13 вересня у Києві відбувся унікальний захід біологічної спільноти "PROФАЗА" МГО "UkrTeenScience", темою якого стала нейробіологія.

Незважаючи на повітряні тривоги вдалося організувати дві лекції.

Сергій Данилов — СЕО нейротехнологічної платформи ментального здоров’я «Anima» зупинився на дослідженнях eye-tracking та на питаннях уваги.

Жанна Савчук — CEO Neuro Union (Poland) — на тому, чому та як бренди знають про наш вибір заздалегідь, вдало цим користуючись. Також жваво обговорювали об'єктивацію тіл при РХП, а саме анорексії. Трохи зачепили адаптивність людей з дислексією.

Обидва лектори говорили про те, як ми зосереджуємо свою увагу на обличчях не залежно від того куди ми дивимось, пані Жанна розповідала як цим зловживають бренди.

В аудиторії трохи навіть посперечалися про пакування Whiskasу і наскільки воно вдале з погляду нейромаркетингу.

Згадали як правильно робити фото/відео супровід для донатів та зборів на ЗСУ, і що сцени надмірного насилля активують нашу увагу, але знижують відчуття залученості, через що ніхто не поповнює банки. Особливо це помітно на дослідженнях за участі іноземців, бо вони одразу бажають цього уникнути.

Слухачами заходу стали студенти різних університетів.

Вдячні всім, хто долучився до нашої події. Попереду ще багато цікавого. PROФАЗА – нехай все буде біологічно!

Всім привіт, звами знову рубрика #генетикастаті і ми знову оглянемо приклад, де стать за певним критерієм не збігається із іншими. Згадайте, як ми описували особливості та порушення на різних рівнях: генетичний, гонадний, фенотиповий та психологічний. Ми вже дійшли до психологічного рівня визначення статі: у попередніх дописах вже описали, чим відрізняється чоловічий та жіночий мозок, сексуальність та зачепили тему гендерної ідентичності. І сьогодні оглянемо трохи детальніше цю тему.

Отже, що прийнято вважати гендерною ідентичністю? Нікому не секрет, що більшість людей ідентифікують себе за тією статтю, яку отримали при народженні, тобто психологічна стать збігається із фенотиповою. Таких людей називають цисгендернимиі їх переважна більшість, тобто у них гендерна ідентичність збігається із фенотиповою статтю.

Відповідно гендерна ідентичність – це сприйняття свого гендеру, що виражається у вигляді відповідності гендерним ролям, що прийняті у соціумі (зовнішність, одяг, соціальні ролі, маскулінність/фемінність тощо). І дане явище є вродженим, тобто гендерну ідентичність змінити не можна, а проявляється як правило вже у ранньому віці. Це було доведено зокрема через вивчення випадків, коли хлопчиків із вадами чи ушкодженнями геніталій хірургічно «перетворювали» у дівчаток та відповідно виховували, а більша частина потім висловлювали відчуття, що вони не дівчата та віддавали перевагу жити, як хлопці, а решта також мали помітно більш маскулінну поведінку. А також про вродженність свідчать дослідження жінок із вродженою гіперплазією наднирників, де частіше спостерігалась більш маскулінна поведінка та випадки переходу в чоловіків (про це вже був раніше більш детальний допис), ніж серед решти. І загалом наявні данні дають підставу вважати, що гендерна ідентичність має органічну основу, хоч таке твердження і треба ще розглядати.

Близько 0,1-1%людей мають гендерну ідентичність, яка відрізняється від статі, яку отримали при народженні. Вони можуть виконувати ролі, які характерні представникам іншої статі, відповідно одягатись та/або навіть проводити зміни у тілі.

Всі ви чули терміни трансгендерна, небінарна, бігендерна особа тощо. Але ми оглянемо для простоти трансгендерність, при якій гендерна ідентичність, як правило, є протилежною фенотиповим критеріям статі, хоча й іноді це збірне поняття, що включає й небінарних осіб тощо.

