#ПроповідьПредстоятеля Кожна людина покликана прийняти Господа у своє серце.

У своїй проповіді у свято Стрітення Господа нашого Іісуса Христа Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про те, як людина може зробити своє серце вмістилищем Самого Господа.

«Кожна людина має прийняти Христа в своє серце. Господь входив в серце людини, як він увійшов у Віфлеємську печеру — просто, без претензій чи докорів. Людина тільки має приготувати своє серце», — зазначив Першосвятитель.

Він наголосив, що кожному потрібно викорінити зі свого серця ненависть, злобу та неправду, а натомість наповнювати його любов’ю, смиренням, терпінням та милосердям.

«Такі зміни відбуваються не в один день, — зауважив Архіпастир. — Для цього слід проявити зусилля в пості та молитві, виконувати Божественні заповіді».

За словом Блаженнішого владики, «коли людина оберігає своє серце, очищує його, тоді вона «Бога узрить» (Мф. 5:8), тобто стане спроможною побачити Бога, Який зможе оселитися в її серці».

«Нехай Господь допоможе кожному з нас стати вмістилищем Христа. Щоб Спаситель знайшов в нашому серці те місце, яке Він любить і в якому хоче бути. Коли людина себе так приготовляє, то вже на землі стає небожителем, починає жити небесними законами, вкушати ту радість, ту солодкість і блаженство, які Господь приготував на Небі, у Своєму Царстві во Христі Іісусі Господі нашому», — побажав Його Блаженство.

#ПроповідьПредстоятеля 🙏 Блаженніший Митрополит Онуфрій пояснив, чому смиренна молитва найсильніша.

У своїй проповіді в Неділю про митаря та фарисея Блаженніший Митрополит Онуфрій пояснив важливість правильної молитви для спасіння.

«Піст і молитва – це основні чесноти, за допомогою яких людина духовно вдосконалюється і набуває подоби Божої, — сказав Архіпастир. — Сьогодні Господь через притчу про митаря і фарисея нагадує нам, якою має бути молитва. Молитва – це звернення, бесіда з Богом, дихання для душі, через яке людина отримує Божественну благодать, яка її живить».

Предстоятель звернув увагу, що молитви бувають різними: просительними, покаянними, похвальними та подячними. За його словом, основними в повсякденному житті людини є просительні та покаянні молитви, але дуже важливо й дякувати Богові за все і завжди. Найсильніша ж молитва — смиренна.

«Як ми чули в Євангельському зачалі, найсильнішою є смиренна молитва, — зазначив Першосвятитель. — Оскільки Господь гордим противиться, а смиренним дає благодать (Як. 4, 6). І ті, хто себе возносять, будуть рано чи пізно принижені. А ті, хто самі себе принижують, будуть возвишені Богом у свій час (Мф. 23, 12)».

Окремо Блаженніший владика нагадав, що усі дари, які ми маємо, — від Бога.

«Нехай Господь допомагає нам старатися в молитві пам’ятати, що Бог — Творець, а ми — творіння. Це розуміння зобов’язує людину змирятися. Той, хто гордує дарами, привласнює їх собі і стає злочинцем. Людина, яка смиряється, показує, що дари не її, а Божі. Таким чином людина правильно ставиться до свого Творця, і Бог примножує в такій людині таланти», — сказав він.

Його Блаженство побажав допомоги Божої усім, щоб навчитися такій молитві, й тоді, за його словом, «і під час Великого посту, і завжди в житті молитва буде поєднувати нас із Богом, допомагатиме підійматися сходами духовної досконалості та вмістити в себе дар спасіння».

#ПроповідьПредстоятеля Як піст допомагає людині повернути втрачений рай.

Бог, створивши людей, наділив їх свободою, однак наші праотці піддалися спокусі і втратили ті блага, якими Він наділив їх. Сьогодні християнам, щоб повернути собі втрачений рай, потрібно потрудитися.

«Люди були найдосконалішим творінням Божим, – зазначив Архіпастир. – Вони жили в раю і насолоджувалася світлою радістю, миром, яким осяяна Божественна природа. Господь дав людині свобідну волю. Вона могла вдосконалюватися, свідомо спонукати себе виконувати священні Божественні закони і сама вирішувати, як їй чинити. Однак сталося так, що людина спокусилася».

