Втрати Пенсійного фонду та відсутність розрахунків: що означає закон про усунення дискримінації платників ЄСВ 

В січні 2021 року вступив в силу Закон про усунення дискримінації платників ЄСВ. Цей закон було прийнято ще на початку Covid-кризи в травні 2020 року. Закон напряму знижує надходження до Пенсійного фонду - але масштаб цього зниження оцінити неможливо. 

Ключові новації цього закону - звільнення самозайнятих осіб і ФОПів, які мають основне місце роботи, від сплати за себе ЄСВ  за ті місяці, за які роботодавець на основній роботі сплатив страховий внесок (тобто ЄСВ) за них. 

А ключове питання - те, скільки ФОПів та самозайнятих отримують право не платити ЄСВ, згідно з цим законом. І якими, врешті решт, будуть втрати бюджету Пенсійного фонду від цієї новації. 

Аби розрахувати вплив цього кроку, ми запитали відповідну інформацію у Податкової служби і Пенсійного фонду, - але вони такої статистики не надали. У Мінфіну просто її немає: в експертному висновку Мінфіну до проекту відповідного закону зазначається, що розрахунок вартісного впливу здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю даних.

Таким чином, депутати прийняли рішення, фінансові наслідки для ПФ точно будуть негативними, але наскільки - невідомо. І це - в той час, як бюджет Пенсійного фонду вже глибоко дотаційний за рахунок коштів державного бюджету (195 млрд грн на 2021 рік). 

Це означає, що Пенсійному та іншим соцфондам буде потрібне додаткове фінансування із держбюджету за рахунок інших платників податків на покриття більшого дефіциту.

#Обговоримо?
Прожитковий мінімум в Україні: як уряд бачить потреби українців 

В Україні існує два типи прожиткового мінімуму: законодавчий та фактичний. Перший встановлюється законом про держбюджет і тричі змінюється протягом року, а другий щомісяця розраховується Мінсоцполітики на базі динаміки рівня життя. При цьому фактичний прожитковий мінімум майже вдвічі вищий, ніж передбачено законом.

Законодавчий розраховується на одну особу, а також для окремих груп населення. Наприклад, вартість наборів продуктів харчування для працездатних осіб більше на 22% ніж для непрацездатних. Для непрацездатних осіб вартість непродовольчих товарів також на 20% менша ніж для працездатних, а витрати на транспортні послуги взагалі відсутні. 

Така різниця базується на тому, що працездатна особа витрачає більше енергії та сил для роботи, тому потребує більше ресурсів, але суперечить ідеї, що ПМ має встановлювати межу гідного рівня життя. Адже значить особи, які втратили працездатність мають витрачати менше коштів навіть від встановленої мінімальної вартості для іншої соцгрупи.   

Аби детальніше розібратись із проблемами прожиткового мінімуму в Україні, та перспективами їхнього вирішення, приходьте СЬОГОДНІ на наш захід, присвячений цьому питанню.

Реформа ДФРР: як ефективніше розподіляти гроші громадам?

Що таке ДФРР і як він працює

Державний фонд регіонального розвитку - це інструмент розподілу коштів держбюджету для регіональних капітальних проектів. Він вважається найбільш справедливим, інші інструменти або припинили своє існування (інфраструктурна субвенція) або залишаються занадто вразливими до впливу політичних інтересів (т. зв. «соц-економ фонд»).

Для того щоб на проект виділили гроші з ДФРР, він має відповідати певному колу цілей та обов’язкове співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%. Разом з тим, ДФРР теж не ідеальний і урядовий законопроект 4200 може його покращити.

Що і як хочуть реформувати

Пропонується збільшити обсяг ДФРР до “не менше 3% доходів загального фонду держбюджету” (замість 1%). При цьому, планується перехідний період (з 2021 – 1%, з 2022 – 2%, з 2023 – 3%).

Хоча не має жодних гарантій, що цю норму будут дотримувати - так само як сьогодні не дотримують в бюджеті норму в 1%.

