А чи знали ви, що ваш кишківника може відчувати? Нове дослідження вказує на наявність «шостого чуття», яке розширює уявлення про зв'язок мозку з мікробіомом кишківника. Нейробіологи назвали цей механізм – нейробіотичне відчуття🧠🧫
В чому воно полягає? В слизовій оболонці товстого кишківника знаходяться спеціалізовані сенсорні клітини – нейроподи. Ці клітини здатні розпізнавати бактеріальний білок флагелін, який виділяється, коли ми їмо. Нейроподи розпізнають сигнал від флагеліна завдяки рецепторам TLR5, далі через блукаючий нерв в мозок надходить сигнал про ситість.
Ця ідея підтверджена в експериментах на мишах. Тварини, яких не годували протягом ночі, а натомість вводили їм флагелін в товсту кишку, потім їли менше. Водночас миші, які не мали рецептора TLR5, продовжували їсти та набирати вагу. Це підтверджує, що рецептор TLR5 є важливим у контролі апетиту.
Вчені припускають, нейробіотичне відчуття є ширшим механізмом і може впливати не тільки на харчову поведінку, а й на емоційні стани людини.
Копірайтерка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1 2
В чому воно полягає? В слизовій оболонці товстого кишківника знаходяться спеціалізовані сенсорні клітини – нейроподи. Ці клітини здатні розпізнавати бактеріальний білок флагелін, який виділяється, коли ми їмо. Нейроподи розпізнають сигнал від флагеліна завдяки рецепторам TLR5, далі через блукаючий нерв в мозок надходить сигнал про ситість.
Ця ідея підтверджена в експериментах на мишах. Тварини, яких не годували протягом ночі, а натомість вводили їм флагелін в товсту кишку, потім їли менше. Водночас миші, які не мали рецептора TLR5, продовжували їсти та набирати вагу. Це підтверджує, що рецептор TLR5 є важливим у контролі апетиту.
Вчені припускають, нейробіотичне відчуття є ширшим механізмом і може впливати не тільки на харчову поведінку, а й на емоційні стани людини.
Копірайтерка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1 2
SciTechDaily
Scientists Have Discovered a “Sixth Sense” That Links the Gut and Brain in Real Time
A groundbreaking discovery from Duke University School of Medicine reveals a direct connection between the microbiome and the brain, shedding new light on the regulation of behavior and appetite. In a major scientific development, researchers have identified…
❤🔥9🤯2👎1
Привіт-привіт! Із вами знову рубрика #генетикастаті. У даному дописі ми знову розглянемо огляд психологічного рівня визначення статі.
Пам’ятаєте, з чого ми починали? Ми оглядали спершу особливості та порушення на рівні генів, далі на рівні гонад, потім на фенотиповому
рівні. А тепер ми дійшли до заключного, психологічного рівня.
Сьогодні ми коротко оглянемо такий розлад, як гендерна дисфорія, як явище відчуття дискомфорту при сприйнятті свого тіла та статі, яку дали при народженні.
Більшість людей не відчувають дискомфорту між статтю, яку дали при народженні, та гендерною ідентичністю, однак існує невелика кількість людей (від 0,02% до 0,14% серед населення), які це переживають. Оскільки це відчуття дискомфорту, то згідно із DSM-5-TR, його вважають психіатричним розладом, однак не варто плутати із трансгендерністю, бо не всі транс-люди мають даний розлад. Також гендерна дисфорія не пов’язана із сексуальною
орієнтацією.
Початок це явище може мати, як до статевого дозрівання, так і під час чи після цього, хоча як правило, ті, у кого пізніше зафіксували,
стверджують, що до того просто приховували свої відчуття. А вони можуть проявлятись у вигляді бажання змінити стать чи виконувати ролі, які більш характерні у даному соціумі для протилежної статі.
Хоч причини цього явища і досі лишаються недостатньо вивченими, однак відомо, що чимало випадків гендерної дисфорії пов’язані із порушеннями розвитком статі на інших рівнях, а саме 8,5-20% осіб із порушенням розвитку статі переживають цей досвід, залежно від типу порушення. Наприклад досить поширеним є серед випадків вродженої гіперплазії наднирників у жінок, пам’ятаєте цей допис? Чи при недостатній активності 5α-редуктази 2 або 17β-гідроксистероїд редуктази 3 у чоловіків, при якому частота гендерної дисфорії може бути порівняно висока.
Із наслідків цього розладу можуть бути інші, супутні, розлади психіки, як от тривожні, депресивні тощо, однак загалом особини в цілому практично не відрізняються від решти людей, тому стигматизація відбувається переважно внаслідок недостатньої освіченості населення.
