​​🙌 Нацбанк відреагував на зростання цін і підняв облікову ставку з 7,5% до 8%. Але експерти очікують, що сплеск інфляції буде недовготривалим (зараз інфляція становить 9,5%).

Наприклад, ось що про ціни говорить членкиня наглядової ради ЦЕС та головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан:

💬“Інфляція не є суттєвим привідом для хвилювання.

Наприкінці року ми побачимо сповільнення інфляції, Dragon Capital прогнозує на кінець року 7,5% інфляції, а наступного року до 5-6%”.

👇Сам Нацбанк прогнозує пік інфляції восени і також подальше сповільнення: за прогнозами регулятора інфляція повернеться до 5% у другій половині наступного року.

#Бюджетний_барометр №6 (червень)

Поки чекаємо свіжі дані по виконанню держбюджету у липні, ділимося детальним аналізом результатів за перші 6 місяців 2021 року. У січні-червні 2021 року Закон про держбюджет виконано на високому рівні: по надходженням перевиконання, по видаткам нижче за план, але все ж найкраще з 2017 року. Також скоротилась заборгованість Пенсійного фонду за позиками з ЄКР. Але з негативу - чергові проблеми із запозиченнями.

Читайте про це, та багато інших інсайтів про виконання держбюджету у травні в черговому «Бюджетному барометрі» за посиланням.
https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/08/70747d94-e6e6-4ad7-98ba-afa011cad782.pdf

#Бюджетний_барометр (липень)

В липні державний бюджет було виконано з дефіцитом, близьким до нуля. Читайте у новому, липневому «Бюджетному Барометрі» про те, це добре чи погано; про ситуацію з запозиченнями; про розвиток ситуаціі з понадплановим дефіцитом Пенсійного фонду та про ключові закони, що були ухвалені за період і впливають на публічні фінанси

У липні дефіцит держбюджету (за загальним фондом) дорівнював практично нулю при плановому обсязі 15 млрд грн. 

За результатами семи місяців фактичний дефіцит держбюджету (за загальним фондом) не змінився порівняно з січнем-червнем, і за інформацією Мінфіну, становив 50,2 млрд грн, тоді як планово мав становити 132,4 млрд грн. 

Таким чином, у липні дефіцит держбюджету (за загальним фондом) дорівнював практично нулю при плановому обсязі 15 млрд грн. 

Чому? І чи це добре, чи погано?

- Частково це спричинено перевиконанням плану доходів, що дало змогу профінансувати на 25,4 млрд грн видатків більше, ніж заплановано, не за рахунок боргового фінансування, а за рахунок цьогорічних доходів державного бюджету.  

- Ще частину зменшення дефіциту пояснюють менші видатки на обслуговування держборгу (згідно з даними ДКСУ, економія за 7 місяців становить 5,5 млрд грн). Також меншими за планові були  видатки на виконання гарантійних зобов’язань держави - тобто виплати за гарантованими державою кредитами (причиною цього може бути те, що боржники обслуговували гарантовані державою кредити краще, ніж прогнозував Мінфін). За розписом на січень-липень на ці потреби планували витратити 4,9 млрд грн, а фактично витратили лише 1,8 млрд грн. 

- Ще один чинник недовиконання планового дефіциту - це те, що розпорядники коштів не змогли використати 46,5 млрд грн, за якими Мінфін відкрив асигнування (тобто надав право на використання цих коштів). Зокрема, досі не затверджено 37 паспортів бюджетних програм, а за 14 програмами відсутні затверджені порядки використання бюджетних коштів.

Водночас нижчий, ніж плановий, розмір дефіциту бюджету свідчить про наявні проблеми з його фінансуванням: через відсутність співпраці з МВФ, та (як один з наслідків) низький попит на українські ОВДП, за січень-липень Мінфін зміг запозичити до бюджету на 100 млрд грн менше, ніж планував. І те, що поки що в нього є можливість економити на одних, та «притримувати» інші видатки - лише тимчасове полегшення для цієї проблеми.

Ближче до кінця року проблема з ліквідністю буде наростати - адже традиційно саме на жовтень-грудень розпорядники бюджетних коштів здійснюють найбільше видатків (з урахуванням затримок використання коштів запланованих на попередні місяці).

