«У роки моєї християнської молодості розповідали то чи правдиву історію, то чи анекдот. Генерала КДБ Куроєдова, який очолював Раду у справах релігій, запитали, як йому, атеїсту, вдається керувати такими духовними та освіченими людьми, як єпископи російської Церкви. Генерал з усмішкою відповів: «Церквою керуємо ми, чекісти, а єпископи — лише меблі, і коли потрібно, ми їх переставляємо та замінюємо». — «Так що, і патріарх Алексій Симанський, – Рюрикович і нащадок царя Івана Третього, — це теж меблі?» — «Так, і він такі ж меблі, тільки антикварні», — ошкірившись, сказав генерал-«обер-прокурор».
Та й як Рюрикович і глава помісної православної церкви міг сказати такі слова, які патріарх Алексій Симанський 5 березня 1953 року відправив як особисте співчуття з приводу смерті Сталіна до Ради Міністрів СРСР: «Його смерть — важке горе для нашої Вітчизни та для всіх людей, що її населяють. Уся Російська Православна Церква, яка ніколи не забуде його доброзичливого ставлення до церковних потреб, глибоко скорбить у зв’язку з його кончиною. Світла пам’ять про нього житиме в наших серцях вічно. Наша Церква проголошує йому вічну пам'ять з особливим почуттям незмінної любові». Такі слова в березні 1953 року могли промовити тільки «меблі» МГБ, якби вони отримали дар мови, а не син камердинера і єпископ Церкви.
Коли помер Брежнєв, патріарх Пімен розпорядився служити панахиди за цим вождем безбожників у всіх церквах Московського Патріархату. І служили, майже всюди — наглядачі з КДБ були на кожному приході.
Доля російської Церкви в ХХ столітті страшна, але і повчальна. Після спокуси Побєдоносцевим, а потім Распутінщиною — короткий період свободи за Тимчасового уряду, Помісний собор 1917-18 років. Потім спроба більшовиків «розкласти» Церкву обновленством і розчавити репресіями. Це вдалося, але не до кінця. Завдяки віруючим мирянам і відважним підпільним священикам Церква жила, і страшна війна 1941-45 років дала християнській вірі нове дихання. І тоді Сталін та НКВД з сатанинською винахідливістю придумали не знищувати Церкву зовні, а підмінити її на відділ КДБ, зберігаючи церковну оболонку і навіть священнодійства, але повністю під своєю владою та контролем. Підкуп, шантаж і провокація — ці головні знаряддя ЧК-НКВД спрацювали майже на сто відсотків. Священноначалля стало «меблями» і, на жаль, залишається ними до сьогодні».
Андрій Зубов
Джерело: тг Софійське братство
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Та й як Рюрикович і глава помісної православної церкви міг сказати такі слова, які патріарх Алексій Симанський 5 березня 1953 року відправив як особисте співчуття з приводу смерті Сталіна до Ради Міністрів СРСР: «Його смерть — важке горе для нашої Вітчизни та для всіх людей, що її населяють. Уся Російська Православна Церква, яка ніколи не забуде його доброзичливого ставлення до церковних потреб, глибоко скорбить у зв’язку з його кончиною. Світла пам’ять про нього житиме в наших серцях вічно. Наша Церква проголошує йому вічну пам'ять з особливим почуттям незмінної любові». Такі слова в березні 1953 року могли промовити тільки «меблі» МГБ, якби вони отримали дар мови, а не син камердинера і єпископ Церкви.
Коли помер Брежнєв, патріарх Пімен розпорядився служити панахиди за цим вождем безбожників у всіх церквах Московського Патріархату. І служили, майже всюди — наглядачі з КДБ були на кожному приході.
