За січень-вересень видатки профінансовано майже на 100 млрд грн менше за план
У вересні Уряд значно прискорив використання видатків. При плані 113,9 млрд грн (за загальним фондом), у вересні фактично профінансовано 109,7 млрд грн. Тим не менш, з початку року ще й досі непрофінансовано 69 млрд грн планових видатків за загальним фондом, та 30,9 млрд грн за спеціальним фондом.
Для такої ситуації є три ключові причини:
Невчасне використання органами влади тих коштів, які вже надані Держказначейством: за січень-вересень їх сума склала 58,3 млрд грн (за загальним фондом держбюджету).
Економія Уряду на обслуговуванні держборгу (9,3 млрд грн) та сплаті по гарантійних зобов’язаннях (3,1 млрд грн). Це є позитивною новиною, і наслідком, зокрема, більш міцної гривні порівняно з обмінним курсом, який закладався при плануванні бюджету (У бюджет на 2021 рік закладався курс 29,1 грн/$, тоді як у вересні 2021 року він склав 26.89 грн/$).
Окремі органи влади ще й досі не затвердили необхідні для фінансування документи - паспорти бюджетних програм. На 5 жовтня не затверджено паспорти близько 5%, або 24 бюджетних програм на загальну суму 3 млрд грн, з них по три паспорти припадає на МОН, МінДовкілля, Мінагро та Мінінфраструктури.
У вересні Уряд значно прискорив використання видатків. При плані 113,9 млрд грн (за загальним фондом), у вересні фактично профінансовано 109,7 млрд грн. Тим не менш, з початку року ще й досі непрофінансовано 69 млрд грн планових видатків за загальним фондом, та 30,9 млрд грн за спеціальним фондом.
Для такої ситуації є три ключові причини:
Невчасне використання органами влади тих коштів, які вже надані Держказначейством: за січень-вересень їх сума склала 58,3 млрд грн (за загальним фондом держбюджету).
Економія Уряду на обслуговуванні держборгу (9,3 млрд грн) та сплаті по гарантійних зобов’язаннях (3,1 млрд грн). Це є позитивною новиною, і наслідком, зокрема, більш міцної гривні порівняно з обмінним курсом, який закладався при плануванні бюджету (У бюджет на 2021 рік закладався курс 29,1 грн/$, тоді як у вересні 2021 року він склав 26.89 грн/$).
Окремі органи влади ще й досі не затвердили необхідні для фінансування документи - паспорти бюджетних програм. На 5 жовтня не затверджено паспорти близько 5%, або 24 бюджетних програм на загальну суму 3 млрд грн, з них по три паспорти припадає на МОН, МінДовкілля, Мінагро та Мінінфраструктури.
Вже сьогодні. Запрошуємо на презентацію дослідження щодо питання, як і куди бізнес сплачує ПДФО в Україні
У 2021 році до Верховної Ради було подано щонайменше 4 законопроекти, що стосуються зміни системи сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів. Законопроект з того ж питання в Плані дій Уряду на 2021 рік пообіцяв розробити і Мінфін.
Яку проблему намагається вирішити влада? Те, що сьогодні бізнес фактично самостійно вирішує, до бюджету якої громади він сплачуватиме ПДФО за своїх співробітників, - чи там, де ці працівники працюють, чи там, де бізнесові це просто легше зробити з адміністративних причин. А це призводить до несправедливого викривлення надходжень від ПДФО до різних бюджетів.
Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління дослідив практику сплати ПДФО найбільшим бізнесом в Україні, та як доцільно реформувати законодавство, аби податки з співробітників отримували саме ті громади, де вони працюють (та живуть).
Захід відбудеться 11 жовтня о 14.30, у Київській Школі Економіки (вул. Миколи Шпака, 3), та буде транслюватись на сторінці КШЕ у фейсбук https://fb.me/e/1USN5Cx10
Запрошені до дискусії:
Приєднуйтесь до дискусії!
Реєстрація на захід - за посиланням https://docs.google.com/forms/u/2/d/
У 2021 році до Верховної Ради було подано щонайменше 4 законопроекти, що стосуються зміни системи сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів. Законопроект з того ж питання в Плані дій Уряду на 2021 рік пообіцяв розробити і Мінфін.
Яку проблему намагається вирішити влада? Те, що сьогодні бізнес фактично самостійно вирішує, до бюджету якої громади він сплачуватиме ПДФО за своїх співробітників, - чи там, де ці працівники працюють, чи там, де бізнесові це просто легше зробити з адміністративних причин. А це призводить до несправедливого викривлення надходжень від ПДФО до різних бюджетів.
Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління дослідив практику сплати ПДФО найбільшим бізнесом в Україні, та як доцільно реформувати законодавство, аби податки з співробітників отримували саме ті громади, де вони працюють (та живуть).
Захід відбудеться 11 жовтня о 14.30, у Київській Школі Економіки (вул. Миколи Шпака, 3), та буде транслюватись на сторінці КШЕ у фейсбук https://fb.me/e/1USN5Cx10
Запрошені до дискусії:
• Андрій Клочко, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування • В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій України • Євген Олейніков, виконуючий обов'язки Голови Державної податкової служби України • Тетяна Слюз, голова Державної казначейської служби України • Олександр Корень, директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Міністерства фінансів України • Василь Коваль, голова платформи “Місцеві бюджети та фінанси” Асоціації ОТГ, голова Підбірізцівської територіальної громади • Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст УкраїниПриєднуйтесь до дискусії!
Реєстрація на захід - за посиланням https://docs.google.com/forms/u/2/d/
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Бюджет Пенсійного Фонду (ПФУ) збільшено на 18,5 млрд грн.
6 жовтня Уряд ухвалив рішення, яким збільшив бюджет Пенсійного фонду на 18.5 млрд грн у 2021 році - з 498,3 млрд. грн. до 516,8 млрд. грн.
Це зафіксовано в Постанові Уряду №1033 “Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік”.
Такий крок обумовлений зростанням видатків на 18,5 млрд грн через ряд ухвалених рішень парламентом та Урядом. Серед них:
За рахунок яких джерел покриватимуть ці видатки?
