Еволюція тривала завжди, триває зараз і триватиме надалі. І людину цей процес сильно зачіпає. Розгляньмо деякі частини тіла, які еволюція змінила в людині.
 
У цій частині будуть описані зміни в зубах та черепі. Через відмінний раціон, порівняно з предками, та появі мови з’явились зміни у будові цих частин тіла. Мавпоподібні предки мали більші щелепи та зуби, ніж наше сучасне покоління.
 
Також однією з виняткових еволюційних особливостей Homo sapiens є наявність підборіддя, хоча архаїчні гомініди його не мали. Можливо, це пов’язано з появою мови.
 
Зуби мудрості. У наш час розвиток цих зубів стає менш поширеним, особливо в азійських популяціях, бо для них часто нема місця в щелепі. Тому вважається, що під дією еволюції та часу ці зуби зникнуть.
 
Також через те, що зуби менше стираються, спостерігається частіша поява неправильного прикусу, особливо в розвинених країнах. Хоча наші далекі предки з цим стикались рідко.
 
Людський мозок. Після того, як ми відокремилися від спільного з нашими найближчими родичами (шимпанзе) предка — наш мозок збільшився втричі.
 
Поява специфічних для людини генів NOTCH2NL збігається з їхньою еволюційною експансією, а розвиток цих самих генів корелює із розвитком мозку людини. Тому вчені вважають, що гени NOTCH2NL — можливі фактори збільшення розміру нашого мозку. Ці специфічні гени з’явилися після серії сегментарних дуплікацій і подій конверсії генів, у яких бере участь важливий для нейророзвитку ген NOTCH2.
 
Також є припущення, що ген міозину людини MYH16 втратив функціональність після модифікації харчового раціону. Цей факт, своєю чергою, спричинив зменшення важливості щелепних м’язів під час ранньої еволюції гомінід. Було висунуто думку, що втрата гена MYH16 могла призвести до збільшення об’єму черепа та росту мозку під час еволюції людини. Якби в наших предків не було цієї мутації, то ми б мали сагітальний гребінь та, ймовірно, менший мозок.


Автор: @euchromatin
Дизайнерка: @Olenka_Tovstyk
#еволюція #генетика

Друже, а ти вже зареєструвався на лекцію про третинні лімфоїдні структури?

Ще ні? Поспішай!
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeWUUTCC6rhqrlpiK0fHg0258iQ5ZntzMe67ICpxoLr9O_RGw/viewform?usp=sf_link

Буде цікаво! Не пропусти!
Лекція вже цієї п'ятниці о 19:00!♥️🔬

Вітаємо з Днем UkrTeenScience!

Зичимо нашій молодіжній громадській організації, частиною якої є біологічна спільнота PROФАЗА, успіхів та натхнення! А про те, як створюються наші цікаві дописи, читайте тут!

Звісно, чекаємо ваших привітань! Куди ж без цього?❤️😍

Можна довго говорити про те, як ми вдячні вам за вашу підтримку та інтерес. Але ви все й так знаєте. Тому ми продовжимо радувати вас дописами та заходами, а ви нас — своїм потягом до знань. Домовились?😏

А поки ми відкриємо завісу на те, як наша команда проходить шлях від ідеї для тексту до публікації цілої каруселі!

Починається все з директора комунікаційного відділу, який складає розклад на наступний місяць.
Щоразу, коли копірайтери на нього дивляться, трохи отримують інфаркт (повірте моєму досвіду), хоча й відбувається це завжди в один час, а отже цілком передбачувано.
Сам же директор своє самопочуття коментує так: “Та нормально себе відчуваю. Тиск правда щось скаче та голова болить, але це на погоду”.

Після того, як ми написали й 10 разів перевірили (це неправда (звісно, неправда, 15! — прим. ред.)) свої тексти, за справу беруться редактори. Іноді не обходиться без кумедних конфузів, але ви про це вже не дізнаєтесь!)

А після… Головна редакторка нагадує, що "після редактури іде редактура👍" (о, ну от! — прим. ред.), тому що така наша доля, а от тексти мають бути чистими і правильно оформленими🤓

Далі розклад та свою дозу шоку отримують дизайнери. Хоча, мабуть і не отримують. Наприклад, дизайнерка цього допису “якщо чесно” за дедлайнами взагалі не стежить... Ось, що значить, виконувати все одразу і вчасно!

Я в цьому зовсім не розуміюся, але подивіться навіть на цю картинку. Красива до неможливості, так?

В атмосфері тотальної довіри готові дизайни теж ретельно перевіряються. І це один зі способів, який допомагає нам зберігати високу якість для вас!

Після цього відділи узгоджують графік публікацій, і ми залишаємося мирно чекати ваших відгуків. Від них завжди приємно!