Доля російської Церкви в ХХ столітті страшна, але і повчальна. Після спокуси Побєдоносцевим, а потім Распутінщиною — короткий період свободи за Тимчасового уряду, Помісний собор 1917-18 років. Потім спроба більшовиків «розкласти» Церкву обновленством і розчавити репресіями. Це вдалося, але не до кінця. Завдяки віруючим мирянам і відважним підпільним священикам Церква жила, і страшна війна 1941-45 років дала християнській вірі нове дихання. І тоді Сталін та НКВД з сатанинською винахідливістю придумали не знищувати Церкву зовні, а підмінити її на відділ КДБ, зберігаючи церковну оболонку і навіть священнодійства, але повністю під своєю владою та контролем. Підкуп, шантаж і провокація — ці головні знаряддя ЧК-НКВД спрацювали майже на сто відсотків. Священноначалля стало «меблями» і, на жаль, залишається ними до сьогодні».
Андрій Зубов
Джерело: тг Софійське братство
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Про нардепа Дмитрука і його місію.
https://youtu.be/7bId1V9WAJk?si=h_Zv3gqQqqgvlELI
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
https://youtu.be/7bId1V9WAJk?si=h_Zv3gqQqqgvlELI
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
YouTube
Спалився в сторіз: як «біженець» Дмитрук облаштувався у Лондоні
🇬🇧 CambridgeUA — ліцензована школа англійської мови.
Запишіться на безоплатний пробний урок 👉 https://bit.ly/3ZBZldz
Перевірте рівень вашої англійської 👉 https://bit.ly/4eClYmk
Нардеп Артем Дмитрук спокійно втік з України і вдає з себе політичного біженця.…
Запишіться на безоплатний пробний урок 👉 https://bit.ly/3ZBZldz
Перевірте рівень вашої англійської 👉 https://bit.ly/4eClYmk
Нардеп Артем Дмитрук спокійно втік з України і вдає з себе політичного біженця.…
Тетяна Деркач пише:
«Злобні брехливі помийки пишуть:
В окружении патриарха Кирилла идет большая аппаратная грызня: церковные деятели стремятся получить как можно больше власти и полномочий. Источники говорят о том, что "сам предстоятель РПЦ ситуацию уже слабо контролирует из-за плохого состояния здоровья". В связи с этим среди иерархов Церкви развернулись настоящие масштабные интриги. "Это ведет к дальнейшей деградации РПЦ как института, в обозримой перспективе встанет вопрос о необходимости его реформирования", — говорят собеседники в околокремлевских кругах.
УПЦ, агов! Користайтесь шансом! Не спіть! Между первой и второй перерывчик небольшой!»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
«Злобні брехливі помийки пишуть:
В окружении патриарха Кирилла идет большая аппаратная грызня: церковные деятели стремятся получить как можно больше власти и полномочий. Источники говорят о том, что "сам предстоятель РПЦ ситуацию уже слабо контролирует из-за плохого состояния здоровья". В связи с этим среди иерархов Церкви развернулись настоящие масштабные интриги. "Это ведет к дальнейшей деградации РПЦ как института, в обозримой перспективе встанет вопрос о необходимости его реформирования", — говорят собеседники в околокремлевских кругах.
УПЦ, агов! Користайтесь шансом! Не спіть! Между первой и второй перерывчик небольшой!»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Священнослужителі Сосницького благочиння Чернігівської єпархії УПЦ письмово звернулися до предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Онуфрія, з проханням розірвати стосунки з РПЦ.
«Настав час розірвати звʼязки з церквою, яка підтримує та благословляє війну і вбивства українців, сіє смерть, а не дає життя. Ми рішуче заявляємо, що відтепер рпц не є для нас братньою та дружньою церквою і ми не хочемо бути разом в одній Помісній церкві» – йдеться у зверненні.
Священнослужителі Сосницького благочиння Чернігівської єпархії УПЦ просять митрополита Онуфрія почути голос совісті, офіційно вийти зі складу рпц, усіх її синодів, соборів і комісій, таким чином засвідчивши свою незгоду з антихристиянською діяльністю патріарха Кіріла. Священники прагнуть справедливості та відкритого засудження окремих церковників, які зрадили свою Батьківщину та перейшли на сторону ворога.
