Химери навколо нас
І мова йде не про міфологічних істот чи скульптурних прикрас на будинку Городецького. Химери – цілком реальні організми. Вони в собі сполучають клітини з більш, ніж одним відмінним генотипом. Простими словами, на певному етапі розвитку в організм якимось чином потрапляють генетично відмінні клітини, які чудово приживаються, формують стійкі лінії та зберігаються життєздатність роками.
Продовження читайте в каруселі➡️
Джерела:
1. https://doi.org/10.1016/j.ydbio.2016.07.003
2. https://doi.org/10.1073/pnas.0607426104
3. https://doi.org/10.1002/bies.201500059
І мова йде не про міфологічних істот чи скульптурних прикрас на будинку Городецького. Химери – цілком реальні організми. Вони в собі сполучають клітини з більш, ніж одним відмінним генотипом. Простими словами, на певному етапі розвитку в організм якимось чином потрапляють генетично відмінні клітини, які чудово приживаються, формують стійкі лінії та зберігаються життєздатність роками.
Продовження читайте в каруселі➡️
Джерела:
1. https://doi.org/10.1016/j.ydbio.2016.07.003
2. https://doi.org/10.1073/pnas.0607426104
3. https://doi.org/10.1002/bies.201500059
❤13👍2
21 лютого о 18.00 запрошуємо на лекцію "Сучасні проблеми харчування молоді".
Доповідач: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біомедицини Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Тетяна Фалалєєва.
Обговоримо поширені проблеми харчування, дізнаємось про причини епідемії 21-ого століття — ожиріння та отримаємо відповіді на питання стосовно правильного раціону від нашого спікера.
Правильне харчування — запорука здоров'я та довголіття!
Тому скоріше реєструйся на лекцію за посиланням
#лекціі
Доповідач: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біомедицини Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Тетяна Фалалєєва.
Обговоримо поширені проблеми харчування, дізнаємось про причини епідемії 21-ого століття — ожиріння та отримаємо відповіді на питання стосовно правильного раціону від нашого спікера.
Правильне харчування — запорука здоров'я та довголіття!
Тому скоріше реєструйся на лекцію за посиланням
#лекціі
❤7👍2
Всі ми чули про кістковий мозок. Та чого ж він мозок у кістках та чи є в ньому нейрони?
Спойлер: нейронів там немає!
Так а що там є? Почнемо з того, що кістковий мозок є основним кровотворним органом. Отже, й містить клітини попередники крові. Звідси і береться назва —червоний кістковий мозок. З нього і почнемо. Власне назву він отримав через червоний колір, якого йому надають судини, що туди підходять та тканини, з яких він складається. Основою кісткового мозку є гемопоетичний та стромальний компоненти.
Гемопоетичний (кровотворчий) являє собою плюрипотентні стовбурові клітини, що згодом стають на певні шляхи подальшого розвитку та диференціації. А саме лімфоїдний та мієлоїлний. Лімфоїдний дає початок Т- та B-лімфоцитам , а мієлоїдний відповідно дає ще кілька типів клітин, які згодом перетворяться на еритроцити, тромбоцити, і різні типи лейкоцитів (еозинофіли, базофіли, нейтрофіли, моноцити), дендритні клітини. Далі Т- і В-клітини мігруватимуть до тимуса та лімфатичних вузлів для подальшої диференціації та розвитку.
Стромальний компонент є основою, підтримкою для гемопоетичного компоненту. Його складать ретикулярні клітини, адипоцити (жирові) та макрофаги. Вони забезпечують “перевірку” середовища існування гемопоетичних клітин, їх енергозабезпечення. Отже, основна функція червоного кісткового мозку - кровотворна та імунна.
Що ж таке жовтий кістковий мозок? Свою назву він отримав через те, що на 95% утворений з жирових клітин адипоцитів, що мають жовтуватий колір. Кровотворної функції він не має, натомість вважають, що є певним джерелом енергії для кровотворення та остеосинтезу. Також здатен виділяти гормони, наприклад, лептин, що діє на рецептори в гіпоталамусі, зменшуючи апетит і збільшуючи термогенез. Серед гормонів варто згадати і адинопектин, що перешкоджає накопиченню жирів у стінках судин, зменшуючи ризики появи тромбів.
Ось такі вони кольорові мозки — жовтий та червоний, хоча й без нейронів, але виконують важливі функції!