До ДФРР додатково зможуть зараховуватися кошти, які надходять до спецфонду державного бюджету в рамках підтримки іноземних партнерів.

Це дозволить інституціоналізувати кошти краін-партнерів на розвиток регіонів, та використати їх максимально ефективно.

Пропонується такий розподіл видатків фонду: 50% - проекти Державної стратегії регрозвитку, 30% - обласні проекти, 20% - проекти відповідно до стратегій громад.

Це дозволить врахувати різні рівні проектів, а також рівномірно розподіляє кошти по громадах.

У складі комісії з відбору буде менше нардепів (не більше 50%), що має зменшити можливості лобіювання інтересів. А щоб мінімізувати затримки на старті реалізації проектів на початку бюджетного періоду будуть змінені терміни ключових етапів відбору проектів на ДФРР.

У 2020 році уряд надав державні гарантії на 48,5 млрд грн.

Протягом 2020 року уряд надав державні гарантії по позикам різних установ та організацій загальним обсягом 48,5 млрд грн. За рік уряд ухвалив 21 рішення про надання державних гарантій. Про це свідчать дані Державної казначейської служби.

З цієї суми 43,6 млрд грн - гарантії по кредитах у гривні. Ще 4,8 млрд грн - по кредитах в валюті.

Ключова проблема державних гарантій - те, що в більшості позичальників, що отримують державну гарантію, не має/ не вистачає власних доходів, аби бути взмозі потім розплатитися по власних боргах. І робити це за них буде держава. Таким чином, фактично мова йде про приховане збільшення державного боргу, яке створить додатковий тиск на державний бюджет в момент, коли цим позичальникам потрібно буде робити перші ж платежі по погашенню даних позик.

Саме тому державні гарантії - ризиковий інструмент, яким варто користуватись вкрай обережно. Для порівняння: у 2019 році Уряд лише двічі скористався своїм правом надання державних гарантій, загальним обсягом на 4,9 млрд грн.

Кому держава гарантувала борги?

23,5 млрд грн - гарантії, надані Укравтодору. Причому, для нього держава гарантує позичальнику не лише сплату по боргу, але й навіть відсотковий дохід.

15,1 млрд грн - гарантії, надані по кредитах «Укренерго». 4,8 млрд грн з цієї суми - це гарантія по позиці від ЄБРР (еквівалент 149 млн євро). Решта - внутрішні гарантії, по боргах у гривні. Причому держава повністю гарантувала всі платіжні зобов’язання по цих боргах»

Ще 3,9 млрд грн - це державні гарантії, надані 11 банкам на портфельній основі, для фінансування мікро-, малого та середнього бізнеса.

3 млрд грн - гарантії для ДП «Антонов». Відповідне рішення було прийнято урядом 29 грудня 2020 року.

2,9 млрд грн - гарантії для Державної іпотечної установи.

І найцікавіше: з 21 наданих в минулому році рішень по державних гарантіях 15 вступило в силу 31 грудня 2020 року. Тобто уряд поспішав роздати гарантії наприкінці року.

Детальніше про ризики надання державних гарантій читайте у нашій минулорічній статті https://www.epravda.com.ua/publications/2020/05/5/660136/

Чому уряд не може підняти прожитковий мінімум до його фактичного рівня?

Фактичний рівень прожиткового мінімуму в Україні майже вдвічі вищий, ніж той, що закладено в Закон про державний бюджет-2021. В уряді це знають та розуміють, але підвищити розмір прожиткового мінімуму в бюджеті до його фактичного рівня на сьогодні не можуть. 

Чому? Бо до розміру прожиткового мінімуму сьогодні прив’язано більше 150 різних виплат з (а інколи - й до) бюджету. Як наслідок - будь-яка його зміна тягне за собою потребу у перерахуванні видатків по великій частині бюджетних витрат.

