😀 Для підбиття підсумків першої частини сезону УПЛ на «Трибуні» вдалося зібрати цілу зіркову банду людей, які пильно стежили за цим видовищем.

Перший з двох постів – вибір символічної збірної від кожного:

Михайло Співаковський, Андрій Сеньків, Віталій Волочай, Ігор Бойко, Влад Шалота (вгадайте з першої спроби, хто у нього форвард), Сергій Лук’яненко, Дмитро Шпірко, Віталій Похвала, Саша Сажко.

І я збоку.

Загальна збірна на основі усіх версій – на картинці, а окремі збірні та детальні пояснення за лінком, там дуже багато цікавих думок:

🔹 10 символічних збірних першої частини УПЛ

***

🤟 Vatras

🥔 Конкретно моя збірна ось.

На кількох позиціях вибір безальтернативний. Наприклад, Мендоса та Оба в атаці.

Щоправда, Проспера я перевів у центр, користаючись тим, що в ЛНЗ у нього у переважній більшості матчів була гібридна роль у 3-5-2.

Причина – небажання ставити когось з номінальних дев’яток. Бо, так, можна відзначати умовних Будківського, Фаала чи Климчука за важливі голи, але 7 м’ячів за 16 турів – все одно не суперпоказник для чистих форвардів. Ваната, який минулого сезону на цьому етапі вже мав хоча б 9 голів – в УПЛ уже немає.

А на вільний слот поставлю Хоакінета, який відверто здивував у складі аутсайдера ліги: 5+4 за гол+пас, більшість з яких виключно на сольних діях. Дивина, як такого вінгера знайшли на задвірках іспанського футболу. Він «випередив» Волошина, тож у «Динамо» нуль представників.

Центр поля – опорник Араухо, який фантастичний за обсягами та поєднанням фізичного/технічного профайлів, а над ним Твердохліб та Яшарі. Дві атакувальні вісімки, які завжди привертають увагу не лише безпосередньо грою, а й лідерськими якостями та впливом на партнерів. Хоча індивідуальний рівень перформансів теж у порядку.

Найскладніша позиція для мене – правий захисник. Є Караваєв, який забиває, але провалюється у захисті. Є Конопля, який корисний для «Шахтаря» у позиційних атаках, але в якого ротація з Тобіасом.

Спочатку думав переставити туди Михайліченка, оскільки він знову грав справа в останніх кількох турах, але таки представників «Полісся» у збірній не буде – обрав Пасіча за те, як він «пахав» в усіх матчах. Та й представництво ЛНЗ має бути найбільшим. Власне, поруч з ним капітан Муравський.

Зліва – єдиний гравець «Шахтаря» Енріке. Тут конкурувати міг Кузик, але якщо брати суто гру на фланзі захисту на дистанції – то вибір на користь бразильця (Денис починав стартові тури вінгером).

Другий центрбек – Краснічі, в якого напрошується трансфер на підвищення.

А воротар – Сапутін, який хоч і мав кілька помилок, але виглядав дуже збалансованим: гра на лінії, гра ногами та, найголовніший, постійний якісний підказ, який чутно навіть у трансляціях.

🔹 10 символічних збірних першої частини УПЛ

***

🤟 Vatras

Коли вам наступного разу здаватиметься, що ви боїтесь змін у житті і що це веде вас у прірву – просто згадайте цю картинку. У вас ще не все так погано 🥰

***

🤟 Vatras

UPD. Бачу, що не всі одразу дочитують до кінця, тому дам дисклеймер на початку! Картинка — стара, з весни цього року, але досі показова.

***

В коментарях пішло обговорення цього скептицизму щодо Костюка.

Є прям детальне суб'єктивне пояснення з мого боку, яке раніше сюди в канал не закидав. Ось текст, який публікувався ще перед дебютним матчем у ролі в.о., там все розписано і трошки оновлено:

🔹 Чому «Динамо» не мало залишати Костюка головним тренером

Але думаю, важливо додати акцент. Не ставлю хрест на Костюку-тренері загалом, бо це неправильно.

А сенс у тому, що просто своїм бекґраундом та рішеннями він здається невдалою кандидатурою тут і зараз:

– за те, що 8 років робив у молодіжці з його вертикальним футболом, де у «Динамо» виняткові унікальні умови;

– за те, що за цей час так і не спробував довести свій рівень та ефективність підходу у дорослому футболі з якоюсь командою.

***

Щодо першого пункту, то ось уривок з тексту:

«Оскільки в УПЛ у «Динамо» зазвичай є необхідність вміти грати у позиційний футбол проти закритих суперників, це означає кілька речей:

📌 Костюк за багато років майже нікого не підготував для дорослої команди під умови у фазі побудови та розвитку атак, з якими вона стикається.