Детальніше про ситуацію з виконанням державного та місцевих бюджетів у липні читайте у Бюджетному барометрі за липень (дивіться попередній пост 👆)

Що не так з соціальною підтримкою громадян в Україні: Дослідження.

Друзі, ділимося з вами радістю і гордістю 🤩: за ініціативи заступниці Голови Офісу Президенту Юлії Соколовської, наш Центр здійснив велике дослідження щодо соціальних допомог в Україні.

Дослідження стосувалось ефективності законодавчого регулювання соціальної підтримки.

В чому суть?

Українська держава витрачає суттєву частку державних коштів на соціальну підтримку громадян. У 2020 році йшлось про 21,7% зведеного бюджету у розмірі 346,7 млрд грн (витрати на соціальну підтримку, включаючи пенсії). Якщо ж враховувати також бюджети трьох соціальних фондів (Пенсійного, Фонду соціального страхування і Фонду страхування на випадок безробіття, без урахування трансфертів з держбюджету), йдеться ще про 351,3 млрд грн, що були витрачені державою у 2020 році на соціальні видатки.

Соціальна підтримка (крім власне пенсій) громадянам надається через численний набір інструментів, серед яких - (1) прямі грошові виплати з боку держави; (2) розгалужена система різних типів пільг, які надаються/ оплачуються державними та місцевими органами; (3) соціальні послуги тощо. До надання соціальної підтримки громадянам залучено 10 органів державної влади, а також місцеві органи влади.

Попри це, ефективність соціальної підтримки викликає багато питань.

Що ми зробили в рамках дослідження?

Ми проаналізували 113 нормативних актів, зокрема, 38 Законів та 75 постанов Кабінету Міністрів, що регулюють надання соціальних допомог для 5 ключових груп отримувачів:
* осіб з інвалідністю;
* малозабезпечених родин;
* осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* сімей з дітьми;
* пенсіонерів.

Та головне - і це клад для поціновувачів - ми склали матриці допомог кожній з цих 5 груп у розрізі видів підтримки, а також у розрізі обсязі допомог, на які може розраховувати кожен підтип громадян (наприклад, одинокі матері, люди з інвалідністю різних груп, багатодітні сім’ї, тощо).

І навіть більше: ми змоделювали 10 різних типів сімей, що можуть потребувати державної підтримки, та проаналізували, на який обсяг соціальної підтримки з боку держави може розраховувати, за законодавством, кожна з таких родин. Це дозволило нам побачити дисбаланс у підтримці різних категорій.

З текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/GQXp0Jl

ВАЖЛИВО! Додатками до описової частини дослідження є набір Excel таблиць, в яких структуровано, та у розрізі різних даних (види допомог; типи отримувачів; модельні сім’ї) зібрано (сподіваюсь вичерпну) інформацію щодо того, на який вид підтримки, з якою частотою, та за яких умов можуть розраховувати українські громадяни у цих 5 категоріях. Знайти додатки можна тут https://cutt.ly/KQXpBrN

Сподіваємось, це допоможе українським парламентарям, уряду, Офісу Президента швидше реформувати неефективні допомоги, виправити значні викривлення та нерівності у їх наданні, та зробити нашу систему соціального захисту більш ефективною та якою, яка допомагає справді нужденним.

Офіс Президента пише про дослідження нашого Центру

І найприємніше: ось що про наше дослідження щодо соціальних допомог пишуть в Офісі Президента «Це дослідження не лише важливе, а й дуже вчасне, оскільки ключові висновки з нього можуть стати основою процесу бюджетування соціальної підтримки населення у 2022 році», – зазначає заступниця Голови Офісу Президента Юлія Соколовська.

Дякуємо пані Соколовській за ініціативу та лідерство у реформуванні соціальних видатків, і сподіваємось, що ця аналітична інформація справді допоможе в підготовці законодавчих змін у системі соціального захисту та у виявленні вузьких місць у державній соціальній політиці.

https://www.president.gov.ua/news/analiz-efektivnosti-socialnih-viplat-i-poslug-v-ukrayini-pro-69713

План з надходжень від приватизації за 1 півріччя 2021 року виконано лише на 10%

Попри законодавче “розблокування” великої приватизації навесні 2021 року, поки що план надходжень від приватизації не виконується. Даних про фактичні надходження від приватизації у липні ще немає, але план на січень-червень виконано лише на 10%: згідно з даними Держказначейства, бюджет за цей період отримав від приватизації 1 млрд грн при плані на цей період у 9,5 млрд грн. (Загальний план на 2021 рік складає 12 млрд грн)