На минулому тижні детально обговорили дану проблему, та перспективи її вирішення, із представниками Міністерства фінансів, Міністерства соціальної політики, Комітету ВР з питань соціальної політики, Офісу Президента та зовнішніми експертами. За посиланням можна подивитись відео обговорення https://fb.watch/3YDaH1r3af/

А у додатку - презентація нашого Центру з ключовими висновками щодо причин такої ситуації, та шляхів її вирішення

#прожитковий_мінімум Підсумували для вас ключові тези і інсайти нашого нещодавного дослідження по прожитковому мінімуму, та дискусії із ключовими полісі-мейкерами по цьому питанню. Читайте у статті для VoxUkraine https://voxukraine.org/uk/prozhitkovij-minimum-v-ukrayini-shho-z-nim-ne-tak-i-yak-tse-vipraviti/

#Бюджетний_барометр за лютий 2021 року

⁉️Чим виконання бюджету у січні-лютому 2021 року відрізняється від ситуації у попередні роки?

⁉️Як в лютому фінансувались видатки бюджету?

⁉️За якими податками перевиконали план, а по яким - провалили, та чому?

❕Чим загрожує (повне) невиконання плану по зовнішніх запозиченнях у січні-лютому для країни?

❕Скільки державних гарантій та кому надав вже надав уряд у 2021 році?

Шукайте відповіді на всі ці, та багато інших питань, у новому Бюджетному барометрі за лютий 2021 року (за посиланням https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/03/CPFG_Byudzhetniy-barometr-lyutiy-2021.pdf)

Вперше за останні 4 роки план по доходах держбюджету (пере)виконано

За перші два місяці року, план по доходах державного бюджету (за загальним фондом) було перевиконано - на 4,8 млрд грн. При цьому, уряд зібрав на 19,2% більше надходжень за загальним фондом, ніж у січні-лютому 2020 року.

Це відбувається вперше принаймні за останні чотири роки: зазвичай план по надходженнях до бюджету у перші місяці року не виконується. Деталі - дивіться на графіку, та читайте у новому Бюджетному барометрі за лютий 2021 року. https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/03/CPFG_Byudzhetniy-barometr-lyutiy-2021.pdf

План по зовнішніх запозиченнях уряду в січні-лютому повністю «провалено»

В січні-лютому уряд планував запозичити на зовнішніх ринках 45,4 млрд грн (в еквіваленті), але не зміг зробити цього.

План по зовнішніх запозиченнях на лютий становив 30,5 млрд грн. На січень - 14,9 млрд грн.
Сумарно це - еквівалент 1,6 млрд доларів.

Залучити ці кошти уряд планував, в тому числі, через отримання коштів від чергового траншу МВФ (https://news.rbc.ua/rus/politics/kabmine-zhdut-sleduyushchiy-transh-mvf-fevrale-1608234517.html). Але цього не сталось. В свою чергу, через відсутність співпраці з МВФ та іншими донорами у лютому Мінфін не зміг запозичувати на зовнішньому ринку.

Частково Мінфін зміг перекрити нестачу зовнішніх запозичень за рахунок внутрішніх запозичень, скориставшись високим попитом. Так, у лютому Мінфін розмістив ОВДП в еквіваленті 37,4 млрд грн при запланованій сумі у 26 млрд грн.

Втім, загальний план  запозичень все одно виконати не вдалось: у лютому обсяг недовиконання плану склав 19,2 млрд грн, за січень-лютий - вже 31,4 млрд грн (запозичено 74,3 млрд грн при плані  на 2 місяці 108,4 млрд грн)

Деталі читайте у новому Бюджетному барометрі за лютий 2021 року.

https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/03/CPFG_Byudzhetniy-barometr-lyutiy-2021.pdf

Як децентралізація впливає на збалансованість бюджету?
#Науковці_говорять

У жовтні 2020 року в Україні пройшли місцеві вибори, які завершили основний етап реформи децентралізації. Ключова складова реформи - це бюджетна децентралізація, коли гроші та повноваження передаються на місцевий (базовий) рівень бюджетної системи - територіальним громадам.

Як це може вплинути на ефективність розподілу грошей у громадах?