Але справедливо зазначати, що підготував багато цікавих захисників/опорників/форвардів, де креатив є далеко не основною вимогою.

📌 Сам Костюк не знає (чи не демонстрував, що знає), як керувати командою в цих умовах: коли простору для вертикального футболу немає, а у щось конструктивне потрібно перетворювати 70% володіння проти автобусів».

Головна проблема Костюка – він 8 років поспіль грає з молодіжкою Динамо у той футбол, який ніяк не зможе якісно відтворити в УПЛ з дорослою командою. Бо цього просто не дадуть зробити суперники а-ля «Колос», «Металіст 1925» і т.д.

***

І також використаю сьогоднішню цитату Суркіса: «Він виховав не одне покоління талановитих молодих гравців, багато з яких зараз виступають на найвищому рівні у європейських топ-чемпіонатах».

І це сум, що він справді має настільки викривлене сприйняття картини.

За останні 8 років на ключові для «Динамо» позиції під гру в УПЛ Костюк виховав фактично лише одного футболіста – і то який мав купу проблем з адаптацією, а прогресу досягнув вже аж конкретно у дорослій команді у поточному сезоні.

Йдеться про креативних вінгерів/атакувальних півзахисників — власне, під гру першим номером в УПЛ проти компактних та організованих захистів.

Цей гравець — Волошин.

Навесні також робив картинку, яка прикріплена сюди — вона відповідно стара, але досі показова. Причому, Циганков — продукт іспанців Реброва, Шапаренко — прийшов з «Маріуполя» вже як великий талант.

Вона ще з одного тексту про молодіжку Костюка, до речі:

🔹 Як академія «Динамо» працює на дорослу команду – і в чому головна проблема

***

🤟 Vatras

Не мій пост, але тут теж влучні доповнення по скептицизму на рахунок Костюка і «Динамо» 👨‍🎨

***

🤟 Vatras

Підсумки першої половини УПЛ 2025/26

Несподіванки, розчарування, гравці, які здивували, символічні збірні, і всі ці речі, які роблять після першої половини турніру від Віталія Волочая, Ігора Бойко та Дмитра Ватраса (@vatras_d)

💸 CЛУХАТИ НА PATREON
📺 СЛУХАТИ НА YOUTUBE
💸 ДИВИТИСЯ НА PATREON
📺 ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE

💌 @eurofootballpodcast

Іван Федик повертається на зимові збори і бачить, хто залишився у складі «Руха»:

***

🤟 Vatras

😀 «Карпати» вже оголосили Франа Фернандеса.

Тут у каналі зараз буде невеликий тред з головних пунктів, а повний і детальний текст про нього – за лінком на «Трибуні»:

🔹 «Моя рольова модель – Унаї Емері»: хто такий Фран Фернандес, який очолив «Карпати»

1/3

Перше, що варто знати – Фран взагалі не грав у футбол професійно, навіть до рівня Сегунди не дотягнув.

Був фактично любителем/напівпрофесіоналом, тому рано пішов тренувати. Вже собі уявляю випуски місцевих іспанських ютуберів, де за це чіплялись, як у нас за бекґраунди умовних Імада Ашура чи Кирила Нестеренка 🎩

Відправна точка – прихід у структуру академії «Альмерії» у 32 роки. Спочатку працював над методологі'ю та з молодшими віковими категоріями, а потім очолював U-19 та команду B.

А перший шанс у дорослому футболі отримав, коли у боротьбі за виживання звільнили тренера у сезоні 2017/18.

Ось що сам казав про різницю з тренерами, які мали професійну кар’єру гравця:

💬 «У колишніх футболістів є свої переваги: вони знайомились з людьми, жили у роздягальні... Але не мали цього досвіду як тренер. Люди, як ми, які прийшли з низів і тренують уже 21-22 роки, можливо, маємо певну перевагу».

***

«Альмерію» у Сегунді зберіг – а на картинці таймлайн усіх наступних результатів.

З головного – тільки одного разу з 5 випадків затримався у команді довше, ніж на ~один сезон.

Десь йшов за власною/обопільною згодою, а десь (тричі) звільняли.

Останній клуб – «Мурсія». Там було завдання потрапити у плей-оф за вихід у Cегунду – тоді активувалася б автоматичне продовження контракту ще на рік.

У плей-оф Фернандес вийшов… але програв одразу у півфіналі, а спортдиректор його прибрав. Контракт при цьому залишався чинним (історія а-ля Шевченко у «Дженоа»), допоки не прийшли «Карпати».

