І про Святогірську лавру.
Троє моїх знайомих возили туда допомогу. Двоє, з ким би намісник не став розмовляти відкрито, кажуть що настрій в нього не антиукраїнський. Це зрозуміло. Бо одна зі знайомих - дуже пряма патріотка і антиукраїнських вкидів не терпіла б. Не знаю, що зробила б, але не терпіла б. А намісник митрополит Арсеній знає, що казати можна, а що - ні.
А ось третій лаврський благодійник мене розстроїв. І я не можу не вірити його словам. Бо він дуже поважна людина в УПЦ і, при цьому, дуже патріотично налаштований.
А намісник… Намісник так і буде все своє життя ненавідити Україну і чекати «асвабадітєлєй».
Коли руzкій мір - це діагноз.
Троє моїх знайомих возили туда допомогу. Двоє, з ким би намісник не став розмовляти відкрито, кажуть що настрій в нього не антиукраїнський. Це зрозуміло. Бо одна зі знайомих - дуже пряма патріотка і антиукраїнських вкидів не терпіла б. Не знаю, що зробила б, але не терпіла б. А намісник митрополит Арсеній знає, що казати можна, а що - ні.
А ось третій лаврський благодійник мене розстроїв. І я не можу не вірити його словам. Бо він дуже поважна людина в УПЦ і, при цьому, дуже патріотично налаштований.
А намісник… Намісник так і буде все своє життя ненавідити Україну і чекати «асвабадітєлєй».
Коли руzкій мір - це діагноз.
Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній прокоментував санкції РНБО, які були запровадженні до нього та деяких інших священнослужителів Церкви напередодні. Відео було опубліковано на YouTube-каналі владики 13 грудня.
Звертаючись до українців, архієрей наголосив: «Всі ми, дорогі браття та сестри, переживаємо дуже складні часи, які визначаються одним словом — війна, агресія. Від кожного потребується концентрація духовних та фізичних сил, щоб вижити та перемогти, але найголовніше, що всі ми, незалежно від конфесії чи політичних уподобань, маємо бути єдиними».
Як пояснив митрополит Бориспільський і Броварський, «саме тому для багатомільйонної пастви Української Православної Церкви незрозуміло, чому сьогодні приймають рішення, які точно не об’єднують, а навпаки — розривають наше українське суспільство. Маю на увазі насамперед рішення РНБО від 1 грудня поточного року та нові законопроекти, які внесені днями у Верховну Раду, і які бажають застосувати проти нашої Церкви, і навіть списки священнослужителів Української Православної Церкви стосовно яких застосували санкції».
За словом владики, для нього, як для людини, чиє ім’я також внесене в цей список, це явище має два виміри.
«По-перше, це духовний, я б навіть сказав сакраментальний вимір. Оскільки йдеться саме про оцінку моєї діяльності як священнослужителя Церкви Христової, для якого важливе збереження її канонічного устрою, я вдячний Богові, що долучає мене до тих, про кого Сам Спаситель сказав: “Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть, і зводитимуть на вас всяке лихослів’я та наклепи через Мене”. Тут всі мають зрозуміти, що для християнської свідомості знаку рівності між правдою і неправдою бути не може. Чорне ніколи білим не стане, скільки цього не стверджуй. Розкол як явище для Церковного життя не може бути нормою. Нормою є канонічний фундамент, який зберігає єдність вселенського Православ’я. Ми можемо промовчати, коли нас паплюжать, приписуючи нам якісь особисті недоліки чи слабкості, які є в кожної людини як носія гріховного пошкодження, але, коли справа йде про Бога, Істину та Церкву Христову, компромісу бути не може.
Другий вимір для нас, як людей, внесених у санкційний список має суто земне значення. Всі ми, як громадяни демократичної країни, знаходимось під захистом Конституції України та всього корпусу її законів. Я не юрист, але мені відомо, що проти своїх громадян демократична держава санкцій не вводить. Тому ми всі в праві шукати не тільки Божої правди, а й правди людської, хоча і розуміємо, наскільки ефемерними є наші надії».
