Чим подібні людина і… восьминіг?
Зараз ви почуєте відповідь на запитання, яке ніколи собі не задавали. А саме про те, що відбувається у світі загадкових восьминогів під час найулюбленішої справи всього людства — сну.
Отже, почнемо з того, що вдень на шкірі восьминогів з’являються візерунки (не зовсім ті, які можна побачити в галереї мистецтв, але теж досить цікаві). Вони мають різні функції, такі як: комунікація, реакція на небезпеку тощо. Але ті самі візерунки також «оживають» під час сну: це може свідчити про те, що восьминоги… бачать сни!
Ми, люди, маємо схожий механізм. У нас є фаза швидкого сну, під час якої відбувається швидкий рух очей та майже така сама мозкова активність, як і під час неспання. Саме в цей період ми бачимо яскраві сни.
Також, восьминоги мають систему двох стадій спання, одна з них активна, а інша – тиха. Під час тихої стадії їхня шкіра бліда, а активність мозку низька. Але кожну годину, близько хвилини, триває активна фаза, коли очі восьминога рухаються, м’язи смикаються, а візерунки на шкірі мерехтять.
Така система сну характерна для хребетних організмів і є позитивною для їхнього здоров’я. Але, судячи з усього, не лише для них.
Природа не перестає дивувати. Напевно, одного дня вчені навіть зможуть сказати, що саме сниться восьминогам… І тоді розповідь про це буде починатися зі слів «зараз ви почуєте відповідь на запитання, яке задавали собі не раз».


Джерело

Авторка: @marharytakoroviakova

Дизайнерка: @VodianaVioletta

#зоологія #фізіологія

Агов, друзі! Завершимо це літо круто? Запрошуємо всіх вас на онлайн-лекцію "Таємничий світ бактерій: Як мікроби спілкуються між собою або що таке кворум?" від Кошової Олени Юріївни 🔬🦠

🗓Коли? 30 серпня о 16 годині
Де? Zoom, за попередньою реєстрацією

Кошова Олена Юріївна – кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології НФаУ.

Не пропустіть цю надзвичайну можливість поглибити свої знання про мікробний світ та його вплив на наше життя!
Реєстрація на лекцію доступна за посиланням.
Буде цікаво та корисно для всіх, хто цікавиться наукою та мікробіологією. 🔍🔬

Привіт!
Нагадуємо, що лекція вже сьогодні о 16!
А ось і посилання
https://us04web.zoom.us/j/71266619830?pwd=LleAUZhiDXDCXvfRnHYoOM466Er4ng.1

Сьогодні чудове свято — День знань. Погодьтеся, знання без пам'яті неможливо отримати. Саме тому, сьогодні поговоримо про одну з найважливіших когнітивних навичок — пам'ять.
 
Як працює наша пам'ять? На це запитання намагалися відповісти психологи, нейрофізіологи та інші дослідники, пропонуючи свої теорії. Одна з найпоширеніших — розроблена в 1968 році модель пам'яті Аткінсона і Шифріна, яка пояснює механізм обробки інформації та запам'ятовування. Згідно з даною моделлю, пам'ять класифікують на три види: сенсорна, короткочасна або робоча та довготривала пам'ять.
 
Уявіть, що вам потрібно щось запам'ятати. За допомогою органів чуття наш мозок отримує інформацію з навколишнього середовища та аналізує її. Процес запам'ятовування розпочався. На цьому етапі спрацьовує сенсорна пам'ять, яка зберігає інформацію максимум 5 секунд. Тому більшість даних, що ми сприймаємо протягом дня, буде втрачатися.
 
Для більш тривалого запам'ятовування потрібна свідома діяльність людини, а саме: концентрація уваги на об'єкті запам'ятовування та повторення. У хід вступає короткотривала пам'ять, яка зберігає інформацію до 30 секунд і має невеликий обсяг. Саме цей вид пам'яті вмикається при розмові, дискусії, створенні логічної та послідовної промови. Тому, цю пам'ять і називають робочою.
 
Більш важлива інформація може переміститись у довготривалу пам'ять після того, як була декілька разів повторена. Довготривала пам'ять зберігає в собі ряд фактів, подій, образів, почуттів, досвід та певні навички. Цей вид пам'яті дозволяє довго зберігати інформацію. Якби ми не мали такої пам'яті, то нам потрібно було б вивчати один і той самий матеріал постійно. Також довготривала пам'ять є необмеженою, тобто може містити безліч фактів, слів та іншої інформації.
 
Таким чином, головною умовою запам'ятовування інформації є її повторення та використання. Так інформація буде залишатися в довготривалій пам'яті.
 
Більш детально про механізми пам'яті тут
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @kiriyaka_svitlana

#нейробіологія

Have you ever heard about "immortal" cells?

HeLa - these are cells that are able to grow outside the body. The story started in 1951 when a 31-year-old woman named Henrietta Lacks went to the hospital to receive treatment for the cervical cancer she had. Unfortunately, she died in 1952, but the cancer cells that were extracted from her body continue to assist in research to this day, not only for cancer but also for infections and many other diseases.
What is the main secret of eternal life?