Перші люди повірили обману диявола, який зажадав відлучити їх від райського блаженства та істини. Таким чином, за словом Першосвятителя, «порушивши Божу заповідь не вкушати від дерева пізнання добра і зла, вони відвернулися від Божественної любові».

Як сказав Предстоятель, через недотримання посту перші люди втратили Небесний рай, через піст християни можуть його собі повернути.
Докладніше.

Предстоятель розповів про особливості утримання в їжі в період Великого посту.

У своїй проповіді ввечері, напередодні початку Великого посту, Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав, що правила утримання в їжі прописані в уставі Церкві і, по можливості, їх потрібно дотримуватися.

«Людина складається з двох частин: тіла і душі. Постувати повинні і душа, і тіло. Душа – коли ми утримуємо себе від злих помислів, бажань, почуттів. Тіло – утримуючись від певної їжі, від якихось гріховних вчинків», – зазначив Першосвятитель.

Він підкреслив, що устав, в якому встановлені правила посту, був написаний в благодаті Святого Духа, тому християнам важливо його дотримуватися.

«Згідно з церковним уставом, протягом Великого посту риба вкушається тільки два рази: у Вербну неділю та на Благовіщення. Не благословляється м’ясо, молочні продукти, а благословляються овочі, фрукти, злаки», – нагадав Архіпастир.

Він звернув увагу, що пісна їжа є природньою для людини. «Господь дав людині в раю злаки, фрукти, і все, що росло там. Людина не поїдала чужу плоть», – пояснив він. За його словом, тільки тому, що сучасна людина звикла до іншого харчування, їй здається таке харчування складним.

Водночас Блаженніший владика наголосив, що у всьому має бути розумна міра. Кожен має враховувати стан свого здоров’я і якщо має певні проблеми, то порадитися зі священником і сформувати свій раціон.

«Це людина повинна для себе сама визначити, підійти до духівника, пояснити все і тоді отримати благословення на послаблення, – сказав Митрополит Онуфрій. – Однак якщо людина здорова, відносно здорова, то треба себе заставляти поститися. Не можна відразу, якщо десь щось закололо, відразу починати молоко пити. Піст потребує певного подвигу».
Докладніше. #ПроповідьПредстоятеля

#ПроповідьПредстоятеля Вибачати складно, але без цього неможливо очистити свою душу від гріха.

У своїй проповіді в Прощену неділю Блаженніший Митрополит Онуфрій попросив прощення у пастви та закликав усіх примиритися між собою, щоб в душевному спокої стати на спасительний шлях Великого посту.

«Ми стоїмо на порозі благословенного часу, і згідно з нашим добрим звичаєм, а точніше по словам Господа, ми в цей день по можливості намагаємося один з одним примиритися, щоб в мирі та душевному спокої стати на спасительний шлях Великого посту і дійти до Світлого празника Христового Воскресіння», – сказав Архіпастир.

Він нагадав, що мета посту – очищення себе від скверни плоті і духу та звільнення від гріха.

«Для того, щоб наш піст був корисний і наші подвиги приносили користь, є одна умова, яку Господь назвав нам у сьогоднішньому Євангелії: якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших (Мф. 6:14,15). Тобто є умова, якщо я хочу, щоб Бог мене простив, я повинен простити того, хто мене образив. Не важливо, де він знаходиться, хто він, я маю простити», – сказав Архіпастир.

Блаженніший владика пояснив, що людина, яка тримає зло на іншого, стає не здатною вмістити прощення її гріхів Богом. Саме тому, за його словом, потрібно себе змушувати вибачати тих, хто нас образив.

«Це складно, але треба себе примушувати. І поступово, з допомогою молитви, самоукоряння, людина зможе вибачити іншого від щирого серця», – додав він.

Першосвятитель попросив у всіх прощення та простив усіх, хто відчуває, що міг його образити.

«Перед початком Святого Великого посту я у всіх вас, дорогі владики, отці, братія і сестри, прошу прощення за те, що я вас ображав своїми вчинками, думками, словами, іншим чином. Простіть мене заради Христа, – сказав Предстоятель і відповів усім присутнім на їхнє прохання про прощення. – Бог прощає. Мене ніхто не ображав, але буває, що у людині є внутрішнє відчуття, їй здається, що вона мене ображала. Якщо у когось є таке внутрішнє відчуття, то нехай Бог простить всіх вас».

