Сьогодні о 19 чекаємо вас на лекцію від ембріологині Лади Дяченко про методи в "штучному" заплідненні!😍

Буде цікаво, адже фахівчиня з багаторічним досвідом, веде свій блог та має досягнення у цій сфері!🔬📚

Посилання на лекцію:

 https://us05web.zoom.us/j/5416122308?pwd=angxUGlRUFZja294V09qMDVxbG1Gdz09
Ідентифікатор конференції – 541 612 2308
Код доступу – RtY57

Ми вже розпочали! Чекаємо на вас!

How Do Scientists Study the Structure of the Cell Membrane?

Let’s start with resembling some knowledge about the cell membrane structure. The cell membrane consists of a lipid bilayer (made up of two layers of phospholipids and some other lipids, such as cholesterols), membrane proteins and glycolipids (the last ones form the glycocalyx on the surface of the cell – the glycolipid covering). An interesting question is: how can we actually know that membrane proteins can not only attach to the surface of the membrane (such proteins are called peripheral proteins), but can embed into the cell membrane as well?

There is one technique that will help us to see it. Freeze–fracture electron microscopy is a technique that splits the membrane into halves. It sounds interesting, doesn’t it?

To perform this technique, scientists follow next steps:

1. They freeze cells in liquid nitrogen.
2. Then they cleave it with a microtome knife.
3. And here magic can occur: the membrane fractures along!

How and why does the cell membrane fracture? It fractures along the interaction of hydrophobic fatty acids of phospholipids because connections are weak and not stable.

So now our scientists have already split the phospholipid bilayer into two halves. The inner half-membrane presents the P-face (or the protoplasmic face), and the outer half-membrane presents the E-face (or the external face).

The main point is that during the fraction membrane proteins stick with one half of phospholipid bilayer (some with the other). So you can see “bumps” (that represent proteins) in one half of the membrane and hollow grooves in the other. In this way freeze–fracture electron microscopy tells us that membrane proteins are indeed embedded into the phospholipid bilayer.

#engфаза #цитологія

Resources:
https://www.leica-microsystems.com/science-lab/brief-introduction-to-freeze-fracture-and-etching/

https://www.azom.com/article.aspx?ArticleID=21602

Eldra P. Solomon, Linda R. Berg, and Diana W. Martin : Biology (Ninth Edition) 2011 (p. 113)

Привіт, друже!
Подейкують, що найкраще тиждень починати з корисної інформації.
Тому запрошуємо тебе на нову лекцію!
Час проведення: 6 березня о 18:00.
Тема: «Кишкові інфекції в умовах війни: як попередити та врятуватися?».
Лектор: Крупєй Кристина, кандидатка біологічних наук, автор YouTube-каналу з мікробіології.
Не сумуй холодними вечорами, а приєднуйся до спільноти однодумців!
Реєстрація за посиланням!
#лекції

Ксанакс – лікувально-вбивчий чи смертельно-заспокійливий?

«Ксанакс». Ще кілька місяців тому ми могли б спокійно ігнорувати існування цього препарату на полицях українських аптек, вважаючи, що його використовують лише тяжко хворі на депресію, панічні розлади та неврози. Проте початок лютого цього року нам показав, що немає нічого страшнішого, аніж гендерно-упереджене насилля та неможливість відстояти свої тілесні кордони через несвідому інтоксикацією цим препаратом. В цьому пості ми проведемо вам біохімічний екскурс та відповімо на питання: «Що?», «Як?», «Скільки?» та «Навіщо?».

«Що?»: Алпразолам - лікарський препарат, що відноситься до транквілізаторів з групи бензодіазепіну, має протисудомну, міорелаксуючу, снодійну дію. До чого ж тут ксанакс? «Ксанакс» - назва торгової марки, під якою продається цей препарат.

«Як?»: Механізм дії ксанаксу ґрунтується на взаємодії з ГАМК-рецепторами (гамма-аміномасляної кислоти), котрі розміщуються в таламусі, гіпоталамусі та бічних рогах спинного мозку. Сам ГАМК-рецептор складається з основних альфа (6 ізоформ), бета (3 ізоформи) і гамма (3 ізоформи) субодиниць. Досліди на мишах показали, що альфа-1 субодиниця опосередковує седативний ефект, амнезію та атаксичні ефекти бензодіазепінів, а альфа-2 та альфа-3 - розслабляючу дію.

«Скільки?»: Хворим на важкі нервові розлади, тривоги, депресію та гострі безсоння виписують таблетки по 0,25; 0,5; 1 та 2 мг, або з пролонгованим вивільненням до 3 мг. При передозуванні середньої важкості можуть бути наступні симптоми: блювота, галюцинації, агресивність, судоми, зміна рівня лібідо та суїцидальні напади; при передозуванні високої важкості – затруднене дихання, набряки, атаксія, зниження рефлексів та кома.

«Навіщо?»: Не дивлячись на широку практику використання цього препарату, алпразолам, як ви вже могли зрозуміти, здатний викликати неабияку залежність. Цим, зокрема, користуються наркохворі, а також злочинці, котрі ставлять за мету знесвідомити своїх жертв. У медичній практиці виокремлюють набагато більш безпечні препарати. Наприклад, медичний канабіс, котрий став легалізованим в Україні в червні 2022 року. Він не містить дельта-9-тетрагідроканабінолу (ТНС), натомість в його складі є канабідіол (СBD), що сприяє заспокоєнню, розслабленню м‘язів та має протиспазмічний ефект.

Отже, любі читачі, пам’ятайте про механізм дії та небезпеку ксанаксу, а також про існування людей, для яких закони України, норми моралі, соціуму та безпеки поставленні нижче реалізації власних насильницьких намірів.

Бережіть себе 🙏🏻

Джерела: https://www.accessdata.fda.gov/drugsatfda_docs/label/2016/021434s016lbl.pdf

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538165/;
#медицина

Вриваємось у вихідні!😜


Друзі, ми знаємо, як вам і нам не вистачає зараз спілкування й підтримки! Саме тому ми створили чат, для того, аби читачі нашої спільноти могли знайомитись та неформально спілкуватись вечорами на біологічні і не тільки теми!🌱 Буде цікаво, тому приєднуйся до чату.


Можливо, знайдеш собі друга, подружку, колегу чи наставника!❤️