Чи знаєте ви, що наш геном є не просто статичним набором певної послідовності нуклеотидів? Задля здійснення різноманітних мутаційних процесів, у наших клітинах містяться рухливі фрагменти ДНК, що в буквальному сенсі можуть змінювати своє положення випадковим чином. Ба більше, у нашому організмі такі елементи займають до 50% усього геному!
#генетика
Автор: @shpygodozer
Дизайнерка та ілюстраторка: @Tertychnikova_O
#генетика
Автор: @shpygodozer
Дизайнерка та ілюстраторка: @Tertychnikova_O
❤7👍4❤🔥1
Forwarded from UkrTeenScience🇺🇦
Любиш квести й хочеш круто провести один з найзагадковіших днів року— свято Івана Купала?🍃
МГО UkrTeenScience і Київський міський Будинок природи запрошує всіх охочих на захід "Зелений четвер: у пошуках квітки папороті".🌺
На учасників чекає квест, де всі шукатимуть ту саму квітку папороті й цікавий інтерактив.
З пошуками допомагатиме к.б.н, доцент кафедри біології рослин ННЦ "Інститут біології та медицини" КНУ імені Тараса Шевченка, флористка Баданіна Владислава Анатоліївна.
Але чи вдасться знайти рослину, про яку складено сотні легенд? І що переможе: містика чи наука? Перевіримо!
Буде цікаво й насичено! Такого у нас ще не було!
Коли? 6 липня о 14 годині.
Яка тривалість заходу? 2-2,5 години.
Де? Київський міський Будинок природи, вул. Рогнідинська, 3, м. Палац Спорту.
Для кого? Для усіх охочих школярів, студентів й молодих людей.
Вхід вільний, лише потрібно зареєструватися!
Поринь у містичну, ой, наукову атмосферу!👻
МГО UkrTeenScience і Київський міський Будинок природи запрошує всіх охочих на захід "Зелений четвер: у пошуках квітки папороті".🌺
На учасників чекає квест, де всі шукатимуть ту саму квітку папороті й цікавий інтерактив.
З пошуками допомагатиме к.б.н, доцент кафедри біології рослин ННЦ "Інститут біології та медицини" КНУ імені Тараса Шевченка, флористка Баданіна Владислава Анатоліївна.
Але чи вдасться знайти рослину, про яку складено сотні легенд? І що переможе: містика чи наука? Перевіримо!
Буде цікаво й насичено! Такого у нас ще не було!
Коли? 6 липня о 14 годині.
Яка тривалість заходу? 2-2,5 години.
Де? Київський міський Будинок природи, вул. Рогнідинська, 3, м. Палац Спорту.
Для кого? Для усіх охочих школярів, студентів й молодих людей.
Вхід вільний, лише потрібно зареєструватися!
Поринь у містичну, ой, наукову атмосферу!👻
❤1
Ми впевнені, що серед наших підписників є майбутні біотехнологи, тому читайте уважно: зараз буде ідея для біотехнологічного стартапу.
Вирощуванням і розмноженням рослин в пробірці зараз вже нікого не здивуєш. Але цей метод можна застосовувати не лише для наукових цілей, а й для комерційного масштабного розмноження культурних та декоративних видів. По суті, за допомогою технологій in vitro можна не просто виростити, а і розмножити рослину з повним збереженням вихідного генотипу в будь-який сезон. Таке масштабне клонування має назву — мікроклональне розмноження.
Що ж нам потрібно для цього? По-перше, відібрати здорові рослини, які потрібно клонувати. Потім — ввести їх в асептичну культуру in vitro. На цьому етапі потрібно враховувати фотоперіод, інтенсивність світла та контролювати вологість.
Отримавши в лабораторних умовах культуру потрібної рослини, можна переходити безпосередньо до мікроклонального розмноження, а саме до стадії утворення пагонів. Щоб мати успіх, потрібно дуже ретельно підібрати живильні середовища та регулятори росту, що змусять рослини активно індукувати велику кількість пагонів. Щоб стимулювати утворення коренів, змінюють співвідношення фітогормонів в середовищі. От власне і все, залишилося акліматизувати нові рослини до природних умов та пересадити їх з живильних середовищ до теплиці.