Дослідження “Ефективність фіскальної децентралізації та фіскальної політики”, підготовлене співробітниками МВФ Mousse Sow and lvohasina Razafimahefa (IMF Working Paper WP/17/64, 2017) говорить, що чим більша частка видатків здійснюються на нижчих рівнях (тобто на рівні місцевої влади), тим кращою є фіскальна дисципліна в країні та забезпечується фіскальний баланс. Іншими словами, що політики “на місцях” більш відповідально ставляться до збалансування місцевого бюджету, що, в свою чергу призводить до зменшення його дефіциту.

Чому?

По-перше, тому, що тиск громадськості на органи влади на місцевому рівні відчувається потужніше, ніж на рівні центрального уряду (цьому сприяє близькість до виборців, які є кінцевими отримувачем благ та послуг). Близькість до громадян посилює і підзвітність.

По-друге, тому що місцева влада краще інформована про потреби та уподобання населення, як наслідок - зменшує нецільові видатки.

Втім, децентралізація видатків може все ж і послабити фіскальну дисципліну, - якщо вона не супроводжується такою самою децентралізацією обов'язків щодо збору доходів. Адже в такому випадку органи місцевого самоврядування можуть збільшити видатки, очікуючи, що їх фінансуватиме центральний уряд.

До речі, місцеві видатки у розвинених країнах становить близько 40%, а у розвиваючихся країнах 25%. У доходах середні частки складають 37% та 23% відповідно. В Україні у 2020 році частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 22,61% за доходами та 29,3% за видатками.

Рекордсмени за темпами відшкодування ПДВ у 2020 році

У 2020 році найшвидше бюджетне відшкодування по ПДВ було здійснено лише за 7 діб, а найдовший період сягнув 4,5 років. Про це свідчить аналіз статистики відшкодування ПДВ у 2020 році, здійснений Центром аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ.

За 2020 рік було проведено 41 379 операцій з відшкодування ПДВ.

Зазвичай, відшкодування ПДВ здійснюється протягом 30 діб з кінцевого терміну подачі декларації по ПДВ (якщо не має потреби у документальній перевірці) або 60 діб (якщо така потреба, з точки зору Державної податкової служби, є). Але за даними державного казначейства минулого року було проведено 2641 операцію для 1595 компаній на загальну суму 13 млрд грн, по яких термін відшкодування був довший, ніж цей термін.

Топ суб’єктів з рекордно довгими строками відшкодування складається з 2 компаній та 1 фізичної особи:
1. ШОПЕН Н.В. - 3 операції, більше 1700 діб (4,5 років) на кожну, загальна сума 10 261 грн.
2. ТОВ СП "НІБУЛОН" (одна з компаній з найбільшими обсягами відшкодування) - 4 операції, від 1500 до 1700 діб на кожну, загальна сума 7,8 млн грн.
3. ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКІ БАРВИ" - 2 операції, більше 1500 діб на кожну, загальна сума 108 тис. грн.

Тобто процес відшкодування затягувався як для великих компаній, так і впевнених «середнячків».
Водночас, минулого року були і швидкі відшкодування (строком менше 20 діб) для 1684 операцій, що припали на 1030 компаній на загальну суму майже 10 млрд грн.

Серед «швидких» рекордсменів є компанії, які отримали своє відшкодування за 7 діб:
4. ТОВ "САММ+" - 1 операція на суму 440 тис. грн.
5. ПРАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" - 1 операція на суму 4,8 млн грн.
6. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - 1 операція на суму 41,5 млн грн.

Компанії-рекордсмени по загальному обсягу відшкодування на рік також інколи проходять усю процедуру досить швидко. Так, ПРАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" минулого року отримав свої 827 млн грн за 10 діб, а відшкодування ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" зайняло трохи більше часу - 13 діб, але і сума була також досить вагомою - 611 млн грн.

Митниця перевиконала план по надходженням у лютому: імпорт яких товарів збільшився, а яких - впав

У лютому митниця забрала 37.7 млрд грн, перевиконавши план на 1,18 млрд, а якщо порівнювати з 2020 роком - митні збори цьогоріч більші на 4,36 млрд грн.

