Чи було життя на Марсі? Це питання не дає спокою вченим, які досліджують червону планету.

Дослідники NASA у 2020 році відправили марсохід «Preseverence» для пошуку та збору геологічних порід, які будуть доставлені для детального аналізу на Землю.

Нове дослідження з марсохода, яке опубліковане в Nature, зосереджене на одній із долин кратера Джезеро – «Bright Angel». Кратер Джезеро залишився від дельти річки. Після того як марсохід натрапив на цікаві осадові гірські породи, команда науковців за допомогою спеціалізованих рентгенівських приладів спектроскопії провела їх детальний аналіз.

Аналіз показав, що знайдені породи більш характерні для озер, оскільки течія річки їх би виносила. Геохімічне дослідження виявило, що породи збагаченні органічним вуглецем, фосфатом та сульфідом заліза. Вчені припускають, що органічний вуглець брав участь в окисно-відновних реакціях, а знайдені сполуки можуть бути продуктами бактеріального метаболізму. Єдиний спосіб підтвердити цю гіпотезу, провести ряд лабораторних досліджень на Землі.

Виявлені знахідки є перспективними для подальших досліджень щодо поширення життя поза нашою планетою.

Копірайтерка:@r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun

Джерела: 1, 2,

Рибосоми це білкові «фабрики» клітин, які присутні в кожному організмі, від бактерії до людини. Проте збірка субодниць рибосом є складним процесом, який недостатньо вивчено.

У нещодавній статті в журналі Nature вчені опублікували результати понад 10-річної роботи з вивчення формування рибосом. Вчені використали комплексний підхід, об'єднавши штучний інтелект, молекулярну генетику та електронну мікроскопію. Програма штучного інтелекту AlphaFold змоделювала понад 3500 можливих взаємодій між молекулами, які беруть участь в утворенні рибосом. Це направило дослідників на вивчення цільових білків. Завдяки кріомікроскопії зроблено понад 200 000 знімків молекулярних взаємодій та зібрано 16 3D-моделей етапів формування малою субодиниці рибосом.

Протягом 16 етапів дозрівання субодиниці рибосом гелікази Mtr4 та Dhr1. Mtr4 виступає «молекулярним двигуном», розщеплюючи пре-рибосомну РНК і пришвидшуючи процес формування субодиниці. Далі в гру вступає білок Utp14, який передає естафету геліказі Dhr1. Dhr1 розкручує маленьку ядерцеву РНК, що є фінальним кроком дозрівання 40S субодиниці рибосоми.

Робота є кропіткою і розкриває фундаментальні аспекти молекулярної біології та дає поштовх новим дослідженням.

Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1,2,

Dear friends!

We invite you to our new seminar "In Vitro Screening Cascade for Novel Drug Development" by the NGO Bioinformatics for Ukraine.

👩‍🏫 Speaker: Diana Alieksieieva — project manager and researcher in drug discovery with five years of experience working in Ukraine and abroad.

During the seminar, you will learn about:
🔹 How the Research Funnel works in Drug Discovery and how the stages of in silico, in vitro, and cell-based research are interconnected through examples
🔹 The importance of experimental design and effective communication between biologists and bioinformaticians for project success
🔹 The use of AI, FAIR principles, and automation to optimize research

The program includes an interactive discussion and work with data table to enhance communication among specialists from different fields.

📅 Date: November 15
🕕 Time: 12:00 PM (Kyiv time)
💻 Format: Online
🗣 Language: Ukrainian

🔗 Registration: https://forms.gle/HNj1AySFbiaSgjRy5

Don’t miss this chance to explore modern drug development!

Команда BioGENext радо запрошує на фінальну лекцію 2025 року освітнього проєкту BioGENext Series! Вона відбудеться 25 листопада о 18:00 у Kyiv School of Economics.

Лектор: професор Януш М. Буйніцький (Janusz M. Bujnicki) Керівник Лабораторії біоінформатики та білкової інженерії, Міжнародний інститут молекулярної та клітинної біології у Варшаві (IIMCB), Польща
Тема: Structural bioinformatics of RNA folding, interactions, and modifications
Мова лекції: англійська
Анотація: Молекули рибонуклеїнової кислоти (РНК) є ключовими регуляторами клітинних процесів. Їхня здатність згортатися у специфічні 3D-структури та взаємодіяти з білками, малими молекулами й іонами лежить в основі регуляції генів, каталітичних реакцій та молекулярного розпізнавання.
Щоб зрозуміти ці функції, важливо досліджувати не лише статичну будову РНК, а й її динамічну поведінку та вплив хімічних модифікацій, які можуть змінювати згортання та взаємодії.

Експериментальні методи визначення структури та динаміки РНК залишаються складними, особливо коли йдеться про гнучкі або частково невпорядковані ділянки. Комп’ютерне моделювання є важливим доповненням, однак його точність і можливості часто обмежені складністю системи та обмеженнями вибірки.

У лекції будуть представлені стратегії, що поєднують грубозернисте (coarse-grained) та гібридні моделювання для вивчення згортання РНК, її взаємодій із білками та структурних наслідків хімічних модифікацій. Ці методи розроблені та реалізовані у лабораторії Януша Буйніцького. Разом ці підходи дають змогу ефективно передбачати й аналізувати 3D-структури РНК у різних біологічних контекстах, поєднуючи можливості експериментальних і теоретичних досліджень.

Вас чекає інтерактивна жива сесія, де лектор приєднається до нас онлайн, але аудиторія збереться в офлайн-форматі у залі Kyiv School of Economics. І як завжди після лекції запрошуємо кожного з вас залишитися на неформальний нетворкінг із кавою та смаколиками. Вважаємо цю частину чудовою нагодою обговорити ідеї, поділитися враженнями та познайомитися ближче з учасниками спільноти BioGENext.