Лікування включає як психотерапію для полегшення супутніх симптомів, оскільки гендерна ідентичність є сталою, так і замісну шляхом введення певних статевих гормонів (після настання пубертатного віку), а також іноді хірургічне втручання, щоб людина могла комфортніше почуватись потім.
На цьому допис підходить до кінця, а поки бажаємо вам гарного дня!
Джерела: 1,2, 3, 4, 5.
Автор: @euchromatin
Дизайнерка: @cerulean_sun
#генетикастаті
Пам’ятаєте, з чого ми починали? Ми оглядали спершу особливості та порушення на рівні генів, далі на рівні гонад, потім на фенотиповому
рівні. А тепер ми дійшли до заключного, психологічного рівня.
Сьогодні ми коротко оглянемо такий розлад, як гендерна дисфорія, як явище відчуття дискомфорту при сприйнятті свого тіла та статі, яку дали при народженні.
Більшість людей не відчувають дискомфорту між статтю, яку дали при народженні, та гендерною ідентичністю, однак існує невелика кількість людей (від 0,02% до 0,14% серед населення), які це переживають. Оскільки це відчуття дискомфорту, то згідно із DSM-5-TR, його вважають психіатричним розладом, однак не варто плутати із трансгендерністю, бо не всі транс-люди мають даний розлад. Також гендерна дисфорія не пов’язана із сексуальною
орієнтацією.
Початок це явище може мати, як до статевого дозрівання, так і під час чи після цього, хоча як правило, ті, у кого пізніше зафіксували,
стверджують, що до того просто приховували свої відчуття. А вони можуть проявлятись у вигляді бажання змінити стать чи виконувати ролі, які більш характерні у даному соціумі для протилежної статі.
Хоч причини цього явища і досі лишаються недостатньо вивченими, однак відомо, що чимало випадків гендерної дисфорії пов’язані із порушеннями розвитком статі на інших рівнях, а саме 8,5-20% осіб із порушенням розвитку статі переживають цей досвід, залежно від типу порушення. Наприклад досить поширеним є серед випадків вродженої гіперплазії наднирників у жінок, пам’ятаєте цей допис? Чи при недостатній активності 5α-редуктази 2 або 17β-гідроксистероїд редуктази 3 у чоловіків, при якому частота гендерної дисфорії може бути порівняно висока.
Із наслідків цього розладу можуть бути інші, супутні, розлади психіки, як от тривожні, депресивні тощо, однак загалом особини в цілому практично не відрізняються від решти людей, тому стигматизація відбувається переважно внаслідок недостатньої освіченості населення.
Лікування включає як психотерапію для полегшення супутніх симптомів, оскільки гендерна ідентичність є сталою, так і замісну шляхом введення певних статевих гормонів (після настання пубертатного віку), а також іноді хірургічне втручання, щоб людина могла комфортніше почуватись потім.
На цьому допис підходить до кінця, а поки бажаємо вам гарного дня!
Джерела: 1,2, 3, 4, 5.
Автор: @euchromatin
Дизайнерка: @cerulean_sun
#генетикастаті
Nature Reviews Urology
Gender dysphoria associated with disorders of sex development
In this Review, Furtado and colleagues evaluate the different treatment approaches available to patients with gender dysphoria secondary to congenital adrenal hyperplasia and other disorders of sex development.
💘7❤5👍1👎1
Forwarded from UkrTeenScience🇺🇦
Правління МГО "UkrTeenScience" долучилося до щорічних урочистостей з нагоди Дня молоді — "УкрМолФоруму: молодь тут".🔥
📌Під час заходу Президент України оголосив низку ключових змін, спрямованих на розвиток молоді та створення нових можливостей для її реалізації в Україні. Прем’єр-міністерка та члени уряду розповіли про ініціативи з повернення талановитих українців, які були змушені виїхати за кордон останніми роками, та їхнє подальше залучення до державного і приватного секторів.
Особливо надихнули учасників яскраві виступи українських артистів, змістовні панельні дискусії з відомими громадськими діячами та представниками творчої індустрії.🥰
Завершення події стало простором для ефективного нетворкінгу, де учасники змогли обмінятися ідеями, досвідом та контактами.🫂
Ми переконані, що молодь — це рушійна сила нашої країни. Саме тому з впевненістю продовжуємо нашу місію: популяризувати науку, підтримувати молодіжні наукові проєкти, сприяти профорієнтації та розвитку в STEM-напрямках. Молодь тут, щоб змінювати Україну на краще.🔬🫶🏼
📌Під час заходу Президент України оголосив низку ключових змін, спрямованих на розвиток молоді та створення нових можливостей для її реалізації в Україні. Прем’єр-міністерка та члени уряду розповіли про ініціативи з повернення талановитих українців, які були змушені виїхати за кордон останніми роками, та їхнє подальше залучення до державного і приватного секторів.
