о. Андрій з УПЦ написав:
«Слава Ісусу Христу!
Брати мої, у мене печалька за Православіє і захоплення Протестантизмом.
У 2024 році баптисти провели 1043 табори… Карл, не 43, а тисяча сорок три!!!
Ми бʼємося за храми і розповідаємо, що є православною країною))
Протестанти вже своє відвоювали( маю на увазі міжконфесійні війни) і тепер розуміють що справжня цінність - це людина, а не храм і золото у ньому. Нам ще треба до цього дорости.»
«Слава Ісусу Христу!
Брати мої, у мене печалька за Православіє і захоплення Протестантизмом.
У 2024 році баптисти провели 1043 табори… Карл, не 43, а тисяча сорок три!!!
Ми бʼємося за храми і розповідаємо, що є православною країною))
Протестанти вже своє відвоювали( маю на увазі міжконфесійні війни) і тепер розуміють що справжня цінність - це людина, а не храм і золото у ньому. Нам ще треба до цього дорости.»
По Запоріжжю летять російські КАБи, сьогодні там зруйновані житлові будинки, багатоповерхівки, приміщення онкологічної лікарні, є загиблі та постраждалі, але запоріжці не почують сьогодні слова митрополита Луки, що у Запоріжжі, не відчують підтримки Запорізької єпархії та не дочекаються від Луки засудження військових злочинів зі сторони рф.
Ось що треба знати про Луку та його ідеологічні погляди на цю війну.
Ось що треба знати про Луку та його ідеологічні погляди на цю війну.
Історія про те, як митрополит Антоній(Паканич) спустив усіх собак на старенького Агафангела.
Підконтрольні Антонію Паканичу телеграм канали та інформаційні сайти правблог та расколам.нет включилися в інформаційну травлю митрополита Одеського Агафангела, який став ініціатором заяви 33-х єпископів УПЦ, де була висловлена своя особиста позиція щодо дій синоду рпц під керівництвом Кирила Гундяєва щодо анексії єпархій УПЦ на тимчасово окупованих територіях України.
Для Київської митрополії та особисто Антонія (Паканича) це стало громом серед ясного неба, бо за ці три роки він повністю подмяв під себе усю повістку офіційної УПЦ і жодне рішення чи заява не припускалася без згоди керуючого справами.
Була вибудована і інформаційна політика мовчання та амебного стану. А керівник інформаційного відділу УПЦ митрополит Климент (Вечеря) повністю ліг під керування Іван Івановича.
Як нам повідомляють джерела, Агафангел і раніше проявляв активну ініціативу на засіданнях Синоду УПЦ, пропонував різні моделі вирішення проблем, але його не чули і Антоній блокував всі ініціативи, які пропонувалися.
Терпець у дідуся урвався і він вирішив діяти, як завжди, громко, публічно та потужно.
Доречі, це ж не перший раз, коли митрополит Агафангел йде проти течії.
Одеська єпархія особливо після повномасштабного вторгнення зайняла чітку проукраїнську позицію та заявила про повну підтримку державного суверенітету та організувала масштабну допомогу Збройним силам України, в тому числі передаваючи велику кількість машин для військових та широкої гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям.
Взагалі, сучасний погляд на проблеми завжди відрізняв Одеську єпархію.
Колись, навіть вони зібрали ініціативну групу інформаційників УПЦ (блогерів, редакторів, активне духовенство), щоб випрацювати спільну та злагоджену інформаційну політику Церкви в суспільстві, але зусиллями митрополита Антонія (Паканича) та Климента (Вечері) всі ці добрі ініціативи були поховані на рівні Української Православної Церкви, та не були поховані на рівні інших єпархій.
Але ж вернемося до заяви 33-х.
Як ми і написали, для провідника «руського миру» в УПЦ митрополита Антонія це стало сигналом про втрату свого впливу і контроля на процесами в УПЦ.
Ситуація в Церкві зріла дуже давно і завжди єпископи намагалися досягти розуміння для себе, як діяти в тих чи інших ситуаціях.
Але нічого обʼєктивного за ці роки, ані від керуючого справами, ані від Предстоятеля вони почути не могли, окрім того, що «треба молитися, терпіти і чекати».
Як кажуть, терпець увірвався і вийшло у світ те, що вийшло.
Як повідомили нам джерела з митрополії, які також на дух не переносять Паканича, він останні дні сам не свій, дуже розлючений, злий та намагається включити антикриз, щоб погасити ці ініціативи єпископату, адже вони загрожують особисто йому.
