Органи на принтері

Що якби ви могли створити справжній орган, використовуючи свої власні клітини, а не чекати донора? На сьогоднішній день трансплантація донорських органів розвинена, в тому числі і в Україні. Проте справа дуже проблематична та ризикована.

По-перше, існує велика ймовірність розвитку реакції відторгнення: через різну природу поверхності донорських і реціпієнтних клітин, Т-лімфоцити реціпієнта провокують інші клітини активуватися й атакувати пересаджений орган. По-друге, через таку небезпеку найкращим варіантом пересадок є трансплантація від близнюків, що є повністю ідентичними по комплексу гістосумісності (МНС/HLA). Оскільки не в кожного є близнюк, ба більше, ідентичний, і знайти неспорідненого сумісного чи хоча б частково сумісного донора вкрай складно, багато людей вмирає, так і не дочекавшись пересадки.

Тож тепер здається абсолютно доцільним придумати технології, які б дозволили створити орган, абсолютно сумісний по всім факторам для конкретного організму. Цим і займається сучасна наука, яка вже навіть розробила 3D Organ printing! Приблизний процес майбутнього створення органів:

> Для того, щоб сформувати основу, каркас органу, який має відповідати анатомічній формі й розмірам оригінального органу для тіла пацієнта, використовують біосумісний пластик.

> Пацієнту роблять біопсію – отримують дозу клітин власного організму для подальшої роботи. Їх поміщають у спеціальний бокс, де створюють умови максимально схожі з реальним внутрішнім середовищем організму. Для цього там підтримується певна температура, а самі клітини розмножуються тисячами в поживному середовищі, яке містить усі необхідні фактори росту, ферменти, необхідні для функціонування і диференціації різних клітин. (Адже орган містить клітини різних типів)

> Каркас і клітини об’єднують і поміщають в інкубаційну камеру, де дають їм час для розростання і формування органу.

> Після певного часу орган трансплантують

Видавництво The New York Times повідомляє, що в червні цього року вперше було здійснено пересадку органу, вирощеного з власних тканин пацієнта. Вухо отримала жінка, хвора на мікротію – вроджену недорозвиненість чи відсутність вушної раковини. В цьому випадку використовувалися клітини хряща, які розмножилися в поживному середовищі. Суспензія перенеслась до принтера, який надрукував хрящову основу вуха по моделі другого вуха пацієнтки. Хрящова основа була пересаджена під шкіру на місце нерозвиненого вуха і вдало прижилася, сформувавши вушну раковину. Операції провів доктор Артуро Бонілья.

Сьогодні вухо, а завтра, можливо, чиєсь серце, яке врятує життя.
#гістологія #медицина

Штучні екосистеми - як їх створити?

Власний світ своїми руками? Чи це можливо? Якщо ти щасливий власник флораріуму, то звичайно!

Спершу розберемо, що ж таке штучна екосистема. Перш за все, вона створена людиною для досягнення певних цілей: господарських, науково-дослідницьких чи навіть розважальних. При цьому роль людини не закінчується лише на створенні самої екосистеми: потрібно постійно її підтримувати та контролювати. З науковими цілями проводяться проєкти по типу  STEAM-проєкту, де над новоствореною екосистемою періодично проводять досліди і ведуть замірювання необхідних показників.

Давайте більш детальніше про STEAM-проєкт "Створення екосистеми".

Науковець або бажаючий спробувати себе в цьому ремеслі має для початку підібрати кількісний та видовий склад майбутньої екосистеми, використовуючи всі свої надбання дизайнера та творця. Матеріалами можуть слугувати всілякі камінці, ґрунт, рослини і мох. Найпростішим прикладом є саме флораріум або ж герметично закрита скляна посудина. Необхідно поставити вашу "екосистему" під промені світла чи лампи. Найліпше така система підійде естетам, які полюбляють красу зелених рослин, чи любителям-ніуковцям, котрі не проти поексперементувати з мохоподібними, сукулентами або невеликими травами, вимірюючи періодично pH, вологість і температуру.

