З моментуперших успіхів генетичної інженерії рослини використовуються для виробництва
рекомбінантних білків для потреб людини. Чому рослини є перспективними системи для синтезу білка і які перспективи цього підходу читаєте в нашому дописі.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2
рекомбінантних білків для потреб людини. Чому рослини є перспективними системи для синтезу білка і які перспективи цього підходу читаєте в нашому дописі.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2
❤9
Оргкомітет BioGENext Series запрошує на захід!
Вже 1 травня 2025 р відбудеться друга лекція BioGENext Series, і цього разу наш спікер буде поруч із нами наживо. Запрошуємо студентів, аспірантів, дослідників і викладачів на зустріч із Миколою Протопоповим — керівником відділу Computational Chemistry у Chemspace та науковим співробітником КНУ ім. Т. Шевченка.
Після лекції матимемо час для запитань за чашкою кави, тож готуйте свої найцікавіші питання та ідеї для неформального обговорення!
Участь безкоштовна, але реєстрація обов’язкова.
Дата й час: 1 травня 2025 р. | 17:00
Місце: Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 212 ауд.
Спікер: Микола Протопопов
Тема: Structure-Based Drug Discovery: From the Pre-AI Era to the AI Era
Анотація: Structure-Based Drug Discovery (SBDD) has undergone a radical transformation in the past few decades. From the early days of crystallography-guided ligand design to today’s AI-assisted exploration of chemical space, the discipline has evolved into a convergence point of structural biology, computational chemistry, and machine learning. In this lecture, we will explore the historical trajectory of SBDD, highlighting key methodological milestones and technological breakthroughs. We will discuss the concept of chemical space — its exponential growth — and how modern AI/ML-driven tools are accelerating screening, target engagement, and optimization.
Не зможете бути особисто? Долучайтеся до прямої трансляції на нашому YouTube-каналі.
Якщо є питання, то пишіть на info@biogenext.org.
З найкращими побажаннями, Оргкомітет BioGENext Series
Вже 1 травня 2025 р відбудеться друга лекція BioGENext Series, і цього разу наш спікер буде поруч із нами наживо. Запрошуємо студентів, аспірантів, дослідників і викладачів на зустріч із Миколою Протопоповим — керівником відділу Computational Chemistry у Chemspace та науковим співробітником КНУ ім. Т. Шевченка.
Після лекції матимемо час для запитань за чашкою кави, тож готуйте свої найцікавіші питання та ідеї для неформального обговорення!
Участь безкоштовна, але реєстрація обов’язкова.
Дата й час: 1 травня 2025 р. | 17:00
Місце: Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 212 ауд.
Спікер: Микола Протопопов
Тема: Structure-Based Drug Discovery: From the Pre-AI Era to the AI Era
Анотація: Structure-Based Drug Discovery (SBDD) has undergone a radical transformation in the past few decades. From the early days of crystallography-guided ligand design to today’s AI-assisted exploration of chemical space, the discipline has evolved into a convergence point of structural biology, computational chemistry, and machine learning. In this lecture, we will explore the historical trajectory of SBDD, highlighting key methodological milestones and technological breakthroughs. We will discuss the concept of chemical space — its exponential growth — and how modern AI/ML-driven tools are accelerating screening, target engagement, and optimization.
Не зможете бути особисто? Долучайтеся до прямої трансляції на нашому YouTube-каналі.
Якщо є питання, то пишіть на info@biogenext.org.
З найкращими побажаннями, Оргкомітет BioGENext Series
Eventbrite
BioGENext Series | Lecture_2
Mykola Protopopov "Structure-Based Drug Discovery: From the Pre-AI Era to the AI Era"
❤7
Жінки живуть довше. А ще їхній мозок старіє повільніше, а нейродегенеративні захворювання, якщо з'являються, прогресують повільніше, ніж у чоловіків. Науковців з Університету Каліфорнії зацікавили ці відмінності, тому вони вирішили дослідити, як це пов'язано зі статевими хромосомами.
У каріотипі жінок двіхромосоми Х, в той час як у чоловіків лише одна. Щоб «зрівняти» кількість
активних генів у осіб обох статей, у кожній клітині організму жінки випадковим чином інактивується одна Х хромосома. Близько 30% генів неактивної хромосоми Х не експресується взагалі, тобто клітина не застосовує інформацію, записану в них, для створення білка чи РНК.
В нещодавно опублікованому дослідженні, вчені модифікували Х-хромосоми самок мишей так, щоб одна із них завжди була неактивна. Потім вони виміряли рівні експресії генів цих хромосом у
дев’ятьох різних тканинах у молодих та старих мишей. Науковці виявили, що з віком гени, що знаходяться на інактивованій хромосомі Х, експресуються частіше. Їхню увагу привернув ген Plp1, який кодує білок мієлінової оболонки нейронів. Він був досить активним у гіпокампі старих мишей — ділянці мозку, пов'язаній із пам'яттю. На думку вчених, наявність додаткової хромосоми Х таекспресія її генів можуть бути однією із причин витривалості мозку жінок.