Більша частина єпископів УПЦ прямо кажуть, що біда в нашій Церкві-це митрополит Антоній, який своєю навмисною бездіяльністю руйнує Церкву.
Шановний митрополите Антоніє, знаємо, що Ви є постійним підписником нашого каналу і дуже ретельно вивчаєте всі статті.
Тож хочемо порадити Вам включати креатив та винахідливість, бо скучним текстам на ресурсах Правблог та расколам.нет, люди вже не вірять, як не вірить Вам і єпископат УПЦ.
Ваш час вже минув, максимум на що Ви можете розраховувати-це кафедра десь у Владивостоці згідно рішень синоду рпц.
Підконтрольні Антонію Паканичу телеграм канали та інформаційні сайти правблог та расколам.нет включилися в інформаційну травлю митрополита Одеського Агафангела, який став ініціатором заяви 33-х єпископів УПЦ, де була висловлена своя особиста позиція щодо дій синоду рпц під керівництвом Кирила Гундяєва щодо анексії єпархій УПЦ на тимчасово окупованих територіях України.
Для Київської митрополії та особисто Антонія (Паканича) це стало громом серед ясного неба, бо за ці три роки він повністю подмяв під себе усю повістку офіційної УПЦ і жодне рішення чи заява не припускалася без згоди керуючого справами.
Була вибудована і інформаційна політика мовчання та амебного стану. А керівник інформаційного відділу УПЦ митрополит Климент (Вечеря) повністю ліг під керування Іван Івановича.
Як нам повідомляють джерела, Агафангел і раніше проявляв активну ініціативу на засіданнях Синоду УПЦ, пропонував різні моделі вирішення проблем, але його не чули і Антоній блокував всі ініціативи, які пропонувалися.
Терпець у дідуся урвався і він вирішив діяти, як завжди, громко, публічно та потужно.
Доречі, це ж не перший раз, коли митрополит Агафангел йде проти течії.
Одеська єпархія особливо після повномасштабного вторгнення зайняла чітку проукраїнську позицію та заявила про повну підтримку державного суверенітету та організувала масштабну допомогу Збройним силам України, в тому числі передаваючи велику кількість машин для військових та широкої гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям.
Взагалі, сучасний погляд на проблеми завжди відрізняв Одеську єпархію.
Колись, навіть вони зібрали ініціативну групу інформаційників УПЦ (блогерів, редакторів, активне духовенство), щоб випрацювати спільну та злагоджену інформаційну політику Церкви в суспільстві, але зусиллями митрополита Антонія (Паканича) та Климента (Вечері) всі ці добрі ініціативи були поховані на рівні Української Православної Церкви, та не були поховані на рівні інших єпархій.
Але ж вернемося до заяви 33-х.
Як ми і написали, для провідника «руського миру» в УПЦ митрополита Антонія це стало сигналом про втрату свого впливу і контроля на процесами в УПЦ.
Ситуація в Церкві зріла дуже давно і завжди єпископи намагалися досягти розуміння для себе, як діяти в тих чи інших ситуаціях.
Але нічого обʼєктивного за ці роки, ані від керуючого справами, ані від Предстоятеля вони почути не могли, окрім того, що «треба молитися, терпіти і чекати».
Як кажуть, терпець увірвався і вийшло у світ те, що вийшло.
Як повідомили нам джерела з митрополії, які також на дух не переносять Паканича, він останні дні сам не свій, дуже розлючений, злий та намагається включити антикриз, щоб погасити ці ініціативи єпископату, адже вони загрожують особисто йому.
Більша частина єпископів УПЦ прямо кажуть, що біда в нашій Церкві-це митрополит Антоній, який своєю навмисною бездіяльністю руйнує Церкву.
Шановний митрополите Антоніє, знаємо, що Ви є постійним підписником нашого каналу і дуже ретельно вивчаєте всі статті.
Тож хочемо порадити Вам включати креатив та винахідливість, бо скучним текстам на ресурсах Правблог та расколам.нет, люди вже не вірять, як не вірить Вам і єпископат УПЦ.
Ваш час вже минув, максимум на що Ви можете розраховувати-це кафедра десь у Владивостоці згідно рішень синоду рпц.
7 листопада 2024 року під головуванням митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора відбулося засідання Єпархіальної ради Хмельницької єпархії.
Під час засідання були обговорені актуальні питання єпархіального та загальноцерковного життя.
