Птахи та недопалки
Курці викидають близько 6,5 трильйонів недопалків кожен рік - це 18 мільярдів кожен день - і тільки третина з них потрапляє до сміттєвого баку. Ці відходи отруюють ґрунт, пригнічують ріст рослин, а також через те, що вони дуже часто й у великих кількостях потрапляють в океан, несуть загрозу для морських видів тварин через вміст у них ацетату целюлози, солей важких металів, нікотину.
Продовження читай в каруселі➡️
#зоологія #екологія
Курці викидають близько 6,5 трильйонів недопалків кожен рік - це 18 мільярдів кожен день - і тільки третина з них потрапляє до сміттєвого баку. Ці відходи отруюють ґрунт, пригнічують ріст рослин, а також через те, що вони дуже часто й у великих кількостях потрапляють в океан, несуть загрозу для морських видів тварин через вміст у них ацетату целюлози, солей важких металів, нікотину.
Продовження читай в каруселі➡️
#зоологія #екологія
👍12😱1
Юххуу, маємо для тебе хорошу новину!
Вже 18 листопада відбудеться пізнавальна лекція на тему «Редагування РНК»
Чекаємо саме тебе, якщо ти хочеш дізнатися :
• Що таке редагування РНК ;
• Як важливо це для нас;
• Чому це відбувається та багато іншого
Спікер лекції : Марія Гаркуша-Омельченко, студент-магістр спеціалізації «Молекулярна біологія»
Не прогав цю можливість!
Реєстрація за посиланням тут !
Нехай все буде біологічно!
#лекції
Вже 18 листопада відбудеться пізнавальна лекція на тему «Редагування РНК»
Чекаємо саме тебе, якщо ти хочеш дізнатися :
• Що таке редагування РНК ;
• Як важливо це для нас;
• Чому це відбувається та багато іншого
Спікер лекції : Марія Гаркуша-Омельченко, студент-магістр спеціалізації «Молекулярна біологія»
Не прогав цю можливість!
Реєстрація за посиланням тут !
Нехай все буде біологічно!
#лекції
🔥8👍3
Не ядерною ДНК єдиною…
Генетична інформація в наших клітинах міститься не тільки в ядрі, а ще й у мітохондріях. Це дуже важливі органели, які також називають «енергетичними станціями клітини», адже вони залучені до синтезу молекул АТФ. Ця органічна сполука здатна переносити енергію для величезної кількості процесів, які відбуваються в нашому організмі. Але все ж таки, давайте повернемося до генетичної інформації.
Продовження читай у каруселі➡️
#генетика #цитологія
Генетична інформація в наших клітинах міститься не тільки в ядрі, а ще й у мітохондріях. Це дуже важливі органели, які також називають «енергетичними станціями клітини», адже вони залучені до синтезу молекул АТФ. Ця органічна сполука здатна переносити енергію для величезної кількості процесів, які відбуваються в нашому організмі. Але все ж таки, давайте повернемося до генетичної інформації.
Продовження читай у каруселі➡️
#генетика #цитологія
❤13
Всім доброго дня! Від сьогодні під усіма дописами з’являтимуться хештеги для зручнішого перегляду. Так ви зможете слідкувати за найцікавішими для себе темами;)
👍5
Чи є серед вас любителі жиренької рибки, бутербродів з маслом чи авокадо?
Тоді ця лекція саме для вас!
Дата: 19 листопада - Субота 11:00
Тема: Не такий вже страшний жир, як його накопичують, або чому не варто боятися жирів.
Спікер: Адам Трач, студент 2-го курсу медичного факультету, ННЦ «Інститут біології та медицини».
Реєстрація за посиланням!
#лекції
Тоді ця лекція саме для вас!
Дата: 19 листопада - Субота 11:00
Тема: Не такий вже страшний жир, як його накопичують, або чому не варто боятися жирів.
Спікер: Адам Трач, студент 2-го курсу медичного факультету, ННЦ «Інститут біології та медицини».
Реєстрація за посиланням!
#лекції
❤8🔥1
21 листопада о 18 вечора запрошуємо на пізнавальну лекцію "Вірусологія - наука майбутнього".
Якщо ти легко перераховуєш всі родини вірусів або ще не розумієш різницю між вірусом та віріоном - приходь і отримаєш відповіді на всі запитання від нашого спікера вченої-вірусолога Ірини Будзанівської.
Дізнаєшся багато нового про світ вірусів та про перспективу співпраці людини із вірусом.
Реєстрація за посиланням!
Якщо ти легко перераховуєш всі родини вірусів або ще не розумієш різницю між вірусом та віріоном - приходь і отримаєш відповіді на всі запитання від нашого спікера вченої-вірусолога Ірини Будзанівської.
Дізнаєшся багато нового про світ вірусів та про перспективу співпраці людини із вірусом.
Реєстрація за посиланням!
❤3👍1🤮1
Органи на принтері
Що якби ви могли створити справжній орган, використовуючи свої власні клітини, а не чекати донора? На сьогоднішній день трансплантація донорських органів розвинена, в тому числі і в Україні. Проте справа дуже проблематична та ризикована.