Наприклад, якщо особа, яка фенотипово є жінкою, однак ідентифікує себе чоловіком, має стереотипно «чоловічі» захоплення з дитинства, носить відповідний одяг, зачіску тощо, то її прийнято називати трансгендерним чоловіком. І навпаки.

Причому прояви можуть бути різні. Хтось лише трохи змінює щось ззовні та у поведінці, хтось віддає перевагу одягатись, як більш прийнято для протилежної статі, а хтось бажає змінити анатомо-фізіологічні ознаки (здійснити трансгендерний перехід).

Ба більше, гендерна ідентичність не пов’язана із сексуальною орієнтацією, тобто що цисгендерні, що трансгендерні особи можуть віддавати перевагу особинам певної статі.

Оскільки гендерна ідентичність є вродженою і не можна змінити, а багато трансгендерних осіб мають досвід гендерної дисфорії, то не варто змушувати людей змінювати ідентичність, а ефективніше – допомогти прийняти себе та не стигматизувати їх.

Цим дописом ми завершуємо опис психологічних критеріїв статі і загалом завершуємо огляд різних критеріїв визначення статі. На цьому бажаємо вам гарного дня!

Автор: @euchromatin
Дизайнерка: @cerulean_sun

Джерела: 1,2, 3, 4, 5

Вчені припускають, що така відома молекула як лактат має ще одну важливу функцію — захист від оксидативного стресу.

Лактат або молочна кислота продукт анаеробного обміну. Саме лактат утворюється в м'язах під час анаеробних вправ і викликає біль. Водночас нова гіпотеза стверджує, що молекула лактату разом із залізом утворює щит проти активних форм кисню. Одним з прикладів виступає перекис водню, який утворюється в ряді біохімічних реакцій і в невеликих концентраціях діє як сигнальна молекула.

Проте у великих концентраціях перекис водню можуть пошкоджувати ДНК або білки. Для запобігання цього в клітинах є ферменти, які розщеплюють перекис водню, але вони не можуть справитися з великою кількістю пероксиду водню. Якщо клітини не справляються з оксидативним стресом, то вони відмирають.

В цьому випадку, згідно з гіпотезою, лактат у з'єднанні із залізом приходить на допомогу і знешкоджує перекис водню. В кінці лактат перетворюється на піруват, який використовується в енергетичному обміні.

Якщо ця гіпотеза підтвердиться, то відкриються нові горизонти для терапії раку, нейродегенеративних захворювань та аутоімунних захворювань.

Копірайтерка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun

Джерела: 1, 2

Сьогодні поговоримо про ракові гени та сигнальні шляхи, які відіграють ключову роль у розвитку пухлин.

У нормі клітини нашого організму постійно отримують сигнали – як зовнішні (від сусідніх клітин чи гормонів), так і внутрішні (власні механізми контролю). Ці сигнали регулюють їхній поділ, ріст і навіть загибель, якщо клітина пошкоджена.

Однак у разі порушення сигнальних шляхів пухлинні клітини набувають небезпечних властивостей:

Незалежність від ростових сигналів – клітина починає ділитися без жодних «наказів» ззовні.

Нечутливість до антипроліферативних сигналів – вона ігнорує гальмівні механізми, що зазвичай обмежують поділ клітин.

Опір апоптозу – клітина не реагує на «сигнали самознищення» (апоптоз), які мали б ліквідувати небезпечні зміни.

Імунна мімікрія – клітина навчається «маскуватися» під нормальні, щоб уникати атаки імунної системи.


💡 Важливо: у кожної людини неодноразово виникають клітинні збої, які потенційно могли б призвести до онкології. Але завдяки ефективній роботі імунної системи та механізмам контролю, більшість таких клітин знищуються ще на ранніх етапах. Проблема виникає лише тоді, коли клітина обходить усі захисні бар’єри.