Зокрема члени Єпархіальної ради одноголосно підтримали позицію керуючого єпархією, яка була висловлена підписом під Заявою архієреїв УПЦ щодо дій Синоду РПЦ стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України.
Під час засідання були обговорені актуальні питання єпархіального та загальноцерковного життя.
Зокрема члени Єпархіальної ради одноголосно підтримали позицію керуючого єпархією, яка була висловлена підписом під Заявою архієреїв УПЦ щодо дій Синоду РПЦ стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України.
Митрополит УПЦ Агафангел привітав Дональда Трампа з обранням на посаду Президента США.
Квіточки біля портрету.
Це що, взагалі?
Це як, взагалі?
Це до чого, взагалі?
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Це що, взагалі?
Це як, взагалі?
Це до чого, взагалі?
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Єпархіальна рада Хмельницької єпархії УПЦ передає привіт митрополиту Антонію Паканічу.
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Митрополит УПЦ Антоній (Паканіч) дав ексклюзивне пояснення своєї позиції для нашого тг-каналу (дивитися зі звуком):
«Я люблю патриарха Кирилла!»
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
«Я люблю патриарха Кирилла!»
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Forwarded from Софійське Братство
#духовне_життя
Преподобномучениця Марія Пиленко-Скобцова, «Типи релігійного життя». Ч.2: Уставничий
«Не підлягає сумніву надзвичайно слабкий творчий і богословський рівень московського благочестя. Москва засвоїла дуже багато від Візантії, проте якось пройшла повз ії творчу напруженість. Москва перекувала у нерухому форму, у культ букви, у культ традиції, у повторюваний ритмічний жест все буйне та антиномічне кипіння візантійського генія. Москва не тільки спромоглася підморозити візантійську спадщину, вона й біблійну спадщину засушила, заморозила, вийняла з неї облагодіяну та живу душу».
«За словом древнього пророка, вона почала нагромаджувати "заповідь на заповідь, правило на правило" (Іс. 28:13). Пишний розлив візантійської риторики вона сприйняла як певну непохитну міру речей, ввела її у свій обовʼязковий побут, ритуалізувала будь-який порив, огорнула у форми закону всю релігійну лірику».
«Йому майже все одно, якщо те, що читають, незрозуміло, якщо все це читають скоромовкою... Форма, конструкція служби часто затемнює у нього внутрішній зміст окремих молитов. Певна річ, він є фанатичним поборником словʼянської мови. Російська мова в церкві здається йому майже блюзнірством. І словʼянську мову він любить лише тому, що вона є звичною».
«Він не хоче виправлення навіть вочевидь невдалих, неграмотних та незрозумілих перекладів. Багаточасове читання псаломщика занурює його у певну атмосферу благочестя, створює певний ритм його духовного життя - це головне, чого він хоче, зміст його не надто й цікавить».
Відео протоієрея Андрія Шимановича: Типи релігійного життя. Ч. 2: УСТАВНИЧИЙ.
Преподобномучениця Марія Пиленко-Скобцова, «Типи релігійного життя». Ч.2: Уставничий
«Не підлягає сумніву надзвичайно слабкий творчий і богословський рівень московського благочестя. Москва засвоїла дуже багато від Візантії, проте якось пройшла повз ії творчу напруженість. Москва перекувала у нерухому форму, у культ букви, у культ традиції, у повторюваний ритмічний жест все буйне та антиномічне кипіння візантійського генія. Москва не тільки спромоглася підморозити візантійську спадщину, вона й біблійну спадщину засушила, заморозила, вийняла з неї облагодіяну та живу душу».
«За словом древнього пророка, вона почала нагромаджувати "заповідь на заповідь, правило на правило" (Іс. 28:13). Пишний розлив візантійської риторики вона сприйняла як певну непохитну міру речей, ввела її у свій обовʼязковий побут, ритуалізувала будь-який порив, огорнула у форми закону всю релігійну лірику».
«Йому майже все одно, якщо те, що читають, незрозуміло, якщо все це читають скоромовкою... Форма, конструкція служби часто затемнює у нього внутрішній зміст окремих молитов. Певна річ, він є фанатичним поборником словʼянської мови. Російська мова в церкві здається йому майже блюзнірством. І словʼянську мову він любить лише тому, що вона є звичною».
«Він не хоче виправлення навіть вочевидь невдалих, неграмотних та незрозумілих перекладів. Багаточасове читання псаломщика занурює його у певну атмосферу благочестя, створює певний ритм його духовного життя - це головне, чого він хоче, зміст його не надто й цікавить».