Особливо надихнули учасників яскраві виступи українських артистів, змістовні панельні дискусії з відомими громадськими діячами та представниками творчої індустрії.🥰
Завершення події стало простором для ефективного нетворкінгу, де учасники змогли обмінятися ідеями, досвідом та контактами.🫂
Ми переконані, що молодь — це рушійна сила нашої країни. Саме тому з впевненістю продовжуємо нашу місію: популяризувати науку, підтримувати молодіжні наукові проєкти, сприяти профорієнтації та розвитку в STEM-напрямках. Молодь тут, щоб змінювати Україну на краще.🔬🫶🏼
❤8
За останні 30 років проблема з ожирінням збільшилася в більш ніж 2 рази, прямо чи опосередковано зачіпаючи понад мільярд людей🍫😞. А існуючі методи лікування, як зміна способу життя, баріатрія (хірургічне втручання для зменшення ваги при ожирінні) та застосування гормональних препаратів часто дають тимчасові результати. Тож нещодавнє дослідження учених з Salk Institute for Biological Studies занурюється в тему мікробілків, які контролюють створення жирних клітин і накопичення ліпідів, відповідно рятуючи нас там, де інші способи не спрацювали б.
За допомогою CRISPR-скринінгу тисяч генів, що експресуються у жирових клітинах, дослідники виявили 38 мікробілків які стимулюють ріст адипоцитів або його пригнічують. Найяскравішою виявилася мішень Adipocyte-smORF-1183, яка підтверджена як ключовий регулятор у балансі між ростом жирових клітин й накопиченням в них ліпідів.
Мікробілкові препарати вже мають клінічні приклади успіху (як регулятор апетиту та рівня цукру GLP-1), хоч і не без побічних ефектів. Саме це дослідження вказує, що існують більш специфічні і безпечні мішені серед мікробілків, які є потенційно кращими за сучасні види терапій. Перехід від досліджень на мишах до роботи з людськими жировими клітинами стане наступним етапом дослідження, і сподіваємось, наблизить впровадження відкриттів у клінічну практику.
Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2, 3
За допомогою CRISPR-скринінгу тисяч генів, що експресуються у жирових клітинах, дослідники виявили 38 мікробілків які стимулюють ріст адипоцитів або його пригнічують. Найяскравішою виявилася мішень Adipocyte-smORF-1183, яка підтверджена як ключовий регулятор у балансі між ростом жирових клітин й накопиченням в них ліпідів.
Мікробілкові препарати вже мають клінічні приклади успіху (як регулятор апетиту та рівня цукру GLP-1), хоч і не без побічних ефектів. Саме це дослідження вказує, що існують більш специфічні і безпечні мішені серед мікробілків, які є потенційно кращими за сучасні види терапій. Перехід від досліджень на мишах до роботи з людськими жировими клітинами стане наступним етапом дослідження, і сподіваємось, наблизить впровадження відкриттів у клінічну практику.
Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2, 3
ScienceDaily
Scientists just found a tiny molecule that could change how we lose weight
Researchers at the Salk Institute have used CRISPR to uncover hidden microproteins that control fat cell growth and lipid storage, identifying one confirmed target, Adipocyte-smORF-1183. This breakthrough could lead to more effective obesity treatments, surpassing…
❤9
🧬Канцерогенез — це процес перетворення нормальної клітини на злоякісну. Окрім хімічних та фізичних факторів, причиною можуть стати віруси та бактерії.
🔹 Вірусний механізм
Деякі віруси, потрапивши в клітину, можуть:
Вбудовувати свій генетичний матеріал у ДНК господаря.
Використовувати транскрипцію або зворотну транскрипцію для створення копій свого геному.
Продукувати білки, здатні змінювати роботу клітин. Наприклад, скорочена форма вірусного білка NS5 є канцерогеном, який порушує нормальні процеси поділу клітин.
🔹 Бактеріальний механізм
Відомий приклад — Helicobacter pylori. Ця бактерія:
Руйнує слизовий шар шлунка, розріджуючи слиз та використовуючи його як джерело поживних речовин.
Виділяє уреазу, яка розщеплює сечовину до аміаку, нейтралізуючи кислотність шлунку.
Викликає хронічне запалення, що підвищує ризик виразки, раку шлунка та дванадцятипалої кишки.
Деякі штами можуть змінювати фенотип клітин (наприклад, наближаючи його до «фенотипу колібрі»), що є мутаційним процесом.
У мешканців Європи штами менш патогенні, але ризик залежить від їх генетичних особливостей та кількості.