🧬 Спадкові та спорадичні пухлини

Лише близько 5% пухлин мають спадкову природу, коли мутації передаються у родині (наприклад, ретинобластома — пухлина ока в дітей, спричинена мутацією або делецією гена RB1).

У понад 80% випадків рак виникає як спорадична пухлина – тобто внаслідок випадкових мутацій упродовж життя, без спадкової схильності.

🏆 Нобелівська премія за дослідження клітинного циклу

У 2001 році Ліленд Гартвелл, Пол Нерс та Тимоті Гант отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за дослідження механізмів клітинного циклу.

🔹 Вони довели, що навіть у дріжджів (одноклітинних грибів) є ті ж самі механізми контролю поділу, що й у клітин людини.
🔹 Відкриття ключових генів, які регулюють перехід клітини з однієї фази циклу в іншу, стало основою для розуміння, як і чому виникають збої у пухлинних клітинах.
🔹 Це дало науці інструменти для створення нових методів діагностики та таргетної терапії онкології.

✅ Таким чином, онкогенетика показує, що рак — це не випадковість, а результат складних порушень у клітинних сигнальних шляхах. І хоча більшість «збоїв» наш організм долає самостійно, іноді клітини навчаються обманювати систему. Саме тому дослідження цих процесів мають величезне значення для медицини майбутнього.

Копірайтерка: @Anastasia_Gold1
Дизайнерка: @cerulean_sun

Цими вихідними молодіжна громадська організація "UkrTeenScience" взяла участь у фестивалі «Арсенал ідей 2025» в Мистецькому арсеналі!
Ми підготували для учасників одразу кілька активностей:

🔬 презентацію мінікурсу «Основи наукового методу» у рамках програми Science Mentoring, де підлітки могли відчути себе молодими науковцями;

🤝 розмову «Молодіжне лідерство: хайпувати чи діяти?» із заступницею голови правління UkrTeenScience Владиславою Мешко.

Це були дні, наповнені цікавими відкриттями, натхненням та новими знайомствами. Ми раді, що змогли долучитися до такого масштабного простору можливостей і ще раз переконалися: молодь — рушій змін!

Дякуємо організаторам фестивалю за запрошення та всім учасникам за активність!🥰🔬


Цього року програма Science Mentoring реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund.
Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.

Команда Київського молодіжного центру, і з радістю запрошує вас на захід «Лідерський код», який відбудеться 17 жовтня в aWARe Zone.
Разом досліджуватимемо, що формує справжнього лідера, як віднайти власний внутрішній код і застосовувати його в житті. Це чудова нагода надихнутись та поділитись власним баченням лідерства.

👉🏻 Більше інформації туті:https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1oe7598mm1XqAsLHDvTl2lt1ThoeArsRZ

Дослідники з лабораторії Колд-Спрінг-Харбор створили атлас експресії генів стовбурових клітин рослин, які пов'язані із врожайністю та продуктивністю.

Стовбурові клітини пагонів дають початок всім рослинним органам, тому розуміння їх генетичних особливостей є важливим для створення нових сортів. Дослідники обрали два види рослин: арабідопсис та кукурудзу. Щоб проаналізувати експресію генів в стовбурових клітинах пагонів вчені використали технологію РНК-секвенування окремих клітин.

Кропітка робота над отриманням стовбурових клітин дала свої плоди. Так вчені дослідили експресії таких ключових генів як CLAVATA3 та WUSCHEL, які регулюють ріст та диференціацію клітин. Крім того, завдяки порівнянню двох видів рослин вченим вдалося виявити ще інші гени, які контролюють розвиток стовбурових клітин. Найважливіше ‑ встановлено взаємозв'язок між активністю певних генів з розмірами рослин та продуктивністю рослин.

Атлас експресії генів може допомогти створити більш продуктивні сорти рослин. Ці фундаментальні знання є основою для подальшого цілеспрямованого маніпулювання генами рослин.

Копірайтерка: : @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2