Відео протоієрея Андрія Шимановича: Типи релігійного життя. Ч. 2: УСТАВНИЧИЙ.
Сьогодні - день памʼяті небесного покровителя тг-каналу Веселий піп і нас, тих, хто постійно працює в редакції каналу.
Це - преподобний Феофіл, Христа ради юродивий, подвижник Китаївської пустині, що у Києві.
«Дивовижний святий, який своїм ірраціональним життям свідчив про єдину раціональність вічних небесних цінностей, а до всього земного він ставився зневажливо...
Святий не підбирав слів, кому було корисно - крив гіркою правдою в очі, але в кого серце було м'яким і вразливим - намагався заспокоїти й підбадьорити по-батьківськи. Не терпів фальші й лестощів, принципово спілкувався виключно українською, хоча до середини ХІХ століття київська шляхта, аристократія й частина духовенства вже почали переходити на російську.
Його остерігались, але дослухались, бо крім Бога преподобний нікому не служив, і Господь за чисте серце відкривав Феофілу таємниці людського буття.»
Саме так ми і служим Богу!
Преподобний Феофіл, моли Бога о нас!
Джерело https://t.me/pafnutiymusienko
Веселий піп
Написати Веселим попам
Це - преподобний Феофіл, Христа ради юродивий, подвижник Китаївської пустині, що у Києві.
«Дивовижний святий, який своїм ірраціональним життям свідчив про єдину раціональність вічних небесних цінностей, а до всього земного він ставився зневажливо...
Святий не підбирав слів, кому було корисно - крив гіркою правдою в очі, але в кого серце було м'яким і вразливим - намагався заспокоїти й підбадьорити по-батьківськи. Не терпів фальші й лестощів, принципово спілкувався виключно українською, хоча до середини ХІХ століття київська шляхта, аристократія й частина духовенства вже почали переходити на російську.
Його остерігались, але дослухались, бо крім Бога преподобний нікому не служив, і Господь за чисте серце відкривав Феофілу таємниці людського буття.»
Саме так ми і служим Богу!
Преподобний Феофіл, моли Бога о нас!
Джерело https://t.me/pafnutiymusienko
Веселий піп
Написати Веселим попам
За доносом z-протоієрея РПЦ Андрія Ткачова прямо у церкві затримано парафіянина з антивоєнними поглядами Олексія Себастьяненка.
За словами Себастьяненка, в особистих бесідах із Ткачовим він висловлював антивоєнні погляди і казав: «Не вбий і не бажай дому свого ближнього».
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
За словами Себастьяненка, в особистих бесідах із Ткачовим він висловлював антивоєнні погляди і казав: «Не вбий і не бажай дому свого ближнього».
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Forwarded from Софійське Братство
#термінове #люди_братства
Між вірою та обов’язком: ситуація, в якій опинився мобілізований отець Іван Поліщук
Редакція Софійського братства раніше повідомляла про ситуацію, що трапилася з нашим братчиком, священником Іваном Поліщуком.
1 жовтня 2024 року, згідно з електронною повісткою, він прибув до Кременецького ТЦК для уточнення своїх даних. Незважаючи на те, що він є чинним священником і просив врахувати це при вирішенні питання щодо його служби, того ж вечора його було направлено на полігон на Закарпатті. Там також не звернули уваги на його статус священника та канонічну заборону тримати зброю. Отець Іван подав усі необхідні документи своєму новому військовому керівництву, а для вирішення його питання були залучені адвокати. Священник відмовився проходити військове навчання і не приймав присягу.
Вчора ми отримали повідомлення, що о. Іван Поліщук разом з іншими військовослужбовцями був відправлений до Харківської області та прикомандирований до 33 ОМБ. Попри те, що о. Іван не пройшов військової підготовки, не приймав присягу та подав документи на альтернативну службу, його готують до відправки на передову.
Для коментаря щодо ситуації навколо мобілізації священника Івана Поліщука редакція звернулася до директора офісу Софійського братства, о. Сергія Прокопчука.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/mizh-viroyu-ta-obovyazkom-sytuacziya-v-yakij-opynyvsya-mobilizovanyj-otecz-ivan-polishhuk/
Фото: отець Іван Поліщук на полігоні
Між вірою та обов’язком: ситуація, в якій опинився мобілізований отець Іван Поліщук
Редакція Софійського братства раніше повідомляла про ситуацію, що трапилася з нашим братчиком, священником Іваном Поліщуком.
