PROФАЗА
844 subscribers
1.35K photos
13 videos
3 files
566 links
PROФАЗА — це біологічна спільнота для молоді. Один із проектів МГО "UkrTeenScience". Переконаємо всіх, що біологія — це цікаво!

Tg UTS https://t.me/ukrteenscience

Нехай все буде біологічно!🌱
Зв'язок: @vvolodavchyk
Пошта: profaza03@gmail
Download Telegram
👍5
Зміна структури синапсів, або як працює наша пам'ять?

Науковці стверджують, що мозок є більш ледачим, ніж нам здається😏

Результати переконливо підтвердили нове уявлення про те, що мережа нейронів зберігає інформацію, вносячи короткочасні зміни в структуру своїх сполук чи синапсів!

Вони чітко суперечили традиційній альтернативі, згідно з якою пам'ять підтримується нейронами, що залишаються постійно активними (подібно до двигуна, що працює на холостому ходу). 

Ідея про те, що клітини мозку зберігають пам'ять, будучи завжди "ввімкненими", може бути простіше, але вона не відображає того, що робить природа, і не може пояснити складну гнучкість мислення, яка може виникнути через уривчасті імпульси.

"Якби робоча пам'ять полягала тільки в стійкій постійній активності, вона була б такою ж простою, як вимикач світла. Але робоча пам'ять така ж складна і динамічна, як і наші думки" – говорить Ерл К. Міллер.

Використовуючи штучні нейронні мережі з короткочасною синаптичною пластичністю, доведено, що саме активність у синапсах (замість нейронної активності) може бути фундаментом для робочої пам’яті. 

Щоб дістатися суті потрібно було починати з "наземних" вимірювань електричної "сплескової" активності сотень нейронів у префронтальній корі головного мозку тварини, коли вона грала в гру з робочою пам'яттю. Їхні нейрони сильно активізовувалися при перегляді вихідного зображення, а потім знову з'являлися, коли зображення потрібно було "згадати", тобто взяти з пам'яті.

Крім того, швидкі короткочасні сплески активності залишають місце в часі для зберігання більшої кількості елементів у пам'яті. 

Така концепція роботи пам’яті є ще й набагато енерговигіднішою, аніж постійна підтримка нейронної активності.

#нейробіологія

Авторка: @anastaciaturchin

Дизайнерка: @Tertychnikova_O
8
Здавалося б, за роки ковіду навіть діти вивчили все про вакцини. Але що відбувається після того, як їх вводять в організм людини? Як працює імунітет та чому важливо вакцинуватися? 💉🦠

Команда комітету #SCOPH #UMSA_Kyiv в партнерстві з МГО "UkrTeenScience" та Медичним факультетом №3 НМУ ім.О.О.Богомольця підготували захід в рамках проекту #Immunization «Сильніше разом: імунізація та вакцинація» для школярів старших класів.

Під час заходу разом зі спікеркою лекції Виговською Оксаною, лікаркою-інфекціоністкою, професоркою кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім.О.О.Богомольця, членкинею Європейської асоціації дитячих інфекціоністів (ESPID), деканом медичного факультету №3, учасники та учасниці матимуть змогу:
🔸дізнатися як відбувається імунна відповідь та як працює вакцинація;
🔸пограти в навчальний квіз;
🔸дізнатися про діяльність організацій та студентську активність.

🔸Коли? 18-го травня, о 17.00
🔸Де? НМУ ім. О.О. Богомольця, морфологічний корпус, 3 аудиторія, проспект Перемоги 34, головний вхід.

Найактивніших учасників заходу чекають призи 🍊

Реєструйся за посиланням та отримуй нові знання.

Майбутні лікарі та науковці, чекаємо на Вас!
3👍1🔥1
PROФАЗА pinned «Здавалося б, за роки ковіду навіть діти вивчили все про вакцини. Але що відбувається після того, як їх вводять в організм людини? Як працює імунітет та чому важливо вакцинуватися? 💉🦠 Команда комітету #SCOPH #UMSA_Kyiv в партнерстві з МГО "UkrTeenScience"…»
З кожним днем сонячні промені все більше гріють, а різноманітність та різнобарв'я весняних квітів підіймають настрій. Але чи здогадувалися ви, що деякі варіанти кольорів та сорти звичних квітів є мутантними? Ні? Тоді хутчіше розбиратися!

#генетика

Авторка: @r_yulia

Дизайнерка: @stanislavova_ana

Джерело: Podwyszyńska, Małgorzata. “Somaclonal variation in micropropagated tulips based on phenotype observation.” Journal of fruit and ornamental plant research 13 (2005): 109-122.
👍53
Не секрет, що біоінформатика— це майбутнє біологічної науки!


Саме тому PROФАЗА від МГО UkrTeenScience влаштовує 3-денний ІНТЕРАКТИВ З БІОІНФОРМАТИКИ "Ворожіння долі молекул. Або як передбачити молекулу-рятівника людства не виходячи з дому".

Наш талановитий спікер— Адам Трач, студент-медик 2 курс ННЦ "ІБМ" КНУ ім. Т. Шевченка. Він виконував дослідницький проект з використанням методу молекулярного докінгу, тому має чим поділитись.

Розклад зустрічей:

21 травня - Молекули, стикуйтеся!
Що таке молекулярний докінг взагалі та як можна підготуватися до нього?

22 травня - Процес пішов!
Докінг у всій його красі. Експеримент з молекулярного стикування.

24 травня - Рятуємо світ від хвороб людства!
Або як докінг сприяє першому кроку у знаходженні тієї самої рятівної молекули.

Кожен, охочий попрактикуватися у молекулярному ворожінні, радо запрошений до інтерактиву!

Лише одна умова — зареєструватись! Ще трішки — і ти в нашій команді!
Не барись, до зустрічі!
3👍3
PROФАЗА pinned a photo
5 з 10 ліків, які принесли фармакологічним компаніям найбільше прибутку💸 у 2023 році, були моноклональними антитілами. Що ж це таке, які захворювання лікують ці антитіла і звідки їх беруть? Гортай карусель, щоб дізнатись більше!

#імунологія

Авторка: @Lady_DNA

Дизайнерка: @velaass


Джерела:

https://my.clevelandclinic.org/health/treatments/22246-monoclonal-antibodies

https://www.allucent.com/resources/blog/monoclonal-antibodies-past-present-and-future

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4284445/

https://www.statista.com/statistics/973523/top-drugs-by-year-on-year-sales-increase/

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6024766/
👍42