Селекціонер врятував мільярд людей від голоду

З давніх-давен люди окультурювали дикі форми рослин, вирощували ті, що давали кращий врожай, тобто займалися примітивною селекцією. З розвитком промисловості і науки проводилася вже направлена селекція, і вирощування рослин покращувалися новими агротехнічними методами. З роками врожаї збільшувалися, але різні хвороби та шкідники завдавали величезних збитків.

Постійно зростаюче населення і голод в низці країн потребували збільшення продуктивності зернових культур. Важливі зміни в сільському господарстві відбулися в середині ХХ ст., їм дали назву «зелена революція». Батьком «зеленої революції» називають лаурета Нобелівської премії миру Нормана Ернеста Борлоуга. Селекціонер та фітопатолог Борлоуг створив надзвичайний прорив в селекції рослин. Юний вчений з ідеєю нагодувати всю Землю працював у Мексиці над поліпшенням стійкості до стеблової іржі, вилягання, посухостійкості, збільшення продуктивності та маси зерен рослин.

Здобутки вченого можна перераховувати безкінечно довго. Революційний результат роботи селекціонера та його команди дали схрещування карликової пшениці японського сорту Норін 10 з високопродуктивними американськими та мексиканськими сортами пшениці м’якої. Виявилося, що нові сорти були більш стійкими до хвороб, менш вилягали через зниження висоти стебла й зберігали високий врожай.

За 20 років роботи у Мексиці сорти селекції Борлоуга стали давати в шість разів більше врожаю, ніж до початку. Борлоуг разом зі своїми колегами провів більше 40 тисяч схрещувань. На сьогоднішній день це залишається вражаючою цифрою. Сам Норман Борлоуг не вбачав величі у своїх дослідженнях, але завдяки працьовитості та знанням, за деякими даними, покращення якості і сільськогосподарських культур врятувало життя близько 1 млрд людей.

Джерела:
1. Reitz LP. New wheats and social progress. Science. 1970 Sep 4;169(3949):952-5. doi: 10.1126/science.169.3949.952. PMID: 5432698.

1. "Nobel Lecture – The Nobel Peace Prize 1970 Norman Borlaug”. [https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1970/borlaug/lecture/](https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1970/borlaug/lecture/)
#генетика #екологія

УВАГА!♥️
Вже за півгодини об 11:11 відбувається наша перша неформальна зустріч з вченими!📉

Жодних лекцій, лише цікаві запитання і бесіда!
Приєднуйтесь за посиланням
https://meet.google.com/xzr-qiwf-psq

Хлорофіл — зелений пігмент, але чому він зелений, а не якийсь інший?

Ви, напевно, знаєте, що листя зелені, тому що в них багато зелених молекул під назвою "хлорофіл". Причина неймовірної поширеності хлорофілу, в тому, що він добре поглинає сонячне світло. Чим більше світла рослина отримує, тим більше енергії у неї є, щоб виробляти цукор, фотосинтезувати і займатися всіма іншими справами, якими займаються рослини.

Сонячне світло складається з усієї веселки кольорів. Ми знаємо, що різні довжини хвиль світла несуть різну енергію. Наприклад, червоні хвилі несуть дуже мало енергії, але інфрачервоне випромінювання, яке ми спостерігаємо від сонця, ми отримуємо майже постійно! Тому це вигідно для рослин з точки зору регулярної енергії. Синє світло — найбільш енергетичне, хоча його і мало.

Зелене світло також несе доволі багато енергії. Але зачекайте: хіба факт того, що хлорофіл зелений, не означає, що, він, насправді, погано поглинає зелене світло? Колір, який ми бачимо, коли дивимося на листки - той, що відбивається від них і досягає наших очей. Хлорофіл відмінно поглинає червоний і блакитний, але якщо він такий неймовірний, то чому він не поглинає всі кольори спектра, зокрема зелений? Тоді наш світ був би сповнений чорними рослинами? То чому ж листки не чорні? І оскільки вони, мабуть, не повинні бути чорними, що ж заважає їм натомість бути червоними або синіми?

Справа в найвигіднішому положені окремого виду рослин. Зелений на Землі виявився найбільш відносно невигідним. Природа знайшла рівновагу саме в цьому положені речей. Інфрочервоного світла – багато, а синій  несе найбільше енергії.

Здавна океани Землі були населені фіолетовими одноклітинними організмами – археями. Будучи фіолетовими, вони поглинали зелене світло, а червоне і синє – пропускали далі. Теорія полягає в тому, що це світло без зеленого кольору було єдиним джерелом сонячної енергії глибоко у воді, тому бактерії поступово змінювали свою молекулярну будову. Якщо підсумувати все вищесказане, то рослини зазнали багато змін на своєму шляху від бактерій до могутніх дерев у ході еволюції і прийшли до свого найвигіднішого положення.
#ботаніка

Запис зустрічі з Олександром Зіненко і Юрієм Ребцем.🔬 11.12.2022 р.

Вчора було дуже цікаво й насичено. А для тих, хто не зміг приєднатись, ми зробили запис.
Переходь за посиланням і дивись:
https://drive.google.com/file/d/1V40s_ug8r2AnrnUE6vlXrr4F7tkwPXFE/view?usp=sharing

Кого ще хочете побачити в гостях у нашої біологічної спільноти?🌿
Пишіть свої варіанти в коментарі ♥️

Заразитись від водорості

Заразитися вірусом від водоростей … можливо!