Якщо ж говорити про більш оживлену екосистему, то це може бути навіть мурашина ферма - найлегший та найекономніший варіант отримати підопічних для проведення наукових робіт. Звичайно, сюди також можна додати всілякі рослинки, мохи та невеликі гілочки з лишайниками. Інколи можна зустріти й подвійний акваріум, де опріч основного суходолу може стояти "кам'янистий масив" чи "ставок" з водою. В останньому можуть жити інші мешканці.

Головне - рішучість й увага власника. Саме від нього залежить значний успіх у житті екосистеми та її дослідженнях. І, звичайно, варто сказати про вимірювальні прилади. Найбільш популярними є датчики, що визначають:

1. Вологість,
2. Температуру,
3. Вміст вуглекислого газу,
4. Вміст кисню,
5. Освітленість,
6. Тиск.

Якщо це подвійний флораріум, то в другий резервуар можна помістити додаткові датчики, що більш пристосовані для роботи, наприклад, у воді. І в кінці звірятися з власною базою даних щодо проробленої роботи.

Можливо, в найближчому часі саме твої статті стануть відомими серед учених у цій сфері!
#екологія

Друзі, готуємось!🌿

За півгодини наша перша онлайн -лекція!

Буде насичено!🔥🥰

Друзі, оновлення! Нове посилання на лекцію https://us04web.zoom.us/j/77230681332?pwd=IcSFwifvKzgLMKJlvAkjaBm8EqKvfZ.1

Запис лекції "Редагування РНК" 18.11. 2022 рік.

Лектор Марія Гаркуша-Омельченко 😍

Друзі, вам сподобалось? Пропонуємо заповнити форму зворотнього зв'язку, аби ми мали фідбек.
Жодні відключення світла не затьмарять світло знань!

До нових зустрічей на лекціях!

Нехай все буде біологічно!🌿

Доброго ранку, друзі!☺️

Готуйте каву й поживний сніданок!🍽️🥓🥖

Вже за годину, об 11, будемо розпочинати ранок разом з вами у приємній атмосфері та розмовах про жири!


Хто не встиг зареєструватись, ось посилання на лекцію!

Чекаємо!🥰

Ми вже розпочали, приєднуйтесь!

Запис лекції "Чому не варто боятись жирів?" 19.11. 2022 рік

Лектор Адам Трач

Свої запитання лектору можете ставити в коментарі.

Чекаємо вас в понеділок на наступній лекції з іншим спікером, а поки діліться своїми враженнями.

Нехай все буде біологічно!

А ви знали, що спілкування за їжею знижує рівень стресу?

Вчені з'ясували, що спілкування за їжею знижує рівень стресу.

❓Опитування, проведене Американською кардіологічною асоціацією, показало, що регулярне проведення часу з іншими людьми може бути простим рішенням, яке допоможе впоратися зі стресом. Повідомляється, що з 1 тис. опитаних дорослих американців переважна більшість (84%) сказали, що хотіли б частіше їсти з близькими. Ба більше, майже всі батьки повідомили про менший рівень стресу в їхній родині, якщо вони регулярно спілкуються за їжею.

“Спілкування під час їжі – це чудовий спосіб зменшити стрес, підвищити самооцінку і покращити соціальні зв'язки, особливо для дітей,” – зазначила волонтерка Американської кардіологічної асоціації Ерін Мішос.

За словами вчених, спілкування з друзями, родиною, колегами і сусідами приносить людям користь не лише в полегшенні стресу.  Опитування показало, що 67% людей кажуть, що спільний прийом їжі нагадує їм про важливість спілкування з іншими людьми, а 54% — про те, що потрібно сповільнитись і зробити перерву 😮‍💨

Опитані також заявили, що вони з більшою ймовірністю (59%) роблять вибір на користь здоровішої їжі, коли їдять з іншими людьми.