1 жовтня 2024 року, згідно з електронною повісткою, він прибув до Кременецького ТЦК для уточнення своїх даних. Незважаючи на те, що він є чинним священником і просив врахувати це при вирішенні питання щодо його служби, того ж вечора його було направлено на полігон на Закарпатті. Там також не звернули уваги на його статус священника та канонічну заборону тримати зброю. Отець Іван подав усі необхідні документи своєму новому військовому керівництву, а для вирішення його питання були залучені адвокати. Священник відмовився проходити військове навчання і не приймав присягу.
Вчора ми отримали повідомлення, що о. Іван Поліщук разом з іншими військовослужбовцями був відправлений до Харківської області та прикомандирований до 33 ОМБ. Попри те, що о. Іван не пройшов військової підготовки, не приймав присягу та подав документи на альтернативну службу, його готують до відправки на передову.
Для коментаря щодо ситуації навколо мобілізації священника Івана Поліщука редакція звернулася до директора офісу Софійського братства, о. Сергія Прокопчука.
Читати: https://sofiyske-bratstvo.org/mizh-viroyu-ta-obovyazkom-sytuacziya-v-yakij-opynyvsya-mobilizovanyj-otecz-ivan-polishhuk/
Фото: отець Іван Поліщук на полігоні
Ми сьогодні опублікували і знесли пост про о. Миколая Данилевича. Тому що виявилися певні неточності в матеріалі. Зараз все ще раз перевірили, поспілкувалися з різними джерелами, виправили і викладаємо відредагований пост. Приносимо щирі вибачення о. Миколаю Данилевичу за неточності у вранішньому пості.
Джерело в київській митрополії повідомляє, що о. Миколай Данилевич має цікаві особливості в своїй біографії.
У 2002 році він закінчує
Московську духовну академію РПЦ. Але не повертається одразу в Україну.
До 2007 року він залишається в Москві і працює у Відділі зовнішніх церковних зносин РПЦ під прямим керівництвом Кирила Гундяєва. Це вже саме по собі- таке собі z-бінго. За протекцією його керівника Гундяєва о. Миколая влаштовують в Троїцький храм Хорошевого м. Москва.
А далі пішло цікаве.
Додатково о. Миколай пішов працювати до одного з найбільшого українофобів РПЦ і одного з основних ідеологів руского міру і війни росії проти України- наближеного до путіна митрополита Тихона Шевкунова. Тоді Шевкунов очолював створену ним московську Стрітенську семінарію, куди і пішов викладати о. Миколай. Нагадаємо, що зараз Тихон Шевкунов- одна з найвпливовиших постатей в РПЦ та окупаційний митрополит Криму.
Але і цього о. Миколаю здалося замало. Ну, дійсно, ти вже наближений до влади, коштів, впливу. Чого тобі не вистачає?
А не вистачало о. Миколі, як виявилося, ще однієї додаткової освіти. Задля чого він вступив на мовні курси при Дипломатичній академії МЗС рф, яка працює під повним контролем ФСБ.
Зі слів нашого джерела, о. Миколай в Дипломатичній академії вивчав англійську мову. Дійсно, ніде більше в Москві не викладали англійську мову- тільки в Дипломатичній академії МЗС-ФСБ. І ми впевнені, що цей талановитий священник паралельно встановлював необхідні йому контакти зі співробітниками і ФСБ, і МЗС. Саме так це і працює.
Молодець, одним словом: отримати досвід роботи і навчання під керівництвом Кирила Гундяєва, Тихона Шевкунова, МЗС і ФСБ рф - хіба це не гарний і корисний досвід для просування і реалізації поставленних завдань всередені Церкви?
На межі 2007-2008 року о. Миколай своїм керівництвом (точно не знаємо, яким із перерахованих) був відправлений на свою Батьківщину, в Україну, для підсилення команди Антонія Паканіча.
Нагадаємо, що зараз о. Миколай- самий впливовий священник УПЦ. Він особисто знайомий і підтримує спілкування з усім єпископатом УПЦ. Також він є ініціатором створення закордонного вікаріатства УПЦ. Яким по факту він майже самостійно без оглядки на керівництво Церкви і керує. А це- більше 100 парафій УПЦ в Європі.
о. Миколай Данилевич є носієм багатьох церковних тайн УПЦ. Тож ми не здивуємося, якщо він запросить обмін на українських військовополонених і по обміну переїде в рф.
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Джерело в київській митрополії повідомляє, що о. Миколай Данилевич має цікаві особливості в своїй біографії.
