Ми вже розпочали, приєднуйтесь!

Запис лекції "Чому не варто боятись жирів?" 19.11. 2022 рік

Лектор Адам Трач

Свої запитання лектору можете ставити в коментарі.

Чекаємо вас в понеділок на наступній лекції з іншим спікером, а поки діліться своїми враженнями.

Нехай все буде біологічно!

А ви знали, що спілкування за їжею знижує рівень стресу?

Вчені з'ясували, що спілкування за їжею знижує рівень стресу.

❓Опитування, проведене Американською кардіологічною асоціацією, показало, що регулярне проведення часу з іншими людьми може бути простим рішенням, яке допоможе впоратися зі стресом. Повідомляється, що з 1 тис. опитаних дорослих американців переважна більшість (84%) сказали, що хотіли б частіше їсти з близькими. Ба більше, майже всі батьки повідомили про менший рівень стресу в їхній родині, якщо вони регулярно спілкуються за їжею.

“Спілкування під час їжі – це чудовий спосіб зменшити стрес, підвищити самооцінку і покращити соціальні зв'язки, особливо для дітей,” – зазначила волонтерка Американської кардіологічної асоціації Ерін Мішос.

За словами вчених, спілкування з друзями, родиною, колегами і сусідами приносить людям користь не лише в полегшенні стресу.  Опитування показало, що 67% людей кажуть, що спільний прийом їжі нагадує їм про важливість спілкування з іншими людьми, а 54% — про те, що потрібно сповільнитись і зробити перерву 😮‍💨

Опитані також заявили, що вони з більшою ймовірністю (59%) роблять вибір на користь здоровішої їжі, коли їдять з іншими людьми.

І майже 7 із 10 (69%) респондентів опитування, які працюють повний чи неповний робочий день, зазначили, що вони відчували б менше стресу на роботі, якби було більше часу, щоб зробити перерву та пообідати з колегою 🤍

Тому, друзі, не кваптеся і приділяйте час нормальному прийому їжі, а також залучайте своїх друзів/колег/родичів до спільного проведення трапези :)
#медицина

Продовжуючи нашу молекулярну тематику, будемо говорити про трансформування не тільки окремої РНК, а й геному!
Зустріч «Як змінити геном?» відбудеться 26 листопада о 17:30. Під час неї Ви матимете змогу послухати нашу запрошену спікерку – Дар’ю Логінову. Дар’я – студентка 4-го курсу ХНУ ім. В.Н. Каразіна, яка обожнює вивчати щось нове й ділитись цим з іншими.
Зареєструватись можна за посиланням!

Запис лекції " Вірусологія - наука майбутнього" 21.11.2022 р.

Лектор Ірина Будзанівська (професорка, докторка біологічних наук).

Залишайте свої запитання, якщо вони залишились. Про що було б цікаво почути ще?💉🧬

Бактерії vs людство. Гонка озброєнь

Бактерії, хоч і здаються маленькими і простими за своєю будовою, можуть бути дуже підступними і небезпечними. В цьому випадку простота їм навіть допомагає – простіше змінюватись, підлаштовуючись під умови довкілля. Вже зараз ми все частіше чуємо про більш суворий контроль за використанням антибіотиків і навіть про антибіотикорезистентних бактерій.

Антибіотики – це, перш за все, зброя одних мікроорганізмів проти інших. Їх відкриття свого часу стало проривом у медицині, за що Флемінг, Ернст і Чейн отримали Нобелівську премію. Дослідження з пошуку і виділення нових антибіотиків розвивалися з надзвичайною швидкістю. Наприкінці ХХ століття людство почало створювати «модифікації» раніше відкритих ліків, які мали кращу біодоступність і вищу ефективність.

