Попи РПЦ помолилися за те, щоб Господь прибрав розлитий з російських танкерів в Чорному морі мазут.

Запрошення Господа попрацювати лопатою вони не почули.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Нарешті дочекалися до розумного пояснення.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Вірте в Бога!

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

¡Feliz navidad! Щасливого Різдва!

Дітки київської родини Погребицьких гарно колядували українською, іспанською та англійською, і хоч було це ще до війни - досі зігріває серце дитяча щирість. За ці роки вони виросли, нехай благословить їх новорожденний Ісус і охороняє від усього лихого на їхніх житейських стежинах.

Джерело: Натхнення Пафнутія

Перший Козацький на своєму тг каналі вкинув фейк що начебто Байден привітав православних з Різдвом 7 січня.

Але не написали, що ця новина за 2021 рік.

Потім виправилися.

Мільчає Козацький.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Відео про Черкаський собор УПЦ не МП.

Болгари спалили контору.

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

-Грудку аткройтє!

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

Інформація по російському пропагандисту Тиграну Кеосаяну, супругу Маргарити Симоньян:

"Тиграна отруїв ГУР. У ресторані йому стало погано. Він замкнувся в туалеті, де обісрав усі стіни і стелю. Викликали швидку, та констатувала розрив сфінктера. Тиграна забрали до лікарні, де він успішно впав у кому. Шансів вижити мінімум."

Я, звісно, вибачаюся… Ніхто не підкаже, кому у ГУР можна надіслати перелік церковних пропагандистів?

#новини_від_підписників

Канал Веселий піп
Написати Веселим попам

о. Василій Максимишенець з Європейського вікаріатства УПЦ зняв непоганий матеріал. Навіть, гарний.

Рекомендуємо до перегляду.

Рецензія о. Сергія Прокопчука:

«Дякую за глибокий аналіз. Особливо важливо звертати увагу на фактори, котрі впливають на формуванні в УПЦ її ідентичності. Ви це робите.

Нажаль, у вашому викладенні відчувається негативний віттінок щодо поняття націоналізм. В час війни і потрясінь, котрі можуть призвести до знищення національної ідентичності українців і України загалом, поняття націоналізму вбирає в себе різні його відтінки ( від крайних до поміркованих). Але ні в якому разі воно не є негативним проявом відчуття цінності Свого, Українського в противагу чужого, окупаційного. Тому, активні прояви елементів національної ідентичності у вирішенні релігійного питання ( автокефалії) не варто оцінювати негативно.
В тому то і біда, що в середовищі УПЦ боялись і бояться прояву цього патріотичного відчуття, в той час, коли елементи російської націоналістичної ідеї "руского міра" ієрархами, духовенством та вірянами без обмеження підтримувались. Хоча, згідний, УПЦ - це не лише її керівництво з їх провальною політикою "нейтралітету" і не представники сходу з їх "поклонінню" всього "вєлікорусского".

Ну і, звичайно, об'єктивну оцінку Вашому аналізу можна буде дати після озвучення бачення процесів новітньої УПЦ, особливо ставлення до Феофанівського собору і ініциатив Константинополя по діалогу.

За цей аналіз щиро дякую. З нетерпінням чекаємо наступного випуску.

Ps.: Звичайно, хотілося б українською🙂»

«https://youtu.be/u72svRVh1SI?si=pIwXAGhAkLJPn041

Щось у митрополита Антонія Паканіча завжди на службі 2,5 бабки.

То перекажіть хто-небудь цьому русмирівцю, хай переймає сучасний досвід проповіді.

Олександр Романський, ветеран російсько-української війни

"Друзі, рік назад я заспівав цю пісню, це була сама перша пісня, яку у мене вийшло заспівати, і ось сьогодні я вирішив знову її заспівати, не всюди виходить, бо я не професіонал, але ця пісня мені дуже подобається, я її обожнюю, тому вирішив з вами поділитись нею, ну а я далі борюсь із заїканням, яке зʼявилось після важких контузій, і я іду до своєї мети, і поставив за ціль в 25-му році збавитись від заїкання, тому працюємо далі, вам приємного перегляду.
Слава Україні!" - так пише Олександр на своїй сторінці фб.