Speaking of eternal life, we can mention the human papillomavirus (HPV). By the way, Henrietta was affected by it. This virus is transmitted through sexual intercourse and can cause cervical cancer. The virus produces proteins that interfere with the main proteins in our body that help prevent cancer - P53 and Rb (one of their functions is to control cell division). Since Henrietta had HPV, P53 and Rb couldn't work properly, and the cancer-affected cells were unable to stop multiplying.

Extracorporeal cultivation
Cells may be cultivated outside the organism using different types of culture mediums. These culture mediums can be made from natural substances like blood serum or tissue extracts, or they can be man-made using chemicals, all of them need to have the right amount of of nutrients for the cells and the pH level needs to be adjusted properly. Cells can be grown as a single layer on a surface like glass or plastic, or they can be suspended in a liquid or gel-like solution.

immortal — living or lasting for ever.
to assist — to help.
eternal life — life in a way that lasts forever or for a very long time.
to be transmitted through — something (such as a disease, infection, or information) is passed or spread from one person, organism, or object to another.
culture mediums — a substance containing nutrients in which cells or microorganisms can be grown.
to adjust — to change something slightly, especially to make it more correct, effective, or suitable.
Resourses: 1 2 3
 

Author: @modavananna
Designer: @varvariy8

#engфаза

Біологи, юристи, етика
 
Перед прочитанням посту, задумайтеся над питанням: чи створення сліпих від народження курей для промислового вирощування є виправданим? Щодня ми контактуємо з інтелектуальною власністю: на фото, картинки, дописи, техніку. Один зі способів її захисту — патент. Він видається на продукт, технологію його створення або водночас і на технологію, і на продукт.
 
З метою уникнення порушень етики, заборонено патентувати винаходи, що суперечать загальновизнаним нормам моралі й порушують публічний порядок. Біотехнології дуже часто ставлять перед людством етичні питання, що часом призводить до суперечливих рішень.
 
Існує правило: не можна отримати патент на винахід, яким є генетично модифікована тварина, якщо зміни приносять їй страждання без суттєвої медичної користі. Так, було захищено як інтелектуальну власність генетично модифікованих онкомишей, що частіше хворіють на рак. Це однозначно спричиняє страждання тварин, але користь від досліджень на них важко переоцінити, тож цей винахід було захищено патентом.
 
Попри прецедент з онкомишами, у 1992 році була невдала спроба запатентувати мишей, які лисіли через генетичні зміни. Вони мали б допомогти у дослідженнях облисіння, проте в цьому випадку користь не є настільки істотною, тож страждання тваринок не були виправдані. Заявку на патент було відхилено.
 
Отож, повернімося до сліпих курей. Чи страждають вони? Дехто каже — так, бо вони не бачать, а дехто відповідає, що ці кури не знають, що можуть бачити — тому проблеми немає. Чи приносить така модифікація істотну користь? Складно відповісти. Тож, чи видали б ви патент на таку породу?
 
Джерела: 1 2

Авторка: @lemira_ira
Дизайнерка: @Olenka_Tovstyk

#біотехнології

Метастази
Коротко обговоримо проблеми метастазів, клітин які не діляться і можуть спати роками. Але часом прокидаються від видалення основної пухлини, такі клітини вбити не можна поки вони сплять, бо вони не діляться і занадто малі, щоб побачити їх за допомогою досліджень. Цей стан називають мінімальною залишковою хворобою. Теоретично можуть давати рецидиви в кількох вогнищах їх поділу, що стається насправді не дуже часто та все ж таки подібні випадки бувають, саме тому не можна повністю вилікувати онкологію.

Як же вони прокидаються? Є гени, що пробуджують такі сплячі клітини, а також інші, ті які призводять до сну. Тож розробляють підходи для лікування, що змушували б подібні клітини спати і відповідно перешкодити рецидиву хвороби. Це є одним з найбільш дієвих можливих методів боротьби з онкологією. Подібне може перевести ракові хвороби в статус хронічних, що дозволить більшій кількості людей жити з ними та мати доволі повноцінне життя вживаючи відповідні медикаменти. Як зразок можна нагадати, що діабет також лише нещодавно став хронічною хворобою, такою хронічною хворобою зараз є СНІД та більшість гепатитів.

Цікавий факт: паління не впливає на ризики раку легень. Чому ж тоді реєструють їх зменшення ? Все через скорочення виробництва, саме з цим пов'язаний спад захворювання на рак легень в Україні після 2000-х років. Багато заводів перестали функціонувати, а відповідно зменшення кількості виробництв зробила повітря чистішим. Профілактики раку не існує, до неї можна віднести лише намагання відмовитись від канцерогенів ,але це мало можливо тому що їх дуже багато, а частину з них взагалі виробляє наш власний організм. Тож можете хіба трохи зменшити вплив подібних шкідливих речовин на свій організм, зокрема, спостерігати за найбільш токсичними такими як азбест або важкі метали.