👉 Реєстрація: https://biogenext-series-season-2-lecture-3-tickets.eventbrite.com

З найкращими побажаннями,
Команда BioGENext

Заведено вважати, що раціональне мислення притаманне лише для людей, а от як свої рішення приймають тварини? Дослідження в журналі Science стверджує, що шимпанзе також здатні аналізувати суперечливі докази перед прийняттям рішення. Експеримент проводився на острові Нгамба, який відомим своїм заповідником шимпанзе. Шимпанзе показували дві коробки, в одній з яких була їжа й давали підказки. Пізніше тваринам надавали переконливі докази на користь іншої коробки з їжею. Після нових доказів в більшості випадках шимпанзе змінювали свій вибір. Щоб переконатися у правдивості отриманих результатів, дослідники суворо контролювали умови проведення експерименту та залучали комп'ютерне моделювання. Це дало змогу зробити висновок, що шимпанзе можуть оцінювати та аналізувати отримані докази, а не просто робити вибір на основі останньої інформації. Такий тип гнучкого мислення психологи асоціюють із 4-річними дітьми, тому наразі дослідники продовжують збирати дані щодо мислення у дітей для подальшого порівняння. Нові результати тепер ставлять під сумнів загальноприйняте твердження, що лише людям властиве раціональне мислення.

Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun

Джерела: 1,2,

Голова нашої молодіжної громадської організації "UkrTeenScience" Владлен Володавчик обраний до складу Молодіжної Ради при Міністерстві освіти та науки України і сьогодні вже взяв участь у першому засіданні.

Бажаємо продуктивної роботи та натхнення на цьому відповідальному шляху!

Привіт-привіт, з вами рубрика #генетикастаті! І сьогодні ми нарешті дістались до логічного наслідку дорослішання, або ж навпаки, що передує зародженню: гаметогенез(це як із питанням, що раніше: курка чи яйце?). Саме так: сьогодні ми розберемо, як відбувається мейоз, який є основним процесом у даному явищі!

У цьому дописі ми коротко згадаємо, що це, а у наступних – детальніше розпишемо ці процеси, щоб описати процеси гаметогенезу у людини.

Чим відрізняється мітоз від мейозу?

Перед мітозом кожна хромосома після реплікації складається із двох однакових хроматид. З точки зору молекулярної біології така клітина вже є тетраплоїдною, хоча з точки зору набору генетичної інформації лишається диплоїдною . При мітозі по дочірніх клітинах розходяться саме окремі хроматиди від кожної хромосоми, тобто нові клітини лишаються диплоїдними, як з точки зору каріотипу, так і молекулярної біології (тобто лишається по парі хромосом, але із однією хроматидою). Такий тип поділу характерний для соматичних клітин.

Мейоз ж відбувається шляхом двох послідовних поділів. При першому розходяться порівну хромосоми, а не окремі хроматиди від кожної хромосоми. Отже дві нові клітини мають лише половину генетичної інформації, тобто вже стають гаплоїдними з точки зору генетики, хоч і у кожної хромосоми лишаються по дві хроматиди (тобто хромосоми без пари, але із двома хроматидами). Тому такий поділ називають ще редукційним. І саме під час цього (на стадії профази) відбувається рекомбінація генів між гомологічними хромосомами: кросинговер, який призводить до збільшення мінливості та різноманіття у популяції.

Далі без проходження інтерфази (цю стадію називають інтеркінезом) швидко настає другий поділ: екваційний. При ньому по дочірніх клітинах вже розходяться саме окремі хроматиди, як при мітозі.

Результатом є утворення із однієї клітини-попередника чотирьох гаплоїдних гамет (або однієї, якщо мова йде про зрілі жіночі статеві клітини).

При злитті гамет утворюється знову диплоїдна зигота, яка вже може стати новою людиною.

У наступному дописі ми вже ретельніше розберемо, як відбувається кросинговер, що таке зиготена, пахітена, порушення у цьому процесі тощо, а поки ми бажаємо вам гарного дня!

Автор:@euchromatin
Дизайнерка: @ukaralius

Джерела: 1.

МГО "UkrTeenScience" висловлює вдячність ІТ компанії «ОNSEO» за надання комп’ютерів на операційну діяльність організації та сприяння розвитку STEM-освіти в Україні. Ми
маємо надію, що наша плідна співпраця триватиме і в подальшому.

Бажаємо компанії завжди досягати поставлених цілей та залишатися флагманом соціально відповідального бізнесу, який відчуває потреби та перспективи науки.

РНК-модифікації є важливим елементом епігенетичної регуляції. Модифікації полягають у приєднання до молекули РНК різних хімічних груп. Ці зміни відіграють важливу роль у багатьох процесах, таких як диференціація клітин, реакція на стрес та імунна відповідь на захворювання.

Щоб виявити ці модифікації дослідники використовують технології Nanopore,розроблені раніше. Суть технології полягає у вимірюванні електричних сигналів під час проходження молекули крізь нанопору. Проблема цього підходу полягає у високому рівні "шуму", що заважає розділити окремі нуклеотиди й погіршує точність прогнозування модифікацій.

Вчені розробили новий підхід SegPore, який ґрунтується на моделі молекулярної транслокації. Так, замість плавного руху в одну сторону, моторний білок може просувати РНК як вперед, так і назад. Моделюючи цей динамічний процес вчені розробили модель "білого ящика", яка є точнішою в прогнозуванні отриманих наборів даних, але при цьому має простіші алгоритми.

Таким чином, SegPore не лише дозволяє надійно інтерпретувати отримані дані секвеновання окремих молекул РНК. Точність цього методу пришвидшить дослідження РНК модифікацій, які потенційно пов'язані із захворюваннями людини.

Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2