На війні Олександр втратив також зір, учиться заново ходити, а спів для нього - не тільки цілюща терапія, а й можливість відкрити й Богу, і всім навколо свою душу, в якій стільки болю і стільки наснаги. Тому колядуйте, співайте - лиш не давайте своїй душі замовкнути, тоді до неї і Бог прихилиться, і люди.

Підтримаймо, друзі, Олександра своєю увагою https://www.facebook.com/profile.php?id=100014360047445

Натхнення Пафнутія

Єпископ ПЦУ Гавриїл Крізіна розставляє цілі для УПЦ:

«Україна має 461 місто (станом на 1 січня 2022 р.), близько 120 з них вже мають архієреїв УПЦ МП (чи керуючі, чи вікарні).
Ох, багато ще роботи в УПЦ МП…»

"Горить Лос-Анджелес, а багато людей пов'язує ці пожежі з тим, що десь селебрітіз з неповагою сказали про Бога на якомусь із своїх кіношних івентів. Навряд хтось здоровомислячий має сумнів щодо того, що про Бога слід згадувати із вдячністю. Але жахає оця спроба спрощення фактів, якась дивна кровожерливість та запит багатьох людей бачити прояви "Божої присутності у світі" саме такими.

Я передивилась багато відео на цю тему. І, що цікаво, що, приміром, мусульмани також масово репостять те саме, тільки з цитатами про "швидку відповідь від Алаха за Палестину".

По-перше, вогонь не обирає, а горять будинки не лише тих, хто був на івенті та сміявся над дурним зневажливим жартом. Дивлюся відео, як чоловік плаче від щастя над втятованим з вогню котом; як інший чоловік ловить зайця, рятуючи від полум'я. І не хочу вірити, що усі люди, постраждалі від стихії, були найбільшими грішниками у світі. Бо при такій картині світу - у всіх нас дуже погані новини.

Скажу, що психологічні механізми віктимблеймінгу (обвинувачення жертви) старі, як світ. Це захист психіки. Коли щось з кимось стається, ми почуваємося безпорадними. Адже якщо це дурна фатальність, вона може статися і з нами. Тож психіка підсвідомо шукає причину, чому з людиною сталося щось погане і що вона робила не так. Бо тоді ми ж маємо "рецепт", що не робити, аби з нами точно не трапилося. Однак це так не працює. Інакше - в мене питання, чому не горить рф, яка не просто насміхається над вірою, а експлуатує її, виправдовуючи війну та фізично знищивши вже десятки храмів в Україні?

Тож тут згадується цитата з Ісаї 55: "Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь". Не варто спрощувати життя. Будь-яка масова трагедія - тест на емпатію."
Взяв зі сторінки Лєна Шторм у фейсбук.
Погоджуюсь повністю.

Ілля Забежинський пропонує творчо підходити до богослужіння:

«І все-таки православ'я в очах самих православних – це форма, форма та ще раз форма.

Залишимо догматику - її ніхто не чіпає.

Форма.

Уявіть, що богослужіння, тексти переписали. Сенс залишили той самий, але іншими словами... Сенс той самий, але форма не та. Ай-ай-ай...

І все. Це вже не православ'я.

Світ змінюється, мова змінюється. Не просто лінгвістично, а взагалі глобально. Змінюється світ образів. І ось, нехай не скрізь, залишимо всі храми та глобальні реформи, а раптом в одному храмі будуть служити не те що російською мовою, а з переписаними, але догматично вивіреними текстами. Просто більш зрозумілими, короткими, зрозумілими.

