Веселий піп
5.63K subscribers
4.29K photos
886 videos
2 files
1.11K links
Канал ведеться спільнотою православних священників та архієреїв.
Повідомити про новину @funpriest_feedback_bot
Download Telegram
Прямо зараз митрополит Антоній Паканіч, головний представник гундяєва в Україні, готує до заборони священників, які підтримали о. Андрія Пінчука та підписалися рік тому під зверненням до Пентархії про суд над патріархом кирилом.

УПЦ все більше остаточно стає мп.
І про ще одного «героя».

Про бомбардування росією України:
"Мы должны уничтожать их логистику, потому что это спасает жизнь наших бойцов на фронте... Это прекрасно".

Після довгого затишшя сплив на поверхню багаторічний прес-секретар та помічник кол. народного депутата та диякона УПЦ В. Новінского Михайло Павлів, який, як виявляється, попри те, що лишається громадянином України, тепер перебуває у Москві і активно на пропагандистських ресурсах виступає на підтримку війни рф проти України.

Зокрема, 18 травня 2023 він виступив на офіційному телеканалі збройних сил рф "Звєзда", де разом з членом ради з міжнаціональних відносин при президентові рф Богданом Безпалько, кремлівським пропагандистом Тимофєєм Борісовим та іншими кремлівськими пропагандистами та "експертами":
https://m.tvzvezda.ru/schedule/programs/201808241352-z30e.htm/202351798-Md5n5.html

В ефірі офіційного телеканалу збройних сил рф прес-секретар В. Новінского Михайло Павлів про останні масовані бомбардування росією України заявив наступне:

"Мы должны уничтожать их логистику, потому что это спасает жизнь наших бойцов на фронте... Это прекрасно... Для меня вся эта радиационная шумиха глубоко вторична. Приоритетно здесь то, что очень эффектная атака наших российских ПКС, серьезный подрыв оборонных и наступательных возможностей Украины... Это уже хорошо, ведь это наши склады, это наши штабы, это то, что у нас не пострадает. Если говорить о снарядах с обедненным ураном, то это вообще прекрасно, чем меньше их будет на фронте, тем более успешно наша техника будет функционировать. Поэтому это отличная история, это ключевое и главное".

Крім того, в ефірі телеканалу збройних сил рф прес-секретар В. Новінского навіть заявив про "загрози" від вивчення білоруської мови в Білорусі та "загрози білоруського майдану", висловлюючи "всю надєжду на бєлорусскоє КГБ".

Детально з заявами і коментарями прес-секретаря В. Новінского Михайла Павліва в ефірі офіційного телеканалу збройних сил рф "Звєзда" можна ознайомитися на сайті телеканалу за нижче доданим посиланням на таких хвилинах: 13.03 - 14.09, 16.28 - 18.23, 33.38 - 53.52, 1.01.03 - 1.04.17, 1.12.38 - 1.15.09, 1.17.35 - 1.19.33, 1.27.23 - 1.28.58

https://m.tvzvezda.ru/schedule/programs/201808241352-z30e.htm/202351798-Md5n5.html
Найвідоміші священники УПЦ про заборону о. Андрія Пінчука.
ІНФОРМАТОР ПРО МОЮ ЗАБОРОНУ

«УПЦ відсторонила від богослужінь священника, який ініціював трибунал над патріархом Кирилом: як він це прокоментував

Андрій Пінчук назвав рішення про заборону незаконним

У четвер, 18 травня, священника Дніпропетровської єпархії Української православної Церкви (МП) та настоятеля храму у Волоському протоієрея Андрія Пінчука відсторонили від богослужінь. Він часто критикував єрархів УПЦ (МП).

Як повідомив він на своїй сторінці у Facebook, заборону ухвалили за наказом митрополита Онуфрія. Пінчук називає його незаконним: за його словами, спочатку мали провести засідання єпархіального суду.

Пінчук зазначив, що його було звільнено через конфлікт з митрополитом Поліським і Сарненським Анатолієм Гладким. Це сталося після зустрічі священиків у Вараші, на Рівненщині. Крім того, причиною став допис Пінчука у його Telegram-каналі про те, що митрополит Анатолій вимагав гроші у священнослужителів.

