The Father of Modern Neuroscience

The structure of the nervous system and neurons is clear to us nowadays. However, did you know that the discovery of the anatomy and physiology of the nervous system was one of the biggest controversies in the history of science?

Let's imagine ourselves as scientists in the late 1800s. How would we envision the structure of the nervous system? As reasonable scientists, we might propose that neural tissue is connected in one continuous network called the syncytium, which is a cytoplasmic mass containing several nuclei. This idea formed the basis of "The Reticular Theory" postulated by Joseph von Gerlach in 1871. It certainly sounds much different from our current understanding. We owe our knowledge to Santiago Ramón y Cajal, who is known as the father of modern neuroscience, and Camillo Golgi, who discovered the Golgi apparatus and proved that malaria is caused by a parasite.

In 1873, Camillo Golgi developed a new method called the black reaction to visualize brain cells. This technique involved using potassium chromate and silver nitrate to harden the tissue and selectively stain certain sections of it, clearly highlighting individual cells. However, this didn't significantly change scientists' views, as Golgi was still attached to the reticular theory. He did not accept the idea that the nervous system is composed of single cells. According to his perspective, smaller outgrowths were responsible for nutrition, while longer ones formed a diffuse network.

In 1887, Santiago Ramón y Cajal applied Golgi's staining method to his own research and was amazed by how neurons appeared. Cajal spent hours sketching what he observed, and these detailed drawings helped him develop a new understanding of the structure of the nervous system. He proposed that the nervous system consists of separate individual cells, just like other systems in the body. Cajal identified the cell body of a neuron, its long axon, and numerous dendrites with dendritic spines. Furthermore, he revealed the functions of these structures: dendrites as receivers and axons as transmitters. His theory is now known as "The Neuron Doctrine" and is widely accepted worldwide.

In 1906, Santiago Ramón y Cajal and Camillo Golgi were jointly awarded the Nobel Prize. Golgi, however, refused to admit defeat. In his speech entitled "The Neuron Doctrine - Theory and Fact," he provided a severe critique of Cajal's dogma. On the contrary, Cajal mustered the courage and delivered a respectful speech without judgment.

You can find the drawings at the following links:
• NY Times article with drawings
• Wikipedia gallery of drawings
Resources:
• Scientifica article on Golgi and Cajal
Author: @myroslavvaaa
Designer: @varvariy8
#engфаза

Вам завжди було цікаво дізнатись, як розвивається пухлина? Почнімо з інвазії та неоангіогенезу.

На цьому етапі відбувається руйнування оболонки та залучення судин до пухлини, адже щоб рости — потрібно їсти.

Пухлина починає виділяти речовини, що сприяють росту судин крізь її клітини.
Саме тоді пухлина вже може рости безперестанку та проникати в інші тканини, що потребують судин.
Інвазія дозволяє їй переходити з судини туди, куди їй потрібно. Таким чином, клітини починають втрачати зв'язок між собою. У медицині цей процес називають метастазуванням.

Не забуваймо: ми говоримо лише про дійсно ракові клітини — це клітини епітеліального походження. Вони можуть змінювати свою морфологію, ставати схожими на мезенхімальні, а також мають здатність до локомоторного руху.

Подібне називають епітеліально-мезенхімальною транзицією.
На відміну від дійсно ракової клітини, саркоми не мають подібної характеристики: вони вже формуються з мезенхімальних клітин.

Наступний етап — метастазування. Клітина не просто пливе кровоносними судинами, адже якщо вона спробує це зробити, то скоріш за все просто загине. Все через те, що подібну клітину дуже легко виявити макрофагам. Саме тому для руху вона має кріпитися на стінку судини й повільно повзти по ній.

При цьому клітини «вчаться» уникати імунної системи: вони виділяють білки, що притаманні макрофагам, ніби говорячи: «Я — теж макрофаг!». Подібна практика є дуже поширеною, адже за таких умов імунна система не може запустити апоптоз.
Така клітина має «доповзти» до місця призначення, в конкретне місце з певними умовами, інакше — загине через вплив оточення, гормонів тощо.

Вона дізнається куди має прибути за сигналом градієнта концентрації. Коли ж клітина досягає місця призначення — засинає. Згодом спляча ракова клітина, щоб мати вищі шанси на виживання, набуває властивостей сплячої стовбурової клітини: формує нішу, у якій почувається захищеною. Часом, вона може жити десятки років в такому стані.