«Просимо Вас, Ваше Блаженство, також публічно та офіційно заявити про вихід УПЦ зі складу рпц, про розірвання з цією церквою будь-яких стосунків, про вихід українських архієреїв зі всіх структур рпц. Ми також хочемо, щоб Ви дали сувору оцінку тим священникам і архієреям УПЦ, які сприяють окупаційній владі в українському Криму та на Донбасі».
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
«Настав час розірвати звʼязки з церквою, яка підтримує та благословляє війну і вбивства українців, сіє смерть, а не дає життя. Ми рішуче заявляємо, що відтепер рпц не є для нас братньою та дружньою церквою і ми не хочемо бути разом в одній Помісній церкві» – йдеться у зверненні.
Священнослужителі Сосницького благочиння Чернігівської єпархії УПЦ просять митрополита Онуфрія почути голос совісті, офіційно вийти зі складу рпц, усіх її синодів, соборів і комісій, таким чином засвідчивши свою незгоду з антихристиянською діяльністю патріарха Кіріла. Священники прагнуть справедливості та відкритого засудження окремих церковників, які зрадили свою Батьківщину та перейшли на сторону ворога.
«Просимо Вас, Ваше Блаженство, також публічно та офіційно заявити про вихід УПЦ зі складу рпц, про розірвання з цією церквою будь-яких стосунків, про вихід українських архієреїв зі всіх структур рпц. Ми також хочемо, щоб Ви дали сувору оцінку тим священникам і архієреям УПЦ, які сприяють окупаційній владі в українському Криму та на Донбасі».
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Архімандрит УПЦ Феогност Пушков, який 3 місяці перебував у СІЗО у так зааніі «лнр», вийшов на свободу.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
о. Андрію Глущенко з УПЦ, який зараз мешкає в Німеччині, відповили у коментах на його закиди щодо звернення духовенства Чернігівськоі єпархії:
«Тут один "умний чєловєк" колупнув, що Звернення не правильно офлрмлене. Але чомусь його "колупання" десь пропало з коментарів.
То ми хотіли по простому відповісти цьому "умному чєловєку:
"Десь таке вже було....
Коли духовенство УПЦ опублікувало відкрите Звернення до Предстоятеля і через гугл-форму підписалося декілька сот священників і аж 2 митрополита, то в митрополії потребували підтвердження цих підписів. Стали вимагати особистих підписів ручкою на бумазі всіх підписантів і зареєструвати це Звернення з "живими" підписами у митрополії.
На запитання Як це зробити під час війни? Як зібрати "живі" підписи людей зі всієї України ( особливо поважних митрополитів)?Нам сказали:"Це Ваші проблеми. В канцелярії митрополії є свої порядки і форми подання офіційних листів... Інакше, Звернення буде вважатися анонімним".
Не має проблем, ми на публічних інформаційних майданчиках опублікували запрошення, щоб усі Підписанти приїхали до митрополії в певний день і час, щоб посвітчити свої підписи і зареєструвати Звернення.
Звичайно, митрополія засуєтилася і попросила не робити провокацій.
В той день нас було не так багато, звичайно, ми прислухались до поважних помічників Предстоятеля і зробили все, щоб унеможливити провокації. Але, попри нашу тактовність, в митрополії нас чекав один лиш студентик, котрий з тремтячими руками прийняв наше Звернення.
Куди повалося керівництво нашої Церкви нині ми всі вже знаємо. Лише бідний владика Марк віддувався за всіх, бо не встиг сховатися за "золотою брамою" святої Феофанії.
Тому, дорогий о. Андрій Глущенко, колупання Вами тексту і форми Звернення тружеників-священників прифронтової чернігівщини, то нами сприймається як звичайна послідовність дій працівників "банного комплексу" митрополії...."
