Varvara Perekrest
388 subscribers
121 photos
3 videos
26 links
Особисті повідомлення @printrovert

Особистий канал незалежної дизайнерко-ілюстраторки та викладачки, яка бореться з власною професійною депресією і тому багато бухтить і рефлексує.
Download Telegram
Чи є охочі пройти Візуальну метафору онлайн одночасно з офлайн групою?
Можна бути наївними оптимістами, що взимку не буде повної Ж з електрикою та опаленням і можна буде жити своє звичайне життя та робити роботу. Але я не схильна до цього. В мене вдома є зарядна станція і інтернет, здатний пропрацювати 3 доби без світла. Ми навіть думаємо про покупку бензинового генератора, бо з цими прогнозами взагалі невідомо, чи буде чим ту зарядну станцію поновлювати.

Але мій реалістичний робочий сценарій — це встигнути провести три курси наживо в цьому році до початку опалювального сезону:

1. Візуальна Метафора оффлайн / старт 9 липня
2. Візуальна Метафора онлайн / старт 4 липня
Обидві групи будуть дуже маленькі, йтимуть одночасно і одна одну підживлюватимуть

3. Колір онлайн буде наприкінці липня / в липні буде пост про старт набору

Всіх чекаю, кому треба зараз. Кому треба потім колись — oh well, почитайте українські новини та прогнози на зиму )))
Зацініть, в мене є сайт ) Наче я класний авторитетний викладач, з досвідом, дипломами і блекджеком. Oh wait...
/на правах дружньої реклами/

Зверніть увагу на цю вакансію, можливо шукають саме вас:

https://www.instagram.com/p/C8uAnnCNcUg/
Всім привіт )

На курсі Візуальна Метафора ОФФЛАЙН ще є кілька місць. Ох і важко він набирався, але я рада що за будь-яких обставин вирішила його провести. Хоча щодо майбутніх офлайнових наборів такий стан речей трохи демотивує, якщо не відваджує взагалі (

Тому вирішила запросити ще кількох людей на два окремі заняття оффлайн в рамках цього курсу. Тобто ви можете відвідати один або два заняття-воркшопи з теорії разом з групою без зобов'язань )))

9 липня ВТ 10:00-12:30 — тема Візуальне дослідження (як якісно збирати великий об'єм різноманітних будматеріалів для майбутніх метафор)

16 липня ВТ 10:00-12:30 — тема Методи конструювання візуальних метафор (думаю назва говорить сама за себе)

Зустрічаємось на Подолі, 10 хв від метро Контрактова пл. в затишному окремому коворкінг-приміщенні при кав'ярні. Ви трошечки могли бачити його на моєму драматичному рілсі )
Всі необхідні матеріали для практики входять у вартість.

Вартість одного заняття 1800 грн. Щоб доєднатись, пишіть мені в особисті @printrovert. Пропозиція дійсна до початку заняття, кількість місць дуже обмежена.

Колір онлайн наступного тижня відкриється набір найімовірніше зі стартом 30 липня по вівторках 10:00-12:00.
Лінія в записі на фіналізації і скоро буде доступна.
Пляма в записі буде доступна в серпні.
Чекайте тут постіків.

Трошки розгребусь і повернусь до вас із корисним контентом, бо вже самій тошно від цих постійних рекламно-продажних підводок )))
Довго сміявсь )

Вирішила глянути, шо там за курс на Доместіці про візуальну метафору за 20 баксів (а зараз акція! розпродаж! 1 долар).

17 уроків
загалом тривалістю 3,5 години )

Майже всі уроки — це референси інших художників, огляд робіт викладача, як він малює потім в Прокріейт і т д.

Але один називається “How the Visual Metaphor is Created”, бінго! Триває менше 5хв (я все дивлюсь на швидкості х2, тож виходить 2хв), і більшу половину автор все одно показує готові роботи і пояснює які ідеї вони ілюструють.

Але нарешті роботи закінчуються, ось він обіцяє пояснити, як їх створювати. Я з останніх сил впираюся очами в англійські субтитри, максимально зосереджуюсь, навіть зменшую швидкість до 1,5:

«Я дуже спираюсь в роботі на свою інтуїцію. І просто записую в скетчбук все, що приходить мені в голову.»

