За останні 30 років проблема з ожирінням збільшилася в більш ніж 2 рази, прямо чи опосередковано зачіпаючи понад мільярд людей🍫😞. А існуючі методи лікування, як зміна способу життя, баріатрія (хірургічне втручання для зменшення ваги при ожирінні) та застосування гормональних препаратів часто дають тимчасові результати. Тож нещодавнє дослідження учених з Salk Institute for Biological Studies занурюється в тему мікробілків, які контролюють створення жирних клітин і накопичення ліпідів, відповідно рятуючи нас там, де інші способи не спрацювали б.

За допомогою CRISPR-скринінгу тисяч генів, що експресуються у жирових клітинах, дослідники виявили 38 мікробілків які стимулюють ріст адипоцитів або його пригнічують. Найяскравішою виявилася мішень Adipocyte-smORF-1183, яка підтверджена як ключовий регулятор у балансі між ростом жирових клітин й накопиченням в них ліпідів.

Мікробілкові препарати вже мають клінічні приклади успіху (як регулятор апетиту та рівня цукру GLP-1), хоч і не без побічних ефектів. Саме це дослідження вказує, що існують більш специфічні і безпечні мішені серед мікробілків, які є потенційно кращими за сучасні види терапій. Перехід від досліджень на мишах до роботи з людськими жировими клітинами стане наступним етапом дослідження, і сподіваємось, наблизить впровадження відкриттів у клінічну практику.

Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2, 3

🧬Канцерогенез — це процес перетворення нормальної клітини на злоякісну. Окрім хімічних та фізичних факторів, причиною можуть стати віруси та бактерії.
🔹 Вірусний механізм
Деякі віруси, потрапивши в клітину, можуть:
Вбудовувати свій генетичний матеріал у ДНК господаря.
Використовувати транскрипцію або зворотну транскрипцію для створення копій свого геному.
Продукувати білки, здатні змінювати роботу клітин. Наприклад, скорочена форма вірусного білка NS5 є канцерогеном, який порушує нормальні процеси поділу клітин.
🔹 Бактеріальний механізм
Відомий приклад — Helicobacter pylori. Ця бактерія:
Руйнує слизовий шар шлунка, розріджуючи слиз та використовуючи його як джерело поживних речовин.
Виділяє уреазу, яка розщеплює сечовину до аміаку, нейтралізуючи кислотність шлунку.
Викликає хронічне запалення, що підвищує ризик виразки, раку шлунка та дванадцятипалої кишки.
Деякі штами можуть змінювати фенотип клітин (наприклад, наближаючи його до «фенотипу колібрі»), що є мутаційним процесом.
У мешканців Європи штами менш патогенні, але ризик залежить від їх генетичних особливостей та кількості.
🔹 Міфи та факти
Існує міф, що гельмінти (паразитичні черви) можуть безпосередньо викликати рак. Наукові дані свідчать: це неправда. Вони можуть послаблювати імунітет і викликати хронічне запалення, але безпосередньо не ініціюють онкогенез.
📌 Висновок: Розуміння механізмів вірусного та бактеріального канцерогенезу допомагає у профілактиці та ранній діагностиці онкологічних захворювань. Вакцинація (наприклад, проти HPV), антибіотикотерапія при H. pylori та контроль інфекцій — ключові інструменти зниження ризику.

Копірайтерка: @Anastasia_Gold1
Дизайнерка: @ukaralius

Уявіть, що замість пігулок від болю вам просто треба… одягти VR-окуляри😎💊. Здається фантастикою? А от науковці з Екстерського університету довели, що віртуальна подорож у природу може так зменшити біль, що ефект є наближеним до знеболювального препарату.

29 здоровим учасникам моделювали невропатичний біль за допомогою електричних стимуляцій, а потім порівнювали вплив 45-хвилинного VR-туру водоспадами Орегону з переглядом тієї ж сцени на звичайному екрані. Результат – VR майже вдвічі ефективніше знижував чутливість до болю, і цей ефект зберігався навіть після завершення сеансу.

Причина чому VR працює так ефективно виявилося відчуття присутності: чим сильніше учасник відчував, що він «усередині» сцени, тим потужнішим був знеболювальний ефект. МРТ-сканування показало, що VR впливає на ділянки мозку, які регулюють больові сигнали, та змінює їх передачу в головному та спинному мозку.

Наступний крок – перевірка підходу у масштабних клінічних дослідженнях на пацієнтах із реальними діагнозами, щоб з’ясувати, як довго триває ефект і які умови роблять його максимальним.

Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2

Астрономи, використовуючи надпотужну мережу Atacama LargeMillimeter/submillimeter Array (ALMA), ідентифікували метанол у протопланетному диску зорі HD 100453, що розташована на відстані близько 330 світлових років від нас. Цікаво, що диск навколо цієї зорі тепліший, порівняно з дисками менш масивних зірок. Це дозволило метанолу існувати у газовій фазі на значній відстані від центрального тіла — саме завдяки цьому він був визначений ALMA.

Метанол здатен служити вихідним матеріалом для синтезу складніших біогенних речовин, таких як амінокислоти й нуклеотиди. Виявлення не тільки метанолу, а і його рідкісних ізотопологів у диску зорі є особливо важливим: це надає унікальну можливість простежити походження сполуки та фізичні умови, за яких вона утворилася.

Відношення вмісту метанолу до вмісту інших простих органічних речовин виявилося подібним до характерного для комет Сонячної системи. Це підтверджує гіпотезу про те, що заморожені органічні речовини можуть бути успадковані протопланетними дисками. Добре збережені зразки можуть потім доставлятися кометами на планети, сприяючи виникненню життя.

