Росіяни денацифікували столицю руzкого міра, звідкіля поширювалася більша частина сучасних наративів про триєдиний нарід, про те, що у України не може бути своєї державності, про виключне спасіння з московським патріархом, вірність росії, та інші шізофренічні проросійськи міазми.
На фото- одна з найбільших сучасних обітелей УПЦ, зруйнований Миколо- Василівський монастир у селі Микільське під Вугледаром, заснований у 1998 році схіархімандритом Зосимою Сокуром, одним з головних провідників єресі руского міру в УПЦ.
На фото- одна з найбільших сучасних обітелей УПЦ, зруйнований Миколо- Василівський монастир у селі Микільське під Вугледаром, заснований у 1998 році схіархімандритом Зосимою Сокуром, одним з головних провідників єресі руского міру в УПЦ.
Митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва Грицуняк вибачився перед своїми вірянами за привітання патріарха кіріла з річницею інтронізації, а також підтримав необхідність унезалежнення Православної Церкви в Україні.
"Погляд на останні кілька днів і трактування багатьма моїх намірів і слів у спосіб, що суперечить моїм намірам, свідчить про те, що я був неправий і ситуація вимагала більшої обережності. Тому висловлюю жаль, що викликав такий гучний медійний галас, завдавши спільноті Польської Автокефальної Православної Церкви незаслуженого болю.
У дусі неділі прощення гріхів, що наближається в нашій Церкві, звертаюся до вас, Браття і Сестри у Христі, а також до всіх моїх співвітчизників: простіть мені, грішному".
Тільки сильна людина вміє вибачатися. На жаль, це не відноситься до ієрархів УПЦ.
"Погляд на останні кілька днів і трактування багатьма моїх намірів і слів у спосіб, що суперечить моїм намірам, свідчить про те, що я був неправий і ситуація вимагала більшої обережності. Тому висловлюю жаль, що викликав такий гучний медійний галас, завдавши спільноті Польської Автокефальної Православної Церкви незаслуженого болю.
У дусі неділі прощення гріхів, що наближається в нашій Церкві, звертаюся до вас, Браття і Сестри у Христі, а також до всіх моїх співвітчизників: простіть мені, грішному".
Тільки сильна людина вміє вибачатися. На жаль, це не відноситься до ієрархів УПЦ.
«До вірних Польської Автокефальної Православної Церкви
Улюблені сестри та брати,
Звичайна особиста телеграма, якою Предстоятелі Помісних Православних Церков вітають один одного з нагоди вступних ювілеїв, іменин чи днів народження, адресована мною Патріарху Московському і всієї Русі, викликала низку коментарів і викликала занепокоєння віруючих. Польської автокефальної православної церкви. Бажаючи остаточно припинити будь-які тлумачення використаних у повідомленні формулювань, однозначно заявляю:
Я засуджував і засуджую злочинне вторгнення Російської Федерації в незалежну Україну. Цю позицію я висловив у березні 2022 року, звернувшись до Російської Федерації та особисто до Святішого Патріарха Кирила щодо її припинення.
Я неодноразово висловлював свій подив і збентеження словами Патріарха Кирила про війну в Україні. Я не поділяв і не поділяю цих думок і вважаю, що вони не служать відновленню миру в Україні і негативно впливають на сприйняття Православ'я.
Як я особисто, як Глава Польської Автокефальної Православної Церкви, так і єпископат, духовенство та вірні підтримуємо український народ у його прагненні до відновлення повної свободи, суверенітету та цілісності країни.
Від самого початку війни, як свідчать заяви окремих єпископів і всі офіційні документи св. Під час Собору Польської Автокефальної Православної Церкви під моїм керівництвом ми підтримували і продовжуємо підтримувати необхідність незалежності Православної Церкви в Україні. Ми неодноразово зверталися до Святішого Патріарха Константинопольського Варфоломія з проханням скликати Збори Предстоятелів Помісних Православних Церков для прийняття загальноправославного рішення з цього приводу, вирішення складної канонічної ситуації, щоб уникнути подальшого розколу сторінок. св. православ'я.