На 13,2 млрд грн - за рахунок збільшення власних доходів ПФ. Зокрема, на 12,8 млрд грн (до кінця року) - за рахунок понадпланових надходжень від ЄСВ;
Ще на 5,3 млрд грн - за рахунок перерозподілу коштів Мінсоцу. Гроші були перенаправлені з бюджетної програми 2501030 “Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення”.
Даний крок Уряду є прогнозованим, адже частина перерахованих вище кроків не була запланована в першопочатковому бюджеті Пенсійного фонду на 2021 рік, і призвела до появи непокритого дефіциту цього соцфонду. На покриття цього дефіциту ПФУ систематично залучає позички з Єдиного казначейського рахунку (ЄКР). За січень-вересень Фонд запозичив, і не зміг повернути Держказначейству 13,2 млрд грн, а в цілому залишок непогашених позик ПФУ перед ЄКР за всі останні роки складає вже 75,3 млрд грн.
6 жовтня Уряд ухвалив рішення, яким збільшив бюджет Пенсійного фонду на 18.5 млрд грн у 2021 році - з 498,3 млрд. грн. до 516,8 млрд. грн.
Це зафіксовано в Постанові Уряду №1033 “Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік”.
Такий крок обумовлений зростанням видатків на 18,5 млрд грн через ряд ухвалених рішень парламентом та Урядом. Серед них:
• проведення з 1 березня індексації пенсій на 11%; • щомісячні доплати до “військових” пенсій в розмірі до 2000 грн; • встановлення з 1 липня щомісячної доплати до пенсії особам з інвалідністю 1 групи та ін. За рахунок яких джерел покриватимуть ці видатки?
На 13,2 млрд грн - за рахунок збільшення власних доходів ПФ. Зокрема, на 12,8 млрд грн (до кінця року) - за рахунок понадпланових надходжень від ЄСВ;
Ще на 5,3 млрд грн - за рахунок перерозподілу коштів Мінсоцу. Гроші були перенаправлені з бюджетної програми 2501030 “Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення”.
Даний крок Уряду є прогнозованим, адже частина перерахованих вище кроків не була запланована в першопочатковому бюджеті Пенсійного фонду на 2021 рік, і призвела до появи непокритого дефіциту цього соцфонду. На покриття цього дефіциту ПФУ систематично залучає позички з Єдиного казначейського рахунку (ЄКР). За січень-вересень Фонд запозичив, і не зміг повернути Держказначейству 13,2 млрд грн, а в цілому залишок непогашених позик ПФУ перед ЄКР за всі останні роки складає вже 75,3 млрд грн.
www.kmu.gov.ua
Кабінет Міністрів України - Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р
Внести до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р
Обсяг державного боргу скорочується
Завдяки вересневим погашенням боргу, загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України продовжує знижуватись. За січень-серпень його обсяг скоротився з 2 трлн 552 млрд грн до 2 трлн 485 млрд грн.
А обсяг гарантованого боргу знизився з 292,6 млрд грн до 285,4 млрд грн, зокрема через те, що Мінфін виконав гарантійні зобов’язання за позикою Державної іпотечної установи (ДІУ) на 1,8 млрд грн.
У вересні Мінфін погасив найбільше боргів з початку поточного року - 74,5 млрд грн, більшу частину цієї суми - за зовнішніми запозиченнями. Зокрема, Україна погасила третю серію єврооблігацій, випущених під час реструктуризації боргу 2015 року. Загальна сума платежу становила понад $1,3 млрд. Ще $0,5 млрд (або близько 9,5 млрд грн в еквіваленті) було сплачено за позиками МВФ.
За розрахунками Центру, “чисті” запозичення Уряду за вересень були від’ємними та становили близько -16 млрд грн.
Водночас, за рахунок того, що у вересні Мінфін використав $1,4 млрд у вересні для здійснення платежів за боргами та фінансування дефіциту бюджету було використано $1,4 млрд (або 37,9 млрд грн в еквіваленті) із $2,7 млрд, що надійшли Україні від МВФ від додаткової емісії спеціальних прав запозичень (СПЗ) у серпні. Відповідно, з категорії “гарантований державою борг” ця частина коштів від СПЗ буде врахована у статистиці власне державного боргу.
Завдяки вересневим погашенням боргу, загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України продовжує знижуватись. За січень-серпень його обсяг скоротився з 2 трлн 552 млрд грн до 2 трлн 485 млрд грн.
А обсяг гарантованого боргу знизився з 292,6 млрд грн до 285,4 млрд грн, зокрема через те, що Мінфін виконав гарантійні зобов’язання за позикою Державної іпотечної установи (ДІУ) на 1,8 млрд грн.
У вересні Мінфін погасив найбільше боргів з початку поточного року - 74,5 млрд грн, більшу частину цієї суми - за зовнішніми запозиченнями. Зокрема, Україна погасила третю серію єврооблігацій, випущених під час реструктуризації боргу 2015 року. Загальна сума платежу становила понад $1,3 млрд. Ще $0,5 млрд (або близько 9,5 млрд грн в еквіваленті) було сплачено за позиками МВФ.
За розрахунками Центру, “чисті” запозичення Уряду за вересень були від’ємними та становили близько -16 млрд грн.
Водночас, за рахунок того, що у вересні Мінфін використав $1,4 млрд у вересні для здійснення платежів за боргами та фінансування дефіциту бюджету було використано $1,4 млрд (або 37,9 млрд грн в еквіваленті) із $2,7 млрд, що надійшли Україні від МВФ від додаткової емісії спеціальних прав запозичень (СПЗ) у серпні. Відповідно, з категорії “гарантований державою борг” ця частина коштів від СПЗ буде врахована у статистиці власне державного боргу.
Парламент ухвалив зміни до держбюджету-2021 (ПЗУ №6052). Що в ньому?
8 жовтня Парламент підтримав внесення змін до держбюджету у цілому (законопроект №6052). Ми вже аналізували основні зміни ось тут - https://t.me/vashigroshi/323 та https://t.me/vashigroshi/324
До другого читання депутати подали 667 пропозицій, хоча лише незначна частина з них була врахована. Остаточний тексту закону ще не оприлюднений, але ми проаналізували основні доповнення, що з’явились до другого читання. Основне з того, що з’явилось до фінального голосування:
Під час обговорення та голосування в залі нових правок не було враховано.