Отже, біохімічні процеси, необхідні для перед біотичного синтезу,
відбуваються вже на ранній стадії формування планетарних систем, і показують можливу універсальність таких процесів. Якщо подібні умови притаманні й іншим зоряним дискам, імовірність того, що «сировина для життя» може бути поширеною у Всесвіті лише зростає.

Копірайтерка: @yuliia_rk
Дизайнерка: @ukaralius
Джерело 1.

Вітаємо!👋🏼

Раді вам повідомити, що біологічна спільнота "PROФАЗА" МГО "UkrTeenScience" влаштовує захід для усіх охочих, темою якого стане нейробіологія.🔬

Це унікальна можливість дізнатися від запрошеної спікерки — Жанни Савчук про нейромаркетинг та її особистий досвід в цьому напрямку. 💻

А Сергій Данилов — СЕО нейротехнологічної платформи ментального здоровʼя «Anima», розповість більше про увагу і її дослідження в «Anima».🧠

Коли? 13 вересня (субота) об 11:30
Де? м.Київ

Реєструйтесь за посиланням та слідкуйте за подальшими публікаціями, аби не пропустити подробиць!🥰

Dear colleagues and friends!

Hope you had a wonderful summer and are ready to dive into new knowledge! We’re excited to invite you to the Image Analysis with Python and Napari course, organized by the NGO “Bioinformatics for Ukraine”.

👨‍🏫 Speaker: Borys Olifirov, biophysicist, Bogomoletz Institute of Physiology, Kyiv Academic University

💻 During the course you will:
🔹 Understand key methods and libraries for working with digital images in python 👩‍💻
🔹 Learn best practices for writing reusable and efficient python code 🐍
🔹 Get hands-on experience with napari — a powerful Python-based tool for image visualization and analysis 🔬

❗️ Eligibility criteria:
🔹 Basic programming experience in Python is obligatory (data types, if-else, loops, functions)
🔹 Bringing your own visual data is encouraged

📅 Dates: 06.10.25 - 24.10.25
🗣️ Language: Ukrainian
⏰ Application deadline: 28.09.25 (23:59)
🔗 Register now: Google form
We can only welcome a small group of participants, so don’t wait too long to register!

Посуха — світова проблема, але своєчасне виявлення стресу рослин від посухи допомагає запобігти значним втратам врожаїв. Наявні методи детекції стану рослин є трудомісткими та вимагають спеціальних приладів.

Об'єднання зусиль вчених з Індії та Австралії дало можливість створити нову систему для моніторингу стану рослин — IDSDS. Ця система поєднує штучний інтелект, дистанційне зондування й особливості фізіології рослин, що дає можливість використовувати фотографії для оцінки посухи. Для машинного навчання дослідники
використали понад 4800 фотографій рослин пшениці, які вирощували при оптимальних умовах і при посусі.

Щоб результати були більш зрозумілими фермерам, вчені запропонували умовний коефіцієнт зеленості для фенотипування рослин. Також ШІ розраховує набір спектральних індексів, які
разом і дають точні результати про наявність стресу рослин від посухи. В результаті алгоритм генерує цифрову діаграму стану рослин, яка є зрозуміла для фермерів.

Застосування новітнього підходу може зекономити час, ресурси й зберегти врожай сільськогосподарських культур.

Копірайтерка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерело: 1,

💫 Простір можливостей для тебе!

Ми раді представити канал «Можливості без меж» — простір для тих, хто цікавиться участю в різних проєктах, волонтерській діяльності та заходах.

🔎 Якщо ти:
- у віці від 14 до 21 років
- шукаєш волонтерські програми, проєкти, вебінари чи тренінги
- хочеш знайти можливості саме для себе

— тоді ти в правильному місці!❤️

🔥На нашому каналі ти знайдеш:

🔗 Актуальні проєкти та програми для молоді
🌍 Міжнародні та локальні можливості участі
💼 Стажування, волонтерство та освітні ініціативи
🚀 Нові горизонти для твого розвитку

📣 Запрошуємо тебе приєднатися до «Можливостей без меж»!
Не прогав шанс, що може змінити твоє життя — дізнавайся першим(-ою) про все найцікавіше ✨

Друзі, якщо ви реєструвалися на цей захід, але не отримали інформації про місце проведення, то напишіть нам🥰

Новий сезон BioGENext Series – розпочинається!
Запрошуємо вас на першу лекцію нашого другого сезону:

Спікерка: Марина Коршевнюк, PhD-кандидатка у галузі мультиоміки та персоналізованої медицини, Університетський медичний центр Гронінген, Нідерланди, засновниця та генеральна директорка Apixmed.

Тема лекції: "Unravelling the Functional Impact of Genetic Variants at Single-Cell Resolution"
У своїй лекції Марина Коршевнюк представить, як технології single-cell multiomics змінюють наше розуміння зв’язку між генетичними варіаціями, функціями та розвитком хвороб. Сучасні методи дозволяють не лише виявляти статистичні асоціації, а й досліджувати, як саме генетичні варіанти впливають на регуляторні мережі в окремих типах клітин, у різних функціональних станах та біологічних контекстах. Учасники дізнаються про потенціал одноклітинної мультиоміки та картування QTL, які відкривають нові можливості для функціональної геноміки й формують підґрунтя для розвитку персоналізованої медицини.
Дата: 19 вересня 2025 року
Час: 18:00
Місце: Науково-технічна бібліотека НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", простір CLUST SPACE, проспект Берестейський, 37, Київ.
Якщо ви не в Києві, то можете приєднатися до нас віртуально – лекція транслюватиметься наживо на YouTube-каналі BioGENext.

Участь безкоштовна, обов’язкова попередня реєстрація за посиланням: https://www.eventbrite.com/e/biogenext-series-season-2-tickets-1598795453239?aff=oddtdtcreator