Насамкінець митрополит Антоній завірив усіх: «із-за санкцій ми менше любити свою батьківщину не будемо, це земля наших пращурів і ми будемо робити все, щоб вона розквітала, а український народ жив у мирі та любові до Бога і ближнього. Розуміючи велич та складність цього завдання, а також слабкість своїх людських сил, прощу у вас, дорогі браття і сестри, святих молитов. Тепер головне не боятися, а дерзновенно просити у Бога Його всесильної допомоги та благодаті Духа Божого, перед Яким не встоїть дух злоби піднебесної. Ще раз вітаю усіх зі святом на честь святого апостола Андрія Первозваного і бажаю, щоб його молитвами Господь Вседержитель дарував нам перемогу, мир і спасіння у Христі Іісусі, Господі нашому».
***
Ти диви: і про закони пригадав, і про демократичну державу… А нащо ж тоді тягнув Україну і УПЦ в росію? Може пригадати, як їздив по єпархіальним зібранням і агітував за януковича? Бо, казав, без януковича прийдуть демократичні цінності і Європа? А зараз пригадав ті цінності і ховаєшся за них? Стидоба!
Блаженним себе назвав… Та який ти блаженний, ваше високопреосвященство? Блаженний путіна раді развє шо.
Ох, як швидко масочку мученика вдягнув!
Яке ж убожество і ліцемірство і погань в цих ваших словах!
Та скільки ж ви ще нашої крові будете пити?
Звертаючись до українців, архієрей наголосив: «Всі ми, дорогі браття та сестри, переживаємо дуже складні часи, які визначаються одним словом — війна, агресія. Від кожного потребується концентрація духовних та фізичних сил, щоб вижити та перемогти, але найголовніше, що всі ми, незалежно від конфесії чи політичних уподобань, маємо бути єдиними».
Як пояснив митрополит Бориспільський і Броварський, «саме тому для багатомільйонної пастви Української Православної Церкви незрозуміло, чому сьогодні приймають рішення, які точно не об’єднують, а навпаки — розривають наше українське суспільство. Маю на увазі насамперед рішення РНБО від 1 грудня поточного року та нові законопроекти, які внесені днями у Верховну Раду, і які бажають застосувати проти нашої Церкви, і навіть списки священнослужителів Української Православної Церкви стосовно яких застосували санкції».
За словом владики, для нього, як для людини, чиє ім’я також внесене в цей список, це явище має два виміри.
«По-перше, це духовний, я б навіть сказав сакраментальний вимір. Оскільки йдеться саме про оцінку моєї діяльності як священнослужителя Церкви Христової, для якого важливе збереження її канонічного устрою, я вдячний Богові, що долучає мене до тих, про кого Сам Спаситель сказав: “Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть, і зводитимуть на вас всяке лихослів’я та наклепи через Мене”. Тут всі мають зрозуміти, що для християнської свідомості знаку рівності між правдою і неправдою бути не може. Чорне ніколи білим не стане, скільки цього не стверджуй. Розкол як явище для Церковного життя не може бути нормою. Нормою є канонічний фундамент, який зберігає єдність вселенського Православ’я. Ми можемо промовчати, коли нас паплюжать, приписуючи нам якісь особисті недоліки чи слабкості, які є в кожної людини як носія гріховного пошкодження, але, коли справа йде про Бога, Істину та Церкву Христову, компромісу бути не може.
Другий вимір для нас, як людей, внесених у санкційний список має суто земне значення. Всі ми, як громадяни демократичної країни, знаходимось під захистом Конституції України та всього корпусу її законів. Я не юрист, але мені відомо, що проти своїх громадян демократична держава санкцій не вводить. Тому ми всі в праві шукати не тільки Божої правди, а й правди людської, хоча і розуміємо, наскільки ефемерними є наші надії».
