московський піп, підеш у штурмовики.»
о. Сергій Дмитрієв з ПЦУ повчає заповідник Лаври, як йому робити свою роботу. А заодно, бо грошей у ПЦУ немпє, вимагає фінансових преференцій для ПЦУ. І, бажано, за рахунок УПЦ:

«Я завжди ініціював розмови, які здавалися і гострими і, можливо, невчасними. Але деколи невчасні розмови можуть попередити незворотні наслідки подій, відверта, хай і невчасна розмова не дасть кинути потужний конфліктоген.

В цей раз мова йде про відносини монастиря Лавра Православної Церкви України та заповідника «Києво-Печерська Лавра». Вони формуються, і можливо, щоб не заходити в конфлікт, варто висловити те, про що вірні говорять між собою.

У той час, як монахи МП продовжують служити в печерах (до слова, МП зараз перебуває там безкоштовно), щомісячний платіж ПЦУ за можливість служити в Успенському соборі є 50-60 тисяч гривень кожного місяця. Серйозно? Коли я почув цю цифру в інтерв’ю намісника, то не повірив вухам.

Більше того, при користуванні храмом наміснику сказали, що він має платити за світло Моспатріархату, бо, мовляв, технічні деталі роблять його отримувачем. Українська Церква платить за світло Моспатріархату, який сидить там безкоштовно.

В приміщенні семінарії в нижній Лаврі, які були б дуже потрібні Церкві, запускають наукових співробітників. (Це при тому, що приміщень у Верхній Лаврі для роботи там достатньо). Тобто заповідник активно шукає гроші для розвитку, намагається підключити західні структури, а монастир Церкви, яка живе на пожертви, яка допомагає армії, платить за користування храмами на рівні, так би мовити, комерційних партнерів.

Бізнес МП-духовенства замінюють на бізнес приватних структур.

Це в такий спосіб ми підтримуємо Українську Церкву? Це так сприяємо становленню духовного життя?

Так, усунути з Лаври Московський патріархат було життєво необхідно, але чому Українська Церква повертається туди на правах комерційного партнера?

Йдемо далі. Лавра це монастир, уникаючи оцінок щодо попередніх скандальних івентів, наголошу, вона створювалася як монастир. Будувати там чернече життя в усіх його вимірах вкрай необхідно. Без цього не сформується монастир знаний всьому християнському світу.

Без цього немає довіри суспільства самому процесу. Як ми можемо її формувати, коли печери закриті і там по факту служать лише монахи МП? Якщо, зрештою, ви змогли зайти на територію Лаври верхньої, чому не дозволити служити Православній Церкві України в Лаврі нижній?

У мене складається враження, що начальство заповідника не відчуває тему, що воно так захопилося Лаврою як локацією для заробляння, що не розуміє, що Лавра це релігійний простір, і вона живе повноцінно тільки, коли там є повнота чернечого життя.

Я віддаю належне першому керівництву музею заповідника Лаври, за якого відбулося очищення від Московського патріархату. Але похвали, аплодисменти не повинні заколисувати їх, бо це шлях, до нашої спільної мети: Лавра- Православна святиня, Чернечий монастир, територія паломництв, цікавезний музей, локація для наукових досліджень та суспільно-значущих подій!

І тут не обійтися без чіткої взаємодії із монастирем під проводом єпископа Авраамія. І безумовно діяльність чернечої громади у взаємодії з музеєм-заповідником має поширитись на всю територію Лаври, ченці сумлінно робитимуть своє, а науковці – свою частину справи. Хтось молитиметься навколішки біля святих українських угодників Києво-печерських, хтось дбатиме за всі необхідні параметри для збереження стін і мощей, поле для співпраці без меж.

Шановний заповідник, колись намісник Лаври просто викидав вчених з усіх приміщень і це викликало обурення всієї наукової спільноти. Але сьогодні коли ви тримаєте Українську Церкву у ролі прохача та комерційного партнера у вас всі шанси в обличчі вірних стати тим самим Павлом мерседесом, тільки з боку держави.

Співпраця не повинна зводитися до намагань використати Українську Церкву задля зміцнення свого становища, ви повинні усвідомити, що головні «артефакти», об’єкти створювалися монахами як плід їхнього життя і служіння Богу та Україні.⬇️⬇️⬇️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Але цей чин життя має продовження сьогодні в ченцях 21 століття, криниця не замулилась, дерево продовжує давати плоди вже для сьогодні і для майбутніх поколінь.

Духовне релігійне життя зробило Лавру Лаврою. І підтримати всі ваші кроки може лише чернець та вірянин, інакше ви будете торгувати порожніми просторами.