Попри наявність багатьох переваг цього методу, таких як масштабність, швидке розмноження, незалежність від кліматичних умов, є ряд недоліків. Найбільші обмежувальні фактори, з яким ви можете зіштовхнутися – це великі матеріальні затрати та пошук кваліфікованих співробітників.
Отже, користуючись мікроклональним розмноженням, з маленького шматочка рослини можна отримати десятки та сотні нових ідентичних організмів. Навіть за наявності недоліків, цей метод є доречним для розмноження рідкісних рослини та представників різних кліматичних зон.
Більш детально про підходи мікроклонального розмноження описано тут:
Iliev, Ivan & Gajdošová, A. & Libiaková, G. & Jain, Shri. (2010). Plant Micropropagation. 10.1002/9780470686522.ch1.
Duong Tan, Nhut & Nguyen, Trinh-Don & Nguyen, Vu & Nguyen, Thien & Dang, Thu Thuy & Nguyen Duy, Nguyen & Teixeira da Silva, Jaime. (2006). Advanced technology in micropropagation of some important plants.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @velaass
#біотехнології
Вирощуванням і розмноженням рослин в пробірці зараз вже нікого не здивуєш. Але цей метод можна застосовувати не лише для наукових цілей, а й для комерційного масштабного розмноження культурних та декоративних видів. По суті, за допомогою технологій in vitro можна не просто виростити, а і розмножити рослину з повним збереженням вихідного генотипу в будь-який сезон. Таке масштабне клонування має назву — мікроклональне розмноження.
Що ж нам потрібно для цього? По-перше, відібрати здорові рослини, які потрібно клонувати. Потім — ввести їх в асептичну культуру in vitro. На цьому етапі потрібно враховувати фотоперіод, інтенсивність світла та контролювати вологість.
Отримавши в лабораторних умовах культуру потрібної рослини, можна переходити безпосередньо до мікроклонального розмноження, а саме до стадії утворення пагонів. Щоб мати успіх, потрібно дуже ретельно підібрати живильні середовища та регулятори росту, що змусять рослини активно індукувати велику кількість пагонів. Щоб стимулювати утворення коренів, змінюють співвідношення фітогормонів в середовищі. От власне і все, залишилося акліматизувати нові рослини до природних умов та пересадити їх з живильних середовищ до теплиці.
Попри наявність багатьох переваг цього методу, таких як масштабність, швидке розмноження, незалежність від кліматичних умов, є ряд недоліків. Найбільші обмежувальні фактори, з яким ви можете зіштовхнутися – це великі матеріальні затрати та пошук кваліфікованих співробітників.
Отже, користуючись мікроклональним розмноженням, з маленького шматочка рослини можна отримати десятки та сотні нових ідентичних організмів. Навіть за наявності недоліків, цей метод є доречним для розмноження рідкісних рослини та представників різних кліматичних зон.
Більш детально про підходи мікроклонального розмноження описано тут:
Iliev, Ivan & Gajdošová, A. & Libiaková, G. & Jain, Shri. (2010). Plant Micropropagation. 10.1002/9780470686522.ch1.
Duong Tan, Nhut & Nguyen, Trinh-Don & Nguyen, Vu & Nguyen, Thien & Dang, Thu Thuy & Nguyen Duy, Nguyen & Teixeira da Silva, Jaime. (2006). Advanced technology in micropropagation of some important plants.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @velaass
#біотехнології
❤9
Forwarded from UkrTeenScience🇺🇦
Любиш домашніх тварин або мрієш стати господарем котика чи песика? Тоді ця можливість саме для тебе!
МГО UkrTeenScience запрошуємо усіх на онлайн-зустріч "Пухнасті історії"!
На вас чекає розмова у прямому
ефірі з фелінологом, візуальним діагностом, кардіологом мережі ветеринарних клінік "ЗООЛЮКС" Лєбєдєвим Іллею Андрійовичем.
Під час трансляції матимеш змогу поставити своє запитання спікеру.