Польська Автокефальна Православна Церква з самого початку бере участь у наданні матеріальної, пастирської та моральної допомоги біженцям з України, про що свідчить діяльність Православного благодійного центру «Елеос», як на загальноцерковному, так і на єпархіальному рівні. Весь спектр цієї діяльності можна знайти на сайтах Польської Автокефальної Православної Церкви та окремих єпархій. Президент Республіки Польща визнав цю діяльність благородною і нагородив представників «Eleos» Хрестами Заслуги.
Сестри і брати,
Все своє життя я присвятив служінню Богу, Польській Автокефальній Православній Церкві, нашій Батьківщині, Республіці Польща, патріотичному вихованню молодих поколінь, організації православного військового капеланства, допомозі нужденним. Я однозначно стверджую, що моя телеграма була відправлена виключно на виконання вимог протоколу, без урахування складної геополітичної ситуації. Погляд на останні кілька днів і трактування багатьма моїх намірів і слів у спосіб, що суперечить моїм намірам, свідчить про те, що я був неправий і ситуація вимагала більшої обережності. Тому висловлюю жаль, що викликав такий гучний медійний галас, завдавши громаді Польської Автокефальної Православної Церкви незаслуженого болю.
У дусі неділі прощення гріхів, яка наближається в нашій Церкві, звертаюся до вас, Браття і Сестри у Христі, і до всіх моїх співвітчизників: простите мені грішному.
Божою милістю смиренний,
+ Сава
Митрополит Варшавський і всієї Польщі»
Улюблені сестри та брати,
Звичайна особиста телеграма, якою Предстоятелі Помісних Православних Церков вітають один одного з нагоди вступних ювілеїв, іменин чи днів народження, адресована мною Патріарху Московському і всієї Русі, викликала низку коментарів і викликала занепокоєння віруючих. Польської автокефальної православної церкви. Бажаючи остаточно припинити будь-які тлумачення використаних у повідомленні формулювань, однозначно заявляю:
Я засуджував і засуджую злочинне вторгнення Російської Федерації в незалежну Україну. Цю позицію я висловив у березні 2022 року, звернувшись до Російської Федерації та особисто до Святішого Патріарха Кирила щодо її припинення.
Я неодноразово висловлював свій подив і збентеження словами Патріарха Кирила про війну в Україні. Я не поділяв і не поділяю цих думок і вважаю, що вони не служать відновленню миру в Україні і негативно впливають на сприйняття Православ'я.
Як я особисто, як Глава Польської Автокефальної Православної Церкви, так і єпископат, духовенство та вірні підтримуємо український народ у його прагненні до відновлення повної свободи, суверенітету та цілісності країни.
Від самого початку війни, як свідчать заяви окремих єпископів і всі офіційні документи св. Під час Собору Польської Автокефальної Православної Церкви під моїм керівництвом ми підтримували і продовжуємо підтримувати необхідність незалежності Православної Церкви в Україні. Ми неодноразово зверталися до Святішого Патріарха Константинопольського Варфоломія з проханням скликати Збори Предстоятелів Помісних Православних Церков для прийняття загальноправославного рішення з цього приводу, вирішення складної канонічної ситуації, щоб уникнути подальшого розколу сторінок. св. православ'я.
Польська Автокефальна Православна Церква з самого початку бере участь у наданні матеріальної, пастирської та моральної допомоги біженцям з України, про що свідчить діяльність Православного благодійного центру «Елеос», як на загальноцерковному, так і на єпархіальному рівні. Весь спектр цієї діяльності можна знайти на сайтах Польської Автокефальної Православної Церкви та окремих єпархій. Президент Республіки Польща визнав цю діяльність благородною і нагородив представників «Eleos» Хрестами Заслуги.
Сестри і брати,
Все своє життя я присвятив служінню Богу, Польській Автокефальній Православній Церкві, нашій Батьківщині, Республіці Польща, патріотичному вихованню молодих поколінь, організації православного військового капеланства, допомозі нужденним. Я однозначно стверджую, що моя телеграма була відправлена виключно на виконання вимог протоколу, без урахування складної геополітичної ситуації. Погляд на останні кілька днів і трактування багатьма моїх намірів і слів у спосіб, що суперечить моїм намірам, свідчить про те, що я був неправий і ситуація вимагала більшої обережності. Тому висловлюю жаль, що викликав такий гучний медійний галас, завдавши громаді Польської Автокефальної Православної Церкви незаслуженого болю.