З цього випливають нові положення онкогенетики:

Неопластична трансформація поліетиологічна тобто залежить від багатьох факторів.

Трансформований стан потребує активності специфічних генів.

Трансформований стан контролюється більше ніж одним геном.

Гени які відповідають за трансформацію - нормальні клітинні гени.

Останнє є особливо важливим, тому що побутує хибна думка, що є якісь гени, котрі відповідають за розвиток раку. Деяким людям хотілось би видалити їх і думати, що в такому випадку онкологія стане неможливою. Та це не так, гени, крім того що можуть за певних умов почати контролювати розвиток пухлини, беруть участь у багатьох інших корисних для організму у важливих процесах, функціонують з моменту початку розвитку людини то ж є абсолютно нормальними генами людини і не можуть бути видалені навіть, якщо б такі механізми існували. В таких випадках гени, що беруть участь у розвитку раку є необхідними на певних етапах існування без них не можна. Але, якщо вони працюють не тоді коли треба або не там де треба, виникає онкологія.

Діліться думками в коментарях та на наступний раз ми поговоримо про "ракові" гени.



Авторка: @Anastasia_Gold1
Дизайнерка: @Olenka_Tovstyk

#генетика

Відгук на книгу "Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі"

Авторки: Олена Паренюк та Катерина Шаванова

Досі думаєте, що зоною відчуження бігають зайці-мутанти з трьома вухами? Переконані, що горілка — найкращий захист від радіації? А можливо, боїтесь купувати мікрохвильову піч, бо випромінювання зробить вашу котлету радіоактивною?

Дві біологині на сторінках своєї книги вирішили розвінчати ці й інші міфи та переконати всіх, що Чорнобиль сьогодні — це не лише місце для пригод сталкерів, а й унікальна лабораторія просто неба!

Тут не буде детальної хронології подій жахливої ночі 26 квітня, ця книга про більш загальні речі.
Розповіді про унікальні дослідження у Чорнобилі, експерименти, побут науковців та мешканців зони відчуження. А ще, трішки інформації про величезну кількість одиниць вимірювання радіації!

Тут ви зрозумієте, у чому відмінність випромінювання та опромінення; дізнаєтеся, хто з організмів є найстікійшим до радіації; як іонізуюче випромінювання впливає на людський організм та чому наш Чорнобиль — це далекого не японська Фукусіма.

Біологині розповіли, що довелось пережити співробітникам ЧАЕС та ЗАЕС на початку повномасштабного вторгнення та які небезпечні наслідки можуть бути від країни-сусідки, що застосовує ядерний тероризм.

Під яскравою жовтою обкладинкою вдалось вмістити відповіді на ці й інші запитання.

Щиро вдячні авторкам за цікаву і таку актуальну на сьогодні інформацію! Дякуємо видавництву "Віхола" за підтримку українських вчених!
Бажаємо натхнення для популяризації науки!

Ой єй, зачекайте, РОЗІГРАШ!

Разом із "Віхолою" ми вирішили розіграти цю книгу серед наших підписників!

Умови дуже прості:

1. Підписатись на нас @ukrteenscience і на "Віхолу" @vikhola.ua
2. Залишити свій лайк тут.
3. Відмітити в коментарях до 5 друзів, із якими хотіли би прочитати цю книгу.

Переможця оберемо 24 вересня випадковим чином!
Нехай щастить!

Now you are reading this article in English and understanding it. It means you know another language besides Ukrainian, for which you can be thankful to your brain. But do you remember where you left your key? Or what you learned in school a few months ago?

Our brain has an incredible ability to allow us learn new languages, remember all the details about people we like, and create technologies unknown to mankind, but it also has the ability to forget important things, like your grandma's birthday.

How exactly is a memory created? When neurons are excited at the same time, neurotransmitter chemicals fire across the microscopic gap between the ends of the neurons' spindly dendrites. This change in the synapse between neurons is what makes a memory.
According to scientists, we can forget ordinary things because short-term memory is easily distracted, and the brain decides whether certain information is important enough to be included in the long-term memory department. If it is, we remember it; if not, we forget it.

Another interesting question: why do many of us not have memories from childhood? There have been a lot of research studies, and scientists have concluded that in such a young age, the hippocampus is not sufficiently developed to form memories of an event. In infants of rats, monkeys, and humans, new neurons continue to develop in the hippocampus during the first years of life. The first lasting memories begin to form when new neurons stop forming.

So, do you remember where your key is right now?

neurotransmitter chemicals — small molecules that play a crucial role in transmitting signals within the nervous system
synapse — a specialized junction between two neurons (nerve cells) where they communicate with each other
short-term memory/long-term memory — two essential components of our memory system that work together to store and retrieve information
hippocampus — a small, seahorse-shaped structure located deep within the brain's temporal lobe, which is part of the limbic system. It plays a critical role in memory formation and spatial navigation
Resourses: 1 2 3


Author: @modavananna
Designer: @velaass

#engфаза