Привіт всім!🥰🔬

Вже зовсім скоро вам відкриється загальне та навіть більше про ангіопластику у теорії та на практиці з
Власенко Оленою Анатоліївною, ендоваскулярним та судинним хірургом,
кандидат медичних наук, керівником Аngiology expert centre Verum.

Де та коли нас знайти?
Цей четвер (24.08) о 20:00.

Реєструйтесь за посиланням!



А ось кілька цікавих посилання, що допоможуть познайомитись з лектором й підготуватися до лекції:

1.https://youtube.com/@EmbolizationQueen

2.https://www.tiktok.com/@doctorolena?_t=8eyDkNMlzKo

3.https://instagram.com/doctorvlasenkoelena?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

Цікавої подорожі у світ хірургії!☺️👩‍⚕️

Would you like to have lifelong immunity to HIV? Well, it's possible if you happen to be the lucky one who is bestowed with the CCR5 ∆32 mutation. However, we can't call you entirely lucky because you would have a higher chance of dying from the common flu or malaria.
CCR5 ∆32 is quite an intriguing mutation, which provides protection against human immunodeficiency virus infection. One of the main functions of the CCR5 gene is to defend against various pathogenic microorganisms and respiratory viruses. Additionally, CCR5 encodes a protein that HIV utilizes to enter cells. Scientists believe that individuals with this mutation are unable to be infected with HIV because the protein is shorter than the original version, preventing HIV from binding to it and leading to innate resistance.
At first glance, the mutation may seem to have no downsides, but in reality, that's not the case. Researchers from the University of California analyzed genotype data and death records of 409,693 individuals in the UK. The results of this study showed that the mutation (in individuals with a homozygous genotype) increased the risk of death before the age of 76 by 20%. One of the causes of death even included an increased susceptibility to the flu.
Additionally, scientists currently speculate that the CCR5 gene may impact human brain function. Therefore, the benefit of the CCR5-∆32 mutation remains a significant question, and in the comments, you can share your thoughts on the potential harm or benefit of the mutation.
to be bestowed with — to be given or granted something
pathogenic microorganisms — organisms, such as bacteria, viruses, fungi, or parasites, that can cause diseases or infections in their hosts
respiratory viruses — viruses that primarily infect the respiratory system, including the nose, throat, and lungs
innate resistance — the natural defense mechanisms that an organism possesses to fight off pathogens or other harmful agents
a homozygous genotype — the presence of two identical alleles of a particular gene in an individual's genetic makeup
Resourses: 1 2


Author: @modavananna
Designer: @varvariy8

#engфаза

Друзі, вітаємо з Днем Державного прапора України!🇺🇦

З Днем Державного Прапора!

Сьогодні, в честь Дня Державного прапора України, в центрі столиці здійняли прапор з підписами та словами українських захисників.

Пізніше його можна буде побачити у Національному музеї війни за незалежність України.

Слава Україні! 🇺🇦

Привітик! Нагадуємо, що сьогодні о 20:00 на вас чекає неймовірна зустріч Власенко Оленою Анатоліївною, ендоваскулярним та судинним хірургом,
кандидат медичних наук, керівником Аngiology expert centre Verum "Ангіопластика: особливості та ключові переваги у лікуванні патологій судин поміж інших технік та чар ендоваскулярної хірургії"! Чекаємо вас за годину в Zoom!

Лекція розпочнеться о 20:10!!!