Спойлер: нейронів там немає!
Так а що там є? Почнемо з того, що кістковий мозок є основним кровотворним органом. Отже, й містить клітини попередники крові. Звідси і береться назва —червоний кістковий мозок. З нього і почнемо. Власне назву він отримав через червоний колір, якого йому надають судини, що туди підходять та тканини, з яких він складається. Основою кісткового мозку є гемопоетичний та стромальний компоненти.
Гемопоетичний (кровотворчий) являє собою плюрипотентні стовбурові клітини, що згодом стають на певні шляхи подальшого розвитку та диференціації. А саме лімфоїдний та мієлоїлний. Лімфоїдний дає початок Т- та B-лімфоцитам , а мієлоїдний відповідно дає ще кілька типів клітин, які згодом перетворяться на еритроцити, тромбоцити, і різні типи лейкоцитів (еозинофіли, базофіли, нейтрофіли, моноцити), дендритні клітини. Далі Т- і В-клітини мігруватимуть до тимуса та лімфатичних вузлів для подальшої диференціації та розвитку.
Стромальний компонент є основою, підтримкою для гемопоетичного компоненту. Його складать ретикулярні клітини, адипоцити (жирові) та макрофаги. Вони забезпечують “перевірку” середовища існування гемопоетичних клітин, їх енергозабезпечення. Отже, основна функція червоного кісткового мозку - кровотворна та імунна.
Що ж таке жовтий кістковий мозок? Свою назву він отримав через те, що на 95% утворений з жирових клітин адипоцитів, що мають жовтуватий колір. Кровотворної функції він не має, натомість вважають, що є певним джерелом енергії для кровотворення та остеосинтезу. Також здатен виділяти гормони, наприклад, лептин, що діє на рецептори в гіпоталамусі, зменшуючи апетит і збільшуючи термогенез. Серед гормонів варто згадати і адинопектин, що перешкоджає накопиченню жирів у стінках судин, зменшуючи ризики появи тромбів.
Ось такі вони кольорові мозки — жовтий та червоний, хоча й без нейронів, але виконують важливі функції!
❤8👍1
Драйвер
Більшість з нас пов'язує це поняття зі сферою ІТ і запуском відповідних програм. Може здатися не очевидним, та наш організм підпорядковується чіткому математичному алгоритму не гірше за комп'ютер. Кожний процес потребує власного поштовху до запуску; особливо це стосується геному.
Набуття мутаторного фенотипу є одним з ключових умов появи процесів малігнізації – утворення пухлини. Геном трансформованої клітини не є стабільним.
Для початку розвитку пухлини треба щонайменше 7 драйверних (початкових і послідовних) мутацій. Лише за цих умов клітина на різних етапах свого циклу стає раковою.
На перший погляд нічого особливого в цьому немає, та це лише до залучення математики. При обрахунках виявиться, що ризик появи пухлини і проходження однією клітиною всіх етапів драйверних мутацій – мізерний! Не вищий за 10^-35 ступені, для деяких типів онкології – до 10^-49 ступені. Це неймовірна величина, і математично за даних умов часу від появи життя на планеті до наших днів не достатньо для розвитку й однієї ракової пухлини.
Як же так трапилося, що онкологія є настільки поширеною хворобою за таких складних умов розвитку?
Причиною всього є мутаторний фенотип. Таким чином кожна "правильна" для розвитку конкретного типу раку мутація збільшує шанси на появу наступної "правильної" мутації, що й забезпечує розвиток, а загалом і наявність онкологічних хвороб.
#генетика
Більшість з нас пов'язує це поняття зі сферою ІТ і запуском відповідних програм. Може здатися не очевидним, та наш організм підпорядковується чіткому математичному алгоритму не гірше за комп'ютер. Кожний процес потребує власного поштовху до запуску; особливо це стосується геному.
Набуття мутаторного фенотипу є одним з ключових умов появи процесів малігнізації – утворення пухлини. Геном трансформованої клітини не є стабільним.
Для початку розвитку пухлини треба щонайменше 7 драйверних (початкових і послідовних) мутацій. Лише за цих умов клітина на різних етапах свого циклу стає раковою.