8 жовтня Парламент підтримав внесення змін до держбюджету у цілому (законопроект №6052). Ми вже аналізували основні зміни ось тут - https://t.me/vashigroshi/323 та https://t.me/vashigroshi/324
До другого читання депутати подали 667 пропозицій, хоча лише незначна частина з них була врахована. Остаточний тексту закону ще не оприлюднений, але ми проаналізували основні доповнення, що з’явились до другого читання. Основне з того, що з’явилось до фінального голосування:
• Перерозподіл бюджетних призначень в сумі 31,6 млн грн передбачені Державній фіскальній службі України на 2021 рік за бюджетною програмою за КПКВК 3503010 «Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби» в частині збільшення видатків на оплату праці для членів Ліквідаційної комісії Державної фіскальної служби України. • збільшення за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) на 200.000 тис. грн. за рахунок збільшення надходження від ПДВ • для Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення збільшення видатків споживання загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення» (код 6441010) на 28,67 млн грн (з них на оплату праці – на 23,5 млн грн). • збільшення за бюджетною програмою «Інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони» (код КПКВК 6500000, 6501000, 6501010) на 9,77 млн гривень (з них оплата праці - на 8 млн гривень) за рахунок зменшення видатків споживання на 3,77 млн гривень та видатків розвитку на 6 млн гривень • …а також деякі перекидки в межах програм розпорядників бюджетних коштів або перейменувань програм без суттєвих змін загального обсягу доходів та видатків бюджету.Під час обговорення та голосування в залі нових правок не було враховано.
Telegram
Ваші Гроші
Зміни До бюджету-2021: що важливо?
Поки всі чекають на проект бюджету-2022, вчора група народних депутатів, у складі кількох голів комітетів, зареєструвала зміни до бюджету-21 (проект закону №6052), які вже набули великого розголосу. Суть змін - збільшити…
Поки всі чекають на проект бюджету-2022, вчора група народних депутатів, у складі кількох голів комітетів, зареєструвала зміни до бюджету-21 (проект закону №6052), які вже набули великого розголосу. Суть змін - збільшити…
Скільки Уряд витратив на “ковідні” потреби у 2021 році?
Хоча у бюджеті-2021 минулорічний Covid-фонд було ліквідовано, за різними розпорядниками бюджетних коштів заплановано 15 бюджетних програм, спрямованих саме на фінансування потреб, пов’язаних з Ковід.
Першопочатково, загальний обсяг фінансування за цими програмами складав 8,4 млрд грн, в тому числі 6,96 млрд грн - за загальним фондом держбюджету. Протягом року до бюджету було внесено низку змін, внаслідок чого загальний обсяг планового фінансування за цими програмами збільшився до 17,1 млрд грн, в тому числі 12,7 млрд грн - за загальним фондом державного бюджету.
В тому числі, фінансування отримали 10 нових бюджетних програм.
Найбільші ковідні витрати-2021:
- 10,5 млрд грн, або 61% цих коштів планується витратити на проведення вакцинації громадян.
- 2,8 млрд грн - допомога від держави, на період пандемії, застрахованим особам, адміністратором якої є Пенсійний фонд України.
- 1,4 млрд грн - субвенція місцевим бюджетам на заходи, пов'язані з боротьбою з COVID-19. Розпорядником цієї допомоги є Мінфін.
- 1 млрд грн, за планом, має бути витрачено МОНом на субвенцію місцевим бюджетам на протидію COVID-19 у закладах загальної середньої освіти.
- 800 млн грн мають бути розподілені між МОЗ, МВС (Нацполіцією, Держприкордонслужбою та ДСНС) на доплати медикам, війсковим, спіробітникам поліції та прикордонної служби за роботу підчас дії карантину.
З медичних програм, на які заплановано фінансування, є наступні:
- субвенція з державного бюджету обласному бюджету Івано-Франківській області на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров'я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19 (60 млн грн)
- Здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від COVID-19 (56 млн грн)
- Надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 установами Національної академії медичних наук (55,4 млн грн)
- Оснащення мобільного госпіталю ДСНС для надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 (24,6 млн грн)
Також, неочікувано, окремою ковідною програмою стали кошти, виділені Державній авіаційній службі на розрахунки за борги перед авіакомпаніями за перевезення громадян під час карантину. На цю програму передбачається витратити у 2021 році 104 млн грн (але паспорт відповідної бюджетної програми станом на 5 жовтня не було затверджено - відповідно, витрати за нею здійснювати не можна було).
Хоча у бюджеті-2021 минулорічний Covid-фонд було ліквідовано, за різними розпорядниками бюджетних коштів заплановано 15 бюджетних програм, спрямованих саме на фінансування потреб, пов’язаних з Ковід.
Першопочатково, загальний обсяг фінансування за цими програмами складав 8,4 млрд грн, в тому числі 6,96 млрд грн - за загальним фондом держбюджету. Протягом року до бюджету було внесено низку змін, внаслідок чого загальний обсяг планового фінансування за цими програмами збільшився до 17,1 млрд грн, в тому числі 12,7 млрд грн - за загальним фондом державного бюджету.
В тому числі, фінансування отримали 10 нових бюджетних програм.
Найбільші ковідні витрати-2021:
- 10,5 млрд грн, або 61% цих коштів планується витратити на проведення вакцинації громадян.
- 2,8 млрд грн - допомога від держави, на період пандемії, застрахованим особам, адміністратором якої є Пенсійний фонд України.
- 1,4 млрд грн - субвенція місцевим бюджетам на заходи, пов'язані з боротьбою з COVID-19. Розпорядником цієї допомоги є Мінфін.
- 1 млрд грн, за планом, має бути витрачено МОНом на субвенцію місцевим бюджетам на протидію COVID-19 у закладах загальної середньої освіти.
