Паразит вожаків

Чи чули ви коли-небудь про паразита, який знищує страх у свого господаря?

Знайомтесь – токсоплазма гонді, усім відомий друг котячих. Але чи знали ви що він також “приятель” собачих? Відомо, що Toxoplasma gondii заражає дику природу, але маловивченим є його поведінковий вплив на диких тварин.

Команда екологів з Університету Монтани в Міссулі взялась за це питання. Дослідники вивчили 256 зразків крові 229 вовків, за якими ретельно спостерігали протягом усього їхнього життя, а також записали їх життєпис і соціальний статус. Коннор Мейєр і Кіра Кессіді, члени дослідницької команди, подумали про рідкісну можливість зв’язати інфекцію з поведінкою диких вовків. Дані про сірих вовків (Canis lupus) інтенсивно збиралися в Єллоустоунському національному парку, штат Вайомінг, протягом майже 27 років. Деякі вовки в Єллоустоуні живуть поблизу пум (Puma concolor), які, як відомо, є носіями паразита, а також іноді крадуть у них здобич.

За результатами аналізу, понад 200 вовків, заражених звичайним паразитом, частіше, ніж неінфіковані тварини, очолюють зграю. Інфіковані особини також більш схильні залишати свої домашні зграї та жити самостійно.

“Коли ми побачили цей результат, то дивилися одне на одного з розплющеними очима, — каже Мейєр. — Це значно більше, ніж ми собі уявляли”.

Ден Макналті, біолог з Університету штату Юта в Логані, каже, що дослідження “надає переконливі докази значного впливу, який патогени можуть мати на екологію та поведінку популяцій диких тварин”. Він додає, що це демонструє величезну цінність довготривалих досліджень вовків та інших диких тварин.

Для Мейєра мораль цієї історії полягає в тому, що паразити можуть бути основними гравцями в екосистемах. «Паразити відіграють набагато більшу роль, ніж ми їм приписуємо», — каже він.

Images by Freepik

Привіт підліткам, які цікавляться біологією та мріють пов'язати своє життя з нею!

Команда "PROФАЗА" підготувала для вас проєкт, щоб допомогти подолати хвилювання, що супроводжує вибір професії, і дати можливість чудово провести час на проєкті "PROФОРІЄНТАЦІЯ" 🤩

На вас чекає:
- 2 тижні крутої атмосфери
- знайомство та активне спілкування з іншими підлітками
- 5 зустрічей, щоб віднайти професію своєї мрії
- іменний сертифікат про участь у проєкті
- і, напевно, найважливіше - можливість стати частиною ком'юніті однодумців, яке підтримуватиме й надалі

Якщо ви з нами - хутчіш заповнювати анкету тут
#PROФАЗА_PROФОРІЄНТУЄ

in vitro

Щоразу купуючи крем, шампунь, тонік, ми маємо впевненість, що він безпечний. Перш ніж косметичний засіб з’явиться на полицях магазинів, він проходить дослідження. Тести косметичних засобів складаються з 3 етапів:

In vitro – тести на клітинних культурах. На цьому етапі оцінюють ефективність і безпечність активних речовин.

Ex vivo – тести на тканинах і органах поза межами організму. Це другий етап тестування активної речовини. Він дає точнішу оцінку дієвості складників.

In vivo – тести на живих організмах (наприклад, лабораторних тваринах). Останнім часом все більше людей критикують цю практику через неетичність і шкоду. Ріст суспільної свідомості ставить перед наукою непросте завдання: створення таких моделей тканин або органів, які б давали точніші результати і в майбутньому могли б замінити проблемні етапи тестування косметики.

Які моделі in vitro існують зараз? Насправді їх є чимало. Найбільш поширені 2D моделі – моношар клітин певного типу. З огляду на простоту їх створення (простий посів клітин на відповідну поверхню) вони доступні, проте клітини нашого організму рідко ростуть одним шаром, а це значить, що результати досліджень не відповідатимуть реальності. Більш наближеними до справжніх тканин є тривимірні моделі, які варіюються від клітинних агрегатів у вигляді кульок до міні-копій тканин, вирощених на полімерних скелетах.

Окрім вище згаданих, є і цілі еквіваленти органів, вирощені в лабораторіях. Їх виготовлення є трудоємним процесом, а купувати їх дорого, тож поки про використання таких моделей, на жаль, не йдеться.