Втім, шанси наздогнати плани ще є. За інформацією ФДМУ, заплановані на перше півріччя аукціони з продажу трьох об’єктів зі списку «великої приватизації» – ОГХК («Об’єднана гірничо-хімічна компанія»), завод «Більшовик» і Президент-готель - відбудуться у серпні-жовтні 2021 року. Зокрема, 31 серпня відбудеться аукціон з продажу ОКХК, стартова ціна на який становить 3,7 млрд грн. 

З урахуванням певного часового лагу між приватизаційним конкурсом та фактичним надходженням коштів, у разі успішного проведення цих аукціонів гроші надійдуть у державну казну наприкінці 3-го/ 4-му кварталі 2021.

Детальніше про ситуацію з виконанням державного та місцевих бюджетів у липні читайте у нашому Бюджетному барометрі (https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/08/Byudzhetniy-barometr_lipen-2021.pdf)

«Дашборд» Мінфіну про бюджетні видатки на соціальний захист

Міністерство фінансів проаналізувало інформацію про бюджетні видатки на соціальний захист окремих категорій населення щодо використання бюджетних коштів у 2019 ‒ 2020 роках і створило інтерактивний аналітичний інструмент («дашборд»). https://www.facebook.com/minfin.gov.ua/posts/4177991568936205

Наприклад, з оприлюднених Мінфіном даних видно, що в абсолютному вимірі, найбільша за вартістю допомога на одного отримувача (серед наведених) - Державна допомога на дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. У розрахунку на одного отримувача на один рік, згідно з планом на 2021 рік, вона складає 105,3 тис грн. Це на 43% більше, ніж аналогічна за змістом державна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (73 тис грн). (Зверніть увагу: більшість виплат здійснюються на помісячній основі).

Найменшою ж з наведених виплат є Компенсаційна виплата на догляд за особою з інвалідністю 1 групи, яка досягла 80 річного віку. ЇЇ розмір складає лише 418,2 грн на рік, або 35 грн на місяць.

В цілому дані свідчать про значні перекоси у розмірах допомог, та неочевидну логіку у визначенні її розмірів.

Дякуємо колегам з Мінфіну за чудову роботу зі збору та презентації інформації - і за продовження дискусії про те, скільки коштів українська держава витрачає на підтримку різних груп громадян, наскільки ефективно є така підтримка, і якими є шляхи для її покращення.

Нагадаємо: нещодавно КШЕ презентувало дослідження, проведене на замовлення Офісу Президента, щодо ефективності законодавчого регулювання соціальних допомог в Україні. Детальніше про це можна почитати тут

Нова субвенція на комунальну інфраструктуру: як вона працюватиме?

11 серпня 2021 року Уряд прийняв Постанову, яка затверджує порядок та умови надання субвенції місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури.

Ця субвенція вперше з’явилась при внесенні змін до держбюджету у квітні цього року. Загальний обсяг на 2021 рік – 100 млн грн. Гроші візьмуть зі спецфонду за рахунок залишку (невитрачених коштів), який утворився на 1 січня 2021 року по видатках на забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до матеріалів, що подані на засідання КМУ, субвенція надаватиметься на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі для придбання комунальної техніки. Використовувати субвенцію можна буде на  здійснення авансового платежу за договором фінансового лізингу. Предметом фінансового лізингу має бути майно, призначене для здійснення заходів благоустрою населеного пункту

Умови

Серед головних умов отримання коштів: цільове використання, обсяг на один бюджет на один рік – не більше 30 млн грн та  спроможність КП у подальшому здійснювати лізингові платежі, оскільки субвенція спрямовується лише на авансовий платіж – решта платежів протягом строку дії договору буде здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.

Запобіжники.
У разі розірвання уповноваженим банком договору фінансового лізингу на підставі несплати комунальним підприємством лізингових платежів, субвенція підлягає поверненню заявником до державного бюджету в повному обсязі протягом трьох місяців з моменту розірвання договору фінансового лізингу.