Це всьо, колєгі та коліжанки )

А оскільки я вам щойно зекономила 40 грн, закиньте їх на якийсь збір 😉
Вдумливе малювання: Колір

Курс-практикум про те, як побачити та відчути, налаштувати розуміння і почати свідомо застосовувати в своїх роботах колір. Про колір як самостійний елемент поза лініями/плямами та з ними разом. Мінімально про теорію кольору і чому її, трохи штучну і «математичну», так складно пристосувати до своєї практики. Ми не будемо фарбувати викраски кольорового кола, ггг ) Наша увага спрямована на світ довкола та його природу світла, як ми бачимо та діємо в через колір, що формує наш візуальний досвід та як можна його перекласти на «мову китів».

Аналогічно до попередніх розділів, складається з 8 занять щотижня по вівторках, 3 в записі і 5 живих зумів. Зуми відбуваються о 10:00 (за Київським часом) тривалістю 1,5-2,5 год в залежності від об’єму зроблених групою домашок та запеклості дискуссій))) Ці зустрічі також будуть доступні в записі для учасників на випадок пропусків, відключень світла та іншого ентропічного хаосу буття. Після кожного заняття (тобто щотижня) цікаві домашки і постійна підтримка в Телеграм-групі. Мʼякі дедлайни, доступ до всіх матеріалів та чату на рік.

Розмір групи до 15 учасників
/ Залишилось вільних місць: 1 (+ ще одне на броні до понеділка 22/07)

Розклад:
30/07 Вступ і знайомство. Про курс і про колір (в записі)
6/08 Освітлення та яскравість (зум)
13/08 Комплементарність та насиченість (зум)
20/08 Кольорова арифметика та базові гами (в записі)
27/08 Взаємодія кольору через простий контраст (зум)
3/09 Взаємодія кольору через фізичне змішування (запис)
10/09 Взаємодія кольору через оптичне змішування (зум)
17/09 Колір для композиції. Візуальна мова. Завершення і рефлексія (зум)

Вартість: 6000 грн
(хто пройшов курси Лінію і Пляму і був активним на заняттях — буде знижечка)

Необхідні матеріали:
Різноманітні кольорові традиційні інструменти та матеріали (я розповім про них на заняттях), щось дороге специфічне спеціально для курсу купувати не треба, спробуємо використовувати те що маєте або дуже доступне, upcycle і recycle. Папір різних форматів та текстури (від А6 до А0); інтернет та Зум для зідзвонів, завдання-інструкції в Notion, чатік в Telegram, камера на телефоні щоб фотографувати роботи для переглядів, щось для мінімального редагування розміру та яскравості фотографій для зручності.
В цьому розділі можна і потрібно користуватись цифровими інструментами в паралелі з аналоговими, щоб зрозуміти їх логіку роботи з кольором.

Для запису на курс пишіть бдлск В ОСОБИСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ @printrovert, місце бронюється після оплати. Коментарі лише для запитань, дякую 🙏🏻
UPD Місця забрали.

Тим хто в Києві, нагадую, що завтра можна доєднатись до практичного заняття групи оффлайн з генерування візуальних метафор і пройти окремо цей воркшоп.

10:00-12:30, 7 хв від м. Контрактова пл.
1800 грн
У вартість входять всі необхідні матеріали, чудова компанія та додаткова лекція в записі.

Ми розглянемо в деталях на практиці 5 найбільш поширених та універсальних методів, а також нюанси навчання цим навичкам.
В додатковій лекції ще +18 методів для самостійного опрацювання.

Пишіть в особисті @printrovert
На колір залишилось 1 місце 🙀
І одне на броні до понеділка 22 липня.

Далі записуватиму в лист очікування, якщо набереться друга група по четвергах в той самий час.
Проговорюю це кожному учню і кожній групі. Записала це і для вас.

Є два світи:

Один фізичний та реальний, в якому є ви, ваші руки, аркуш паперу та інструменти (або їх цифрові імітації, але з ними теж є певні проблеми, тож залишимось поки а аналоговому світі). В цьому світі все просто: ви фізично рухаєтесь, залишаєте сліди на поверхні, бачите результат. Він матеріальний, його можна побачити, оцінити. Його також можна до безкінечності змінювати, покращувати. Це може бути дуже довго та повільно, бо відбувається в реальному часі. Але ви маєте те, що маєте: чесний результат своєї роботи і процес її розвитку від одного аркушу до іншого.

