Поліцейські охорони завітали в Ліцей № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради
У межах просвітницької роботи з дітьми та профілактики небезпечних ситуацій співробітники поліції охорони Львівщини відвідали першокласників. Головна мета – навчити малечу основам безпеки у форматі дружнього діалогу.
Під час бесіди поліцейські розповіли школярам про основні правила дорожнього руху, зокрема, як правильно переходити дорогу, чому важливо користуватися пішохідними переходами, а також чому в темну пору доби слід носити світловідбивні елементи — флікери, які допомагають водіям завчасно побачити пішохода.
У межах просвітницької роботи з дітьми та профілактики небезпечних ситуацій співробітники поліції охорони Львівщини відвідали першокласників. Головна мета – навчити малечу основам безпеки у форматі дружнього діалогу.
Під час бесіди поліцейські розповіли школярам про основні правила дорожнього руху, зокрема, як правильно переходити дорогу, чому важливо користуватися пішохідними переходами, а також чому в темну пору доби слід носити світловідбивні елементи — флікери, які допомагають водіям завчасно побачити пішохода.
«Нам приємно бачити, з яким інтересом діти долучаються до спілкування та уважно слухають поради. Це свідчить про те, що така робота є дійсно важливою», — зазначив старший інспектор відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони у Львівській області старший лейтенант поліції Роман Семенов.Від Чорнобильської зони до фронтових окопів: історія мужності Євгена Стасишина
Він приборкував «мирний атом» у 80-х, пройшов шлях до підполковника у карному розшуку, а у 57 років повернувся з-за кордону, щоб знову взяти до рук зброю. Сьогодні Євген Стасишин продовжує справу свого життя у Стрийському відділі поліції охорони.
Професійна історія Євгена Івановича розпочалася ще у 1985 році в службі карного розшуку. Проте вже за рік молодому правоохоронцю довелося постати перед викликом, до якого не готував жоден підручник – катастрофою на Чорнобильській АЕС.
Про ті події він згадує стримано, але з глибоким сумом:
Під невидимим вогнем радіації протягом 1986–1987 років Євген забезпечував охорону периметра, допомагав із відселенням та оберігав майно людей, які назавжди залишали свої домівки. Чорнобиль став його першим справжнім фронтом, де він навчився цінувати життя і надійне плече поруч.
Віддавши десятки років службі та вийшовши на пенсію у званні підполковника, Євген Іванович переїхав до Польщі, де прожив наступні 15 років. Здавалося б, настав час для заслуженого спокою, але початок повномасштабного вторгнення все змінив.
Не вагаючись, пан Євген повернувся в Україну. Попри поважний вік — на той момент йому було 57 років — він твердо вирішив знову стати до строю та приєднався до Збройних Сил України. Бойовий шлях пройшов через найважчі ділянки фронту: Донеччину, Харківщину та Луганщину.
Сьогодні, озираючись на ті часи, пан Євген зі щемом згадує кожного свого побратима — і тих, хто досі боронить країну, і тих, хто, на жаль, назавжди залишився у строю. Про пережиті жахи війни він розповідає неохоче, лише тихо додає, що пам'ять про друзів — це те, що дає сили рухатися далі в цивільному житті.
Повернувшись до цивільного життя після служби в ЗСУ, він долучився до підтримки ветеранів і родин військовослужбовців у соціальній сфері. Євген обрав напрям, у якому міг бути найбільш корисним людям, які пройшли війну. Власний бойовий досвід, розуміння потреб захисників та викликів, з якими вони стикаються після повернення додому, стали вагомою основою для цієї роботи.
Сьогодні він працює охоронником у Стрийському районному відділі Управління поліції охорони у Львівській області. Маючи колосальний досвід, Євген Іванович залишається вірним своєму покликанню.
Історія Євгена Стасишина — це про беззаперечну вірність обов’язку. У різні часи він був там, де держава потребувала його найбільше, і сьогодні продовжує бути справжньою опорою суспільства.
Він приборкував «мирний атом» у 80-х, пройшов шлях до підполковника у карному розшуку, а у 57 років повернувся з-за кордону, щоб знову взяти до рук зброю. Сьогодні Євген Стасишин продовжує справу свого життя у Стрийському відділі поліції охорони.
Професійна історія Євгена Івановича розпочалася ще у 1985 році в службі карного розшуку. Проте вже за рік молодому правоохоронцю довелося постати перед викликом, до якого не готував жоден підручник – катастрофою на Чорнобильській АЕС.
Про ті події він згадує стримано, але з глибоким сумом:
«Надійшла команда, і сім працівників виїхали у відрядження. Ми були в розпорядженні Прип'ятського міського відділу. Тоді ми були молоді, нами рухало почуття патріотизму. На сьогодні з тієї нашої групи в живих залишилося лише двоє...»Під невидимим вогнем радіації протягом 1986–1987 років Євген забезпечував охорону периметра, допомагав із відселенням та оберігав майно людей, які назавжди залишали свої домівки. Чорнобиль став його першим справжнім фронтом, де він навчився цінувати життя і надійне плече поруч.