Як бачимо, вже зараз людство ламає голову над етичними та якісними тестами ліків і косметики, тож залишається лише сподіватися, що відкриття вже близько.

Джерела:

Three-Dimensional Cell Culture Matrices: State of the Art https://www.liebertpub.com/doi/abs/10.1089/teb.2007.0150 *Jungwoo Lee, Meghan J. Cuddihy, and Nicholas A. Kotov* Tissue Engineering Part B: Reviews 2008 14:1, 61-86

Antoni D, Burckel H, Josset E, Noel G. Three-Dimensional Cell Culture: A Breakthrough *in Vivo*. *International Journal of Molecular Sciences*. 2015; 16(3):5517-5527. https://doi.org/10.3390/ijms16035517

#гістологія #біотехнології

​​Вітаємо усіх!
Ти - молодий науковець, студент, школяр, який хоче показати свої досягнення на національному рівні? Тоді залишайся та читай продовження!💕

Біологічна конференція Youth Biological Conference “YouBC”- ваша можливість отримати унікальний досвід участі в науковій конференції, комунікації з експертами та однодумцями.

📌Про конференцію:
Youth Biological Conference “YouBC” - наукова конференція студентів, школярів та молодих вчених, що дає вам можливість опублікувати наукові тези в онлайн збірнику та презентувати свою роботу. Опублікувати свою роботу ви маєте можливість у трьох секціях
-Класичні біологічні науки: ботаніка, зоологія, екологія, раціональне природокористування;
-Медична біологія та психологія: медицина, охорона здоров'я, психологія;
-Біотехнології та прикладні аспекти біології: біологічні та хімічні технології, генна інженерія, агрономія, ветеринарія

📌Що необхідно щоб взяти участь:

Для участі в конференції вам необхідно заповнити реєстраційну форму та завантажити свої матеріали до 1.04.2023.
У квітні зареєстровані учасники отримають детальну інформацію щодо дати проведення онлайн-конференції на свої електронні пошти
Також для участі передбачено внесення символічного внеску на розвиток організації - 50 грн.

Готуйте свої публікації та слідкуйте за нашими новими постами! Творімо українську науку разом!

Сьогодні о 19 чекаємо вас на лекцію від ембріологині Лади Дяченко про методи в "штучному" заплідненні!😍

Буде цікаво, адже фахівчиня з багаторічним досвідом, веде свій блог та має досягнення у цій сфері!🔬📚

Посилання на лекцію:

 https://us05web.zoom.us/j/5416122308?pwd=angxUGlRUFZja294V09qMDVxbG1Gdz09
Ідентифікатор конференції – 541 612 2308
Код доступу – RtY57

Ми вже розпочали! Чекаємо на вас!

How Do Scientists Study the Structure of the Cell Membrane?

Let’s start with resembling some knowledge about the cell membrane structure. The cell membrane consists of a lipid bilayer (made up of two layers of phospholipids and some other lipids, such as cholesterols), membrane proteins and glycolipids (the last ones form the glycocalyx on the surface of the cell – the glycolipid covering). An interesting question is: how can we actually know that membrane proteins can not only attach to the surface of the membrane (such proteins are called peripheral proteins), but can embed into the cell membrane as well?

There is one technique that will help us to see it. Freeze–fracture electron microscopy is a technique that splits the membrane into halves. It sounds interesting, doesn’t it?

To perform this technique, scientists follow next steps:

1. They freeze cells in liquid nitrogen.
2. Then they cleave it with a microtome knife.
3. And here magic can occur: the membrane fractures along!

How and why does the cell membrane fracture? It fractures along the interaction of hydrophobic fatty acids of phospholipids because connections are weak and not stable.

So now our scientists have already split the phospholipid bilayer into two halves. The inner half-membrane presents the P-face (or the protoplasmic face), and the outer half-membrane presents the E-face (or the external face).

The main point is that during the fraction membrane proteins stick with one half of phospholipid bilayer (some with the other). So you can see “bumps” (that represent proteins) in one half of the membrane and hollow grooves in the other. In this way freeze–fracture electron microscopy tells us that membrane proteins are indeed embedded into the phospholipid bilayer.