Лише спільними зусиллями, через відкритий діалог та конструктивні рішення, можливо повернути Києво-Печерську Лавру до витоків та побачити її як процвітаючу духовну обитель, шановану в Україні та в усьому світі.»

А ми пророкуємо: у Лаврі чернече життя більше не возродиться до того ступіню, щоб значення монастиря було більшим за значення музею. Від нині і до віку Лавра буде містом історї, архітектури, спадка, місцем зустріч, конференцій, свят, пошуку сенсів. Лавра- як місце виключно монашого життя більше ніколи не повернеться. Бо це не потрібно ані державі, ані суспільству.
А тепер серйозно. Після кількох матеріалів Монолог.здесь про Західноєвропейське вікаріаство УПЦ там встановлено просто дуже суворий режим секретності.

Минулого понеділка обрані з духовенства любімчики з'їхались в м. Барі на з'їзд, який тривав до п'ятниці. Але ні на сайті ВЗЦЗ, ні на будь-яких інших ресурсах, Ви не знайдете жодної згадки, чи фото з цієї події.

Єдине відео опублікував отець Олександр Шестопалов з Берна, і саме з нього ми зробили скрін, де видно, що о. Василя Пріца, невтомного труженика Паканича та Данілєвіча нагородили митрою. Це відео вже видалено і вся інфа підчищена. Просто неймовірно.

Здається західноєвропейське вікаріатство УПЦ потихеньку перетворюється на те, чим і має бути - СЕКРЕТНУ мережу впливу УПЦ МП закордоном.
#серйозніновини
Сергій Шумило пише:

«Яке ставлення до України "духовної радниці" президента США Д. Трампа?

Останні призначення Дональда Трампа засвідчують, що релігійна складова в політиці нової адміністрації Білого дому, на відміну від попередньої, займатиме не останню роль. І українській владі, особливо в умовах війни з північним агресором, важливо це враховувати.

Цікава новина з Білого дому. Новий президент США Дональд Трамп оголосив, що призначить директором Офісу у справах віросповідань в Білому домі жінку-пастора Паулу Вайт (Paula White-Cain, 1966 р.н.) — популярну американську протестантську проповідницю та теле-євангелістку.

Пастор Паула Вайт була тривалий час особистим духовним радником Дональда Трампа. Американські ЗМІ писали в 2016 р., що саме вона навернула Трампа до християнства.

Доречі, вона підтримувала зв'язки з українськими протестантськими священнослужителями. Після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України в 2022 р. вона виступила ініціатором надання допомоги українцям, які постраждали від війни. В одному зі своїх постів від 12 червня 2022 р. вона писала: "Я дуже вдячна усім волонтерам, які прийшли, щоб спакувати ще 500 000 страв, щоб разом із 500 тисячами вже запакованих страв відправити в Україну для тих, хто постраждав від війни. Загалом це 2 мільйони".

Пізніше на своєму офіційному сайті пастор Паула Вайт написала: «Моє серце було важким і обтяженим через те, що ми всі спостерігаємо, що відбувається в нашому світі сьогодні. Наші дорогі друзі в Україні, люди, з якими ми служили, проповідували у церквах, і тепер не знати їхнє місцезнаходження було майже мукою… Народ України зараз потребує вашої допомоги! /…/ Paula White Ministries і CityServe International разом із City of Destiny Church співпрацювали з MercyChefs, Intercessors For American & Intercessors for Ukraine і Revival Missions International, щоб розпочати роздачу мільйонів страв серед постраждалих і голодних українських біженців, які врятувалися перед обличчям неймовірної кризи та спустошення, які відбуваються прямо зараз. І ми досягли нашої початкової мети за 24 години, але це не зупиняється на досягнутому – навіть близько… ще багато чого потрібно зробити для українського народу, який разом із сім’ями рятується від війни! Є незліченна кількість людей, які відчайдушно потребують допомоги та їжі, буквально стоять у чергах, щоб отримати будь-яку їжу та зберегти свої сім’ї, і їх кількість швидко зростає з кожним днем. Крім того, наші міністерства-партнери допомагатимуть задовольняти духовні та емоційні потреби біженців і надавати житло за наявності».

Нове призначення вже розкритикували на прокремлівських пабліках... Особливо за тверду підтримку Паулою Вайт Ізраїлю.

Однозначно, цей напрям співпраці Україні вкрай важливо розвивати.»
Для Юлі Комінко і всіх інших, хто радів закриттю програм USAID:

«Тут всі, включно з українським фб, налетіли на USAID, що наче фінансував різний непотреб, а Маск щойно заявив, що гроші тринькали на єгипетський туризм.