Віддавши десятки років службі та вийшовши на пенсію у званні підполковника, Євген Іванович переїхав до Польщі, де прожив наступні 15 років. Здавалося б, настав час для заслуженого спокою, але початок повномасштабного вторгнення все змінив.
Не вагаючись, пан Євген повернувся в Україну. Попри поважний вік — на той момент йому було 57 років — він твердо вирішив знову стати до строю та приєднався до Збройних Сил України. Бойовий шлях пройшов через найважчі ділянки фронту: Донеччину, Харківщину та Луганщину.
Сьогодні, озираючись на ті часи, пан Євген зі щемом згадує кожного свого побратима — і тих, хто досі боронить країну, і тих, хто, на жаль, назавжди залишився у строю. Про пережиті жахи війни він розповідає неохоче, лише тихо додає, що пам'ять про друзів — це те, що дає сили рухатися далі в цивільному житті.
Повернувшись до цивільного життя після служби в ЗСУ, він долучився до підтримки ветеранів і родин військовослужбовців у соціальній сфері. Євген обрав напрям, у якому міг бути найбільш корисним людям, які пройшли війну. Власний бойовий досвід, розуміння потреб захисників та викликів, з якими вони стикаються після повернення додому, стали вагомою основою для цієї роботи.
Сьогодні він працює охоронником у Стрийському районному відділі Управління поліції охорони у Львівській області. Маючи колосальний досвід, Євген Іванович залишається вірним своєму покликанню.
«Після всього пройденого служба для мене — це не просто робота. Це відповідальність за людей і розуміння, заради чого ти стоїш далі», — каже він.Історія Євгена Стасишина — це про беззаперечну вірність обов’язку. У різні часи він був там, де держава потребувала його найбільше, і сьогодні продовжує бути справжньою опорою суспільства.
У поліції охорони Львівщини обговорили стратегію ветеранської політики
В Управлінні поліції охорони у Львівській області відбулася робоча зустріч, присвячена питанням координації зусиль у сфері соціального захисту та адаптації ветеранів відомства.
У діалозі взяли участь представники Ради ветеранів поліції охорони Львівщини та провідний консультант з ветеранської політики ГУНП у Львівській області Василь Іванович. Ключовим завданням зустрічі стало напрацювання дієвих механізмів міжвідомчої взаємодії для всебічної підтримки правоохоронців, які мають статус учасників бойових дій.
Учасники обговорили актуальні виклики, з якими стикаються ветерани після повернення до виконання службових обов’язків або при виході на заслужений відпочинок. Зокрема, йшлося про медичну реабілітацію, психологічний супровід та розширення доступу до державних соціальних гарантій.
До дискусії долучився заступник начальника Управління поліції охорони у Львівській області полковник поліції Андрій Музика, який безпосередньо входить до складу Ради ветеранів. Він акцентував на важливості системного підходу до кожного окремого випадку:
Провідний консультант з ветеранської політики ГУНП у Львівській області Василь Іванович під час розмови з представниками Ради ветеранів зазначив:
В Управлінні поліції охорони у Львівській області відбулася робоча зустріч, присвячена питанням координації зусиль у сфері соціального захисту та адаптації ветеранів відомства.
У діалозі взяли участь представники Ради ветеранів поліції охорони Львівщини та провідний консультант з ветеранської політики ГУНП у Львівській області Василь Іванович. Ключовим завданням зустрічі стало напрацювання дієвих механізмів міжвідомчої взаємодії для всебічної підтримки правоохоронців, які мають статус учасників бойових дій.
Учасники обговорили актуальні виклики, з якими стикаються ветерани після повернення до виконання службових обов’язків або при виході на заслужений відпочинок. Зокрема, йшлося про медичну реабілітацію, психологічний супровід та розширення доступу до державних соціальних гарантій.
До дискусії долучився заступник начальника Управління поліції охорони у Львівській області полковник поліції Андрій Музика, який безпосередньо входить до складу Ради ветеранів. Він акцентував на важливості системного підходу до кожного окремого випадку:
«Турбота про ветеранів – це не лише моральний обов’язок, а й пріоритетний напрямок нашої кадрової та соціальної роботи. Ми прагнемо створити умови, за яких кожен колега, повернувшись із зони бойових дій, відчуватиме реальну опору та професійну підтримку з боку відомства. Тільки через прямий, фаховий діалог із ветеранською спільнотою ми зможемо оперативно вирішувати проблемні питання та вдосконалювати систему соціального захисту на місцях», – наголосив Андрій Музика.Провідний консультант з ветеранської політики ГУНП у Львівській області Василь Іванович під час розмови з представниками Ради ветеранів зазначив:
«Сьогодні ми формуємо фундамент для довгострокової та результативної співпраці. Наше спільне завдання – забезпечити ветеранам надійний тил і впевненість у тому, що їхній бойовий досвід є цінним, а кожна їхня потреба – почутою та вчасно опрацьованою. Ми працюємо над тим, щоб адаптація до мирного життя була максимально ефективною».