Здавалося б, все чудово, та мікроби почали пристосовуватись, і вже в середині ХХ століття з’явились перші тривожні дзвіночки. Виявилося, що бактерії можуть протистояти прониканню антибіотику в клітину і, ба більше, якщо це трапиться – модифікувати його таким чином, щоб він втрачав свої антибактеріальні властивості, або руйнувати молекулу. Перше забезпечується певними змінами в структурі мембрани, що зменшує її проникність, або ж «відкачуванням» молекул з клітини за допомогою білків-помп. Врешті-решт, деякі з бактерій взагалі змінились настільки, що їх білки і метаболічні шляхи, на які впливали антибіотики, стали невразливими до цих ліків.

Проблема стійкості до антибіотиків стає щоразу глобальнішою. Нові відкривати стає все важче, а до вже відомих бактерії починають призвичаюватися. Наразі тривають дослідження над використанням ензимів (ферментів) як ліків. У 2018 році було запатентовано фузійний ензим (білок створений за допомогою засобів генетичної інженерії, що складається з кількох різних білків, які в природі разом не поєднуються), який здатний руйнувати клітинну стінку стійкого до антибіотиків золотистого стафілокока. Цей фермент складається з двох частин: одна з них відповідає за специфічне приєднання до бактерії, а інша – за знищення клітинної стінки. Таке розв’язання здається дуже перспективним і, можливо, в майбутньому врятує світ.
#мікробіологія #генетика

Яка ситуація з поводженням з відходами в Україні? Чи варто сортувати відходи під час війни? Як це робити легко та ефективно?

На ці та інші питання Ви зможете отримати відповіді на нашій зустрічі 29.11 (вівторок) о 18:00-19:00.

Спікерка: Оксана Комінко, менеджер з розвитку Ecola.
Ecola - технологічний стартап, який допомагає людям та організаціям сортувати сміття та здавати його на переробку простим і зручним шляхом.

Реєстрація за посиланням 🌱
#лекції

Механізм виникнення наркотичної залежності

Багато людей вважають, що наркотики заполонили світ у ХХ столітті, але насправді вони мають довгу історію споживання. Наприклад, у країнах Індокитаю були навяні традиції споживання листів каннабіса; в Південній Америці індіанці жували листя коки; в Південно-Східній Азії було поширене вживання різноманітних опіатів. Вони вживалися як частина обряду або релігійне таїнство. Розширення торговельних шляхів відкрило Європі кокаїн, тютюн, гашиш. Прогрес у медицині, хімії сприяв виникненню морфію, а опісля — героїну, лікарських препаратів ХІХ століття. Тоді виникли перші «морфіністи» — люди з залежністю від морфію.

Наркотична залежність - хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликають в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу в збільшенні доз. Більшість наркотичних речовин стимулюють більше виділення гормонів щастя, а саме дофаміну та серотоніну, і діють на синаптичну мембрану клітин у ділянках кори, префронтальної області та базальних ядер мозку.

Синапс – це структура нейрону, що містить везикули з гормонами та нейромедіаторами. Дофамін, що міситься у везикулах, сприяє передачі нервового імпульсу між нейронами. Він виділяється в міжсинаптичну щілину і взаємодіє з дофаміновими рецепторами. Наркотики зв’язуються з рецепторами і прискорюють вивільнення дофаміну. Це викликає ейфорію. Таким чином змінюється робота центру задоволення, і знищуються до 50% нейронів, що синтезують дофамін та серотонін. Потреба в наркотику зростає. Так виникає залежність.

Отже, наркотичні речовини змінюють поведінку людини, а саме впливають на мозок. Він у свою чергу потребує збільшення дози і відмовляється від буденних справ та звичайних захоплень, оскільки вони не приносять ейфорії, і, як наслідок, це призводить до виникнення залежності. Радимо вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, а шкідливих звичок у своєму житті – уникати!
#нейробіологія

Вже через півгодини цікава лекція! Якщо ви раптом не зареєструвалися, то ось посилання на зустріч!
https://meet.google.com/utd-tsue-ikq

Запис лекції "Редагування геному" 26.11. 2022 р.

Лектор Дар'я Логінова.

Вітаємо, на жаль, вчора наша лекція перервалась на найцікавішому моменті, але сьогодні ми приготували для вас запис.

Запитання лектору можете ставити у коментарях до цього допису!

#лекції