Вам би логіку вподобати, дорогий о. Андрій.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
«Тут один "умний чєловєк" колупнув, що Звернення не правильно офлрмлене. Але чомусь його "колупання" десь пропало з коментарів.
То ми хотіли по простому відповісти цьому "умному чєловєку:
"Десь таке вже було....
Коли духовенство УПЦ опублікувало відкрите Звернення до Предстоятеля і через гугл-форму підписалося декілька сот священників і аж 2 митрополита, то в митрополії потребували підтвердження цих підписів. Стали вимагати особистих підписів ручкою на бумазі всіх підписантів і зареєструвати це Звернення з "живими" підписами у митрополії.
На запитання Як це зробити під час війни? Як зібрати "живі" підписи людей зі всієї України ( особливо поважних митрополитів)?Нам сказали:"Це Ваші проблеми. В канцелярії митрополії є свої порядки і форми подання офіційних листів... Інакше, Звернення буде вважатися анонімним".
Не має проблем, ми на публічних інформаційних майданчиках опублікували запрошення, щоб усі Підписанти приїхали до митрополії в певний день і час, щоб посвітчити свої підписи і зареєструвати Звернення.
Звичайно, митрополія засуєтилася і попросила не робити провокацій.
В той день нас було не так багато, звичайно, ми прислухались до поважних помічників Предстоятеля і зробили все, щоб унеможливити провокації. Але, попри нашу тактовність, в митрополії нас чекав один лиш студентик, котрий з тремтячими руками прийняв наше Звернення.
Куди повалося керівництво нашої Церкви нині ми всі вже знаємо. Лише бідний владика Марк віддувався за всіх, бо не встиг сховатися за "золотою брамою" святої Феофанії.
Тому, дорогий о. Андрій Глущенко, колупання Вами тексту і форми Звернення тружеників-священників прифронтової чернігівщини, то нами сприймається як звичайна послідовність дій працівників "банного комплексу" митрополії...."
Вам би логіку вподобати, дорогий о. Андрій.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
о. Андрій Ковальов з ПЦУ розмірковує над феноменом квадроберства:
«Святий Христофор Лікійських - християнський великомученик ІІІ століття.
Його у візантійській, а згодом особливо у московській традиції часто зображали з головою пса та інколи навіть називали Христофор - песиголовець.
Архідиякон Павло Алеппський, який супроводжував Антіохійського Патріарха Макарія під час його подорожі у Москву в середині XVII сторіччя, записав, що брав участь у московському обряді «омивання мощей». Перераховуючи різні реліквії Благовіщенського собору московського кремля, він описав, що бачив там голову святого Христофора: «…глава мученика Христофора з обличчям точнісінько як у собаки, з довгим ротом; вона тверда як кремінь — наш розум був вражений подивом: тут немає місця сумніву!».
Тоді чи можна вважати святого Христофора першим православним квадробобером?»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
«Святий Христофор Лікійських - християнський великомученик ІІІ століття.
Його у візантійській, а згодом особливо у московській традиції часто зображали з головою пса та інколи навіть називали Христофор - песиголовець.
Архідиякон Павло Алеппський, який супроводжував Антіохійського Патріарха Макарія під час його подорожі у Москву в середині XVII сторіччя, записав, що брав участь у московському обряді «омивання мощей». Перераховуючи різні реліквії Благовіщенського собору московського кремля, він описав, що бачив там голову святого Христофора: «…глава мученика Христофора з обличчям точнісінько як у собаки, з довгим ротом; вона тверда як кремінь — наш розум був вражений подивом: тут немає місця сумніву!».
Тоді чи можна вважати святого Христофора першим православним квадробобером?»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Митрополит Лонгін з УПЦ кричить про допомогу для своїх прийомних дітей.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Митрополит Лонгін з УПЦ зупиняє автобус ТЦК у Чернівцях.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Митрополит Лонгін з УПЦ просить відпустити з ТЦК чоловіка- колишнього сироту, батька двоїх дітей, який на днях стане батьком вже втретє.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Мирного ранку!