Насамкінець митрополит Антоній завірив усіх: «із-за санкцій ми менше любити свою батьківщину не будемо, це земля наших пращурів і ми будемо робити все, щоб вона розквітала, а український народ жив у мирі та любові до Бога і ближнього. Розуміючи велич та складність цього завдання, а також слабкість своїх людських сил, прощу у вас, дорогі браття і сестри, святих молитов. Тепер головне не боятися, а дерзновенно просити у Бога Його всесильної допомоги та благодаті Духа Божого, перед Яким не встоїть дух злоби піднебесної. Ще раз вітаю усіх зі святом на честь святого апостола Андрія Первозваного і бажаю, щоб його молитвами Господь Вседержитель дарував нам перемогу, мир і спасіння у Христі Іісусі, Господі нашому».
***
Ти диви: і про закони пригадав, і про демократичну державу… А нащо ж тоді тягнув Україну і УПЦ в росію? Може пригадати, як їздив по єпархіальним зібранням і агітував за януковича? Бо, казав, без януковича прийдуть демократичні цінності і Європа? А зараз пригадав ті цінності і ховаєшся за них? Стидоба!
Блаженним себе назвав… Та який ти блаженний, ваше високопреосвященство? Блаженний путіна раді развє шо.
Ох, як швидко масочку мученика вдягнув!
Яке ж убожество і ліцемірство і погань в цих ваших словах!
Та скільки ж ви ще нашої крові будете пити?
Перебор.
Але тепер так буде завжди. Бо це стало мейнстрімом. І нам доведеться тепер жити в таких умовах: залпова дехристиянізація суспільства, зневага, насмішки, відток віруючих людей з Церкви, ухід з Церкви духовенства на світську роботу, закриті та обвітшалі парафії, сам читаю- сам співаю- сам кадильнецей махаю.
Welcomе в новій реальності!
Але тепер так буде завжди. Бо це стало мейнстрімом. І нам доведеться тепер жити в таких умовах: залпова дехристиянізація суспільства, зневага, насмішки, відток віруючих людей з Церкви, ухід з Церкви духовенства на світську роботу, закриті та обвітшалі парафії, сам читаю- сам співаю- сам кадильнецей махаю.
Welcomе в новій реальності!
Спілкувався сьогодні з однією церковною сімейною парою. Справжні віруючі люди. Ходили багато років до храмів УПЦ. З 2019 стали парафіянами храму ПЦУ, беруть участь у всіх таїнствах, активні християни. Але при цьому приходять інколи і в свій старий храм УПЦ, де їм завжди дуже раді. А коли туди приходять, то завжди сповідуються та причащаються. Крім того, інколи відвідують лаврські богослужіння УПЦ. І у священиків до них немає ніяких претензій.
Це я до чого?
Більшості українців - і вірних, і священників- набридли ваші церковні чвари, дорогі митрополити. Багато з православних роблять так само, як і ця сімейна пара. Живуть на дві Церкви.
Завдяки вам.
Своїми проповідями про канонічність ви продовжуєте рвати Тіло Христово. І якби ж ви і справді переживали за ту канонічність! Ваші переживання - виключно в політичній площині: щоб Україна була частиною руzzкого міру і щоб всі українці жили в тоталітарній дупі.
Бо вам так легше буде правити: золоті клітки будуть товшими, їжа буде жирнішою, на рахунках буде більше нулів.
Це я до чого?
Більшості українців - і вірних, і священників- набридли ваші церковні чвари, дорогі митрополити. Багато з православних роблять так само, як і ця сімейна пара. Живуть на дві Церкви.
Завдяки вам.
Своїми проповідями про канонічність ви продовжуєте рвати Тіло Христово. І якби ж ви і справді переживали за ту канонічність! Ваші переживання - виключно в політичній площині: щоб Україна була частиною руzzкого міру і щоб всі українці жили в тоталітарній дупі.
Бо вам так легше буде правити: золоті клітки будуть товшими, їжа буде жирнішою, на рахунках буде більше нулів.