Що цікаво, писали про певний конфлікт зі спортдиректором і що той хотів тренера з «більш привабливим футболом». Правда, «Мурсія» вже встигла змінити й наступника Франа, бо жахливо почала новий сезон з «цікавішим тренером».

***

🤟 Vatras

😀 2/3

Про те, який у Фернандеса тренерський стиль та бачення футболу, багато чого скаже одна коротка відповідь Франа на питання «з кого брали приклад» – було названо Унаї Емері.

Ті, хто стежить за АПЛ, вже розуміють до чого усе йде. Емері, як і той же Іраола з «Борнмута» – представники «баскської» школи, яка відрізняється від стереотипної «іспанської» школи.

Для них важлива передусім структура, дисципліна, організованість захисту – і прагматизм навіть може переважати над «ідеологією», якщо того потребує результат.

Для них важливими є пресинг, інтенсивність та миттєва вертикальна гра вперед (якщо є нагода) – а не умовно затяжні володіння м’ячем.

Фернандес сам не баск і не представник цієї школи, але за статистикою одразу помітно, що наслідує радше цей підхід від Емері – на картинці два його повноцінні сезони у Сегунді (сезони з третього дивізіону додати не вдалося, бо вайскаут спихає у купу команди з усіх груп).

Тут вже видно наслідки: невеликий відсоток володіння м’ячем, значна частка довгих передач (згадана вертикальність), лідерство за інтенсивністю спроб пресингу.

Іспанські журналісти пресинг взагалі позитивно відзначали в усіх його командах. А ось дві яскраві цитати самого Фернандеса, яка вдалося знайти про його принципи:

🗣 «Наша мета завжди – намагатися якнайшвидше відібрати м’яч, захищатися якомога далі від воріт. Команда починає тиснути не з перших ліній, а з центральних захисників та навіть воротарів.

Якщо лінії не розташовані щільно разом, якщо немає компактності – то неможливо відібрати м’яч на половині суперника».

🗣 «Ми маємо бути більш інтенсивними з м’ячем та без, бути вертикальнішими та завдяки цьому створювати більше моментів».

***

Повний текст: «Моя рольова модель – Унаї Емері»: хто такий Фран Фернандес, який очолив «Карпати»

***

🤟 Vatras

А підпишіться на Костяна, кому цікавий німецький футбол – там завжди такі нетривіальні пости і веселі батхерти через «Боруссію», все як треба 🥂

🇩🇪 @wasfureintor 🇩🇪

Після масової істерії турецьких журналістів все ж складно було пройти повз розмов навколо Арсенія Батагова – тому є ось така спроба відповісти на головні питання:

🔹 Скільки може коштувати Батагов – і чи варто чекати на трансфер у хороший клуб

Але у процесі підготовки матеріалу сталося як мінімум два несподівані відкриття.

1️⃣ Власне, прикріплена картинка зі статистикою – виявляється, у Батагова зараз після 16 матчів сезону турецької ліги найкращий відсоток виграних єдиноборств у захисті.

Тобто це конкретно про контактні дуелі (бо є також інші компромісні негативні аспекти гри в обороні – про них детальніше в тексті).

І виглядає дійсно класно, адже додає цінності й так унікальному профайлу центрбека, який топово грає з м’ячем.

2️⃣ Я, як і ще багато колег, одним з недоліків Батагова в контексті переходу у топчемпіонат/хороший клуб вважали те, що він повільний.

Але тренер збірної U-19 Дмитро Михайленко, який своїми коментарями/думками допоміг сформувати повну картину (працював з Арсенієм у Дніпрі), заперечив та розповів наступне:

💬 «У 15 років здавалося, що йому трохи бракує швидкості. Але коли ми проводили тестування, то він виявився одним з найшвидших у команді. Навіть швидший, ніж Довбик і Супряга, як не дивно. Тобто він швидкий футболіст. Це може одразу не впадати у вічі.

Батагов не був би центральним захисником, якби йому дуже бракувало швидкості. І ним би не цікавились.

Скаути все розуміють, все бачать. Навіть згадати молодіжний чемпіонат Європи минулого літа, де були швидкісні забіги. Я був там наживо та чітко це бачив – що у нього навіть був запас по швидкості проти нападників високого рівня.

А форварди там були і по 10, і по 20 мільйонів євро. Арсеній з ними легко розбирався, зокрема з данцями.

Чи його хтось обганяє на дистанції, коли треба змагатись? Я не бачив особливо цього.

Вони на Євро грали проти форварда зі «Спортінга», якого потім купили за 25 млн (перейшов у «Лейпциг» – прим.). Він його просто з’їв».

***

Тому, можливо, це дійсно радше візуальна омана через певну неповороткість/немобільність Батагова – а насправді з дистанційною і стартовою швидкістю все окей.

***

🤟 Vatras