На перший погляд нічого особливого в цьому немає, та це лише до залучення математики. При обрахунках виявиться, що ризик появи пухлини і проходження однією клітиною всіх етапів драйверних мутацій – мізерний! Не вищий за 10^-35 ступені, для деяких типів онкології – до 10^-49 ступені. Це неймовірна величина, і математично за даних умов часу від появи життя на планеті до наших днів не достатньо для розвитку й однієї ракової пухлини.
Як же так трапилося, що онкологія є настільки поширеною хворобою за таких складних умов розвитку?
Причиною всього є мутаторний фенотип. Таким чином кожна "правильна" для розвитку конкретного типу раку мутація збільшує шанси на появу наступної "правильної" мутації, що й забезпечує розвиток, а загалом і наявність онкологічних хвороб.
#генетика
❤7👍2
Forwarded from UkrTeenScience🇺🇦
20 лютого – День пам'яті Героїв Небесної Сотні
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Гідність, свобода, відвага, єдність та честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності.
Дев'ять років тому на Майдані Незалежності ми вистояли та перемогли. Переможемо і зараз!
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб.
Гідність, свобода, відвага, єдність та честь – стали одними з головних об'єднавчих цінностей Революції Гідності.
Дев'ять років тому на Майдані Незалежності ми вистояли та перемогли. Переможемо і зараз!
👏3🙏3
PROФАЗА
21 лютого о 18.00 запрошуємо на лекцію "Сучасні проблеми харчування молоді". Доповідач: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біомедицини Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені…
Друзі, хутчіш реєструйтеся!
Адже під час лекції вас чекає розіграш книги лекторки з її автографом!😉💌
Адже під час лекції вас чекає розіграш книги лекторки з її автографом!😉💌
How to Fix Photosynthesis?
Photosynthesis is not a perfect process. The enzyme RuBisCo normally catalyze a reaction of fixation Carbon from CO₂. However, sometimes something can go wrong and RuBisCo fixes O₂ instead of CO₂. Read the article to find out when such a misunderstanding occurs and how plants have evolved to fight with it 👉🏻
There are the vocabulary for better understanding and some questions for better memorization. See answers to them in the comments below!
to combat - to try to stop something bad from happening or getting worse
wasteful -using something in a careless way and causing some of it to be wasted
a crop - the amount of wheat, rice, fruit etc., that is produced in a season
to yield - to produce a result, answer, or piece of information, crops etc.
to grab - to take the opportunity to get, use, or enjoy something
to bind - to tie someone so that they cannot move or escape
a “ferry” molecule – a molecule that carries some chemical compounds
Alternative choice questions:
1. Photorespiration is…
a) useful
b) wasteful
c) wasteless
2. What causes photorespiration?
a) high temperature
b) cold temperature
c) heavy precipitation
3. During photorespiration Rubisco grabs … rather than CO₂
a) CO
b) O₂
c) N₂
4. To deliver CO₂ to RuBisCO, atmospheric CO₂ is fixed to form … at first
a) 3-Carbon compound (3-phosphoglyceric acid)
b) 4-Carbon compounds (oxaloacetate, malate)
c) 5-Carbon compound (alpha ketoglutarate)
5. In C₄ plants carbon fixation and Calvin cycle occur …
a) outside of cells
b) in different time
c) in different types of cell
6. In CAM plants carbon fixation and Calvin cycle occur …
a) outside of cells
b) in different time
c) in different types of cell
Alternative choice answers:1.b 2.a 3.b 4.b 5.c 6.b
#engфаза #молекулярнабіологія #ботаніка
Photosynthesis is not a perfect process. The enzyme RuBisCo normally catalyze a reaction of fixation Carbon from CO₂. However, sometimes something can go wrong and RuBisCo fixes O₂ instead of CO₂. Read the article to find out when such a misunderstanding occurs and how plants have evolved to fight with it 👉🏻
There are the vocabulary for better understanding and some questions for better memorization. See answers to them in the comments below!
to combat - to try to stop something bad from happening or getting worse
wasteful -using something in a careless way and causing some of it to be wasted
a crop - the amount of wheat, rice, fruit etc., that is produced in a season
to yield - to produce a result, answer, or piece of information, crops etc.