У дусі неділі прощення гріхів, яка наближається в нашій Церкві, звертаюся до вас, Браття і Сестри у Христі, і до всіх моїх співвітчизників: простите мені грішному.
Божою милістю смиренний,
+ Сава
Митрополит Варшавський і всієї Польщі»
Подивіться, мої дорогеньки митрополити, архієпископи і єпископи, а особливо митрополит Онуфрій, а також члени синоду УПЦ на митрополита Варшавського Саву.
Вибачатися вчив Христос.
Вибачитися - це гарно.
Вибачення відтворюють репутацію.
Вибачення визивають повагу.
Вибачення приносять мир.
Вибачення зцілюють душевні рани.
Вибачення дарують майбутнє.
Подумайте про це і зробіть, врешті-решт, правильні висновки.
Українське суспільство, духовенство УПЦ і вірні чекають від вас вибачень. За все те мовчання, заполітизованість і брехню, якою ви нас годували останні десятиріччя.
І за хибний шлях, яким ви привели УПЦ до катастрофи.
Покайтеся!
Вибачатися вчив Христос.
Вибачитися - це гарно.
Вибачення відтворюють репутацію.
Вибачення визивають повагу.
Вибачення приносять мир.
Вибачення зцілюють душевні рани.
Вибачення дарують майбутнє.
Подумайте про це і зробіть, врешті-решт, правильні висновки.
Українське суспільство, духовенство УПЦ і вірні чекають від вас вибачень. За все те мовчання, заполітизованість і брехню, якою ви нас годували останні десятиріччя.
І за хибний шлях, яким ви привели УПЦ до катастрофи.
Покайтеся!
І ПРО ГРОШІ
Про московські гроші всередині УПЦ.
Джерело, наближене до митрополії, повідомило про те, яким чином московські гроші заливалися в УПЦ і йшли на підкуп архієреїв.
Я вже писав про історію, яка відбулася на останньому засіданні синоду 20 грудня 2022 року, коли черкаський митрополит Феодосій Снігірьов виступив із заявою про термінову необхідність поновити взаємовідносини з патріархом РПЦ Кирилом Гундяєвим та відновити повний зв‘язок і спілкування з моспатріархією. Про це повідомляв Буковинський митрополит Мелетій під час онлайн-зустрічі із закордонним духовенством УПЦ.
І тут постає питання: чому саме Феодосію випало завдання виступити на засіданні синоду з думкою про те, що УПЦ є частиною московської патріархії і УПЦ треба рухатися тільки в обіймах РПЦ?
Як виявилося, ларчик відкривається дуже просто. Кажуть, що Феодосій багато років отримує великі кошти від російських спецслужб. Витрачає він їх самостійно. На що заманеться. Вистачає на все. І тепер прийшов час відпрацьовувати «пожертви» росіян.
А тепер по порядку.
Є в УПЦ такий собі скромняга - єпископ Корсунь- Шевченковський Антоній Пухкан. Він - вікарний єпископ митрополита Феодосія Снігірьова в Черкаській єпархії.
Рідний старший брат Антонія Пухкана — Пухкан Александр Іліч, 1973 р.н., випускник Мінського суворовського училища, а потім - 3-го факультету Військово-дипломатичної академії (оперативно-тактична розвідка). Брати народилися в Ризі, в родині військовослужбовця Ільї Пухкана. Потім родина переїхала в Росію і Александр пішов на службу в Окрему розвідувальну роту повітряно-десантних військ в Іваново (в/ч 65391). Згодом був переведений до 45-го полку спецпризначення в Кубінці (в/ч 28337). За де-якими даними, Александр Пухкан командував диверсійною групою ГРУ в Сирії, а потім - в Криму і на Донбасі. Тобто, приймав безпосередню учать у війні Росії проти України. Несподіванно помер від інсульта у 2015 році.
Молодший брат диверсанта, що воював проти України, вибрав у юності інший шлях - духовний. Народився Антоній Пухкан у 1974 році. У 1994 році Пухкан на відмінно закінчив Миколаївське медичне училище. У 1998 році закінчив Калузьке духовне училище (воно якраз стало семінарією), а у 2002 році заочно закінчив Московську духовну академію.