Другий світ у вас в голові, коли ви уявляєте як малюєте або як почнете малювати. Ми часто називаємо його уявою, або плануванням/обдумуванням проєкту. Цей світ несправжній, ілюзорний і часом навіть небезпечний. А головне — його не існує і там нічого не відбувається, це просто наркотичний приход.

Справа в тому, що ми не можемо працювати в уяві наче на айпаді або в фотошопі. Частково виникненням та прогресуванням цієї патологічної «хвороби» ми завдячуємо цифровим інструментам та соцмережам, які годують нас можливістю створити шедевр із нічого.

Наш мозок не оперує картинками або графічними елементами, він працює з асоціативними абстрактними поняттями-комірками та звʼязками між ними, і ще великою мірою спогадами про емоції (що провокують викиди специфічних гормонів). Тобто коли ви начебто уявляєте як сядете малювати щось, насправді ви уявляєте як вам буде кайфово, коли вас накриє допаміновою хвилею від лайків на картинку, яку ви намалюєте (на жаль, ні, не намалюєте, бо це можливо був спогад-заздрість-проекція від споглядання роботи когось іншого). І найголовніша проблема — це те, що цієї картинки не існує ні у вашій свідомості, ні в фізичному світі.

У досвідченого ілюстратора це можуть бути спогади власної практики і завчених прийомів, але це тисячі повторів та потовщень синапсів і у вас їх немає (

В найлегшому випадку ці два світи не перетинаються і не заважають одне одному і тоді просто не запарюйтесь цим. Але найчастіше, особливо у початківців другий починає домінувати. І тоді він взагалі поглинає та знищує перший світ, і людина просто ніколи не сідає за аркуш. Або ж коли-таки сідає, відбувається розрив «очікування-реальність», що призводить до великої кількості негативних емоцій, розчарування, обезцінення і далі по списку всіх ваших улюблених переживань. Ну звичайно, як може зрівнятись дзеркалення успіху улюбеного досвідченого художника і цієї недолугої калякі-малякі?

Якщо це про вас, то тут є лише один вихід — зачинити двері в другий світ і не ходити туди. Just stop it! Киньте палити, припиніть їсти солодке, не уявляйте малювання ))) Все дуже просто, але насправді не просто. Бо повторюся — це наркотична нейромедіаторна залежність.

Це важкий шлях самодисципліни і я вже всіх обіймаю і співчуваю. З чого точно можна почати — це поспостерігати за собою коли ви мандруєте в другий світ замість першого і спробувати купити зворотній квиток.

Ще раз: другого світу не існує, це Матриця. Є лише ви, скучний аркуш паперу перед вами і те неідеальне що ви зараз намалюєте. Це ваш справжній рівень, це те, від чого ви можете відштовхнутись і покращити.

Діліться своїми думками в коментарях )
Випробування проєктом

Є така фраза, що кожен має в собі одну книгу і може її написати, але лише професійний письменник здатен написати наступні.

На мою думку, малювати окремі класні картинки так само можуть всі, незалежно від досвіду та вмінь. Це може робити будь-яка людина, навіть неілюстратор.
Здатність працювати проектами, а не лише одиничними картинками — в моєму баченні це той момент, з якого починається професійна ілюстрація (або навчання професійній ілюстрації). Мислити комплексно та поетапно, не зупинятись на першому-ліпшому рішенні, мати терпіння, витримку та консистентність, вміти проходити кризи та глухі кути, бути готовим відмовлятись та відпускати частину проробленої роботи заради кращого загального результату і т д…
Відтермінований результат дуже швидко виснажує зовнішню короткострокову мотивацію і відчувається брак внутрішньої. Тому на моменті першого учбового проекту в мене пробуксовують майже всі учні-початківці на індивідуальному навчанні. Велика частина з них зливає проєкт і тимчасово (або ні) зупиняється, бо це той момент коли вже недостатньо просто робити вправи і маленькі завдання. Мʼяч переходить на поле учня, я припиняю домінувати в цьому процесі. Треба робити більше аналітичної, нудної роботи. No more fun. Але це має бути інший фан.
І якщо його зараз немає, це теж нічого не означає. Можливо, на цьому етапі ще не сформувалось своє глибинно «навіщо це всьо мені», можливо обʼєктивно для цього несприятливі умови — час, ресурс тощо. А можливо це той момент щоб усвідомити, що просто хочеться малювати окремі картинки для себе і все. І для цього не потрібно мати зум з викладачем )