Також протоієрей критикував дії єпископів та священників-колаборантів, розповідав про промосковські настрої всередині УПЦ (МП). Через це його хотіли позбавити сану. Інформатор поспілкувався з Андрієм Пінчуком, який висловив свою думку стосовно відсторонення.

“У нашої Волоської спільноти у неділю, 21 травня, відбудуться збори, де вирішуватимуть, що робити – приймати цю постанову, яку видали під безпрецедентним тиском київського митрополита Онуфрія, або ігнорувати її, або вимагати справедливого суду наді мною, або ж переходити в іншу юрисдикцію. Я вважаю, що у цьому випадку має бути висловлений соборний голос церкви, голос спільноти, якій я належу. Мене поставили у таке становище, що будь-яке рішення, прийняте моєю спільнотою, буде використане проти мене проросійським лобі УПЦ (МП)”, – зазначив Пінчук.

Крім того, протоієрей розповів про варіанти вирішення ситуації. За його словами, на парафіяльних зборах можуть погодитися з незаконною постановою і сказати, що її приймають і він більше не служить. У другому випадку, спільнота не прийме рішення митрополита та не буде його дотримуватися, але залишатиметься у лоні УПЦ (МП). Через це не будуть відбуватися богослужіння, поки церковний суд не поставить крапку у цьому питанні. Також Пінчук підкреслив, що церковні юристи зазнають, що правда на його боці, а апеляційний судовий процес може навіть не відбутися.

Він також заявив, що якщо його витіснятимуть з УПЦ (МП), то він зі спільнотою шукатиме інші доступні варіанти церковного життя. Втім, на його думку, єпархія могла свідомо видати незаконне рішення про заборону з метою провокування розколу у парафіяльній спільноті.

Чим відомий Андрій Пінчук?

З перших днів повномасштабного вторгнення протоієрей Андрій Пінчук організував порятунок людей з зони бойових дій волонтерськими автобусами. Нова, недавно капітально відремонтована школа Волоського, перетворилась на шелтер. Якщо там бракувало місць, людей тимчасово селили у сільській церкві. Він також особисто вивозив людей з пекла. ⬇️
​​⬆️ УПЦ відсторонила від богослужінь священника, який ініціював трибунал над патріархом Кирилом: як він прокоментував

У квітні 2022 року на Facebook-сторінці протоієрея Андрія Пінчука було опубліковане Відкрите звернення священників УПЦ МП до предстоятелів помісних православних церков. Воно сколихнуло православний світ. Підписанти вимагали віддати під міжнародний церковний трибунал главу РПЦ патріарха Кирила. За словами Андрія Пінчука, хоча документ, який підписували священники, називався “Відкрите звернення”, насправді це був судовий позов.

Ініціативу підписали понад 400 кліриків УПЦ (МП), однак її не підтримав жоден єпископ. Крім того, двоє священнослужителів із Полтавщини відкликали свої підписи після тиску зі сторони місцевого митрополита УПЦ (МП) у Полтаві Філіпа.

Відповідний лист підписали кілька сот священників (повними іменами та прізвищами, не вимагаючи “конфіденційності”), але нічого іншого, крім неприємностей для підписантів, з того не вийшло. Але про ініціативу сільського священика написали багато впливових українських та закордонних ЗМІ.

Андрій Пінчук створив власний Telegram-канал, присвячений проблемам церковного життя, і він є надзвичайно впливовим. І публікації в ньому інформації про колаборантів в УПЦ настільки їм дошкуляє, що ці люди готові на все, щоб примусити Андрія Пінчука замовкнути.»

Ярослав Коджушко

https://inf.im/ZgiUD
Про силу

«
Я бачу поволі, як у нас народжується така річ як спокійна сила. Поєднання сили і спокою.

Здебільшого сила в нашій історії була неспокійною. У ній була енергія сили, але страх її втратити.

Також часто в нашій історії було присутнє інше: неспокійне безсилля. Цього теж було чимало. Маю відчуття, що воно зараз відходить, а може і відійшло.

Можливо, зараз ми живемо в час, коли неспокійне безсилля стало неспокійною силою, і коли неспокійна сила поволі стає спокійною силою.