#ПроповідьПредстоятеля Чому Торжество Православ’я звершується у піст? – Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй проповіді в Неділю Торжества Православ’я закликав берегти чистоту Православної віри та бути християнами не тільки за назвою, а й за життям.

Архіпастир розповів про історію християнства до ухвалення Міланського едикту 313 року, після якого Церква перестала бути гнаною, про період, коли почали виникати єресі, й засудження їх на Вселенських Соборах. Він також пояснив, чому Церква звершує чин Торжества Православ’я саме у піст.

«Православна віра утвердилася тими людьми, які жили в пості і молитві. В постовій молитві люди пізнавали Бога, поєднували себе з Богом і утверджували святу Православну віру, доводили, що вона є правильна. Доводили не просто вченням, філософією, а своїм життям», – розповів Митрополит Онуфрій.

За його словом, святі на власному досвіді, виконуючи заповіді Божі, переконалися, що саме Православна віра правильна і спасительна.

Першосвятитель звернув увагу, чому так важливо правильно розуміти, Хто Такий Бог.

«Єресь – це неправильне вчення про Бога. Люди, далекі від Бога, говорять: «Яка різниця, Який був Спаситель? Чи Єдиносущний Отець, чи Подобосущний?» Їм важливо отримати від Бога блага для земного благополуччя. – сказав Його Блаженство. – Але людині, яка живе в Церкві, не байдуже. Вона знає, що неправильне вчення про Бога позбавляє можливості знайти Бога і з’єднатися з Ним. А значить, позбавляє можливості бути наслідником вічного життя і спасіння».

Берегти чистоту Православного вчення потрібно й для того, щоб на землі бути єдиними духом. «Якщо ми будемо духом єдині, то ніхто нас і тілесно не розділить», – сказав він.

Предстоятель побажав берегти чистоту Святої Православної віри та бути християнами не тільки за назвою, а й за життям.

«Життя згідно з Божественними заповітами робить людину подібною до свого Творця. Божественні заповіді – це ті закони, які дають людині можливість на своєму досвіді переконатися в істині своєї віри», – підсумував він.

#ПроповідьПредстоятеля Блаженніший владика розповів, що допомагало преподобним Печерським жити в затворі й почувати себе, як в раю.

У своїй проповіді в 2-гу Неділю Великого посту, коли Церква вшановує святителя Григорія Паламу та Собор преподобних Печерських, Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про значення нетварного Фаворського світла в житті святих та усіх людей.

«У Святому Писанні говориться, що Бог – це світло, яке просвіщає всяку людину, яка приходить у світ, кожного з нас. Фаворське світло – це одна з властивостей Божественної природи. Воно не було створене, а було завжди. Як Бог є вічним, так і це світло є вічним», – пояснив Архіпастир.

За його словом, це світло наповнювало святих подвижників зсередини і робило їх щасливими.

«Ті подвижники, які затворялися у печерах, мали маленьке віконце, через яке отримували просфорки, склянку води, так жили багато років. Для людини фізіологічно неможливо прожити у такому місці, коли навколо абсолютна темрява. А святі отці жили там, і для них ця печера була, як рай, тому що вони бачили Бога, вони бачили світло Боже, яке наповнювало їх і яке давало їм радість і щастя».

Блаженнійший Митрополит Онуфрій звернув увагу, що, вшановуючи цього дня Собор преподобних отців Печерських, ми повинні замислитися про себе і знайти Бога й у своїй душі.

«Знайти Бога, не в космосі чи в інших місцях, а у своїй душі – має бути головним бажанням людини, – сказав він. – Завдання кожної людини – берегти чистоту духовну і тілесну, яка робить людину вмістилищем цього Божественного світла, яке називається благодать Святого Духа».

Як зазначив Предстоятель, це світло дає людині щастя буття.

«Незалежно від того, ким людина є, вона сильна чи слабка, знаменита чи маловідома, стара чи молода, здорова чи хвора, якщо вона має в собі це Божественне світло і бачить його розумним оком, то для неї є щасливим життя, життя в повному розумінні цього слова».

Предстоятель побажав усім вірним стати таким вмістилищем Духа Святого, щоб стати гідними вічного спасіння у Христі Іісусі Господі нашому.

#ПроповідьПредстоятеля Без цієї Малої Пасхи не було б і Великої – Предстоятель про Благовіщення Пресвятої Богородиці.