По-перше, існує велика ймовірність розвитку реакції відторгнення: через різну природу поверхності донорських і реціпієнтних клітин, Т-лімфоцити реціпієнта провокують інші клітини активуватися й атакувати пересаджений орган. По-друге, через таку небезпеку найкращим варіантом пересадок є трансплантація від близнюків, що є повністю ідентичними по комплексу гістосумісності (МНС/HLA). Оскільки не в кожного є близнюк, ба більше, ідентичний, і знайти неспорідненого сумісного чи хоча б частково сумісного донора вкрай складно, багато людей вмирає, так і не дочекавшись пересадки.
Тож тепер здається абсолютно доцільним придумати технології, які б дозволили створити орган, абсолютно сумісний по всім факторам для конкретного організму. Цим і займається сучасна наука, яка вже навіть розробила 3D Organ printing! Приблизний процес майбутнього створення органів:
> Для того, щоб сформувати основу, каркас органу, який має відповідати анатомічній формі й розмірам оригінального органу для тіла пацієнта, використовують біосумісний пластик.
> Пацієнту роблять біопсію – отримують дозу клітин власного організму для подальшої роботи. Їх поміщають у спеціальний бокс, де створюють умови максимально схожі з реальним внутрішнім середовищем організму. Для цього там підтримується певна температура, а самі клітини розмножуються тисячами в поживному середовищі, яке містить усі необхідні фактори росту, ферменти, необхідні для функціонування і диференціації різних клітин. (Адже орган містить клітини різних типів)
> Каркас і клітини об’єднують і поміщають в інкубаційну камеру, де дають їм час для розростання і формування органу.
> Після певного часу орган трансплантують
Видавництво The New York Times повідомляє, що в червні цього року вперше було здійснено пересадку органу, вирощеного з власних тканин пацієнта. Вухо отримала жінка, хвора на мікротію – вроджену недорозвиненість чи відсутність вушної раковини. В цьому випадку використовувалися клітини хряща, які розмножилися в поживному середовищі. Суспензія перенеслась до принтера, який надрукував хрящову основу вуха по моделі другого вуха пацієнтки. Хрящова основа була пересаджена під шкіру на місце нерозвиненого вуха і вдало прижилася, сформувавши вушну раковину. Операції провів доктор Артуро Бонілья.
Сьогодні вухо, а завтра, можливо, чиєсь серце, яке врятує життя.
#гістологія #медицина
Що якби ви могли створити справжній орган, використовуючи свої власні клітини, а не чекати донора? На сьогоднішній день трансплантація донорських органів розвинена, в тому числі і в Україні. Проте справа дуже проблематична та ризикована.
По-перше, існує велика ймовірність розвитку реакції відторгнення: через різну природу поверхності донорських і реціпієнтних клітин, Т-лімфоцити реціпієнта провокують інші клітини активуватися й атакувати пересаджений орган. По-друге, через таку небезпеку найкращим варіантом пересадок є трансплантація від близнюків, що є повністю ідентичними по комплексу гістосумісності (МНС/HLA). Оскільки не в кожного є близнюк, ба більше, ідентичний, і знайти неспорідненого сумісного чи хоча б частково сумісного донора вкрай складно, багато людей вмирає, так і не дочекавшись пересадки.
Тож тепер здається абсолютно доцільним придумати технології, які б дозволили створити орган, абсолютно сумісний по всім факторам для конкретного організму. Цим і займається сучасна наука, яка вже навіть розробила 3D Organ printing! Приблизний процес майбутнього створення органів:
> Для того, щоб сформувати основу, каркас органу, який має відповідати анатомічній формі й розмірам оригінального органу для тіла пацієнта, використовують біосумісний пластик.
> Пацієнту роблять біопсію – отримують дозу клітин власного організму для подальшої роботи. Їх поміщають у спеціальний бокс, де створюють умови максимально схожі з реальним внутрішнім середовищем організму. Для цього там підтримується певна температура, а самі клітини розмножуються тисячами в поживному середовищі, яке містить усі необхідні фактори росту, ферменти, необхідні для функціонування і диференціації різних клітин. (Адже орган містить клітини різних типів)
> Каркас і клітини об’єднують і поміщають в інкубаційну камеру, де дають їм час для розростання і формування органу.
> Після певного часу орган трансплантують
Видавництво The New York Times повідомляє, що в червні цього року вперше було здійснено пересадку органу, вирощеного з власних тканин пацієнта. Вухо отримала жінка, хвора на мікротію – вроджену недорозвиненість чи відсутність вушної раковини. В цьому випадку використовувалися клітини хряща, які розмножилися в поживному середовищі. Суспензія перенеслась до принтера, який надрукував хрящову основу вуха по моделі другого вуха пацієнтки. Хрящова основа була пересаджена під шкіру на місце нерозвиненого вуха і вдало прижилася, сформувавши вушну раковину. Операції провів доктор Артуро Бонілья.
Сьогодні вухо, а завтра, можливо, чиєсь серце, яке врятує життя.