Павло Лаврський у 2007 році рукопоклав Пухкана у диякони, Феодосій Снігірьов у 2011 році рукопоклав Пухкана у священики, Онуфрій Київський у 2021 році рукопоклав Пухкана у єпископи, після чого він був направлений синодом вікарієм до Феодосія, який роками опікувався долею свого протеже. Вам подумалося, що вікарний єпископ - це не круто? То ж Ви помиляєтеся. ⬇️
Про московські гроші всередині УПЦ.
Джерело, наближене до митрополії, повідомило про те, яким чином московські гроші заливалися в УПЦ і йшли на підкуп архієреїв.
Я вже писав про історію, яка відбулася на останньому засіданні синоду 20 грудня 2022 року, коли черкаський митрополит Феодосій Снігірьов виступив із заявою про термінову необхідність поновити взаємовідносини з патріархом РПЦ Кирилом Гундяєвим та відновити повний зв‘язок і спілкування з моспатріархією. Про це повідомляв Буковинський митрополит Мелетій під час онлайн-зустрічі із закордонним духовенством УПЦ.
І тут постає питання: чому саме Феодосію випало завдання виступити на засіданні синоду з думкою про те, що УПЦ є частиною московської патріархії і УПЦ треба рухатися тільки в обіймах РПЦ?
Як виявилося, ларчик відкривається дуже просто. Кажуть, що Феодосій багато років отримує великі кошти від російських спецслужб. Витрачає він їх самостійно. На що заманеться. Вистачає на все. І тепер прийшов час відпрацьовувати «пожертви» росіян.
А тепер по порядку.
Є в УПЦ такий собі скромняга - єпископ Корсунь- Шевченковський Антоній Пухкан. Він - вікарний єпископ митрополита Феодосія Снігірьова в Черкаській єпархії.
Рідний старший брат Антонія Пухкана — Пухкан Александр Іліч, 1973 р.н., випускник Мінського суворовського училища, а потім - 3-го факультету Військово-дипломатичної академії (оперативно-тактична розвідка). Брати народилися в Ризі, в родині військовослужбовця Ільї Пухкана. Потім родина переїхала в Росію і Александр пішов на службу в Окрему розвідувальну роту повітряно-десантних військ в Іваново (в/ч 65391). Згодом був переведений до 45-го полку спецпризначення в Кубінці (в/ч 28337). За де-якими даними, Александр Пухкан командував диверсійною групою ГРУ в Сирії, а потім - в Криму і на Донбасі. Тобто, приймав безпосередню учать у війні Росії проти України. Несподіванно помер від інсульта у 2015 році.
Молодший брат диверсанта, що воював проти України, вибрав у юності інший шлях - духовний. Народився Антоній Пухкан у 1974 році. У 1994 році Пухкан на відмінно закінчив Миколаївське медичне училище. У 1998 році закінчив Калузьке духовне училище (воно якраз стало семінарією), а у 2002 році заочно закінчив Московську духовну академію.
Павло Лаврський у 2007 році рукопоклав Пухкана у диякони, Феодосій Снігірьов у 2011 році рукопоклав Пухкана у священики, Онуфрій Київський у 2021 році рукопоклав Пухкана у єпископи, після чого він був направлений синодом вікарієм до Феодосія, який роками опікувався долею свого протеже. Вам подумалося, що вікарний єпископ - це не круто? То ж Ви помиляєтеся. ⬇️
⬆️ Сходження Пухкана і його наближенність до Феодосія і інших проросійський ієрархів УПЦ пояснюється дуже просто. Батько братів Пухканів - Ілья Пухкан, як повідомляє джерело, є впливовим чиновником Совєта бєзопасності Російської Федерації. За інформацією джерела, саме через цей канал різним ієрархам УПЦ йдуть пропозиції «фінансової допомоги». І якщо такий митрополит погоджується на співпрацю, то йому забезпечується вкрай безбідне існування. Для цього окремі компанії, наближені до російських спецслужб, отримують вказівки про надання фінансової допомоги цим ієрархам УПЦ. Взамін від цих архієреїв нічого не вимагають.
До певного часу, звісно.
Але в потрібний момент вони мають відпрацьовувати вкладені в них мільйони.
Чим і займався 20 грудня на засіданні синоду митрополит Феодосій, коли виступив з промовою про необхідність повного повернення УПЦ під владу Кирила Гундяєва.
Чим і займався на Соборі в Феофанії рукопоклавший Антонія Пухкана Павло Лаврський, коли вигукував про те, що не можна засуджувати патріарха Кирила, «бо ми від нього гроші отримували».