🔹 Міфи та факти
Існує міф, що гельмінти (паразитичні черви) можуть безпосередньо викликати рак. Наукові дані свідчать: це неправда. Вони можуть послаблювати імунітет і викликати хронічне запалення, але безпосередньо не ініціюють онкогенез.
📌 Висновок: Розуміння механізмів вірусного та бактеріального канцерогенезу допомагає у профілактиці та ранній діагностиці онкологічних захворювань. Вакцинація (наприклад, проти HPV), антибіотикотерапія при H. pylori та контроль інфекцій — ключові інструменти зниження ризику.
Копірайтерка: @Anastasia_Gold1
Дизайнерка: @ukaralius
🔹 Вірусний механізм
Деякі віруси, потрапивши в клітину, можуть:
Вбудовувати свій генетичний матеріал у ДНК господаря.
Використовувати транскрипцію або зворотну транскрипцію для створення копій свого геному.
Продукувати білки, здатні змінювати роботу клітин. Наприклад, скорочена форма вірусного білка NS5 є канцерогеном, який порушує нормальні процеси поділу клітин.
🔹 Бактеріальний механізм
Відомий приклад — Helicobacter pylori. Ця бактерія:
Руйнує слизовий шар шлунка, розріджуючи слиз та використовуючи його як джерело поживних речовин.
Виділяє уреазу, яка розщеплює сечовину до аміаку, нейтралізуючи кислотність шлунку.
Викликає хронічне запалення, що підвищує ризик виразки, раку шлунка та дванадцятипалої кишки.
Деякі штами можуть змінювати фенотип клітин (наприклад, наближаючи його до «фенотипу колібрі»), що є мутаційним процесом.
У мешканців Європи штами менш патогенні, але ризик залежить від їх генетичних особливостей та кількості.
🔹 Міфи та факти
Існує міф, що гельмінти (паразитичні черви) можуть безпосередньо викликати рак. Наукові дані свідчать: це неправда. Вони можуть послаблювати імунітет і викликати хронічне запалення, але безпосередньо не ініціюють онкогенез.
📌 Висновок: Розуміння механізмів вірусного та бактеріального канцерогенезу допомагає у профілактиці та ранній діагностиці онкологічних захворювань. Вакцинація (наприклад, проти HPV), антибіотикотерапія при H. pylori та контроль інфекцій — ключові інструменти зниження ризику.
Копірайтерка: @Anastasia_Gold1
Дизайнерка: @ukaralius
❤9
Уявіть, що замість пігулок від болю вам просто треба… одягти VR-окуляри😎💊. Здається фантастикою? А от науковці з Екстерського університету довели, що віртуальна подорож у природу може так зменшити біль, що ефект є наближеним до знеболювального препарату.
29 здоровим учасникам моделювали невропатичний біль за допомогою електричних стимуляцій, а потім порівнювали вплив 45-хвилинного VR-туру водоспадами Орегону з переглядом тієї ж сцени на звичайному екрані. Результат – VR майже вдвічі ефективніше знижував чутливість до болю, і цей ефект зберігався навіть після завершення сеансу.
Причина чому VR працює так ефективно виявилося відчуття присутності: чим сильніше учасник відчував, що він «усередині» сцени, тим потужнішим був знеболювальний ефект. МРТ-сканування показало, що VR впливає на ділянки мозку, які регулюють больові сигнали, та змінює їх передачу в головному та спинному мозку.
Наступний крок – перевірка підходу у масштабних клінічних дослідженнях на пацієнтах із реальними діагнозами, щоб з’ясувати, як довго триває ефект і які умови роблять його максимальним.
Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2
29 здоровим учасникам моделювали невропатичний біль за допомогою електричних стимуляцій, а потім порівнювали вплив 45-хвилинного VR-туру водоспадами Орегону з переглядом тієї ж сцени на звичайному екрані. Результат – VR майже вдвічі ефективніше знижував чутливість до болю, і цей ефект зберігався навіть після завершення сеансу.
Причина чому VR працює так ефективно виявилося відчуття присутності: чим сильніше учасник відчував, що він «усередині» сцени, тим потужнішим був знеболювальний ефект. МРТ-сканування показало, що VR впливає на ділянки мозку, які регулюють больові сигнали, та змінює їх передачу в головному та спинному мозку.
Наступний крок – перевірка підходу у масштабних клінічних дослідженнях на пацієнтах із реальними діагнозами, щоб з’ясувати, як довго триває ефект і які умови роблять його максимальним.
Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2
ScienceDaily
Pain relief without pills? VR nature scenes trigger the brain’s healing switch
Stepping into a virtual forest or waterfall scene through VR could be the future of pain management. A new study shows that immersive virtual nature dramatically reduces pain sensitivity almost as effectively as medication. Researchers at the University of…
❤7