Питаєте, що це таке «руzzкій мір»? Ось:
1. Європа, Америка - це нечисть і зло, там тільки гендер, гей-паради і зміна полу. У Європі є Римський клуб, метою якого є знищення людства, а особливо православних. Ювенальні суди - то зло.
2. Ми з росіянами - "єдіний народ", брати. Київська Русь - наша спільна з ними держава, до якої ми наразі і прагнемо.
3. Роль Європи й Америки - посварити нас з росією, для чого вони організували й спонсорували майдан та підштовхують Україну до подальшої участі у війни, щоб звільнити для себе землю і зменшити кількість людей на планеті.
4. Майдан - це ще "те" зло, з нього все погане і почалося.
5. Наша українська влада погана, це вона на Донбасі воювала сама із собою (до 24 лютого). А тепер наша влада винна, що московити напали, бо в нашої влади не має дипломатичних навиків.
6. Лише руське православ'я - найканонічніше з канонічних, це єдина конфесія, в якій можна спастися. Додатково, щоразу демонструється зневажливе ставлення до інших конфесій, зокрема до УГКЦ й ПЦУ. Таким чином проводиться виховання релігійної нетерпимості та ненависті до немосковських православних. Московські святі - найкращі святі.
7. Питання від'єднання від мп - завжди не на часі, в нас з ними лише духовний зв'язок, завдяки якому ми спасаємося. В жодній іншій конфесії цього досягти неможливо.
8. Мова молитви - лише церковнослов'янська, українською принципово ми ніколи не молимося. Московський ізвод в пріоритеті. Київський ізвод церковно-слов‘янської - єресь поганська.
9. Поширення дописів у соцмережах виключно російською мовою навіть тепер, у воєнний час.
10. Заміна старих куполів на храмі на зовсім несхожі російські куполи-цибулини.
11. Пропагування спротиву владі. Наприклад, під час комендантської години освячувати паски, при цьому проголошувати, що це влада так виступає проти нашої церкви, що забороняє паски освячувати.
12. Перші дні широкомасштабного російського вторгнення коментувалися: "тепер наша церква буде головна. Нарешті прийшли асвабадітєлі".
13. Під час виборчої кампанії проросійські партії завжди в пріоритеті, про що сумлінно повідомляється парафіянам.
14. Антивакцинальна кампанія: коронавірусу нема, вакцинація - це чипування, маски - це намордники.
15. Зневажливе ставлення до української державності та до історії України. Додати сюди псевдопророцтва різних старців про триєдиний народ: Лаврентія Черніговського та інших. Обов‘язково приправити божевільними «пророцтвами» Зосими Сокура.
16. Не поминати кирила гундяєва не можна. Бо він - наш патріарх.
17. Ми - мученики, повторюємо досвід мучеників перших трьох століть та мучеників більшовіцької епохи. Але ми витримаємо, бо з нами Бог і триєдина Русь!
18. Жодного разу в молитвах під час богослужінь не моляться за Україну: ані на великій єктенії, ані на сугубій, ані на многолітті. Моляться тільки про «богохраниму страну (дєржаву) нашу», але принципово уникають слова «Україна». Бо моляться за росію.
19. Не моляться за перемогу України. Виключно - про припинення «братоубійства». Бо росія для них - брат, а не країна-гвалтівник.
20. Відмовляються відспівувати або служити панихиди за загиблими українськими воїнами.
21. Проявляють особливу ненависть до Константинопольського патріархату. Патріарх Варфоломій - підстілка Госдепу США та агент ЦРУ.
22. В парафіяльній бібліотеці та лавці повністю відсутні книжки українською мовою.
Бачите щось із наведеного в своєму храмі, у свого священика чи митрополита?
Біжіть геть і не обертайтеся! Ці люди ведуть Вас у прірву «руzzкого міру». Вони не про Христа, щоб там Вам не казали на проповідях.
Бережіть себе і дбайте про своє духовне здоров‘я!
