Запис лекції "Генетичні алгоритми для навчання нейронної мережі" 3.12. 2022 р.

Лектор Ярослав Ясинський
Посилання на платформу, яка вказана у лекції:
https://neuronetwork.yasyar.net

Приклад використання мережі для створення малюнків:
https://discord.gg/midjourney

Залишились запитання? Маєш можливість поставити їх у коментарях 😍💗

Розпочали зиму з користю!❄️
#лекції

Привіт! Сумували?! А ми підготували для вас неймовірний івент! 11 грудня об 11:11 ви матимете змогу почути відповіді на питання, які вас давно цікавили! Запрошуємо відвідати Q+A зустріч з вченими: Олександром Зіненко та Юрієм Ребцем! Мерщій реєструйся за посиланням та залишай там своє питання!

• Олександр Зіненко - провідний науковий співробітник Музею природи, доцент кафедри мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Наукові інтереси: філогенетика, популяційна генетика, еволюція та таксономія рептилій та амфібій.

• Юрій Ребець - науковий директор лабораторії ТоВ Експлоджен, м. Львів.
Наукові інтереси: генетика, молекулярна біологія та геноміка мікроорганізмів, синтетична біологія, генна та геномна інженерія.
#лекції

Гугл для 3D протеїнів

Протеїни – це великі біополімери, які представляють собою ланцюжок (великий або не дуже) амінокислот. В організмі живих істот вони часто виконують якісь надважливі функції, наприклад, реплікацію ДНК, реагування на подразники, транспорт молекул і так далі.

Можливо, вам колись було цікаво побачити, як виглядають різні протеїни в об’ємі, і якщо для глобуліну або міоглобіну це не проблема, то для інших достатньо маловідомих або/і дуже специфічних протеїнів зазвичай складно знайти їх 3D структуру.

Проте 28 липня це змінилось. DeepMind та EMBL-EBI (Європейський інститут біоінформатики) в партнерстві створили AlphaFold DB – це база даних з просторовою структурою близько 200 мільйонів протеїнів, тобто майже всіх відомих науці.

«Можна казати, що ця база охоплює весь білковий всесвіт» - прокоментував на прес-брифінгу Деміс Хассабіс, генеральний директор DeepMind.

Такі ресурси дозволять проводити нові види досліджень. Наприклад, Крістін Оренго, обчислювальна біологиня з Університетського коледжу Лондона, і її команда використала базу даних AlphaFold для ідентифікації нових типів сімейств протеїнів. Її лабораторія також використовуватиме розширену базу даних для того, щоб зрозуміти еволюцію білків з корисними властивостями, від таких, як здатність споживати пластик, до тих, що викликають занепокоєння, наприклад, спричиняючі рак. «Мати доступ до таких даних — це просто неймовірно» - каже Оренго.

Але навіть якщо включити всі відомі білки зараз у базу даних AlphaFold, її потрібно буде оновлювати, коли будуть виявлені нові організми. Хассабіс каже, що DeepMind зобов’язався підтримувати базу даних протягом тривалого часу, і він вважає, що оновлення будуть відбуватись щорічно.
#біохімія

А ти вже зареєструвався на наш неформальний онлайн-день з науковцями?

Якщо ні, то хутчіш!
Є шанси дізнатись, як стати крутим вченим!😍☺️

Як коні класичну музику слухали

Що ви полюбляєте робити, щоб заспокоїтися? Заварюєте чай/каву та берете в руки книгу, або навпаки продивляєтесь сторіз знайомих? А щоб заспокоїти коней, у спортивних стайнях вмикають класичну музику.

Французькі дослідження показали, що класична музика може зменшити стрес у коней та регулює частоту серцевих скорочень при стресових ситуаціях. Дослідження проводилися за участі Страсбурзького та Каннського університетів, і їх метою було знайти методи заспокоєння коней при незвичайних ситуаціях. У дослідженні взяли участь 48 коней, які були розділені на дві групи - одна піддавалася стресу під час транспортування, а друга – догляду за копитами. Групи піддавалися стресу за трьох різних умов: з музикою, зі спеціальними затичками для вух і без нічого. Під час транспортування музика зменшила кількість показників стресу (наприклад, закладання вух назад) і спричинила швидке відновлення після нього. Під час кування вплив на поведінку був незначним, але музика допомогла відновити частоту серцевих скорочень швидше.

За результатами дослідження можна сказати, що коні зі зменшеним відсотком стресу рідше виявляють небезпечну поведінку, що знижує ризик травмування їх та людей. Тому наступного разу коли вам стане гірше, спробуйте увімкнути "Le quattro stagioni" (Чотири пори року) Антоніо Вівальді й дослідіть результат!

А що саме вам допомагає позбутися нервування в стресових ситуаціях? Можливо, у вас є улюблені музичні твори?

Джерело:
https://www.horsetalk.co.nz/2016/08/26/classical-music-soothe-stressed-horses/
#зоологія

Селекціонер врятував мільярд людей від голоду

З давніх-давен люди окультурювали дикі форми рослин, вирощували ті, що давали кращий врожай, тобто займалися примітивною селекцією. З розвитком промисловості і науки проводилася вже направлена селекція, і вирощування рослин покращувалися новими агротехнічними методами. З роками врожаї збільшувалися, але різні хвороби та шкідники завдавали величезних збитків.