Якщо Ви - духовний ідіот, то хутко пройдіть курс для православних чайників.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Якщо Ви - духовний ідіот, то хутко пройдіть курс для православних чайників.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Вікторія Кохановська вирішила вчергове пробити наступне дно, задля чого виклала аудіозапис сімейних чвар о. Василя Ковташа з його дружиною. Це той о. Василій, який не так давно перейшов з УПЦ в ПЦУ і якому Кохановська вирішила таким чином насолити, виклавши його брудну білизну на загал.
Скоро Кохановська залізе в постілі митрополитів УПЦ. Помʼяніть моє пророче слово.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Скоро Кохановська залізе в постілі митрополитів УПЦ. Помʼяніть моє пророче слово.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Людям Церкви найбільше бракує Духу Христового, смирення, самозречення, безкорисливого підходу, здатності бачити в іншому краще. Ми боїмося; хочемо зберегти те, що застаріло, тому що звикли до цього; ми хочемо бути правими перед іншими. Під стереотипними формулами умовного смирення ми ховаємо дух гордості і владолюбства. Ми залишаємося осторонь життя».
Вселенський Патріарх Афінагор (+1972)
«Людям Церкви найбільше бракує Духу Христового, смирення, самозречення, безкорисливого підходу, здатності бачити в іншому краще. Ми боїмося; хочемо зберегти те, що застаріло, тому що звикли до цього; ми хочемо бути правими перед іншими. Під стереотипними формулами умовного смирення ми ховаємо дух гордості і владолюбства. Ми залишаємося осторонь життя».
Вселенський Патріарх Афінагор (+1972)
«Духовний фронт України» повідомляє про складне життя московської патріархії в Естонії.
Влада Естонії: Зміна назви церкви не зменшує вплив Московського патріархату
У міністерстві внутрішніх справ Естонії оголосили недостатніми ті зміни, які внесла до свого статуту Естонська православна церква Московського патріархату для розриву зв’язків з Москвою.
У відомстві офіційно повідомили ЕПЦ МП, що ухвалені нею зміни до статутів для дистанціювання від Російської православної церкви і патріарха Кіріла є недостатніми, а запропонована нею нова самоназва також не може бути затверджена.
“Вплив Московського патріархату на ЕПЦ МП не зменшується внаслідок зміни назви чи усунення згадки про Московський патріархат, РПЦ і патріарха зі статутів… Вплив МП залишається таким самим, і в адміністративному, і в канонічному сенсі”, – повідомив у відповіді керівництву церкви канцлер МВС Тармо Міілітс.
Одним з аргументів є те, що в оновленому статуті залишилося посилання на томос 1993 року, у якому прямо закріплено підпорядкування естонської церкви Московському патріархату.
“В МВС очікують, що ви знову переглянете статут, врахувавши спостереження, висловлені у цьому листі, та ухвалите його у такій формі, яка повністю виключить афіліацію з Московським патріархатом та РПЦ”, – зазначив він.
Окрім того, в МВС заявили про неможливість перереєструвати церкву з назвою “Естонська православна церква”, оскільки вона надто схожа на вже зареєстровану Естонську апостольсько-православну церкву, а також буде хибно створювати враження, що йдеться про організацію, яка об’єднує усіх православних Естонії.
На додачу, МВС висловило зауваження щодо інтерпретації у статуті певних історичних фактів.
Міністр внутрішніх справ Естонії ще у серпні висловив сумнів у тому, що нову назву Естонської православної церкви Московського патріархату можна буде зареєструвати, та що її зміни до статуту достатні для того, щоб зняти усі питання.
Нагадаємо, у травні парламент Естонії ухвалив заяву, в якій засудив діяльність Московського патріархату і оголосив його інститутом, що підтримує агресію РФ.