Дуже часто я хоч і знаю одразу на початку, що так станеться, але все одно сподіваюсь, що ми зможемо перейти по колоді через урвище проекту ) Там внизу валяється багато цікавих незакінчених проектів, але у них завжди є надія, що коли прийде той самий час, до них спустяться на канаті вниз, підберуть і закінчать 💪
UPD: місця зі знижкою забрали

Підготувати курс в записі для самостійного опрацювання для мене також виявилось нелегким випробуванням із серії "зроблю ідеально, але ніколи". Все хочеться переписати по десятому разу ) Живі заняття набагато легше вести.

Тож поки він зі стану добре робочого набуває максимальної ідеальності, пропоную бета-тестерам знижку.

Для перших десяти покупців курс коштуватиме 3400 грн (замість 4000) і я буду на зв'язку, щоб виправити неточності або технічні помилки, якщо вони вам раптом зустрінуться в перші дні. А також перший місяць-два буде (непердбачений цим форматом курсу) детальний текстовий фідбек на роботи в груповому чаті.

Тож, ЛІНІЯ в записі доступна 🎉🎉🎉

Зразу чесно попереджу, що дешевшати в майбутньому мої курси не будуть, лише рости разом із курсом долара та агресивною інфляцією. Я люблю свою роботу, вклала туди надзвичайно багато енергії і вони ніколи не продаватимуться «за доллар». Вони доповнюватимуться та оновлюватимуться допоки будуть доступні.

Доступ до всіх матеріалів мінімум на рік (насправді довше, бо я не планую його закривати, поки буду займатись викладанням і оплачуватиму всі платні сервіси, за допомогою яких воно працює).

Всім, хто проходив Лінію в групах і продовжує практикуватись або надолужує, попропоную за бажання приєднатись до робочого чату курсу в записі, дивитись, коментувати та ділитись роботами з колегами. Там буде зʼявлятись додаткова корисна інформація та закриті штучки (і обіцяні зустрічі) лише для спільноти цього курсу. Напишіть тут в коментарях і я вас додам )

Щоб придбати курс, напишіть мені бдлск В ОСОБИСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ @printrovert. Коментарі лише для запитань та спілкування.
Трошки статистики останнього набору на Колір:

Для 2 учасників — це буде п'ятий мій курс за останні два роки
Для 3х –– четвертий
Для 5х — третій
Для 3х –– другий
і лише одна людина (з 14) вчитиметься в мене вперше 💪🏻

Про що це говорить? Про те, що в мене надзвичайно лояльні учні і я до неба за це вдячна )
І ще про те, що напевно новим учням трохи страшно довіритись. Або вони про мене не знають.
Нам всім не вистачає уважності

До себе, свого стану, своїх справжніх бажань (в цілому і в творчості)
До світу навколо і як він відзеркалюється в нас
До форм, світла і кольорів, до ідей під ногами
До умов задачі та її мети
До процесу, інструменту, матеріалу, до руху руки коли малюємо лінію
До результату: чи зробили ми те що потрібно, чи зробили ми те, що хотіли — і якщо ні, чи є в цьому сенс, чи треба це передавати далі навмання
До людини: чи чуємо ми її, чи хочемо почути, чи не ображаємо, чи не порушуємо кордони, чи не знецінюємо її, чи не забираємо в неї час без сенсу
До швидкості: чи не зашвидко, чи не заповільно, чи взагалі в тому напрямі, чи не час зробити зупинку
До сьогодні і зараз, а не колись потім або колись давно
До змін: навколо і всередині, у власному розвитку, в пріоритетах, цінностях
До нового: що все змінить, до запитань, до натхнення, до нових шляхів та досвіду

Давайте спробуємо бути уважнішими?
В цій новині прекрасно все:
Forwarded from hromadske
🦮 Південна Корея «найняла» службового собаку, який шукає клопів у спортсменів та вболівальників, які повертаються з Олімпійських ігор.

Бігль на прізвисько Секо — єдиний у країні собака, який вміє вловлювати запахи, які виділяють клопи. Він «працює» в міжнародному аеропорту «Інчхон»

🧡 підписатися | підтримати
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Всім привіт!