1. Європа, Америка - це нечисть і зло, там тільки гендер, гей-паради і зміна полу. У Європі є Римський клуб, метою якого є знищення людства, а особливо православних. Ювенальні суди - то зло.
2. Ми з росіянами - "єдіний народ", брати. Київська Русь - наша спільна з ними держава, до якої ми наразі і прагнемо.
3. Роль Європи й Америки - посварити нас з росією, для чого вони організували й спонсорували майдан та підштовхують Україну до подальшої участі у війни, щоб звільнити для себе землю і зменшити кількість людей на планеті.
4. Майдан - це ще "те" зло, з нього все погане і почалося.
5. Наша українська влада погана, це вона на Донбасі воювала сама із собою (до 24 лютого). А тепер наша влада винна, що московити напали, бо в нашої влади не має дипломатичних навиків.
6. Лише руське православ'я - найканонічніше з канонічних, це єдина конфесія, в якій можна спастися. Додатково, щоразу демонструється зневажливе ставлення до інших конфесій, зокрема до УГКЦ й ПЦУ. Таким чином проводиться виховання релігійної нетерпимості та ненависті до немосковських православних. Московські святі - найкращі святі.
7. Питання від'єднання від мп - завжди не на часі, в нас з ними лише духовний зв'язок, завдяки якому ми спасаємося. В жодній іншій конфесії цього досягти неможливо.
8. Мова молитви - лише церковнослов'янська, українською принципово ми ніколи не молимося. Московський ізвод в пріоритеті. Київський ізвод церковно-слов‘янської - єресь поганська.
9. Поширення дописів у соцмережах виключно російською мовою навіть тепер, у воєнний час.
10. Заміна старих куполів на храмі на зовсім несхожі російські куполи-цибулини.
11. Пропагування спротиву владі. Наприклад, під час комендантської години освячувати паски, при цьому проголошувати, що це влада так виступає проти нашої церкви, що забороняє паски освячувати.
12. Перші дні широкомасштабного російського вторгнення коментувалися: "тепер наша церква буде головна. Нарешті прийшли асвабадітєлі".
13. Під час виборчої кампанії проросійські партії завжди в пріоритеті, про що сумлінно повідомляється парафіянам.
14. Антивакцинальна кампанія: коронавірусу нема, вакцинація - це чипування, маски - це намордники.
15. Зневажливе ставлення до української державності та до історії України. Додати сюди псевдопророцтва різних старців про триєдиний народ: Лаврентія Черніговського та інших. Обов‘язково приправити божевільними «пророцтвами» Зосими Сокура.
16. Не поминати кирила гундяєва не можна. Бо він - наш патріарх.
17. Ми - мученики, повторюємо досвід мучеників перших трьох століть та мучеників більшовіцької епохи. Але ми витримаємо, бо з нами Бог і триєдина Русь!
18. Жодного разу в молитвах під час богослужінь не моляться за Україну: ані на великій єктенії, ані на сугубій, ані на многолітті. Моляться тільки про «богохраниму страну (дєржаву) нашу», але принципово уникають слова «Україна». Бо моляться за росію.
19. Не моляться за перемогу України. Виключно - про припинення «братоубійства». Бо росія для них - брат, а не країна-гвалтівник.
20. Відмовляються відспівувати або служити панихиди за загиблими українськими воїнами.
21. Проявляють особливу ненависть до Константинопольського патріархату. Патріарх Варфоломій - підстілка Госдепу США та агент ЦРУ.
22. В парафіяльній бібліотеці та лавці повністю відсутні книжки українською мовою.
Бачите щось із наведеного в своєму храмі, у свого священика чи митрополита?
Біжіть геть і не обертайтеся! Ці люди ведуть Вас у прірву «руzzкого міру». Вони не про Христа, щоб там Вам не казали на проповідях.
