#СтопКадр: уже більше десяти років першосічневе читання у мене завжди Пратчетт. Цьогоріч - отакий
#СтопКадр на який я так довго чекала (і - між нами - вже встигла зневіритися)
#СтопКадр: а це, здається, спецверсія для Вотерстоунз і, здається, I'm in love
#СтопКадр: якось негучно й зненацька Абук підключив електронні книжки. Їх ще небагато і в основному - ті ж видавництва, що розміщували там аудіоверсії. Треба буде придивитись уважніше
#СтопКадр: мабуть, це навіть і не писаночка, а таке - нагадування про спільний світ. У мене складні стосунки із House of Whispers - одним з розширень всесвіту Сендмена - але такі моменти дуже тішать
#СтопКадр: наклади воєнного часу. Думала, буде ще менше, але це все ж КСД і дуже розкручена авторка
#СтопКадр: here we go again. Здається, нарешті одужала, можна й попрацювать. Тим часом Небо надіслало вчора питання від читачів Безночі, пішла думать (за давньою журналістською звичкою я тексти кілька днів проговорюю в голові, а потім сідаю і записую практично на чистовик), то доведеться ще трішки почекати. Про улюблене таки не спитали, ну ладно, буде зворушлива байка для якоїсь презентації 😺
#СтопКадр: отже вона існує. Вона - це останнє передзамовлення до великої війни. Так дивно: коли я це замовлення робила, то чомусь дуже урочисто пояснювала urbi et orbi (тобто формально друзям, але насправді - собі), що як "Путін не попре" - буде мені подарунок до дня народження, а як попре - ну, трохи грошей хорошим людям уже зараз. Русня поперла, а книжку все одно зробили. Є в цьому щось щемливо оптимістичне
#СтопКадр: дві останні прямо куплені паперові книжки (передзамовлені ще не приїхали) неочікувано пасують одна до одної кольорами
#СтопКадр: якщо ви зараз гуглите «Анні Ерно», то нагадаю, що українською її видавали
#СтопКадр: коли вирішила долучитись до челенджу #МісяцьУкраїнськогоМодернізму й почала одразу з найболючішого. Ні-ні, я не маю сумнівів в крутизні цих репортажів, у мене просто три чверті рідні з нині окупованих болгарських сіл Приазов‘я, схожих на ті, про які писав був Йогансен
#СтопКадр: пожартувала, що оце - претендентка на найкрасивіше видання цього року за версією моєї шафи, а потім зрозуміла, що це не жарт
Черговий #СтопКадр сповіщає, що я продовжую скиртувати красиві книжки. Але не тільки! Днями зрозуміла, що вже треба терміново щось рішать, і вигадала дуже божевільний челендж, який допоможе трішки прорідити стоси нечитаного. З концентрацією уваги зараз біда, може, від гейміфікації буде користь
#СтопКадр: цвіт рендомної груші символізує випадковий збіг - сьогодні я купила книжку з назвою Flowerheart, і саме вона виявилася тисячною, відколи я почала записувати книжкові набутки. Щоб дострибнути до цієї сходинки, знадобилося одинадцять років і майже два місяці. Трохи химерне відчуття, бо мені водночас здається, що книжок у мене й забагато, й категорично мало
#СтопКадр: нарешті назбирала Крісті на крихітну поличку, яка довго була суто декоративною
#СтопКадр: коли місце для наступної книжки вже готове, але ще треба трішки почекати. «Порожня могило», в тебе буде гарне товариство