Я не знаю про всі проекти, але я бачив, на який "непотреб" USAID "тринькав" гроші у Єгипті. Наприклад, відновлюючи один з найстаріших у світі монастирів -- так званий "Червоний", який було засновано архімандритом Шенудою у 5 столітті. Ця краса на світлинах збереглася дякуючи американським платникам податків і USAID.»

о. Кирило Говорун.
Діалог.Тут опублікував текст про гоніння на парафії УПЦ в Європі. У гоніннях звинувачується українська держава і керівництво УГКЦ. Цією ж статтею відметаютьсч звинувачення у тому, що де-які парафії УПЦ фінансуються проросійськими олігархами.

Що ж, радимо пані Комінко не вірити всьому, що їй співає Данилевич і що вона бачить на де-яких розвинених парафіях Німеччини. В основному, дійсність інша. Дійсно, частина парафій УПЦ у Європі є достатньо проукраїнські налаштованими, а священники- чесно служать Богу, Україні та українцям.

Але є і зворотні приклади- абсолютно ватні і промосковські священники, які продовжують спілкування з парафіями РПЦ, поминають патріарха Кирила Гундяєва, отримують кошти олігархів на свої проєкти (в тому числі сам Данилевич), забороняють молитися українською і сіють розбрат по відношенню до ПЦУ і патріарха Варфоломія.

Жорстка вертикаль контролю, відсутність свободи і чесного обговорення проблем, гасіння ініціатив, заздрість, заборона молитися в храмах УПЦ у Європі українською, постійна брехня і маніпуляції, шантажування священників відмовою у видачі дозвілів на служіння в Європі та повернення їх до України, якщо щось не сподобається всесильному візірю закордонних парафій - це все про яскраво-моспатріархійний стиль управління о. Миколи Данилевича парафіями в Європі.

о.Данилевич вартий створення окремого каналу. Цей церковний функціонер наробив і ще наробить багато лиха для України і УПЦ.

Ну, а пані Комінко знов закриває очі на неправду в УПЦ та однобоко висвітлює життя УПЦ закордоном.

Що ж, вона має право.

Р-р-р-редактор.

Текст від Діалог.Тут можна почитати тут:
https://www.facebook.com/share/1YZDhXRPxR/?mibextid=wwXIfr
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Духовний фронт пише:

«11 лютого на єпархіальних зборах Московської митрополії (Московська обласна єпархія) РПЦ священик Алексій Шляпін (Можайськ) поставив запитання до патріарха Московського, що він не згоден із патріотичними тенденціями в РПЦ.

"Я не згоден з такою патріотичною тенденцією (нрзб). Священик орієнтує людей у Царство Небесне, а не патріотизмом займатися", - сказав він.

Патріарх Кирил відповів: "Ось це чудово, так? Перший раз таке чую! Ви, батюшка, не із Західної України випадково? Ідіть, сядьте і серйозно подумайте про все те, що ви зараз тут ляпнули".»
Томас Кранмер зауважує:

«О НОВОМУЧЕНИКАХ

Только ленивый не констатировал, что в Русской Церкви не сложилось почитания новомучеников. Может, конечно, дело в том, что новомученики - понятие уж больно собирательное. Среди них были и буквально невиновные ни в чём люди, которых просто взяли и убили - как машина сбивает случайного прохожего. Были и те, кто действительно пострадал за Христа, хотя мог выбрать и не страдать. И было немало старорежимных деятелей, которые получили если не по заслугам, то уж точно не без них.

Но, скорее всего, дело не только в этом. Этнофилетическое православие, коего Московская патриархия есть лаботаторный образец, в принципе неспособно отождествлять себя с чем-то кроме мирской власти. Но и совсем новомучеников не отменили. Это частный случай принципа "не можешь предотвратить - возглавь". Мученичество от властей собственной страны - это всегда акт оппозиционный, вызов власти. И чтобы это дело купировать, надо, с одной стороны, не слишком раздувать тему, а с другой - то, что уже есть, заковать в золотые раки, залить елеем под крышку и окурить тоннами ладана.

Интересно, что во время оно покойный стендап-комик Сева Чаплин предлагал как раз педалировать тему новомучеников как "русский холокост". Но его по-тихому, но быстро, заткнуло церковное же руководство: мол, вы, батюшка, всё правильно говорите, но давайте лучше вы правильно помолчите.

Церковь Русская, красуйся, блять, и ликуй.»
Реклама Західної України.
Відомий патріот всього масковськаго Віктор Лєночкін вкрай не задоволений богослужіннями УПЦ українською мовою.