- 800 млн грн мають бути розподілені між МОЗ, МВС (Нацполіцією, Держприкордонслужбою та ДСНС) на доплати медикам, війсковим, спіробітникам поліції та прикордонної служби за роботу підчас дії карантину.
З медичних програм, на які заплановано фінансування, є наступні:
- субвенція з державного бюджету обласному бюджету Івано-Франківській області на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров'я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19 (60 млн грн)
- Здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від COVID-19 (56 млн грн)
- Надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 установами Національної академії медичних наук (55,4 млн грн)
- Оснащення мобільного госпіталю ДСНС для надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 (24,6 млн грн)
Також, неочікувано, окремою ковідною програмою стали кошти, виділені Державній авіаційній службі на розрахунки за борги перед авіакомпаніями за перевезення громадян під час карантину. На цю програму передбачається витратити у 2021 році 104 млн грн (але паспорт відповідної бюджетної програми станом на 5 жовтня не було затверджено - відповідно, витрати за нею здійснювати не можна було).
Ділимось дослідження, яке важливе для всіх громад. “Як бізнес сплачує ПДФО до місцевих бюджетів?”
Цей податок - найбільше джерело у доходів місцевих громад, але наразі законодавче регулювання його сплати недосконале - як наслідок, компанії часто сплачують ПДФО за своїх співробітників до бюджетів інших громад, ніж там, де такі працівники живуть. Це призводить до несправедливого збільшення/ зменшення доходів громад, що викривлює їхню спроможність фінансувати власні видатки.
Це хочуть змінити: до Верховної Ради подано вже понад десяти законопроектів, які пропонують інше регулювання.
Ми поспілкувались з кількома десятками найбільших компаній та установ, які працюють по всій країні, та зробили висновки щодо масштабу проблеми - та рекомендаціі, як варто змінювати законодавство та підходи до сплати ПДФО.
Головні моменти:
-Сплата ПДФО- інструмент «торгу» компаній з місцевою владою за умови роботи
-HR та бухгалтерські системи компаній не готові до автоматичного перерахунку ПДФО по місцю реєстрації працівника
-Не всі податкові інспекції можуть працювати з базами даних
Презентацію нашого дослідження читайте за посиланням.
Цей податок - найбільше джерело у доходів місцевих громад, але наразі законодавче регулювання його сплати недосконале - як наслідок, компанії часто сплачують ПДФО за своїх співробітників до бюджетів інших громад, ніж там, де такі працівники живуть. Це призводить до несправедливого збільшення/ зменшення доходів громад, що викривлює їхню спроможність фінансувати власні видатки.
Це хочуть змінити: до Верховної Ради подано вже понад десяти законопроектів, які пропонують інше регулювання.
Ми поспілкувались з кількома десятками найбільших компаній та установ, які працюють по всій країні, та зробили висновки щодо масштабу проблеми - та рекомендаціі, як варто змінювати законодавство та підходи до сплати ПДФО.
Головні моменти:
-Сплата ПДФО- інструмент «торгу» компаній з місцевою владою за умови роботи
-HR та бухгалтерські системи компаній не готові до автоматичного перерахунку ПДФО по місцю реєстрації працівника
-Не всі податкові інспекції можуть працювати з базами даних
Презентацію нашого дослідження читайте за посиланням.
Другий набір на курс “Публічні фінанси”
У гарячу🔥 пору підготовки держбюджету на 2022-ий, проаналізуємо з чим завершуємо рік, на що держава витрачала наші податки та які пріоритети в наступному році.
Після курсу ви краще зрозумієте:
Викладачі:
🔥Віктор Пинзеник, двічі віце-прем’єр України, двічі міністр фінансів
🔥Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління
🔥Юлія Соколовська, заступниця керівника Офісу Президента України
🔥Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ
Дмитро Сологуб, ексзаступник голови НБУ
🔥Сергій Верланов, ексголова Державної податкової служби України
Деталі: https://kse.ua/ua/kse-program/publichni-finansi/
У гарячу🔥 пору підготовки держбюджету на 2022-ий, проаналізуємо з чим завершуємо рік, на що держава витрачала наші податки та які пріоритети в наступному році.
Після курсу ви краще зрозумієте:
• природу здорових публічних фінансів та, як робити діагностику українських фінансових хвороб; • якою є структура податкових надходжень і які податки мають найбільшу вагу; • як “читати” бюджет і чому важливо змінити підхід до підготовки бюджетних програм; • як фіскальна політика держави впливає на її економіку і скільки коштує Україні держборг; • чи ефективна система соціальної підтримки та соціальних видатків і які її вади потребують виправлення. Викладачі:
🔥Віктор Пинзеник, двічі віце-прем’єр України, двічі міністр фінансів
🔥Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління
🔥Юлія Соколовська, заступниця керівника Офісу Президента України
🔥Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ
Дмитро Сологуб, ексзаступник голови НБУ
🔥Сергій Верланов, ексголова Державної податкової служби України
Деталі: https://kse.ua/ua/kse-program/publichni-finansi/
Kyiv School of Economics
Публічні фінанси
Сертифікаційна програма з підвищення кваліфікації
Контроль за публічними коштами стане кращим. Потрібна ваша допомога
Платформа про відкриті дані у сфері публічних фінансів Є-data проводить опитування, яке допоможе більше дізнатись про користувачів даних.
Платформа містить три портали:
- Єдиний веб-портал використання публічних коштів
- Бюджет для громадян
- Реєстр проєктів МФО
Опитування про відкриті дані триває! І займе до 5 хвилин вашого часу, а також ви зможете отримати результати дослідження.
Заповнити анкету: https://forms.gle/DqnTmvRA2dRwipHK7
Платформа про відкриті дані у сфері публічних фінансів Є-data проводить опитування, яке допоможе більше дізнатись про користувачів даних.
Платформа містить три портали:
- Єдиний веб-портал використання публічних коштів
- Бюджет для громадян
- Реєстр проєктів МФО
Опитування про відкриті дані триває! І займе до 5 хвилин вашого часу, а також ви зможете отримати результати дослідження.