Вже за два тижні завершуватиме навчання онлайн-група Колір і я давно запланувала, що він буде останнім тематичним курсом в цьому році. Я трохи втомилась (найбільше від необхідності набирати групи), тож хочу відновитись, порефлексувати і зосередитись на власній практиці та підготовці нових тем для викладання наступного року. З викладання поки залишу тільки менторство та підтримку курсів в записі, але на початок нового року чекайте новинки )

Ще я хочу в цей період відновлення бути більш корисною для своїх учнів, які довірились мені та приходили до мене на навчання. Тож я запланувала кілька безкоштовних офлайн та онлайн зустрічей для тих, хто за останні два роки вчився в мене на групових курсах, купив курс в записі чи займався зі мною індивідуально.

Щоб не спамити тут та не писати кожному особисто (бо це більше 150 людей), я створюю чат для «випускників». Там я поститиму лише про ці закриті зустрічі/заняття/пропозиції творчих групових проектів. Нічого не продаватиму ) Всі комерційні пости та загальні рефлексії на практику та життя залишаться тут в каналі для загальної аудиторії.

Якщо ви в мене вчились і хочете продовжити спілкуватись та обмінюватись досвідом, щось робити цікаве разом, поставте бдлск +(плюсік) в коментах і наступного тижня я додам вас в чатік і анонсую перші вільні зустрічі офлайн в Києві та онлайн (для тих хто не зможе приєднатись офлайн).

Не знаю як у вас, але я завжди дуже любила осінь. Чомусь найбільше хочеться мріяти та будувати плани, коли природа уповільнюється та готується до сну. Бажаю і вам мрійливого та натхненного осіннього налаштування, не зважаючи ні на що 😉
Як я провела літо )

Як я вже писала вище, осінь моя улюблена пора, а літо чомусь завжди хочеться проскочити швидше. Вже кілька років в мене немає відпустки (як в тому жарті, я мама, в мене відпустка — це сходити за кавою насамоті, та на жаль і на щастя це правда), але якби й була (і колись обов'язково буде), то точно не влітку. Літом я зазвичай працюю як коняка )

Та не зважаючи на втому, хочеться подякувати цьому літу.

Цього літа я прийшла в точку найкращих стосунків із собою за все життя. Це не означає що всі моменти вирішені, і є ще багато над чим працювати, але що стосується ставлення до себе — це мій поки найкращий результат (і сподіваюсь далі прогресуватиме). Навіть ця робоча втома була для мене видимою та контрольованою, я пішла на неї свідомо із бажання зробити та закінчити важливі справи і не шкодую про це ні секунди.

Колись в підкасті (справді розумних людей, а не самозакоханих блогерів) мене дуже вразила розмова про внутрішню дитину. Що коли тобі умовно 40 (а мені вже наступного року), то поради знайти та випустити свою внутрішню дитину звучать дуже тупо. Кому потрібна інфантильна сорокарічна людина, не здатна заменеджерити свої обов'язки та життя? Навпаки, хочеться нарешті дати спокій тій внутрішній дитині, приголубити та попрощатись із нею і нарешті прийняти в собі внутрішнього дорослого, щоб кайфувати від того, що ти сам керуєш своїм життям (хоча б до певної міри). Що тобі не потрібно повертатись в дитячий стан, аби доотримати щось, ти можеш сам собі це дати з дорослої позиції, якщо дійсно цього потребуєш.

Тож цього літа я навчилась кататись на роликах, бо з дитинства про це мріяла, але 25 років тому цієї можливості не було. Це дуже кайфово: піти в магазин і купити собі найкрасивіші м'ятні ролики та захист, дорослі колись би обов'язково наполягли на практичніших чорних )))) І все це непросто, бо потім вчитись важко, а на роликах ще й постійно дуже страшно навернутись. Ще треба вигризти цей час із свого графіку. І тут як раз зустрічаються дитячі бажання і доросле ставлення, що в здійснення мрії треба вкласти багато зусиль, набагато більше ніж в дитинстві.

На стосунки з собою звичайно дуже вплинув і мій фізичний стан. З кінця зими я без поспіху, але вперто налаштовувала своє харчування (і сім'ї також) і ось влітку відчула результати. Ні я не схудла )))) В мене і не було такої мети. Мені просто стало добре, я перестала відчувати то страшний голод до запаморочення, то важкість від переїдання, припинила постійно щось піджирати та відчувати страшну тривожність від потреби кожного дня вирішувати що і де поїсти.