Не зайвим буде перевірити Антонія Пухкана на наявність російського паспорту. Доречі, подекують, що хіротонія Пухкана в єпископи відбулася після відповідних розмов московитів з де-якими проросійськими членами синоду.
Тож для Феодосія вікарний єпископ Антоній Пухкан є не просто помічником. Для митрополита Феодосія Черкаського, як і для де-яких інших архієреїв УПЦ, Антоній Пухкан є зв‘язковим з російськими спецслужбами і джерелом великих грошей.
Дуже великих.
І з огляду на це сподіватися, що члени синоду УПЦ будуть дбати про свою Церкву, Україну і українців, не приходиться.
Вони дбатимуть виключно про свої майнові статки і про те, щоб нічим не образити своїх кураторів з російських спецслужб.
УПЦ приречена.
Приречена жити і існувати з архієреями- зрадниками, які продали свою душу за сочевичну русмирівську юшку та золоту архієрейську клітину, і, ставши членами синоду, своїми брудними руками і спаленою совістю вирішують долі тисяч парафій і мільйонів вірних.
До певного часу, звісно.
Але в потрібний момент вони мають відпрацьовувати вкладені в них мільйони.
Чим і займався 20 грудня на засіданні синоду митрополит Феодосій, коли виступив з промовою про необхідність повного повернення УПЦ під владу Кирила Гундяєва.
Чим і займався на Соборі в Феофанії рукопоклавший Антонія Пухкана Павло Лаврський, коли вигукував про те, що не можна засуджувати патріарха Кирила, «бо ми від нього гроші отримували».
Не зайвим буде перевірити Антонія Пухкана на наявність російського паспорту. Доречі, подекують, що хіротонія Пухкана в єпископи відбулася після відповідних розмов московитів з де-якими проросійськими членами синоду.
Тож для Феодосія вікарний єпископ Антоній Пухкан є не просто помічником. Для митрополита Феодосія Черкаського, як і для де-яких інших архієреїв УПЦ, Антоній Пухкан є зв‘язковим з російськими спецслужбами і джерелом великих грошей.
Дуже великих.
І з огляду на це сподіватися, що члени синоду УПЦ будуть дбати про свою Церкву, Україну і українців, не приходиться.
Вони дбатимуть виключно про свої майнові статки і про те, щоб нічим не образити своїх кураторів з російських спецслужб.
УПЦ приречена.
Приречена жити і існувати з архієреями- зрадниками, які продали свою душу за сочевичну русмирівську юшку та золоту архієрейську клітину, і, ставши членами синоду, своїми брудними руками і спаленою совістю вирішують долі тисяч парафій і мільйонів вірних.
Митрополит Антоній Паканич вирішив серед своїх щоденних справ і турбот про те, щоб УПЦ залишалася частиною московської патріархії, поміркувати о смиренії і повчити всіх нас духовному життю. Всажуйтесь зручніше і насолоджуйтесь:
«Сотни лет Церковь в подготовительных неделях к Великому посту вспоминает мытаря и фарисея, и сотни лет верующие проводят параллели библейской притчи с собственной жизнью. Наше время не исключение.
Сейчас в прессе и соцсетях мы часто видим резкие нападки на Церковь со стороны не только откровенных её врагов, но и, казалось бы, её членов, даже из среды священства. Все у них неправы, все всё неправильно делают, говорят и думают. Очевидно, как правильно жить, знают только сами обличители.
И в этой ситуации мы наблюдаем того самого евангельского фарисея из притчи: «Я не такой, как остальные люди – грабители, мошенники, прелюбодеи». Ведь в этих злобных жестоких нападках на Церковь и её чад есть всё: от обличительного задора до чуть ли не пророческого пафоса. Нет лишь смирения и сокрушения о собственных грехах, а значит, нет и любви.
А при отсутствии смирения, покаяния и любви любые благие дела, как и благочестивые дела евангельского фарисея, не пойдут на пользу. Даже напротив – стоит такому фарисею заняться каким-либо видом благотворительности (особенно таким, о котором можно было бы трубить через СМИ), как его самомнение возносится до невиданных доселе высот, не оставляя места никакому душевному сокрушению.