МВС Естонії запрошувало на розмову представників Естонської православної церкви Московського патріархату після того, як РПЦ оголосила війну в Україні “священною”.
Влада Естонії: Зміна назви церкви не зменшує вплив Московського патріархату
У міністерстві внутрішніх справ Естонії оголосили недостатніми ті зміни, які внесла до свого статуту Естонська православна церква Московського патріархату для розриву зв’язків з Москвою.
У відомстві офіційно повідомили ЕПЦ МП, що ухвалені нею зміни до статутів для дистанціювання від Російської православної церкви і патріарха Кіріла є недостатніми, а запропонована нею нова самоназва також не може бути затверджена.
“Вплив Московського патріархату на ЕПЦ МП не зменшується внаслідок зміни назви чи усунення згадки про Московський патріархат, РПЦ і патріарха зі статутів… Вплив МП залишається таким самим, і в адміністративному, і в канонічному сенсі”, – повідомив у відповіді керівництву церкви канцлер МВС Тармо Міілітс.
Одним з аргументів є те, що в оновленому статуті залишилося посилання на томос 1993 року, у якому прямо закріплено підпорядкування естонської церкви Московському патріархату.
“В МВС очікують, що ви знову переглянете статут, врахувавши спостереження, висловлені у цьому листі, та ухвалите його у такій формі, яка повністю виключить афіліацію з Московським патріархатом та РПЦ”, – зазначив він.
Окрім того, в МВС заявили про неможливість перереєструвати церкву з назвою “Естонська православна церква”, оскільки вона надто схожа на вже зареєстровану Естонську апостольсько-православну церкву, а також буде хибно створювати враження, що йдеться про організацію, яка об’єднує усіх православних Естонії.
На додачу, МВС висловило зауваження щодо інтерпретації у статуті певних історичних фактів.
Міністр внутрішніх справ Естонії ще у серпні висловив сумнів у тому, що нову назву Естонської православної церкви Московського патріархату можна буде зареєструвати, та що її зміни до статуту достатні для того, щоб зняти усі питання.
Нагадаємо, у травні парламент Естонії ухвалив заяву, в якій засудив діяльність Московського патріархату і оголосив його інститутом, що підтримує агресію РФ.
МВС Естонії запрошувало на розмову представників Естонської православної церкви Московського патріархату після того, як РПЦ оголосила війну в Україні “священною”.
Архієпископ в Обухові УПЦ Іона пише:
«Уже несколько раз общался с людьми, которые смущаются, когда слышат в каких-то храмах поминовение патриарха Кирилла. Или с такими, кто смущается, когда его не поминают.
Мой ответ таков.
Есть церковно-канонический аспект. На Соборе УПЦ в 2022 году был принят ряд решений, в том числе о непоминовении московского патриарха. Те, кто продолжает его поминать - нарушители церковной дисциплины, сознательно идущие против соборного решения Церкви.
И есть аспект нравственный. Патриарх Кирилл совершенно недвусмысленно благословил войну РФ против Украины. И продолжает это делать. Те, кто продолжает поминать его как "великого господина и отца", очевидно, не задумываются о том, может ли отец благословить убийства своих детей. Ведь он считает православных Украины своей паствой. И мне кажется, что для совестливого человека невозможно называть отцом вдохновителя убийц его родных.
Тех, кто смущается, что патриарха не поминают на богослужениях, я подвожу к этому стенду в притворе нашего храма и говорю: "Этих воцерковленных православных людей убили по благословению того, кто считает себя их духовным отцом. Не видите ли вы в этом ужасного диссонанса? Как вы, братья этих убитых, можете упорно жаждать поминания того, кто именем кроткого Христа освящает деяния их убийц?".
У кого совесть не сгорела, понимают.
Но есть и такие, кто поджимает губы, холодно кивает и уходит...
Что тут сказать? Боже, смилуйся над нами! Дай всем нам познание Твоей, именно Твоей истины!