Заповнити анкету: https://forms.gle/DqnTmvRA2dRwipHK7
Google Docs
Опитування "Публічні фінанси: Обізнаність про портали відкритих даних та аналітичні модулі"
Є-data (e-data.gov.ua), платформа відкритих даних у сфері публічних фінансів, містить три портали:
- Єдиний веб-портал використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/new)
- Бюджет для громадян / Відкритий бюджет (https://openbudget.gov.ua), невід'ємною…
- Єдиний веб-портал використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/new)
- Бюджет для громадян / Відкритий бюджет (https://openbudget.gov.ua), невід'ємною…
Бюджетне відшкодування ПДВ у жовтні – друге за обсягом з початку року
Жовтень став другим за обсягами бюджетного відшкодування ПДВ у 2021 році - 13,6 млрд грн, що на 0,6 млрд менше ніж у вересні, але більше середньомісячних показників у попередні місяці року (13 млрд грн).
Кількість успішних операцій за місяць відповідає середньомісячним - 3637. Водночас середній час відшкодування збільшився до 38 діб (середньомісячний показник - 33 доби).
ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за жовтень:
-ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН"- 1,16 млрд грн
КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин
-ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" – 890 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
-ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"- 616 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
-ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА"- 558 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
-ТОВ "АТ КАРГІЛЛ"- 542 млн грн
КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин
Жовтень став другим за обсягами бюджетного відшкодування ПДВ у 2021 році - 13,6 млрд грн, що на 0,6 млрд менше ніж у вересні, але більше середньомісячних показників у попередні місяці року (13 млрд грн).
Кількість успішних операцій за місяць відповідає середньомісячним - 3637. Водночас середній час відшкодування збільшився до 38 діб (середньомісячний показник - 33 доби).
ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за жовтень:
-ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН"- 1,16 млрд грн
КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин
-ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" – 890 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
-ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"- 616 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
-ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА"- 558 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
-ТОВ "АТ КАРГІЛЛ"- 542 млн грн
КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин
Ситуація з бюджетом Пенсійного фонду стабілізувалася
Прискорення надходжень від ЄСВ, що спостерігається протягом останніх місяців року дозволило більш менш стабілізувати ситуацію з понадплановим дефіцитом Пенсійного фонду: хоча ПФ і далі бере короткострокові позички в Державного казначейства (ДКСУ) на покриття касових розривів, в жовтні він зміг повернути майже весь обсяг позик, які взяв саме цього місяця. Не було повернуто лише 562 млн грн, при загальній сумі позик у жовтні у розмірі 19,46 млрд грн.
Така ситуація не вирішує всіх проблем понадпланового дефіциту ПФУ - зокрема ще й досі не погашено частину позичок в обсязі 13,8 млрд грн, які ПФУ брав у ДКСУ протягом попередніх місяців 2021 року. Тим не менш, накопичення непогашеної заборгованості припинилось.
Нагадаємо, 6 жовтня Уряд прийняв Постанову, якою збільшив бюджет Пенсійного фонду на 18,5 млрд грн. Доходи ПФУ збільшено за рахунок:
(1) перерозподілу коштів бюджетної програми Мінсоцу “Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення” на 5,3 млрд грн;
(2) понадпланових надходжень від ЄСВ до ПФУ на суму 12,8 млрд грн (що дозволило припинити нарощувати обсяг непогашених позик ПФУ перед Держказначейством в останні місяці);
(3) понадпланових надходжень коштів від підприємств на покриття виплат на доставку пенсій на 0,4 млрд грн. В свою чергу, зростання видатків обумовлено підвищенням мінімальної пенсії з 1 грудня у зв'язку із зростанням мінімальної заробітної плати, а також підвищенням пенсійних виплат з 1 липня військовослужбовцям та особам з інвалідністю.
Прискорення надходжень від ЄСВ, що спостерігається протягом останніх місяців року дозволило більш менш стабілізувати ситуацію з понадплановим дефіцитом Пенсійного фонду: хоча ПФ і далі бере короткострокові позички в Державного казначейства (ДКСУ) на покриття касових розривів, в жовтні він зміг повернути майже весь обсяг позик, які взяв саме цього місяця. Не було повернуто лише 562 млн грн, при загальній сумі позик у жовтні у розмірі 19,46 млрд грн.
Така ситуація не вирішує всіх проблем понадпланового дефіциту ПФУ - зокрема ще й досі не погашено частину позичок в обсязі 13,8 млрд грн, які ПФУ брав у ДКСУ протягом попередніх місяців 2021 року. Тим не менш, накопичення непогашеної заборгованості припинилось.
Нагадаємо, 6 жовтня Уряд прийняв Постанову, якою збільшив бюджет Пенсійного фонду на 18,5 млрд грн. Доходи ПФУ збільшено за рахунок:
(1) перерозподілу коштів бюджетної програми Мінсоцу “Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення” на 5,3 млрд грн;
(2) понадпланових надходжень від ЄСВ до ПФУ на суму 12,8 млрд грн (що дозволило припинити нарощувати обсяг непогашених позик ПФУ перед Держказначейством в останні місяці);
(3) понадпланових надходжень коштів від підприємств на покриття виплат на доставку пенсій на 0,4 млрд грн. В свою чергу, зростання видатків обумовлено підвищенням мінімальної пенсії з 1 грудня у зв'язку із зростанням мінімальної заробітної плати, а також підвищенням пенсійних виплат з 1 липня військовослужбовцям та особам з інвалідністю.
Що відбувається з бюджетом-2021? Презентація #Бюджетний_барометр за жовтень
- Скільки може скласти дефіцит державного бюджету у цьому році?
- Чи зможе Уряд профінансувати всі заплановані бюджетні видатки?
- В чому причина відставання за видатками, та на які програми держава досі не витратила жодної гривні?
Про це та про інші інсайти щодо виконання держбюджету у жовтні – дізнавайтеся під час онлайн-презентації «Бюджетного барометру».
Дата і час: 8 листопада 2021, о 15:00
Формат: онлайн-трансляція на сторінці Київської школи економіки у Facebook.
«Бюджетний барометр» – це щомісячний аналітичний продукт Київської школи економіки, що містить опис актуальної ситуації у публічних фінансах.