У 2002 році він закінчує
Московську духовну академію РПЦ. Але не повертається одразу в Україну.
До 2007 року він залишається в Москві і працює у Відділі зовнішніх церковних зносин РПЦ під прямим керівництвом Кирила Гундяєва. Це вже саме по собі- таке собі z-бінго. За протекцією його керівника Гундяєва о. Миколая влаштовують в Троїцький храм Хорошевого м. Москва.
А далі пішло цікаве.
Додатково о. Миколай пішов працювати до одного з найбільшого українофобів РПЦ і одного з основних ідеологів руского міру і війни росії проти України- наближеного до путіна митрополита Тихона Шевкунова. Тоді Шевкунов очолював створену ним московську Стрітенську семінарію, куди і пішов викладати о. Миколай. Нагадаємо, що зараз Тихон Шевкунов- одна з найвпливовиших постатей в РПЦ та окупаційний митрополит Криму.
Але і цього о. Миколаю здалося замало. Ну, дійсно, ти вже наближений до влади, коштів, впливу. Чого тобі не вистачає?
А не вистачало о. Миколі, як виявилося, ще однієї додаткової освіти. Задля чого він вступив на мовні курси при Дипломатичній академії МЗС рф, яка працює під повним контролем ФСБ.
Зі слів нашого джерела, о. Миколай в Дипломатичній академії вивчав англійську мову. Дійсно, ніде більше в Москві не викладали англійську мову- тільки в Дипломатичній академії МЗС-ФСБ. І ми впевнені, що цей талановитий священник паралельно встановлював необхідні йому контакти зі співробітниками і ФСБ, і МЗС. Саме так це і працює.
Молодець, одним словом: отримати досвід роботи і навчання під керівництвом Кирила Гундяєва, Тихона Шевкунова, МЗС і ФСБ рф - хіба це не гарний і корисний досвід для просування і реалізації поставленних завдань всередені Церкви?
На межі 2007-2008 року о. Миколай своїм керівництвом (точно не знаємо, яким із перерахованих) був відправлений на свою Батьківщину, в Україну, для підсилення команди Антонія Паканіча.
Нагадаємо, що зараз о. Миколай- самий впливовий священник УПЦ. Він особисто знайомий і підтримує спілкування з усім єпископатом УПЦ. Також він є ініціатором створення закордонного вікаріатства УПЦ. Яким по факту він майже самостійно без оглядки на керівництво Церкви і керує. А це- більше 100 парафій УПЦ в Європі.
о. Миколай Данилевич є носієм багатьох церковних тайн УПЦ. Тож ми не здивуємося, якщо він запросить обмін на українських військовополонених і по обміну переїде в рф.
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
Нам на поштамт надійшло повідомлення з уривком пояснення самого о. Миколая Данилевича:
"Щодо фото документу з дипломатичної академії рф про проходження короткого курсу англійської мови. Це були звичайні курси англійської мови початкового рівня, які я відвідував і які фізично читалися при згаданому навчальному закладі, і не більше того".
Про це йдеться тут: https://vzcz.church.ua/2024/04/13/komentar-zastupnika-golovi-vzcz-upc-protoijereya-mikolaya-danilevicha-shhodo-jogo-kriminalnogo-peresliduvannya/?fbclid=IwY2xjawGd_xVleHRuA2FlbQIxMAABHSVCtYMW1q7-qBHIS38GmeypDhI7jDqXiN5NvUwqjomoEautB3H3VoTf0A_aem_XnMEdRTfImvkWNoZoqGozA
Ну, добре, що о. Миколай хоч не відмовчується, як наш синод.
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам
"Щодо фото документу з дипломатичної академії рф про проходження короткого курсу англійської мови. Це були звичайні курси англійської мови початкового рівня, які я відвідував і які фізично читалися при згаданому навчальному закладі, і не більше того".
Про це йдеться тут: https://vzcz.church.ua/2024/04/13/komentar-zastupnika-golovi-vzcz-upc-protoijereya-mikolaya-danilevicha-shhodo-jogo-kriminalnogo-peresliduvannya/?fbclid=IwY2xjawGd_xVleHRuA2FlbQIxMAABHSVCtYMW1q7-qBHIS38GmeypDhI7jDqXiN5NvUwqjomoEautB3H3VoTf0A_aem_XnMEdRTfImvkWNoZoqGozA
Ну, добре, що о. Миколай хоч не відмовчується, як наш синод.
Канал Веселий піп
Написати Веселим попам