Поверхні слизової оболонки людини містять широкий спектр мікроорганізмів. Біологічна дія цих організмів, переважно, невідома. Що сталося? Науковці з Університету Джона Хопкінса (США) припустили, що вірус зелених водоростей Acanthocystis turfacea chlorella virus 1 (ATCV-1) може викликати порушення когнітивних функцій людини.

Під час метагеномного аналізу ДНК, виділеної зі зразків носоглотки дорослих людей без психічного розладу або серйозних фізичних захворювань, було виявлено послідовності геному вірусу. Наявність ДНК ATCV-1 була підтверджена кількісною ПЛР у ДНК зразках з носоглотки, отриманих у 40 (43,5%) з 92 особин. Дослідження включало в себе тест на перевірку когнітивних функцій та розумових здібностей. За результатами експерименту люди інфіковані ATCV-1 на 10% гірше виконують візуальні тести. Крім того, вони не так довго, як незаражені, могли утримувати рівень уваги.

Це підтвердилося експериментами і на мишах. Оцінювали експресію генів у гіпокампі мишей. Гіпокамп був обраний саме через наявність шляхів, що відповідають за пам’ять, навчання і поведінку. Видимих проблем зі здоров’ям в інфікованих мишей не спостерігалося. Проте вони довше шукали вихід з лабіринту, а також їм знадобилося більше часу, щоб зрозуміти, який предмет перед ними знаходиться, в порівнянні з контрольною групою. Також було виявлено зміну експресії 1285 генів у гіпокампі, частина з яких відповідає за підтримку противірусного імунітету, синаптичну пластичність, а деякі були пов’язані з реакцією нейронів на нейромедіатор дофамін. Дофамін у свою чергу важливий для перемикання уваги та навчання. Дія вірусу на гіпокамп, скоріш за все, опосередкована через активацію цитокінів, що здатні пригнічувати функціонування клітин.

- Детальніше: Acanthocystis turfacea chlorella virus 1 (ATCV-1) – гігантський вірус з дволанцюговою ДНК з роду Chlorovirus. Ці віруси здатні експресувати до 410 білків (для порівняння, вірус грипу – лише 12). ATCV-1 паразитує зелені прісноводні водорості, наприклад, хлорели, що живе в усіх озерах і ріках. Як саме вірус, що спеціалізується на водоростях, потрапив у тваринну клітину, поки що не зрозуміло. Але його присутність впливає на погіршення аналізу зорової інформації, здатності до навчання та порушення концентрації уваги.

Важко сказати, що цього дослідження достатньо для ствердження про якусь небезпеку для нас з боку водоростей, та все ж водичку в ставках краще не пити)

Прочитати оригінальну статтю можна тут: [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4234575/#!po=33.8235](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4234575/#!po=33.8235)
#генетика #вірусологія

Технології желатинових солодощів

Настав пречудовий для дітей день, у ніч на який до нас навідується Святий Миколай, приносячи з собою всілякі подарунки і, звичайно ж, солодощі. Нерідко улюбленими стають саме желейні. Та чи корисні вони для нашого організму?

Пропонуємо ознайомитися з технологією їх виготовлення та інгредієнтами, які роблять "желейки" такими прозорими і тягучими. Якщо ми говоримо про домашнє виробництво, то соки, вичавлені з фруктів власного саду, це найкращий та найкорисніший спосіб отримати приємний смак та привабливий зовнішній вигляд продукту. Звідси можна отримати чимало запасів фруктози, жиророзчинних (А, С, Е) та водорозчинних (В1, В2, В6) вітамінів. Про користь останніх сумнівів нема, як і від фруктози, яка є джерелом цукрів, котрі також необхідні організму для виробництва енергії.

Наступним і головним елементом желейок є власне речовини, які роблять
сироп або сік загустілим і тягучим. Пектин і агар-агар - речовини рослинного походження. Пектинові речовини регулюють вміст холестерину, що є вкрай важливим задля підтримання гомеостазу. Також вони позитивно
впливають на внутрішньоклітинні реакції дихання та обміну речовин, підвищують стійкість організму до алергічних факторів, стимулюють загоювання ран, прискорюють лікування опіків, виводять радіонукліди. Тоді як агар-агар є клітинним включенням водоростей (бурих і червоних) - нижчих рослин.

Останнім можливим варіантом подібних речовин є желатин - речовина тваринного походження, яка є продуктом денатурації колагену, що й надає желатину властивості підтримувати форму цукерок чи інших продуктів, які виробляються з його додаванням.

Усі перераховані загусники - ось те, що робить желейки унікальними та відомими усім прихильникам солодкого. Це пов'язано з тим, що вони здатні утворювати колоїдні розчини при контакті з водою за високої температури, після чого під час охолодження вони густішають, утворюючи драглі.

Відповідно останні етапи виготовлення цих солодощів є додавання за потреби цукру, харчових барвників чи деяких специфічних добавок (шматочки фруктів, інші желейки чи "помадки"). У результаті ми маємо корисні й смачні частування.

Потрібно лише пам'ятати, що забагато солодкого їсти не варто. Щасливого Дня Святого Миколая і солодких подарунків!

Джерело: <[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8]

[https://www.unian.ua/health/worldnews/korist-ovochiv-tablicya-naypotribnishih-svizhih-produktiv-ostanni-novini-11606791.html]

[https://akiba.com.ua/chi-korisni-zhelejni-cukerki/]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%80-%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80]

[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD]
#біотехнології