Спокій сили - це відчуття, що сила буде з тобою, що ти її не втратиш, попри загрози. І тоді ти йдеш своїм курсом, хто би що не говорив, хто би що не намагався зробити.

Можливо, це і є Козак Мамай? переосмислений, перевинайдений.

Спокій сили, сила спокою.»

Володимир Єрмоленко.
​​о. Іоан Тронько про мою заборону:

«Пишаюся тим, що отець Андрій Пінчук - мій друг.

Дізнався про його заборону у служінні (сподіваюся, що нетривалу) і стало непомірно гірко…

Згадалися слова з Євангелія від Матея: “А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство” (Мт. 21, 28-31).

У цій притчі йдеться про те, що хтось дозволяє собі ГОВОРИТИ ОДНЕ, А РОБИТИ ЗОВСІМ ІНАКШЕ.

Впевнений, що це одна з головних духовних хвороб сучасності не тільки людей у Церкві, а й всього нашого суспільства. Ім'я цієї хвороби - ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ. Це тоді, коли накладаєш на інших тягар, який сам нести не хочеш… Це тоді, коли керуєшся “зручною” для себе ситуацією та відвертою коньюктурою!

На жаль, саме так можна сказати про Поліського та Сарненського архієрея, який став ініціатором несправедливої заборони та наклепу на отця Андрія Пінчука. Складається враження, що митрополит Анатолій ЖИВЕ У ПАРАЛЕЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ, не вважає для себе приоритетним берегти ІСТИННИХ ПАСТИРІВ та дбати про збереження ПАРАФІЯЛЬНИХ РОДИН - храмів та вірян.

Отець Андрій Пінчук - імпульсивна людина. Іншим він бути не вміє та й не може, тому що, по-перше, абсолютно небайдужий до страждань людей, по-друге, НЕ МОЖЕ МОВЧАТИ ПРО БУДЬ-ЯКУ НЕПРАВДУ ТА АПОСТАСІЮ У ЦЕРКВІ. Багато хто засмучений тим, що отець Андрій дозволяє собі дуже різкі висловлювання та оцінки, але точно відомо, що завдяки його щирості та прямоті багато людей ЗАЛИШАЮТЬСЯ У ЦЕРКВІ І ДОТЕПЕР. Саме тому отець Андрій нагадує мені ДРУГОГО СИНА з вищевказаної притчі. Той хоч і виявив впертість, не послухався батька, відмовився спочатку йти - проявив свою недосконалість, але піднімається та йде СЛУЖИТИ ВОЛІ ОТЦЯ.

Загугліть “священик Андрій Пінчук” і ви побачите ЯК БАГАТО він зробив та робить для людей в нашій страждальній, але героїчній Україні. Ви знайдете інформація про дуже потужну систему шелтерів, прочитаєте про налагоджене благодійництво, евакуацію мешканців з зони бойових дій, про виховання ним з чудовою матусею 14 дітей, 11 з яких прийомні, про величезну зроблену роботу по відродженню власного села Волоське.

А ще він “душа” священицької компанії, собрат, який багато отців НАДИХНУВ ТРИМАТИСЯ у важкі часи, бажаний гість на будь-яких конференціях, тому що завжди випромінював КОНСТРУКТИВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ у служінні Богу та людям. І повірте, це не перебільшення.

Якщо б цього всього не було, то для мене, як для священика, актуальним щодо оцінки діяльності отця Андрія залишався б ще один показник - визнання його як пастиря та духівника у власній волоській парафії. Впевнений, що парафія дорого друга переживе разом зі своїм наставником цю тимчасову спокусу!

У всіх прошу молитв за протоієрея Андрія, Ольгу со чадами та усіх вірних парафіян села Волоське!»
​​
о. Ілля Істратов про мою заборону:

«Те, що трапилось вчора, важко коментувати, але вкрай необхідно. Заборона протоієрея Андрій Пінчук це заборона не просто о. Андрія як особистості, а заборона ідеї. Ідеї громадянина та патріота України. УПЦ зараз усіма силами намагається доказати суспільству, що не має жодного відношення до московського патріархату, і при цьому керується методами тих, кого начебто зрікаються. Виявляється, що бути патріотом в УПЦ це немодно, бо частенько священник який каже щось погане про московського патріарха та розмірковує про канонічний статус УПЦ може почути наступні слова: "Куди ти лізиш? Тихо сиди собі, спокійно служи собі служби та треби, проповідуй людям про покаяння і не лізь туди, куди не треба лізти." Виявляється, говорити людям правду - це зайве та непотрібне.