Критика 

Необхідність підтримки місцевих бюджетів, які все ще перебувають на стадії інституційного становлення в результаті змін адміністративно-територіального устрою) не викликає сумнівів. Об’єкти підтримки теж актуальні – КП у своїй переважній більшості дійсно не мають фінансової спроможності якісного оновлення техніки. 

Однак, обсягу виділених коштів вистачить на не дуже незначну кількість закупівель. За даними тих же матеріалів Уряду, вартість комунальної техніки складає від 1,15 млн грн. за трактор до 8 млн грн. за трамбувальника ТПВ. 

Крім того, державна підтримка лише авансових платежів означає, що субвенцією скористаються ті КП, які матимуть змогу платити наступні, а отже трансферт торкнеться лише спроможніших бюджетів. Це правильно з точки зору публічних фінансів - адже це мотивує місцеву владу відповідально ставитись до взяття на себе фінансових зобов’язань (в іншому випадку може виникнути ситуація, за якої техніку в лізинг будуть брати потенційно неплатеспроможні громади, що створюватиме значні проблеми з обслуговуванням лізингових угод у майбутньому). 
Але зворотнім боком цього може стати те, що це може збільшити диспропорції розвитку на базовому рівні бюджетної системи. 

Ще одним з недоліків є вже звичні проблеми бюджетного планування – субвенція з’явилась в законі про бюджет у квітні, а порядок - аж в серпні. Попереду ще оголошення відповідальним за розподіл субвенції Мінрегіоном початку збору клопотань від місцевих рад, сам збір клопотань, їх оцінка, розподіл коштів, запровадження нової бюджетної програми, здійснення трансфертів місцевим радам, тендерні процедури на місцях і т. д. Це все потребує часу, а до кінця бюджетного періоду залишається лише його третина.

План по надходженнях до бюджету у серпні перевиконано на 2,4 млрд грн

У серпні план по надходженнях до державного бюджету вчергове перевиконано. Як свідчать дані Держказначейства, при плані зібрати до загального фонду держбюджету за місяць 116,2 млрд грн, фактично зібрано 118,6 млрд грн. Майже весь обсяг перевиконання припадає на податкові надходження: при плані забезпечити 76,9 млрд грн податкових надходжень, фактично зібрано 79,4 млрд грн.

В цілому ж, з початку року, обсяг перевиконання надходжень за загальним фондом сукупно складає 27,7 млрд грн, або 4,1%. При плані зібрати за 8 місяців року 672,3 млрд грн, фактично зібрано 700 млрд грн.

Ще більший рівень перевиконання припадає на спеціальний фонд держбюджету: у серпні його перевиконано на дві тритини: 23,4 млрд грн, при плані зібрати 14,4 млрд грн.

З початку року доходи за спецфондом перевиконано на 21 млрд грн (122,9 млрд грн при плані 101,9 млрд грн).

Втім, є і певні тенденції, які викликають застереження і потребують більш детальної комунікації з боку Уряду. Зокрема, значно повільніші, порівняно зі зростанням податкових надходжень, обсяги відшкодування ПДВ. В той час як збір податкових надходжень, у січні-серпні 2021 року зріс на 13% до січня-серпня 2020 року, відшкодування ПДВ збільшилось лише на 4,4%.

Топ-5 компаній за обсягами бюджетного відшкодування ПДВ у серпні

Обсяг бюджетного відшкодування ПДВ продовжує падати. За серпень відшкодовано лише 10,77 млрд грн, що є найнижчим показником за 2021 рік. Середній час відшкодування ПДВ у серпні також дещо збільшився, і складає 37 діб (середньорічний показник 33 доби). В той же час кількість успішних операцій за серпень відповідає середньорічним показникам – 3695. Середня сума по операції – 2,9 млн грн.

ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за серпень:

1. ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД"- 1,6 млрд грн
КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
2. ТОВ "ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ" – 1,1 млрд грн
КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.
3. ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"- 407 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів.
4. ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"- 385 млн грн
КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;
5. ТОВ "АДМ ЮКРЕЙН"- 231 млн грн
КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Новачком серпневого ТОП-5 є компанія ТОВ "ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ", яка посідає друге місце з сумою відшкодування у 1,1 млрд грн. Основним видом діяльності компанії є оптова торгівля металами.