Бережіть себе і дбайте про своє духовне здоров‘я!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Джерела повідомляють, що влада може вже до другого Різдва вирішити для себе, що далі робити з УПЦ. На основі заяви Паканіча стає зрозуміло, що синод пішов в піке і буде відмітати будь-які пропозиції Банкової.
Також повідомляють, що у найближчі тижні може зібратися Синод.
Наскільки він буде позорним, поки що не повідомляють.
Також повідомляють, що у найближчі тижні може зібратися Синод.
Наскільки він буде позорним, поки що не повідомляють.
Forwarded from Діалог.ТУТ
Відповіді не було.
«Чи була хоч якась відповідь підписантам від тих, кому, власне, вони направили звернення?» — запитали нас сьогодні читачі після публікації інтерв’ю з протоієреєм Володимиром Ковальчуком.
«Відповіді не було», — повідомив інший наш співрозмовник, теж підписант, священник Сергій Прокопчук.
За його словами, церковна бюрократична машина дуже неповоротка: «Церкви дуже обережні, щоб не спровокувати через Кирила великий розкол.
Але позов офіційно оформлений, з переліком конкретних позивачів, а не якась анонімка. Церкви не зможуть його проігнорувати.
Прийде час і питання Кирила будуть розглядати. І тоді ця позовна заява зможе стати юридичною основою певних дій».
Отець Сергій наголошує, що заява духовенства УПЦ особливо важлива, оскільки «надіслана не від третьої сторони, можливо, зацікавленної чи упередженної, а від священників, котрі належали до церковної структури, на той час підпорядкованої РПЦ».
***
«Чи була хоч якась відповідь підписантам від тих, кому, власне, вони направили звернення?» — запитали нас сьогодні читачі після публікації інтерв’ю з протоієреєм Володимиром Ковальчуком.
«Відповіді не було», — повідомив інший наш співрозмовник, теж підписант, священник Сергій Прокопчук.
За його словами, церковна бюрократична машина дуже неповоротка: «Церкви дуже обережні, щоб не спровокувати через Кирила великий розкол.
Але позов офіційно оформлений, з переліком конкретних позивачів, а не якась анонімка. Церкви не зможуть його проігнорувати.
Прийде час і питання Кирила будуть розглядати. І тоді ця позовна заява зможе стати юридичною основою певних дій».
Отець Сергій наголошує, що заява духовенства УПЦ особливо важлива, оскільки «надіслана не від третьої сторони, можливо, зацікавленної чи упередженної, а від священників, котрі належали до церковної структури, на той час підпорядкованої РПЦ».
***
На фото о.Сергій Прокопчук — другий зліва, а о.Володимир Ковальчук — крайній справа.Служба Божа України проводить обшуки в церквах УПЦ у дев’яти областях України: Закарпатській, Чернівецькій, Рівненській, Волинській, Миколаївській, Сумській, Львівській, Житомирській та Херсонській.
Зокрема, йдеться про:
▪️ Кафедральний Свято-Воздвиженський собор (м. Ужгород);
▪️ Свято-Покровську церкву (м. Ужгород);
▪️ Свято-Іоанно-Богословський Хрещатицький чоловічий монастир (Чернівецький район);
▪️ Свято-Успенський чоловічий монастир (Чернівецький район);
▪️ Свято-Успенський чоловічий монастир (Рівненський район);
▪️ Жіночий монастир на честь Іверської ікони Божої Матері урочища «Юзефін» (Сарненський район);
▪️ Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир (с. Зимне, Володимирський район);
▪️ Чоловічий монастир Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени (с. Костянтинівка Миколаївського району);
▪️ Свято-Духівський кафедральний Собор (м. Ромни);
▪️ Архидияконо-Стефанівську церкву (м. Ромни);
▪️ Свято-Троїцький храм (м. Львів);
▪️ Храм преподобного Амфілохія Почаївського (м. Мостиська);
▪️ Церкву Покрови Пресвятої Богородиці (м. Борислав);
▪️ Кафедральний собор Різдва Христового (м. Коростень);
▪️ Свято-Преображенський кафедральний собор (м. Овруч);
▪️ Овруцько-Коростенську єпархію (м. Овруч);
▪️ Свято-Василівський собор (м.Овруч);
▪️ Свято-Василівський жіночий монастир (м. Овруч);
▪️ Церкву Ікони Казанської (смт. Чорнобаївка).