Є 2 явні причини збільшення надходжень рік до року: слабша національної валюта (середній курс за лютий 2021 року склав 27,88 грн/дол проти 24,6 грн/дол у лютому минулого року), та збільшення оподатковуваного імпорту.

У лютому оподаткований імпорт склав 122 млрд грн, в той час як у лютому 2020 року імпорт склав 103 млрд грн.

Порівняно з лютим минулого року найбільше зріс імпорт:
- реакторів та машин (на 46,6 млн дол США);
- мінеральних палив (на 34,66 млн дол США);
- пластмас (31,2 млн дол США);
електромашин (на 30,9 дол США).

Найбільше зниження припало на категорії фармацевтичної продукції (-31,7 млн дол США) та чорні метали (на 10,7 млн дол США).

Також, у лютому митні збори збільшились і порівняно з січнем-2021, коли він становив 102,07 млрд. Хоча курс гривні за той самий період зміцнився (27,88 грн/дол порівняно з 28,22 грн/дол США у січні-2021).

У лютому 2021 року порівняно з січнем 2021 року найбільше зріс імпорт:
- засобів наземного транспорту (на 121 млн дол США)
- ядерних реакторів (на 84 млн дол США)
- хім. продукції (на 74,4 млн дол США).

Найбільше падіння припало на мінеральні палива (40,66 млн дол США).

Митниця перевиконала план по надходженням у лютому. Джерело: bi.customs.gov.ua

Депутати пропонують осучаснити ставки державного мита

Група депутатів «Слуги народу» , включно з головою профільного - податкового - комітету - готують до розгляду у Верховній Раді проект закону 3236-1, яким пропонують осучаснити ставки державного мита. Таке мито справляється за вчинення дій в інтересах юридичних і фізичних осіб та за видачу документів, що мають юридичне значення (накшталт, за видачу паспортів, реєстрацію шлюбу, нотаріальні дії тощо).

Встановлення державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів "Про державне мито", який був прийнятий ще в 1993 році. Для визначення переважної більшості ставок державного мита використовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян - 17 гривень.

Втім, через вкрай низький розмір коефіціентів, що використовуються для обчислення ставок державного мита, та відсутність зростання неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, фактичний розмір більшості мит є напрочуд низьким, і, ймовірно, не покриває навіть собівартості здійснення касових операцій - не кажучи вже про оплату робот співробітників держорганів, що надають такі послуги.

Законопроект пропонує виправити це. Бенефіціарами змін мають стати місцеві бюджети. Адже державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до місцевих бюджетів як неподаткові надходження, а саме «Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності».

Зокрема, у разі прийняття законопроекту ставки державного мита зміняться наступним чином (найбільш відчутні зміни):

1. Державне мито за реєстрацію шлюбу зросте з 0,85 грн до 119 грн.
2. За посвідчення заповітів – з 0,85 грн до 170 грн
3. За посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів – з 0,51 грн до 119 грн
4. За посвідчення інших доручень – з 0,34 грн до 170 грн.

Щоправда, вже традиційно, до проекту законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками.

Куди та як “перекидали” бюджетні гроші у лютому

Що таке бюджетна “перекидка”

Перекидки, перерозподіли, передачі бюджетних призначень та розпорядження про “деякі питання виділення коштів” - все це означає зміни напрямку використання коштів як в межах однієї бюджетної програми, так і з однієї програми на іншу. Коли такі рішення (особливо часто під кінець року) штампуються конвеєром, то це викликає передосторогу - кошти (яких до того ж обмежена кількість) витрачаются не туди, куди планувалось початково.

Які перерозподіляли гроші у лютому

За лютий Уряд здійснив одне виділення коштів із резервного фонду на допомогу членам осіб загиблих під час участі в антитерористичній операції або стали особами з інвалідністю на суму 13,8 млн грн.

Окрім цього ухвалили розпорядження про перерозподіл видатків держбюджету (це і є перекидка) щодо видатків Мінкульту - були зменшені видатки за програмами з управління та охороною культурною спадщиною (загалом на 12,14 млн грн) та збільшені видатки за програмою “Керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики”. 3 березня розпорядження було погоджено з бюджетним комітетом ВРУ.