Участие в благих делах в восприятии фарисея дает ему своеобразную индульгенцию, укрепляет чувство превозношения над собратьями и, по его мнению, предоставляет ему моральное право судить и рядить всех и вся.
Как к этому относиться?
Самое главное – не пойти по тому же пути: не увлечься постоянным обличением, злобствованием, оскорблениями. В евангельской притче альтернатива надменному фарисею – смиренный мытарь. Потому христианину стоит больше сокрушаться о собственных грехах, чем отвечать оскорблением на оскорбление и превозноситься над самопровозглашенным «праведником».
Зло отзеркаливает зло, как добро отзеркаливает добро. Пусть фарисеи превозносятся, пусть считают себя «не такими, как все», пусть извергают хулы и злобы. Наш путь иной: «Боже, будь милостив ко мне, грешнику». И Господь, а не грешный человек всех рассудит и воздаст всем по делам, по словам и по мыслям.»
Сподіваємося, що ви, наш дорогоцінний митрополите Антоніє, і справді будете себе поводити як митар, безперервно спокутуючи свої нерозкаянні гріхи перед Церквою і народом Божим. А не так, як зараз:
«Я - начальник, ти - дурак»
«Сотни лет Церковь в подготовительных неделях к Великому посту вспоминает мытаря и фарисея, и сотни лет верующие проводят параллели библейской притчи с собственной жизнью. Наше время не исключение.
Сейчас в прессе и соцсетях мы часто видим резкие нападки на Церковь со стороны не только откровенных её врагов, но и, казалось бы, её членов, даже из среды священства. Все у них неправы, все всё неправильно делают, говорят и думают. Очевидно, как правильно жить, знают только сами обличители.
И в этой ситуации мы наблюдаем того самого евангельского фарисея из притчи: «Я не такой, как остальные люди – грабители, мошенники, прелюбодеи». Ведь в этих злобных жестоких нападках на Церковь и её чад есть всё: от обличительного задора до чуть ли не пророческого пафоса. Нет лишь смирения и сокрушения о собственных грехах, а значит, нет и любви.
А при отсутствии смирения, покаяния и любви любые благие дела, как и благочестивые дела евангельского фарисея, не пойдут на пользу. Даже напротив – стоит такому фарисею заняться каким-либо видом благотворительности (особенно таким, о котором можно было бы трубить через СМИ), как его самомнение возносится до невиданных доселе высот, не оставляя места никакому душевному сокрушению.
Участие в благих делах в восприятии фарисея дает ему своеобразную индульгенцию, укрепляет чувство превозношения над собратьями и, по его мнению, предоставляет ему моральное право судить и рядить всех и вся.
Как к этому относиться?
Самое главное – не пойти по тому же пути: не увлечься постоянным обличением, злобствованием, оскорблениями. В евангельской притче альтернатива надменному фарисею – смиренный мытарь. Потому христианину стоит больше сокрушаться о собственных грехах, чем отвечать оскорблением на оскорбление и превозноситься над самопровозглашенным «праведником».
Зло отзеркаливает зло, как добро отзеркаливает добро. Пусть фарисеи превозносятся, пусть считают себя «не такими, как все», пусть извергают хулы и злобы. Наш путь иной: «Боже, будь милостив ко мне, грешнику». И Господь, а не грешный человек всех рассудит и воздаст всем по делам, по словам и по мыслям.»
Сподіваємося, що ви, наш дорогоцінний митрополите Антоніє, і справді будете себе поводити як митар, безперервно спокутуючи свої нерозкаянні гріхи перед Церквою і народом Божим. А не так, як зараз:
«Я - начальник, ти - дурак»
СБУ викрила, що компанії дружини Медведчука - Оксани Марченко фінансували росгвардію та мвд рф.
Саме вона є кінцевим бенефіціаром мережі київських компаній і підприємства у Ялті, які переводили мільйонні суми на рахунки росгвардії та мвд рф в окупованому Криму.
Встановлено, що ці компанії платили рашистам нібито за «охорону нерухомості Медведчука» на території півострову. Крім цього, бізнес-структура Марченко регулярно поповнювала російський бюджет у вигляді сплати «податків і зборів». Загальна сума здійснених платежів на користь країни-агресора становить більше 50 млн у гривневому еквіваленті.