З Днем UkrTeenScience, любі підписники. Це не тільки ми, це ви💡

Біологи, ви на зв'язку?
Вже за годину зустрічаємось на нашій лекції з спікеркою, яку ви так довго чекали й яка заполонила ваші серця ще півроку тому— Марія Гаркуша-Омельченко!
До зустрічі о 19!
Ділимось посиланням!
https://us05web.zoom.us/j/86234481104?pwd=Yd0k9h6JSzqeyyX50qDs0AHRQmNRWn.1

Meeting ID: 862 3448 1104
Passcode: 6Txa07

Привіт всім!🥰🔬

Вже зовсім скоро вам відкриється загальне та навіть більше про ангіопластику у теорії та на практиці з
Власенко Оленою Анатоліївною, ендоваскулярним та судинним хірургом,
кандидат медичних наук, керівником Аngiology expert centre Verum.

Де та коли нас знайти?
Цей четвер (24.08) о 20:00.

Реєструйтесь за посиланням!



А ось кілька цікавих посилання, що допоможуть познайомитись з лектором й підготуватися до лекції:

1.https://youtube.com/@EmbolizationQueen

2.https://www.tiktok.com/@doctorolena?_t=8eyDkNMlzKo

3.https://instagram.com/doctorvlasenkoelena?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

Цікавої подорожі у світ хірургії!☺️👩‍⚕️

Would you like to have lifelong immunity to HIV? Well, it's possible if you happen to be the lucky one who is bestowed with the CCR5 ∆32 mutation. However, we can't call you entirely lucky because you would have a higher chance of dying from the common flu or malaria.
CCR5 ∆32 is quite an intriguing mutation, which provides protection against human immunodeficiency virus infection. One of the main functions of the CCR5 gene is to defend against various pathogenic microorganisms and respiratory viruses. Additionally, CCR5 encodes a protein that HIV utilizes to enter cells. Scientists believe that individuals with this mutation are unable to be infected with HIV because the protein is shorter than the original version, preventing HIV from binding to it and leading to innate resistance.
At first glance, the mutation may seem to have no downsides, but in reality, that's not the case. Researchers from the University of California analyzed genotype data and death records of 409,693 individuals in the UK. The results of this study showed that the mutation (in individuals with a homozygous genotype) increased the risk of death before the age of 76 by 20%. One of the causes of death even included an increased susceptibility to the flu.
Additionally, scientists currently speculate that the CCR5 gene may impact human brain function. Therefore, the benefit of the CCR5-∆32 mutation remains a significant question, and in the comments, you can share your thoughts on the potential harm or benefit of the mutation.
to be bestowed with — to be given or granted something
pathogenic microorganisms — organisms, such as bacteria, viruses, fungi, or parasites, that can cause diseases or infections in their hosts
respiratory viruses — viruses that primarily infect the respiratory system, including the nose, throat, and lungs
innate resistance — the natural defense mechanisms that an organism possesses to fight off pathogens or other harmful agents
a homozygous genotype — the presence of two identical alleles of a particular gene in an individual's genetic makeup
Resourses: 1 2


Author: @modavananna
Designer: @varvariy8

#engфаза

Друзі, вітаємо з Днем Державного прапора України!🇺🇦

З Днем Державного Прапора!

Сьогодні, в честь Дня Державного прапора України, в центрі столиці здійняли прапор з підписами та словами українських захисників.

Пізніше його можна буде побачити у Національному музеї війни за незалежність України.

Слава Україні! 🇺🇦

Привітик! Нагадуємо, що сьогодні о 20:00 на вас чекає неймовірна зустріч Власенко Оленою Анатоліївною, ендоваскулярним та судинним хірургом,
кандидат медичних наук, керівником Аngiology expert centre Verum "Ангіопластика: особливості та ключові переваги у лікуванні патологій судин поміж інших технік та чар ендоваскулярної хірургії"! Чекаємо вас за годину в Zoom!

Лекція розпочнеться о 20:10!!!

Чим подібні людина і… восьминіг?
Зараз ви почуєте відповідь на запитання, яке ніколи собі не задавали. А саме про те, що відбувається у світі загадкових восьминогів під час найулюбленішої справи всього людства — сну.
Отже, почнемо з того, що вдень на шкірі восьминогів з’являються візерунки (не зовсім ті, які можна побачити в галереї мистецтв, але теж досить цікаві). Вони мають різні функції, такі як: комунікація, реакція на небезпеку тощо. Але ті самі візерунки також «оживають» під час сну: це може свідчити про те, що восьминоги… бачать сни!
Ми, люди, маємо схожий механізм. У нас є фаза швидкого сну, під час якої відбувається швидкий рух очей та майже така сама мозкова активність, як і під час неспання. Саме в цей період ми бачимо яскраві сни.
Також, восьминоги мають систему двох стадій спання, одна з них активна, а інша – тиха. Під час тихої стадії їхня шкіра бліда, а активність мозку низька. Але кожну годину, близько хвилини, триває активна фаза, коли очі восьминога рухаються, м’язи смикаються, а візерунки на шкірі мерехтять.
Така система сну характерна для хребетних організмів і є позитивною для їхнього здоров’я. Але, судячи з усього, не лише для них.
Природа не перестає дивувати. Напевно, одного дня вчені навіть зможуть сказати, що саме сниться восьминогам… І тоді розповідь про це буде починатися зі слів «зараз ви почуєте відповідь на запитання, яке задавали собі не раз».


Джерело

Авторка: @marharytakoroviakova

Дизайнерка: @VodianaVioletta

#зоологія #фізіологія