Це відкриття — важливий крок на шляху до розуміння механізмів старіння мозку на генетичному рівні і відмінностей цього процесу у чоловіків і жінок. У майбутньому це може допомогти у пошуку ефективних ліків від нейродегенеративних захворювань і розвитку персоналізованої медицини, яка б враховувала статеві відмінності.
Копірайтерка: @Lady_DNA
Дизайнерка: @ukaralius
Джерела: 1, 2,
У каріотипі жінок двіхромосоми Х, в той час як у чоловіків лише одна. Щоб «зрівняти» кількість
активних генів у осіб обох статей, у кожній клітині організму жінки випадковим чином інактивується одна Х хромосома. Близько 30% генів неактивної хромосоми Х не експресується взагалі, тобто клітина не застосовує інформацію, записану в них, для створення білка чи РНК.
В нещодавно опублікованому дослідженні, вчені модифікували Х-хромосоми самок мишей так, щоб одна із них завжди була неактивна. Потім вони виміряли рівні експресії генів цих хромосом у
дев’ятьох різних тканинах у молодих та старих мишей. Науковці виявили, що з віком гени, що знаходяться на інактивованій хромосомі Х, експресуються частіше. Їхню увагу привернув ген Plp1, який кодує білок мієлінової оболонки нейронів. Він був досить активним у гіпокампі старих мишей — ділянці мозку, пов'язаній із пам'яттю. На думку вчених, наявність додаткової хромосоми Х таекспресія її генів можуть бути однією із причин витривалості мозку жінок.
Це відкриття — важливий крок на шляху до розуміння механізмів старіння мозку на генетичному рівні і відмінностей цього процесу у чоловіків і жінок. У майбутньому це може допомогти у пошуку ефективних ліків від нейродегенеративних захворювань і розвитку персоналізованої медицини, яка б враховувала статеві відмінності.
Копірайтерка: @Lady_DNA
Дизайнерка: @ukaralius
Джерела: 1, 2,
❤10🤣1
Що буде, якщо поєднати технологію CRISPR-Cas9 з машинним навчанням? В новій статті журналу Nature висвітлюється новий алгоритм, який може передбачити властивості близько 64 мільйонів ферментів для редагування геному 🧬💻
Попри те, що система CRISPR є універсальною для використання в дослідженнях, цей метод також має обмеження. Фермент Cas9 має зв'язуватися зі специфічною послідовністю ДНК поруч із протоспейсером. Якщо неправильно підібрати фермент, то стає можливим внесення модифікацій в не тій ділянці ДНК.
Для запобігання цієї проблеми дослідники використали машинне навчання. Спершу вченні навчали нейронну мережу на основі 1000 ферментів. Потім була перевірка моделі на клітинах людей та мишей, яка виявила, що ферменти є більш специфічними ніж очікувалося отримати.
Так, з'явився новий алгоритм PAMmla, який може зменшити нецільові модифікації й прискорити дослідження нових терапевтичних білків й нових підходів до лікування генетичних захворювань.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела:1,2,
Попри те, що система CRISPR є універсальною для використання в дослідженнях, цей метод також має обмеження. Фермент Cas9 має зв'язуватися зі специфічною послідовністю ДНК поруч із протоспейсером. Якщо неправильно підібрати фермент, то стає можливим внесення модифікацій в не тій ділянці ДНК.
Для запобігання цієї проблеми дослідники використали машинне навчання. Спершу вченні навчали нейронну мережу на основі 1000 ферментів. Потім була перевірка моделі на клітинах людей та мишей, яка виявила, що ферменти є більш специфічними ніж очікувалося отримати.
Так, з'явився новий алгоритм PAMmla, який може зменшити нецільові модифікації й прискорити дослідження нових терапевтичних білків й нових підходів до лікування генетичних захворювань.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела:1,2,
❤8👍1
Forwarded from UkrTeenScience🇺🇦
Science Mentoring — це менторська програма, що допомагає талановитим учням 8–10 класів створити власний дослідницький проєкт у хімії та біології.
Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.
Онлайн-курс, ментори-науковці, академічна англійська, підготовка до пітчингу, участь в олімпіадах — усе, що потрібно для впевненого старту в науці.
Маєш ідею, але не маєш підтримки? Ми тут саме для цього.
Science Mentoring — твоя формула наукового прориву.
Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні.
Онлайн-курс, ментори-науковці, академічна англійська, підготовка до пітчингу, участь в олімпіадах — усе, що потрібно для впевненого старту в науці.
Маєш ідею, але не маєш підтримки? Ми тут саме для цього.