#engфаза #цитологія

Resources:
https://www.leica-microsystems.com/science-lab/brief-introduction-to-freeze-fracture-and-etching/

https://www.azom.com/article.aspx?ArticleID=21602

Eldra P. Solomon, Linda R. Berg, and Diana W. Martin : Biology (Ninth Edition) 2011 (p. 113)

Привіт, друже!
Подейкують, що найкраще тиждень починати з корисної інформації.
Тому запрошуємо тебе на нову лекцію!
Час проведення: 6 березня о 18:00.
Тема: «Кишкові інфекції в умовах війни: як попередити та врятуватися?».
Лектор: Крупєй Кристина, кандидатка біологічних наук, автор YouTube-каналу з мікробіології.
Не сумуй холодними вечорами, а приєднуйся до спільноти однодумців!
Реєстрація за посиланням!
#лекції

Ксанакс – лікувально-вбивчий чи смертельно-заспокійливий?

«Ксанакс». Ще кілька місяців тому ми могли б спокійно ігнорувати існування цього препарату на полицях українських аптек, вважаючи, що його використовують лише тяжко хворі на депресію, панічні розлади та неврози. Проте початок лютого цього року нам показав, що немає нічого страшнішого, аніж гендерно-упереджене насилля та неможливість відстояти свої тілесні кордони через несвідому інтоксикацією цим препаратом. В цьому пості ми проведемо вам біохімічний екскурс та відповімо на питання: «Що?», «Як?», «Скільки?» та «Навіщо?».

«Що?»: Алпразолам - лікарський препарат, що відноситься до транквілізаторів з групи бензодіазепіну, має протисудомну, міорелаксуючу, снодійну дію. До чого ж тут ксанакс? «Ксанакс» - назва торгової марки, під якою продається цей препарат.

«Як?»: Механізм дії ксанаксу ґрунтується на взаємодії з ГАМК-рецепторами (гамма-аміномасляної кислоти), котрі розміщуються в таламусі, гіпоталамусі та бічних рогах спинного мозку. Сам ГАМК-рецептор складається з основних альфа (6 ізоформ), бета (3 ізоформи) і гамма (3 ізоформи) субодиниць. Досліди на мишах показали, що альфа-1 субодиниця опосередковує седативний ефект, амнезію та атаксичні ефекти бензодіазепінів, а альфа-2 та альфа-3 - розслабляючу дію.

«Скільки?»: Хворим на важкі нервові розлади, тривоги, депресію та гострі безсоння виписують таблетки по 0,25; 0,5; 1 та 2 мг, або з пролонгованим вивільненням до 3 мг. При передозуванні середньої важкості можуть бути наступні симптоми: блювота, галюцинації, агресивність, судоми, зміна рівня лібідо та суїцидальні напади; при передозуванні високої важкості – затруднене дихання, набряки, атаксія, зниження рефлексів та кома.

«Навіщо?»: Не дивлячись на широку практику використання цього препарату, алпразолам, як ви вже могли зрозуміти, здатний викликати неабияку залежність. Цим, зокрема, користуються наркохворі, а також злочинці, котрі ставлять за мету знесвідомити своїх жертв. У медичній практиці виокремлюють набагато більш безпечні препарати. Наприклад, медичний канабіс, котрий став легалізованим в Україні в червні 2022 року. Він не містить дельта-9-тетрагідроканабінолу (ТНС), натомість в його складі є канабідіол (СBD), що сприяє заспокоєнню, розслабленню м‘язів та має протиспазмічний ефект.

Отже, любі читачі, пам’ятайте про механізм дії та небезпеку ксанаксу, а також про існування людей, для яких закони України, норми моралі, соціуму та безпеки поставленні нижче реалізації власних насильницьких намірів.

Бережіть себе 🙏🏻

Джерела: https://www.accessdata.fda.gov/drugsatfda_docs/label/2016/021434s016lbl.pdf

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538165/;
#медицина

Вриваємось у вихідні!😜


Друзі, ми знаємо, як вам і нам не вистачає зараз спілкування й підтримки! Саме тому ми створили чат, для того, аби читачі нашої спільноти могли знайомитись та неформально спілкуватись вечорами на біологічні і не тільки теми!🌱 Буде цікаво, тому приєднуйся до чату.


Можливо, знайдеш собі друга, подружку, колегу чи наставника!❤️