#гістологія #медицина
❤7❤🔥1👍1
Штучні екосистеми - як їх створити?
Власний світ своїми руками? Чи це можливо? Якщо ти щасливий власник флораріуму, то звичайно!
Спершу розберемо, що ж таке штучна екосистема. Перш за все, вона створена людиною для досягнення певних цілей: господарських, науково-дослідницьких чи навіть розважальних. При цьому роль людини не закінчується лише на створенні самої екосистеми: потрібно постійно її підтримувати та контролювати. З науковими цілями проводяться проєкти по типу STEAM-проєкту, де над новоствореною екосистемою періодично проводять досліди і ведуть замірювання необхідних показників.
Давайте більш детальніше про STEAM-проєкт "Створення екосистеми".
Науковець або бажаючий спробувати себе в цьому ремеслі має для початку підібрати кількісний та видовий склад майбутньої екосистеми, використовуючи всі свої надбання дизайнера та творця. Матеріалами можуть слугувати всілякі камінці, ґрунт, рослини і мох. Найпростішим прикладом є саме флораріум або ж герметично закрита скляна посудина. Необхідно поставити вашу "екосистему" під промені світла чи лампи. Найліпше така система підійде естетам, які полюбляють красу зелених рослин, чи любителям-ніуковцям, котрі не проти поексперементувати з мохоподібними, сукулентами або невеликими травами, вимірюючи періодично pH, вологість і температуру.
Якщо ж говорити про більш оживлену екосистему, то це може бути навіть мурашина ферма - найлегший та найекономніший варіант отримати підопічних для проведення наукових робіт. Звичайно, сюди також можна додати всілякі рослинки, мохи та невеликі гілочки з лишайниками. Інколи можна зустріти й подвійний акваріум, де опріч основного суходолу може стояти "кам'янистий масив" чи "ставок" з водою. В останньому можуть жити інші мешканці.
Головне - рішучість й увага власника. Саме від нього залежить значний успіх у житті екосистеми та її дослідженнях. І, звичайно, варто сказати про вимірювальні прилади. Найбільш популярними є датчики, що визначають:
1. Вологість,
2. Температуру,
3. Вміст вуглекислого газу,
4. Вміст кисню,
5. Освітленість,
6. Тиск.
Якщо це подвійний флораріум, то в другий резервуар можна помістити додаткові датчики, що більш пристосовані для роботи, наприклад, у воді. І в кінці звірятися з власною базою даних щодо проробленої роботи.
Можливо, в найближчому часі саме твої статті стануть відомими серед учених у цій сфері!
#екологія
Власний світ своїми руками? Чи це можливо? Якщо ти щасливий власник флораріуму, то звичайно!
Спершу розберемо, що ж таке штучна екосистема. Перш за все, вона створена людиною для досягнення певних цілей: господарських, науково-дослідницьких чи навіть розважальних. При цьому роль людини не закінчується лише на створенні самої екосистеми: потрібно постійно її підтримувати та контролювати. З науковими цілями проводяться проєкти по типу STEAM-проєкту, де над новоствореною екосистемою періодично проводять досліди і ведуть замірювання необхідних показників.
Давайте більш детальніше про STEAM-проєкт "Створення екосистеми".
Науковець або бажаючий спробувати себе в цьому ремеслі має для початку підібрати кількісний та видовий склад майбутньої екосистеми, використовуючи всі свої надбання дизайнера та творця. Матеріалами можуть слугувати всілякі камінці, ґрунт, рослини і мох. Найпростішим прикладом є саме флораріум або ж герметично закрита скляна посудина. Необхідно поставити вашу "екосистему" під промені світла чи лампи. Найліпше така система підійде естетам, які полюбляють красу зелених рослин, чи любителям-ніуковцям, котрі не проти поексперементувати з мохоподібними, сукулентами або невеликими травами, вимірюючи періодично pH, вологість і температуру.
Якщо ж говорити про більш оживлену екосистему, то це може бути навіть мурашина ферма - найлегший та найекономніший варіант отримати підопічних для проведення наукових робіт. Звичайно, сюди також можна додати всілякі рослинки, мохи та невеликі гілочки з лишайниками. Інколи можна зустріти й подвійний акваріум, де опріч основного суходолу може стояти "кам'янистий масив" чи "ставок" з водою. В останньому можуть жити інші мешканці.
Головне - рішучість й увага власника. Саме від нього залежить значний успіх у житті екосистеми та її дослідженнях. І, звичайно, варто сказати про вимірювальні прилади. Найбільш популярними є датчики, що визначають:
1. Вологість,
2. Температуру,
3. Вміст вуглекислого газу,
4. Вміст кисню,
5. Освітленість,
6. Тиск.
Якщо це подвійний флораріум, то в другий резервуар можна помістити додаткові датчики, що більш пристосовані для роботи, наприклад, у воді. І в кінці звірятися з власною базою даних щодо проробленої роботи.
Можливо, в найближчому часі саме твої статті стануть відомими серед учених у цій сфері!
#екологія
🔥5❤1