Чи є в цьому проблема?

Поки що ситуація виглядає цілком нормальною, але з часом Уряд та розпорядники все частіше вдаватимуться до цієї шкідливої звички через неякісне планування та необхідність уточнювати розрахунки або відсутність політичної важливості бюджетної програми.

Наприклад, у лютому минулого року було ухвалено 7 рішень про перерозподіл, а за грудень 2020 року Урядом було прийнято 13 постанов про перерозподіл видатків на загальну суму 12,5 млрд грн (перерозподіл коштів відбувся зі 119 бюджетних програм на 13). З них 11 млрд грн було перераховано до Covid-фонду (включаючи частину коштів, яку раніше з Covid-фонду передавали на інші програми).

8000 грн від влади для ФОПів: раунд 2

Епідеміологічна ситуація знову змушує владу закривати на карантин області, через що діяльність частини бізнесу - зупиняється. Аби допомогти підприємцям, що постраждали через локдаун, сьогодні Президент зареєстрував у парламенті законопроект про допомогу особам на період обмежувальних заходів.

Що пропонується?

За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів надати одноразову допомогу найманим працівникам та ФОПам, які втратили частину своїх доходів чи зарплати внаслідок протиепідемічних обмежень. Допомога має виплачуватись, якщо страхувальник застрахованої особи перебуває на території, де були введені додаткові обмеження.

Перелік основних видів економічної діяльності, щодо яких встановлюватимуться обмеження - та відповідно, на які буде поширюватись норма про такі виплати, буде затверджена Кабміном.

З державного бюджету буде виплачено по 8 тисяч гривень. Виплати з місцевих бюджетів будуть визначатись рішеннями самих ОМС.

Згідно з проектом закону, дана допомога у 2021 році буде надаватися одноразово.

На що звернути увагу?

Даний закон багато в чому дублює норми аналогічної президентської ініціативи - закону 1071-IX, ухваленому 4 грудня 2020 року. Тоді загальний обсяг виплат по допомозі становив 3,85 млрд гривень, з яких наймані працівники отримали 1,85 млрд грн, фізичні особи – підприємці – 2,0 млрд гривень. За даними Центру аналізу публічних фінансів, це дозволило в грудні-2020 року покрити такими виплатами понад 60% ФОПів та найманих працівників, які підпадали під критерії видачі допомоги.

Наразі в проекті нового закону не вказано джерел фінансування нових видатків державного бюджету - принаймні в такому обсязі. Ймовірно, одночасно у парламенті буде зареєстровано проект відповідних змін до державного бюджету.

При цьому, ключова відмінність нового законопроекту - це те, що він передбачає співфінансування таких витрат з боку місцевих органів влади (хоча і не встановлює чіткий розмір таких виплат з місцевих бюджетів, адже у кожному конкретному випадку це буде залежати от спроможності конкретного місцевого бюджету)

Кошти на кисень для Івано-Франківська

На минулому тижні Уряд виділив нову субвенцію Івано-Франківській області для забезпечення киснем її лікарень. Загальний обсяг фінансування - 60 млн грн. Відповідно, в держбюджеті-2021 буде відкрито нову бюджетну програму.

Реакція Уряду на недостатнє забезпечення подачею кисню в Івано-Франківській області є позитивним сигналом. Однак таке точкове рішення не усуває подальших ризиків. Адже це рішення стосується лише одного регіону, і не виключено, що незабаром такі ж субвенції будуть потрібні і для інших областей.

В жовтні минулого року Уряд також виділяв 1,46 млрд грн. як субвенцію місцевим бюджетам на закупівлю кисню, але тоді цю субвенцію могли отримати всі області України.

Можливо, аналогічну субвенцію чи програму на забезпечення киснем лікарень по всій країні доцільно було закладати і в бюджет-2021.

Розподіл минулорічної субвенції доступний за посиланням.