📆Коли? 5 липня о 14 годині.
Де? Instagram, реєстрація не потрібна.
👥 Для кого? Для всіх охочих, які люблять домашніх тварин, мають пухнастиків або мріють колись стати їх господарями.
До зустрічі на нашому пухнастому ефірі!
МГО UkrTeenScience запрошуємо усіх на онлайн-зустріч "Пухнасті історії"!
На вас чекає розмова у прямому
ефірі з фелінологом, візуальним діагностом, кардіологом мережі ветеринарних клінік "ЗООЛЮКС" Лєбєдєвим Іллею Андрійовичем.
Під час трансляції матимеш змогу поставити своє запитання спікеру.
📆Коли? 5 липня о 14 годині.
Де? Instagram, реєстрація не потрібна.
👥 Для кого? Для всіх охочих, які люблять домашніх тварин, мають пухнастиків або мріють колись стати їх господарями.
До зустрічі на нашому пухнастому ефірі!
❤1
Сучасні генетики не можуть провести жодного дослідження без застосування спеціальних інструментів — маркерів. Але що саме вони означають і як взагалі їх використовують науковці?
#генетика
Автор: @shpygodozer
Ілюстратор: @MUDRA_artist
#генетика
Автор: @shpygodozer
Ілюстратор: @MUDRA_artist
❤9👍3
Експансіонізм нуклеотидів
Деякі ділянки нашого геному складаються із тандемних повторів — послідовностей, що дублюють одне одного. Вони утворені певною одиницею повтору, яка зустрічається в геномі у різній кількості.
Серед них виділяють мікросателітні та мінісателітні повтори. Мікросателітні мають менший розмір дубльованих частинок (зазвичай складається з 2-6, іноді — до 10 пар нуклеотидів), ніж мінісателітні. Тринуклеотидні повтори належать до мікросателітних.
Вони так названі, бо одиниця повтору складається із трьох нуклеотидів. Загальна схема цієї одиниці виглядає так: CNG (виняток: GAA), де C — цитозин, N — будь-який нуклеотид, G — гуанін. Однією із властивостей цих повторів є схильність до експансії, тобто збільшення їх числа внаслідок помилки реплікації в даному місці. Результатом цього можуть бути хворобливі стани, такі як синдром фрагільної X-хромосоми (синдром Мартіна Белла), хорея Гантінгтона та міотонічна слабкість.
Невелика кількість повторів не викликає жодної симптоматики, тому цей варіант вважають нормальним. У такому стані кількість повторів не сильно змінюється. При перевищенні певного порогу виникає премутація: особина-носій не хворіє, але з великою ймовірністю народжує нащадка із мутацією. Мутація у такому випадку — це перевищення порогової кількості повторів, при якій вже розвивається хвороба, тож і кількість цих повторів досить швидко збільшується. Чим більша їх кількість, тим більш рання та сильна симптоматика.
Розгляньмо на прикладі хореї Гантінгтона. Це жахливе нейродегенеративне захворювання, що супроводжується розумовою відсталістю, проблемами в рухах та психіатричними проявами, симптоматика якого посилюється. Деякі ділянки нашого геному складаються із тандемних повторів — послідовностей, що дублюють одне одного. Вони утворені певною одиницею повтору, яка зустрічається в геномі у різній кількості.
Захворювання успадковується за аутосомно-домінантним типом та частотою поширення 9,71:100000. Воно зумовлене експансією CAG-повтору в гені HTT у локусі 4p16.3. Цей ген кодує білок гантінгтін.
Захворювання викликає не сам CAG-повтор, а його велика кількість у хворого. У нормі кількість цих повторів становить до 26 одиниць. Якщо їхня кількість складає 27-35, то виникає явище премутації, а коли повторів 36 та більше — це вже мутація, при якій розвивається хвороба. До того ж якщо кількість повторів становить 36-40, то пенетрантність (частота прояву ознаки) не надто висока, а коли понад 40 — хвороба точно розвиватиметься. При мутації у білку гантінгтіні утворюється велика поліглутамінова ділянка, яка змінює структуру білка та погіршує його функцію. (продовження) Таке захворювання має властивість антиципації: з кожним поколінням воно проявляється все раніше. Тобто спершу хворітимуть люди старшого віку, їхні нащадки у більш ранньому віці, а наступне покоління — ще раніше. Це тому, що кількість повторів, якщо вони перетинають межу початку розвитку хвороби, стрімко зростає. В індивіда спершу розвиваються слабкі симптоми, та з часом вони посилюються. Середній вік розвитку хвороби: 35-44 роки, а медіанна тривалість життя після постановки діагнозу становить 15-18 років.