- Скільки може скласти дефіцит державного бюджету у цьому році?
- Чи зможе Уряд профінансувати всі заплановані бюджетні видатки?
- В чому причина відставання за видатками, та на які програми держава досі не витратила жодної гривні?
Про це та про інші інсайти щодо виконання держбюджету у жовтні – дізнавайтеся під час онлайн-презентації «Бюджетного барометру».
Дата і час: 8 листопада 2021, о 15:00
Формат: онлайн-трансляція на сторінці Київської школи економіки у Facebook.
«Бюджетний барометр» – це щомісячний аналітичний продукт Київської школи економіки, що містить опис актуальної ситуації у публічних фінансах.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Бюджетний барометр_жовтень 2021.pdf
291.8 KB
#Бюджетний_барометр за жовтень
Шо відбувалось з державним бюджетом у жовтні, та що можна очікувати по доходах, видатках та дефіциту бюджету до кінця року? Читайте у новому Бюджетному барометрі за жовтень
Шо відбувалось з державним бюджетом у жовтні, та що можна очікувати по доходах, видатках та дефіциту бюджету до кінця року? Читайте у новому Бюджетному барометрі за жовтень
Уряд направив 6,1 млрд грн на виплату нарахованих, але невиплачених пенсій для ВПО
10 жовтня 2021 року на засіданні Уряду було затверджено Порядок виплати пенсій ВПО за минулі періоди.
Рішенням Уряду буде врегульовано питання нарахованих, але невиплачених пенсійних виплат та довічного грошового утримання для осіб з числа ВПО, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території.
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили будуть проводитись ПФУ за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік. Це потребуватиме додаткових 6,1 млрд. грн видатків з держбюджету.
При цьому в Пояснювальній записці до проекту акта, зазначено, що в ПФУ станом на 01.04.2021 року обліковується 76,7 млрд. грн пенсійних виплат за минулі періоди, невиплачених пенсіонерам із числа ВПО за минулі періоди, яких не взято на облік на контрольованій Україною території. І у разі звернення таких пенсіонерів відповідні видатки необхідно буде передбачити в наступні бюджетні періоди.
В той же час, джерела покриття видатків у Пояснювальній записці не визначені. Також, не визначено термін, коли такі виплати мають почати проводитись. Відповідно до ст 52 ЗУ “Про Кабінет Міністрів України”, постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами.
10 жовтня 2021 року на засіданні Уряду було затверджено Порядок виплати пенсій ВПО за минулі періоди.
Рішенням Уряду буде врегульовано питання нарахованих, але невиплачених пенсійних виплат та довічного грошового утримання для осіб з числа ВПО, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території.
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили будуть проводитись ПФУ за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік. Це потребуватиме додаткових 6,1 млрд. грн видатків з держбюджету.
При цьому в Пояснювальній записці до проекту акта, зазначено, що в ПФУ станом на 01.04.2021 року обліковується 76,7 млрд. грн пенсійних виплат за минулі періоди, невиплачених пенсіонерам із числа ВПО за минулі періоди, яких не взято на облік на контрольованій Україною території. І у разі звернення таких пенсіонерів відповідні видатки необхідно буде передбачити в наступні бюджетні періоди.
В той же час, джерела покриття видатків у Пояснювальній записці не визначені. Також, не визначено термін, коли такі виплати мають почати проводитись. Відповідно до ст 52 ЗУ “Про Кабінет Міністрів України”, постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами.
Урядовий портал
Кабінет Міністрів України - Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених…
З метою забезпечення поетапної виплати недоотриманих сум пенсій внутрішньо переміщеним особам Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення…
Last call! Ставайте слухачами курсу «Публічні фінанси» для початківців!
❔Хочете розбіратись, за рахунок яких джерел, і як, фінансують видатки бюджету?
❔В чому різниця між загальним та спеціальним фондом бюджету, і чи взагалі це важливо?
❔Працюєте з паспортами бюджетних програм, але не розумієте призначення чи зміст цих документів?
❔Часто чуєте про дефіцит бюджету, але не розумієте, «як читати» цей показник?
❔Хочете зрозуміти, співпраця з МВФ - це «зовнішнє управління», чи все ж таки «внутрішня програма реформ»?
❔Бажаєте розібратись в питаннях державного боргу, і знати, чим ОВДП відрізняються від євробондів?
Відповіді на всі ці - та багато інших - питань знайдете, прослухавши курс «Публічні фінанси» від Київської Школи Економіки. 8 занять, команда зіркових спікерів. Активна взаємодія лекторів й аудиторії. Перше заняття курсу - вже за тиждень. Приєднуйтесь!
Реєстрація за посиланням https://kse.ua/ua/kse-program/publichni-finansi/
❔Хочете розбіратись, за рахунок яких джерел, і як, фінансують видатки бюджету?
❔В чому різниця між загальним та спеціальним фондом бюджету, і чи взагалі це важливо?
❔Працюєте з паспортами бюджетних програм, але не розумієте призначення чи зміст цих документів?
❔Часто чуєте про дефіцит бюджету, але не розумієте, «як читати» цей показник?
❔Хочете зрозуміти, співпраця з МВФ - це «зовнішнє управління», чи все ж таки «внутрішня програма реформ»?
❔Бажаєте розібратись в питаннях державного боргу, і знати, чим ОВДП відрізняються від євробондів?
Відповіді на всі ці - та багато інших - питань знайдете, прослухавши курс «Публічні фінанси» від Київської Школи Економіки. 8 занять, команда зіркових спікерів. Активна взаємодія лекторів й аудиторії. Перше заняття курсу - вже за тиждень. Приєднуйтесь!
Реєстрація за посиланням https://kse.ua/ua/kse-program/publichni-finansi/
За січень-вересень Уряд надав держгарантії на 39 млрд грн.
За 9 місяців 2021 року уряд надав держгарантії по позикам суб’єктів господарювання на загальну суму 39 млрд грн.
Більшість цієї суми (29 млрд грн) - державні гарантії по двох позиках Укравтодору:
⁃ 10 млрд грн (в еквіваленті) - державні гарантії під кредити Укравтодору на внутрішньому ринку. Згідно з даними ДКСУ, розміщення облігацій на дану суму відбулось наприкінці серпня, а самі облігації номіновано в доларах.