Для реалізації схеми Оксана Марченко зареєструвала у Ялті товариство зі статутним капіталом у понад 1 млрд російських рублів. Для його створення задіяла активи трьох підконтрольних інвестиційних компаній, які розташовані у Києві. Потім «кримська» фірма підписала відповідні «охоронні» угоди зі структурами росгвардії та мвд рф. Після початку повномасштабного вторгнення рф компанія Марченко продовжила фінансувати бюджет рашистів.
Зловмисниці загрожує покарання до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Паломниця жжьот.
Саме вона є кінцевим бенефіціаром мережі київських компаній і підприємства у Ялті, які переводили мільйонні суми на рахунки росгвардії та мвд рф в окупованому Криму.
Встановлено, що ці компанії платили рашистам нібито за «охорону нерухомості Медведчука» на території півострову. Крім цього, бізнес-структура Марченко регулярно поповнювала російський бюджет у вигляді сплати «податків і зборів». Загальна сума здійснених платежів на користь країни-агресора становить більше 50 млн у гривневому еквіваленті.
Для реалізації схеми Оксана Марченко зареєструвала у Ялті товариство зі статутним капіталом у понад 1 млрд російських рублів. Для його створення задіяла активи трьох підконтрольних інвестиційних компаній, які розташовані у Києві. Потім «кримська» фірма підписала відповідні «охоронні» угоди зі структурами росгвардії та мвд рф. Після початку повномасштабного вторгнення рф компанія Марченко продовжила фінансувати бюджет рашистів.
Зловмисниці загрожує покарання до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Паломниця жжьот.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Про взаємовідносини влади та синоду.
Радісні вісті прийшли з Елади. Еладська Церква визнала виверження із сану митрополита РПЦ Леоніда, відповідального в МП за анексію африканських парафій. Нагадаю, що Леонід був вивержений із сану Олександрійським патріархатом.
Дуже скоро будь-який церковний ієрарх, який співслужитиме з цією мразотою Леонідом, стане нерукопожатним в усьому православному світі.
Крім, звісно, РПЦ.
В якій від православ'я мало чого залишилося. Крім мертвої форми.
Далі - пряма мова о. Кирила Говоруна:
"На днях состоялось заседание Постоянного Синода Элладской Православной Церкви. Среди прочих вопросов рассматривалось извержение Александрийским Патриархатом из сана бывшего митрополита Клинского Леонида. Хотя этот вопрос технический - Поместные Церкви признают такие извержения автоматом, по Леониду было голосование, и Синод единогласно поддержал решение Александрийского Синода.
Решение по Леониду никак не связано с Украиной. Поэтому даже те Поместные Церкви, которые пока не признают ПЦУ, реципиируют или уже реципиировали решение Александрии - и не обязательно через коммюнике, как это решила сделать Элладская Церковь. Такая рецепция не представляет для Церквей тех же рисков, что, например, признание ПЦУ. Напротив, если в какой-то из Церквей, даже лояльных РПЦ, рискнут сослужить с Леонидом, то нарвутся на резкую реакцию Александрии, чего будут избегать."
Радуйся, Леониде, бесам наследовавший.
Радуйся, Леониде, из сана изверженный.
Радуйся, Леониде, образом пути твоего кровавому Кириллу послуживший.
Дуже скоро будь-який церковний ієрарх, який співслужитиме з цією мразотою Леонідом, стане нерукопожатним в усьому православному світі.
Крім, звісно, РПЦ.
В якій від православ'я мало чого залишилося. Крім мертвої форми.
Далі - пряма мова о. Кирила Говоруна:
"На днях состоялось заседание Постоянного Синода Элладской Православной Церкви. Среди прочих вопросов рассматривалось извержение Александрийским Патриархатом из сана бывшего митрополита Клинского Леонида. Хотя этот вопрос технический - Поместные Церкви признают такие извержения автоматом, по Леониду было голосование, и Синод единогласно поддержал решение Александрийского Синода.
Решение по Леониду никак не связано с Украиной. Поэтому даже те Поместные Церкви, которые пока не признают ПЦУ, реципиируют или уже реципиировали решение Александрии - и не обязательно через коммюнике, как это решила сделать Элладская Церковь. Такая рецепция не представляет для Церквей тех же рисков, что, например, признание ПЦУ. Напротив, если в какой-то из Церквей, даже лояльных РПЦ, рискнут сослужить с Леонидом, то нарвутся на резкую реакцию Александрии, чего будут избегать."