Чим подібні людина і… восьминіг?
Зараз ви почуєте відповідь на запитання, яке ніколи собі не задавали. А саме про те, що відбувається у світі загадкових восьминогів під час найулюбленішої справи всього людства — сну.
Отже, почнемо з того, що вдень на шкірі восьминогів з’являються візерунки (не зовсім ті, які можна побачити в галереї мистецтв, але теж досить цікаві). Вони мають різні функції, такі як: комунікація, реакція на небезпеку тощо. Але ті самі візерунки також «оживають» під час сну: це може свідчити про те, що восьминоги… бачать сни!
Ми, люди, маємо схожий механізм. У нас є фаза швидкого сну, під час якої відбувається швидкий рух очей та майже така сама мозкова активність, як і під час неспання. Саме в цей період ми бачимо яскраві сни.
Також, восьминоги мають систему двох стадій спання, одна з них активна, а інша – тиха. Під час тихої стадії їхня шкіра бліда, а активність мозку низька. Але кожну годину, близько хвилини, триває активна фаза, коли очі восьминога рухаються, м’язи смикаються, а візерунки на шкірі мерехтять.
Така система сну характерна для хребетних організмів і є позитивною для їхнього здоров’я. Але, судячи з усього, не лише для них.
Природа не перестає дивувати. Напевно, одного дня вчені навіть зможуть сказати, що саме сниться восьминогам… І тоді розповідь про це буде починатися зі слів «зараз ви почуєте відповідь на запитання, яке задавали собі не раз».


Джерело

Авторка: @marharytakoroviakova

Дизайнерка: @VodianaVioletta

#зоологія #фізіологія

Агов, друзі! Завершимо це літо круто? Запрошуємо всіх вас на онлайн-лекцію "Таємничий світ бактерій: Як мікроби спілкуються між собою або що таке кворум?" від Кошової Олени Юріївни 🔬🦠

🗓Коли? 30 серпня о 16 годині
Де? Zoom, за попередньою реєстрацією

Кошова Олена Юріївна – кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології НФаУ.

Не пропустіть цю надзвичайну можливість поглибити свої знання про мікробний світ та його вплив на наше життя!
Реєстрація на лекцію доступна за посиланням.
Буде цікаво та корисно для всіх, хто цікавиться наукою та мікробіологією. 🔍🔬

Привіт!
Нагадуємо, що лекція вже сьогодні о 16!
А ось і посилання
https://us04web.zoom.us/j/71266619830?pwd=LleAUZhiDXDCXvfRnHYoOM466Er4ng.1

Сьогодні чудове свято — День знань. Погодьтеся, знання без пам'яті неможливо отримати. Саме тому, сьогодні поговоримо про одну з найважливіших когнітивних навичок — пам'ять.
 
Як працює наша пам'ять? На це запитання намагалися відповісти психологи, нейрофізіологи та інші дослідники, пропонуючи свої теорії. Одна з найпоширеніших — розроблена в 1968 році модель пам'яті Аткінсона і Шифріна, яка пояснює механізм обробки інформації та запам'ятовування. Згідно з даною моделлю, пам'ять класифікують на три види: сенсорна, короткочасна або робоча та довготривала пам'ять.
 
Уявіть, що вам потрібно щось запам'ятати. За допомогою органів чуття наш мозок отримує інформацію з навколишнього середовища та аналізує її. Процес запам'ятовування розпочався. На цьому етапі спрацьовує сенсорна пам'ять, яка зберігає інформацію максимум 5 секунд. Тому більшість даних, що ми сприймаємо протягом дня, буде втрачатися.
 
Для більш тривалого запам'ятовування потрібна свідома діяльність людини, а саме: концентрація уваги на об'єкті запам'ятовування та повторення. У хід вступає короткотривала пам'ять, яка зберігає інформацію до 30 секунд і має невеликий обсяг. Саме цей вид пам'яті вмикається при розмові, дискусії, створенні логічної та послідовної промови. Тому, цю пам'ять і називають робочою.
 
Більш важлива інформація може переміститись у довготривалу пам'ять після того, як була декілька разів повторена. Довготривала пам'ять зберігає в собі ряд фактів, подій, образів, почуттів, досвід та певні навички. Цей вид пам'яті дозволяє довго зберігати інформацію. Якби ми не мали такої пам'яті, то нам потрібно було б вивчати один і той самий матеріал постійно. Також довготривала пам'ять є необмеженою, тобто може містити безліч фактів, слів та іншої інформації.
 
Таким чином, головною умовою запам'ятовування інформації є її повторення та використання. Так інформація буде залишатися в довготривалій пам'яті.
 
Більш детально про механізми пам'яті тут
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @kiriyaka_svitlana

#нейробіологія