Уряд планує змінити підхід до виплати лікарняних  

Уряд готує законопроект щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування - фонду, який здійснює виплати по тимчасовій непрацездатності (лікарняні). Відповідний законопроект було винесено на розгляд Уряду 18 серпня (але поки що не схвалено). Текст законопроекту міститься за посиланням http://materialy.kmu.gov.ua/c1a6984b/docs/0bf3075c/Proekt_Zakonu_Ukrayini.pdf  

Основна новела законопроекту - збільшення (з 2023 року) терміну оплати тимчасової непрацездатності роботодавцем. Сьогодні він оплачує перші 5 днів лікарняного свого співробітника, а після цього лікарняний оплачує держава. У 1 півріччі 2021 року Середня тривалість листка непрацездатності складала 9,6 днів. Тобто роботодавці оплачували відсутність працівника через тимчасову непрацездатність протягом 5 перших днів, держава - в середньому ще 4,6 днів.  

Натомість, законопроект пропонує збільшити термін оплати лікарняних роботодавцем до 7 днів. Очікується, що це мотивуватиме їх покращувати умови праці своїх працівників, аби зменшити рівень захворюваності чи травмування серед них - та як наслідок, зменшити рівень можливої непрацездатності, та власних витрат на виплату лікарняних. Це - один з інструментів мотивації роботодавця покращувати умови праці в міжнародній практиці, зокрема в Швеції та Польщі. 

Також це допоможе зменшити видатки бюджету Фонду соцстрахування. За підсумками січня–липня 2021 року потреба у видатках Фонду за лікарняними листками зросла на 65,8% порівняно з тим же періодом минулого року і склала 9 мільярдів гривень.

Крім того, законопроект пропонує забезпечити доступ до сервісів Фонду через веб портал  “Дія”, та скоротити кількість документів, що подаються для призначення страхових виплат внаслідок нещасного випадку, з 21 до 1.

Довідково: Незабаром Центр аналізу публічних фінансів при КШЕ представить дослідження щодо шляхів підвищення ефективності регулювання страхування по тимчасовій непрацездатності в Україні, та огляд кращих міжнародних практик у цій сфері.

Проект закону 5600: Які пропозиції законопроекту привернули найбільшу увагу нардепів?

Сьогодні на засіданні профільного комітету ВР розглядаються поправки до другого читання до т.зв. «Антиахметівського» законопроекту #5600, який було прийнято в першому читанні 1 липня 2021 року. Цей проект передбачає зміни до Податкового кодексу України, ефект яких автори законопроекту оцінюють у додаткові надходження до зведеного бюджету у 50 млрд гривень на рік.

Але з урахуванням того, що проект закону містить значну кількість норм, що переглядають правила оподаткування, або підвищують ставки податків для окремих галузей, до нього, очікуванно, було подано 11 319 поправок. Більше – 16 тисяч – було подано тільки в "антиколомойський" закон.

Ми проаналізували поправки, що були опубліковані народним депутатом Ярославом Железняком на його Телеграм-каналі.

Найбільшу увагу нардепів заслужили частини законопроекту про реформування оподаткування аграрного сектору – більше 2700 поправок, і з них більше 1600 стосуються введення мінімального податкового зобов’язання.

Чимало поправок надійшло стосовно пропозицій щодо зміни ставок рентної плати за користування ресурсами України – майже 2300. Із них понад 1000 стосуються підвищення рентної плати за використання лісових ресурсів на 14,5%. Ця ставка обґрунтовується в пояснювальній записці потребою в індексації ставки рентної плати на рівень індексу цін виробників промислової продукції за 2020 рік.

Поправки стосовно лісових ресурсів в абсолютній більшості стосуються зменшення розміру ренти відносно тієї, що запропонована в законопроекті (від відмови індексувати ренту взагалі, до підняття ренти, але на менший, ніж 14,5%, відсоток).

Найактивнішою у поданні поправок до 5600 виявилась група депутатів від ОПЗЖ - н.д. Бурміч, Ісаєнко, та Фельдман, які надали до проекту закону близько 1500 поправок.

Кількість поправок, що стосуються «антиахметівських» пропозицій – введення акцизу на зелену енергію та підвищення розміру ренти на видобуток залізної руди – відносно невелика: вдалося нарахувати до близько 230 поправок за цими двома питаннями.