Science Mentoring — твоя формула наукового прориву.
❤5🔥1
Що, як створити життя з чистого аркуша? Саме цим займаються вчені проєкту «MiniLife», розробляючи організми, здатні до метаболізму, росту та еволюції.
Джерела: 1, 2, 3,
Копірайтер: @yuliia_rk
Дизайнер : @cerulean_sun
Джерела: 1, 2, 3,
Копірайтер: @yuliia_rk
Дизайнер : @cerulean_sun
❤8👍1
Понад 160 років тому Грегор Мендель на основі своїх дослідів з горохом заклав основу генетики. Сьогодні в новому широкомасштабному генетичному дослідженні гороху пояснюються закономірності законів Менделя 🫛🧬
Завдяки новим методам геноміки та біоінформатики міжнародна команда дослідників створила геномну карту гороху. Для цього було використано 700 зразків цієї культури з усього світу від нових сортів до предкових форм. Це дало можливість точно описати гени й встановити мутації, які несвідомо відстежував Мендель. Тепер всі сім менделівські ознаки мають генетичне пояснення.
Також дослідження асоціацій усього геному встановило ділянки в геномі, які пов'язані з понад 70 агрономічними ознаками. Використання молекулярних маркерів на ці ознаки може пришвидшити створення нових сортів гороху.
Найважливішим результатом дослідження є створення асоціацій генотип-фенотип, що є початковим етапом для подальших фундаментальних досліджень, а також для селекції гороху.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1,2,
Завдяки новим методам геноміки та біоінформатики міжнародна команда дослідників створила геномну карту гороху. Для цього було використано 700 зразків цієї культури з усього світу від нових сортів до предкових форм. Це дало можливість точно описати гени й встановити мутації, які несвідомо відстежував Мендель. Тепер всі сім менделівські ознаки мають генетичне пояснення.
Також дослідження асоціацій усього геному встановило ділянки в геномі, які пов'язані з понад 70 агрономічними ознаками. Використання молекулярних маркерів на ці ознаки може пришвидшити створення нових сортів гороху.
Найважливішим результатом дослідження є створення асоціацій генотип-фенотип, що є початковим етапом для подальших фундаментальних досліджень, а також для селекції гороху.
Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1,2,
SciTechDaily
160 Years Later, Mendel’s Peas Are Still Changing Science
A global team mapped pea genomic diversity, advancing breeding research, revisiting Mendel’s traits, and boosting sustainable agriculture. Gregor Mendel’s pioneering experiments with pea plants laid the foundation for the science of genetics more than 160…
❤6
Майбутнє не чекає — воно твориться тут і зараз!⚡️
31 травня відбудеться OL Science & Tech Fest – масштабний всеукраїнський фестиваль науки й технологій! 🔥
Львів – Молодіжна столиця Європи 2025, збирає всіх, хто хоче більше: знати, розуміти, створювати.
Ти цікавишся наукою, технологіями чи стартапами? Тоді тобі точно сюди!
На тебе чекають:
- виставка наукових розробок і технологій з України та світу;
- студентські змагання з прикладної інженерії;
- виступи топ-спікерів світового рівня!
Локація: Головний корпус ЛНУ ім. Івана Франка та площа перед університетом.
На головній сцені — лауреат Нобелівської премії Кіп Торн, науковий консультант фільмів «Інтерстеллар», «Тенет» та «Контакт» та інші.
OL Science & Tech Fest — це зустріч тих, хто створює майбутнє вже сьогодні: науковців, інженерів, стартаперів, викладачів і молоді, яка мислить масштабно.
👉 Реєстрацію та програму фестивалю шукай на сайті – https://www.olfestival.com/
Майбутнє — це про сьогодні! Реєструйся!
31 травня відбудеться OL Science & Tech Fest – масштабний всеукраїнський фестиваль науки й технологій! 🔥
Львів – Молодіжна столиця Європи 2025, збирає всіх, хто хоче більше: знати, розуміти, створювати.
Ти цікавишся наукою, технологіями чи стартапами? Тоді тобі точно сюди!
На тебе чекають:
- виставка наукових розробок і технологій з України та світу;
- студентські змагання з прикладної інженерії;
- виступи топ-спікерів світового рівня!
Локація: Головний корпус ЛНУ ім. Івана Франка та площа перед університетом.
На головній сцені — лауреат Нобелівської премії Кіп Торн, науковий консультант фільмів «Інтерстеллар», «Тенет» та «Контакт» та інші.
OL Science & Tech Fest — це зустріч тих, хто створює майбутнє вже сьогодні: науковців, інженерів, стартаперів, викладачів і молоді, яка мислить масштабно.
👉 Реєстрацію та програму фестивалю шукай на сайті – https://www.olfestival.com/
Майбутнє — це про сьогодні! Реєструйся!
❤3