Зокрема, йдеться про:
▪️ Кафедральний Свято-Воздвиженський собор (м. Ужгород);
▪️ Свято-Покровську церкву (м. Ужгород);
▪️ Свято-Іоанно-Богословський Хрещатицький чоловічий монастир (Чернівецький район);
▪️ Свято-Успенський чоловічий монастир (Чернівецький район);
▪️ Свято-Успенський чоловічий монастир (Рівненський район);
▪️ Жіночий монастир на честь Іверської ікони Божої Матері урочища «Юзефін» (Сарненський район);
▪️ Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир (с. Зимне, Володимирський район);
▪️ Чоловічий монастир Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени (с. Костянтинівка Миколаївського району);
▪️ Свято-Духівський кафедральний Собор (м. Ромни);
▪️ Архидияконо-Стефанівську церкву (м. Ромни);
▪️ Свято-Троїцький храм (м. Львів);
▪️ Храм преподобного Амфілохія Почаївського (м. Мостиська);
▪️ Церкву Покрови Пресвятої Богородиці (м. Борислав);
▪️ Кафедральний собор Різдва Христового (м. Коростень);
▪️ Свято-Преображенський кафедральний собор (м. Овруч);
▪️ Овруцько-Коростенську єпархію (м. Овруч);
▪️ Свято-Василівський собор (м.Овруч);
▪️ Свято-Василівський жіночий монастир (м. Овруч);
▪️ Церкву Ікони Казанської (смт. Чорнобаївка).
Отже, про що сьогодні ізрікав митрополит Онуфрій на єпархіальному зібранні київського духовенства?
По пунктах:
1. Ні про які діалоги чи то з ПЦУ, чи з патріархом Варфоломієм мови не може бути: всі вороги, вони у нас віджали немалу частину Церкви, нехай каються, тоді ми подумаємо, що з ними роботи.
2. Київський ізвод - не цікаво, краще як було, любим московським ізводом - так благодатніше.
3. Богослужіння українською? Щось якась комісія готує (і це ми чуємо вже багато років). Одним словом - відстаньте, ви такими запитаннями заважаєте робити основне - спасатися та перебувати в істині.
4. Розсилати грамоти Помісним Церквам - гординя, а ми хочемо бути смиренними. Тому нічого нікому слати не будемо.
5. З Зеленським зустрічатися та вирішувати питання не хочу, бо треба молитися і спасатися, а все інше не важливе. А мої хотєлки - головні хотєлки в УПЦ, тому - ніякого діалогу із владою.
6. Виступив один зі священиків з Київської області і сказав, що ситуація критична: якщо дальше так піде, то голови ОТГ усіх переведуть в приказноиу порядку в ПЦУ. Блаженніший на це сказав щось не визначене, суть - тримайтеся, Господь допоможе, мовляв, усім важко.
7. Ми - сама «істинна Церква», а вони - «так звана ПЦУ».
8. Онуфрій не лише продовжує перекручувати назви населених пунктів Київської єпархії, але й відкрито визнає що він «нє сільон в географії». І це після 8-и років на кафедрі. Враження, що він гордиться своєю відреченістю від справ нагальних; все не на часі, головне - бути в істині. А що для нього істина: Новінський, Паканіч, Павло, Микита, племінники - архієреї?
9. Павло з Антонієм по бокам - це ще та картина. При цьому обидва цих митрополита вели себе борзо до «не-можу». Особливо у відповідях на неприємні питання.
10. Один священик виступив і сказав, що пропрезидентська фракція готова співпрацювати в питаннях законодавчо врегулювати статус УПЦ, однак жаліються, що з боку УПЦ немає комунікації. Реакція Онуфрія - ми спасемся і без їх допомоги.