Цікавий факт: певний час в Голлівуді були популярними косметичні процедури із застосуванням стовбурових клітин. На думку розробників даної процедури, це мало б допомогти зберегти молодість і красу. Та згодом виявилось: люди, які користувались такими послугами, частіше мали онкозахворювання.

Пізніше стало зрозуміло: разом зі сплячими стовбуровими клітинами у донорів могли відібрати й сплячі ракові клітини. Після пересадки вони прокидались і починали розвиватися в повноцінну пухлину.

#генетика
Авторка: @Anastasia_Gold1
Дизайнерка: @stanislavova_ana

From birth, our bodies are programmed to age and eventually die. But how does this process actually work? To be honest, there are numerous reasons, but let's focus on a few:
 
1)Our cells have mitochondria, which are like energy stations. Over time, they start functioning less efficiently, resulting in cellular dysfunction and ultimately affecting the entire organism.
2)"Zombie cells" is a term used for cells that have aged and linger near healthy cells, releasing harmful substances that pose a threat to the latter.
3)As we age, it becomes more challenging for our bodies to break down and recycle damaged or unnecessary cellular components, a process known as autophagy. Research indicates that the activity of genes associated with this ability decreases with age.
4)The mechanism that regulates our gene activity, called the epigenome, starts to malfunction. As a result, genes that should be active become inactive, and vice versa.
 
How can we prevent aging?
Slowing down skin deterioration and preventing age-related diseases are areas of scientific interest that have a broad impact on human health and medicine. There are studies suggesting that regular physical exercise throughout life can slow down the aging process. 
Scientists are also currently studying antioxidants. Retinol (vitamin A), for example, is known to slow down skin aging. It can be applied topically in creams or lotions, or consumed through food rich in vitamin A. However, it is important to consult with a doctor first.
 
Overall, lifestyle choices, diet, and habits greatly influence the aging process. Engaging in physical activity, staying active, and consuming fruits and vegetables can help you stay young for longer.
In the comments, you can share your secrets to staying youthful.
to age — if someone ages or something ages them, they look older.

cellular dysfunction — the impaired or abnormal functioning of cells in the body.

to linger — to take a long time to leave or disappear.

to pose a threat to — to present a danger, risk, or potential harm to someone or something.

to malfunction — to fail to work or operate correctly.

skin deterioration — the gradual decline or worsening of the condition and appearance of the skin.

to consume — 1)to eat or drink something; 2)to use fuel, energy, time, or a product, especially in large amounts.

Resources: 1 2 3

Авторка: @moldavananna_
Дизайнерка: @Olenka_Tovstyk
#engфаза

Привіт, друзі! Незабаром ми матимемо можливість послухати лекцію від Ольги Маслової, популяризаторки науки та кандидатки біологічних наук. Нам дуже цікава ваша думка, яка тема вам ближче :
1. Циркадні ритми та сон
2. Лекція про стовбурові клітини.
Чекаємо вашого вибору!

Друзі, найближчими тижнями будемо знімати відео про нашу організацію й біологічну спільноту.

Потрібен 1 учасник/ця, який був на наших очних заходах і може поділитись своєю думкою в короткому інтерв'ю, відповівши на запитання.
м. Київ, підберемо зручний час і день для зйомки, займе до пів години вашого часу.

За детальнішою інформацією писати @Vladyslava03

ОЦЕ ТАК НОВИНА!😱😍

Друзі, ми запросили до нас на зустріч одну з найвідоміших популяризаторок науки — Ольгу Маслову!

Саме тому вже завтра, 21 липня о 14:00, матимемо можливість послухати важливу лекцію "Циркадні ритми: що це та чому варто про них знати" від кандидата біологічних наук, популяризаторки науки, співзасновниці проектів Needorium та Nobilitet Ольги Маслової.

Реєстрація на подію тут!
Нехай все буде біологічно!🧬

Усі виспались?😴

Тож нагадуємо, що починаємо за годину лекцію " Циркадні ритми: що це і чому варто про них знати" з Ольгою Масловою!

О 14 чекаємо усіх в ZOOM за посиланням!