Акциз - громадам, аудит медсубвенції та нова субвенція на спорт: бюджетні новини для регіонів

Минулого тижня Уряд прийняв низку постанов, які впливають на місцеві бюджети. Наш топ-4:

1) Створена нова субвенція на розвиток спортивної інфраструктури. Умови субвенції: співфінансування з місцевих бюджетів не менше, ніж 10%, наявність документації для проведення робіт, а також гарантія від місцевих бюджетів своєчасно використовувати субвенцію у повному обсязі та підтримувати об’єкти за свій кошт у майбутньому. При цьому, окремої відповідальності за можливе недотримання гарантій не передбачено, тож це ризик для нових довгобудів.

2) У рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, Мінрегіон почав розподіляти субвенції для територіальних громад Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Херсонської та Одеської областей. У держбюджеті-2021 на цю програму передбачено 1,2 млрд грн за спецфондом та 0,45 млрд грн за загальним фондом.

3) Зарахування частини акцизного податку до місцевих бюджетів. Насправді - технічна постанова, але вона була потрібна, бо за законодавством обсяг цих коштів залежить від показників реалізації палива за попередній період і потребує окремого рішення Уряду.

4) Зміни у порядку надання субвенції для підтримки закладів та заходів у системі охорони здоров’я. МОЗ разом з облдержадміністраціями планує проаналізувати витрачання коштів за кожним із напрямків та за результатами - впорядкувати мережу закладів охорони здоров’я, що отримуватимуть ці кошти. Також додається можливість «міжмісцевих» трансфертів цієї субвенції.

Які галузі отримали найбільше відшкодування ПДВ у 2020 році?

Левову частку відшкодування з ПДВ з бюджету отримують лише 2 галузі економіки: переробна промисловiсть (63,4 млрд грн у 2020 році) та торгiвля і ремонт автотранспорту (47,3 млрд грн).

Всі інші галузі отримують значно менші обсяги відшкодування, порівняно з цими лідерами. Зокрема, аграрії («Сільське, лісове та рибне господарство») займають лише 6 місце в рейтингу отримувачів з 4,2 млрд грн у 2020 році.

Серед галузей-лідерів прослідковується певна сезонність в обсягах відшкодування: зазвичай у другій половині року вони отримують значно нижчий обсяг відшкодування, аніж у першій половині. А представники галузі “торгівля та ремонт автотранспорту” зазвичай найменші обсяги відшкодування (майже вдвічі нижчі за звичайний показник) отримують у липні-серпні кожного року.

В цілому до ТОП 5-галузей за обсягом відшкодування ПДВ в Україні належать:
-Переробна промисловість
-Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклів.
-Добувна промисловість i розроблення кар'єрів.
-Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність.
-Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

До переробної промисловості належить в т.ч. переробка сировини сільського, лісового та рибного господарства (наприклад, перероблення свіжої риби, пастеризацію та розлив молока в пляшки). Після значного збільшення обсягів відшкодування для цієї галузі у 2019 році, у 2020 році вони впали майже на чверть, що, ймовірно, стало наслідком уповільнення економічної діяльності внаслідок ковід-кризи.

ТОП 5-галузей за обсягом відшкодування ПДВ, млрд грн

Джерело: Державна податкова служба

Дефіцит Пенсійного фонду збільшується

В березні Пенсійний фонд знову покривав свій дефіцит за рахунок позичок ЄКР, і не зміг повернути на кінець місяця вже 6,6 млрд грн. (у лютому - 3,7 млрд грн). Таким чином, разом, з початку 2021 року, обсяг непогашених коштів ПФ перед ЄКР складає вже 13,3 млрд грн.

На наш погляд, ключова причина такого зростання - пришвидшена індексація пенсій, яка в цьому році була проведена не 1 липня (як було передбачено бюджетом ПФ), а 1 березня. За даними Уряду, внаслідок індексації пенсій, на 11% пенсії підвищились для 7,9 мільйонів людей, розмір пенсії для них підвищився в середньому на 308 гривень.

Це призвело до того, що лише за рахунок індексації пенсій щомісячний обсяг видатків Пенсійного фонду збільшився на 2,4 млрд гривень на місяць.