Висновки: якщо хто-небудь скаже мені хоч раз, що Блаженніший щось хоче/ буде змінювати в УПЦ, того я вважатиму з засцяними руzкім міром очами. Митрополит Онуфрій не спроможний цього робити і тим паче в нього немає бажання, чи то в силу віку, чи просто тому, що не спроможний в принципі.
Тому, дорогі митрополити, архієпископи, єпископи, пресвітери, чернецтво, брати і сестри: наша УПЦ з митрополитом Онуфрієм на чолі приречена.
Коли пора співати «Со святими упокой».
По пунктах:
1. Ні про які діалоги чи то з ПЦУ, чи з патріархом Варфоломієм мови не може бути: всі вороги, вони у нас віджали немалу частину Церкви, нехай каються, тоді ми подумаємо, що з ними роботи.
2. Київський ізвод - не цікаво, краще як було, любим московським ізводом - так благодатніше.
3. Богослужіння українською? Щось якась комісія готує (і це ми чуємо вже багато років). Одним словом - відстаньте, ви такими запитаннями заважаєте робити основне - спасатися та перебувати в істині.
4. Розсилати грамоти Помісним Церквам - гординя, а ми хочемо бути смиренними. Тому нічого нікому слати не будемо.
5. З Зеленським зустрічатися та вирішувати питання не хочу, бо треба молитися і спасатися, а все інше не важливе. А мої хотєлки - головні хотєлки в УПЦ, тому - ніякого діалогу із владою.
6. Виступив один зі священиків з Київської області і сказав, що ситуація критична: якщо дальше так піде, то голови ОТГ усіх переведуть в приказноиу порядку в ПЦУ. Блаженніший на це сказав щось не визначене, суть - тримайтеся, Господь допоможе, мовляв, усім важко.
7. Ми - сама «істинна Церква», а вони - «так звана ПЦУ».
8. Онуфрій не лише продовжує перекручувати назви населених пунктів Київської єпархії, але й відкрито визнає що він «нє сільон в географії». І це після 8-и років на кафедрі. Враження, що він гордиться своєю відреченістю від справ нагальних; все не на часі, головне - бути в істині. А що для нього істина: Новінський, Паканіч, Павло, Микита, племінники - архієреї?
9. Павло з Антонієм по бокам - це ще та картина. При цьому обидва цих митрополита вели себе борзо до «не-можу». Особливо у відповідях на неприємні питання.
10. Один священик виступив і сказав, що пропрезидентська фракція готова співпрацювати в питаннях законодавчо врегулювати статус УПЦ, однак жаліються, що з боку УПЦ немає комунікації. Реакція Онуфрія - ми спасемся і без їх допомоги.
Висновки: якщо хто-небудь скаже мені хоч раз, що Блаженніший щось хоче/ буде змінювати в УПЦ, того я вважатиму з засцяними руzкім міром очами. Митрополит Онуфрій не спроможний цього робити і тим паче в нього немає бажання, чи то в силу віку, чи просто тому, що не спроможний в принципі.
Тому, дорогі митрополити, архієпископи, єпископи, пресвітери, чернецтво, брати і сестри: наша УПЦ з митрополитом Онуфрієм на чолі приречена.
Коли пора співати «Со святими упокой».
Враження від сьогоднішніх єпархіальних зборів духовенства Київської єпархії УПЦ від значної кількості учасників: корабель пробитий і тоне, команда питає у капітана, що їм робити, а той закрився у своїй каюті, не хоче знати про проблеми, на всі запитання відповідає: «Моліться, терпіть, якось воно буде». Сигнал SOS посилати не хоче, сусідній корабель вважає несправжнім міражем.
Капітану і так харашо.
Що тут скажеш?
«Эй, на "Беде"! Счастливого плаванья!»
Капітану і так харашо.
Що тут скажеш?
«Эй, на "Беде"! Счастливого плаванья!»