Всяк человек ложь, в том числе, конечно, и я. Но я написал то, что у меня на сердце.»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
«Уже несколько раз общался с людьми, которые смущаются, когда слышат в каких-то храмах поминовение патриарха Кирилла. Или с такими, кто смущается, когда его не поминают.
Мой ответ таков.
Есть церковно-канонический аспект. На Соборе УПЦ в 2022 году был принят ряд решений, в том числе о непоминовении московского патриарха. Те, кто продолжает его поминать - нарушители церковной дисциплины, сознательно идущие против соборного решения Церкви.
И есть аспект нравственный. Патриарх Кирилл совершенно недвусмысленно благословил войну РФ против Украины. И продолжает это делать. Те, кто продолжает поминать его как "великого господина и отца", очевидно, не задумываются о том, может ли отец благословить убийства своих детей. Ведь он считает православных Украины своей паствой. И мне кажется, что для совестливого человека невозможно называть отцом вдохновителя убийц его родных.
Тех, кто смущается, что патриарха не поминают на богослужениях, я подвожу к этому стенду в притворе нашего храма и говорю: "Этих воцерковленных православных людей убили по благословению того, кто считает себя их духовным отцом. Не видите ли вы в этом ужасного диссонанса? Как вы, братья этих убитых, можете упорно жаждать поминания того, кто именем кроткого Христа освящает деяния их убийц?".
У кого совесть не сгорела, понимают.
Но есть и такие, кто поджимает губы, холодно кивает и уходит...
Что тут сказать? Боже, смилуйся над нами! Дай всем нам познание Твоей, именно Твоей истины!
Всяк человек ложь, в том числе, конечно, и я. Но я написал то, что у меня на сердце.»
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Святі квадробери.
1. Святі Ахракс та Аугані у вигляді кінокефалів. Коптська ікона. Музей коптського мистецва в Каїрі.
2. Христофор. Вологда, кінець XVI ст.
3. Рогожська ризниця. Святий мученик Христофор. Кінець XVIII ст.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
1. Святі Ахракс та Аугані у вигляді кінокефалів. Коптська ікона. Музей коптського мистецва в Каїрі.
2. Христофор. Вологда, кінець XVI ст.
3. Рогожська ризниця. Святий мученик Христофор. Кінець XVIII ст.
📬 Повідомити новину чи написати адмінам: Поштамт Веселого попа
Forwarded from Софійське Братство
#люди_братства #події
Олександр Філоненко, доктор філософських наук, професор богослов’я та член Софійського братства, під час виступу на тему «Освіта та управління неможливим» на форумі «Освіта Дивосвіту 2024» поділився своїм баченням майбутнього та ролі людського щастя. Його ключова думка — «Майбутнє – це живі!» — підкреслює важливість цінування життя як безцінного дару.
Він акцентує увагу на тому, що важливо порівнювати наші бажання з тим, що ми вже маємо, що можна назвати «стратегією ресурсу». Такий підхід дозволяє глибше усвідомити справжні цінності й зберегти зв’язок з реальністю.
Водночас Філоненко зауважує, що інколи слід прагнути досягати неможливого, керуючи цими амбіціями. Він називає це «управлінням неможливим» — процесом досягнення амбітних цілей, які здаються недосяжними.
Говорячи про постмодерну педагогіку, яка наголошує на горизонтальних зв’язках, Олександр Філоненко зазначає, що справжній розвиток відбувається через вертикальні зв’язки — постійний рух до нових знань і вищих стандартів.
Однак сучасні виклики в освіті, на думку Філоненка, часто зумовлені браком ресурсів та активів для досягнення амбітних цілей, що ставить перед управлінням освітою нові завдання.
Він також виділяє три важливі ціннісні орієнтири:
1. Відповідь на красу: Людина повинна відповідати на красу у світі, навіть у складних умовах.