І це перестане бути православ'ям.
А цих, які зрозумілі, їх назвуть як?

Правильно протестантами.

Хоча в них буде наша догматика, наша апостольська спадкоємність, наша ієрархія. Але це не православ'я, вам будь-хто скаже. Православ'я - це колись тільки за требником і служебником і за часословом. Лише так.

Адже мова - це не тільки слова, це ще й архітектура, іконопис, музика, інтер'єри, одяг.

Добре, не чіпаємо слова та тексти. Змінили зовнішній вигляд одягу. А чому ні? Ну чи не завжди служити в балахончиках за візантійською модою півторатисячолітньої давності? Змінили крій, кольори... І все. Це вже не православ'я. Кожен скаже.

Або музика.

Орган. Або фортепіано. Ну, самі знаєте, професіоналів часто не знайти, особливо в селі. Співаємо під електричне піаніно. Співаємо вжиток. Ніхто не збивається. Під піаніно.

Усі.

Чи не православ'я? Не може бути православ'я під піаніно.

А чи під орган? Свят-свят-свят...

А під струнний квартет чи оркестр?

Слова ті ж, догматика та сама, все те ж. Але це не православ'я.

Хто не чув чудових християнських піснеспівів у західній естраді? О, там є чудові тексти. Чудова музика.

ОК, давайте напишемо прекрасні російські тексти, найдогматичніші-передогматичні. Поставимо у православному храмі гітариста, бас-гітариста, клавішника та посадимо барабанщика. І все.

Православ'я відразу померло. Воно перестане бути православ'ям. Воно зникає, помирає від струн, смичків, труб та барабанів.

Я не нарікаю, ні-ні. Я нормальна православна копалина. Як і ви, як і решта православних копалин.

Просто уявіть собі, наскільки великий і різноманітний світ Божий. Які чудові засоби спілкування нам у цьому світі дав наш Господь. Які образи. Які мови. Але жодний із цих засобів наша Церква не готова сприйняти, щоб почати нарешті говорити з людьми про Бога на цих людей мові. З одними - іншими словами. З іншими - іншими мелодіями та інструментами. З третіми – іншою архітектурою, живописом. Іншими формами комунікації та взаємодії.

Ми не готові. А знаєте чому?
Тому що ми бережемо наше православ'я. Ми тремтімо за нього. Ось за весь комплекс рідних нам наших власних форм, в яких для нас вся суть нашої віри. Від хустинок і спідничок і до останньої комочки в требнику.

Ми – заповідник. Ми – консервна банка. Ми - лавка запорошених старожитностей. Нам тут приємно – тепло та зручно. І нам абсолютно начхати, що там за межами нашого заповідника, нашої банки чи нашої теплої нори.

Ми тут, добре, ми православні. І це найголовніше. Ні п'яди землі, жодної коми не віддамо.

І все ж...

Уявіть лише.

Херувимська під хеві-метал.
- І-же хе-ру-ві-ми...

Пішли, пішли гітари та барабани, пішли, рідні...»

«Рух Антіохійських змін» вимагає відставки патріарха Антіохії Іоанна Язіджі.

"Рух Антиохійських змін" опублікував заяву з проханням відставки патріарха Антіохії Іоанна Язіджі з патріаршого престолу, посилаючись на втрату його духовної та народної легітимності.

У оголошенні підкреслюється тісні зв'язки між патріархом і режимом Асада. Зазначається, що він не відповідав вимогам до кандидатства на патріарший пркстол, визначеним внутрішніми правилами Антиохійського Церкви.

Також згадується втручання секретних служб Асада для включення імені патріарха до виборчого списку, що призвело до явних маніпуляцій релігійними установами для служіння інтересам режиму. Це втручання звело нанівець святість виборчого процесу, позбавило церкви її незалежності та змусило вірних втратити довіру до своїх духовних лідерів.