Заборона о. Андрія - це попередження. Попередження до всього проукраїнськи налаштованого духовенства УПЦ. Попередження, яке подекуди межує з погрозою. Мовляв ось вам приклад, якщо будете діяти в подібному дусі та не полишите свого прояву "патріотизму" то також усі підете під заборону. Якщо забороняти кожного, хто виступає за фактичне розірвання стосунків з московським патріархатом, а не примарне, то хіба це не є абсурдом? Забороняти патріотів і при цьому казати що ми не маємо жодного відношення до РПZ це, як на мене, все одно що випивати за тверезість.

Заборона о. Андрія - це виклик. Виклик до здорового глузду, адже часто доводилось чути навіть від знайомих, що о. Андрій тільки шкодить Церкві, мовляв все що він робить тільки шкодить УПЦ. Слід розуміти, що чим важче хвороба тим важче лікування. Є хвороби, які лікуються легко, а є і такі, що вже потребують зовнішнього втручання. Пухлину таблетками не вилікуєш. Що робить лікар-хірург? Ріже живу людину. Для чого він це робить? Щоб врятувати її. Чи є такий метод лікування жорстоким? В якійсь мірі - так, адже різати живу людину це все одно страшне діло навіть для самого лікаря. Але чи являється після цього хірург злочинцем? Звісно ж ні. Що відрізняє хірурга і злочинця коли вони обоє ріжуть людей? Їх відрізняє ціль - один намагається врятувати, інший намагається навпаки нашкодити. Ті люди, які кричать, що від Пінчука тільки шкода вони дивляться не на ціль, а на метод. Так, метод у о. Андрія дійсно трохи специфічний та інколи виглядає радикально, але це єдине, що може хоч якось допомогти вирвати з УПЦ усі прояви руського міра, який нав'язувався нам москвою останні 30 років. Терапія тут вже не допоможе, тут вже або жорстке лікування або «невсётакоднозначно».

Заборона о. Андрія - це вирок. Вирок усім тим, хто так чи інакше брали участь у цьому незаконному акті заборони. Рано чи пізно війна закінчиться перемогою України і тоді кожен, без вийнятку буде відповідати за будь-які дії, що були спрямовані проти України. Дії о. Андрій спрямовані на благо України та на благо УПЦ зокрема. Ініціювати церковний трибунал над кривавим патріархом кірілом, хіба ця дія спрямована проти України? Той хто активно виступав та виступає проти суду над патріархом кірілом є його посібником і відповідно посібником російської влади, яка вбиває мирних українців. Така особа однозначно є ворогом України.

Привід для заборони зовсім притягнутий за вуха. Виявляється, що молебень з нагоди Дня Народження поважного священника Полісся - це "церковний захід сумнівного характеру, який викликав смуту в серцях не лише духовенства, але і вірян Української Православної Церкви". Також під час молебеню були піднесені молитви за перемогу України та за наших воїнів-захисників. Виходить, що молитва за Україну це також "сумнівний захід" за який треба забороняти без суда та слідства.

Я вірю і сподіваюсь, що Господь Своїм Промислом зробить так, щоб ця ситуація найближчим часом вирішилась благополучно, щоб правда перемогла і щоб в подальшому в УПЦ ніколи не відбувалось подібних інцидентів.»
о. Олександр Клименко про мою заборону:

«Дуже коротко про заборону о. Андрія Пінчука. Не у моїй компетенції вказувати, що робити правлячим архієреям. І я цього робити не буду. Втім, я майже нічого не зрозумів із тексту заборони. Якщо є канонічні причини для такого рішення, то вони мали би бути означені у документі. Лист Блаженнішого? Який саме лист, про що в ньому йдеться, на основі порушення яких саме правил чи рішень соборів священника забороняють? Все це не пусті питання, без обгрунтувань і пояснень в тексті самого документа таке рішення лиш загострить недовіру до керівника єпархії, ба більше, до Блаженнішого. Навіщо і кому це потрібно? І мова не про те, що "давно треба було би", чи "і так все було зрозуміло з о. Андрієм!". Хтось напише і так. Я сам у десятках питань не є однодумцем о. Андрія і його жорстка форма публічної дискусії, як правило, мені не підходила. Але в той момент, коли приймаються такі доленосні рішення щодо заборони священника, мають бути зазначені всі необхідні для цього підстави. Зібрання на соборне богослужіння в день ангела друга - теж, погодьтеся, причина сумівна. Якщо ж ні і причина ця справжня і важлива - наведіть відповідне правило, що унеможливлює такі речі. Загалом, туману більше, аніж ясності. Чим все це закінчиться поки що для мене особисто зовсім не ясно.»
Світлана Тарапата пише Веселому попу в особисті:

«Отче, прочитала про вашу заборону і захотілося написати вам щось хороше. Коли почалася повномасштабна війна і наша Церква, м'яко кажучи, дуже слабко відреагувала на ці жахливі події, у мене було відчуття що Церква нас зрадила. І це відчуття залишається досі. Який гріх можу бути більшим ніж благословляти вбивство тих з ким ти причащався від однієї чаші (та і взагалі благосоловляти війну). Але недопатріарх досі ходить по землі і вона чомусь не перетворюється на вогняну лаву під його ногами. Серед тих хто залишився в Церкві і замість розводити руками почав щось робити були Ви. Ви реаугували як нормальна жива людина, яка відчуває біль але не втрачає віри в Бога і любові до Церкви. Тому в мене є надія що і Церква оживе, коли після Перемоги з неї повтікаюсть усі кар'єристи та безбожники. Обіймаю Вас думками, згадую в молитвах, сподіваюся що ви не занепадаєте духом і не сумніваєтесь що Правда на вашому боці.»
Олена Череповська пише про заборону о. Андрія Пінчука:

«Завдяки о. Андрію я мала можливість виїхати з Бахмута, та знайти на деякий час прихисток собі у Італії. Саме завдяки його трудам та молитвам були не тільки врятовані , та адаптовані до нового життя багато людей. Я бачила римо- католиків та греко-католиків, вони добрі християни, але я сказала собі, що залишаюсь з православними, бо є ще в нас такі отці, як отець Андрій Пінчук. На щастя, знаю ще декількох... Бо ще є в нас отці святого життя! Від себе підтверджую слова: "...що завдяки його щирості та прямоті багато людей ЗАЛИШАЮТЬСЯ У ЦЕРКВІ І ДОТЕПЕР..." Отець Андрій, нам дуже важливо те, що ви робите для прийняття особистого рішення. Ми з вами.»
4-оьох священників Бердянської єпархії УПЦ, які їздили на поклін до Кирила з проханням прийняти Бердянську єпархію в склад РПЦ, заборонено у священнослужінні.

І це добре.

Ось їх зашкварна проповідь руzкого міру на одному з російських тв-каналі: https://t.me/veseliy_pip/2707

Нагадаю Синоду УПЦ, що у вас там черга архієреїв стоїть до церковного суду за вироками і забороною- за колабораціонізм, приниження вірних, вимагання грошей, наклепи, порушення церковно-канонічного права і іншу канонічну дічь, про яку соромно і писати:

1. Павло Лаврський
2. Антоній Паканіч
3. Іоасаф екс-Кіровоградський
4. Лука Запорізький
5. Феодосій Черкаський
6. Лазарь Кримський
7. Пантелеймон Луганський
8. Аркадій Ровеньківській
9. Гедеон Харон Десятинний
10. Іонафан Тульчинський
11. Анатолій Сарненський
12. Іосіф екс-Роменський
13. Єлісей екс-Ізюмський
14. Антоній Пухкан
15. Сергій Аніцой

Будьте так ласкаві, не змушуйте біднесеньких так довго чекати.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Лавра.

Послушнику треба звернутися в поліцію.