Постійно зростаюче населення і голод в низці країн потребували збільшення продуктивності зернових культур. Важливі зміни в сільському господарстві відбулися в середині ХХ ст., їм дали назву «зелена революція». Батьком «зеленої революції» називають лаурета Нобелівської премії миру Нормана Ернеста Борлоуга. Селекціонер та фітопатолог Борлоуг створив надзвичайний прорив в селекції рослин. Юний вчений з ідеєю нагодувати всю Землю працював у Мексиці над поліпшенням стійкості до стеблової іржі, вилягання, посухостійкості, збільшення продуктивності та маси зерен рослин.

Здобутки вченого можна перераховувати безкінечно довго. Революційний результат роботи селекціонера та його команди дали схрещування карликової пшениці японського сорту Норін 10 з високопродуктивними американськими та мексиканськими сортами пшениці м’якої. Виявилося, що нові сорти були більш стійкими до хвороб, менш вилягали через зниження висоти стебла й зберігали високий врожай.

За 20 років роботи у Мексиці сорти селекції Борлоуга стали давати в шість разів більше врожаю, ніж до початку. Борлоуг разом зі своїми колегами провів більше 40 тисяч схрещувань. На сьогоднішній день це залишається вражаючою цифрою. Сам Норман Борлоуг не вбачав величі у своїх дослідженнях, але завдяки працьовитості та знанням, за деякими даними, покращення якості і сільськогосподарських культур врятувало життя близько 1 млрд людей.

Джерела:
1. Reitz LP. New wheats and social progress. Science. 1970 Sep 4;169(3949):952-5. doi: 10.1126/science.169.3949.952. PMID: 5432698.

1. "Nobel Lecture – The Nobel Peace Prize 1970 Norman Borlaug”. [https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1970/borlaug/lecture/](https://www.nobelprize.org/prizes/peace/1970/borlaug/lecture/)
#генетика #екологія

УВАГА!♥️
Вже за півгодини об 11:11 відбувається наша перша неформальна зустріч з вченими!📉

Жодних лекцій, лише цікаві запитання і бесіда!
Приєднуйтесь за посиланням
https://meet.google.com/xzr-qiwf-psq

Хлорофіл — зелений пігмент, але чому він зелений, а не якийсь інший?

Ви, напевно, знаєте, що листя зелені, тому що в них багато зелених молекул під назвою "хлорофіл". Причина неймовірної поширеності хлорофілу, в тому, що він добре поглинає сонячне світло. Чим більше світла рослина отримує, тим більше енергії у неї є, щоб виробляти цукор, фотосинтезувати і займатися всіма іншими справами, якими займаються рослини.

Сонячне світло складається з усієї веселки кольорів. Ми знаємо, що різні довжини хвиль світла несуть різну енергію. Наприклад, червоні хвилі несуть дуже мало енергії, але інфрачервоне випромінювання, яке ми спостерігаємо від сонця, ми отримуємо майже постійно! Тому це вигідно для рослин з точки зору регулярної енергії. Синє світло — найбільш енергетичне, хоча його і мало.

Зелене світло також несе доволі багато енергії. Але зачекайте: хіба факт того, що хлорофіл зелений, не означає, що, він, насправді, погано поглинає зелене світло? Колір, який ми бачимо, коли дивимося на листки - той, що відбивається від них і досягає наших очей. Хлорофіл відмінно поглинає червоний і блакитний, але якщо він такий неймовірний, то чому він не поглинає всі кольори спектра, зокрема зелений? Тоді наш світ був би сповнений чорними рослинами? То чому ж листки не чорні? І оскільки вони, мабуть, не повинні бути чорними, що ж заважає їм натомість бути червоними або синіми?

Справа в найвигіднішому положені окремого виду рослин. Зелений на Землі виявився найбільш відносно невигідним. Природа знайшла рівновагу саме в цьому положені речей. Інфрочервоного світла – багато, а синій  несе найбільше енергії.

Здавна океани Землі були населені фіолетовими одноклітинними організмами – археями. Будучи фіолетовими, вони поглинали зелене світло, а червоне і синє – пропускали далі. Теорія полягає в тому, що це світло без зеленого кольору було єдиним джерелом сонячної енергії глибоко у воді, тому бактерії поступово змінювали свою молекулярну будову. Якщо підсумувати все вищесказане, то рослини зазнали багато змін на своєму шляху від бактерій до могутніх дерев у ході еволюції і прийшли до свого найвигіднішого положення.
#ботаніка

Запис зустрічі з Олександром Зіненко і Юрієм Ребцем.🔬 11.12.2022 р.

Вчора було дуже цікаво й насичено. А для тих, хто не зміг приєднатись, ми зробили запис.
Переходь за посиланням і дивись:
https://drive.google.com/file/d/1V40s_ug8r2AnrnUE6vlXrr4F7tkwPXFE/view?usp=sharing

Кого ще хочете побачити в гостях у нашої біологічної спільноти?🌿
Пишіть свої варіанти в коментарі ♥️