Серед 35 поправок спікера парламента Дмитра Разумкова з групою з 40-ка депутатів є пропозиція виключити норму законопроекту, якою «поріг» розміру земельної ділянки, продаючи врожай з якої потрібно сплачувати 18% податку, знижується з 2 га до 0,5 га. Загалом, поправки «групи Разумкова» переважно стосуються виключення окремих позицій законопроекту 5600.

Зміни До бюджету-2021: що важливо?

Поки всі чекають на проект бюджету-2022, вчора група народних депутатів, у складі кількох голів комітетів, зареєструвала зміни до бюджету-21 (проект закону №6052), які вже набули великого розголосу. Суть змін - збільшити і доходи, і видатки бюджету на 39,9 млрд грн (за загальним фондом держбюджету). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72758

Проект напрацьовано спільно з Мінфіном, який прогнозує, що за підсумками 2021 року доходи бюджету (за загальним фондом) буде перевиконано на близько 40 млрд гривень. Це - на 12 млрд грн більше, ніж вже наявне перевиконання, станом на кінець серпня. За січень-серпень доходи загального фонду склали 700 млрд грн при плані 672,3 млрд грн.

Відповідно, депутати пропонують розподілити дане перевиконання, аби профінансувати додаткові видатки бюджету за доволі довгим переліком, включаючи зарплати військовим, субсидії, будівництво доріг тощо.

На нашу думку, варто спрямувати ці кошти не на збільшення видатків, а на покриття вже запланованих - але тих, які планують фінансувати за рахунок запозичень.

Чому?

Бо наскільки хорошою є історія із перевиконанням доходів, настільки ж тривожною є виконання плану по запозиченнях. За січень-серпень уряд зміг запозичити лише 72% від плану, а саме 302,1  млрд грн при плані 417,3 млрд грн. Тобто фактичний обсяг запозичень - на 115 млрд грн менше, ніж план.

Аби профінансувати всі заплановані видатки бюджету, за останні 4 місяці року Мінфіну потрібно буде запозичити з усіх джерел ще 281,9 млрд грн, або майже стільки ж, скільки він зміг запозичити за перші 8 місяців року. Якщо наступний транш МВФ знову залишиться лише у заявах, запозичити стільки буде нетривіальним завданням.

Відтак, перевиконання по надходженнях могло б зменшити потребу у запозиченнях, і знизити ризики для фінансування видатків в останні місяці року.

І ще про проект закону №6052.

Планується, що перевиконання бюджету на 39,4 млрд грн забезпечать:
- податок на прибуток підприємств (30,0 млрд грн);
- «Внутрішній» ПДВ (2,0 млрд грн);
- «Імпортний» ПДВ (6,66 млрд грн);
- збір під час набуття права власності на легкові автомобілі на 0,75 млрд гривень.

Відповідно, депутати пропонують розподілити дане перевиконання, аби профінансувати додаткові видатки бюджету за доволі довгим переліком.

Зокрема:
- Збільшення субсидії на ЖКХ на 12,0 млрд грн
- Зарплати військовослужбовців ЗСУ, - на 3,8 млрд грн
- Збільшення видатків за програмою медичних гарантій МОЗ (на 2,0 млрд грн),
- Будівництво доріг (на 15,0 млрд грн)
«Депутатська» субвенція на соціально-економічний розвиток територій (на 2,5 млрд грн);
- поповнення статутних капіталів державних підприємств "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ДАП "Україна" і "Укрсервіс Мінтрансу" (разом на 556,4 млн грн).

До речі, у разі ухвалення проекту закону №6052, це буде вже сьоме внесення змін до бюджету-2021, зокрема третє суттєве збільшення планів по доходам та видаткам за рік. Попереднє відбулось лише в липні: змінами до ЗУ про державний бюджет було збільшено доходи та видатки бюджету відповідно на 10 млрд грн (без зміни показника дефіциту бюджету).

Проект бюджету-2022 VS бюджет-2021. Ключові показники

Друзі, для вашої зручності порівняли ключові показники щойно оприлюдненого проекту Закону про бюджет-2022, з діючим бюджетом-2021 (редакція ЗУ про державний бюджет від 5 серпня 2021 року). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72775

Надходження від яких податків у 2022 зростатимуть найскоріше?