Радуйся, Леониде, бесам наследовавший.
Радуйся, Леониде, из сана изверженный.
Радуйся, Леониде, образом пути твоего кровавому Кириллу послуживший.
Юля Комінко - молодець!
Коли вже СПЖ-помийку закриють, а її авторів притягнуть до відповідальності за розпалювання релігійної ворожнечі?
*
Тут коллеги из СПЖ высоко оценили наш скромный с Духовным фронтом труд и — как водится, анонимно — заклеймили наши добродушные попытки хотя бы поговорить (речь об объединении Церквей не шла — я на всякий случай уточняю).
Если даже самые разговоры у нас встречают такой набор пейоративной лексики прямо в названии, то страшно представить, что будет, если — ну вдруг! — когда-нибудь настанет сладкий миг объединения всех православных христиан Украины.
Но знаете, я не знаю кому как, но мне уже буквально физически надоело враждовать.
Да и не покидает чувство, что нас пинками пытались много лет загонять в загон обид и злопамятства, а теперь жёстко пресекают любые попытки из этого загона хотя бы посмотреть в сторону выхода.
Да, мне тоже многое не нравится, что говорят, пишут и показывают про нашу Церковь. А точнее, не нравится всё.
Но мне не стыдно подойти и спросить — скажите, а правда, нет никакой надежды нам в Украине друг с другом найти взаимопонимание и договориться?
И пока есть надежда, драйв, вера и огонёк в глазах, надо пробовать это делать.
***
Друзья из СПЖ, вы много лет диктовали повестку уязвлённого христианского самолюбия. Ваш любимый мотив — «Нас бьют мы летаем» — уже набил оскомину.
Не хотите мира — это ваш выбор, но я его не одобряю и не поддерживаю.
А по поводу дурацкого названия вашего, то меня жизнь научила, что никто тебя не унизит, пока ты сам не унизишься) Так что шапка на мне не горит.
Facebook-страница Ю.Коминко
Коли вже СПЖ-помийку закриють, а її авторів притягнуть до відповідальності за розпалювання релігійної ворожнечі?
*
Тут коллеги из СПЖ высоко оценили наш скромный с Духовным фронтом труд и — как водится, анонимно — заклеймили наши добродушные попытки хотя бы поговорить (речь об объединении Церквей не шла — я на всякий случай уточняю).
Если даже самые разговоры у нас встречают такой набор пейоративной лексики прямо в названии, то страшно представить, что будет, если — ну вдруг! — когда-нибудь настанет сладкий миг объединения всех православных христиан Украины.
Но знаете, я не знаю кому как, но мне уже буквально физически надоело враждовать.
Да и не покидает чувство, что нас пинками пытались много лет загонять в загон обид и злопамятства, а теперь жёстко пресекают любые попытки из этого загона хотя бы посмотреть в сторону выхода.
Да, мне тоже многое не нравится, что говорят, пишут и показывают про нашу Церковь. А точнее, не нравится всё.
Но мне не стыдно подойти и спросить — скажите, а правда, нет никакой надежды нам в Украине друг с другом найти взаимопонимание и договориться?
И пока есть надежда, драйв, вера и огонёк в глазах, надо пробовать это делать.
***
Друзья из СПЖ, вы много лет диктовали повестку уязвлённого христианского самолюбия. Ваш любимый мотив — «Нас бьют мы летаем» — уже набил оскомину.
Не хотите мира — это ваш выбор, но я его не одобряю и не поддерживаю.
А по поводу дурацкого названия вашего, то меня жизнь научила, что никто тебя не унизит, пока ты сам не унизишься) Так что шапка на мне не горит.
Facebook-страница Ю.Коминко
СПЖ | SPZH
Стоит ли унижаться перед лжецом и клеветником?
На ресурсе «Диалог тут», курируемом архиепископом Обуховским Ионой, вышло интервью главреда Юлии Коминко с А.
Ми тут канал відкрили. Про місію нашого фонду «Помагаєм».
Допомога, новини, анонси, вакансії.
Якщо цікаво - долучайтеся.
https://t.me/pomagaem_fond
Допомога, новини, анонси, вакансії.
Якщо цікаво - долучайтеся.
https://t.me/pomagaem_fond