Нам всім необхідна прочистка мізків

Звісно, мова йде не про дезінформацію та пропаганду, а про реальний біологічний механізм — глімфатичну систему, яка очищує наш мозок від зайвих та подекуди токсичних речовин.

Усе починається з судинного сплетення — структури, де завдяки високому кров’яному тиску частина крові фільтрується крізь стінки капілярів та перетворюється на спинномозкову рідину, яка проходить через усі мозкові шлуночки й потрапляє до підпавутинного простору, що між черепом і корою великих півкуль. Звідси спинномозкова рідина по канальцях, що оточують кровоносні судини, проникає всередину мозку, де і виконує свою очисну функцію: “вимиває” шкідливі метаболіти нейронів, а далі виходить з центральної нервової системи та зливається зі звичайною лімфою.

Глімфатчна система на 90% активніша під час сну. Річ у тім, що коли нейрони неактивні, вони трохи стикаються, розширюючи канальця навколо кровоносних судин та мозкові шлуночки. Це дає можливісь спинномозоковій рідині активно переміщуватись і ефективно виконувати свою роботу. Розширення периваскулярного простору пов’язують з дією адреналіну, що активно виділяється під час неспання та майже відсутній, коли ми спимо.

З віком робота глімфатичної системи погіршується: зменшуються активність секреції та тиск цереброспінальної рідини. Як наслідок — накопичення шкідливих відходів (наприклад, неправильно складених білків), яке може призвести до появи нейродегенеративних захворювань.
Травми голови також значно підвищують ризик розвитку деменції навіть у ранньому віці. Це спричинено не лише механічним пошкодженням нервових клітин, а й раптовим викидом у міжклітинний простір значної кількості білків, із якими глімфатична система просто не може впоратись.

Тож, якщо хочете зберегти здоров’я мозку якомога довше, не нехтуйте носінням шолома й не забувайте про здоровий сон!

#нейробіологія

Авторка та дизайнерка @stanislavova_ana

Джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4636982/

Привіт, перша зустріч з Адамом Трачем в ході "Інтерактиву з біоінформатики" пройшла успішно. Тут ти знайдеш усі корисні матеріали, що стосуються першої зустрічі. Чаклуй над молекулами разом з PROФАЗА!

How often do you exercise? What type of workouts do you prefer? Eventually, how often do you find time to have a walk?
Let’s take a look at whether workouts can replace regular daily movement 💪🏻🏃
How much time do you spend sitting? Which small improvements can you implement right now to move your body more throughout a day?

Resources:
[https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/fitness/in-depth/exercise-intensity/art-20046887]
[https://my.clevelandclinic.org/health/articles/4485-back-health-and-posture]

[https://www.kenhub.com/en/library/anatomy/curvature-and-movements-of-the-vertebral-column]

[https://www.healthline.com/health/sitting-positions#takeaway]

#engфаза

Авторка: @myroslavvaaa

Дизайнерка: @ennuuuii

Чи знаєш ти, що у червні весь світ відзначає День охорони довкілля?🌿
Ми не могли залишити без уваги цю важливу дату.
Тому МГО UkrTeenScience спільно з Київським міським Будинком природи запрошує школярів, студентів й усіх охочих на "Зелений четвер".💚

Під час заходу вас чекає:
🟢 екскурсія унікальним простором— Будинком природи, різноманіття риб вас здивує, до того ж можна зробити класні фото в свій Instagram;

🟢панельна дискусія ''Планета на межі: що ми можемо зробити?'' з екоактивісткою та блогеркою Марсі й зоологом Української природоохоронної групи, експертом з герпетології, який займається збереженням лісових екосистем Романом Лисенком;

🟢розробка екопроекту в команді;

🟢нетворкінг й нові знайомства.

Де зустрічаємося: м.Київ, вул. Рогнідинська, 3, Київський міський Будинок природи (3 хв від м.Палац спорту) (вхід з двору);
Коли: 1 червня о 14:00
Для того, аби доєднатися до заходу, потрібно лише зареєструватися!
До зустрічі!

Друзі, нагадуємо про реєстрацію на захід! Будемо раді усіх бачити! Діліться можливістю з однокласниками, одногрупниками й колегами на роботі!

Наскільки часто ми задумуємося про те, чому наша кров має саме червоний колір і чому він не може бути замінений на інший? Насправді, є кілька чинників, здатних викликати саме такі зміни, і ми уважно розглянемо їх в дописі.

То що ж провокує зміну кольору нашої крові? 
З головних причин цього явища виділяють сепсис. Сепсис — це серйозна інфекційна хвороба, спричинена бактеріємією, що характеризується порушенням нормальної відповіді організму на патогенні чинники й призводить до дисфункції внутрішніх органів.

Серед його симптомів спостерігається "позеленіння крові". Це можна пояснити виділенням бактерій пігменту піролідинової групи — піролідиновий зелений, який належить до групи токсинів. Даний феномен є однозначно патологічний, а тому при найменших його проявах варто негайно звернутися до лікаря.

Іншою причиною змін у кольорі крові є сульфгемоглобінемія. Сульфгемоглобінемія полягає у зв'язуванні S2 з Fe2+ в сполуку сульфгемоглобіну, який перешкоджатиме перетворенню комплексу на функціональний. Сульфгемоглобін міститься в крові навіть здорових людей, проте цей відсоток надзвичайно малий, адже навіть незначні підвищення концентрації призводять до ціанозу через його нездатність переносити кисень. І саме тому з одного боку ми маємо нездатність
самої сполуки виконувати киснепереносну функцію, а з іншої ще й перешкоджанню іншим "здоровим" клітинам це робити.

На відмінну від схожої метгемоглобінемії, сульфгемоглобінемія не є оборотною. Якщо в першому випадку існує доволі простий антидот — метиленовий синій, то у випадку другому він не допоможе. Саме тому цю хворобу варто діагностувати на ранніх етапах появи та починати одразу лікувати.

Тож чи є сенс розвивати дослідження цієї теми в медицині? Напишіть свої думки в коментарях

#медицина

Авторка: @Dedjanella

Дизайнерка: @nezemnaa