Доходи на 2022 рік заплановані в розмірі 1 267,4 млрд грн (+14,4% до бюджету 2021 року), з них 1 103,7 млрд грн (+15,1% до бюджету 2021 року) мають становити податкові надходження в таких розмірах:

• імпортний ПДВ – 398,2 млрд грн (+13,2%)
• внутрішній ПДВ (з урахуванням бюджетного відшкодування) – 166,3 млрд грн (+18,6%)
• ПДФО – 160,8 млрд. грн (+16,9%)
• акциз (внутрішній і імпортний) – 153,8 млрд грн (+10,9%)
• податок на прибуток – 137,3 млрд грн (+22,8%)
• рента та плата за використання природних ресурсів – 46,3 млрд грн (+11,3%)
• інші – 41,7 млрд грн (+0,1%)

Неподаткові надходження (прибутки держпідприємств, перерахування прибутку НБУ, адміністративні збори, кошти від реалізації конфіскованого майна тощо) заплановані в розмірі 150,4 млрд грн (+11,7%)

На наш погляд, з урахуванням поточної динаміки зростання податкових надходжень до бюджету, та прискореної інфляції, дані очікування є здебільшого реалістичними.

Скільки отримає держбюджет від НБУ у 2022 році?

Продовжуємо розповідати про проект бюджету-2022. Зараз - про те, скільки Уряд планує отримати перерахувань від НБУ, і чи реалістична ця цифра?

В проект закладено, що в наступному році НБУ перерахує до державного бюджету 24,4 млрд грн, як частину свого чистого прибутку. Це - стільки ж, скільки НБУ перерахував до бюджету у 2021 році за результатами 2020 року.

Водночас прогнозні очікування НБУ щодо суми частини прибутку до розподілу за 2021 рік майже вполовину менші, і складають 13,6 млрд грн. Таким чином, існують значні ризики повторення ситуації поточного року.

Нагадаємо: при складанні проекту бюджету на 2021 рік Нацбанк попереджав, що за результатами року частина прибутку, який він зможе перерахувати до державного бюджету у 2021 році, складе 24,4 млрд грн, але в бюджет заклали цифру у 33 млрд грн. Як наслідок, навесні 2021 року цей ризик реалізувався, обсяг перерахувань від Нацбанку становив 24,4 млрд грн, і бюджет (очікувано) недоотримав 8,6 млрд грн.

Як у 2022 році зміняться видатки на міністерства?

Згідно з поточним планом Уряду, найбільше (у відсотковому значенні) у бюджеті-2022 мають зрости видатки на Міністерство у справах ветеранів - в шість раз. Більш, ніж удвічі збільшиться бюджет Міністерства розвитку громад. Ключова причина - значне збільшення Державного фонду регіонального розвитку (щоправда, як показує практика попередніх років, він може зменшитись до фінального голосування). На 66% збільшується бюджет Мінцифри

Водночас, найбільше зменшаться видатки на МінТОТ (-41,5%), Мінінфраструктри (-31,5%) та Мінкульт (-21,7%).

Зокрема, у Мінінфраструктури, попередньо, не планується фінансувати програми (наявні у 2021 році), щодо Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (0,5 млрд грн), та щодо будівництва аеродрому аєропорту «Дніпропетровськ" (план на 2021 рік - 1,4 млрд грн).

Запрошуємо на обговорення проекту Закону про державний бюджет на 2022 рік

Бюджет — ключовий фінансовий інструмент для розвитку і реалізації цілей держави.

Що закладено в проект бюджету-2022? Які галузі будуть пріоритетні для фінансування, а які - ні? Чи відповідають фінансові пріоритети стратегічним пріоритетам Уряду, Президента та народних депутатів? Наскільки реалістичним є проект бюджету, і які ризики він містить?

Все це плануємо проаналізувати одразу після подання Урядом проекту Закону про державний бюджет на 2022 до Верховної Ради - та розповісти вам, 17 вересня о 14.00, на фб-сторінці KSE.

Формат заходу: презентація проекту Закону про державний бюджет на 2022 рік.
Спікери заходу: Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, Юрій Шоломицький, керівник Центру макроекономічного моделювання KSE

Слідкуйте за презентацією 17 вересня о 14.00, на фб-сторінці KSE

Форма реєстрації: https://forms.gle/qqHs2LeqzabccuHc9