Ще і ще раз наголошую: все це - результат ганебної промосковської політики синоду УПЦ, мовчання архієреїв і їх ненавісті до України.

* Це - ієродиякон Павло Музичук.
Відкритий лист
духовенства Української Православної Церкви
з нагоди Заяви прес-служби Сарненсько-Поліської єпархії Української Православної Церкви щодо дій священиків інших єпархій на території Свято-Миколаївської парафії села Стара Рафалівка Вараського району Рівненської області

Останнім часом увага значної частини православної спільноти України прикута до подій, пов’язаних із зустріччю священнослужителів різних єпархій Української Православної Церкви у с. Стара Рафалівка Вараського району Рівненської області. Приводом до цього послужили оприлюднений у соціальних мережах відеосюжет про прибуття священників до м. Вараш та реакція на це керівництва Сарненсько-Поліської єпархії, що була реалізована у відповідній «Заяві пресслужби Сарненсько-Поліської єпархії Української Православної Церкви щодо дій священиків інших єпархій на території Свято-Миколаївської парафії села Стара Рафалівка Вараського району Рівненської області» (далі – Заява), опублікованій на офіційному сайті єпархії https://sarny.church.ua/2023/05/12/28561/#2023-05-19 .
Усебічний аналіз вказаної Заяви дає підстави для певних висновків щодо правдивості наданої у ній інформації про подію, якій самі учасники не надавали такого значення, як це прописано в документі. Тому вважаємо, що варто звернути увагу на ті несправедливі звинувачення, що викладені у Заяві, та негативні наслідки для окремих священників, які спричинила спотворена пресслужбою єпархії інформація.
Насамперед, потрібно зазначити, що жодних звернень у соцмережах клірика Дніпропетровської єпархії УПЦ протоієрея Андрія Пінчука про організацію ним зібрання на території Святомиколаївського храму села Стара Рафалівка Вараського району Рівненської області не існує. У соціальних мережах є відеосюжет про перебування священнослужителя у м. Вараш з приватною метою. Оскільки подія носила винятково приватний характер, жодних заяв чи звернень у відеосюжеті та при спілкуванні священників між собою не пролунало і не оприлюднювалось. А такій, здавалося б, поважній установі як пресслужба єпархії було б корисно хоча б поцікавитись у довідковій літературі про значення поняття «звернення» і його особливості.
Також ми стверджуємо, що з жодним священнослужителем, які були у с. Стара Рафалівка, представники пресслужби Сарненсько-Поліської єпархії не зв’язувались і питань, що стосуються заявленого ними «заходу», не обговорювали. Тому викладена в їхній Заяві інформація про ймовірну «зустріч священиків, яка б передбачала вирішення питань загально-церковного характеру» не відповідає дійсності і є очевидним наміром пресслужби ввести в оману церковну спільноту.
Опубліковане у Заяві твердження про організацію протоієреєм Андрієм Пінчуком «зібрання на території Свято-Миколаївського храму» є, щонайменше, помилковою оцінкою ординарної зустрічі священників, якщо не спланованою провокацією проти священнослужителя і в його особі проти тієї частини духовенства УПЦ, яка виступає за всебічне оновлення церковного життя і справжню, а не декларативну незалежність Церкви. Варто додати, що ані у відеосюжеті, ані в інших джерелах не прозвучала інформація про те, що «захід» (як у пресслужбі назвали привітання священнослужителями з різних регіонів нашої країни свого товариша з нагоди ювілею) був організований протоієреєм Андрієм Пінчуком. Пресслужба, свідомо чи ненавмисне, приписує священнику дії, яких він не робив, зводячи, таким чином, на нього несправедливий наклеп.
Варто зауважити, що жодних релігійних заходів, які б потребували благословення архієрея, у с. Стара Рафалівка чи у м. Вараш священниками не проводилось, тому ніяких звернень до єпархіального керівництва не подавалося і не могло подаватись. А відвідини священника іншими священнослужителями (незалежно від єпархії) для привітання з нагоди дня народження не є і не може бути «заходом», який потребує благословення єпархіального архієрея.
Прикрим є також той факт, що керівництво Сарненсько-Поліської єпархії, не розібравшись у ситуації, як того вимагає хоча б людська справедливість (Audiatur et altera pars!), направило повідомлення до інших єпархій про нібито участь їхніх священників «у церковних заходах сумнівного характеру». Тобто, керівництво єпархії вважає спільну молитву з нагоди дня народження сумнівним за характером заходом і приписує простому спілкуванню духовенства ледь не антиканонічне спрямування.
Досить блюзнірським є, на нашу думку, твердження пресслужби єпархії про те, що ця ординарна подія викликала «смуту в серцях не лише духовенства, але і вірян Української Православної Церкви». Цілком усвідомлено вважаємо, що найбільшого сум’яття в церковне середовище вносять саме отакі недолугі заяви пресслужб, керівники і співробітники яких не вміють, не можуть та й не хочуть вивчити досконало питання і провокують духовенство і вірян несправедливими, а почасти й облудними «висновками».
Надзвичайно прикрим є те, що Заяву пресслужби Сарненсько-Поліської єпархії, не перевіривши викладених у ній «фактів» і не проаналізувавши ситуацію, підхопили і розтиражували офіційний сайт Української Православної Церкви та афілійовані з Церквою корпорації журналістів на кшталт СПЖ, проявивши, таким чином, свою некомпетентність і долучившись до поширення неправдивих свідчень. Результатом такої непрофесійної поведінки офіційних служб стало рішення про заборону у священнослужінні клірика Дніпропетровської єпархії протоієрея Андрія Пінчука та усунення його від обов’язків настоятеля храму (http://eparhia.dp.ua/novosti/novosti-eparhii/protoiyerej-andrij-pinchuk-zaboronenij-u-svyashhennosluzhinni/).
У жодному разі не оцінюючи дії керівництва Дніпропетровської єпархії, ми заявляємо, що таке рішення було прийнято внаслідок недостовірної інформації, яку оприлюднила пресслужба Сарненсько-Поліської єпархії.
Зазначаємо, що всі учасники цього прикрого непорозуміння є священнослужителями Української Православної Церкви, які об’єднані Христовою вірою та Божественною Євхаристією.
Автори цього Листа готові до всебічного, конструктивного, по-християнськи щирого обговорення проблеми та якнайшвидшого усунення тих негативних наслідків, що сталися внаслідок оприлюднення пресслужбою Сарненсько-Поліської єпархії недостовірної інформації.