2. Відповідь на людяність: Підтримка людяності — ключ до розуміння себе та інших.
3. Зорі як символ перспектив: Астрономія, як і знання про зорі, символізує мрії та прагнення.
Філоненко підкреслює роль учителя як натхненника. Головна місія вчителя — надихати, бути провідником до нових горизонтів, навіть якщо сам ще не був у тих сферах. Це новий підхід до ролі вчителя, який виходить за межі простої передачі знань і стимулює учнів до саморозвитку.
Олександр Філоненко, доктор філософських наук, професор богослов’я та член Софійського братства, під час виступу на тему «Освіта та управління неможливим» на форумі «Освіта Дивосвіту 2024» поділився своїм баченням майбутнього та ролі людського щастя. Його ключова думка — «Майбутнє – це живі!» — підкреслює важливість цінування життя як безцінного дару.
Він акцентує увагу на тому, що важливо порівнювати наші бажання з тим, що ми вже маємо, що можна назвати «стратегією ресурсу». Такий підхід дозволяє глибше усвідомити справжні цінності й зберегти зв’язок з реальністю.
Водночас Філоненко зауважує, що інколи слід прагнути досягати неможливого, керуючи цими амбіціями. Він називає це «управлінням неможливим» — процесом досягнення амбітних цілей, які здаються недосяжними.
Говорячи про постмодерну педагогіку, яка наголошує на горизонтальних зв’язках, Олександр Філоненко зазначає, що справжній розвиток відбувається через вертикальні зв’язки — постійний рух до нових знань і вищих стандартів.
Однак сучасні виклики в освіті, на думку Філоненка, часто зумовлені браком ресурсів та активів для досягнення амбітних цілей, що ставить перед управлінням освітою нові завдання.
Він також виділяє три важливі ціннісні орієнтири:
1. Відповідь на красу: Людина повинна відповідати на красу у світі, навіть у складних умовах.
2. Відповідь на людяність: Підтримка людяності — ключ до розуміння себе та інших.
3. Зорі як символ перспектив: Астрономія, як і знання про зорі, символізує мрії та прагнення.
Філоненко підкреслює роль учителя як натхненника. Головна місія вчителя — надихати, бути провідником до нових горизонтів, навіть якщо сам ще не був у тих сферах. Це новий підхід до ролі вчителя, який виходить за межі простої передачі знань і стимулює учнів до саморозвитку.
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Серед українського громадянства панує легкість та мілкий погляд на відродження Української Церкви, – запровадити Богослуження українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої Церкви. Але, як ми бачили зо всього вищеподаного, Українська Церква мала повне свое власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене, і в ньому богослужбова мова – тільки частина цього життя… (Потрібно піклуватись) про її (Церкви) повне розмосковлення, цебто про привернення їй всього того, що Церква наша давніше вже мала, але що їй забрали, особливо за синодальної доби. І не тільки розмосковлюватись нам треба, – нам повинно привернути цілу й повну ту нашу Церкву, що була в нас майже тисячу літ».
Митрополит Іларіон Огієнко, «Українська Церква», 1942
«Серед українського громадянства панує легкість та мілкий погляд на відродження Української Церкви, – запровадити Богослуження українською мовою, такі ж проповіді, й на цьому кінчається "українізація" нашої Церкви. Але, як ми бачили зо всього вищеподаного, Українська Церква мала повне свое власне життя, внутрішнє й зовнішнє, довгими віками вироблене, і в ньому богослужбова мова – тільки частина цього життя… (Потрібно піклуватись) про її (Церкви) повне розмосковлення, цебто про привернення їй всього того, що Церква наша давніше вже мала, але що їй забрали, особливо за синодальної доби. І не тільки розмосковлюватись нам треба, – нам повинно привернути цілу й повну ту нашу Церкву, що була в нас майже тисячу літ».
Митрополит Іларіон Огієнко, «Українська Церква», 1942