⁃ 19 млрд грн (в еквіваленті) - держгарантії, надані під розміщення єврооблігацій Укравтодору, здійснене в червні 2021 року.
Важливим є те, що Укравтодор не має інших джерел надходжень, ніж кошти державного бюджету. Відтак, виплата цих позик в будь-якому разі відбуватиметься напряму за рахунок коштів державного бюджету у майбутньому (за відповідною бюджетною програмою). А надання держгарантій Укравтодору фактично є нарощуванням прихованого дефіциту бюджету.
Ще 4,7 млрд грн гарантовано для Укренерго по кредиту від Европейського інвестиційного банку.
І 5,1 млрд грн - для Укрзалізниці по кредиту, укладеному з ЄБРР ще у 2017 році. Проєкт спрямовано на "Електрифікацію залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка».
В цілому ж, найбільше державних гарантій надано за зовнішніми позиками: 28,9 млрд грн. Ще 10 млрд грн надано гарантій за внутрішніми позиками.
Ключовий ризик наданих гарантій - те, що всі їх надано за валютними позичками. Це підвищує ризики для держави - адже у випадку різкої девальвації гривні вартість позики в гривні для позичальника стрімко зросте - а відтак, це підвищить ризик того, що позичальник не зможе самостійно сплачувати за позикою.
Нагадаємо: згідно Закону про державний бюджет, на 2021 році державні гарантії можуть надаватись в обсязі до 88,7 млрд грн.
За 9 місяців 2021 року уряд надав держгарантії по позикам суб’єктів господарювання на загальну суму 39 млрд грн.
Більшість цієї суми (29 млрд грн) - державні гарантії по двох позиках Укравтодору:
⁃ 10 млрд грн (в еквіваленті) - державні гарантії під кредити Укравтодору на внутрішньому ринку. Згідно з даними ДКСУ, розміщення облігацій на дану суму відбулось наприкінці серпня, а самі облігації номіновано в доларах.
⁃ 19 млрд грн (в еквіваленті) - держгарантії, надані під розміщення єврооблігацій Укравтодору, здійснене в червні 2021 року.
Важливим є те, що Укравтодор не має інших джерел надходжень, ніж кошти державного бюджету. Відтак, виплата цих позик в будь-якому разі відбуватиметься напряму за рахунок коштів державного бюджету у майбутньому (за відповідною бюджетною програмою). А надання держгарантій Укравтодору фактично є нарощуванням прихованого дефіциту бюджету.
Ще 4,7 млрд грн гарантовано для Укренерго по кредиту від Европейського інвестиційного банку.
І 5,1 млрд грн - для Укрзалізниці по кредиту, укладеному з ЄБРР ще у 2017 році. Проєкт спрямовано на "Електрифікацію залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка».
В цілому ж, найбільше державних гарантій надано за зовнішніми позиками: 28,9 млрд грн. Ще 10 млрд грн надано гарантій за внутрішніми позиками.
Ключовий ризик наданих гарантій - те, що всі їх надано за валютними позичками. Це підвищує ризики для держави - адже у випадку різкої девальвації гривні вартість позики в гривні для позичальника стрімко зросте - а відтак, це підвищить ризик того, що позичальник не зможе самостійно сплачувати за позикою.
Нагадаємо: згідно Закону про державний бюджет, на 2021 році державні гарантії можуть надаватись в обсязі до 88,7 млрд грн.
МВФ схвалив надання нового траншу Украіні
Сьогодні Рада директорів МВФ завершила перший огляд економічної діяльності України в рамках 18-місячної угоди Stand-By (SBA), яка була затверджена 9 червня 2020 року.
Завершення огляду дозволить Украіні залучити еквівалент $699 млн. В результаті загальний обсяг виборки за діючою угодою досягне $2.8 млрд.
Рада також схвалила продовження дії угоди Stand-By до кінця червня 2022 року та перефазування виплати за програмою, а також - на запит української влади - звільнила (approved a waiver) від недотримання Украіною критерію у грудні 2020 року щодо граничного обсягу гарантованого державою боргу, зважаючи на вже застосовані коригувальні заходи.
За словами Владислава Рашкована, від нового траншу можуть бути на рахунках украінського уряду вже у вівторок. https://www.facebook.com/1295354333/posts/10226874432668925/?d=n
Сьогодні Рада директорів МВФ завершила перший огляд економічної діяльності України в рамках 18-місячної угоди Stand-By (SBA), яка була затверджена 9 червня 2020 року.
Завершення огляду дозволить Украіні залучити еквівалент $699 млн. В результаті загальний обсяг виборки за діючою угодою досягне $2.8 млрд.
Рада також схвалила продовження дії угоди Stand-By до кінця червня 2022 року та перефазування виплати за програмою, а також - на запит української влади - звільнила (approved a waiver) від недотримання Украіною критерію у грудні 2020 року щодо граничного обсягу гарантованого державою боргу, зважаючи на вже застосовані коригувальні заходи.
За словами Владислава Рашкована, від нового траншу можуть бути на рахунках украінського уряду вже у вівторок. https://www.facebook.com/1295354333/posts/10226874432668925/?d=n
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Які пріоритети Украіни за програмою МВФ?
Як свідчить прес-реліз МВФ, в рамках продовження співпраці з Фондом Украіна домовилась з ним про наступні пріоритети:
(i) повернути фіскальну політику до умов, що відповідають середньостроковій стабільності боргу, одночасно захищаючи соціально вразливих верств населення, посилюючи адміністрування доходів та зменшуючи фіскальні ризики від квазіфіскальних операцій, у т.ч. в енергетиці;
(ii) збереження незалежності центрального банку та зосередження грошово-кредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня;
(iii) забезпечення фінансового здоров’я банків, у тому числі шляхом належного управління, з метою відновлення здорового банківського кредитування приватного сектора;
(iv) боротьба з корупцією та просування вперед щодо впровадження судової реформи;
(v) зниження ролі держави та корисливих інтересів (vested interests) в економіці для покращення бізнес-середовища, залучення інвестицій та підвищення потенціалу економіки.