Джерела: 1 2
#генетика
Автор @euchromatin
Дизайнерка @Olenka_Tovstyk
Деякі ділянки нашого геному складаються із тандемних повторів — послідовностей, що дублюють одне одного. Вони утворені певною одиницею повтору, яка зустрічається в геномі у різній кількості.
Серед них виділяють мікросателітні та мінісателітні повтори. Мікросателітні мають менший розмір дубльованих частинок (зазвичай складається з 2-6, іноді — до 10 пар нуклеотидів), ніж мінісателітні. Тринуклеотидні повтори належать до мікросателітних.
Вони так названі, бо одиниця повтору складається із трьох нуклеотидів. Загальна схема цієї одиниці виглядає так: CNG (виняток: GAA), де C — цитозин, N — будь-який нуклеотид, G — гуанін. Однією із властивостей цих повторів є схильність до експансії, тобто збільшення їх числа внаслідок помилки реплікації в даному місці. Результатом цього можуть бути хворобливі стани, такі як синдром фрагільної X-хромосоми (синдром Мартіна Белла), хорея Гантінгтона та міотонічна слабкість.
Невелика кількість повторів не викликає жодної симптоматики, тому цей варіант вважають нормальним. У такому стані кількість повторів не сильно змінюється. При перевищенні певного порогу виникає премутація: особина-носій не хворіє, але з великою ймовірністю народжує нащадка із мутацією. Мутація у такому випадку — це перевищення порогової кількості повторів, при якій вже розвивається хвороба, тож і кількість цих повторів досить швидко збільшується. Чим більша їх кількість, тим більш рання та сильна симптоматика.
Розгляньмо на прикладі хореї Гантінгтона. Це жахливе нейродегенеративне захворювання, що супроводжується розумовою відсталістю, проблемами в рухах та психіатричними проявами, симптоматика якого посилюється. Деякі ділянки нашого геному складаються із тандемних повторів — послідовностей, що дублюють одне одного. Вони утворені певною одиницею повтору, яка зустрічається в геномі у різній кількості.
Захворювання успадковується за аутосомно-домінантним типом та частотою поширення 9,71:100000. Воно зумовлене експансією CAG-повтору в гені HTT у локусі 4p16.3. Цей ген кодує білок гантінгтін.
Захворювання викликає не сам CAG-повтор, а його велика кількість у хворого. У нормі кількість цих повторів становить до 26 одиниць. Якщо їхня кількість складає 27-35, то виникає явище премутації, а коли повторів 36 та більше — це вже мутація, при якій розвивається хвороба. До того ж якщо кількість повторів становить 36-40, то пенетрантність (частота прояву ознаки) не надто висока, а коли понад 40 — хвороба точно розвиватиметься. При мутації у білку гантінгтіні утворюється велика поліглутамінова ділянка, яка змінює структуру білка та погіршує його функцію. (продовження) Таке захворювання має властивість антиципації: з кожним поколінням воно проявляється все раніше. Тобто спершу хворітимуть люди старшого віку, їхні нащадки у більш ранньому віці, а наступне покоління — ще раніше. Це тому, що кількість повторів, якщо вони перетинають межу початку розвитку хвороби, стрімко зростає. В індивіда спершу розвиваються слабкі симптоми, та з часом вони посилюються. Середній вік розвитку хвороби: 35-44 роки, а медіанна тривалість життя після постановки діагнозу становить 15-18 років.
Джерела: 1 2
#генетика
Автор @euchromatin
Дизайнерка @Olenka_Tovstyk
👍5😱1