І майже 7 із 10 (69%) респондентів опитування, які працюють повний чи неповний робочий день, зазначили, що вони відчували б менше стресу на роботі, якби було більше часу, щоб зробити перерву та пообідати з колегою 🤍

Тому, друзі, не кваптеся і приділяйте час нормальному прийому їжі, а також залучайте своїх друзів/колег/родичів до спільного проведення трапези :)
#медицина

Продовжуючи нашу молекулярну тематику, будемо говорити про трансформування не тільки окремої РНК, а й геному!
Зустріч «Як змінити геном?» відбудеться 26 листопада о 17:30. Під час неї Ви матимете змогу послухати нашу запрошену спікерку – Дар’ю Логінову. Дар’я – студентка 4-го курсу ХНУ ім. В.Н. Каразіна, яка обожнює вивчати щось нове й ділитись цим з іншими.
Зареєструватись можна за посиланням!

Запис лекції " Вірусологія - наука майбутнього" 21.11.2022 р.

Лектор Ірина Будзанівська (професорка, докторка біологічних наук).

Залишайте свої запитання, якщо вони залишились. Про що було б цікаво почути ще?💉🧬

Бактерії vs людство. Гонка озброєнь

Бактерії, хоч і здаються маленькими і простими за своєю будовою, можуть бути дуже підступними і небезпечними. В цьому випадку простота їм навіть допомагає – простіше змінюватись, підлаштовуючись під умови довкілля. Вже зараз ми все частіше чуємо про більш суворий контроль за використанням антибіотиків і навіть про антибіотикорезистентних бактерій.

Антибіотики – це, перш за все, зброя одних мікроорганізмів проти інших. Їх відкриття свого часу стало проривом у медицині, за що Флемінг, Ернст і Чейн отримали Нобелівську премію. Дослідження з пошуку і виділення нових антибіотиків розвивалися з надзвичайною швидкістю. Наприкінці ХХ століття людство почало створювати «модифікації» раніше відкритих ліків, які мали кращу біодоступність і вищу ефективність.

Здавалося б, все чудово, та мікроби почали пристосовуватись, і вже в середині ХХ століття з’явились перші тривожні дзвіночки. Виявилося, що бактерії можуть протистояти прониканню антибіотику в клітину і, ба більше, якщо це трапиться – модифікувати його таким чином, щоб він втрачав свої антибактеріальні властивості, або руйнувати молекулу. Перше забезпечується певними змінами в структурі мембрани, що зменшує її проникність, або ж «відкачуванням» молекул з клітини за допомогою білків-помп. Врешті-решт, деякі з бактерій взагалі змінились настільки, що їх білки і метаболічні шляхи, на які впливали антибіотики, стали невразливими до цих ліків.

Проблема стійкості до антибіотиків стає щоразу глобальнішою. Нові відкривати стає все важче, а до вже відомих бактерії починають призвичаюватися. Наразі тривають дослідження над використанням ензимів (ферментів) як ліків. У 2018 році було запатентовано фузійний ензим (білок створений за допомогою засобів генетичної інженерії, що складається з кількох різних білків, які в природі разом не поєднуються), який здатний руйнувати клітинну стінку стійкого до антибіотиків золотистого стафілокока. Цей фермент складається з двох частин: одна з них відповідає за специфічне приєднання до бактерії, а інша – за знищення клітинної стінки. Таке розв’язання здається дуже перспективним і, можливо, в майбутньому врятує світ.
#мікробіологія #генетика

Яка ситуація з поводженням з відходами в Україні? Чи варто сортувати відходи під час війни? Як це робити легко та ефективно?

На ці та інші питання Ви зможете отримати відповіді на нашій зустрічі 29.11 (вівторок) о 18:00-19:00.

Спікерка: Оксана Комінко, менеджер з розвитку Ecola.
Ecola - технологічний стартап, який допомагає людям та організаціям сортувати сміття та здавати його на переробку простим і зручним шляхом.

Реєстрація за посиланням 🌱
#лекції