Підписи:
Протоієрей Сергій Прокопчук
Протоієрей Павло Дубінець
Протоієрей Олег Парипа
Протоієрей Віталій Кузьмич
Протоієрей  Ігор Сизоненко
Протоієрей  Олександр Жовнір
Протоієрей Іоанн Марінін
Протоієрей Олександр Сорокін
Протоієрей Віктор Наскалов
Ієрей Василь Левченко
Протоієрей Павло Камець
Протоієрей Валерій Кравчук
Протоієрей Сергій Михалюк
Архімандрит Стефан Калашник
Протоієрей Володимир Давидов
Протоієрей Петро Семощук
Протоієрей Владислав Михалюк
Протоієрей Іоан Тронько
Ієрей Ілля Істратов
Протоієрей Роман Михайлюк
Протоієрей Василь Сніжко

Київ 20.05.2023 р.

Копія: Предстоятелю Української Православної Церкви, Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію
Копія: Високопреосвященнішому Митрополиту Сарненському і Поліському Анатолію
Копія: Високопреосвященнішому Митрополиту Дніпропетровському і Павлоградському Іринею
Копія: пресслужбі Сарненсько-Поліської єпархії Української Православної Церкви

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02CBkbCbd6cJnpo51hQ1t3UN4eF2fHb5jxviPKR2q3fEeHa5cjZhPCw6ox5zMjWx9Zl&id=100083228414144
Від імені всього священства та вірних УПЦ хочемо поздоровити всіх митрополитів, архієпископів і єпископів УПЦ з днем Янгола.

Завтра - неділя про сліпого.

Це - саме про наших архієреїв.

Нічого не бачать .
І нічого не хочуть бачити.
Сліпі, глухі та мовчазні поводирі.
Позор Церкви Божої.

"Господи нехай прозріють...."

Не забудьте привітати...
І про мудрість.