Цього літа я також зібрала насичений спортом та рухом графік. І нарешті його більш-менш збалансувала, щоб не тільки безкінечно гоцати на тенісі в задоволення та плавати, а й компенсувати базою з силовими тренуваннями та йогою. В моєму віці це вже не обговорюється. Це не просто підійматись по нерухомих сходах нагору, а підійматись по ескалатору, який їде вниз. Без драматизму, просто почитайте дослідження, що відбувається з м'язовою тканиною після 30.
Це літо багато про дитинство і не лише радісно. Три тижні тому помер мій дідусь. Більшість моїх найкращих дитячих спогадів пов'язані саме з ним і весь цей час він наче залишався моєю останньою реальною ниточкою в минуле. Взимку, коли мене накривав сильний депресивний епізод, я часто поверталась думками туди наче в безпечне місце. Ранок, дача, вже припікає сонце, я встаю і біжу на город, де вже давно порається дідусь. Він показує мені цікавинки — ось зацвів помідор, а ось медведка, а тут кріт перекопав все і т д. Або запах свіжої деревини, ми сидимо на другому поверсі недобудованої літньої кухні, періщить злива, по хиткій драбині так страшно було туди залазити.... Вийти надвір і дивитись на зорі, шукати Полярну зірку, Касіопею і Великий віз. Бігові лижі в Гідропарку, дивитись біатлон по телевізору і їсти смажену картоплю з надзвичайно пересоленим томатним соком з дачних помідор, фоточка з Дідом Морозом на Майдані незалежності (а він тоді ще називався не так) після ялинки в Жовтневому на мені коричнева штучна шуба 1990 рік. Схід сонця на Десні, рибалка, відсирілі галети зоопарк і чорний чай з іржавого термосу... Добре що дідусь не дізнався, що ці покидьки минулого тижня отруїли його найулюбленішу річку.

З втратою дідуся дорога туди наче почала зникати, бо дача наша давно покинута через війну, луги й ліси де ми гуляли, збирали гриби та ягоди, давно вщент забудовані та забруднені. Поруч ГЕС, яку постійно атакують дронами. Мені вже ніколи не буде 7, 11 чи 14 років, коли попереду довгі літні канікули, дача, безтурботність, лише треба підручник Сканаві перевирішувати (бо я вчусь в фізматі). Моя сім'я зменшилась на покоління, а я наче стала дорослішою на покоління. Чомусь коли в мене були бабусі і дідусі, я відчувала себе дитиною навіть в 38 років ) Тепер я назавжди доросла.

Вийшло трохи сумно, вибачте. Та й наче в цьому дописі майже немає війни. Але вона скрізь, за кожним листочком та кроком вросла в моє щодення, зіпсувала повітря смородом і торохтінням генераторів. Продовжує руйнувати і пожирати життя, міста, майбутнє. Я радію що син не прокидається вночі від вибухів, поки ще не розуміє що таке війна та смерть насправді.

Це літо було важким. Я візьму з нього з собою побільше смачного холодного морозива, смаки абрикосів та персиків, тріщання стиглого кавуна та всю кольорову палітру жоржин.

А що ви візьмете собі з цього літа?
Нерекламний пост.

Мій син ходить в магічний садочок і я досі не вірю, що таке може існувати ще й на Подолі. Через особисті причини власники не займаються зараз рекламою і про нього ніхто не знає, тому дітей небагато і навіть трошки не вистачає для достатнього веселого двіжа.

Може ви бачили в моїй інсті як діти святкували кінець учбового року в пінній дивовижі ) А на садочкові свята ми збираємось із батьками і робимо барбекю у дворі і пʼємо вино, замість усіх цих кічових утрєнніків.

Якщо хтось в Києві шукає класний садочок для дитини, має фінансову можливість оплачувати приватний садок і не дуже хоче (як я), щоб дитина в 3-4 роки була навантажена як у школі або інституті, а весело і комфортно проживала своє швидкоплинне дитинство, багато бігала по величезному дворі, а взимку каталась на санчатах, займалась творчістю та спортом із професійними тренерами (зі спортклубу Подільський), напишіть мені і я дам контакт і відповім на запитання.

Просто хочеться щоб у них була класна дитяча тусовка )