Англійська версія релізу - за посиланням
https://www.imf.org/en/News/Articles/2021/11/22/pr21342-imf-executive-board-completes-review-for-ukraine-extension-of-the-arrangement?fbclid=IwAR1K_9YGy9-xJqWg1dW6UdcQeS3PUY0yQmVEyZZOPvvzqOMYeZMt9ARG82I
Як свідчить прес-реліз МВФ, в рамках продовження співпраці з Фондом Украіна домовилась з ним про наступні пріоритети:
(i) повернути фіскальну політику до умов, що відповідають середньостроковій стабільності боргу, одночасно захищаючи соціально вразливих верств населення, посилюючи адміністрування доходів та зменшуючи фіскальні ризики від квазіфіскальних операцій, у т.ч. в енергетиці;
(ii) збереження незалежності центрального банку та зосередження грошово-кредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня;
(iii) забезпечення фінансового здоров’я банків, у тому числі шляхом належного управління, з метою відновлення здорового банківського кредитування приватного сектора;
(iv) боротьба з корупцією та просування вперед щодо впровадження судової реформи;
(v) зниження ролі держави та корисливих інтересів (vested interests) в економіці для покращення бізнес-середовища, залучення інвестицій та підвищення потенціалу економіки.
Англійська версія релізу - за посиланням
https://www.imf.org/en/News/Articles/2021/11/22/pr21342-imf-executive-board-completes-review-for-ukraine-extension-of-the-arrangement?fbclid=IwAR1K_9YGy9-xJqWg1dW6UdcQeS3PUY0yQmVEyZZOPvvzqOMYeZMt9ARG82I
IMF
IMF Executive Board Completes First Review Under Stand-By Arrangement for Ukraine, Approves Extension of the Arrangement
3 млрд грн на стимулювання вакцинаціі
На виконання заяви Президента про виплату 1000 грн кожному вакцинованому, 18 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Закону #6297 "Про внесення змін до додатків № 1 та № 3
до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"
8 листопада цей проєкт був поданий за авторством народних депутатів «Слуги народу» Шуляк О.О., Арахамія Д.Г., Мотовиловець А.В.
Проєкт передбачає створення нової бюджетної програми Мінекономіки – «Надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обсягом 3 млрд грн.
За рахунок яких джерел? За рахунок перевиконання у січні-жовтні планових показників надходжень до дохідної частини державного бюджету з:
⁃ податку на прибуток підприємств (+975 млн грн або + 0,69% до попереднього плану)
⁃ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та за спеціальне використання води (+19,36 млн грн або +0,05%)
⁃ податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+1,995 млрд грн або + 1,4%)
Хоча Комітет ВР з питань бюджету рекомендував до розгляду цей законопроект, але з зауваженнями:
⁃ є ризики невиконання загального обсягу запланованих надходжень загального фонду та відповідно нездійснення у повному обсязі запланованих витрат загального фонду
⁃ відсутня інформація щодо порядку, механізму та розміру вказаної допомоги, органу державної влади, відповідального за організацію надання цієї допомоги, категорії та кількості осіб, які матимуть право на таку допомогу, а також не зазначається відповідний нормативно-правовий акт, на підставі якого надаватиметься така допомога застрахованим особам
⁃ потребують уточнення у частині виду допомоги, яку передбачається запровадити, оскільки у тексті законопроекту немає інформації щодо зв’язку з іншими видами допомог аналогічного характеру (відтак, можливо потребуватиме уточнення чи саме Мінекономіки найправильніше визначати як ГРК нової бюджетної програми)
Натомість Мінфін (лист від 11.11.2021 №09030-29-2/34548) взагалі не підтримує прийняття законопроекту, серед іншого зазначаючи, що питання внесення змін до державного бюджету на 2021 рік може розглядатися лише після прийняття відповідного рішення про надання фінансової підтримки в протиепідемічний період і здійснення детальних фінансово-економічних обґрунтувань.
На виконання заяви Президента про виплату 1000 грн кожному вакцинованому, 18 листопада Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Закону #6297 "Про внесення змін до додатків № 1 та № 3
до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"
8 листопада цей проєкт був поданий за авторством народних депутатів «Слуги народу» Шуляк О.О., Арахамія Д.Г., Мотовиловець А.В.
Проєкт передбачає створення нової бюджетної програми Мінекономіки – «Надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обсягом 3 млрд грн.
За рахунок яких джерел? За рахунок перевиконання у січні-жовтні планових показників надходжень до дохідної частини державного бюджету з:
⁃ податку на прибуток підприємств (+975 млн грн або + 0,69% до попереднього плану)
⁃ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та за спеціальне використання води (+19,36 млн грн або +0,05%)
⁃ податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+1,995 млрд грн або + 1,4%)
Хоча Комітет ВР з питань бюджету рекомендував до розгляду цей законопроект, але з зауваженнями:
⁃ є ризики невиконання загального обсягу запланованих надходжень загального фонду та відповідно нездійснення у повному обсязі запланованих витрат загального фонду
⁃ відсутня інформація щодо порядку, механізму та розміру вказаної допомоги, органу державної влади, відповідального за організацію надання цієї допомоги, категорії та кількості осіб, які матимуть право на таку допомогу, а також не зазначається відповідний нормативно-правовий акт, на підставі якого надаватиметься така допомога застрахованим особам
⁃ потребують уточнення у частині виду допомоги, яку передбачається запровадити, оскільки у тексті законопроекту немає інформації щодо зв’язку з іншими видами допомог аналогічного характеру (відтак, можливо потребуватиме уточнення чи саме Мінекономіки найправильніше визначати як ГРК нової бюджетної програми)
Натомість Мінфін (лист від 11.11.2021 №09030-29-2/34548) взагалі не підтримує прийняття законопроекту, серед іншого зазначаючи, що питання внесення змін до державного бюджету на 2021 рік може розглядатися лише після прийняття відповідного рішення про надання фінансової підтримки в протиепідемічний період і здійснення детальних фінансово-економічних обґрунтувань.