to grab - to take the opportunity to get, use, or enjoy something
to bind - to tie someone so that they cannot move or escape
a “ferry” molecule – a molecule that carries some chemical compounds
Alternative choice questions:
1. Photorespiration is…
a) useful
b) wasteful
c) wasteless
2. What causes photorespiration?
a) high temperature
b) cold temperature
c) heavy precipitation
3. During photorespiration Rubisco grabs … rather than CO₂
a) CO
b) O₂
c) N₂
4. To deliver CO₂ to RuBisCO, atmospheric CO₂ is fixed to form … at first
a) 3-Carbon compound (3-phosphoglyceric acid)
b) 4-Carbon compounds (oxaloacetate, malate)
c) 5-Carbon compound (alpha ketoglutarate)
5. In C₄ plants carbon fixation and Calvin cycle occur …
a) outside of cells
b) in different time
c) in different types of cell
6. In CAM plants carbon fixation and Calvin cycle occur …
a) outside of cells
b) in different time
c) in different types of cell
Alternative choice answers:
#engфаза #молекулярнабіологія #ботаніка
❤6
PROФАЗА
21 лютого о 18.00 запрошуємо на лекцію "Сучасні проблеми харчування молоді". Доповідач: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біомедицини Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені…
Уже за півгодини чекаємо на вас!
https://us05web.zoom.us/j/3099328871?pwd=M0Z4UnJqaTFZbVFqUFBQUGRib3JOQT09
Буде цікаво і дуже корисно!
https://us05web.zoom.us/j/3099328871?pwd=M0Z4UnJqaTFZbVFqUFBQUGRib3JOQT09
Буде цікаво і дуже корисно!
Zoom Video
Join our Cloud HD Video Meeting
Zoom is the leader in modern enterprise video communications, with an easy, reliable cloud platform for video and audio conferencing, chat, and webinars across mobile, desktop, and room systems. Zoom Rooms is the original software-based conference room solution…
PROФАЗА
Уже за півгодини чекаємо на вас! https://us05web.zoom.us/j/3099328871?pwd=M0Z4UnJqaTFZbVFqUFBQUGRib3JOQT09 Буде цікаво і дуже корисно!
Друзі, ми вже почали! Ще й є шанс виграти книжку!😍♥️
👍1
27 лютого о 19:00 запрошуємо на лекцію «Методи, які докорінно змінили галузь "штучного" запліднення».
Доповідач: клінічна ембріологиня клініки репродуктивної медицини «Надія», авторка наукових публікацій, блогерка Лада Дяченко (Блог в Instagram @ embryologist.dyachenko)
Обговоримо основні етапи роботи ембріолога; ембріологічні методи, які були вирішальними у формуванні сучасної ембріології; спростуємо міфи-кліше, які пов‘язані із "штучним" заплідненням.
Ми переконані, що тобі буде дуже цікаво!
Тому скоріше реєструйся на лекцію за посиланням
#лекції
Доповідач: клінічна ембріологиня клініки репродуктивної медицини «Надія», авторка наукових публікацій, блогерка Лада Дяченко (Блог в Instagram @ embryologist.dyachenko)
Обговоримо основні етапи роботи ембріолога; ембріологічні методи, які були вирішальними у формуванні сучасної ембріології; спростуємо міфи-кліше, які пов‘язані із "штучним" заплідненням.
Ми переконані, що тобі буде дуже цікаво!
Тому скоріше реєструйся на лекцію за посиланням
#лекції
❤9
Безсмертя можливе? Медузи кажуть: “так”!
Безсмертя – чи не єдина актуальна проблема в нашому інформаційному суспільстві. Чимало фізичних і матеріальних сил вкладено у вивчення цієї теми. Та ось воно! Увагу вчених привернули незвичні медузи, чия назва походить від їх надзвичайної властивості повертатися до стадії статево незрілої колонії.
Продовження читайте в каруселі ➡️
Джерела:
1. https://ukurier.gov.ua/uk/news/bezsmertnu-istotu-znajshli-vcheni-ce-meduza-turrit/
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Turritopsis
Безсмертя – чи не єдина актуальна проблема в нашому інформаційному суспільстві. Чимало фізичних і матеріальних сил вкладено у вивчення цієї теми. Та ось воно! Увагу вчених привернули незвичні медузи, чия назва походить від їх надзвичайної властивості повертатися до стадії статево незрілої колонії.
Продовження читайте в каруселі ➡️
Джерела:
1. https://ukurier.gov.ua/uk/news/bezsmertnu-istotu-znajshli-vcheni-ce-meduza-turrit/
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Turritopsis
❤10🔥3👍1