«Господь захотів взяти собі плоть і кров від Пресвятої Діви Марії. Дух Божий зійшов на Неї, і Син Божий вселився у Пресвяту Діву. Цей день ще називається Малою Пасхою, без якої не було б і Великої», – зазначив Архіпастир.

За словом Першосвятителя, житіє Діви Марії дивує «глибоким смиренням, чистотою, любов’ю до Бога і до людей».

«Як людина може досягнути такої духовної висоти? Пресвята Діва Марія ходила за Спасителем, коли Він проповідував, Вона ходила за Ним постійно. Божа Матір слухала те, що говорили, бачила те, що робилося, все це складала в своєму серці, але завжди була в тіні. Про Богородицю майже нічого не сказано в Євангелії. Вона завжди була смиренною і кроткою», – розповів він.

Предстоятель підкреслив, що приклад Богоматері показує нам те, що велич людини виражається через смирення і лагідність.

«Іноді нам кажуть, що духовна висота виявляється в тому, що людина має бути яскравою, стояти на голову вище всіх. Однак людину великою роблять не гордість, не таланти, які вона має і всім демонструє, а смирення, лагідність і чистота. Така людина наповнюється благодаттю Божою – непереможною силою. І Пресвята Діва Марія була настільки наповнена благодаттю, що сподобилася великої честі бути вмістилищем невмістимого Бога», – підсумував Блаженніший Митрополит Онуфрій.
На сайті.
Відео.

#ПроповідьПредстоятеля Хрест – наша опора у звершенні подвигу посту і молитви.

У своїй проповіді в Неділю Хрестопоклонну Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, що в період Великого Посту Свята Церква виставляє Хрест Господній для укріплення християн у їхніх подвигах.

«Сьогодні Свята Церква вшановує Святий Животворящий Хрест. Це свято, яке завжди звершується в третю неділю святого Великого посту. Людина вже трошки ослабла від утримання, від боротьби з собою, – сказав Блаженніший владика. – Хрест є тим духовним посохом, який дається нам в руки, щоб ми могли йти далі цим шляхом посту і молитви. Кінцем якого ми хочемо бачити Світле і Преславне Христове Воскресіння».

Архіпастир побажав по мірі сил вдосконалювати себе в чеснотах смирення та кротості, щоб наслідувати приклад Богородиці.

«Господь молитвою Пресвятої Діви Марії, силою Чесного Животворящого Христа допомагає нам в житті своєму очищати себе, змиряти себе, бути кроткими. Щоб ми хоча б трішки були схожими на Матір Божу», – побажав Блаженніший владика.

#ПроповідьПредстоятеля Блаженніший Митрополит Онуфрій пояснив, як варто реагувати на образи.

Він зазначив, що під час Великого посту людина намагається піднятися духовними сходинками та стати кращою і саме тому у ці дні згадується преподобний Іоанн Ліствичник та його головна праця.

Архіпастир нагадав, що у «Ліствиці» преподобний Іоанн описує, як людина повинна проходити ступені духовного вдосконалення. За його словом, те, як християнин реагує на негативне відношення до себе, показує його духовний стан.

Блаженніший владика розповів, що на перших щаблях духовного розвитку людина вже спроможна себе контролювати, але ще досить болісно сприймає будь-яку образу.

«Сказав мені хтось два образливих слова. В мене всередині почалася боротьба. У відповідь на ці два слова, хочеться відповісти трьома. І коли людина все-таки стримує себе і каже у відповідь не два образливі слова, а одне – це буде першою сходинкою любові. Це вже духовне досягнення. Наступна сходинка – коли у відповідь на образу, попри бурю всередині, я промовчу. Це ще вища сходинка», – сказав він.

Предстоятель пояснив, що на наступних сходинках розвитку у людини вже буде набагато спокійніша реакція на все. І у відповідь на образу такий християнин, на переконання Першосвятителя, лишень подумає: «А що ж ти хотів, щоб тебе хвалили? Ти ж грішник. Бог попустив, що тобі сказали такі слова, тож терпи і благодари Бога».

Як зазначив Блаженніший владика далі, на останній сходинці у відповідь на образливі слова у людини не буває всередині ані революцій, ані ненависті до кривдника: «В мене з’являється до нього любов, як до того знаряддя, через яке Бог мене веде до духовної досконалості».

«Нехай Господь допомагає нам трудитися над власним духовним вдосконаленням», – побажав Блаженніший.
Докладніше на сайті.