У заяві підкреслюється намагання патріарха Іоана перетворити церкву з духовного маяку на інструмент захисту гнітючого режиму, стверджуючи, що режим зробив Церкву політичним прикриттям режиму.

Водночас звертається увага до питання зникнення єпископів Павла Яззі та Івана Ібрагіма, підкресливши, що минуло багато років з моменту їхнього жорстокого зникнення, а Церква не докладає серйозних зусиль, щоб дізнатися про їхню долю.

Окрім прохання про відставку патріарха Іоанна, рух вимагає розпочати міжнародне розслідування, щоб з'ясувати долю викраденого єпископа та всіх тих, хто насильно зник, та відповідальність винних за ці дії. Рух також просить патріархію вибачитися перед сирійським народом та визнати відповідальність за підтримку режиму, а також обіцянку відокремити церкву від політики.

Джерело: https://thelevantnews.com/en/article/281883

Ярослава Міщенко про мудрих та сильних православних жінок:

«А ну розкажу вам пару церковних приколів. Два попередніх вам добре зайшли).

Часом, коли жінка або тільки прийшла у віру, або коли виникає потреба і вона має час, то вона проводить в храмі багато часу, не двічі на тиждень ходить (вечірня та рання служба у неділю), а тричі чи навіть чотири рази. І я запам'ятала розмови жінок з різних регіонів, як вони реагують на докори чоловіків. Все анонімно, дівчата не заперечували аби я це переказала.

XXX
- Приходжу додому, а чоловік зустрічає з подушкою у дверях. Іване, кажу лагідно так, а чому в тебе подушка.

- Щоб ти наступного разу заночувала в храмі. Нащо прибігати.

- Іване, та тож храмове свято буде, у нас має бути не гірше, ніж у сусідів. Он дівчата по хатах, але канапки роблять на три села. Ну потерпи. Ми ж не маємо зганьбитися гіршим хором.

- Добре. Але щоб останній раз.

ХХХ
- Марія, а чого ти в храм зачастила. Тобі може піп подобається?

- Стефко, ти здурів. Батюшка то образ Бога на землі, то ангел земний.

- То він тому по селі на швидкості машиною не їздить, а низько літає? Бо у нього крила під капотом?

- Ти що таке кажеш. Та він може до хворого летів, помираючого.

- Марія, та якби в селі так помирали, як він їздить їх сповідати, то у нас би вже тут нікого не було.

- Не засуджуй, то гріх.

- Добре.

XXX
Перед війною. (молода пара, вона із зовнішністю буквально, що Монро, він військовий).

- Олю, харош фанатіти. Як дитина народиться теж будеш стільки разів в храм ходити?

- Як дитина народится за тиждень похрестимо і буду причащати щотижня.

- Ти здуріла.

- Я попереджала перед шлюбом, що віруюча: бачили очі, що брали.

- Та очі так бачили, тому і одружився.

Після вторгення (вже двоє дітей).

- Мишко, я так мучаюся.

- Чого раптом?

- На роботу хочу. Навіть готова менше до церкви ходити..

- Краще ні. Це твоя робота зараз - молитися за мій підрозділ. Її краще дружин та мам ніхто не зробить.

XXX
- Слухай, тебе на цьому тижні так часто не було, що я не знав, чи я одружений.

- Ах не знав, відкрий холодильник, будь ласка.

- Ну, Надю, не починай...

- Ні, ходи сюди. Оце що? Холодець, голубці. Ковбаса домашня. Люди в свєта так їдять, як я тобі щодня догоджаю.

- Ну добре...

- Завтра пельменів зроблю, щоб свіже було. І юшки наварю. І навіть не підходь з претензіями.

ХХХ
Знаєте. Я коли слухала ці діалоги, думала в різний час, що характерні у нас жінки. Є щось у цьому: національний характер. )) ДНК нації. Добре, що з нами не нудно, правда? Ані чоловікам, ані друзям, ані самим собі)».